Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що ДФС України на офіційном веб-порталі повідомила про запровадження для платників податку на додану вартість нового електронного сервісу – візуалізації повної інформації щодо податкової накладної з урахуванням всіх зареєстрованих до неї розрахунків коригування кількісних і вартісних показників.

Новий сервіс створений з метою недопущення платниками податку помилок при складанні розрахунків коригування до податкової накладної.

Доступ до інформації надано в приватній частині (особистий кабінет) сервісу «Електронний кабінет» у розділі «ЄРПН». За заданими параметрами пошуку податкової накладної відображається остаточний розрахунок з урахування всіх послідуючих зареєстрованих до неї розрахунків коригування по таким параметрам:

«Реєстраційний номер»; «Ознака документа (ПН-0, РК-1)»; «Номер документа»;  «Дата складання документа»; «Причина коригування (РК)»; «Номер рядка ПН (номер рядка ПН, що коригується)»; «Номер рядка в xml файлі»; «Обсяги постачання без ПДВ»; «Кількість (ПН, гр.6)»; «Ціна (ПН, гр.7)»; «Зміна кількості (РК, гр.7)»; «Ціна зазначена в гр. 8 РК»; «Зміна ціни (РК гр.9)»; «Кількість зазначена в гр.10 РК»; «Код товару згідно з УКТ ЗЕД (ПН/РК)»; «Код послуги згідно ДКПП (ПН/РК)»; «Ознака імпортованого товару (ПН/РК)»; «Код ставки (ПН/РК)»; «Код ПН»; «Причина з якої не підлягає ненаданню отримувачу»; «Опис товару/послуги».

Додатково повідомляємо, що у разі виникнення питань з приводу користування сервісом «Електронний кабінет», платники податків мають можливість звернутися до ДФС України за телефоном: 0-800-501-007.

Інформацію розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням

http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/338431.html

 Втратив чинність наказ Міністерства фінансів України,

який затверджував Критерії блокування податкових накладних

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що 25.05.2018 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 06.04.2018 № 409 «Про визнання таким, що втратив чинність, наказ Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.04.2018 за № 536/31988 (далі – Наказ № 409), яким скасовано наказ Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 16 червня 2017 року за № 753/30621 (зі змінами).

Наказ № 409 опубліковано в бюлетені «Офіційний Вісник України» № 40.

Податковий календар на 31 травня 2018 року

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що

четвер, 31 травня 2018 року, останній день сплати

– акцизного податку за квітень 2018 року**

**Увага! Виробники тютюнових виробів здійснюють авансову сплату акцизного податку при придбанні марок акцизного податку в сумі, розрахованій з урахуванням мінімального акцизного податкового зобов’язання зі сплати акцизного податку на тютюнові вироби та ставок податку, що діють відповідно до норм Податкового кодексу України (пп. 222.1.2 п. 222.1 ст. 222 Податкового кодексу України)

Про визначення об’єкта оподаткування та податкових зобов’язань

з рентної плати за спеціальне використання води

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що ДФС України листом від 08.05.2018 № 1388/4/99-99-12-02-03-13 «Про визначення об’єкта оподаткування та податкових зобов’язань з рентної плати за спеціальне використання води» (далі – Лист ДФС № 1388) повідомила наступне.

Чинний порядок визначення основних елементів та обчислення податкових зобов’язань з Рентної плати, встановлений ст. 255 ПКУ, передбачає, що Рентна плата не справляється за обсяги води, що використовуються визначеними у п. 255.4 ст. 255 Кодексу споживачами.

Разом з тим в умовах дії єдиного тарифу централізованого водопостачання, встановленого згідно з Порядком формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, затвердженим постановою НКРЕКП від 10.03.2016 № 302, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19.04.2016 за № 593/28723 (далі – Порядок, Тариф), не передбачено процедури обліку обсягів постачання води за різною собівартістю («з» або «без» урахування Рентної плати).

До затвердження окремих тарифів забезпеченню ефективного податкового адміністрування може сприяти застосування процедури визначення основних елементів та обчислення податкових зобов’язань з Рентної плати шляхом складання для кожного водного об’єкта трьох додатків 5 до звітної податкової декларації з Рентної плати за:

– обсяги води, які за результатами комерційного обліку комунальних послуг з водопостачання надані для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб споживачам, які не є суб’єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, але належать до споживачів, визначених у пп. 255.4.1 п. 255.4 ст. 255 ПКУ (далі – Задоволення питних потреб), податкові зобов’язання з Рентної плати декларуються із зазначенням у додатку 5 до Декларації:

►обсягів, що у звітному (податковому) періоді постачені для Задоволення питних потреб – рядок 8,

► оскільки податкове зобов’язання (р. 11) не виникає, то для цілей функціонування алгоритму контролю у р. 10.2 зазначається величина «0» (нуль);

– обсяги води, які відповідно до Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, що задекларовані водокористувачами при затвердженні Тарифу та визнані такими, що використовуються первинними водокористувачами на власні технологічні потреби, включаючи втрати та витрати для забезпечення провадження господарської діяльності з вироблення, створення та/або надання житлово-комунальних послуг (далі – Власні технологічні потреби), податкові зобов’язання з Рентної плати декларуються із зазначенням у додатку 5 до Декларації:

► обсягів, що у звітному (податковому) періоді використані для Власних технологічних потреб – рядок 8,

► коефіцієнта 0,3 – рядок 10.2 (відповідно до п. 255.7 ст. 255 ПКУ та Порядку обчислення Тарифу),

► ставки Рентної плати для відповідного водного об’єкта – рядок 9;

– обсяги води, що постачено споживачам, які згідно з Порядком не є суб’єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення та не належать до споживачів, визначених у пп. 255.4.1 п. 255.4 ст. 255 ПКУ (далі – Потреби вторинних споживачів), податкові зобов’язання з Рентної плати декларуються із зазначенням у додатку 5 до Декларації:

►обсягів, що у звітному (податковому) періоді постачені для Потреб вторинних споживачів – рядок 8,

►оскільки податкове зобов’язання (р. 11) обчислюється за ставкою, визначеною Кодексом, то для цілей функціонування алгоритму контролю у р. 10.2 зазначається величина «1» (один),

►ставки Рентної плати для відповідного водного об’єкта – рядок 9.

Лист ДФС № 1388 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням

http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72915.html

ФОП – «загальносистемник» при продажу власної продукції

зобов’язаний застосовувати РРО

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 265), із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (далі – РК).

РРО та РК не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Відповідно до п. 39 розд. IV «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017 № 148, фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) касової книги не ведуть.

Враховуючи вищевикладене, ФОП, які знаходяться на загальній системі оподаткування при реалізації продукції власного виробництва, зобов’язані застосовувати РРО.

Вищевказані норми передбачені п. 1 ст. 3, п. 1 ст. 9 Закону № 265.

Оподаткування поворотної допомоги, наданої фізичній особі

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами і доповненнями (далі – ПКУ) поворотна фінансова допомога – це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) не включається основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником ПДФО іншим особам, яка повертається йому або основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником ПДФО (пп. 165.1.31 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).

Отже, якщо сума коштів, надана суб’єктом господарювання фізичній особі як поворотна допомога, то таку суму фізична особа (позичальник) повинна повернути позикодавцеві у визначений договором термін. Ця сума не підлягає оподаткуванню ПДФО і не відображається у річній податковій декларації про майновий стан і доходи.

Водночас, якщо сума поворотної фінансової допомоги не повертається у визначений у договорі термін, то вона включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи та відображається у річній податковій декларації про майновий стан і доходи.