Актуальні питання оподаткування доходів платників податків – фізичних осіб

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» начальника управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Інни Андрущак на тему: «Актуальні питання оподаткування доходів платників податків – фізичних осіб»

Питання 1. Доброго дня! Скажіть, будь ласка, чи може фізична особа – підприємець бути платником єдиного податку другої групи, якщо він надає послуги фізичній особі, а оплата їх вартості здійснюється юридичною особою, яка не є платником єдиного податку?

Відповідь. Звертаємо Вашу увагу, що відповідно до підпункту 2 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України однією з умов перебування фізичних осіб – підприємців на другій групі платників єдиного податку є здійснення господарської діяльності з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню.

Тому, якщо фізична особа – підприємець – платник єдиного податку другої групи надає послуги відповідно до договору, в якому визначено, що замовником є фізична особа, яка підписує акт виконаних робіт, але вартість виконаних послуг для фізичної особи оплачує юридична особа, яка не є платником єдиного податку, то такий підприємець має право обрати другу групу платника єдиного податку.

Якщо ж фізична особа – підприємець – платник єдиного податку другої групи надає послуги відповідно до договору, яким визначено, що замовником є юридична особа – не платник єдиного податку, яка підписує акт виконаних робіт та оплачує вартість виконаних послуг, то такий підприємець порушує умови, передбачені Податковим кодексом України для другої групи платників єдиного податку.

Однак, за таким підприємцем залишається право обрання третьої групи платника єдиного податку.

Питання 2. Якщо я є фізичною особою – підприємцем і одночасно працюю на підприємстві, де отримую заробітну плату, то чи маю я право на податкову знижку? Дякую.

Відповідь. Підпунктом 14.1.170 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених цим Кодексом.

Як зазначено у підпункті 14.1.48 статті 14 Податкового кодексу України заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Порядок застосування податкової знижки передбачений статтею 166 Кодексу.

Також підпунктом 166.4.2 статті 166 Податкового кодексу передбачено, що загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 цього Кодексу.

Отже, право на податкову знижку має фізична особа – підприємець, яка є найманою особою, виключно до доходів, одержаних протягом року у вигляді заробітної плати.

Питання 3. Скажіть, будь ласка, які документи повинні знаходитись на місці здійснення торгівельної діяльності у фізичної особи – підприємця, який працює на загальній системі оподаткування? Дякую.

Відповідь. Як визначено пунктом 177.10 статті 177 Податкового кодексу України фізичні особи – підприємці зобов’язані вести Книгу обліку доходів та витрат і мати підтверджуючі документи щодо походження товару.

Відповідно до Закону України від 6 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського та послуг» із змінами та доповненнями фізичні особи – підприємці застосовують реєстратори розрахункових операцій .

Слід зазначити, що статтею 7 Закону України від 2 березня 2015 року №222-VIII «Про ліцензування видів господарської діяльності» із змінами та доповненнями визначено види діяльності, що підлягають ліцензуванню.

Таким чином, фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування при здійсненні торгівельної діяльності зобов’язані здійснювати розрахункові операції виключно із застосуванням реєстратора розрахункових операцій.

При цьому, фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування повинні забезпечити наявність на торговому місці наступних документів:

– книги обліку доходів та витрат;

– книги обліку розрахункових операцій;

– виписки або витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань;

– ліцензії (у разі торгівлі товарами, що підлягають ліцензуванню);

– свідоцтва платника ПДВ (у разі, якщо суб’єкт господарювання зареєстрований платником ПДВ);

– трудових угод з найманими працівниками (у разі використання найманої праці).

Сергій Сличко: «Дніпропетровська митниця ДФС входить у першу п’ятірку митниць України за надходженнями»

30 листопада п.р. в медіа-центрі інформаційного агентства «Днепр-ПОСТ» відбулася прес-конференція виконуючого обов’язки заступника начальника митниці – начальника управління протидії митним правопорушенням Дніпропетровської митниці ДФС Сергія Сличко на тему: «Протидія митним правопорушенням».

За його словами «У Дніпропетровській області діє вісім митних постів, 15 місць митного оформлення товарів та 12 місць прибуття автомобільного та залізничного транспорту. Через два митні пости в аеропортах міст Дніпро і Кривий Ріг здійснюється пропуск пасажирів, які вилітають за кордони держави. Загалом, у Дніпропетровській області зареєстровано більше шести тисяч суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, якими з початку 2016 року сплачено до державного бюджету України більше 13 мільярдів гривень. Дніпропетровською митницею ДФС проводиться певний контроль суб’єктів господарювання. Серед них – огляд товарів та вантажів, які надходять до зони діяльності. Міжнародна практика свідчить про те, що кількість митних оглядів, які проводяться по товарам, не перевищують у Європі більше 5% від усієї кількості товарів, які надійшли та оформлень цих товарів. Нам є чим пишатися у цьому напрямку. Цей показник у нас не перевищує 3% з початку поточного року. Тож, на сьогодні Дніпропетровська митниця ДФС входить у першу п’ятірку митниць України за надходженнями».

Протидія митним правопорушенням і правопорушенням в цілому – одне із найважливіших завдань, які ставляться перед співробітниками Дніпропетровської митниці ДФС. А також виявлення та документування кримінальних та адміністративних правопорушень, які пов’язані із незаконним переміщенням через митний кордон України так званих предметів, виведених із цивільного обігу – валюти, наркотичних засобів, зброї, старовини та культурних цінностей.

З початку року у Дніпропетровській області зафіксовано 129 адміністративних порушень суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності на загальну суму що перевищує 108 мільйонів гривень. В більшості це недоставлена задекларованих товарів у зону розмитнення, недекларування товарів, або недостовірні данні у митній декларації. За результатами виявлення адміністративних митних порушень в області до суду направлено 51 справу. За даними справами стягнення лише у вигляді штрафів по даним справам становлять пів мільйона гривень.

«З початку 2016 року до митних органів за межі України Дніпропетровською митницею ДФС направлено 48 запитів. До таких країн, як Польща, Болгарія, ФРГ, Китай, Туреччина. За їх результатами складено 18 протоколів про порушення митних правил на суму близько 100 мільйонів гривень». – зазначив Сергій Сличко.

Порядок сплати ПДФО та військового збору на дохід, отриманий фізособою у вигляді спадщини та/або подарунку, і звітування про його отримання

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до пункту 174.3 статті 174 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, зазначається у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) .

Не надають таку Декларацію спадкоємці – нерезиденти, які зобов’язані сплатити ПДФО до нотаріального оформлення об’єктів спадщини, та спадкоємці, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою ПДФО, а також інші спадкоємці – нерезиденти, які сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини.

Нотаріус щокварталу подає до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про видачу свідоцтв про право на спадщину та/або посвідчення договорів дарування у порядку, встановленому цим розділом для податкового розрахунку.

Нотаріус видає спадкоємцю – нерезиденту свідоцтво про право на спадщину за наявності документа про сплату таким спадкоємцем ПДФО з вартості об’єкта спадщини (п.174.4 ст.174 ПКУ).

У разі переходу права на отримання страхових виплат згідно із статтею 1229 Цивільного кодексу України податковим агентом є страхувальник – фінансова установа (п.174.5 ст.174 ПКУ).

Порядок оподаткування доходу, отриманого платником податку як дарунок (або в результаті укладення договору дарування) від фізичних осіб встановлено пунктом 174.6 статті 174 ПКУ, згідно з яким кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг, подаровані платнику податку, оподатковуються згідно з правилами, встановленими цим розділом для оподаткування спадщини.

Звертаємо увагу, що порядок сплати (перерахування) ПДФО до бюджету встановлено п.168.4 ст.168 ПКУ, відповідно до підпункту 168.4.5 якого фізична особа, відповідальна згідно з вимогами розділу IV ПКУ за нарахування та утримання ПДФО, сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету, зокрема, у разі нотаріального посвідчення договорів дарування (свідоцтв на спадщину) – за місцем нотаріального посвідчення таких договорів (одержання свідоцтв), в інших    випадках – за її податковою адресою.

Також у порядку, встановленому статтею 168 ПКУ, здійснюється нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету (п.п.1.4 п.16¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Отже, платник податку, який отримав дохід у вигляді вартості подарунку та/або спадщини, може сплатити ПДФО та військовий збір до нотаріального посвідчення договору дарування нерухомого майна за місцем нотаріального посвідчення такого договору.

У разі несплати ПДФО та військового збору до нотаріального посвідчення спадщини та/або договору дарування на об’єкти спадщини (дарунку), згідно із п.179.1 ст.179 ПКУ платник податку зобов’язаний подати Декларацію до контролюючого органу, де перебуває на обліку, до 1 травня року, що настає за звітним (п.49.18.4 п.49.18 ст.49 ПКУ), та самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій нею Декларації (п.179.7 ст.179 ПКУ).

Безкоштовне харчування працівників на умовах «шведського столу» – об’єкт оподаткування ПДВ для підприємства

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що Державна фіскальна служба України у листі від 23.11.2016 №25307/6/99-99-13-02-03-15 (далі – лист ДФС №25307) повідомила, що операції підприємства з безкоштовного харчування своїх працівників на умовах «шведського столу», для такого підприємства – платника ПДВ є об’єктом оподаткування ПДВ, при здійсненні якої ПДВ нараховується у загальновстановленому порядку.

Суми ПДВ, нараховані (сплачені) підприємством – платником податку у зв’язку з придбанням продуктів харчування для забезпечення безкоштовного харчування своїх працівників на умовах «шведського столу», включаються до складу податкового кредиту такого підприємства за умови наявності відповідного документального підтвердження (податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних, зареєстровані в ЄРПН, митні декларації, інші документи, передбачені п.201.11 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ)).

При цьому, якщо вартість зазначеного безкоштовного харчування включається до вартості товарів/послуг, операції з постачання яких є об’єктом оподаткування та пов’язані з отриманням доходів зазначеним підприємством, дані товари визнаються такими, що призначаються для використання/використані в господарській діяльності, і додаткового нарахування податкових зобов’язань за правилами, встановленими п.198.5 ст.198 ПКУ, не здійснюється.

У той же час, якщо вартість послуг з харчування не включається до вартості товарів/послуг, то дані товари/послуги визнаються такими, що постачаються безоплатно у межах господарської діяльності, а тому податкові зобов’язання нараховуються відповідно до п.185.1 ст.185 ПКУ, база оподаткування ПДВ визначається згідно з п.188.1 ст.188 ПКУ. Податкові зобов’язання відповідно до п.198.5 ст.198 Кодексу також не нараховуються.

Лист №25307 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням:

http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/70457.html