Декларацію з податку на прибуток можливо подати через «Електронний кабінет платника»

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує про можливість подання засобами електронного зв’язку, а саме через сервіс «Електронний кабінет платника» податкової декларації з податку на прибуток підприємств за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897 у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 №467 (далі – Декларація), для платників податку на прибуток з базовим звітним періодом квартал. Акцентуємо увагу на тому, що відповідно до вимог п.46.2 ст.46 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку на прибуток подає разом з Декларацією фінансову звітність, яка є невід’ємною частиною Декларації. Оскільки форма Декларації містить обов’язкові для заповнення позначки щодо наявності поданих до Декларації додатків – форм фінансової звітності (абзац 11 п.48.3 ст.48 ПКУ), то Декларація подається після подання фінансової звітності і отримання квитанцій щодо її прийняття.

Додатково: граничний термін подання Декларації за ІІІ квартал 2017 року – 09.11.2017.

Податок на нерухомість: оподаткування об’єктів, що перебувають у власності фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.п.266.1.1 п.266.1 ст.266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Конституція України та Цивільний кодекс України зі змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) закріпили право приватної власності (статті 41 та 325 ЦКУ). Суб’єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати. Склад, кількість та вартість майна, яке може бути у власності фізичних та юридичних осіб, не є обмеженими. Законом може бути встановлено обмеження розміру земельної ділянки, яка може бути у власності фізичної та юридичної особи (ст.325 ЦКУ).

Власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом (п.1 ст.320 ЦКУ).

Відповідно до п.п.266.2.1 п.266.2 ст.266 ПКУ об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі його частка.

Підпунктом «є» п.п.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПКУ визначено, що не є об’єктами оподаткування будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств.

Враховуючи вищевикладене, об’єкти нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, у т.ч. тих, які здійснюють підприємницьку діяльність, не визначені п.п.«є» п.п.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПКУ як об’єкти нерухомості, що не є об’єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, оподатковуються податком на нерухомість на загальних підставах.

Визначення операцій контрольованими та неконтрольованими

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що 27.07.2017 набув чинності Перелік організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.07.2017 №480 (далі – Перелік).

Перелік прийнято на виконання п.п.«г» п.п.39.2.1.1 п.п.39.2.1 п.39.2 ст.39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), згідно з яким господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи, є контрольованими операціями.

Нагадуємо, що згідно з п.п.39.2.1.7 п.п.39.2.1 п.39.2 ст.39 ПКУ за результатами господарської діяльності, здійсненої платником податку у 2016 році, контрольованими операціями можуть визнаватися господарські операції за умови одночасного виконання двох вартісних умов:

– річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 млн. грн. (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

– обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 млн. грн. (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Відповідно до частини другої п.п.39.2.1.1 п.п.39.2.1 п.39.2 ст.39 ПКУ, якщо нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до Переліку, у звітному році сплачувався податок на прибуток (корпоративний податок), господарські операції платника податків з ним визнаються неконтрольованими за відсутності інших критеріїв, визначених підпунктами «а» – «в» п.п.39.2.1.1 п.п.39.2.1 п.39.2 ст.39 ПКУ.

Виправлення помилки при заповненні уточнюючого

розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) та п.2 розд. І Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 зі змінами та доповненнями, у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст.102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст.50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Спеціальних правил щодо виправлення помилок в уточнюючому розрахунку ПКУ не встановлено.

Отже, виправлення помилок, що допущені при заповненні уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість, здійснюється виключно шляхом подання нового уточнюючого розрахунку. з урахуванням показників попереднього уточнюючого розрахунку.