За порушення законодавства при виплаті заробітних плат роботодавцям донараховано до сплати 843 млн гривень
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.
За повідомленням ДФС України протягом січня – серпня 2018 року представниками органів ДФС виявлено 5,1 тис. найманих осіб, які працювали без оформлення трудових відносин з роботодавцем.
Використання нелегальної найманої праці є одним із порушень, які виявляються під час перевірок суб’єктів господарювання. Так, за 8 місяців цього року працівниками ДФС встановлено порушення податкового законодавства в 46 відс. перевірених суб’єктів господарювання.
За результатами перевірок до бюджету донараховано майже 642 млн грн податку на доходи фізичних осіб, 173 млн грн єдиного внеску та 28 млн грн військового збору.
Представники ДФС також входять до складу робочих груп з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення, створених за ініціативою місцевих органів виконавчої влади, які здійснюють обстеження виробничих, торгових приміщень юридичних та фізичних осіб, місць здійснення підприємницької діяльності. Проводиться роз’яснювальна робота з роботодавцями. За результатами цих заходів роботодавцями додатково укладено 39,7 тис. трудових угод з найманими працівниками.
За вказаний період за результатами контрольно-перевірочної роботи виявлено 138 громадян, які здійснювали підприємницьку діяльність без державної реєстрації. Крім цього, за результатами інших вжитих заходів до державної реєстрації залучено 10,9 тис. громадян, які здійснювали підприємницьку діяльність без реєстрації. До бюджетів додатково сплачено 11,2 млн грн податку та збору та 14,0 млн грн єдиного внеску.
Сімейні фермерські господарства мають можливість
працювати у новому форматі
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 10 липня 2018 року № 2497, який набрав чинності 15 серпня 2018 року, внесено зміни до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями та деяких законів України щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермерських господарств.
Зокрема, згідно внесених змін фізичні особи, які організували фермерське господарство, зможуть зареєструватись фізичними особами – підприємцями платниками єдиного податку четвертої групи за умови виконання сукупності вимог, визначених п .291.4 ст. 291 ПКУ:
► здійснювати виключно вирощування, відгодовування сільськогосподарської продукції, збирання, вилов, переробку такої власно вирощеної або відгодованої продукції та її продаж;
► вести господарську діяльність (крім постачання) за місцем податкової адреси;
► не використовувати працю найманих осіб;
► членами фермерського господарства такої фізичної особи є лише члени її сім’ї у визначенні ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України;
► площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у власності та/або користуванні членів фермерського господарства становить не менше 2 га, але не більше 20 га.
Крім того, внесено зміни до Закону України від 24 червня 2004 року № 1877-IV «Про державну підтримку сільського господарства України», якими, зокрема, передбачено пільговий порядок сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування для членів/голови сімейного фермерського господарства протягом 10 років за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України.
Коригування при зміні окремих показників
табличної частини податкової накладної
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє платників ПДВ про розгляд ситуації, коли після складання податкової накладної (далі – ПН) відбувається повне повернення суми попередньої оплати (авансу)/поставлених товарів або повернення залишку суми попередньої оплати (авансу)/поставлених товарів.
1.1. Загальні правила
Розрахунок коригування до податкової накладної (далі – РК), яка була складена на дату отримання коштів/постачання товарів, складається постачальником (продавцем) на дату такого повернення.
В зазначеному у цьому пункті порядку РК заповнюється виключно у разі, якщо товар або кошти (залишок товару або коштів) повертаються у повному обсязі, зазначеному у відповідних рядках ПН (з урахуванням наявності фактів коригування, які мали місце раніше), тобто, коли в результаті проведення такого коригування підсумкові показники ПН будуть рівними нулю.
У разі, якщо товар або кошти повертаються частково (у продавця залишається частина авансу в рахунок майбутнього постачання товарів/послуг або покупець повертає частину поставленого товару), то РК складається у порядку, передбаченому для випадків зміни ціни або кількості товарів/послуг (залежно від того, внаслідок зміни кількості чи ціни відбувається часткове повернення товарів/коштів).
1.2. Особливості складання РК у випадку повного повернення суми попередньої оплати (авансу)/поставлених товарів або повернення залишку суми попередньої оплати (авансу)/поставлених товарів
В табличній частині такого РК (розділ Б) зазначаються:
▪ в графі 1– номер рядка податкової накладної, що коригується;
▪ в графі 2 – причина коригування «Повернення товару або авансових платежів». Причина коригування вказується в графі 2 без лапок та інших додаткових розділових знаків;
▪ в графі 7 «Коригування кількості; зміна кількості, об’єму, обсягу (–)(+)» зі знаком «–» вказується кількість (об’єм, обсяг) товарів/послуг, зазначена у графі 6 рядка податкової накладної, що коригується (з урахуванням наявності фактів коригування такого рядка, які мали місце раніше);
▪ в графі 8 «Коригування кількості; ціна постачання товарів/послуг» вказується ціна, зазначена у графі 7 рядка податкової накладної, що коригується (з урахуванням наявності фактів коригування такого рядка, які мали місце раніше);
▪ графа 9 «Коригування вартості; зміна ціни (–)(+)» та графа 10 «Коригування вартості; кількість постачання товарів/послуг» залишаються незаповненими;
▪ в графах 3, 4.1 – 4.3, 5, 6, 11 та 12 зазначаються незмінними показники відповідних граф рядка податкової накладної, що коригується;
▪ в графі 13 зі знаком «–» вказується загальний обсяг постачання (без ПДВ), зазначений у графі 10 рядка податкової накладної, що коригується (з урахуванням наявності фактів коригування такого рядка, які мали місце раніше).
Залежно від того за якою ставкою ПДВ оподатковувалась операція, що коригується (за основною ставкою, ставками 7 %, 0 %, чи звільнялася від оподаткування ПДВ), заповнюється відповідна графа розділу «А» РК.
ПСП надається одному з батьків до кінця року,
в якому дитина досягає 18 років
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати (інших прирівняних до неї відповідно до законодавства виплат, компенсацій та винагород), на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.
Згідно з пп. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 ПКУ платник ПДФО, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років має право на ПСП у розмірі 100 відсотків суми пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ (у 2016 році – 689 грн, у 2017 році – 800,0 грн, у 2018 році – 881,0 грн) – у розрахунку на кожну таку дитину.
Підпунктом 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 ПКУ визначено, що право на ПСП у розмірі, що дорівнює 150 відсотків суми пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ (у 2016 році – 1033,5 грн, у 2017 році – 1200,0 грн, у 2018 році – 1321,50 грн), має право платник податку який:
а) є одинокою матір’ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником – у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років;
б) утримує дитину-інваліда – у розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років.
При цьому, ПСП, передбачена пп. 169.1.2 та підпунктами «а» та «б» пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, надається до кінця року, в якому дитина досягає 18 років, а у разі її смерті до досягнення зазначеного віку – до кінця року, на який припадає смерть (пп.169.3.3 п.169.3 ст.169 ПКУ).
Деякі особливості заповнення додатка ПН
до декларації з податку на прибуток підприємств
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що додаток ПН до рядка 23 ПН Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація), форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 із змінами, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1415/27860, заповнюється окремо по кожному нерезиденту, якому виплачуються доходи із джерелом їх походження з України.
У додатку ПН до Декларації зазначаються такі відомості про нерезидента:
► повне найменування нерезидента;
► місцезнаходження нерезидента;
► код нерезидента в країні резиденції;
► назва країни резиденції нерезидента;
► код країни резиденції;
► відмітка про наявність офшорного статусу.
Поле «Код нерезидента в країні резиденції» додатка ПН до Декларації заповнюється за наявності інформації про код нерезидента, у випадку відсутності інформації поле заповнюється з прокресленням.
Які дії фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку у разі втрати книги обліку доходів та витрат та чи передбачена при цьому відповідальність?
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники єдиного податку першої – третьої груп ведуть облік у порядку, визначеному підпунктами 296.1.1 – 296.1.3 п. 296.1 ст. 296 ПКУ.
Форми книги обліку доходів (для платників єдиного податку першої, другої та третьої груп, які не є платниками податку на додану вартість), книги обліку доходів і витрат (для платників єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість) (далі – Книги обліку) та порядки їх ведення (далі – Порядки) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 579, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.07.2015 за № 800/27245, (далі – Наказ № 579).
Згідно з п. 44.5 ст. 44 ПКУ встановлено, що у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених у підпунктах 44.1 і 44.3 ст. 44 ПКУ, платник податків зобов’язаний у п’ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому ПКУ для подання податкової звітності. Платник податків зобов’язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.
Відповідно до п. 6.10 глави 6 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, у разі втрати Книги обліку фізична особа – підприємець – платник єдиного податку повинна звернутися до органів внутрішніх справ для подання заяви про втрату Книги обліку та отримати довідку про надання такої заяви.
Пунктом 7 Порядків встановлено, що Книги обліку зберігаються у платника податку протягом 3 років після виконання останнього запису.
Відповідно до ст. 121 ПКУ незабезпечення платником податків зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ст. 44 ПКУ строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених ПКУ, –
тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, –
тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.
Статтею 164¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х зі змінами та доповненнями (далі – КУпАП) неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від 3 до 8 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, передбачені частиною першою ст. 164 прим.1 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, –
тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від 5 до 8 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, у разі втрати фізичною особою – підприємцем Книги обліку до неї застосовується адміністративна та фінансова відповідальність за умови недотримання нею вимог п. 44.5 ст. 44 ПКУ.
Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 107.07 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».