Про здійснення громадськістю моніторингу екологонебезпечних суб’єктів господарювання йшлося під час проведення засідання «круглого столу»

З урахуванням актуальності екологічного стану Дніпропетровського регіону у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі –      ГУ ДПС) відбулося засідання «круглого столу» із залученням представників інститутів громадянського суспільства з обговоренням здійснення громадянами моніторингу екологонебезпечних суб’єктів господарювання Дніпропетровщини.

На засіданні прийняли участь фахівці ГУ ДПС та представники інститутів громадянського суспільства.

Фахівці ГУ ДПС зупинилися на основних проблемах в оподаткуванні суб’єктів господарювання, які є забруднювачами довкілля, зокрема, на відсутності дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, спеціальному водокористуванні та розміщенні відходів. Були запропоновані, зокрема, такі шляхи вирішення проблеми: сумлінний підхід до цього питання з боку самих суб’єктів господарювання, які мають джерела забруднення; доведення до населення усіма можливими способами про шкідливий вплив на довкілля стаціонарних джерел забруднення усіх видів з метою відповідного реагування ним та інформування відповідних органів про такі об’єкти.

Обговорювались питання стосовно удосконалення податкового законодавства у частині розміру ставок та порядку оподаткування екологічним податком, створення зручних умов для інформування громадськості про факти негативного впливу діяльності суб’єктів господарювання на довкілля, порядку отримання суб’єктами господарювання дозволів на зайняття діяльністю, пов’язаною із забрудненням довкілля.

Підсумовуючи пропозиції, які надійшли від представників інститутів громадянського суспільства, заступник Голови Ради Територіального відділення Всеукраїнської громадської організації «АСОЦІАЦІЯ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ УКРАЇНИ» в Дніпропетровській області Дмитро Іванов зазначив, що з метою здійснення громадянами моніторингу екологонебезпечних суб’єктів господарювання необхідно розробити певний шаблон, за допомогою якого кожний громадянин має можливість звернутись до відповідних органів з інформацією про забруднювача довкілля.

Внесено зміни до Інструкції про міжбанківський

переказ коштів в Україні в національній валюті

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що постановою Правління Національного банку України від 19 листопада          2019 року № 136 (далі – Постанова № 136) внесено зміни до Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 16 серпня 2006 року № 320, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 06 вересня 2006 року за № 1035/12909 (зі змінами) (далі – Інструкція). 

Зміни внесено у зв’язку із запровадженням в Україні міжнародного номера банківського рахунку IBAN. 

Так, зокрема, у пункті 3 глави 2 розділу І Інструкції абзац восьмий «код банку платника» виключено.

Також у додатку 3 до Інструкції слова «Головний бухгалтер (або його заступник)» замінено словами «Головний бухгалтер (або інша уповноважена особа)».

Постанова № 136 офіційно опублікована на сайті Національного банку України 25.11.2019 за посиланням 

https://bank.gov.ua/legislation/Resolution_19112019_136

Документ набирає чинності з 13 січня 2020 року.

Податковий календар на 28листопада 2019 року

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що:

четвер, 28 листопада 2019 року, останній день сплати

єдиного внеску гірничими підприємствами за жовтень 2019 року.

Особливості виправлення помилок у зведеній податковій накладній

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної (далі – ПН), не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до ст. 192 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі – РК) за формою згідно з додатком 2 до ПН.

Нормами п. 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1307), встановлено, що у разі складання зведених ПН, особливості заповнення яких викладені у п. 11 Порядку № 1307, у графі 2 «Опис (номенклатура) товарів/послуг продавця» зведеної ПН платником ПДВ зазначаються дати складання та порядкові номери ПН, складених на такого платника ПДВ при постачанні йому товарів/послуг, необоротних активів, за якими він визначає податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПКУ.

Якщо із зведеної ПН, складеної відповідно до вимог п. 198.5 ст. 198 та/або п. 199.1 ст. 199 ПКУ, необхідно вилучити зайві ПН, які не підлягали включенню до такої ПН, та додати іншу/інші податкову/податкові накладну/накладні, яку/які не було включено до зведеної ПН, та таке додавання призведе до збільшення суми ПДВ за такою ПН, то платнику ПДВ необхідно:

► скласти РК, в якому виводяться в «0» (обнуляються) відповідні рядки зведеної ПН, в яких зазначено зайві ПН. У такому РК зазначається код причини 201 «Коригування зведеної податкової накладної, складеної відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ», або 202 «Коригування зведеної податкової накладної, складеної відповідно до п. 199.1 ст. 199 ПКУ» (в залежності від того, з яким типом причини складена зведена ПН);

► скласти нову зведену ПН, в якій зазначити правильні дані, у тому числі позиції, не відображені в ПН, складеній з помилками. Така ПН складається на дату не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому платник ПДВ зобов’язаний був визначити відповідні податкові зобов’язання з ПДВ на підставі п. 198.5 ст. 198 та/або п. 199.1 ст. 199 ПКУ.

Визначення «повторного» порушення за неподання

або несвоєчасне подання звітності з єдиного внеску 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464), контролюючим органом здійснюється накладення штрафу у розмірі                 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою.

Ті самі дії, вчинені платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом № 2464.

Норми встановлені п. 7 частини 11 ст. 25 Закону № 2464.

Рішення про застосування штрафних санкцій складається за формою згідно з додатком 16 до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами.

Для визначення повторності порушення нормами п. 7 частини 11 ст. 25 Закону № 2464 передбачено період, протягом якого до платника єдиного внеску було застосовано штраф, а саме – протягом року, при цьому, не прив’язано термін «календарний рік» до можливості накладення підвищеного розміру штрафу.

Згідно з ст. 35 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями обставиною, що обтяжує відповідальність за адміністративне правопорушення, є повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню; вчинення правопорушення особою, яка раніше вчинила злочин.

Враховуючи вищевикладене, повторним порушенням, за яке передбачено штраф у розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, буде неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності по єдиному внеску, за яке до такого платника протягом року вже було винесено рішення про застосування штрафних санкцій та його застосовано. З дати винесення контролюючим органом такого рішення починається відлік  365 днів (для високосного року – 366 днів) для визначення повторності правопорушення про застосування штрафних санкцій.

До уваги платників податку на прибуток підприємств!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток підприємств використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Норми встановлені п. 44.2 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п. 46.2 ст. 46 ПКУ платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.

Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до п. 46.2         ст. 46 ПКУ, зокрема, платниками податку на прибуток, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток та її невід’ємною частиною.

Пунктом 50.1 ст. 50 ПКУ встановлено, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Форма податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 із змінами та доповненнями (далі – Декларація).

Якщо помилка у раніше поданій Декларації виправляється шляхом виправлення такої помилки, зокрема, у звітній (звітній новій) Декларації, то за звітний (податковий) період, в якому була допущена помилка, заповнюється додаток ВП.

У разі, якщо при заповнені додатка ВП виправляються показники, відображені у рядках 01 «Дохід від будь–якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» та            02 «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (+, –)» Декларації за минулий звітний (податковий) період, платнику податку на прибуток необхідно подати виправлену фінансову звітність.

Виправлена фінансова звітність може бути подана в електронній та паперовій формі. У разі подання виправленої фінансової звітності в електронній формі Декларація подається після подання такої фінансової звітності. У разі подання виправленої фінансової звітності у паперовій формі, така фінансова звітність подається до контролюючого органу за основним місцем обліку з супровідним листом.

Крім того, платники мають право скористатися нормами п. 46.4                ст. 46 ПКУ щодо подання доповнення до Декларації, яке може бути складено за довільною формою та буде використано контролюючим органом при аналізі показників такої Декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання.