Дніпропетровською митницею ДФС прийнято участь в робочій нараді, що відбулася у Дніпропетровській обласній державній адміністрації
Днями на базі Дніпропетровської обласної державної адміністрації відбулася робоча нарада за участі представників Дніпропетровської митниці ДФС, органів державної влади та контролюючих органів м. Дніпра. Також, до роботи було запрошено представників бізнес-спільноти та профільних організацій.
Головною метою проведення заходу було залучення бізнес-спільноти області до конструктивного діалогу та заохочення їх до митного оформлення в Дніпропетровській митниці ДФС.
Окрім того, висвітлено та обговорено проблемні питання, які виникають під час здійснення митних формальностей та необхідні організаційні заходи для їх вирішення.
У нараді прийняв участь заступник начальника Дніпропетровської митниці ДФС Ігор Диба, який зазначив, що Дніпропетровська митниця ДФС входить до п’ятірки бюджетоформуючих митниць України. Лише за минулий рік митницею перераховано до Державного бюджету України понад 20 млрд. грн. Завдяки цьому, в рамках проведення експерименту з фінансового забезпечення здійснення заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування в усіх областях та м. Києві, на реконструкцію доріг області Дніпропетровською митницею ДФС з початку 2017 року спрямовано кошти у сумі 331,2 млн. грн.
Станом на 01.01.2018 на обліку у Дніпропетровській митниці ДФС перебувало 7 393 суб’єктів ЗЕД. Однак, кількість суб’єктів господарювання, які здійснювали зовнішньоекономічну діяльність у січні поточного року всього 12%. Тобто, зберігається тенденція до здійснення митних оформлень підприємств не за місцем обліку – в інших регіонах.
Дніпропетровська митниця ДФС створює сприятливі умови для розвитку зовнішньої торгівлі: у поточному році простежується стійка тенденція зменшення часу митного оформлення та кількості митних оглядів.
Поряд з цим, важливим кроком у напрямку створення сприятливих умов для розвитку бізнесу та боротьби з корупцією стало запровадження в Україні принципу «єдиного вікна» при здійсненні контролю за переміщенням через митний кордон України товарів.
На теперішній час, з використанням порядку інформаційного обміну за принципом «єдиного вікна» у Дніпропетровській митниці ДФС оформлюються 76% від загальної кількості митних декларацій. Використання принципу «єдиного вікна» дозволяє значно спростити митні процедури та скорочує час на їх проведення, мінімізує людський фактор при прийнятті рішень посадовими особами митниці та контролюючих органів, що дозволяє значно знизити корупційні ризики і можливості для перевищення службових повноважень.
Крім того, такий порядок контролю державних органів за переміщенням через митний кордон товарів відповідає світовій практиці та рекомендаціям міжнародних організацій.
Режим роботи Центрів обслуговування платників
Дніпропетровської області у святкові та вихідні дні березня
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що з метою організації якісного виконання органами ДФС покладених завдань з обслуговування платників податків, запобігання виникненню можливих ризиків несвоєчасного та неякісного прийняття звітності та надання адміністративних послуг, Центри обслуговування платників Дніпропетровської області у святкові та вихідні дні березня працюватимуть за наступним режимом:
03 березня – робочий день триватиме до 16-45;
07 березня – робочий день триватиме до 17-00;
10 березня – до 13-00 у режимі чергування (за необхідності, із залученням спеціалістів відповідних структурних підрозділів);
08 та 09 березня – вихідні дні.
Перерахунок частки використання товарів/послуг в оподатковуваних ПДВ операціях здійснюється за підсумками календарного року
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що ДФС України повідомила наступне.
Пунктом 199.5 ст.199 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, визначена з урахуванням норм пунктів 199.2 – 199.4 ст.199 розділу V ПКУ, застосовується для проведення коригування сум податку, які відносяться до податкового кредиту за операціями, зазначеними у п.199.1 ст.199 розділу V ПКУ. За результатами такого перерахунку складаються відповідні розрахунки коригування до податкових накладних (далі – РК), які підлягають реєстрації в ЄРПН. РК може бути зареєстрований тільки в тому випадку, якщо податкова накладна (далі – ПН), до якої його складено, також зареєстрована в ЄРПН. Результати перерахунку сум податкового кредиту відображаються у податковій декларації з ПДВ (далі – декларація) за останній податковий період року.
Отже, коригування податкових зобов’язань у зв’язку з перерахунком частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, виходячи з фактичних обсягів проведених протягом 2017 року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій відповідно до п.199.1 ст.199 розділу V ПКУ, підлягає відображенню у рядках 4.1 та/або 4.2 декларації за грудень (ІV квартал) 2017 року незалежно від реєстрації РК в ЄРПН – своєчасної чи із порушенням терміну (на відміну від РК, які складаються за наявності обставин, перерахованих у ст.192 розділу V ПКУ).
Тому платники ПДВ, які не включили до декларації за грудень 2017 року РК, складені у зв’язку з проведенням річного перерахунку за операціями, зазначеними у п.199.1 ст.199 розділу V ПКУ, по причині їх несвоєчасної реєстрації в ЄРПН, повинні подати відповідні уточнюючі розрахунки до податкових декларацій за грудень 2017 року. В деклараціях за січень та інші звітні періоди 2018 року такі РК відображатися не повинні.
Інформацію розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням
http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki–novini-/328874.html
Платникам податку на прибуток про прискорену амортизацію
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області доводить до відома платників податку на прибуток, що право на нарахування прискореної амортизації передбачено п.43 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Так, платники податку на прибуток мають право застосовувати з 01.01.2017 мінімально допустимий строк амортизації (два роки) для основних засобів (далі — ОЗ) четвертої групи (машини та обладнання) для розрахунку амортизації за прямолінійним методом – щодо нових ОЗ, якщо витрати на їх придбання понесено (нараховано) платником податків після 01.01.2017 і для таких ОЗ забезпечується одночасне виконання вимог:
● не були введені в експлуатацію та не використовувалися на території України;
● введені в експлуатацію в межах одного з податкових (звітних) періодів, починаючи з 01.01.2017 до 31.12.2018;
● використовуються у власній господарській діяльності та не продаються або не надаються в оренду іншим особам (за винятком платників податків, основним видом діяльності яких є послуги з надання в оренду майна).
У разі недотримання встановлених вимог, починаючи з дати введення таких ОЗ в експлуатацію, платник податку на прибуток у податковому (звітному) періоді, в якому відбувся факт невикористання ОЗ у власній господарській діяльності або їх продаж, зобов’язаний відкоригувати фінансовий результат до оподаткування на такі різниці:
▪ збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму нарахованої амортизації ОЗ відповідно до п.43 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ протягом податкових (звітних) періодів, у яких здійснювалося нарахування амортизації із застосуванням мінімально допустимих строків амортизації ОЗ;
▪ зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму розрахованої амортизації таких ОЗ згідно з п.138.3 ст.138 ПКУ за відповідні податкові (звітні) періоди.
Договором може бути передбачена одноразова сплата ЄСВ
за попередні періоди, в яких особа не підлягала
загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до частини п’ятої ст.10 Закону України від Закону України від 08.07.2010 №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464) договором про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування може бути передбачена одноразова сплата особою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню (у тому числі за період з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2010 року).
Сума сплаченого ЄСВ за кожен місяць такого періоду не може бути меншою за мінімальний страховий внесок на дату укладення договору, помножений на коефіцієнт 2.
В усіх випадках ця сума не може бути більшою за суму ЄСВ, обчисленого виходячи з максимальної величини бази нарахування ЄСВ, встановленої на дату укладення договору.
Одноразова сплата ЄСВ за попередні періоди, яка передбачена частиною п’ятою ст.10 Закону №2464, може бути здійснена за окремим договором, укладеним у порядку, передбаченому частинами першою, третьою та четвертою ст.10 Закону №2464.
Нерезидент придбав корпоративні права у резидента:
чи необхідно такому нерезиденту стати на облік в контролюючих органах?
Головне управління ДФС у Дніпропетровській област повідомляє, що відповідно до п.п.14.1.193.п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) постійне представництво –постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління; філія; офіс; фабрика; майстерня; установка або споруда для розвідки природних ресурсів; шахта, нафтова/газова свердловина, кар’єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; склад або приміщення, що використовується для доставки товарів.
Згідно із п.п.64.5 ст.64 ПКУ підставою для взяття на облік (внесення змін, перереєстрації) відокремленого підрозділу іноземної компанії, організації, у тому числі постійного представництва нерезидента, є належна акредитація (реєстрація, легалізація) такого підрозділу на території України згідно із законом.
Статтею 167 Господарського кодексу України від 16.01.2003 №436-IV зі змінами та доповненнями передбачено, що корпоративні права – це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Володіння корпоративними правами не вважається підприємництвом. Законом можуть бути встановлені обмеження певним особам щодо володіння корпоративними правами та/або їх здійснення. Тобто, придбання нерезидентом корпоративних прав не є здійсненням господарської діяльності на території України.
Отже, якщо компанія – нерезидент не здійснює господарську діяльность в Україні та не підпадає під визначення постійного представництва, то, у разі придбання корпоративних прав юридичної особи – резидента, ставати на облік у контролюючому органі не потрібно.