ГоловнаНовиниДержавна податкова інспекція у Шевченківському в місті Дніпрі районі інформує!

Державна податкова інспекція у Шевченківському в місті Дніпрі районі інформує!

Опубліковано Вт, 14/02/2017

Коефіцієнт рентабельності гірничого підприємства за 4-й квартал 2016 року
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра звертає увагу, що Державна фіскальна служба України (далі – ДФС) повідомила про величину коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства у 4-му кварталі 2016 року для гірничих підприємств, що порушили строк регулярної повторної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр.
У випадку порушення гірничими підприємствами строку регулярної повторної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр передбачено застосування коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства, що дорівнює трикратному розміру облікової ставки Національного банку України (далі – облікова ставка).
У 4-му кварталі 2016 року діяли дві облікові ставки: 15% та 14%, затверджені рішеннями Правління Національного банку України від 15.09.2016 №277-рш, від 27.10.2016 № 372-рш та від 08.12.2016 № 475-рш відповідно.
З метою уникнення різнотлумачень ДФС, базуючись на принципі рівномірності, обчислила розмір середньозваженої облікової ставки Національного банку України для визначення коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства для розрахунку величини податкового зобов’язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин.
Тривалість дії облікової ставки:
– 15% – 27 днів (01.10.2016 – 27.10.2016);
– 14% – 65 днів (28.10.2016 – 31.12.2016).
З огляду на викладене, для обчислення податкових зобов’язань з рентної плати середньозважена облікова ставка за 4-й квартал 2016 року відповідає 14,29% (15% х 27 днів + 14% х 65 днів)/92 дня).
Таким чином, платники рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, які порушили строк регулярної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин у межах ділянок надр, на які їм надано спеціальні дозволи на користування надрами, обчислюють податкові зобов’язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за 4-й квартал 2016 року із застосуванням коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства у розмірі 42,87% – трикратний розмір середньозваженої облікової ставки Національного банку України (14,29% х 3).

Про деякі сервіси «Електронного кабінету платника»
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує, що у рамках кампанії декларування доходів громадян та електронного декларування доходів державних службовців для фізичних осіб в «Електронному кабінеті платника» функціонують такі електронні сервіси:
► «Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді»
Сервіс створено з метою забезпечення зручності платників, які бажають отримати відомості про доходи в електронному вигляді.
Для цього фізичній особі з використанням електронного цифрового підпису (ЕЦП) необхідно у розділі «Подання заяв, запитів для отримання інформації» особистого кабінету створити та направити відповідний запит. Запит для отримання відомостей про доходи формується виключно фізичними особами – платниками податків для отримання інформації про себе. Звертаємо увагу, що відомості про суми отриманих доходів та суми сплачених податків в електронному вигляді надаються за останні три роки (по квартально), відомості за останній звітний період (квартал) надаються через 60 днів після його закінчення.
Детально ознайомитись з Порядком отримання відомостей про доходи можна на офіційному веб-порталі ДФС у рубриці: Фізичним особам/Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді за посиланням http://sfs.gov.ua./fizichnim-osobam/vidomosti-doxid.
►«Декларація про майновий стан і доходи в електронному вигляді»
Фізичні особи у відкритій частині «Електронного кабінету платника» можуть заповнити, зберегти та роздрукувати податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – декларація), а у розділі «Введення звітності» особистого кабінету з використанням ЕЦП можуть подати декларацію в електронному вигляді. Безкоштовно отримати ЕЦП можна в акредитованому центрі сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС.
Нагадуємо, що з 1 січня 2017 року запроваджено нову форму декларації, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 15.09.2016 №821 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року №859».
Матеріали роз’яснювального характеру з питань декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2016 року, розміщено на головній сторінці офіційного веб-порталу ДФС у банері «Декларування доходів громадян».

Звітність для роздрібних торгівців алкогольними напоями та тютюновими виробами скасовано
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що Законом України від 20.12.2016 №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році», який набрав чинності 01.01.2017, внесені зміни до Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі – Закон №481).
Змінами, зокрема, встановлено, що суб’єкти господарювання, які отримали ліцензії на виробництво та/або оптову торгівлю спиртом, алкогольними напоями і тютюновими виробами та здійснюють таку діяльність та/або експорт, імпорт зазначеної продукції, подають до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати такі ліцензії, щомісяця до 10 числа наступного місяця звіт про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів за формою, встановленою цим органом (стаття 16 Закону №481).
Таким чином суб’єктів господарювання, які отримали ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, звільнено від подання звітів за формами:
– №1-РА «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у роздрібній торгівлі»;
– №1-РТ «Звіт про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у роздрібній торгівлі»,
затверджених наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2016 №49 «Про затвердження форм звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядків їх заповнення» (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 03.03.2016 за №340/28470).
Статтю 18 Закону №481 доповнено новим положенням, відповідно до якого штрафи за неподання чи несвоєчасне подання звіту або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів, передбачені абзацом вісімнадцятим частини другої статті 17 цього Закону, не застосовуються до суб’єктів господарювання, які отримали ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, з дати виникнення зобов’язання щодо подання такого звіту.

Нарахування пені – податкові зміни 2017
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що Законом України від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», що набрав чинності з 01.01.2017, внесені зміни до статті 129 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), яка регламентує правила нарахування пені.
З 1 січня 2017 року змінено правила нарахування пені та її розмір в залежності від того, хто визначив податкове зобов’язання – контролюючі органи або платник податків.
1. Нарахування пені розпочинається (п.129.1 ст.129 ПКУ):
– при нарахуванні суми грошового зобов’язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки,  починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов’язання, визначеного ПКУ (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження) (п.п.129.1.1 п.129.1 ст. 129 ПКУ);
– при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов’язаних з проведенням податкових перевірок,  починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження) (п.п.129.1.2 п.129.1 ст.129 ПКУ);
– при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом,  після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання (п.п.129.1.3 п.129.1 ст.129 ПКУ).
2. Відповідно до пункту 129.4 статті 129 ПКУ на суми грошового зобов’язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог ПКУ, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов’язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120% річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
На суми грошового зобов’язання, визначеного підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100% річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Кампанія декларування доходів, отриманих громадянами у 2016 році, розпочалася!
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що з початку 2017 року розпочалася кампанія декларування громадянами доходів, отриманих у 2016 році.
Свідоме декларування доходів та сплата податків – вірний шлях до побудови європейського суспільства.
Декларування доходів – це виконання громадянами свого конституційного обов’язку, індивідуальний внесок у добробут держави та реалізація права громадян на податкову знижку.
Обов’язок щодо подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – декларація) у платників податків виникає:
– при отриманні доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи*). До таких доходів відносяться, зокрема, доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування чи отримання у дарунок майна не від членів сім’ї першого ступеня споріднення** тощо;
– при отриманні від податкових агентів доходів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування. До таких доходів відноситься, зокрема, операції з інвестиційними активами;
– при отриманні іноземних доходів;
– в інших випадках, передбачених законодавством, зокрема, при отриманні у власність майна за рішенням суду.
*Звертаємо увагу, що самозайнята особа це платник податку, який є фізичною особою – підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником у межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності (п.п.14.1.226 п.14.1 ст.14 ПКУ).
**Відповідно до підпункту 14.1.263 пункту 14.1 статті 14 ПКУ членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені. Інші члени сім’ї фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення.

Погашення податкового боргу – зміни у 2017 році
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що Законом України від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі – Закон №1797), що набрав чинності з 01.01.2017, внесені зміни до глави 9 розділу II Податкового кодексу України (далі – ПКУ), яка регламентує правила погашення податкового боргу платників податків.
Законом №1797, зокрема:
• збільшено суму податкового боргу, менше якої право податкової застави не застосовується: пунктом 89.2 статті 89 ПКУ передбачено, що право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
• доповнені обставини, коли арешт майна може бути застосовано, а саме, якщо платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог ПКУ інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки) (додано п.п.94.2.8 до п.94.2 ст.94 ПКУ);
• змінено норму пункту 95.5 статті 95 ПКУ про стягнення грошових коштів з рахунків платників податків, яким передбачено, що у разі, якщо податковий борг виник у результаті несплати грошового зобов’язання та/або пені, визначених платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу в установлені ПКУ строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків такого платника у банках здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови, якщо такий податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень та не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутні зобов’язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов’язань.
У таких випадках:
– рішення про стягнення коштів з рахунків такого платника податків у банках є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов’язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи;
– рішення про стягнення готівкових коштів вручається такому платнику податків і є підставою для стягнення.
Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;
• змінено порядок надання розстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу: пунктом 100.11 статті 100 ПКУ визначено, що розстрочення, відстрочення грошового зобов’язання чи податкового боргу надається окремо за кожним податком і збором.
Якщо сума грошового зобов’язання чи податкового боргу, заявлена до розстрочення, відстрочення, становить 1 мільйон гривень і більше, розстрочення, відстрочення надається лише за умови:
– передачі у податкову заставу майна платника податків, балансова вартість якого дорівнює або перевищує заявлену до розстрочення, відстрочення суму грошового зобов’язання,  у разі розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань;
– перебування у податковій заставі майна платника податків, балансова вартість якого дорівнює або перевищує заявлену до розстрочення, відстрочення суму податкового боргу,  у разі розстрочення, відстрочення податкового боргу.
Строки сплати розстрочених, відстрочених сум або їх частки можуть бути перенесені шляхом прийняття окремого рішення та внесення відповідних змін до договорів розстрочення, відстрочення.

Про порушення строків зарахування податків і зборів до бюджету
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує, що Державна фіскальна служба України з метою упорядкування ситуації щодо відповідальності платників податків за порушення строків зарахування податків і зборів до бюджетів у зв’язку із збоями у роботі фінансових установ повідомила наступне.
Статтею 55 Закону України від 07.12.2000 №2121-III «Про банки і банківську діяльність» визначено, що відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Відповідно до п.129.6 ст.129 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України від 05.04.2001 №2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (далі – Закон №2346), з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених ПКУ, а також несе іншу відповідальність, встановлену ПКУ, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.
Поряд з цим, п.129.7 ст.129 ПКУ визначено, що не вважається порушенням строку перерахування податків, зборів, платежів з вини банку порушення, вчинене внаслідок регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до нестачі вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку. Якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік строку зарахування податків, зборів та інших платежів розпочинається з моменту такого відновлення.
Пунктом 1.24 статті 1 Закону №2346 визначено, що переказ коштів (далі – переказ) – рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою.
Відповідно до п.30.1 ст.30 Закону №2346 переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.
Зважаючи на вищевикладене, банк несе відповідальність за своєчасне виконання платіжних доручень клієнтів на перерахування податків, зборів (обов’язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів.
У ситуації, коли при достатній наявності грошових коштів на банківському рахунку, відкритому у фінансовій установі, в якій введено тимчасову адміністрацію і рух по поточних рахунках призупинено на невизначений термін, підприємство не може ними скористатися для сплати податків і зборів, платнику податків необхідно надати контролюючому органу підтверджуючі документи, що вказані обставини щодо неперерахування податків і зборів до бюджету виникли з вини банку. Такими документами, зокрема, але не виключно, можуть бути листи-звернення до адміністрації банку з проханням перерахувати податки, платіжні доручення оформлені в паперовому вигляді тощо.
Водночас, слід зазначити, що податковий борг платника податків, який виник з вини банку, залишається за таким платником і підлягає перерахуванню ним до бюджету.
Тобто, незважаючи на причину несплати податкових зобов’язань, зокрема, у разі порушення банком строків виконання або невиконання доручень клієнтів на переказ коштів, платник податків не звільняється від обов’язку сплатити основну суму податкового зобов’язання або податкового боргу, а податковий орган, відповідно, від стягнення такого податкового боргу та/або від зарахування платежів, здійснених через установи інших банків, у передбаченій пунктом 87.9 статті 87 ПКУ черговості погашення податкових зобов’язань та податкового боргу.
Звертаємо увагу, що відповідно до пункту 87.1 статті 87 ПКУ джерелами самостійної сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг) майна, випуску цінних паперів, зокрема, корпоративних прав, отримані як позика (кредит) та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

З 1 січня 2017 року розширився перелік товарів, при реалізації яких обов’язково необхідно використання РРО
Фіскальними органами Дніпропетровської області на сьогодні зареєстровано близько 23 тисяч реєстраторів розрахункових операцій. Про це на прес-конференції у інформаційному агентстві «Мост-Днепр» повідомив фахівець відділу фактичних перевірок контролю за безготівковими операціями управління аудиту ГУ ДФС у Дніпропетровській області Геннадій Мажаєв. Він повідомив, що 20 грудня 2016 року прийнято Закон України №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році», яким, зокрема, передбачається обов’язкове використання РРО реалізаторами складної побутової техніки, що підлягає гарантійному ремонту.
«Це непродовольчі товари широкого вжитку, прибори, машини та устаткування, що складаються з вузлів, блоків, комплектуючих, а також мають технічні характеристики та супроводжуються технічною документацією із встановленим гарантійним строком», – роз’яснив Геннадій Мажаєв. Перелік продукції, що підпадає під дію цього закону буде сформовано і затверджено Кабінетом Міністрів України до 1 березня 2017 року.
На сьогодні, до таких товарів відносяться: побутова радіоелектронна апаратура, електрощитові машини і прибори, комп’ютери, засоби зв’язку, прибори складної механіки (в тому числі годинники і секундоміри), музикальні інструменти, товари для спорту, зброя та інше. Завдяки обов’язковому використанню РРО при реалізації таких товарів збільшиться захист споживачів такої техніки за рахунок гарантування якості, зменшиться ринок контрафактної та контрабандної продукції і, відповідно, зростуть надходження до бюджету.

У січні платники Дніпропетровщини перерахували до бюджетів усіх рівнів 4,45 млрд. грн. податкових і митних платежів та 1,15 млрд. грн. ЄСВ
У першому місяці 2017 року органами ДФС Дніпропетровської області забезпечено надходження у бюджети усіх рівнів (без урахуванням ЄСВ) 4 млрд. 451,1 млн. грн., що на 1 млрд. 282,7 млн. грн. більше, ніж у січні 2016 року. Про це проінформувала виконуюча обов’язки начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Вікторія Каліногорська.
Так, до Державного бюджету впродовж січня 2017 року спрямовано 3 млрд. 191,7 млн. грн., що на 849,9 млн. грн. більше, ніж за аналогічний період 2016 року.
Січневі надходження поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровського регіону склали 1 млрд. 259,4 млн. грн. Це на 432,8 млн. грн. більше фактичних надходжень за підсумками січня 2016 року.
Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з початку року зібрано 1 млрд. 148,6 млн. грн.

Про звітування та сплату екологічного податку
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що статтею 250 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) для екологічного податку визначено базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу.
Платники екологічного податку складають податкові декларації за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №715, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за №1052/27497 (далі – Декларація), та відповідно до пункту 250.2 статті 250 ПКУ подають їх до контролюючих органів протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, і сплачують екологічний податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації:
– за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах – за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об’єктів;
– за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів понад установлений особливими умовами ліцензії строк – за місцем перебування платника на податковому обліку у контролюючих органах.
Таким чином, граничними термінами подання податкових Декларацій та сплати податкових зобов’язань з екологічного податку вважаються:
– за 4-й квартал 2016 року – 9 лютого та 17 лютого 2017 року відповідно;
– за 1-й квартал 2017 року – 10 травня та 19 травня 2017 року відповідно;
– за 2-й квартал 2017 року – 9 серпня та 18 серпня 2017 року відповідно;
– за 3-й квартал 2017 року – 9 листопада та 17 листопада 2017 року відповідно;
– за 4-й квартал 2017 року – 9 лютого та 19 лютого 2018 року відповідно.
Якщо платник екологічного податку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник податку повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву довільної форми про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку. В іншому разі платник податку зобов’язаний подавати Декларації відповідно до вимог ПКУ.

Вартість дарунків, які з 01.01.2017 не оподатковуються ПДФО
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що Законом України від 20.12.2016 №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» (далі – Закон №1791), який набрав чинності з 01.01.2017, внесені зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у частині адміністрування податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО).
Так, зокрема, уточнена вартість дарунків, які не підлягають оподаткуванню відповідно до підпункту 165.1.39 пункту 165.1 статті 165 розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» ПКУ.
Вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань) не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу у разі, якщо їх вартість не перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі.
Нагадуємо, що мінімальна заробітна плата, встановлена Законом України від 21.12.2016 №1801-VIII «Про Державний бюджет України на 2017 рік», у 2017 році складає 3200 гривень.
До прийняття змін не підлягала оподаткуванню ПДФО вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань) за умови, якщо їх вартість не перевищувала 50% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року.

Перехід від’ємного ПДВ до правонаступника у разі реорганізації
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує, що Законом України від 21.12.2016 №1797-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», який набрав чинності з 01.01.2017, зокрема, статтю 198 «Податковий кредит» розділу V «Податок на додану вартість» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено новим пунктом 198.7.
Цим пунктом ПКУ передбачено, що сума від’ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується шляхом:
– приєднання, злиття, перетворення,  підлягає перенесенню до складу податкового кредиту правонаступника у наступному періоді після підписання передавального акта відповідно до законодавства;
– поділу, виділення,  підлягає перенесенню до складу податкового кредиту правонаступника пропорційно до отриманої частки майна згідно з розподільчим балансом у наступному періоді після підписання розподільчого балансу відповідно до законодавства.
Таке перенесення здійснюється в разі, якщо сума від’ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується, підтверджена документальною перевіркою контролюючого органу

У 2017 році посилені вимоги до податкової звітності та  обов’язку подання фінансової звітності
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що Законом України від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі – Закон №1797), який набрав чинності з 01.01.2017, внесені зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, у частині податкової звітності.
Відповідно до змін, внесених Законом №1797до п.46.1 ст.46 ПКУ, поняття податкової декларації, розрахунку, звіту поширено на документи, в яких відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов’язку нарахування і сплати податку і збору.
У новій редакції пункту 46.2 статті 46 ПКУ визначено, що фінансова звітність, яка складається та подається відповідно до цього пункту платниками податку на прибуток та неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації) та її невід’ємною частиною.
Платники податку на прибуток  виробники сільськогосподарської продукції, які обрали річний податковий (звітний) період відповідно до підпункту 137.4.1 пункту 137.4 статті 137 ПКУ, складають та подають з відповідною податковою декларацією фінансову звітність за перше півріччя минулого звітного року, за минулий звітний рік та за перше півріччя поточного звітного року.
Неприбуткові підприємства, установи та організації, визначені пунктом 133.4 статті 133 ПКУ, подають звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок, утворені в порядку, визначеному законом, звітують у разі порушень пункту 133.4 статті 133 цього Кодексу), та річну фінансову звітність.

Про адміністрування у 2017 році екологічного податку
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує, що Законом України від 20.12.2016 №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» (далі – Закон №1791) внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Зокрема, пунктами 12 – 16 розділу І Закону №1791, які набрали чинності з 01.01.2017, викладені у нових розмірах і порівняно з діючими у 2016 році збільшені на 12% ставки екологічного податку, що визначені:
– пунктами 243.1 – 243.4 статті 243 ПКУ, а саме:
• за викиди в атмосферне повітря окремих забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, визначених у п.243.1 ст.243 ПКУ;
• за викиди в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення забруднюючих речовин (сполук), які не увійшли до пункту 243.1 статті 243 та на які встановлено клас небезпечності;
• за викиди в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення забруднюючих речовин (сполук), які не увійшли до п.243.1 ст.243 ПКУ, та на які не встановлено клас небезпечності (крім двоокису вуглецю);
• за викиди двоокису вуглецю;
– пунктами 245.1 і 245.2 статті 245 ПКУ за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти;
– пунктами 246.1 і 246.2 статті 246 ПКУ за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах;
– пунктом 247.1 статті 247 ПКУ за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені)
– пунктом 248.1 статті 248 ПКУ за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.
Збільшені ставки повинні застосовуватися платниками екологічного податку при обрахуванні податкових зобов’язань за перелічені вище об’єкти оподаткування, що виникли з 1 січня 2017 року.

Про коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що Законом України від 20.12.2016 №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» до підрозділу 6 «Особливості справляння плати за землю» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) додано пункт 8.
Відповідно до зазначеного пункту ПКУ встановлено, що індекс споживчих цін за 2016 рік, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, застосовується із значенням:
– для сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів)  100%;
– для земель несільськогосподарського призначення  106%.
На виконання пункту 289.3 статті 289 ПКУ Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі – Держгеокадастр) повідомила, що значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів) за 2016 рік становить 1,0; для земель несільськогосподарського призначення – 1,06.
Також Держгеокадастром було повідомлено, що коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.
Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять: 1996 рік – 1,703; 1997 рік – 1,059; 1998 рік – 1,006; 1999 рік – 1,127; 2000 рік – 1,182; 2001 рік – 1,02; 2005 рік – 1,035; 2007 рік – 1,028; 2008 рік – 1,152; 2009 рік – 1,059; 2010 рік – 1,0; 2011 рік – 1,0; 2012 рік – 1,0; 2013 рік – 1,0; 2014 рік – 1,249; 2015 рік – 1,433 (крім сільськогосподарських угідь) та 1,2 для сільськогосподарських угідь (рілля, перелоги, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження). Нормативна грошова оцінка земель за 2002 рік, 2003 рік, 2004 рік та 2006 рік не індексувалася.

Терміни звітування та сплати податкових зобов’язань з рентної плати за спеціальне використання води
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що платники рентної плати за спеціальне використання води (далі – Плата) обчислюють суму Плати наростаючим підсумком з початку року та складають податкові декларації за формами, затвердженими наказами Міністерства фінансів України:
– від 17.08.2015 №719, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за №1051/27496, – за 4-й квартал 2016 року;
– від 07.11.2016 №927, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 28.11.2016 за №1539/29669, – за 1-й – 4-й квартали 2017 року.
Відповідно до підпункту 257.3.4 пункту 257.3 статті 257 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкові декларації Плати подаються платниками Плати контролюючим органам за місцем податкової реєстрації.
З метою забезпечення єдиного підходу до здійснення обліку платників Плати та подання податкової звітності з Плати, положення підпункту 257.3.4 пункту 257.3 статті 257 ПКУ у частині подання платником Плати податкової звітності необхідно застосовувати з урахуванням пункту 63.3 статті 63 ПКУ, а саме: за неосновним місцем обліку – місцезнаходженням водних об’єктів або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність з використанням обсягів води, отриманих шляхом забору з таких водних об’єктів.
Граничними термінами подання податкової звітності та сплати податкових зобов’язань з Плати є:
– за 4-й квартал 2016 року: 9 лютого та 17 лютого 2017 року відповідно;
– за 1-й квартал 2017 року: 10 травня та 19 травня 2017 року відповідно;
– за 2-й квартал 2017 року: 9 серпня та 19 серпня 2017 року відповідно;
– за 3-й квартал 2017 року: 9 листопада та 17 листопада 2017 року відповідно;
– за 4-й квартал 2017 року: 9 лютого та 19 лютого 2018 року відповідно.

Кампанія декларування доходів, отриманих громадянами у 2016 році триває: способи надання декларації про майновий стан і доходи
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що відповідно до пункту 49.3 статті 49 Податкового кодексу України із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова декларація про майновий стан і доходи (далі – Декларація) подається за вибором платника податків, в один із таких способів:
а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
У разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов’язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного контролюючого органу не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, а при поданні податкової звітності в електронній формі, – не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк (п.49.5 ст.49 ПКУ).
Крім того, слід зазначити, що обов’язок щодо заповнення та подання Декларації від імені платника податку покладається на таких осіб:
– батьків (усиновителів), опікуна або піклувальника – щодо доходів, отриманих малолітньою/неповнолітньою особою або особою, визнаною судом недієздатною;
– спадкоємців (розпорядників майна, державних виконавців) – щодо доходів, отриманих протягом звітного податкового року платником податку, який помер;
– державного виконавця, уповноваженого здійснювати заходи щодо забезпечення майнових претензій кредиторів платника податку, визначеного в установленому порядку банкрутом.

Актуально для фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність та декларують доходи за 2016 рік
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що декларування доходів, отриманих фізичними особами – платниками податків у 2016 році, здійснюється за новою формою податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація), затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 15.09.2016 №821 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року №859» (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11.10.2016 за №1349/29479).
У рядку 8 розділу І Декларації платник податків самостійно визначає категорію, до якої слід віднести платника, а саме:
– громадянин;
– особа, яка провадить незалежну професійну діяльність;
– підприємець (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування).
Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та отримують дохід виключно від незалежної професійної діяльності, вказують категорію платника проставляючи позначку «Х» у клітинці «особа, яка провадить незалежну професійну діяльність».
Граничний термін подання Декларації за 2016 рік для платників податку – фізичних осіб – «незалежників» 3 травня 2017 року, а термін сплати податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) та військового збору до 1 серпня року, що настає за звітним, тобто останній день сплати – 31 липня 2017 року.
Платники податку – фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність та одночасно здійснюють підприємницьку діяльність виключно на спрощеній системі оподаткування, вказують категорію платника проставляючи позначку «Х» у клітинці «особа, яка провадить незалежну професійну діяльність».
Граничний термін подання Декларації за 2016 рік для таких осіб 3 травня 2017 року, а термін сплати ПДФО та військового збору до 1 серпня року, що настає за звітним, тобто останній день сплати – 31 липня 2017 року.
Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність та отримали інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи як громадяни (дохід від надання майна в лізинг, оренду (суборенду), житловий найм (піднайм); інвестиційний прибуток; дохід від успадкованого чи отриманого у дарунок майна і т.д.), вказують категорію платника проставляючи позначку «Х» у клітинці «особа, яка провадить незалежну професійну діяльність».
Граничний термін подання Декларації за 2016 рік для таких осіб 3 травня 2017 року, а термін сплати ПДФО та військового збору до 1 серпня року, що настає за звітним, тобто останній день сплати – 31 липня 2017 року.

Внесені зміни до Положення про митні декларації
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що 01.02.2017 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 11.01.2017 №27 «Про внесення змін до Положення про митні декларації» (далі – Постанова №27).
З метою покращення умов здійснення зовнішньоекономічної діяльності, приведення нормативно-правових актів з питань державної митної справи у відповідність із Митним кодексом України Постановою №27 внесено зміни до пунктів 26 та 37 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №450 «Питання, пов’язані із застосуванням митних декларацій».
Постановою №27 передбачено подання додаткової митної декларації та сплату митних платежів у місяці переміщення товарів через митний кордон України за періодичною митною декларацією.
Крім того, відповідно до змін, внесених Постановою №27, митним органом заповнюється та оформляється аркуш коригування у разі внесення до митної декларації змін, пов’язаних із доплатою або поверненням митних платежів, у тому числі у зв’язку зі скасуванням рішення митного органу, та пов’язаних з коригуванням вартості товару, що вивозиться за межі митної території України для цілей податкового контролю за трансфертним ціноутворенням, якщо таке коригування не призведе до зменшення суми податків, що підлягає сплаті до бюджету.
Постанова №27 опублікована у газеті «Урядовий кур’єр» від 01.02.2017 №19.

Основні зміни у 2017 році стосовно трансфертного ціноутворення
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що 1 січня 2017 року набрав чинності Закон України від 21.12.2016 №1797-УШ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі – Закон №1797), яким внесена низка змін до статті 39 «Трансфертне ціноутворення» Податкового кодексу України.
З метою належного адміністрування податку на прибуток підприємств та забезпечення податкового контролю з питання трансфертного ціноутворення Державна фіскальна служба України у листі від 02.02.2017 №2376/7/99-99-15-02-01-17 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення» (далі – лист ДФС №2376) повідомила про основні зміни, внесені Законом №1797 стосовно трансфертного ціноутворення, які стосуються:
1. Збільшення вартісних критеріїв для визнання операцій контрольованими.
2. Звіту про контрольовані операції.
3. Розширення переліку нерезидентів, операції з якими будуть контролюватись.
4. «Низько податкових» юрисдикцій – новий перелік.
5. Контрольованих операції, які здійснюються за форвардними та ф’ючерсними контрактами.
6. Зіставних юридичних осіб.
7. Діапазону цін (рентабельності) та медіани діапазону цін.
8. Групування контрольованих операцій.
9. Проведення коригування комерційних та фінансових умов операцій.
10. Застосування методів трансфертного ціноутворення.
11. Самостійного коригування.
12. Документації з трансфертного ціноутворення.
13. Відповідальності та штрафних санкцій.
14. Підстав для проведення перевірки з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки».
15. Різниць, які виникають при здійсненні фінансових операцій.
Лист №2376 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням
http://sfs.gov.ua/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/podatok-na-pributok-pidpri/listi-dps/284636.html

Яка відповідальність передбачена для фізичних осіб – підприємців за неподання або несвоєчасне подання декларації про отримані доходи?
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує, що відповідно до п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п.49.2 ст.49 ПКУ) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, –
тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Крім того, згідно зі ст.1641 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 №8073-Х (далі – КУпАП) неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, – тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 грн. до 136 грн.).
Дії, передбачені частиною першою ст.1641 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 85 грн. до 136 грн.).
Відповідно до п.5 підрозділу 1 «Особливості справляння податку на доходи фізичних осіб» розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної п.п.169.1.1 п.169.1 ст.169 розділу IV ПКУ для відповідного року.
Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у підкатегорії 104.13 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

Права та обов’язки платників податків
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує, що Законом України від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі – Закон №1797), що набрав чинності з 01.01.2017, внесені зміни до статей 16 та 17 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), які регламентують обов’язки та права платника податків.
Законом №1797 доповнено перелік прав платників податків, а саме: платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому ПКУ, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), у тому числі індивідуальну податкову консультацію, яка йому надана, а також узагальнюючу податкову консультацію (п.п.17.1.7 п.17.1 ст17 ПКУ).
Законом №1797 також передбачено функціонування електронного кабінету.
Відповідно до п.п.14.1.562 п.14.1 ст.14 ПКУ електронний кабінет  це електронна система взаємовідносин між платниками податків та державними, у тому числі контролюючими, органами з питань реалізації їхніх прав та обов’язків, передбачених ПКУ, що складається з:
– апаратно-програмного комплексу;
– портального рішення для користувачів  платників податків, робота в якому здійснюється он-лайн (через Інтернет у режимі реального часу) та не вимагає обов’язкового використання спеціалізованого клієнтського застосування;
– портального рішення для користувачів  державних, у тому числі контролюючих, органів;
– програмного інтерфейсу (API), що дає змогу реалізувати повноту функціоналу електронного кабінету;
– інших засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем.
Порядок функціонування електронного кабінету визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Нововведеннями, запровадженими Законом №1797 платник податків має право подавати декларацію та інші документи в паперовій формі у разі виникнення технічних проблем у роботі електронного кабінету (наявність помилки має бути підтверджена у порядку, встановленому методологом електронного кабінету або судом) (п.п.17.1.14 п.17.1 ст.17 ПКУ).
З першого числа місяця, наступного за місяцем впровадження у роботу програмного забезпечення електронного кабінету, але не пізніше 1 січня 2018 року:
– пункт 16.1 статті 16 ПКУ буде доповнено підпунктом 16.1.14, згідно з яким платник податків зобов’язаний використовувати електронний кабінет для листування з контролюючими органами в електронній формі у разі подання звітності в електронній формі, а також після проходження електронної ідентифікації он-лайн в електронному кабінеті, крім платників податків, які відмовилися від використання електронного кабінету в порядку, встановленому ПКУ, та платників податків, які не визначили спосіб взаємодії із контролюючим органом;
– пункт 17.1 статті 17 ПКУ буде доповнено підпунктами 17.1.13 та 17.1.14, згідно з якими платник податків має право самостійно обирати спосіб взаємодії з контролюючим органом в електронній формі через електронний кабінет, якщо інше не встановлено ПКУ (п.п.17.1.13), і реалізовувати через електронний кабінет права та обов’язки, передбачені ПКУ та які можуть бути реалізовані в електронній формі засобами електронного зв’язку (п.п.17.1.14).

Проведення перевірок контролюючими органами – зміни у 2017 році
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що Законом України від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі – Закон №1797), що набрав чинності з 01.01.2017, внесені зміни до статей 75 – 86 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), які регламентують питання проведення перевірок контролюючими органами.
Законом №1797 підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 «Види перевірок» ПКУ доповнено положенням, відповідно до якого предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов’язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах
Стаття 76 «Порядок проведення камеральної перевірки» ПКУ доповнена пунктом 76.3, відповідно до якого камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше,  за днем їх фактичного подання.
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПКУ.
Як нововведення, Законом №1797 передбачено, що план-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки (ст.77 «Порядок проведення документальних планових перевірок» ПКУ доповнено п.77.1).
Законом №1797 доповнено перелік підстав для проведення документальних позапланових перевірок, зокрема, підставою, коли платником податків не надано для проведення зустрічної звірки інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту. Така перевірка проводиться виключно з питань, зазначених у запиті контролюючого органу (до п.78.1 ст.78 «Порядок проведення документальних позапланових перевірок» ПКУ додано підпункт 78.1.19).
Законом передбачено алгоритм дій контролюючих органів у разі недопуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки. Зміненим пунктом 81.2 статті 81 «Умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок» ПКУ визначено, що у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.
Посадова (службова) особа платника податків (його представник або особа, яка фактично проводить розрахункові операції) має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акта.
У разі відмови платника податків та/або його посадових (службових) осіб (представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) підписати акт, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт відмови в отриманні акта та/або наданні письмових пояснень до нього.

Січневі надходження від Дніпропетровської митниці ДФС склали 1,16 мільярдів гривень
Протягом січня поточного року Дніпропетровською митницею ДФС спрямовано до державного бюджету 1 млрд. 160 млн. грн. При цьому, порівняно з січнем 2016 року надходження коштів в першому місяці 2017 року збільшились на 178,2 млн. грн., або на 18,2%.
Щодо співвідношення експорту та імпорту, то експорт у Дніпропетровській митниці ДФС по оформленим вантажам у ваговому показнику за січень 2017 року склав 72,4%, імпорт – 27,6%. Співвідношення оформлених митних декларацій: експорт – 53,3%, імпорт – 46,7%.
Основна кількість товарів, оформлених Дніпропетровською митницею ДФС на експорт, направляється до країн ЄС (47,5%), СНД (27,1%), Азії (20,2%). Основні імпортери: країни СНД (44,8%), ЄС (33,0%), Азії (14,3%).

Податковий календар на 15 та 17 лютого 2017 року
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра звертає увагу, що
15 лютого, середа, останній день подання:
– звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) за січень 2017 року (форма №ЗВР-1), якщо не передбачено подання інформації дротовими або бездротовими каналами зв’язку;
– довідки про використані розрахункові книжки за січень 2017 року;
17 лютого, п’ятниця, останній день сплати:
– податку на прибуток підприємств за 4-й квартал 2016 року;
– частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями за результатами фінансово-господарської діяльності за 4-й квартал 2016 року;
– ПДВ платниками, в яких базовий податковий період дорівнює календарному кварталу, за 4-й квартал 2016 року;
– екологічного податку за 4-й квартал 2016 року;
– рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин без рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводної сировини за 4-й квартал 2016 року;
– рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, за 4-й квартал 2016 року;
– рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів за 4-й квартал 2016 року;
– рентної плати за спеціальне використання води за 4-й квартал 2016 року;
– збору за місця для паркування транспортних засобів за 4-й квартал 2016 року;
– туристичного збору за 4-й квартал 2016 року;
– єдиного податку за 4-й квартал 2016 року платниками – юридичними та фізичними особами, віднесеними до третьої групи;
– єдиного податку з сум доходів, що оподатковуються за ставкою 15% та задекларовані у 4-му кварталі 2016 року платниками єдиного податку першої та другої груп;
– податкових зобов’язань, визначених у податковий декларації про майновий стан і доходи фізичними особами – підприємцями, які застосовують загальну систему оподаткування за результатами 2016 року.

Застосування ставок податку на доходи фізичних осіб та  військового збору до доходів, отриманих у 2016 році
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра звертає увагу, що до доходів, отриманих у 2016 році, застосовується ставка податку на доходи фізичних осіб у таких розмірах:
– 18% бази оподаткування щодо:
• доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 – 167.5 ст.167 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)), у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами;
• перевищення суми пенсії (включаючи суму її індексації, нараховану відповідно до закону), щомісячного довічного грошового утримання, визначеної у підпункті 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 ПКУ, які отримуються платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом;
• пасивних доходів, у тому числі нарахованих у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, що виплачуються інститутами спільного інвестування (крім зазначених у підпункті 167.5.2 пункту 167 статті 167 ПКУ).
– 5% бази оподаткування у випадках, прямо визначених розділом IV ПКУ.
– 0% бази оподаткування у випадках, прямо визначених розділом IV ПКУ.
Ставка військового збору становить 1,5% від об’єкта оподаткування збором за доходами, визначеними статтею 163 ПКУ.
Разом з тим, підпунктом 1.7 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ звільнено від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою).

Які витрати на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла включаються до складу податкової знижки ?
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що відповідно до п.п.166.3.8 п.166.3 ст.166 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення свого оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року фактично здійснені ним протягом звітного року витрати, зокрема, на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним.
Пунктом 4 ст.4 Закону України від 25.12.2008 №800-VI «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» із змінами та доповненнями (далі – Закон) передбачено, що пільговий іпотечний житловий кредит – це фінансовий кредит, що надається громадянинові для будівництва або придбання доступного житла уповноваженим банком, рефінансування якого здійснює Державна іпотечна установа або Національний банк України, чи фінансовою установою – виконавцем державної цільової програми будівництва (придбання) доступного житла.
Доступне житло – збудовані і ті, що будуються за державної підтримки, житлові будинки (комплекси) та квартири (п.1 ст.4 Закону).
Згідно з п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2009 №140 «Про затвердження Порядку забезпечення громадян доступним житлом» державна підтримка надається шляхом:
– сплати за рахунок коштів державного та/або місцевого бюджету 30 відсотків вартості нормативної площі доступного житла. При цьому громадянин вносить на свій поточний рахунок, відкритий в уповноваженому банку, кошти в обсязі 70 відсотків вартості нормативної площі доступного житла;
– надання уповноваженими банками або виконавцем (у разі, коли це передбачено законом) пільгового іпотечного житлового кредиту на строк до 30 років. Відсоткова ставка фінансування за такими кредитами встановлюється у розмірі не більше облікової ставки Національного банку плюс 2 відсотки.
При цьому, державна підтримка надається з розрахунку не більш як 21 квадратний метр на одну особу та додатково 10,5 квадратних метра загальної площі житла на сім’ю. Решту вартості житла сплачує громадянин, який уклав договір про будівництво (придбання) доступного житла, за власні кошти (п.3 ст.4 Закону).
Враховуючи те, що при будівництві (придбанні) доступного житла платник податків має право скористатися державною підтримкою у вигляді сплати державою 30 відсотків вартості будівництва (придбання) доступного житла та/або надання пільгового іпотечного житлового кредиту в уповноваженому банку, а решта вартості житла сплачується фізичною особою за власні кошти, то до складу податкової знижки включаються витрати, які особисто понесені фізичною особою на будівництво (придбання) доступного житла та погашення пільгового іпотечного житлового кредиту і відсотків за ним.
Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у підкатегорії 103.06.08 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

У січні громадяни Дніпропетровщини задекларували понад 82 млн. грн. доходів
З початку 2017 року 1303 громадянина Дніпропетровської області задекларували 82,6 млн. грн. доходів, отриманих у минулому році. Про це повідомила заступник начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Ольга Маласай.
Доходи в сумі понад 1 млн. грн. задекларували 7 громадян, в яких сума задекларованого доходу склала 26,7 млн. грн., а сума ПДФО та військового збору до сплати – 234 тис. грн.
293 громадянина задекларували дохід у вигляді спадщини, 50 – від продажу (обміну) рухомого або нерухомого майна. Загальна сума отриманого доходу склала 47,1 млн. грн. та 6,6 млн. грн. відповідно.
У першому місяці 2017 року 202 мешканця Дніпропетровщини задекларували податкову знижку. Загальна сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету складає 360 тис. грн.
Нагадаємо, що останній день подання декларації про доходи, отримані громадянами у 2016 році – 3 травня 2017 року, а охочі реалізувати своє право на податкову знижку за наслідками 2016 року можуть подати податкову декларацію до 31 грудня 2017 року.

Шановні громадяни, кампанія декларування доходів, отриманих у 2016 році, триває!
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра звертає увагу, що декларувати свої доходи – це конституційний обов’язок громадян (ч.2 ст.67 Конституції України).
Відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ) громадяни, які подають податкові декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація), розподіляються на дві категорії:
– осіб, які зобов’язані подавати річну Декларацію;
– осіб, які мають право подати Декларацію добровільно у разі реалізації права на податкову знижку.
Форма Декларації, за якою здійснюється декларування доходів, отриманих фізичними особами – платниками податків у 2016 році, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 15.09.2016 №821 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року №859», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11.10.2016 за №1349/29479.
За вибором платника податків Декларації подаються за місцем своєї податкової адреси в один із таких способів:
– особисто платником або уповноваженою на це особою;
– надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
– засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису
Для подання Декларацій в електронній формі платнику податків потрібно:
– отримати електронний цифровий підпис (далі – ЕЦП), який безкоштовно видається Акредитованим центром сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту Державної фіскальної служби України (далі – АЦСК ІДД ДФС);
– авторизуватися за допомогою особистого електронного ключа та розпочати роботу.
Детальну інформацію щодо порядку підготовки документів, необхідних для реєстрації та отримання послуг ЕЦП, можна переглянути на офіційному інформаційному ресурсі АЦСК ІДД ДФС за посиланням
http://acskidd.gov.ua/r_kor
Повідомляємо, що отримати безкоштовно ключі ЕЦП можна у пунктах реєстрації користувачів Акредитованого центру сертифікації ключів при ГУ ДФС у Дніпропетровській області управління (центру) сертифікації ключів ІДД ДФС:
► у місті Дніпро за адресами:
– проспект Слобожанський, буд.95а, центр обслуговування платників, зала 3, кабінети 9 та 10;
– проспект Богдана Хмельницького, буд.25, вікна реєстрації користувачів ЕЦП №21 та №22;
► у місті Кривий Ріг за адресою проспект Героїв – підпільників, буд. 42, кабінет 112а.
Детальніше про режим роботи та контактні телефони пунктів реєстрації користувачів АЦСК ІДД ДФС можна дізнатися у розділі «Контакти» офіційного інформаційного ресурсу АЦСК ІДД ДФС за посиланням
http://acskidd.gov.ua/contacts

Строк подання юридичними особами – власниками земельних ділянок податкової декларації плати за землю – 20 лютого
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що згідно з п.286.2 ст.286 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст.46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов’язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п.286.3 ст.286 ПКУ).
Відповідно до п.286.4 ст.286 ПКУ за нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.
У разі зміни протягом року об’єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, в якому відбулися такі зміни.
Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у підкатегорії 112.05 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

Особливості справляння рентної плати за користування надрами у 2017 році
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує, що Державна фіскальна служба України, керуючись нормами Законів України від 20.12.2016 №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» (далі – Закон №1791) та від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі – Закон №1797), які набрали чинності з 01.01.2017, у листі від 30.01.2017 №2071/7/99-99-12-03-04-17 (далі – лист ДФС №2071) надала рекомендації щодо особливостей справляння у 2017 році рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин та рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин.
Зокрема, цими Законами внесено наступні зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у частині справляння рентної плати за користування надрами.
1. Платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин визначено суб’єктів господарювання, які виконують роботи, проведення яких потребує отримання погодження Державної служби геології та надр України (далі – Держгеонадра) (п.п.1 п.108 розділу І Закону №1797).
2. До об’єкта оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин віднесено обсяг корисної копалини (мінеральної сировини), видобутої під час виконання робіт, що потребують погодження Держгеонадрами, у тому числі під час виконання робіт в акваторіях водних об’єктів (п.п.2 п.108 розділу І Закону №1797).
3. Виключено положення ПКУ, якими встановлювався порядок визначення фактичної ціни реалізації для руд чорних, кольорових та легувальних металів, урановмісних руд (п.п.3 п.108 розділу І Закону №1797).
4. Визначено, що при обчисленні вартості відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) за фактичною вартістю до витрат платника рентної плати за податковий (звітний) період не включаються витрати, пов’язані з операціями передпродажної підготовки, у тому числі пакуванням, фасуванням (бутелюванням) (абзац третій п.п.3 та п.п.4 п.108 розділу І Закону №1797).
5. Визначено, що при обчисленні вартості відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) за розрахунковою вартістю до витрат платника рентної плати за податковий (звітний) період не включаються витрати:
– пов’язані з операціями передпродажної підготовки, у тому числі пакуванням, фасуванням (бутелюванням) (абзац третій п.п.3 та п.п.4 п.108 розділу І Закону №1797);
– пов’язані із фасуванням (бутелюванням) (п.п.5 п.108 розділу І Закону №1797).
6. Виключено положення ПКУ, якими встановлювався порядок визначення та опублікування величини коригуючого коефіцієнта, яка повинна застосовуватися до ставок руд чорних, кольорових та легувальних металів, урановмісних руд (п.п.6 п.108 розділу І Закону №1797).
7. Уточнено, що у разі переоформлення спеціального дозволу на користування надрами, податкові декларації з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин подаються її платником, починаючи з календарного кварталу, що настає за кварталом, в якому він його переоформив (п.п.6 п.108 розділу І Закону №1797).
8. У новій редакції викладено порядок справляння рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин під час виконання угод про розподіл продукції (п.132 розділу І Закону №1797.
9. Змінено ставки рентної плати, визначені пунктом 252.20 статті 252 та пунктом 253.5 статті 253 ПКУ (пункти 17 та 18 розділу I Закону №1791).
Крім того, нагадуємо, що з 01.01.2017 ставка рентної плати за користування надрами для видобування газу природного, що використовується для потреб населення, видобутого з покладів, які повністю або частково залягають на глибині до 5000 метрів, становить 29% від вартості видобутих у податковому (звітному) періоді обсягів природного газу.
Лист №2071 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням
http://sfs.gov.ua/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/rentni-plat/rentna-plata1/listi-/71177.html

За інформацією ГУ ДФС у Дніпропетровській області