Оновлено програмне забезпечення для формування та подання звітності в електронному вигляді
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що вийшло чергове доповнення до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» (даний комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 27.12.2018 по 07.02.2019 включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.27.*, при цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними).
Перелік змін та доповнень (версія 1.27.3.0) станом на 07.02.2019:
Додано нові версії документів:
- Для забезпечення приймання розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва за формою, яка затверджена наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 16 березня 2018 року № 142:
J0303308 – Розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва.
- На виконання наказу Міністерства фінансів України від 15 листопада 2018 року № 897 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки»:
J0302105 – Податкова декларація з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;
J0312105 – Додаток 1 до Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Розрахунок у частині об’єктів житлової нерухомості;
J0312205 – Додаток 2 до Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Розрахунок у частині об’єктів нежитлової нерухомості.
- У відповідності до форм, які опубліковано на сайті Державної служби статистики України (далі – Держстат), додано нові версії документів:
S0400118 – Структурне обстеження підприємства. Форма № 1-підприємництво (річна) (наказ Держстату 26.07.2018 № 160);
S0401001 – Структурне обстеження підприємства. Форма № 2-підприємництво (річна) (наказ Держстату 26.07.2018 № 160);
S1300108 – Використання інформаційно-комунікаційних технологій на підприємствах. Форма № 1-ІКТ (річна) (наказ Держстату 06.07.2018 № 117);
S1500113 – Звіт про здійснення наукових досліджень і розробок. Форма № 3-наука (річна) (наказ Держстату 09.07.2018 № 142);
S2204007 – Звіт про діяльність закладу дошкільної освіти. Форма № 85-к (річна) (наказ Держстату 16.07.2018 № 150).
Інформація розміщена на офіційнму веб-порталі ДФС України за посиланням
http://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/
Виправлення помилок у звіті щодо сум нарахованого ЄСВ
до закінчення терміну його подання
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує.
ДФС України повідомила, що згідно з п. 1 розділу V Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 435), у разі виявлення помилки у Звіті щодо сум нарахованого єдиного внеску (далі – Звіт) до закінчення терміну подання цього Звіту страхувальник повторно формує та подає Звіт у повному обсязі до контролюючого органу за місцем обліку.
Чинним вважається останній електронний або паперовий звіт, поданий страхувальником до закінчення термінів подання звітності, визначених Порядком № 435, який пройшов всі контролі при завантаженні до Реєстру страхувальників та до Реєстру застрахованих осіб.
Якщо страхувальником до закінчення терміну подання Звіту подаються лише окремі таблиці Звіту за поточний звітний період із зазначенням типу форми «скасовуюча», «додаткова» цей Звіт не вважається Звітом і вважається таким, що не подавався.
Тобто у разі виявлення помилки у Звіті до закінчення терміну його подання, страхувальник (у тому числі ФОП та особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, що подають звітність самі за себе) повторно формує та подає Звіт у повному обсязі до контролюючого органу за місцем обліку.
Одночасно нагадаємо, що відповідно до п. 1 розділу І Порядку № 435, cтрахувальники – це платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ), зазначені в п. 1 частини першої ст. 4 (роботодавці) Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464), на яких покладено обов’язки нараховувати, обчислювати та сплачувати ЄСВ, а також платники ЄCВ, які зазначені, зокрема, в підпунктах. 4, 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464 (фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) та особи, які провадять незалежну професійну діяльність).
Пунктом 1 розділу ІІІ Порядку № 435 встановлено, що:
► роботодавці зобов’язані формувати та подавати до контролюючих органів Звіт протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного періоду;
► ФОП, у тому числі ФОП – платники єдиного податку, формують та подають до контролюючих органів Звіт самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним періодом;
► особи, які провадять незалежну професійну діяльність, формують та подають до контролюючих органів Звіт самі за себе один раз на рік до 01 травня року, що настає за звітним періодом.
Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням
http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki–novini-/367258.html
Туристичний збір: зміни 2019 року
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що з 01.01.2019 змінився порядок справляння туристичного збору, а саме: набули чинності зміни щодо розміру ставки, бази справляння та порядку сплати туристичного збору.
Туристичний збір є місцевим збором, основні елементи якого визначаються відповідними сільськими, селищними, міськими радами та радами об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.
З 01 січня 2019 року ставка туристичного збору (далі – збір) встановлюється за рішенням відповідної ради за кожну добу тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі) у розмірі до 0,5 % мінімальної заробітної плати – для внутрішнього туризму та до 5 % мінімальної заробітної плати – для в’їзного.
Платниками збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення ради про встановлення туристичного збору, та тимчасово розміщуються у місцях проживання (ночівлі).
Згідно з рішенням рад, справляння збору може здійснюватися з тимчасового розміщення у таких місцях проживання (ночівлі):
- готелях, кемпінгах, мотелях, гуртожитках для приїжджих, хостелах, будинках відпочинку, туристичних базах, гірських притулках, таборах для відпочинку, пансіонатах та інших закладах готельного типу, санаторно-курортних закладах;
- житлових будинках, прибудовах до житлового будинку, квартирах, котеджах, кімнатах, садових будинках, дачних будинках, будь-яких інших об’єктах, що використовуються для тимчасового проживання (ночівлі).
Базою справляння збору є загальна кількість діб тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі).
Справляння збору здійснюється податковими агентами. Їх перелік та інформація про таких податкових агентів оприлюднюється на офіційному веб-сайті відповідної ради.
Платники збору сплачують суму збору авансовим внеском перед тимчасовим розміщенням у місцях проживання (ночівлі) податковим агентам, які справляють збір за ставками, у місцях справляння збору та з дотриманням інших вимог, визначених рішенням відповідної ради.
Податкові агенти сплачують збір за своїм місцезнаходженням щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк та відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, або авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому – до 28 (29) включно) на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.
Зміни внесені до Податкового кодексу України Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів».
До уваги платників екологічного податку!
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що у 2019 році відбулись суттєві зміни у податковому законодавстві щодо справляння екологічного податку, які з одного боку, зменшують податкове навантаження на підприємства малого та середнього бізнесу, а з іншого – підвищують економічну зацікавленість великих промислових підприємств у зменшенні викидів в атмосферу парникових газів.
Зазначені зміни спрямовані на зменшення викидів основного парникового газу, двоокису вуглецю (СО2), який спричиняє глобальне потепління та інші негативні наслідки пов’язані з ним (розтоплення полярної криги, підвищення рівня світового океану, зростання площі пустель, зниження врожайності, загибель певних видів тварин тощо).
Зміни полягають у тому, що з 01.01.2019 платниками екологічного податку за викиди двоокису вуглецю є платники, у яких річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за рік, тобто у 2019 році підприємства, річний обсяг викидів яких не перевищує 500 тонн, не будуть платниками екологічного податку. Таким чином, підприємства, у яких викиди двоокису вуглецю утворювались внаслідок експлуатації невеликих котлів, технологічних нагрівальних пристроїв та іншого обладнання, не повинні здавати відповідний звіт та сплачувати податкові зобов’язання.
Одночасно, з метою стимулювання підприємств-забруднювачів до зменшення забруднення навколишнього природного середовища, а також наближення до ставок за викиди парникових газів в країнах ЕС з 01 січня 2019 року підвищено ставку екологічного податку за викиди двоокису вуглецю стаціонарними джерелами з 0,41 грн за тонну до 10 грн за тонну, тобто збільшено у 24,4 рази.
Крім того, відбулися законодавчі зміни у розподілі екологічного податку. З 01.01.2019 у місцевих бюджетах залишається 55 % цього платежу (крім тієї частини, що справляється за викиди плати двоокису вуглецю, яка повністю потрапляє до держбюджету).
Відповідно до п. 16¹ ст. 29 Закону України від 22 листопада 2018 року № 2621-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» запроваджено особливий порядок розподілу коштів екологічного податку за викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення в частині зарахування викидів двоокису вуглецю до загального фонду державного бюджету у розмірі 100 %, а від інших видів забруднюючих речовин зараховуються до загального фонду державного бюджету лише у розмірі 45 %.
Від’ємне значення об’єкта оподаткування:
застосування пільг з податку на прибуток підприємств
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що податкова пільга – це передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов’язку щодо нарахування і сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених п. 30.2 ст.30 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (п. 30.1 ст. 30 ПКУ).
Порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1233 (далі – Порядок № 1233).
Суб’єкт господарювання, що не сплачує податки та збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та складає Звіт про суми податкових пільг (далі – Звіт) за формою згідно з додатком (п. 2 Порядку № 1233).
Отже, у Звіті відображається сума податку на прибуток, яка не сплачена до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг.
Згідно з п. 140.4 ст. 140 ПКУ фінансовий результат до оподаткування зменшується, зокрема на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років.
Положення п. 140.4 ст. 140 ПКУ застосовуються з урахуванням п. 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 140.4.2 п. 140.4 ст. 140 ПКУ).
У випадку, якщо об’єкт оподаткування з податку на прибуток має позитивне значення, сума пільги, передбаченої п.п. 140.4.2 п. 140.4 ст. 140 ПКУ, розраховується таким чином:
«Σ від’ємного значення попереднього звітного року в межах суми прибутку звітного періоду» Х «розмір базової ставки податку» /100.
У випадку, якщо об’єкт оподаткування з податку на прибуток у звітному періоді має від’ємне значення або дорівнює нулю, без врахування від’ємного значення об’єкта оподаткування попереднього звітного року, то втрати до бюджету не виникають та сума пільги не визначається.