ДПІ У ШЕВЧЕНКІВСЬКОМУ РАЙОНІ М. ДНІПРА ЗВЕРТАЄ УВАГУ ПЛАТНИКІВ!
Майже 13,5 млрд. гривень податкових платежів отримали
місцеві бюджети Дніпропетровщини з початку року
За сім місяців 2018 року до кошиків місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло 13 млрд. 462,3 млн. гривень, що в порівнянні з минулим роком на 2 млрд. 277,3 млн. гривень, або на 20,4% більше. Про це повідомила в.о. начальника Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Вікторія Каліногорська.
Найбільшу питому вагу в доходах місцевих бюджетів Дніпропетровщини займає податок на доходи фізичних осіб – більше 58%, якого протягом січня – липня поточного року зібрано 7 млрд. 841,2 млн. гривень.
Плата за землю з юридичних та фізичних осіб теж у переліку бюджетоутворюючих податків і зборів для місцевих бюджетів області. Зокрема, юридичні особи сплатили 1 млрд. 962,4 млн. гривень, а фізичні особи – 180,1 млн. гривень цього платежу. Внесок дніпровських «спрощенців» до місцевих скарбниць – 1 млрд. 255,9 млн. гривень єдиного податку. Податок на прибуток підприємств склав 1 млрд. 19,7 млн. гривень.
Сплата земельного податку за ділянку в гаражно-будівельному кооперативі ветераном війни
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що відповідно до пп.14.1.147 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі (ст. 269 ПКУ).
Статтею 270 ПКУ визначено, що об’єктами оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки, зокрема, для гаражного будівництва в межах норм, визначених Земельним кодексом.
Статтею 41 Земельного кодексу визначено, зокрема, що ГБК за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки для гаражного будівництва передаються безоплатно у власність або надаються в оренду у розмірі, який встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації.
Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування у межах повноважень або за результатами аукціону (ст.116 Земельного кодексу).
Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України від 01 липня 2004 року №1952 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» зі змінами та доповненнями.
Підставою для нарахування земельного податку є дані Державного земельного кадастру (п.286.1 ст.286 ПКУ).
Від сплати земельного податку з фізичних осіб звільняються, зокрема, ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551 «Про статус ветеранів, гарантії їх соціального захисту» зі змінами та доповненнями (пп.4 п.1 ст.281 ПКУ).
Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п.281.1 ст.281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм, зокрема для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 га.
Отже, якщо фізична особа має у власності земельну ділянку, яка надана для будівництва індивідуального гаража, і ця ділянка посвідчується свідоцтвом про право власності (державний акт на право власності), тільки в цьому випадку зазначені особи мають пільги щодо земельного податку відповідно до ст.281 ПКУ.
Чи є платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, ФО який має право власності на нежитлове приміщення як ФОП?
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, відповідно до п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та нежитлової нерухомості.
Пунктом 1 ст. 320 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року №435-ІУ зі змінами і доповненнями (далі – ЦКУ) визначено, що власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.
Суб’єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Фізичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, в тому числі і нерухомого майна комерційного призначення, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати (ст. 325 ЦКУ).
Оскільки ст. 266 ПКУ не визначено такого платника як фізична особа – підприємець, то такий платник – власник об’єктів житлової та нежитлової нерухомості сплачує податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за нормами, передбаченими для фізичних осіб.
За сім місяців 2018 року юристи ДФС Дніпропетровщини
відстояли справи у судах на суму 1 млрд. 334,5 млн. грн.
Станом на 01.08.2018 на розгляді у судах перебувало 8516 справ на суму 10,8 млрд. грн.
Кількість справ, що знаходились на розгляді у судах у січні – липні поточного року у порівнянні з аналогічним періодом 2018 року зменшились на 1472 справи, по сумі – на 404,3 млн. грн.
Протягом 2018 року на користь органів державної фіскальної служби вирішено 569 справ на суму 1 млрд. 334,5 млн. грн.
За позовами платників податків до територіальних органів ГУ ДФС на користь органів ДФС вирішено 290 справ на суму 637,7 млн. грн., з них, 259 справ на суму 492,3 млн. грн. за позовами платників податків про визнання недійсними/нечинними податкових повідомлень – рішень.
За позовами територіальних органів ГУ ДФС до платників податків перебувало на розгляді 1529 справ на суму 2,4 млрд. грн., це позови щодо стягнення податкового боргу, визнання боржника банкрутом та приєднання кредиторських вимог в справах о визнання боржника банкрутами, надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку тощо. Розглянуто в судах різних інстанцій 285 справ на суму 697,3 млн. грн., на користь органів ДФС вирішено 279 справ на суму 696,8 млн. грн.
Проведення фактичної перевірки суб’єкта господарювання
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує, відповідно до п.п. до 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об’єктів права власності такого платника.
Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Згідно з пунктом 82.3 статті 82 ПКУ тривалість фактичних перевірок не повинна перевищувати 10 діб, а продовження строку таких перевірок здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 5 діб.
Подовження строку фактичної перевірки можливе за наявності заяви суб’єкта господарювання або у разі змінного режиму роботи чи підсумованого обліку робочого часу суб’єкта господарювання та/або його господарських об’єктів.
Звертаємо увагу, що відповідно до пункту 80.1 статті 80 ПКУ фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Виправлення у формі № 1ДФ, якщо термін здачі ще не сплив
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, відповідно до п. 4.4 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4, звітний новий податковий розрахунок за ф. № 1ДФ заповнюють у такому самому порядку, як і уточнюючий.
Він має містити інформацію лише за рядками й реквізитами, які уточнюють. Коригування показників розділу I проводять таким чином:
-
для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і в графі 9 зазначити «1» — на виключення рядка;
-
для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи і в графі 9 зазначити «0» — на введення рядка.
Для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію та ввести правильну інформацію, тобто повністю заповнити два рядки, перший із яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий уносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку в графі 9 указується «1» — рядок на виключення, а в другому — «0» — рядок на введення.
Показники підрозділу «Військовий збір» розділу ІІ коригують так:
для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації в рядку «Військовий збір — виключення****» повторюють усі графи помилкового рядка, а в рядку «Військовий збір» — відображають правильну інформацію.
Повернення надміру сплачених сум податку на доходи
фізичних осіб
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, відповідно до п. 43.3 ст. 43 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.
Згідно з п. 43.5 ст. 43 ПКУ контролюючий орган не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п’яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до пп. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 ПКУ надміру сплачені грошові зобов’язання – суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов’язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.
Отже, податковий агент має право повернути або врахувати в рахунок сплати наступних платежів тільки ту суму надміру сплаченого податку на доходи фізичних осіб, який був перерахований до бюджету понад суму грошових зобов’язань, граничний строк сплати якої настав на таку дату.
Єдиною звітністю, яка містить дані, зокрема, щодо сум перерахованого до бюджету податку на доходи фізичних осіб, є податковий розрахунок, форма та порядок якого затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року N 4.
Пунктом 1.2 розділу I порядку заповнення податкового розрахунку встановлено, що на підставі відомостей щодо сум утриманого та/або сплаченого податку, які зазначаються у податковому розрахунку, нарахування податкового зобов’язання не проводиться.
Таким чином, встановлення факту наявності у податкового агента надміру сплачених сум з податку на доходи фізичних осіб можливо виключно під час проведення документальної перевірки такого платника податку.
Отримані від банку проценти за користування коштами на рахунках,
не є доходом для спрощенців
ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що ст.292 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено про які види доходу платник єдиного податку має відзвітувати. Це дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності. До пасивних доходів відносяться і доходи отримані у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок.
Тож платники єдиного податку, в разі отримання від банку процентів, за користування коштами на рахунку як депозитному так і поточному, не включають такі кошти до доходу платника єдиного податку.
Розміри щорічної плати за ліцензію на роздрібну торгівлю
алкогольними напоями
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, відповідно до ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), становить 8000 гривень на кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі; а на території сіл і селищ, за винятком тих, що знаходяться у межах території міст, – 500 гривень на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), на кожний окремий, зазначений у ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі.
Плата за ліцензію на роздрібну торгівлю сидром та перрі (без додання спирту) становить 780 гривень на кожне місце торгівлі незалежно від його територіального розташування.
Для місць торгівлі, які розташовані за межами території міст обласного підпорядкування я на відстані до 50 км та які мають торговельні зали площею понад 500 кв. м, плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), становить 8000 гривень на кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі.
Звіт та сплата єдиного внеску у разі припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, відповідно до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року №449, платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є фізичні особи підприємці, в тому числі фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку.
Фізичні особи підприємці, в тому числі фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку, формують та подають до органів фіскальної служби Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним періодом.
У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, така особа зобов’язана подати сама за себе Звіт із зазначенням типу форми «ліквідаційна», де останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.
Звіт із зазначенням типу форми «ліквідаційна» фізичні особи – підприємці формують та подають до органу фіскальної служби протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.
Останнім періодом, за який необхідно обчислити та сплатити єдиний внесок, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення.
Єдиний внесок сплачується протягом 10 календарних днів після граничного строку подання Звіту із зазначенням типу форми «ліквідаційна».
Штрафи за порушення строків зберігання документів з питань обчислення і сплати податків та зборів
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, відповідно до п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ст. 44 ПКУ строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.
З початку року сервісом ДФС України «Пульс»
скористався 391 платник Дніпропетровщини
Протягом січня – липня 2018 року на антикорупційний сервіс Державної фіскальної служби України «Пульс» звернувся 391 заявник Дніпропетровської області.
За допомогою сервісу «Пульс» заявники звертались щодо звітності та реєстрації накладних (236 звернень). З приводу роботи органів ДФС зателефонував 91 платник. Робота системи електронного адміністрування ПДВ турбувала 25-х відвідувачів тощо. Безпосередньо антикорупційної тематики сервісу стосувалося 6 звернень.
Усі звернення оперативно розглянуті у встановлений термін та вирішені по суті.
Нагадаємо, що за допомогою сервісу «Пульс» можна проінформувати про неправомірні дії або бездіяльність працівників Державної фіскальної служби, оперативно та в повному обсязі вирішити суперечливі питання, які виникають у сфері адміністрування податків та у митній сфері. Телефон цілодобової лінії 0–800-501-007 (напрямок «4»).
Режим роботи ЦОП Дніпропетровської області у святкові та
вихідні дні серпня
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує, що з метою організації якісного виконання органами ДФС покладених завдань з обслуговування платників податків, запобігання виникненню можливих ризиків несвоєчасного та неякісного прийняття звітності та надання адміністративних послуг, Центри обслуговування платників Дніпропетровської області у святкові та вихідні дні серпня працюватимуть за наступним режимом:
23 серпня 2018 року –– відповідно до законодавства про працю робочий день скорочено на одну годину;
24, 26 серпня 2018 року – вихідні дні;
25 серпня 2018 року – робочий день відповідно до затверджених графіків роботи ЦОП до 13 год. 00 хв.
Щодо складання податкової накладної за щоденними підсумками.
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін.
У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов’язкові реквізити як, зокрема код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг – код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.
Пунктом 201.4 ст. 201 ПКУ передбачено, що податкова накладна може бути складена за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції) у разі:
здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу/реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника);
виписки транспортних квитків, готельних рахунків або рахунків, які виставляються платнику податку за послуги зв’язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер постачальника (продавця), крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;
надання платнику податку касових чеків, що містять суму поставлених товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального та податкового номерів постачальника).
Згідно з п. 8 та п. 12 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі – Порядок № 1307), у верхній лівій частині податкової накладної, яка складається за щоденними підсумками операцій, робиться відповідна помітка «X» та зазначається тип причини «11», у рядку «Особа (платник податку) – покупець» зазначається «Неплатник», а у рядку «Індивідуальний податковий номер покупця» відображається умовний Індивідуальний податковий номер «100000000000».
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 року № 199 «Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування» фіскальний звітний чек (Z-звіт) містить підсумки розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги) за кожним запрограмованим кодом товару (послуги) із зазначенням його найменування, реалізованої кількості.
Тому платник податку згруповує в податковій накладній в графі «Номенклатура постачання товарів/послуг продавця» товари/послуги за групами, що відповідають певному коду товару згідно з УКТ ЗЕД/коду послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, та графи 4, 5, 6 та 7 не заповнює.
Згідно з п. 17 Порядку № 1307 для операцій, що оподатковуються або звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні, тобто при одночасному постачанні одному отримувачу (покупцю) як оподатковуваних товарів/послуг, так і таких, що звільнені від оподаткування, постачальник (продавець) складає окремі податкові накладні. У податковій накладній, складеній на операції з постачання товарів/послуг, які звільняються від оподаткування ПДВ, у графі «Складена на операції, звільнені від оподаткування» верхньої лівої частини робиться помітка «Без ПДВ».
При складанні податкової накладної для операцій, що оподатковуються ПДВ, у графі 10 відображається загальний обсяг постачання (база оподаткування) товарів/послуг без урахування ПДВ.
29 серпня — граничний термін сплати громадянами податку
на нерухоме майно та земельного податку
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що 29 серпня спливає термін сплати майнових податків – за нерухоме майно та земельного податку.
Власники землі та землекористувачі, крім тих, хто має право на пільгу із земельного податку, сплачують до відповідного місцевого бюджету плату за землю у вигляді земельного податку або орендної плати.
Податок на нерухомість сплачується щорічно за минулий рік. Відповідно, у 2018 р. платники податку зобов’язані сплатити податок на нерухомість за 2017 р., який сплачується за місцем розташування об’єкта оподаткування.
Відповідно до п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фізособи (громадяни) несуть відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов’язання. Якщо ж платники податків протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення не сплачують узгоджену суму грошового зобов’язання з плати за землю та податку на нерухоме майно, то вони притягуються до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
-
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу;
-
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу.
Водночас на суму податкового зобов’язання, не сплаченого протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення, нараховується пеня у порядку, визначеному ст. 129 ПКУ.
Право на податкову знижку за освітні послуги
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, у зв’язку з внесенням змін до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) з 28 липня поточного року громадяни, які сплачують за освітні послуги, що надаються дошкільними, шкільними та позашкільними закладами освіти, мають право на податкову знижку.
Раніше таке право надавалося лише за послуги, сплачені на користь вітчизняних закладів професійної (професійно-технічної) та вищої освіти.
Право на отримання податкової знижки мають лише члени сім’ї першого ступеня спорідненості, тобто – чоловік, дружина, діти, батьки. Відповідно, якщо платник сплачував за своє навчання, навчання дітей або батьків, він може звернутися до органів фіскальної служби для отримання податкової знижки. Для цього йому після закінчення податкового року необхідно подати до 31 грудня декларацію, в якій зазначити суму отриманих доходів та суму коштів, які були сплачені на освітні послуги
Після проведення відповідних перерахунків кошти будуть повернуті платнику протягом 60 днів у спосіб, зазначений ним у декларації.
Підтвердженням отриманих освітніх послуг є угода, яку платник складає із закладом освіти. В такій угоді має бути зазначено: хто надає послугу, хто її отримує, яка сума та термін надання послуги. Угоди та розрахункові документи, які підтверджують сплату коштів, платник має зберігати протягом трьох років.
Звертаємо увагу на те, що податкова знижка нараховується на доходи, які отримані у вигляді заробітної плати, при цьому сума податкової знижки не повинна перевищувати розмір заробітної плати, яку платник отримав протягом року.
Податкова вимога
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує, згідно з п.п 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) «податкова вимога» – письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
Статтею 59 ПКУ передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до статті 42 ПКУ:
– податкові вимоги повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу;
– листування контролюючих органів з платниками податків здійснюється засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису шляхом надіслання документа в електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет.
Податкова вимога вважається надісланою (врученою) платнику податків:
– якщо її передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення;
– якщо її вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення; у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкові вимоги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкову вимогу, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Мінімальна сума податкового боргу, менше якої платнику податків не направляється податкова вимога, становить 1020 гривень (60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).
Податкова вимога є документом, яким платнику податків, що має податковий борг, повідомляється про факт появи у нього податкового боргу і виникнення права податкової застави, обов’язок щодо погашення такого боргу, наслідки невиконання такої вимоги, попередження про опис майна у податкову заставу та можливість продажу на публічних торгах заставного майна.
Податкова вимога вважається відкликаною у разі: погашення суми податкового боргу, скасування раніше прийнятих податкового повідомлення-рішення (або зменшення суми грошового зобов’язання, визначеної у ньому) чи податкової вимоги (або скасовується сума податкового боргу, визначена у ній).
Порядок направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків (далі – Порядок) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 30 червня 2017 N 610.
Які суми не включаються до складу доходу ЮО – платника ЄП
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, відповідно до п. 292.11 ст. 292 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI до складу доходу, визначеного цією статтею, не включаються:
1) суми податку на додану вартість;
2) суми коштів, отриманих за внутрішніми розрахунками між структурними підрозділами платника єдиного податку;
3) суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, та суми кредитів;
4) суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм;
5) суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) – платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів;
6) суми коштів, що надійшли як оплата товарів (робіт, послуг), реалізованих у період сплати інших податків і зборів, встановлених ПКУ, вартість яких була включена до доходу юридичної особи при обчисленні податку на прибуток підприємств;
7) суми податку на додану вартість, що надійшли у вартості товарів (виконаних робіт, наданих послуг), відвантажених (поставлених) у період сплати інших податків і зборів, встановлених ПКУ;
8) суми коштів та вартість майна, внесені засновниками або учасниками платника єдиного податку до статутного капіталу такого платника;
9) суми коштів у частині надмірно сплачених податків і зборів, встановлених ПКУ, та суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що повертаються платнику єдиного податку з бюджетів або державних цільових фондів;
10) дивіденди, отримані платником єдиного податку – юридичною особою від інших платників податків, оподатковані в порядку, визначеному ПКУ.
До уваги платників рентної плати за спеціальне використання води!
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра звертає увагу платників, що ДФС України з метою надання методологічної допомоги у вирішенні питань при адмініструванні рентної плати за спеціальне використання води (далі – Рентна плата) листом від 14 серпня 2018 року № 25068/7/99-99-12-03-04-17 «Про адміністрування рентної плати за спеціальне використання води» (далі – лист № 25068) повідомлила про те, що розширені податкові консультації від 03 серпня 2018 року № 3415/6/99-99-12-02-03-15/ІПК та № 34166/99-99-12-02-03-15/ІПК щодо визначення об’єкта оподаткування Рентною платою та її справляння розміщені на офіційному веб-порталі ДФС України (cabinet.sfs.gov.ua/registers/ipk).
З листом № 25068 можливо ознайомитись на офіціфіційному веб-порталі ДФС України за посиланням
http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove–zakonodavstvo/listi–dps/72995.html
Підстави для складання розрахунку коригування до податкової накладної
під час здійснення операцій з неплатником ПДВ
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що згідно з п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами і доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ, зокрема з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.
Зменшення суми податкових зобов’язань платника ПДВ – постачальника в разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, наданих особам, що не були платниками цього податку на дату такого постачання, дозволяється лише при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості, у тому числі при перегляді цін, пов’язаних з гарантійною заміною товарів або низькоякісних товарів відповідно до закону або договору (п. 192.2 ст. 192 ПКУ).
Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПКУ податкові накладні (далі – ПН), які не надаються покупцю, а також ПН, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).
Відповідно до п. 9 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 зі змінами і доповненнями, розрахунки коригування (далі – РК) до ПН, складених, зокрема до ПН, які не видаються отримувачу (покупцю) – платнику ПДВ (за наявності законодавчих підстав для складення таких розрахунків коригування), підлягають реєстрації постачальником (продавцем).
У такому випадку постачальник – платник ПДВ має право скласти РК до ПН, складеної при здійсненні операцій з постачання такого товару, та зменшити нараховану суму податкових зобов’язань з ПДВ після реєстрації РК в ЄРПН.
Випадки, коли не справляється авансовий внесок при виплаті дивідендів
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що відповідно до пп. 57.1¹.3 п. 57.1¹ ст. 57 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755–VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) авансовий внесок, передбачений пп. 57.1¹.2 п. 57.1¹ ст. 57 ПКУ, не справляється у разі виплати дивідендів:
► на користь власників корпоративних прав материнської компанії, що сплачуються в межах сум доходів такої компанії, отриманих у вигляді дивідендів від інших осіб. Якщо сума виплат дивідендів на користь власників корпоративних прав материнської компанії перевищує суму отриманих такою компанією дивідендів, дивіденди, сплачені в межах такого перевищення, підлягають оподаткуванню за правилами, встановленими пп. 57.1¹.2 п. 57.1¹ ст. 57 ПКУ. З метою оподаткування материнська компанія веде наростаючим підсумком облік дивідендів, отриманих нею від інших осіб, та дивідендів, сплачених на користь власників корпоративних прав такої компанії, і відображає у податковій звітності дивіденди в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує фінансову політику;
► платником податку на прибуток, прибуток якого звільнений від оподаткування відповідно до положень ПКУ, у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування у період, за який виплачуються дивіденди;
► фізичним особам.
Згідно з пп. 57.1¹.4. п. 57.1¹ ст. 57 ПКУ виплата дивідендів на користь фізичних осіб (у тому числі нерезидентів) за акціями або корпоративними правами, які мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, яка є більшою за суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку, прирівнюється з метою оподаткування до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням.
При цьому, така виплата не підлягає оподаткуванню як дивіденди згідно з положеннями розділу IV ПКУ.
Інститути спільного інвестування звільняються від обов’язку сплати авансових внесків з податку на прибуток у разі виплати дивідендів (пп. 57.1¹.6 п. 57.1¹ ст. 57 ПКУ).
Розстрочення та відстрочення заборгованості
по сплаті ЄСВ законодавством не передбачено
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра звертає увагу платників, що чинним законодавством, яке регулює порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ), не передбачено розстрочення та відстрочення заборгованості по сплаті ЄСВ.
Відповідно до частини 12 ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) ЄСВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника ЄСВ одночасно із зобов’язаннями із сплати ЄСВ зобов’язань із сплати податків, інших обов’язкових платежів, передбачених законом, або зобов’язань перед іншими кредиторами зобов’язання із сплати ЄСВ виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім зобов’язань з виплати заробітної плати (доходу).
У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати ЄСВ до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку ЄСВ, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно–правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина 11 ст. 9 Закону № 2464).
Алгоритм розрахунку податкової знижки за навчання
за наслідками звітного податкового року
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що порядок застосування податкової знижки визначений ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Відповідно до пп. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником ПДФО на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.
Підпунктом 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ передбачено, що загальна сума податкової знижки, нарахована платнику ПДФО у звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника ПДФО, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ.
Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП) за її наявності (п. 164.6 ст. 164 ПКУ).
Отже, алгоритм нарахування податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО на суму витрат, понесених за навчання, за наслідками звітного податкового року розраховується наступним чином:
визначається база оподаткування шляхом зменшення річної суми нарахованої заробітної плати на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а також на суму ПСП за її наявності (інформацію щодо сум нарахованого загального річного оподатковуваного доходу, застосованих ПСП, утриманого ПДФО фізичні особи отримують у вигляді довідки про доходи від свого роботодавця);
на підставі підтверджувальних документів визначається сума (вартість) витрат платника ПДФО – резидента, дозволених до включення до податкової знижки;
розраховується сума ПДФО на яку зменшуються податкові зобов’язані у зв’язку з використанням права на податкову знижку: з суми ПДФО утриманого (сплаченого) із заробітної плати за рік віднімаємо суму ПДФО, визначену як добуток бази оподаткування, зменшеної на суму понесених платником ПДФО витрат на оплату за навчання, та ставки ПДФО.
Слід зазначити, що відповідно до п. 179.8 ст. 179 ПКУ сума, що має бути повернута, зараховується на банківський рахунок платника ПДФО, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в податковій декларації про майновий стан і доходи протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації.
Рентна плата: звітуємо за придбану земельну ділянку
із свердловиною для видобування підземної води
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує, що відповідно до пп. 252.1.4 п. 252.1 ст. 252 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є землевласники та землекористувачі, крім суб’єктів підприємництва, які відповідно до законодавства відносяться до фермерських господарств, що провадять господарську діяльність з видобування підземних вод на підставі дозволів на спеціальне водокористування.
Згідно з п. 255.1 ст. 255 ПКУ платниками рентної плати за спеціальне використання води, зокрема є первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів.
Статтею 49 Водного кодексу України від 06 червня 1995 року № 213/95-ВР зі змінами і доповненнями визначено, що спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.
Отже, суб’єкт господарювання, який має у власності земельну ділянку із свердловиною для видобування підземної води (у т.ч. якщо свердловина була законсервована), для здійснення спеціального водокористування повинен мати дозвіл на спеціальне водокористування.
Об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі (п. 255.3 ст. 255 ПКУ).
Базовий податковий (звітний) період для рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин та спеціальне використання води відповідно до п. 257.1 ст. 257 ПКУ дорівнює календарному кварталу.
Податкові декларації з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин подаються її платником починаючи з календарного кварталу, що настає за кварталом, у якому такий платник отримав або переоформив спеціальний дозвіл на користування надрами (п. 252.23 ст. 252 ПКУ).
Враховуючи вищевикладене, суб’єкт господарювання, який придбав земельну ділянку із свердловиною для видобування підземної води (у т.ч. якщо свердловина законсервована) є платником рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин та спеціальне використання води, порядок справляння яких визначено розділом ІХ «Рентна плата» ПКУ, та повинен подавати податкову декларацію з рентної плати, починаючи з календарного кварталу, що настає за кварталом, у якому такий платник отримав або переоформив дозвіл на спеціальне водокористування.
Про застосування штрафних санкцій за неподання
копій податкових декларацій відповідно до ПКУ
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що відповідно до абзацу першого п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова декларація, розрахунок, звіт (далі – податкова декларація) – документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених ПКУ) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов’язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Додатки до податкової декларації є її невід’ємною частиною.
Згідно із п. 48.1 ст. 48 ПКУ податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями п. 46.5 ст. 46 ПКУ та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов’язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.
Неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п. 49.2 ст. 49 ПКУ) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання (п. 120.1 ст. 120 ПКУ).
При цьому, застосування штрафних санкцій відповідно до ст. 120 ПКУ за неподання копій податкових декларацій ПКУ не передбачено.
За інформацією ГУ ДФС у Дніпропетровській області