Податківці роз’яснюватимуть роботодавцям важливість офіційного працевлаштування найманих

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/405454.html повідомила наступне.

Представники Держпраці спільно з податківцями відповідно до доручення Прем’єр-міністра України проводитимуть посилену роз’яснювальну роботу з суб’єктами господарювання, які здійснюють діяльність у сфері торгівлі, тимчасового розміщування та організації харчування. Під час таких заходів роботодавцям розповідатимуть про неприпустимість допуску до роботи працівників без оформлення трудових відносин.

Заходи проводитимуться для підвищення відповідальності роботодавців під час виконання законодавства про працю та виявлення тих, які використовують неоформлену найману працю.

Суб’єкти господарювання після таких роз’яснювальних візитів матимуть змогу добровільно оформити всіх працівників відповідно до чинного законодавства.

Водночас звертаємо увагу, що після роз’яснювальних заходів працівниками контролюючих органів будуть проводитися перевірки зазначених суб’єктів господарювання щодо дотримання законодавства про працю. У разі виявлення порушень роботодавцям доведеться сплатити значні суми штрафів, передбачені законодавством за такі порушення.

Нагадуємо, що офіційне працевлаштування – це захист соціальних інтересів громадян, гарантування права на соціальні виплати та пенсійне забезпечення. Крім того, незадекларована праця знижує доходи державного бюджету, а отже і можливість фінансування державних програм соціального спрямування.

Податковий календар на 29 січня 2020 року

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що:

середа, 29 січня 2020 року, останній день сплати:

– авансового внеску з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки юридичними особами за IV квартал 2019 року;

– авансового внеску з транспортного податку юридичними особами за IV квартал 2019 року.

Про особливості сплати ПДФО юридичною особою

за відокремлені підрозділи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно зі ст. 55 Господарського кодексу України (далі – ГКУ) суб’єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов’язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов’язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. При цьому зазначені суб’єкти мають право відкривати свої філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без створення юридичної особи.

Статтею 64 ГКУ визначено порядок організації структури підприємств, відповідно до якої підприємство може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо), а також функціональних структурних підрозділів апарату управління (управлінь, відділів, бюро, служб тощо).

Водночас при створенні підприємством філії, представництва, відділення та інших відокремлених підрозділів питання про розміщення таких підрозділів підприємства необхідно погоджувати з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку.

«Відокремлені підрозділи» для розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) вживаються у значенні, визначеному ГКУ (п.п. 14.1.30 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Для цілей оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) відокремлені підрозділи визначаються з урахуванням норм ст. 64 ГКУ незалежно від того, включені/не включені такі підрозділи юридичною особою до Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

Порядок сплати (перерахування) ПДФО до бюджету передбачено ст. 168 ПКУ, відповідно до якої ПДФО, утриманий з доходів резидентів, підлягає зарахуванню до бюджету згідно з нормами Бюджетного кодексу України (далі – БКУ).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету також здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ, за ставкою, визначеною п.п. 1.3 цього пункту (п.п. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).

Такий порядок застосовується усіма юридичними особами, у тому числі такими, що мають філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що розташовані на території іншої територіальної громади, ніж така юридична особа, а також відокремленими підрозділами, яким в установленому порядку надано повноваження щодо нарахування, утримання і сплати (перерахування) до бюджету податку (п.п. 168.4.2 п. 168.4 ст. 168 ПКУ).

Відповідно до ст. 64 БКУ ПДФО, який сплачується податковим агентом – юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента – юридичної особи, зараховується до відповідного місцевого бюджету за її місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що сплачуються фізичній особі.

Згідно з п.п. 168.4.3 п. 168.4 ст. 168 ПКУ суми ПДФО, нараховані відокремленим підрозділом на користь фізичних осіб, за звітний період перераховуються до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.

У разі якщо відокремлений підрозділ не уповноважений нараховувати (сплачувати) ПДФО за такий відокремлений підрозділ, усі обов’язки податкового агента виконує юридична особа. ПДФО, нарахований працівникам відокремленого підрозділу, перераховується до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.

Відповідно до п. 63.3 ст. 63 ПКУ з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів. Такі об’єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом ПКУ.

Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

У контролюючому органі за неосновним місцем обліку платник податків сплачує всі податки та збори, які згідно із законодавством мають сплачуватись на території адміністративно-територіальної одиниці, що відповідає неосновному місцю обліку, щодо таких податків, подає податкові декларації (розрахунки, звіти) та виконує інші обов’язки платника податків, а контролюючий орган стосовно платника податків здійснює адміністрування таких податків, зборів.

Отже, якщо юридична особа створює виробничі структурні підрозділи із використанням праці найманих осіб за місцезнаходженням (розташуванням) на іншій території, ніж така юридична особа і не уповноважені нею нараховувати (сплачувати) ПДФО, то такий платник податків зобов’язаний стати на облік за неосновним місцем обліку у відповідних контролюючих органах за місцезнаходженням таких об’єктів та перераховувати ПДФО до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого підрозділу.

Оподаткування доходу, отриманого

від надання в оренду земельного паю

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) включається, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Підпунктом 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 ПКУ передбачено, що податковим агентом платника ПДФО – орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.

При цьому об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.

Доходи, отримані від надання в оренду (суборенду) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування (виплати) за ставкою 18 відсотків.

Такі доходи також підлягають оподаткуванню військовим збором. Ставка військового збору становить 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ (п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Отже, доходи фізичної особи від здавання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю оподатковуються ПДФО за ставкою 18 відсотків та військовим збором за ставкою 1,5 відсотка.

Якщо ж громадяни отримали доходи від надання в оренду земельного паю орендарю – фізичній особі, то такі громадяни повинні самостійно прозвітувати про отримані доходи шляхом подання податкової декларації про майновий стан і доходи. Така декларація подається не пізніше 01 травня року, наступного за роком отримання доходу, і власник земельного паю – орендодавець зобов’язаний самостійно нараховувати та сплатити ПДФО та військовий збір.

Перехід «єдинника» за добровільним рішенням на загальну систему оподаткування: реєстрація платником ПДВ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що у разі переходу осіб із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати ПДВ, на сплату інших податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України (далі – ПКУ) у випадках, визначених розділом XIV ПКУ, за умови, що такі особи відповідають вимогам, визначеним п. 181.1 ст. 181 ПКУ, реєстраційна заява подається не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ. Якщо такі особи відповідають вимогам, визначеним п. 182.1 ст. 182 ПКУ, реєстраційна заява подається у строк, визначений п. 183.3 ст. 183 ПКУ.

Норми встановлені п. 183.4 ст. 183 ПКУ.

Згідно з п. 183.3 ст. 183 ПКУ у разі добровільної реєстрації особи як платника ПДВ або особи, яка відповідає вимогам, визначеним п.п. 6 п. 180.1 ст. 180 ПКУ, реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на податковий кредит і виписку податкових накладних.

Про розмір єдиного внеску у разі нарахування роботодавцем

фізособі доходу за цивільно-правовими договорами

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є роботодавці, зокрема ті, які використовують працю фізичних осіб за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань).

Норми встановлені п. 1 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

Базою нарахування єдиного внеску для зазначених платників є сума винагороди фiзичним особам за виконання робiт (надання послуг) за цивiльно-правовими договорами (п. 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464).

Згідно з частиною 5 ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок для платникiв, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмiрi 22 вiдсотки до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску.

У разi, якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розмiру мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на мiсяць, за який отримано дохiд, сума єдиного внеску розраховується як добуток розмiру мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на мiсяць, за який отримано дохiд (прибуток), та ставки єдиного внеску.

При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску, встановлена частиною 5 ст. 8 Закону № 2464 застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

Враховуючи вищевикладене, у разі отримання фізичною особою винагороди (доходу) за цивільно-правовими договорами від свого роботодавця, роботодавець нараховує єдиний внесок на суму винагороди (доходу) такої фізичної особи у розмірі 22 відсотки.