вул. М. Грушевського, 70
Декларування доходів: в дію введено нові коди бюджетної класифікації ПДФО та військового збору
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що обов’язок платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) щодо подання річної податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) у випадках, передбачених розділом ІV Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено п. 179.1 ст. 179 ПКУ.
Разом з тим, відповідно до п. 179.2 ст. 179 ПКУ обов’язок платника ПДФО щодо подання Декларації вважається виконаним і Декларація не подається, якщо такий платник ПДФО отримував доходи:
► від податкових агентів, які згідно з цим розділом не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
► виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених цим розділом;
► від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок відповідно до цього розділу;
► у вигляді об’єктів спадщини, які відповідно до цього розділу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ.
Отже, з метою належного ведення обліку ПДФО та військового збору, ДФС України наказом від 27.12.2018 № 873 «Про затвердження внесення змін до наказу ДФС від 10.04.2015 № 267» введено вдію нові коди бюджетної класифікації:
11010501 – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами, які не підлягають обов’язковому декларуванню»;
11011001 – «військовий збір, що сплачується за результатами декларування».
Таким чином, якщо фізична особа зобов’язана подати Декларацію, визначити та сплатити свої податкові зобов’язання, то у таком у випадку платник ПДФО сплачує:
● ПДФО по коду платежу 11010500 – «податок на доходи фізичних оіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування»;
● військовий збір по коду платежу 11011001 – «військовий збір що сплачується за результатами декларування».
У разі, якщо фізична особа, яка відповідно до розділу ІV ПКУ зобов’язана сплатити ПДФО, але звільнена від подання річної декларації, при нотаріальному посвідченні договорів та/або при видачі свідоцтв про право на спадщину тощо, сплачує:
● ПДФО по коду платежу 11010501 – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами, які не підлягають обов’язковому декларуванню»;
● військовий збір по коду платежу 11011000 – «військовий збір».
До уваги платників: при сплаті податків і зборів
необхідно правильно заповнювати документи на переказ
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів (далі – Порядок) затверджено наказом Міністерства фінансів України 24.07.2015 № 666, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12.08.2015 за № 974/27419 із змінами.
Так, при сплаті (стягненні) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійсненні бюджетного відшкодування податку на додану вартість, поверненні помилково або надміру зарахованих коштів поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином:
друкується службовий код (знак) “*” (ознака платежу);
друкується розділовий знак “;” ;
друкується код виду сплати (формат ссс – тризначне число);
друкується розділовий знак “;” ;
друкується один з нижченаведених реквізитів:
1) код клієнта за ЄДРПОУ (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8);
2) реєстраційний номер облікової картки платника податків (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта);
3) реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючими органами (завжди має 9 цифр);
друкується розділовий знак “;” ;
друкується роз’яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі. Кількість знаків, ураховуючи зазначені вище поля і розділові знаки, обмежена довжиною поля «Призначення платежу» електронного розрахункового документа системи електронних платежів Національного банку України, при цьому використання символу “;” не допускається.
У разі сплати платежу до бюджету в іноземній валюті обов’язково вказується код класифікації доходів бюджету.
У разі здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі – ПДВ), повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету за висновками територіальних органів ДФС України (далі – територіальні органи ДФС), поля № 5 та № 6 заповнюються таким чином:
друкується розділовий знак “;” ;
друкується дата висновку, на підставі якого здійснюється відшкодування ПДВ або повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету (формат – ДД.ММ.РРРР). Платником податків поле № 5 не заповнюється;
друкується розділовий знак “;”;
друкується номер висновку, на підставі якого здійснюється відшкодування ПДВ або повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету. Платником податків поле № 6 не заповнюється;
друкується розділовий знак “;”.
Резервне поле. Заповнюється платниками податків та/або органами Державної казначейської служби України (територіальними органами ДФС) у разі здійснення розрахунків згідно з окремими рішеннями Кабінету Міністрів України тощо. Зазвичай не заповнюється.
У разі погашення податкових векселів (податкових розписок) коштами при заповненні розрахункового документа в резервному полі необхідно проставляти номер векселя.
При заповненні полів не допускаються пропуски (пробіли) між словами та службовими знаками.
Отже, при заповненні документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, щоб уникнути помилок, платникам необхідно враховувати вимоги Порядку.
Новації 2019 року у справлянні рентної плати і екологічного податку
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIIІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» (далі – Закон № 2628) були внесені до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) зміни, зокрема, щодо ставок рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин.
Так, з 01.01.2019 не оподатковують рентною платою урановмісні корисні копалини, видобуті на стадії геологічного вивчення на підставі спеціальних дозволів, отриманих після 1 січня 2018 року (новий п. п. 252.4.9 п. 252.4 ст. 252 ПКУ).
Крім того, зросли ставки рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин. Це стосується видобутку нафти з покладів, які повністю або частково залягають на глибині до 5000 м, – підвищення ставки з 29 % до 31 %, з покладів, які повністю залягають на глибині понад 5000 м, – з 14 % до 16 %.
При цьому рентну плату за видобуток конденсату зменшено: для покладів на глибині до 5000 м – з 45 % до 31 %, а з покладів, які повністю залягають на глибині понад 5000 м, – з 21 % до 16 %.
Також протягом усього 2019 року до ставки рентної плати за користування надрами для видобування залізної руди застосовується коефіцієнт 1,1 (п. 252.20 ст. 252 ПКУ).
З 2019 року застосовується новий порядок справляння та розподілу сум доходів від екологічного податку (далі – податок), зокрема в частині викидів двоокису вуглецю в атмосферне повітря (далі – Викиди двоокису вуглецю).
Також розділ VІІІ ПКУ змінено Законом № 2628 як у частині визначення платників, які справляють екологічний податок за Викиди двоокису вуглецю, так і ставок Податку.
З 01 січня 2019 року ставку Податку за викиди двоокису вуглецю стаціонарними джерелами з 0,41 грн/тонну підвищено до 10 грн/тонну, тобто збільшено у 24,4 раза.
Нагауємо, що платники Податку перераховують суми Податку, що справляється за викиди, крім Викидів двоокису вуглецю, скиди забруднюючих речовин та розміщення відходів, одним платіжним дорученням на рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, які забезпечують розподіл цих коштів у співвідношенні, визначеному Бюджетним кодексом України:
► 45 відсотків Податку – до загального фонду Державного бюджету України (крім Податку, що справляється за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення, який зараховується до загального фонду державного бюджету у повному обсязі; Податку, що справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад встановлений особливими умовами ліцензії строк, який зараховується до спеціального фонду державного бюджету у повному обсязі);
►55 відсотків – до спеціального фонду місцевих бюджетів (крім Податку, що справляється за утворення радіоактивних відходів), у тому числі:
– до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, – 25 відсотків;
– обласних бюджетів – 30 відсотків;
– бюджетів міст, м. Києва – 55 відсотків.
Податок, що справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад встановлений особливими умовами ліцензії строк, зараховується до спеціального фонду державного бюджету у повному обсязі.
ФОП – «спрощенці» сплачують ЄСВ не менше
мінімального страхового внеску незалежно від фінансового стану
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що 01.01.2019 набрав чинності Закон України від 23 листопада 2018 року № 2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» (далі – Закон № 2629).
Відповідно до п. 4 частини 1 ст. 1 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» максимальна величина бази нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) – це максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює 15 розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується ЄСВ.
Мінімальний страховий внесок – це сума ЄСВ, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір ЄСВ, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (п. 5 частини 1 ст. 1 Закону № 2464-VI).
ЄСВ, зокрема, для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку, встановлюється у розмірі 22 % до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування ЄСВ (частина 5 ст. 8 Закону № 2464).
З урахуванням того, що ст. 8 Закону № 2629 у 2019 році встановлена мінімальна заробітна плата у місячному розмірі 4 173,00 грн, то:
– мінімальний страховий внесок у 2019 році складає 918,06 грн за місяць (4 173,00 грн х 22 %);
– максимальна величина бази нарахування ЄСВ у 2019 році складає 707 595,00 грн за місяць (4 173,00 грн х 15), тобто максимальний розмір ЄСВ – 155 670,90 грн (707 595,00 грн х 22 %).
Для платників єдиного податку ЄСВ нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ, встановленої Законом № 2464. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 3 частини 1 ст. 7 Закону № 2464).
Нагадаємо, що згідно з Законом № 2464 ЄСВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Фізичною особою – підприємцем (далі – ФОП) відповідно до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 із змінами (далі – Порядок) подається Додаток 5 до Звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – Звіт).
За звітний період 2018 року Додаток 5 до Звіту подається ФОП до 09 лютого 2019 року.
Слід зазначити, якщо останній день строку подання Звіту припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем подання Звіту вважається перший після нього робочий день (п. 14 розділу II Порядку № 435).
Не пізніше 19 числа місяця, що настає за звітним кварталом, кожен ФОП зобов’язаний сплачувати суму ЄСВ не менше мінімального страхового внеску на місяць (абзац третій частини 8 ст. 9 Закону № 2464).
З 01.01.2019 ФОП нараховують ЄСВ за ставкою 8,41 % для осіб з інвалідністю, які є найманими особами такої ФОП.
Не сплачують за себе ЄСВ ФОП (незалежно від системи оподаткування), які належать до осіб з інвалідністю, отримують пенсію за віком або досягли віку, визначеного ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Зазначене звільнення не поширюється на осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (адвокатів, нотаріусів, приватних виконавців, оцінювачів, аудиторів тощо).