Була би моя країна! Благодійна творча зустріч з поетесою Людмилою Некрасовською.

Спекотного дня на початку серпня ветерани територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Шевченківської районної у місті Дніпропетровську ради з нетерпінням чекали на зустріч з відомою поетесою, головою Дніпропетровської обласної організації Конгресу літераторів України (КЛУ)Людмилою Віталіївною Некрасовською. Ця творча особистість має велику кількість нагород і звань, ось деякі з них: нагороджена медаллю «За заслуги перед містом», член професійного союзу письменників і журналістів (Лондон), член Творчої ради Міжнародної асоціації громадян мистецтва (Мадрид), член редакційної колегії міжнародного альманаху «Форум», інтернет-журналу «Ступени», автор і ведуча міжнародного проекту «Сучасна російська поезія світу», голова Творчої ради міжнародного проекту «Поетична Біблія», Голова оргкомітету I-го і 2-го Міжнародних фестивалів літературних видань «Рідкісний птах» (Дніпропетровськ, 2013, 2015). Лауреат 13-ти міжнародних літературних премій, більше 50-ти міжнародних і всеукраїнських поетичних фестивалів і конкурсів. Біля 100 віршів покладено на музику композиторами України та США, у тому числі членами Національної всеукраїнської музичної спілки (НВМС) Валентиною Фальковою, Оленою Ломакіною, Лілією Бігеєвою, членами Дніпропетровського обласного відділення НВМС Оксаною Резановою, Владленом Стефановим, Галиною Логвіновою, Оленою Швець-Васіною. Автор 18-ти поетичних збірок і багаточисленних колективних видань, виданих в Україні та зарубіжжі.

Перелік досягнень можна було продовжити, але не в цьому справа. Найголовніше, що творчі виступи Людмили Некрасовської сприймаються незмінно щиро та із захватом будь якою аудиторією.

Жадана гостя провела перед ветеранами терцентру фото- і літературну подорож по знаним місцям столиці Франції – Парижу, де вона вже двічі побувала з творчими концертами. Присутні, затамувавши подих, слухали історії паризьких пам’яток, а саме: про Музей Лувр, де зберігаються такі світові шедеври, як «Мона Ліза» (Джоконда) і «Венера Мілоська»; кабаре «Мулен Руж», що знаходиться в богемному районі Парижа – Монмартрі; садові комплекси Булонського лісу. Три найвідоміші паризькі пам’ятки – це стародавній Собор паризької Богоматері, побудований на острові Сіте ще в XII столітті, Ейфелева вежа і Тріумфальна арка – конструкції XIX століття. Ажурна металева башта, побудована за проектом інженера Ейфеля, замислювалася як тимчасова споруда для входу на Всесвітню виставку 1889 року і стала відтоді справжнім символом міста. На півночі і на півдні від неї над лінією горизонту підносяться базиліка Сакре-Кер, побудована на вершині пагорба Монмартр, і самотня Вежа Монпарнас…

Крім історії кожної пам’ятки, для кожного фото паризьких шедеврів Людмила Некрасовська прочитала власні вірші. І історії, і вірші – напам’ять! Поетеса просто зачарувала слухачів:

КОНСЬЕРЖЕРИ

Консьержери вызывает в памяти главным образом кровавые времена революции. Осматривая камеры и изучая тайны их устройства, посетитель как бы проделывает путь тех, кто был обречён на смерть; имена многих из них известны. На нижнем этаже, в большой комнате с крестовыми сводами заключённые могли за определённую плату приобрести тюфяк, чтобы выспаться перед казнью. 

Когда страна за преданность мою
Воздаст, как многим пишущим, тюрьмою −
Не сдамся, не сломаюсь, не завою,
Но песню философскую спою.
И, неразменный вытащив пятак,
Стараясь не замазать душу грязью,
Чтоб вдоволь отоспаться перед казнью,
Приобрету соломенный тюфяк.
А после − предприимчивый народ,
Меня провозгласив большим поэтом,
Тюфяк определит в музей. При этом
Туристы неплохой дадут доход.
Зачем же я танцую от строки,
Коль для страны важнее тюфяки?

БАЗИЛИКА САКРЕ-КЁР

−Ах Жанна, девочка, меч тяжёл.
Тебе ли спасать страну?
− Я знаю, шаток у нас престол,
Закончить пора войну.
Уже не в силах моя земля
Испытывать эту боль.
Долой сомнения короля!
Я дам тебе трон, король!
− Ах Жанна, девочка, королю
Признательность не грозит.
− Я больше жизни страну люблю,
Но смертью она сквозит.
Мне даже снится с недавних пор
В предутренней тишине,
Что для меня разведут костёр,
Помогут согреться мне.
− Ах Жанна, на полтысячи лет
Останешься ты одна!
− Вам нужно выслушать мой ответ?
Была бы моя страна! 

Наприкінці зустрічі товариш терцентру, член КЛУ Світлана Поливода привітала Людмилу Некрасовську жартівливим віршом. Голова суспільної ради ветеранів Наталія Деркач, її заступник Тамара Бобко і ветеран Ольга Новікова щиро і проникливо подякували шановній гості за чудовий творчий вечір.

На ноті сподівання «Була би моя країна!» ветерани гучними оплесками привітали Майстриню Слова. До нових зустрічей!

Олена Швець-Васіна,

організатор культурно-дозвіллєвої діяльності територіального центру

соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Шевченківської районної у місті Дніпропетровську ради