Бюджети місцевих громад Дніпропетровщини отримали більше 1 млрд. 540 млн. грн. плати за землю
Власники та орендарі земельних ділянок Дніпропетровської області за п’ять місяців 2017 року поповнили місцеві бюджети на 1 млрд. 540,9 млн. грн., зокрема, 1 млрд. 460,4 млн. грн. сплачено юридичними особами та 80,5 млн. грн. – фізичними особами. Фактичні показники аналогічного періоду минулого року перевищено на 231,0 млн. грн., або на 17,6 відсотків.
Орендна плата за користування землею та земельний податок є одним з вагомих джерел наповнення місцевих скарбниць області і становить 19 відсотків до їх загальних надходжень.
Як зазначає в.о. начальника Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Ольга Маласай: «Плата за землю – це бюджетоформуючий платіж наших територій, тому його адміністрування під особливим контролем. Акцент у цьому напрямку роботи ставимо на те, аби жоден гектар ріллі, пасовищ, земельних ділянок, які виділені під ведення бізнесу, не пройшов повз оподаткування. Сільські і селищні ради на місцях володіють ситуацією із землевідведенням і землекористувачами, тому тісна співпраця із органами Державної фіскальної служби дає позитивні результати».
Дніпропетровською митницею ДФС через «єдине вікно» оформлено
понад 10 тис. декларацій
Дніпропетровська митниця ДФС повідомляє, що з 1 серпня 2016 року на митній території України працює електронна система обміну даними між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами «єдине вікно», яка спрощує процедури митного та інших видів контролю, а також сприяє усуненню можливостей для корупції.
У січні – травні 2017 року з використанням порядку інформаційного обміну за принципом «єдиного вікна» на Дніпропетровській митниці ДФС оформлено понад 10 тис. митних декларацій, на підставі електронних заявок, поданих підприємствами для проведення видів державного контролю, а це приблизно 22% від загальної кількості митних декларацій, оформлених за 5 місяців поточного року.
За період з 01.01.2017 по 24.05.2017 Дніпропетровська митниця ДФС посідає вагоме місце за кількістю митних оформлень товарів за принципом «єдиного вікна», а саме: збільшення обсягів загальної кількості оформлених митних декларацій від 0,4% до 22%.
На теперішній час на адміністративній території Дніпропетровської області (у зоні діяльності Дніпропетровської митниці ДФС), функціонують 16 місць митного оформлення. Із них 13 місць митного оформлення визначені та, відповідно, обладнані для роботи із застосуванням принципу «єдиного вікна».
З метою оптимізації та прискорення експортно-імпортних операцій, створення сприятливих умов для розвитку зовнішньоекономічної діяльності Дніпропетровська митниця ДФС запрошує всіх суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності здійснювати митне оформлення товарів за принципом «єдиного вікна».
Змінено порядки проведення моніторингу контрольованих операцій і опитування уповноважених, посадових осіб та/або працівників платника податків з питань трансфертного ціноутворення
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що 16.06.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 28.04.2017 №470 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 22.05.2017 за №651/30519) (далі – Наказ №470), яким внесено зміни до Порядку проведення моніторингу контрольованих операцій та Порядку опитування уповноважених, посадових осіб та/або працівників платника податків з питань трансфертного ціноутворення, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 14.08.2015 №706, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за №1055/27500 та №1056/27501 відповідно.
Зокрема, Наказом №470 встановлено, що платники податків зобов’язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
У разі виявлення під час первинного аналізу інформації про здійснені контрольовані операції факту застосування платником податку під час здійснення контрольованих операцій умов, що не відповідають принципу «витягнутої руки», платник податку має право самостійно провести коригування ціни контрольованої операції та сум податкових зобов’язань відповідно до підпункту 39.5.4.1 пунктe 39.5 статті 39 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Результати первинного аналізу враховуються контролюючим органом при прийнятті рішення про направлення платнику податку запиту про надання документації згідно з підпунктом 39.4.4 пункту 39.4 статті 39 ПКУ та використовуються для подальшого аналізу звітів про контрольовані операції та документації з трансфертного ціноутворення, поданих платником податків відповідно до вимог п.39.4 ст.39 ПКУ, а також вирішення питання призначення перевірки платника податків з питань дотримання принципу «витягнутої руки».
Наказ №470 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 16.06.2017 №47.
До уваги фізичних осіб – підприємців –
платників єдиного податку першої та другої груп
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до пункту 295.1 статті 295 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники єдиного податку першої та другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
Пунктом 295.2 статті 295 ПКУ визначено, що нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.
З урахуванням вищевикладеного, граничний термін сплати авансового внеску з єдиного податку на червень 2017 року для платників єдиного податку першої та другої груп – 20 червня 2017 року.
Несплата (неперерахування) фізичною особою – платником єдиного податку, визначеною підпунктами 1 і 2 пункту 291.4 статті 291 ПКУ (платники єдиного податку першої та другої груп), авансових внесків єдиного податку у порядку та у строки, визначені ПКУ, тягне за собою накладення штрафу у розмірі 50% ставки єдиного податку, обраної платником єдиного податку відповідно до ПКУ (п.122.1 ст.122 ПКУ).
Чи мають право релігійні організації при продажу релігійно-обрядової атрибутики та наданні обрядових послуг проводити розрахункові операції
без застосування РРО?
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до ст.10 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами доповненнями, перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, а також граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), при перевищенні якого застосування РРО є обов’язковим, встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної економічної, фінансової політики.
Згідно із п.14 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 №1336 (далі – Постанова №1336), без застосування РРО з використанням розрахункових книжок і книг обліку розрахункових операцій дозволено здійснювати продажу предметів релігійно-обрядової атрибутики та наданні обрядових послуг релігійними організаціями.
Граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг) на один суб’єкт господарської діяльності встановлено у сумі 200 тис. грн. У разі перевищення зазначеного граничного розміру застосування РРО є обов’язковим (п.2 Постанови №1336).
Відповідно до п.2 Додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2001 №121 «Про терміни переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» зі змінами та доповненнями, у разі перевищення граничного розміру розрахункових операцій, суб’єкт підприємницької діяльності зобов’язаний у місячний термін з дати перевищення річного обсягу розрахункових операцій зареєструвати РРО та проводити розрахунки з застосовуванням РРО.
Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 109.04 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».