вул. М. Грушевського, 70
Чергову «схему» ухилення від сплати податків ліквідовано в Дніпропетровській області
Працівниками податкової міліції Дніпропетровської області в рамках проведення операції „Урожай-2016” ліквідовано незаконну діяльність групи осіб направлену на ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах.
Встановлено, що ухилення від сплати податків здійснювалися при експортних операціях сільгосппродукції.
На підставі ухвал суду проведено обшуки за місцями реєстрації, знаходження, проживання фігурантів провадження, а також в офісних приміщеннях, що належать та використовують фігурантами.
За результатами обшуків вилучено мобільні телефони, документацію та 485 тонн ячменю орієнтовною вартістю 2 млн. грн.
Слідчі дії тривають.
Майже на 3 тисячі євро недооцінили “прожектори сценічні”
під час митного оформлення
За даними Дніпропетровської митниці ДФС 20 лютого 2015 року на митну територію України в зоні діяльності Ягодинської митниці ДФС з Німеччини на адресу українського підприємства було переміщено та в подальшому оформлено в митному відношенні товар – «прожектора сценічні», вартістю 625,5 доларів США (за курсом НБУ – 17 тисяч 112 гривень).
Департаментом боротьби з митними правопорушеннями 29 червня 2016 року на адресу Дніпропетровської митниці ДФС скеровано відповідь митних органів Королівства Нідерланди з долученими завіреними копіями документів, які були підставою для експортування товару.
При порівнянні інформації, наявної в матеріалах митного оформлення із відомостями, зазначеними у документах, які надійшли до Дніпропетровської митниці ДФС виявлено розбіжності в частині вартості товару, походження, його відправника та одержувача.
Так, згідно відомостей, загальна вартість товару експортованого на адресу української фірми складає 3 тисячі 570 Євро (за курсом НБУ станом на 20.02.2015 – 111 тисяч 068 гривень).
Таким чином, керівник підприємства вчинив дії спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу документів, як підстава для ввезення в Україну товарів, які містять неправдиві відомості, необхідні для визначення їх митної вартості.
Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого частиною 1 статті 483 Митного кодексу України.
Щодо відновлення первинних документів, які зберігаються на території вільної економічної зони «Крим»
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
При цьому платники податків зобов’язані забезпечити зберігання зазначених вище документів, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання – з передбаченого Кодексом граничного терміну подання такої звітності (п. 44.3 ст. 44 Кодексу).
У разі втрати, пошкодження або дострокового знищення зазначених документів, платник податків зобов’язаний у п’ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому Кодексу для подання податкової звітності.
Платник податків зобов’язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.
У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків (п. 44.5 ст. 44 Кодексу).
У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому п. 44.7 цієї статті Кодексу, платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим п. 44.7 ст. 44 Кодексу), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення (п. 44.6 ст. 44 Кодексу).
Протягом п’яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності (абзац другий п. 44.7 ст. 44 Кодексу).
У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим п. 44.7 ст. 44 Кодексу порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений ст. 82 Кодексу.
У разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим п. 44.7 ст. 44 Кодексу порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки або у разі надання таких документів відповідно до абзацу другого п. 44.7 ст. 44 Кодексу, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків (абзаци третій, четвертий п. 44.7 ст. 44 Кодексу).
Норми Кодексу не містять положень щодо звільнення платника податків від обов’язку відновлення документів, які зберігаються на території вільної економічної зони «Крим».
Таким чином, відповідно до п. 44.5 ст. 44 Кодексу платник податків повинен забезпечити відновлення та надання контролюючому органу зазначених вище документів.
Незабезпечення платником податків зберігання документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ст. 46 Кодексу строків тягне за собою накладення штрафу у розмірах, визначених п. 121.1 ст. 121 Кодексу.
Що стосується методики відновлення документів за відсутності регістрів бухгалтерського обліку, то порядок дій у разі втрати первинних документів визначено пунктом 6.10 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, яке затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704.
Крім того, відповідно до п. 2 ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність» регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.
(Лист ДФС України від 07. 09.2016р. № 19342/6/99-99-15-02-02-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/69702.html)
Щодо розрахунку пені при самостійному нарахуванні суми грошового зобов’язання платником податків – після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податковго кодексу України (далі – Кодекс) у разі, якщо у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний, за винятком випадків, установлених п. 50.2 цієї статті:
– або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;
– або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п’яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.
Згідно з п. 31.1 ст. 31 Кодексу строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов’язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. При цьому момент виникнення податкового обов’язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.
Відповідно до пп. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 Кодексу пеня – це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов’язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.
Відповідно до пп. “а” пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Кодексу пеня нараховується при самостійному нарахуванні суми грошового зобов’язання платником податків – після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначеного Кодексом.
Пеня, визначена пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Кодексу, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті (п. 129.4 ст. 129 Кодексу).
Нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов’язань (пп. 129.3.1 п. 129.3 ст. 129 Кодексу).
(Лист ДФС України від 05.09.2016р. № 19175/6/99-99-15-02-02-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/69704.html )
Щодо оподатковання податком на доходи фізичних осіб сум комунальних платежів, яка відшкодовуються податковим агентом фізичній особі – орендодавцю, відповідно до договору оренди
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 розділу І Податкового кодексу України (далі – Кодекс), дохід з джерелом їх походження з України – це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні.
Згідно з нормою глави 58 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ст. 762 глави 58 ЦКУ за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Згідно з підпунктами 170.1.1 та 170.1.2 п. 170.1 ст. 170 Кодексу податковим агентом платника податку – орендодавця щодо доходу, отриманого від надання в оренду нерухомого майна є орендар.
Відповідно до п.п. «а» п. 176.2 ст. 176 ПКУ особи, які відповідно до Кодексу, мають статус податкових агентів, зобов’язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.
Враховуючи вищевикладене, податковий агент при виплаті доходу фізичній особі – орендодавцю, у вигляді сум комунальних платежів, зобов’язаний нарахувати, утримати та сплатити (перераховувати) податок на доходи фізичних осіб за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 Кодексу (18 відсотків).
Відповідне питання – відповідь розміщене у підкатегорії 103.02 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».