Адміністрування рентної плати та екологічного податку

Днями в інформаційному агентстві «Мост-Днепр» відбулася прес-конференція за участі завідувача сектором адміністрування екологічного податку та рентної плати управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області Юлії Кирпи на тему «Адміністрування рентної плати та екологічного податку».

Вона розповіла, що екологічний податок це один із загальнодержавних податків і обов’язковий платіж, який сплачується з фактичних обсягів різних викидів, скидів, розміщення відходів у навколишньому середовищі.

Екологічний податок зобов’язані платити всі юридичні особи, якщо їх діяльність призводить до:

– викидів шкідливих речовин в повітря;

– скидів шкідливих речовин в річки, ставки, озера, канали, водосховища, моря або підземні води;

– розміщення відходів;

– утворення радіоактивних відходів, їх тимчасове зберігання понад терміну, установленого особливими умовами ліцензії.

Дозволи в залежності від видів відходів видають, зокрема місцеві представництва Державного управління охорони навколишнього природного середовища.

Платниками податку можуть бути, як суб’єкти господарської діяльності, так і представництва нерезидентів та бюджетні установи.

«У 2019 році відбулись суттєві зміни у податковому законодавстві щодо екологічного податку, які з одного боку зменшують податкове навантаження на підприємства малого та середнього бізнесу, а з іншого – підвищують економічну зацікавленість великих промислових підприємств у зменшенні викидів у атмосферу парникових газів», – зазначила Юлія Кирпа.

Одночасно, з метою стимулювання підприємств-забруднювачів до зменшення забруднення навколишнього природного середовища, а також наближення до ставок за викиди парникових газів в країнах ЄС з 1 січня 2019 року підвищено ставку екологічного податку за викиди двоокису вуглецю стаціонарними джерелами з 0,41 грн за тонну до 10 грн за тонну.

Окремо Юлія Кирпа зупинилася на рентній платі. Вона повідомила що, платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин відповідно до норм Податкового кодексу України є суб’єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об’єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі – спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах, зазначених у таких спеціальних дозволах об’єктів (ділянок) надр.

Згідно з статтею 13 Кодексу про надра користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці і особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

На кожен вид користування надрами в межах конкретної ділянки надається окремий дозвіл.

Дозволи надаються Державною службою геології та надр України.

«Ставки рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин установлюються у відсотках від вартості товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) в залежності від видів корисної копалини», – наголосила Юлія Кирпа.

Повернення помилково та/або надмірно сплачених сум

грошового зобов’язання з ПДВ при анулюванні реєстрації платника ПДВ

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області доводить до відома наступне.

Нормами п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) реєстрація платником ПДВ діє до дати її анулювання, яка проводиться шляхом виключення особи з реєстру платників ПДВ у відповідних випадках.

У разі анулювання реєстрації особи як платника ПДВ податкові зобов’язання визначаються на підставі податкової декларації з ПДВ за підсумками останнього звітного (податкового) періоду, визначеного п. 184.6 ст. 184 ПКУ.

Після анулювання реєстрації платника ПДВ залишок коштів на його рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ (далі – СЕА ПДВ) перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається. Перерахування коштів до бюджету здійснюється на підставі реєстру, який центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у СЕА ПДВ, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника і сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру такий орган перераховує суми податку до бюджету (п. 200¹.8 ст. 200¹ ПКУ).

Помилково та/або надміру сплачені грошові зобов’язання можуть бути повернуті платнику ПДВ відповідно до ст. 43 ПКУ.

Обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання є подання платником податків заяви про таке повернення відповідно до п. 43.3 ст. 43 ПКУ.

Згідно з п. 43.4¹ ст. 43 ПКУ у разі повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ, зарахованих до бюджету з рахунка платника ПДВ в СЕА ПДВ у порядку, визначеному п. 200¹.5 ст. 200¹ ПКУ, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в СЕА ПДВ, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ чи на момент фактичного повернення коштів – шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку.

Податкова знижка за витратами, понесеними фізособою на лікування

за наслідками 2018 року, не надається

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що до переліку витрат, дозволених до включення до податкової знижки відповідно до п.п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України, включається сума коштів, сплачених платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника ПДФО або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних пристосувань, виробів медичного призначення для індивідуального користування інвалідів), а також сума коштів, сплачених платником ПДФО, визнаного в установленому порядку інвалідом, на користь протезно-ортопедичних підприємств, реабілітаційних установ для компенсації вартості платних послуг з реабілітації, технічних та інших засобів реабілітації, наданих такому платнику ПДФО або його дитині – інваліду у розмірах, що не перекриваються виплатами з фондів загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування, крім:

а) косметичного лікування або косметичної хірургії, включаючи косметичне протезування, не пов’язаних з медичними показаннями, водолікування та геліотерапії, не пов’язаних з лікуванням хронічних захворювань;

б) протезування зубів з використанням дорогоцінних металів, порцеляни та гальванопластики;

в) абортів (крім абортів, які проводяться за медичними показаннями або коли вагітність стала наслідком зґвалтування);

г) операцій із зміни статі;

ґ) лікування венеричних захворювань (крім СНІДу та венеричних захворювань, причиною яких є побутове зараження або зґвалтування);

д) лікування тютюнової чи алкогольної залежності;

е) придбання ліків, медичних засобів та пристосувань, оплати вартості медичних послуг, які не включено до переліку життєво необхідних, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 розділу ХІХ ПКУ встановлено, що п.п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 ПКУ набирає чинності з 01 січня року, наступного за роком, у якому набере чинність закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування.

Станом на 01 січня 2019 року закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування чинності не набрав, тому податкова знижка по витратах, понесених платником ПДФО на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника ПДФО або члена сім’ї першого ступеня споріднення (п.п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 ПКУ), за наслідками 2018 року платникам не надається.

Реєстрація акцизних накладних та розрахунків коригування до них в ЄРАН

здійснюється за допомогою будь-якого програмного забезпечення

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що платник акцизного податку, зокрема при реалізації пального, зобов’язаний скласти в електронній формі акцизну накладну (далі – АН) за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального або спирту етилового та зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН) з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.

Норми визначені п. 231.1 ст. 231 Податкового кодексу України.

Механізм внесення відомостей, що містяться в АН та розрахунках коригування до акцизних накладних (далі – РК АН) за операціями з реалізації та ввезення на митну територію України пального або спирту етилового, до ЄРАН, надання даних, які містяться в ЄРАН, передбачений Порядком ведення Єдиного реєстру акцизних накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 114 із змінами (далі – Порядок № 114).

Згідно з п. 3 Порядку № 114 для реєстрації в ЄРАН АН і РК АН надсилаються до ДФС в електронній формі відповідно до порядку подання податкових документів в електронному вигляді з дотриманням умови щодо обміну електронними документами з контролюючими органами у порядку, визначеному законодавством. ЄРАН працює постійно (24 години щодня), крім часу, необхідного для технічного обслуговування.

Пунктом 8 Порядку № 114 визначено, що для реєстрації в ЄРАН платник акцизного податку здійснює шифрування АН/РК АН з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, на які накладено кваліфікований електронний підпис, та надсилає їх у затвердженому форматі (за стандартом) засобами телекомунікаційного зв’язку до ДФС з урахуванням вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» та Закону України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та доповненнями.

Для формування та надсилання АН та РК АН в електронному вигляді платник податків самостійно обирає будь-яке програмне забезпечення, що формує вихідний файл відповідно до затвердженого формату (стандарту).

Платник податків має кілька стаціонарних джерел забруднення:

особливості подання декларації екологічного податку

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п. 250.10 ст. 250 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі якщо:

► платник екологічного податку (далі – податок) має кілька стаціонарних джерел забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об’єктів в межах кількох населених пунктів (сіл, селищ або міст) або за їх межами (коди згідно з Класифікатором об’єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ) різні), то такий платник податку зобов’язаний подати до відповідного контролюючого органу за місцем розташування стаціонарного джерела забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об’єктів податкову декларацію екологічного податку щодо кожного стаціонарного джерела забруднення або спеціально відведеного для розміщення відходів місця чи об’єкта окремо (п.п. 250.10.1 п. 250.10 ст. 250 ПКУ);

► платник податку має кілька стаціонарних джерел забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об’єктів в межах одного населеного пункту (села, селища або міста) або за його межами (код згідно з Класифікатором об’єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ) один і той самий), то такий платник податку може подавати до відповідного контролюючого органу одну податкову декларацію екологічного податку за такі джерела забруднення (п.п. 250.10.2 п. 250.10 ст. 250 ПКУ);

► платник екологічного податку перебуває на податковому обліку в місті з районним поділом, то такий платник може подавати одну податкову декларацію екологічного податку за викиди, скиди усіма своїми джерелами забруднення та/або розміщення відходів, якщо ці джерела та/або спеціально відведені місця для розміщення відходів розташовані на території такого міста (зазначається код згідно з Класифікатором об’єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ)), за місцем перебування платника податку на податковому обліку (міської ради) (п.п. 250.10.3 п. 250.10 ст. 250 ПКУ).

Якщо місце подання податкових декларацій не збігається з місцем перебування на податковому обліку підприємства, установи, організації, громадянина – суб’єкта підприємницької діяльності, яким в установленому порядку видано дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, спеціальне водокористування та розміщення відходів, копії відповідних податкових декларацій подаються протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) періоду до контролюючого органу, в якому таке підприємство, установа, організація або громадянин – суб’єкт підприємницької діяльності перебуває на обліку (п. 250.8 ст. 250 ПКУ).

Довідково: податкова декларація екологічного податку затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за № 1052/27497, із змінами.