ДПІ У ШЕВЧЕНКІВСЬКОМУ РАЙОНІ ЗВЕРТАЄ УВАГУ ПЛАТНИКІВ
З 11 вересня сплачувати податки, збори та платежі
необхідно на нові рахунки
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє наступне.
Державна казначейська служба України звернула увагу платників податків, органів ДФС України, місцевих фінансових органів та інших органів, що контролюють справляння надходжень до бюджету, що з 02 липня 2018 року функціонують нові рахунки для сплати податків, зборів, платежів до державного та місцевих бюджетів, які відкриті на балансі центрального апарату Казначейства (МФО – 899998).
З метою запобігання втрат бюджету Казначейством встановлено перехідний період функціонування централізованої моделі виконання дохідної частини бюджетів, протягом якого залишилися активними для зарахування податків, зборів, платежів, зокрема, рахунки, які відкриті на балансі Головних управлінь Казначейства в областях та м. Києві та будуть діяти до 11 вересня 2018 року (старі рахунки).
Звертаємо увагу, що граничний термін перехідного періоду функціонування централізованої моделі виконання дохідної частини бюджетів закінчується 10 вересня 2018 року.
З 11 вересня 2018 року кошти, які сплачуватимуться платниками на старі рахунки, не будуть зараховуватись до бюджетів, а повертатимуться платникам як нез’ясовані надходження.
Враховуючи зазначене, з метою уникнення недоїмки та податкового боргу зі сплати податків, зборів, платежів наголошуємо на необхідності сплати платниками податків, зборів, платежів до державного та місцевих бюджетів на нові реквізити рахунків, які відкриті на балансі центрального апарату Казначейства (МФО – 899998) у повному обсязі.
Реквізити діючих рахунків для зарахування податків, зборів, платежів до державного та місцевих бюджетів розміщені на веб-сторінках Казначейства та Головних управлінь Казначейства в областях та м. Києві.
Інформацію розміщено на офіційному веб-сайті Державної казначейської служби України за посиланням
http://www.treasury.gov.ua/main/uk/publish/article/417623
Довідково: платникам Дніпропетровської області з бюджетними рахунками можливо ознайомитись на головній сторінці офіційного субсайту «Територіальні органи ДФС у Дніпропетровській області», скориставшись банером «Бюджетні рахунки» або за посиланням http://dp.sfs.gov.ua/byudjetni-rahunki/
До уваги платників єдиного внеску на загальнообов’язкове
державне соціальне страхування!
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра звертає увагу платників на наступне.
З 01 серпня 2018 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 15 травня 2018 року № 511 «Про внесення змін до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», яким затверджено нові форми звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ).
Враховуючи зазначене, звітність за новими формами буде подаватися платниками ЄСВ, починаючи з 01 вересня 2018 року, за звітні періоди – починаючи з серпня 2018 року.
Інформацію розміщено на головній сторінці офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням
http://www.sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/349089.html
Про внесення змін у пошукову систему «ЗІР»
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що Інформаційно-довідковий департамент ДФС України у розділі «Необхідно знати» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (далі – «ЗІР») за посиланням http://zir.sfs.gov.ua/main/index/needtoknow проінформував про внесення змін до пошукової системи «ЗІР», зокрема до розділів «Запитання-відповіді з Бази знань», «Нормативні та інформаційні документи» та підрозділу «Письмові звернення» розділу «Єдиний реєстр ІПК, Електронний кабінет, письмові зверненя».
Відтепер, скориставшись новою функціональною кнопкою «Нове у розділі», користувачі «ЗІР» мають можливість в один клік здійснити вибірку та ознайомитись із запитаннями-відповідями, документами, відповідями на письмові звернення або всіма одночасно (в залежності від обраного джерела пошуку), внесеними в «ЗІР» протягом останніх семи календарних днів.
Крім того, для додаткової деталізації пошуку необхідної інформації, пошукову систему «ЗІР» доповнено критерієм, який дозволяє розподіляти інформацію за типами платників (юридичні, фізичні, самозайняті особи або всі типи платників).
Докладно про використання пошукової системи «ЗІР» у розділі «Про ресурс» за посиланням http://zir.sfs.gov.ua/
Податок на нерухомість фізична особа – орендар не сплачує
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, (далі – податок на нерхомість) відповідно до ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями є фізичні та юридичні особи – власники об’єктів житлової та нежитлової нерухомості.
База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Обчислення суми податку на нерухомість з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.
Довірена особа платника має право отримати
послуги ЕЦП при певних умовах
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує, що п. 1.2 Регламенту Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (далі – Регламент) визначено, що представник – фізична особа, уповноважена заявником (фізичною особою або фізичною особою – підприємцем або юридичною особою, що отримує або має намір отримати послуги електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП)) на подання до відокремлених пунктів реєстрації Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (далі – ВПР) реєстраційних документів заявника, вчинення необхідних реєстраційних та інших дій (скасування, блокування, поновлення посилених сертифікатів), генерації особистих ключів заявника тощо. Представництво здійснюється на підставі довіреності, посвідченої нотаріально.
Відповідно до п. 5.1 Регламенту за бажанням заявника, він може бути представлений довіреною особою (представником). В такому випадку заявник наділяє представника відповідними повноваженнями (подання до ВПР реєстраційних документів заявника, вчинення необхідних реєстраційних дій, генерація особистих ключів заявника тощо). Якщо реєстраційні документи заявника (реєстраційна картка тощо) підписані безпосередньо представником, в нотаріально посвідченій довіреності повинно бути додатково обумовлено наділення представника повноваженнями укладати від імені заявника договір про надання послуг ЕЦП.
З метою запобігання доступу сторонніх осіб до ключових даних підписувачів довірена особа (представник) разом з комплектом реєстраційних документів надає до ВПР конверти з розрахунку один конверт для одного носія особистого ключа підписувача.
За вісім місяців 2018 року платники Дніпропетровщини
перерахували до бюджетів усіх рівнів та ЄСВ понад 70 млрд. грн.
З початку 2018 року органами ДФС у Дніпропетровській області забезпечено у бюджети всіх рівнів (із врахуванням ДУ Офісу ВПП ДФС та Дніпропетровської митниці ДФС) 62 млрд 276 млн грн, що на 13 млрд 896 млн грн (або на 28,7 %) перевищує показник відповідного періоду минулого року.
Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у січні – серпні поточного року зібрано 8 млрд 743 млн грн, що перевищує минулорічні показники на 1 млрд 578 млн грн (або на 22,0%). Про це проінформувала в. о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.
До Державного бюджету впродовж 2018 року спрямовано 46 млрд 371 млн грн, що майже на 11 млрд 289 млн грн (або на 32,2 %) більше надходжень січня – серпня минулого року.
До місцевих бюджетів за відповідний період надійшло 15 млрд 904 млн грн. Це на 2 млрд 607 млн грн (або на 19,6 %) більше фактичних надходжень 2017 року.
Іноземна компанія отримала майнові права
на нерухомість або на землю в Україні: порядок взяття на облік
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує, що відповідно до п. 4.4 розділу IV Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588), у разі отримання іноземною компанією або організацією чи дипломатичною місією майнових прав на нерухомість або землю в Україні, які підлягають оподаткуванню, якщо спосіб та цілі отримання цього майна не потребують створення такою компанією (організацією) відокремленого підрозділу або постійного представництва нерезидента в Україні, такий нерезидент за місцезнаходженням відповідного об’єкта подає до контролюючого органу для взяття на облік:
► заяву за формою № 1-ОПП (у розділі 9 заяви замість даних про керівника зазначаються дані про представника);
► копію витягу з торговельного, банківського або судового реєстру, виданого в країні реєстрації іноземної компанії, організації та легалізованого в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, що супроводжується нотаріально засвідченим перекладом українською мовою (крім дипломатичних місій);
► нотаріально засвідчену копію правовстановлювальних документів, якими підтверджується право власності на нерухомість або право власності чи користування земельною ділянкою, виданих та зареєстрованих на ім’я нерезидента уповноваженими органами України;
► копії документів (з пред’явленням оригіналів), якими підтверджуються повноваження представника платника податку та відомості, зазначені у заяві.
Слід зазначити, що у разі взяття на облік як платників податків і зборів у контролюючих органах юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів, для яких законом установлені особливості їх державної реєстрації та відомості щодо яких не містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР), контролюючий орган за основним місцем обліку формує довідку про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до ЄДР, за формою № 34-ОПП (додаток 2 до Порядку № 1588). Така довідка надсилається платнику податків наступного робочого дня з дня взяття на облік. За згодою платника податків не пізніше наступного робочого дня після взяття його на облік така довідка може бути видана платнику податків чи уповноваженій особі платника податків у контролюючому органі (п. 3.10 розділу ІІІ Порядку № 1588).
Терміни, в які підлягають ввезенню на територію України
товари, що імпортуються за бартерним договором
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує, що відповідно до п. 1 ст. 2 Закону України від 23 грудня 1998 року № 351-ХІV «Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності» із змінами та доповненнями товари, що імпортуються за бартерним договором, підлягають ввезенню на митну територію України у строки, зазначені в такому договорі, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (дати оформлення митної декларації на експорт) товарів, що фактично експортовані за бартерним договором, а у разі експорту за бартерним договором робіт і послуг – з дати підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг.
Датою ввезення товарів за бартерним договором на митну територію України вважається дата їх митного оформлення (дата оформлення митної декларації на імпорт), а у разі імпорту за бартерним договором робіт або послуг – дата підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг.
Заборгованість фізичної особи, яка списана після закінчення
терміну позовної давності, оподатковується військовим збором
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що відповідно до пп. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПКУ, зокрема фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ (пп. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ).
Згідно з п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включається, зокрема сума заборгованості платника податку за укладеним ним цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк позовної давності згідно з розділом II ПКУ, що встановлює порядок стягнення заборгованості з податків, зборів і погашення податкового боргу. Фізична особа самостійно сплачує податок з таких доходів та зазначає їх у річній податковій декларації (п.п. 164.2.7 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ (пп. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).
Підпунктом 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 ПКУ передбачено, якщо згідно з нормами розділу IV ПКУ окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування, платник податку на доходи фізичних осіб зобов’язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього податку.
Ставка військового збору становить 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ (п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).
Отже, фізична особа, у разі отримання доходу у вигляді суми заборгованості, списаної після закінчення терміну позовної давності, з урахуванням пп. 164.2.7 п. 164.2 ст. 164 ПКУ, включає його до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, зазначає у річній податковій декларації та самостійно сплачує військовий збір за ставкою 1,5 відсотка.
Контролюючі органи мають право одночасно здійснювати
декілька видів перевірок суб’єкта господарювання
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що відповідно до п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених ПКУ, а фактичні перевірки – ПКУ та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
ПКУ не передбачено обмежень, щодо одночасного проведення камеральних, документальних та фактичних перевірок суб’єкта господарювання.
Отже, контролюючі органи мають право одночасно здійснювати декілька видів перевірок суб’єкта господарювання, наприклад, планову виїзну та позапланову виїзну.
Врахування при складанні розрахунку коригування до податкової накладної показників попереднього розрахунку коригування
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування (далі – РК) до податкової накладної (далі – ПН), складеному в порядку, встановленому для ПН, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).
Згідно із п. 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 № 1307 із змінами (далі – Порядок № 1307), у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні ПН, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до ст. 192 ПКУ постачальник (продавець) товарів/послуг складає РК за формою згідно з додатком 2 до ПН.
Порядок складання РК та його реєстрації в ЄРПН аналогічний порядку, передбаченому для ПН.
Отже, складання РК до ПН, до якої вже складався РК, здійснюється з урахуванням показників попереднього РК.
До уваги платників податку на прибуток,
які обирають ставку нуль відсотків!
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує, що відповідно до п. 44 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) на період до 31 грудня 2021 року застосовується ставка нуль відсотків для платників податку на прибуток (далі – платник податку), у яких річний дохід, визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період, не перевищує трьох мільйонів гривень та розмір нарахованої за кожний місяць звітного періоду заробітної плати (доходу) кожному з працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, є не меншим як дві мінімальні заробітні плати, розмір якої встановлено законом, та які відповідають одному із таких критеріїв:
а) утворені в установленому законом порядку після 1 січня 2017 року;
б) діючі, у яких протягом трьох послідовних попередніх років (або протягом усіх попередніх періодів, якщо з моменту їх утворення пройшло менше трьох років) щорічний обсяг доходів задекларовано в сумі, що не перевищує трьох мільйонів гривень, та у яких середньооблікова кількість працівників протягом цього періоду становила від п’яти до 20 осіб;
в) які були зареєстровані платниками єдиного податку в установленому законодавством порядку в період до 1 січня 2017 року та у яких за останній календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) становив до трьох мільйонів гривень та середньооблікова кількість працівників становила від п’яти до 50 осіб.
При цьому, якщо платники податку, які застосовують норми цього пункту, у будь-якому звітному періоді досягли показників щодо отриманого доходу, середньооблікової чисельності або середньої заробітної плати працівників, з яких хоча б один не відповідає критеріям, зазначеним у цьому пункті, то такі платники податку зобов’язані оподаткувати прибуток, отриманий у такому звітному періоді, за ставкою, встановленою п. 136.1 ст. 136 ПКУ.
Одночасно, платник податку, має право застосовувати ставку податку на прибуток нуль відсотків, за умови, що діяльність, яку він здійснює, не належить до переліку видів діяльності, визначених пп. 2 п. 44 підрозділу 4 розділу XX ПКУ, щодо яких застосування ставки податку нуль відсотків заборонено.
Отже, якщо платники податку, які застосовують норми п. 44 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ, у будь-якому звітному періоді досягли показників щодо отриманого доходу, середньооблікової чисельності або середньої заробітної плати працівників, з яких хоча б один не відповідає критеріям, зазначеним у цьому пункті, то такі платники податку зобов’язані оподаткувати прибуток, отриманий у такому звітному періоді, за ставкою, встановленою п. 136.1 ст. 136 ПКУ.
Про термін, в який необхідно сплатити оскаржені у судовому порядку
донараховані згідно з актом перевірки суми грошового зобов’язання
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що згідно з п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі визначення грошового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 – 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 ПКУ, платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов’язання платник податків зобов’язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов’язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (абзац четвертий п. 56.18 ст. 56 ПКУ).
Статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року № 2747-IV із змінами та доповненнями визначено, що рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Отже, платник податків зобов’язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції, за їх наявності, протягом 10 календарних днів, наступних за днем набрання судовим рішенням законної сили.
Підприємці – «спрощенці» Дніпропетровщини збагатили
скарбниці місцевих громад більше ніж на 900 млн. грн.
У Дніпропетровській області за спрощеною системою оподаткування працюють більше 88,7 тисяч фізичних осіб – підприємців. Про це повідомила заступник начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Ірина Сікіріна
Традиційно найпопулярнішою серед приватних підприємців Дніпропетровської області залишається друга група спрощеної системи оподаткування – за нею працюють майже 41,2 тисяча ФОП. На другому місці – третя група, за якою працює майже 36 тисяч підприємців. Понад 11,5 тисяч суб’єктів господарювання – фізичних осіб обрали першу групу.
Підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, протягом січня – липня 2018 року сплачено 905,5 млн. грн. єдиного податку, що перевищує надходження минулого року на 319,1 млн. грн., або на 54,4 %.
Про зміни, внесені до Порядку обліку платників податків і зборів
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що наказом Міністерства фінансів України від 27 червня 2018 року № 589 «Про затвердження змін до Порядку обліку платників податків і зборів», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 липня 2018 року за № 851/32303 (далі – Наказ № 589), затверджені зміни до Порядку обліку патників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року № 1588 із змінами, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 травня 2014 року №503/25280 (далі – Порядок).
Звертаємо увагу на основні зміни, внесені Наказом № 589 до Порядку.
Так, Наказом № 589, зокрема:
► визначено порядок обліку в контролюючих органах представництв донорських установ в Україні;
► урегульовано порядок обліку великих платників податків за неосновним місцем обліку в Офісі великих платників податків ДФС або його територіальних підрозділах;
►уточнено порядок зняття з обліку фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність;
► спрощено порядок подання заяви за формою № 1-РПП у разі подання відомостей про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку;
► урегульовано порядок дій та обліку відокремлених підрозділів іноземних компаній, організацій у разі неподання у встановлені строки документів для взяття на облік в контролюючих органах;
►уточнено вимоги щодо формування контролюючими органами облікових справ платників податків;
► уточнено вимоги до пакету документів, що передається при переведенні платника на обслуговування з одного контролюючого органу до іншого.
Наказ № 589 набирає чинності через 10 днів з дня його офіційного опублікування, а саме 24.08.2018 (опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 14.08.2018 № 62 ).
Податковий (звітний) період для плати за землю
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік (п. 285.1 ст. 285).
Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв’язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців) (п. 285.2 ст. 285 ПКУ).
Торговий об’єкт, який не є відокремленим підрозділом підприємства
і не здійснює готівкові розрахунки, не веде касову книгу
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує, що відповідно до п. 39 розділу IV Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 (далі – Положення № 148), установи/підприємства відображають у касовій книзі (додаток 5 до Положення № 148) усі надходження і видачу готівки в національній валюті.
Кожна/кожне установа/підприємство (юридична особа), що має касу, веде одну касову книгу для обліку операцій з готівкою в національній валюті (без урахування кас відокремлених підрозділів).
Відокремлені підрозділи установ/підприємств, які проводять операції з приймання готівки за продану продукцію (товари, роботи, послуги) з оформленням її прибутковим касовим ордером, а також з видачі готівки на виплати, пов’язані з оплатою праці, виробничі (господарські) потреби, інші операції з оформленням їх видатковими касовими ордерами і відомостями, ведуть касову книгу.
Відокремлені підрозділи установ/підприємств, страхові агенти, брокери, розповсюджувачі лотерей, які здійснюють готівкові розрахунки із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та книги обліку розрахункових операцій, але не проводять операцій з приймання (видачі) готівки за касовими ордерами, а також фізичні особи – підприємці касової книги не ведуть.
Враховуючи вищевикладене, торгові об’єкти, які не є відокремленими підрозділами установи/підприємства та не проводять операції з приймання готівки за касовими ордерами, касові книги не ведуть.
Діють нові коефіцієнти нормативної грошової оцінки землі
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує, що з 17 липня 2018 року набрав чинності наказ Мінагрополітики та продовольства України від 27 березня 2018 року № 162 (далі – Наказ № 162), яким внесено зміни до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів (далі – Порядок), затверджений наказом Мінагрополітики та продовольства України від 25 листопада 2016 року № 489.
Порядком передбачено, що з 17.07.2018 для земельних ділянок, інформація про які не внесена до відомостей Державного земельного кадастру, та у разі, якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) при розрахунку її нормативної грошової оцінки, застосовується із значенням 3,0.
Нагадуємо, що Наказ № 162 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 17.04.2018 № 30.
ФОП має банківський рахунок, але сплачує ЄСВ готівковими коштами:
чи є відповідальність?
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує, що відповідно до частини сьомої ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (даної – Закон № 2464) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунка.
Згідно з пп. 2 п. 2 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами і доповненнями (далі – Інструкція № 449), платники, зазначені у пп. 3 п. 1 розділу II Інструкції № 449, зокрема фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, які не мають банківського рахунку, сплачують ЄСВ шляхом готівкових розрахунків через банки чи відділення зв’язку.
При цьому, нормами чинного законодавства не передбачено застосування відповідальності до ФОП, які за наявності банківського рахунку сплачують ЄСВ шляхом готівкових розрахунків через банки чи відділення зв’язку.
Податок на нерухомість за гуртожиток фізична особа не сплачує
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, (далі – податок на нерухомість) є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі його частка (пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ)).
Типи об’єктів житлової та нежитлової нерухомості визначено підпунктами 14.1.129 та 14.1.129¹ п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
Підпунктом «г» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ встановлено, що не є об’єктами оподаткування податком на нерухомість гуртожитки.
Враховуючм вищевикладене, гуртожитки не є об’єктами оподаткування, а отже податок на нерухомість за такі об’єкти фізична особа не сплачує.
За ліцензії на алкоголь і сигарети підприємці
Дніпропетровщини сплатили 54 млн гривень
З початку 2018 року місцеві бюджети Дніпропетровської області поповнилися на 54 млн грн від плати за ліцензії на право торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами, з яких 37,9 млн грн від ліцензування роздрібної торгівлі.
Протягом січня – липня поточного року суб’єктам господарювання регіону видано 8 729 ліцензій на право роздрібної торгівлі підакцизними товарами, з яких 4 713 ліцензій на алкогольні напої та 4 016 – на тютюнові вироби.
Разом з тим, протягом семи місяців 2018 року призупинено дію 1 441 ліцензії за несвоєчасну сплату чергового платежу та анульовано 1 344 ліцензії, у тому числі 77 – за порушення законодавства в частині продажу алкогольних та тютюнових товарів особам, які не досягли 18 років.
Вийшло доповнення до програмного забезпечення
для формування та подання звітності
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра звертає увагу платників, що 21 серпня 2018 року вийшло доповнення до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.26.10.0 (даний комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 27.12.2017 по 21.08.2018 включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.26.*, при цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними).
Перелік змін та доповнень (версія 1.26.10.0) (станом на 21.08.2018) до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності»
Додано нові версії документів:
На виконання наказу Міністерства фінансів України від 15 травня 2018 року № 511 (з 01.09.2018):
F/J3000412 – Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Форма № Д4 (місячна) (Додаток 4);
F/J 3040112 – Таблиця 1 Додатка 4. Нарахування єдиного внеску;
J3040212 – Таблиця 2 Додатка 4. Нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за деякі категорії застрахованих осіб;
J3040312 – Таблиця 3 Додатка 4. Нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за осіб, які проходять строкову військову службу;
F/J 3040412 – Таблиця 4 Додатка 4. Нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на суми грошового забезпечення та на суми допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами;
F/J 3040512 – Таблиця 5 Додатка 4. Відомості про трудові відносини осіб та період проходження військової служби;
F/J 3040612 – Таблиця 6 Додатка 4. Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам;
F/J 3040712 – Таблиця 7 Додатка 4. Наявність підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства;
J3040812 – Таблиця 8 Додатка 4. Відомості про осіб, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або при народженні дитини, при усиновленні дитини, та осіб із числа непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікунів, піклувальників, які фактично здійснюють догляд за дитиною – інвалідом, а також непрацюючих працездатних осіб, які здійснюють догляд за інвалідом І групи або за особою похилого віку, яка за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досягла 80-річного віку, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства, та нарахування сум єдиного внеску за патронатних вихователів, батьків-вихователів дитячих будинків сімейного типу, прийомних батьків, якщо вони отримують грошове забезпечення відповідно до законодавства;
J3040912 – Таблиця 9 Додатка 4. Відомості про осіб, які проходять строкову військову службу;
F3000512 – Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску. Форма № Д5 (річна) (Додаток 5);
F3050112 – Таблиця 1 Додатка 5. Нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
F3050412 – Таблиця 2 Додатка 5. Наявність підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства;
F3005112 – Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску. Форма № Д5 (річна) (Додаток 5);
F3051112 – Таблиця 1 Додатка 5. Нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
F3051412 – Таблиця 2 Додатка 5. Наявність підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства;
F3000612 – Звіт про суми добровільних внесків, передбачених договором про добровільну участь, які підлягають сплаті, та суми доплати. Форма №Д6 (річна) (Додаток 6);
F3060112 – Таблиця 1 Додатка 6. Відомості про суми добровільних внесків, передбачених договором про добровільну участь, які підлягають сплаті;
F3060212 – Таблиця 2 Додатка 6. Відомості про суми доплати до мінімального страхового внеску згідно з повідомленням-розрахунком;
F3060312 – Таблиця 3 Додатка 6. Відомості про збільшення або зменшення сум зобов’язань за страховими внесками за результатами проведеної перевірки;
F/J 3000712 – Звіт про настання нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Форма №Д7 (місячна) (Додаток 7);
F/J 3070112 – Таблиця Додатка 7. Відомості про застраховану особу, з якою стався нещасний випадок на виробництві чи професійне захворювання.
Для забезпечення формування запиту на отримання публічної інформації, за формою яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 04 травня 2018 року № 468 (з 01.08.2018):
F/J 1314002 – Форма для подання запиту на отримання публічної інформації, що знаходиться у володінні органів Державної фіскальної служби.
З метою сервісного обслуговування, створення сприятливих умов та інформування платників податку на додану вартість (з 01.08.2018):
F/J 1304001 – Запит щодо даних показника ∑Перевищ та суми податку обраховану з урахуванням вимог пункту 200¹.9 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) за період;
F/J 1404001 – Витяг щодо даних показника ∑Перевищ та суми податку обраховану з урахуванням вимог пункту 200¹.9 ПКУ за період.
З метою практичної реалізації «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 (з 01.09.2018):
F/J 1412304 – Рішення про врахування/неврахування Таблиці даних платника податків;
F/J 1413302 – Рішення про неврахування Таблиці даних платника податків.
Приклади формування електронних документів (Excel-файли):
ПДВ_Дод1_Розрах_кориг_сум_ПДВ(20).xls – Розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д1). Додаток 1 до податкової декларації з податку на додану вартість (наказ Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21 (у редакції наказів Міністерства фінансів України від 23 лютого 2017 року № 276 та від 23 березня 2018 року № 381 (далі – Наказ № 21 із змінами));
ПДВ_Дод5_Розш-ка_под-их_зоб_та_кр-ту(звед)(20).xls – Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5). Додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість (Наказ № 21 із змінами).
Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням
http://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/
Повідомлення від АЦСК ІДД ДФС: оновлено версію надійного
засобу електронного цифрового підпису – «ІІТ Користувач ЦСК-1»
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує, що Акредитований центр сертифікації ключів інформаційно-довідкового департаменту ДФС України (далі – АЦСК ІДД ДФС) за посиланням https://acskidd.gov.ua/news#215 повідомив про оновлення версії програмного забезпечення надійний засіб електронного цифрового підпису – «ІІТ Користувач ЦСК-1».
Останню версію надійного засобу електронного цифрового підпису – «ІІТ Користувач ЦСК-1» та Настанови користувача розміщено у розділі «Програмне забезпечення» офіційного інформаційного ресурсу АЦСК ІДД ДФС.
Програма призначена для застосування на комп’ютерній техніці клієнтів АЦСК ІДД ДФС та виконує наступні функції:
• накладення ЕЦП на будь-яку інформацію в електронному вигляді (текстові, відео-, аудіо- файли, файли баз даних тощо), а також для криптографічного захисту інформації, шляхом її направленого шифрування;
• генерацію ключів підписувачів АЦСК ІДД ДФС, резервне копіювання особистого ключа з одного носія ключової інформації на інший, знищення особистого ключа;
• перевірку сертифіката підписувача;
• формування та передачу до АЦСК ІДД ДФС запиту на блокування/скасування сертифіката підписувача;
• доступ до сертифікатів АЦСК ІДД ДФС, серверів АЦСК ІДД ДФС, сертифікатів інших підписувачів та списку відкликаних сертифікатів з метою перегляду, пошук сертифікатів підписувачів у файловому сховищі, визначення статусу сертифікатів підписувачів, перевірку цілісності сертифікатів.
В Електронному кабінеті запроваджені сервіси
з автозаповнення рядків податкової декларації з ПДВ
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра доводить до відома платників, що ДФС України на головній сторінці офіційного веб-порталу за посиланням http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/348460.html повідомила наступне.
В Електронному кабінеті ДФС України реалізовано автозаповнення рядків податкової декларації з ПДВ та додатку 1 «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д1)», додатку 5 «Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)», додатку 6 «Довідка (Д6) подається платниками, які заповнюють рядок 5 декларації, та підприємствами (організаціями) інвалідів» на підставі даних Єдиного реєстру податкових накладних (далі – ЄРПН).
Для автозаповнення рядків податкової декларації з ПДВ та вище зазначених додатків необхідно у приватній частині Електронного кабінету при створенні документа звітності проставити відмітку «заповнити на основі даних ДФС». Після чого на підставі відомостей, внесених в ЄРПН, заповнюються дані рядків податкової декларації з ПДВ та відповідних таблиць:
– Таблиця 1 (Д1) «Коригування податкових зобов’язань згідно зі статтею 192 та пунктом 199.1 статті 199 розділу V Кодексу»;
– Таблиця 2 (Д1) «Коригування податкового кредиту згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу»;
– Таблиця 1 розділу І Податкові зобов’язання (Д5) «Операції на митній території України, що оподатковуються податком на додану вартість за основною ставкою та ставкою 7%, крім ввезення товарів на митну територію України»;
– Таблиця 1 розділу ІІ Податковий кредит (Д5) «Операції придбання з податком на додану вартість, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою та ставкою 7 %»;
– Таблиця 1 (Д6) «Операції, що не є об’єктом оподаткування (стаття 196 розділу V Кодексу), операції з постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено відповідно до пунктів 186.2, 186.3 статті 186 розділу V Кодексу за межами митної території України, операції, які звільнені від оподаткування (стаття 197 розділу V Кодексу, підрозділ 2 розділу XX Кодексу, міжнародні договори (угоди))».
Зазначений сервіс працює у тестовому режимі.
Додатково повідомляємо, що розділ «СЕА ПДВ» доповнено новим сервісом «Інформація про суму перевищення». За допомогою даного сервісу платникам надано можливість перегляду інформації щодо даних розрахунку суми перевищення та результату порівняння даних податкової звітності з ПДВ та ЄРПН.
У разі виникнення у платників питань щодо роботи сервісу автозаповнення, прохання копії екрану Електронного кабінету та суть питання надсилати на адресу infozvit@sfs.gov.ua
Одноразова сплата ЄСВ за попередні періоди при добровільній участі
у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що відповідно до частини п’ятої ст. 10 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) договором про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування може бути передбачена одноразова сплата особою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню (у тому числі за період з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2010 року). Сума сплаченого ЄСВ за кожен місяць такого періоду не може бути меншою за мінімальний страховий внесок на дату укладення договору, помножений на коефіцієнт 2.
В усіх випадках ця сума не може бути більшою за суму ЄСВ, обчисленого виходячи з максимальної величини бази нарахування ЄСВ, встановленої на дату укладення договору.
Одноразова сплата ЄСВ за попередні періоди, передбачена частиною п’ятою ст. 10 Закону № 2464, може бути здійснена за окремим договором, укладеним у порядку, передбаченому частинами першою, третьою та четвертою ст. 10 Закону № 2464.
Деякі умови, при яких сума від’ємного значення ПДВ
вважається відшкодованою
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує, що відповідно до п. 200¹.3 ст. 200¹ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник ПДВ має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (SНакл), обчислену за такою формулою:
SНакл = SНакл Отр + SМитн + SПоп Рах + SОвердрафт – SНакл Вид – SВідшкод – SПеревищ,
де, зокрема, SВідшкод – загальна сума ПДВ, заявлена платником ПДВ до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань та результатів перевірок, що проводяться відповідно до ПКУ.
Підпунктом 4 п. 5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за № 159/28289), із змінами та доповненнями визначено, що розрахунок суми бюджетного відшкодування здійснюється у межах суми, обчисленої відповідно до п. 200¹.3 ст. 200¹ ПКУ на момент подання податкової декларації з ПДВ (далі – реєстраційна сума), за вирахуванням від’ємного значення поточного звітного (податкового) періоду, зарахованого у зменшення суми податкового боргу з ПДВ.
Якщо сплата грошових зобов’язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету здійснюється за рахунок від’ємного значення з ПДВ, задекларованого у рядку 20.2.2 податкової декларації з ПДВ, то така сума зменшує реєстраційну суму та вважається відшкодованою в рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.
Військовослужбовець, який отримує грошове забезпечення,
не має права на податкову знижку
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), який регламентує порядок оподаткування доходів фізичних осіб, у тому числі військовослужбовців, не передбачає звільнення від обкладання податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями у зв’язку з виконанням обов’язків несення служби, крім сум грошового або майнового утримання чи забезпечення військовослужбовців строкової служби (у тому числі осіб, що проходять альтернативну службу), передбачених законом, які виплачуються з бюджету чи бюджетною установою (пп. 165.1.10 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).
При цьому, згідно з п. 168.5 ст. 168 ПКУ суми ПДФО, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції у зв’язку з виконанням обов’язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.
Відповідно до пп. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 ПКУ податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника ПДФО – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ.
Заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику ПДФО у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом (пп. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Порядок застосування податкової знижки передбачений ст. 166 ПКУ.
Згідно з пп. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ.
Враховуючи вищевикладене, військовослужбовець, який отримує грошове забезпечення, не має права на застосування податкової знижки.
Право на податкову знижку має фізична особа, яка є найманою особою, виключно до доходів, одержаних протягом року у вигляді заробітної плати.
Про коригування фінансового результату
при здійсненні фінансових операцій
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що відповідно до п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фінансовий результат податкового (звітного) періоду при здійсненні фінансових операцій збільшується, зокрема, на суму відсотків та дооцінки, врахованих у фінансовому результаті до оподаткування у поточному податковому (звітному) періоді на інструменти власного капіталу, перекласифіковані у фінансові зобов’язання відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (пп. 140.5.8 п. 140.5 ст. 140 ПКУ).
Внесено зміни до Порядку підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що Кабінетом Міністрів України (далі – КМУ) постановою від 22 серпня 2018 року № 650 (далі – Постанова № 650) внесено зміни до постанови КМУ від 30 грудня 2015 року № 1161 «Про порядок підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором» (далі – Постанова № 1161), згідно з якими врегульовано порядок підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил, з метою застосування таким особам пільги з оподаткування військовим збором.
Зазначені зміни підготовлено на виконання положень Податкового кодексу України, згідно з якими тимчасово, на період здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення зазначених осіб на період їх безпосередньої участі в операції Об’єднаних сил.
Так, змінами, внесеними Постановою № 650, назву Постанови № 1161 після слів «антитерористичній операції» доповнено словами «та/або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС)».
Також змінами, внесеними Постановою № 650, абзац перший Постанови № 1161 замінено абзацами такого змісту:
«Установити, що підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь:
► в антитерористичній операції, з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором здійснюється на підставі витягів з наказів керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки про залучення таких осіб до проведення антитерористичної операції та наказів оперативного штабу з управління антитерористичною операцією про прибуття (вибуття) таких осіб до (із) складу сил і засобів, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції;
► у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС), з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором здійснюється на підставі витягів з наказів Генерального штабу Збройних Сил України про залучення до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, витягів з наказів Командувача об’єднаних сил, командирів оперативно-тактичних угруповань про прибуття (вибуття) до (з) районів здійснення таких заходів.
У зв’язку з цим абзац другий вважається абзацом четвертим.
Абзац четвертий Постанови № 1161 після слів «антитерористичній операції» доповнено словами «та/або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС)».
Постанову № 650 розміщено на Єдиному веб-порталі органів виконавчої влади України «Урядовий портал» за посиланням
https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/pro-vnesennya-zmin-do-postanovi-kabinetu-ministriv-ukrayini-vid-30-grudnya-2015-r-1161
Пілотний проект ДФС України «Електронний чек» в дії
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра звертає увагу плаників, що триває пілотний проект електронної системи – «Електронний чек»(e-Receipt), запроваджений Державною фіскальною службою України.
Завдання новітньої моделі полягає у впровадженні альтернативного технологічного рішення для реєстрації розрахункових операцій у сфері торгівлі без застосування традиційних реєстраторів розрахункових операцій (касові апарати).
Слід зазначити, що програма «Електронний чек» має низку суттєвих переваг, зокрема:
систему можна встановити на будь-який пристрій – персональний комп’ютер, планшет чи смартфон;
вона доступна, безкоштовна та може бути інтегрована з іншими системами ДФС і бухгалтерськими програмами;
має найвищий ступінь захисту й працює 24 години на добу та 7 днів на тиждень.
Водночас, застосування такої моделі на практиці позбавляє необхідності встановлювати традиційний касовий апарат і відповідно друкувати паперові чеки. Фіскальний чек громадяни зможуть перевірити у відкритій частині Електронного кабінету, розміщеного на офіційному веб-порталі ДФС України. Це дає змогу покупцю (у разі необхідності) захисти свої права як споживача: скористатися електронним чеком та пред’явити його.
До уваги платників!
3 01.08.2018 діє нове Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує, що з 01.08.2018 набрало чинності «Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів і розрахунку довідкового значення курсу гривні до долара США», затверджене постановою Правління Національного банку України від 19 липня 2018 року № 80 (далі – Положення № 80). При цьому втратило чинність «Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів», затверджене постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 496 зі змінами.
Згідно з Положенням № 80 Національний банк України (далі – НБУ) установлює офіційний курс гривні до іноземних валют, міжнародних рахункових грошових одиниць, а також офіційний курс банківських металів (далі – офіційний курс гривні до іноземних валют та банківських металів). НБУ не має жодних зобов’язань зі здійснення за ним операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та банківських металів.
Офіційний курс гривні до іноземних валют та банківських металів установлюється:
1) щоденно – для конвертованих валют, які широко використовуються для здійснення платежів за міжнародними операціями, валют країн – членів Європейського Союзу [1 група Класифікатора іноземних валют та банківських металів], для іноземних валют інших країн, які є головними зовнішньоторговельними партнерами України (додатки 1, 2 до Положення № 80), і для банківських металів (додаток 4 до Положення № 80);
2) один раз на місяць – для інших іноземних валют (додаток 3 до Положення № 80);
3) один раз на місяць – уточнений для спеціальних прав запозичення.
Офіційний курс гривні до іноземних валют та банківських металів, зазначених у підпункті 1, починає діяти наступного робочого дня після дня встановлення.
Офіційний курс гривні до іноземних валют та банківських металів, установлений на останній робочий день тижня або на передсвятковий день, діє протягом наступних вихідних або святкових днів.
Офіційний курс гривні до іноземних валют та банківських металів, установлений в останній робочий день тижня або в передсвятковий день, починає діяти в перший робочий день наступного тижня чи в перший післясвятковий робочий день.
Офіційний курс гривні до іноземних валют, зазначених у підпункті 2, установлюється в останній робочий день місяця та починає діяти з першого числа наступного календарного місяця і діє до кінця цього місяця.
Інформація про встановлений офіційний курс гривні до іноземних валют та курс банківських металів оприлюднюється на сторінці офіційного Інтернет-представництва НБУ та надсилається абонентам системи електронної пошти НБУ.
Інформація про встановлений офіційний курс гривні до долара США (додаток 1 до Положення № 80) оприлюднюється до 16.00 години.
Інформація про встановлений офіційний курс гривні до інших іноземних валют та банківських металів (додатки 2 – 4 до Положення № 80) оприлюднюється до 18.00 години.
Офіційний курс гривні до іноземних валют установлюється з точністю до чотирьох десяткових знаків після коми, а до банківських металів – з точністю до двох десяткових знаків після коми.
Офіційний курс гривні до іноземних валют та банківських металів використовується резидентами та нерезидентами України для відображення в бухгалтерському обліку операцій з іноземною валютою та банківськими металами, в інших випадках, визначених законодавством України.
НБУ кожного робочого дня розраховує та оприлюднює на сторінці офіційного Інтернет-представництва НБУ довідкове значення курсу гривні до долара США згідно з укладеними на міжбанківському валютному ринку України угодами станом на 12.00 год. (далі – довідкове значення курсу гривні до долара США) з метою надання суб’єктам ринку оперативного індикатора курсу гривні до долара США. Суб’єкти ринку та НБУ не мають жодних зобов’язань щодо укладання угод за відповідними параметрами.
Оприлюднення довідкового значення курсу гривні до долара США здійснюється в день його розрахунку до 12.30 год. на сторінці офіційного Інтернет-представництва НБУ.
До уваги платників плати за землю!
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що відповідно до п. 284.2 ст. 284 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), якщо право на пільгу у платника плати за землю виникає протягом року, то він звільняється від сплати земельного податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протягом року земельний податок сплачується починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому втрачено це право.
Згідно з п. 284.3 ст. 284 ПКУ, якщо платники земельного податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.
Ця норма не поширюється на бюджетні установи у разі надання ними будівель, споруд (їх частин) в тимчасове користування (оренду) іншим бюджетним установам, дошкільним, загальноосвітнім навчальним закладам незалежно від форм власності і джерел фінансування.
Нерезидент надає транспортно-експедиторські послуги на території України: порядок оподаткування ПДВ
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що відповідно до ст. 208 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) при отриманні послуг на митній території України від нерезидента, їх отримувач повинен нарахувати ПДВ за основною ставкою на базу оподаткування, визначену згідно з п. 190.2 ст. 190 ПКУ. Сума нарахованого ПДВ включається до складу податкових зобов’язань податкової декларації з ПДВ за відповідний звітний період.
При цьому, отримувач послуг – платник ПДВ у порядку, визначеному ст. 201 ПКУ, складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним податку, яка є підставою для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту в встановленому порядку. Якщо отримувач послуг не зареєстровано як платника ПДВ, то податкова накладна не виписується. Форма розрахунку податкових зобов’язань такого отримувача послуг затверджена у вигляді додатка до податкової декларації з ПДВ.
Звертаємо увагу, що Узагальнюючою податковою консультацією щодо порядку оподаткування податком на додану вартість транспортно-експедиторської діяльності, затвердженою наказом ДПС України від 06.07.2012 № 610, яка є чинною, визначено, що у випадку надання транспортно-експедиторських послуг, послуг перевезення чи інших допоміжних у транспортній діяльності послуг, нерезидентами України необхідно враховувати правила оподаткування, встановлені ст. 208 ПКУ.
Податкова декларація з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів подається і за періоди, коли відсутній об’єкт оподаткування
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра звертає увагу, що відповідно до пп. 256.11.1 п. 256.11 ст. 256 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) сума рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів (далі – рентна плата) обчислюється суб’єктами лісових відносин, які видають спеціальні дозволи, і зазначається у таких дозволах.
Рентна плата сплачується лісокористувачами щокварталу рівними частинами від суми рентної плати, зазначеної в спеціальних дозволах, виданих у відповідному календарному році, крім сум рентної плати, сплачених відповідно до підпунктів «а» і «б» пп. 256.11.6 п. 256.11 ст. 256 ПКУ (абзац другий п. 257.5 ст. 257 ПКУ).
Згідно з п. 256.11.6 п. 256.11 ст. 256 ПКУ лісокористувачі щокварталу складають податкову декларацію з рентної плати наростаючим підсумком з початку року, за винятком:
а) лісокористувачів, якими до отримання лісорубних та лісових квитків рентна плата вноситься в каси суб’єктів лісових відносин, які їх видають:
фізичних осіб, а також фізичних осіб – підприємців, яким видано лісорубні та лісові квитки;
лісокористувачів (крім фізичних осіб – підприємців, яким видано лісові квитки), у яких сума рентної плати в лісорубному чи лісовому квитках не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня року, в якому сплачується рентна плата;
б) лісокористувачів з іншої області, які сплачують рентну плату повністю до видачі їм спеціального дозволу за місцезнаходженням лісової ділянки, на якій здійснюється заготівля деревини.
Наявність об’єктів оподаткування або показників, що підлягають декларуванню, визначає обов’язок платника податків подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (п. 49.2 ст. 49 ПКУ).
Таким чином, оскільки рентна плата сплачується лісокористувачами щокварталу рівними частинами від суми рентної плати, зазначеної в спеціальних дозволах, виданих у відповідному календарному році, то суб’єкт господарювання, зареєстрований платником рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів, повинен подавати до контролюючого органу податкову декларацію з рентної плати до кінця звітного (податкового) року, у тому числі коли у деяких звітних (податкових) періодах звітного (податкового) року відсутній об’єкт оподаткування (не здійснювалася заготівля деревини).
До уваги «єдинників», реєстрація яких, як платників ПДВ, анульована!
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що згідно з пп. 5 п. 293.8 ст. 293 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі анулювання реєстрації платника ПДВ у порядку, встановленому розділом V ПКУ, платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату єдиного податку за ставкою у розмірі 5 відсотків (для платників єдиного податку третьої групи) або відмовитися від застосування спрощеної системи оподаткування шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку чи відмови від застосування спрощеної системи оподаткування не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено анулювання реєстрації платником ПДВ.
Отже, платник єдиного податку третьої групи, який з початку року обрав ставку єдиного податку у розмірі 3-х відсотків, що передбачає сплату ПДВ, та якому протягом звітного кварталу було анульовано реєстрацію платника ПДВ, застосовує у такому звітному кварталі ставку єдиного податку у розмірі 3-х відсотків та не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу зобов’язаний подати заяву щодо переходу на сплату єдиного податку за ставкою у розмірі 5-ти відсотків, що передбачає включення ПДВ до складу єдиного податку, або заяву щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування.
Оскільки нормами глави 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу XIV ПКУ не передбачено окремого терміну подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку чи відмови від застосування спрощеної системи оподаткування після закінчення терміну, передбаченого пп. 5 п. 293.8 ст. 293 ПКУ, то платник єдиного податку третьої групи, якому анульовано реєстрацію платника ПДВ, всередині останнього місяця кварталу або в останні дні кварталу, буде перебувати на спрощеній системі оподаткування та застосовувати ставку єдиного податку у розмірі 3-х відсотків у кварталі, в якому анульовано реєстрацію платника ПДВ, та у наступному кварталі, в якому у визначені ПКУ строки, буде подано заяву щодо переходу на сплату єдиного податку за ставкою у розмірі 5-ти відсотків або заяву щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування.
За інформацією ГУ ДФС у Дніпропетровській області