Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє про наступне.

Протягом січня – червня 2021 року до місцевих бюджетів територіальних громад надійшло акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів на загальну суму 3,7 млрд грн. Це на     11,7 відс., або 389,7 млн грн більше ніж за відповідний період минулого року.

Зазначений показник забезпечено за рахунок сплати суб’єктами господарювання акцизного податку від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів, який сплачується до бюджету тієї територіальної громади, на території якої ними здійснюється діяльність.

Акцизний податок з роздрібного продажу суттєво впливає на збільшення надходжень до місцевих бюджетів.

Сума акцизного податку відображається у фіскальному чеку. Коли ж при продажу підакцизних товарів не видано фіскальний чек (не сплачено акцизний податок), відповідно бюджет територіальної громади, на території якої здійснюється такий продаж, не отримує відповідні кошти.

З огляду на те, що акцизний податок з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів включається до ціни придбаних алкогольних напоїв та тютюнових виробів, покупці таких товарів можуть контролювати сплату суб’єктами господарювання акцизного податку, вимагаючи розрахунковий документ у продавця. Це, у свою чергу, забезпечить надходження акцизного податку до бюджету відповідної територіальної громади.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/485962.html

 Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

До уваги суб’єктів господарювання, які здійснюють торгівлю у мережі Інтернет та заключили договори «На переказ коштів»

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki–novini-/486120.html повідомила.

Платіжні сервіси призначені для спрощення проведення розрахунків між фізичними особами, юридичними особами та/або фізичними особами-підприємцями в мережі Інтернет за допомогою персональних комп’ютерів та/або інших мобільних пристроїв та з використанням банківських платіжних карток. За своїм змістом вони є системами для надання послуг з еквайрингу у дистанційному режимі.

З технічної точки зору між суб’єктом господарювання і фінансовою установою, яка надає йому фінансові послуги з переказу коштів за допомогою платіжного сервісу (в межах договору на переказ коштів), відбувається саме операція з безготівкового переказу коштів, що вже йому належать та отримані внаслідок оплати покупцем (споживачем) товарів у відділенні служби доставки (в межах договору купівлі-продажу).

Послуга фінансової установи з переказу коштів, яка є окремою господарською операцією, не змінює суті відносин іншої господарської операції купівлі-продажу, відповідно до яких суб’єктами (учасниками) безпосередньо операції купівлі-продажу товару є:

суб’єкт господарювання, який здійснює продаж товарів, або уповноважені ним на передачу права власності на такі товари покупцю (споживачу) служби доставки (постачальники);

отримувач такого товару (покупець), який здійснює грошовий розрахунок за цей товар у дистанційному режимі за допомогою платіжного сервісу.

При цьому факт виконання договору купівлі-продажу товару обумовлений саме отриманням товару покупцем, а тому продавець або уповноважені ним служби доставки зобов’язані забезпечити отримання покупцем відповідного розрахункового документа, який підтверджує саме факт оплати ним товару. Відповідно така операція має ознаки розрахункової в розумінні Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами (далі – Закон № 265), та в обов’язковому порядку має супроводжуватись застосуванням РРО/ПРРО продавцями або постачальниками товарів споживачам, на яких поширюється обов’язок їх використання.

За здійснення розрахункових операцій без застосування РРО/ПРРО суб’єктами господарювання, які провадять свою діяльність у сфері торгівлі та є учасниками наведених вище відносин купівлі-продажу, передбачена відповідальність у вигляді штрафних (фінансових) санкцій відповідно до п. 1      ст. 17 Закону № 265.

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Саме цифровізація дозволяє забезпечити швидку, якісну та ефективну дерегуляцію трудових відносин

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома наступне.

Цифровізація – невід’ємна складова реформи трудових відносин. Про це заявив Заступник Міністра економіки з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Ігор Дядюра під час Всеукраїнського форуму Україна 30.Трудові ресурси 21 липня.

«Регуляція трудових відносин існує в усіх цивілізованих країнах світу. Держава має забезпечити захист соціально-трудових прав працівників, зокрема, це право на нормований робочий день та безпечні умови праці, право на лікарняні та відпустку, і ще багато питань взаємодії роботодавця і працівника. Водночас чинне трудове законодавство в Україні потребує оновлення  та лібералізації. Цифровізація дозволяє провести якісну та ефективну  дерегуляцію трудових відносин, скасувати надмірну бюрократизацію та зменшити навантаження на бізнес», – зазначив Ігор Дядюра.

Так, цифрова трансформація дозволяє значно модернізувати трудові відносин, зокрема:

• забезпечити перехід на ризикорієнтований підхід. Тобто інспекції та перевірки відбудуться тільки у компаніях, які мають ознаки найбільших ризиків  порушення законодавства про працю. Для визначення ризику використовуються цифрові дані, які наявні у держави.
• зменшити кількість обов’язкових кадрових документів. Роботодавці витрачають значну кількість фінансових ресурсів та часу для забезпечення дотримання ведення такої документації, яка зазвичай залишається виключно формальною і може бути або взагалі скасована, або перенесена в єдиний трудовий договір, або переведена в цифрову форму.
• забезпечити контроль над перевірками роботодавців. Тепер не потрібно чекати скарги від роботодавця, дані про всі перевірки можна отримати щодня, проаналізувати статистичні та інші параметри алгоритмами, без людського фактору, і вжити заходів реагування на дії контролерів.

Інформацію розміщено на офіційному вебсайті Міністерства економіки України за посиланням

 

https://www.me.gov.ua/News/Detail?lang=uk-UA&id=d7791049-47cb-4259-98aa-ca300ca1eee9&title=SameTsifrovizatsiiaDozvoliaZabezpechitiShvidku-YakisnuTaEfektivnuDereguliatsiiuTrudovikhVidnosin-IgorDiadiura

 Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

Чергове засідання міжвідомчої регіональної робочої групи –під прицілом пальне

Нещодавно за організацією Дніпропетровської обласної державної адміністрації (далі – ОДА) відбулось чергове засідання міжвідомчої регіональної робочої групи щодо боротьби із нелегальним обігом і роздрібною торгівлею пальним на території Дніпропетровської області.

У засіданні взяли участь в.о. заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській (далі – ГУ ДПС) області Леонов Валерій, начальник управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС Дегтярьов Денис та представники різних державних органів і ОДА.

На заході розглядались проблемні питання, пов’язані із дотриманням суб’єктами господарювання законодавства України під час здійснення ними операцій по реалізації пального.

Активізація діяльності робочих груп відбувається з метою забезпечення діяльності ринка пального Дніпропетровщини без порушень законодавства України.

Учасники заходу визначили спільні шляхи вирішення питань у напрямку боротьби з нелегальним ринком реалізації пального Дніпропетровського регіону.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Місцеві бюджети Дніпропетровщини протягом 2021 року отримали майже 7 млн грн транспортного податку

Одним із майнових податків, який у повному обсязі зараховується до місцевих бюджетів, є транспортний податок. Цьогоріч упродовж січня-червня власники елітних авто Дніпропетровської області спрямували до скарбниць територіальних громад 6 млн 984,6 тис. грн транспортного податку. Про це повідомляє в. о. заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Валерій Леонов.

Податківці нагадують, що статтею 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що об’єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати (у 2021 році 2 млн 250 тис. грн), встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Платниками цього податку є власники таких автомобілів.

Всі автомобілі, які є об’єктом оподаткування транспортним податком, входять до переліку, що розміщений на сайті Мінекономрозвитку за посиланням: http://www.me.gov.ua/Vehicles/CalculatePrice?lang=uk-UA.

Цьогоріч до переліку потрапили такі марки автомобілів: AstonMartin, Audi, Bentley, BMW, Cadillac, Chevrolet, Ferrari, Jaguar, Lamborghini, LandRover, Lexus, Maserati, Mercedes-Benz, Porsche, Rolls-Royce, Tesla, Mclaren. Загалом кількість моделей автомобілів, що підлягають оподаткуванню у 2021 році, становить – 248.

Ставка транспортного податку становить з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 тис. грн за кожен легковий автомобіль, який є об’єктом оподаткування (п. 267.4 ст. 267 ПКУ).

 Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Про адміністрування екологічного податку»

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Про адміністрування екологічного податку».

На запитання платників податків відповіла заступник начальника відділу адміністрування рентної плати та екологічного податку управління податкового адміністрування юридичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ірина Мірошниченко.

Питання.

Яким чином обчислюються та декларуються податкові зобов’язання з екологічного податку за обсяги викидів (відходів, скидів), які мають числовий вираз «тонн» більше, ніж три знаки після коми?

Відповідь.

Податкові зобов’язання з екологічного податку обчислюються та декларуються платниками у порядку, визначеному наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за № 1052/27497 (далі – Наказ, Декларація).

Наказом не передбачено обмеження кількості знаків, що зазначаються платниками екологічного податку у полях «фактичний обсяг викидів, тонн» додатка 1 та «об’єкт оподаткування» додатків 2, 3 до Декларації. При цьому сума податкового зобов’язання з екологічного податку у колонці «величина» додатків до Декларації зазначається у гривнях із копійками, тобто із двома знаками після коми. Разом з тим, деякі ставки екологічного податку, визначені статтями 243 та 245 Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями, далі – Кодекс), відповідають десятизначній величині.

Сума податкових зобов’язань з екологічного податку обчислюється платниками за фактичний обсяг викидів (відходів, скидів), що утворився за відповідний звітний (податковий) період, за всіма забруднюючими речовинами, визначеними згідно з дозвільними документами, як добуток розміру об’єкта оподаткування екологічним податком (фактичних обсягів викидів (відходів) за відповідний звітний (податковий) період, ставок цього податку та, у разі встановлення, коефіцієнтів до них.

Таким чином, за обсяги викидів (відходів, скидів) обчислені із дотриманням приписів методик виконання інвентаризації викидів, передбачених наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 10 лютого 1995 року № 7, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15 березня 1995 р. за № 61/597 «Про затвердження Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві», що мають числовий вираз «тонн», наприклад, із шістьма знаками після коми, обчислення податкових зобов’язань з екологічного податку декларується у групі рядків 4 додатків 1-3 до Декларації із зазначенням усіх елементів податку та величини таких зобов’язань, що відповідає добутку таких елементів у гривнях із копійками.

Питання.

При провадженні господарської діяльності підприємство здійснює скиди у водні об’єкти та посилається на відсутність у переліку забруднюючих речовин, що скидаються у водні об’єкти, визначені у п. 245.1 ст. 245 Кодексу, показника «сухий залишок» (мінералізація). Який розмір ставки екологічного податку, що застосовується при обчисленні податкових зобов’язань з екологічного податку для сухого залишку скиду зворотних вод?

Відповідь.

Ставки екологічного податку за скиди у водні об’єкти забруднюючих речовин, які не увійшли до п. 245.1 ст. 245 Кодексу та на які встановлено гранично допустиму концентрацію або орієнтовно безпечний рівень впливу, обчислюються за ставками, визначеними п. 245.2 ст. 245 Кодексу.

Разом з тим, за скиди забруднюючих речовин, на які не встановлено гранично допустиму концентрацію або орієнтовнобезпечний рівень впливу, застосовуються ставки екологічного податку за найменшою величиною гранично допустимої концентрації, наведеної у п. 245.2 ст. 245 Кодексу (п. 245.3 ст. 245 Кодексу).

З огляду на викладене, підприємству при обчисленні податкових зобов’язань з екологічного податку за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, які не увійшли до п. 245.1 ст. 245 Кодексу, а також на які п. 245.2 ст. 245 Кодексу не встановлено гранично допустиму концентрацію або орієнтовнобезпечний рівень впливу, у тому числі, що входять до складу «сухого залишку», слід застосовувати ставку екологічного податку, яка визначена у п. 245.2 ст. 245 Кодексу.

Питання.

Підприємство поінформувало, що планує придбати за договором купівлі-продажу закрите джерело іонізуючого випромінювання – систему рентгенівську діагностичну мобільну МАС 32 (далі – Джерело). Чи виникають податкові зобов’язання з екологічного податку?

Відповідь.

Платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання під час провадження діяльності яких здійснюється утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) (п.п. 240.1.4 п. 240.1 ст. 240 Кодексу).

Разом з тим, не є платниками екологічного податку суб’єкти діяльності у сфері використання ядерної енергії, які до останнього календарного дня (включно) звітного кварталу, у якому придбано джерело іонізуючого випромінювання, уклали договір щодо повернення відпрацьованого закритого джерела іонізуючого випромінювання за межі України до підприємства – виробника такого джерела    (п. п. 240.3.1 п. 240.3 ст. 240 Кодексу).

Таким чином, у підприємства у разі визначення істотною умовою договору купівлі-продажу повернення Джерела виробнику для його подальшого захоронення, після закінчення строку використання такого Джерела, а також дотримання ним таких умов, не виникатимуть податкові зобов’язання з екологічного податку.

При цьому у підприємства відсутній обов’язок із складання та подання податкової звітності з екологічного податку за відсутності об’єкта оподаткування за умови повідомлення про це відповідного контролюючого органу згідно з          п. 250.9 ст. 250 Кодексу.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

Закон № 1539: про суму збору одноразового (спеціального) добровільного декларування

 Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 21.07.2021 набув чинності Закон України від 15 червня 2021 № 1539-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету» (далі – Закон № 1539), крім деяких його положень, які наберуть чинності з 01.01.2022.

Законом № 1539 розділ ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (ПКУ) доповнено новим підрозділом 9⁴ «Особливості застосування одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб».

Пунктом 8 підрозділу 9⁴ розділу ПКУ визначається сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (одноразового обов’язкового платежу, розмір якого самостійно розраховується декларантом з вартості належних йому активів з урахуванням ставок такого збору, визначених цим підрозділом, та відображається ним в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації.

Так, сума збору з задекларованих об’єктів визначається шляхом застосування до бази для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, визначеної згідно з п. 7 підрозділу 9⁴ розділу ХХ ПКУ, таких ставок:

► 5 відсотків:

• щодо валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках в Україні з дотриманням вимог п. 9 підрозділу 9⁴ розділу ХХ ПКУ, та щодо права грошової вимоги до резидентів України, визначених п. п. «а» п. 4 підрозділу 9⁴ розділу ХХ ПКУ;
• щодо об’єктів декларування, визначених підпунктами «б»-«е» п. 4 підрозділу 9⁴ розділу ХХ ПКУ, що знаходяться (зареєстровані) в Україні, крім тих, які оподатковуються за ставкою, визначеною п. п. 8.3 п. 8 підрозділу 9⁴ розділу ХХ ПКУ.

У цілях одноразового (спеціального) добровільного декларування для застосування передбаченої п. п 8.1 п. 8 підрозділу 9⁴ розділу ХХ ПКУ ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації кошти декларанта в національній та іноземній валютах, банківських металах мають бути розміщені на рахунках у банках України.

Як альтернативу платник податків може обрати ставку 6 відсотків із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.

► 9 відсотків:

• щодо валютних цінностей, розміщених на рахунках в іноземних банках або які зберігаються в іноземних фінансових установах, та щодо права грошової вимоги до нерезидентів України, визначених п. п. «а» п. 4 підрозділу 9⁴ розділу ХХ ПКУ;
• щодо об’єктів декларування, визначених підпунктами «б» – «е» п. 4 підрозділу 9⁴ розділу ХХ ПКУ, що знаходяться (зареєстровані) за кордоном, крім тих, які оподатковуються за ставкою, визначеною п. п. 8.3 п. 8 підрозділу 9⁴ розділу ХХ ПКУ.

У цілях одноразового (спеціального) добровільного декларування для застосування передбаченої п. п. 8.2 п. 8 підрозділу 9⁴ розділу ХХ ПКУ ставки збору кошти декларанта в іноземній валюті на дату подання такої декларації мають бути розміщені на рахунках у банках та/або інших фінансових установах за кордоном.

Як альтернативу платник податків може обрати ставку 11,5 відсотка із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.

► 2,5 відсотка щодо номінальної вартості державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення, придбаних декларантом у період з 01 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Як альтернативу платник податків може обрати ставку 3 відсотки із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Податковий календар на 29 та 30 липня 2021 року

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що

29 липня 2021 року, четвер, останній день сплати:

– авансового внеску з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки юридичними особами за IІ квартал 2021 року;

– авансового внеску з транспортного податку юридичними особами за IІ квартал 2021 року;

30 липня 2021 року, п’ятниця останній день сплати:

– акцизного податку за червень 2021 року;

– військового збору з нарахованого, але не виплаченого доходу за червень 2021 року;

– єдиного податку платниками четвертої групи за IІ квартал 2021 року;

– ПДФО із загальної суми доходів у вигляді процентів, нарахованих за червень 2021 року на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків, ощадних (депозитних) сертифікатів, вкладів (депозитів) членів кредитної спілки у кредитній спілці;

– ПДФО з нарахованого, але не виплаченого доходу за червень 2021 року;

– ПДФО зазначений в річній декларації про майновий стан і доходи за       2020 рік фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність та громадянами;

– земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) за червень 2021 року;

– ПДВ за червень 2021 року;

– рентної плати:

• за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини за червень 2021 року;
• за користування радіочастотним ресурсом України за червень 2021 року;
• за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами за червень 2021 року;
• за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України за червень 2021 року.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Чи подає платник ПДВ заяву за формою № 1-ПДВ з позначкою «Перереєстрація» у разі, якщо відбулось перейменування назви вулиці? 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок перереєстрації платників ПДВ встановлений п. 183.15 ст. 183 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до зазначеного пункту перереєстрація платника ПДВ проводиться у разі перетворення юридичної особи – платника ПДВ або зміни даних про платника ПДВ, які стосуються податкового номера та/або найменування (прізвища, імені та по батькові) платника ПДВ і не пов’язані з ліквідацією або реорганізацією платника ПДВ, а також встановлення розбіжностей чи помилок у записах реєстру платників ПДВ.

Для перереєстрації платник ПДВ подає відповідно до п. 183.7 ст. 183 ПКУ заяву в електронній формі протягом 10 робочих днів, що настають за днем, коли змінилися дані про платника ПДВ або виникли інші підстави для перереєстрації.

Перереєстрація у зв’язку із зміною найменування (крім перетворення) (прізвища, імені та по батькові) платника ПДВ, який включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, здійснюється контролюючим органом без подання заяви платником ПДВ на підставі відомостей з цього Єдиного державного реєстру.

Будь-яких інших підстав для проведення перереєстрації платника ПДВ немає.

Норму ПКУ щодо проведення перереєстрації у зв’язку із зміною даних про платника ПДВ, які стосуються місцезнаходження (місця проживання) платника ПДВ, виключено згідно із Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».

Таким чином, якщо відбулося перейменування назв вулиць, міст, селищ, зміна поштових індексів, перереєстрація платника ПДВ не здійснюється та реєстраційна заява за формою № 1-ПДВ з позначкою «Перереєстрація» до контролюючого органу не подається.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Особливості декларування КУА, яка здійснює управління активами одного або кількох ІСІ 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що правові та організаційні основи діяльності інститутів спільного інвестування регулюються Законом України від 05 липня 2012 року № 5080 «Про інститути спільного інвестування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 5080).

Положеннями п. п. 14.1.86 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що інститути спільного інвестування (далі – ІСІ) – це інвестиційні фонди та взаємні фонди інвестиційних компаній, корпоративні інвестиційні фонди й пайові інвестиційні фонди, створені відповідно до законодавства.

Реєстрація ІСІ здійснюється Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (далі – Комісія) шляхом внесення відомостей про ІСІ до Єдиного державного реєстру інститутів спільного інвестування (далі – Реєстр) з присвоєнням такому інституту реєстраційного коду (абзац перший частини першої ст. 6 Закону № 5080).

Компанія з управління активами (КУА) здійснює управління активами ІСІ (абзац другий частини першої ст. 63 Закону № 5080).

Компанія з управління активами – це господарське товариство, створене відповідно до законодавства у формі акціонерного товариства або товариства з обмеженою відповідальністю, яке провадить професійну діяльність з управління активами інституційних інвесторів на підставі ліцензії, що видається Комісією (абзац перший частини першої ст. 63 Закону № 5080).

Компанія з управління активами може одночасно здійснювати управління активами кількох ІСІ (частина п’ята ст. 63 Закону № 5080).

Об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ (абзац перший п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ).

З урахуванням абзацу восьмого п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує 40 млн грн, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п. п. 140.4.8 п. 140.4 та п. п. 140.5.16 п. 140.5 ст. 140 ПКУ), визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ.

Бухгалтерський і податковий облік операцій та результатів діяльності зі спільного інвестування, які проводяться компанією з управління активами через пайовий фонд, здійснюється компанією з управління активами окремо від обліку операцій та результатів її господарської діяльності й обліку операцій і результатів діяльності інших інститутів спільного інвестування, активи яких перебувають у її управлінні (частина перша ст. 43 Закону № 5080).

До річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи (абзац десятий п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ).

Податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік (п. 137.4 ст. 137 ПКУ).

Пунктом 137.5 ст. 137 ПКУ встановлено, що річний податковий (звітний) період встановлюється, зокрема, для таких платників податку на прибуток підприємств (податок):

а) платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;

в) платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний період, не перевищує 40 млн. гривень. При цьому до річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

01 грудня 2020 року набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 29.10.2020 № 649 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств та визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства фінансів України від 13 червня 2016 року № 544», яким, зокрема, затверджено, зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (далі – Декларація).

Якщо в результаті зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення (абзац другий п. 46.6 ст. 46 ПКУ).

Форму Декларації доповнено новим рядком 9, який заповнюється при поданні декларації платником податку на прибуток – юридичною особою за результатами діяльності ІСІ, в якому зазначається:

► повне найменування ІСІ;

► реєстраційний код ІСІ (за даними Реєстру, ведення якого здійснюється Комісією).

У разі якщо платник податку здійснює управління активами кількох ІСІ, Декларація складається та подається окремо по кожному ІСІ без статусу юридичної особи, активами яких він управляє відповідно до Закону № 5080, із заповненням рядка 9 та проставлянням позначки «інституту спільного інвестування у вигляді утворення без статусу юридичної особи» у рядку 10 «Особливі відмітки».

На офіційному вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр форм електронних документів розміщено нову електронну форму Декларації за ідентифікатором форми J0100919 (для ІСІ), яка подається юридичною особою, яка управляє ІСІ без статусу юридичної особи.

Враховуючи зазначене, платник податку на прибуток підприємств – КУА, яка є юридичною особою та здійснює управління активами одного або кількох ІСІ, за результатами діяльності кожного ІСІ, вперше подає Декларацію за ідентифікатором форми J0100919 за звітний (податковий) період:

► І квартал 2021 року – по тих ІСІ у яких річний дохід за 2020 рік перевищує   40 млн гривень;

► 2021 рік – по тих ІСІ у яких річний дохід за 2020 рік не перевищує                  40 млн грн або новоствореним ІСІ, відомості про які внесені до Реєстру у 2021 році.

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Придбання фізособою рухомого та/або нерухомого майна у юрособи:

чи є об’єкт оподаткування ПДФО?

 Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що дохід з джерелом його походження з України – будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, зокрема доходів від продажу рухомого та нерухомого майна.

Норми встановлені п. п. «в» п. п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

При цьому п. п. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 ПКУ передбачено, що до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб включається частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями статей 172 – 173 ПКУ.

Порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого і рухомого майна регулюється статтями 172 та 173 ПКУ.

Підпунктом «е» п. п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ визначено, що до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий як додаткове благо у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у   п. п. 165.1.53 п. 165.1 ст. 165 ПКУ. Не є додатковим благом сума знижки звичайної ціни (вартості) при продажу (відчуженні) на користь платника податків житлової нерухомості, набутої у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно за договорами іпотеки, що забезпечує кредит, наданий в іноземній валюті.

Враховуючи викладене, якщо продаж рухомого та/або нерухомого майна здійснюється юридичною особою фізичній особі за звичайними цінами, то об’єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб у фізичної особи не виникає, оскільки фізична особа фактично несе витрати на придбання майна.

Однак, якщо при продажу рухомого та/або нерухомого майна юридичною особою надається індивідуальна знижка фізичній особі, то у фізичної особи виникає дохід у розмірі наданої знижки, який оподатковується на загальних підставах.

При цьому сума знижки звичайної ціни (вартості) при продажу (відчуженні) на користь фізичної особи житлової нерухомості, набутої у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно за договорами іпотеки, що забезпечує кредит, наданий в іноземній валюті, не оподатковується.

 Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

Про формування доходів та витрат за договорами комісії ФОП на загальній системі оподаткування – посередником

 Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з ст. 1011 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (далі – ЦКУ) за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

За договором доручення одна сторона (повірений) зобов’язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки довірителя (ст. 1000 ЦКУ).

Нормами п. п. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною   особою – підприємцем (ФОП) від провадження господарської діяльності згідно із ст. 177 ПКУ.

При цьому, базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до п. 177.2 ст. 177 ПКУ (п. 164.1 ст. 164 ПКУ).

Об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП (п. 177.2 ст. 177 ПКУ).

Підпунктом 4 п. 3 розділу І Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148, визначено, що готівкова виручка (готівка) – сума фактично одержаної готівки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), а також від операцій, що безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.

Враховуючи викладене, ФОП на загальній системі оподаткування – посередник (комісіонер, повірений тощо) включає до складу доходу всю суму виручки у грошовій та негрошовій формі, отриману за договором комісії, доручення тощо. Тобто, до складу доходу включається як вартість проданих товарів (робіт, послуг) так і комісійна винагорода.

До складу витрат включається сума вартості придбаних товарів (робіт, послуг), з метою їх подальшої реалізації згідно договору комісії, за умови їх документального підтвердження, сформованого на загальних підставах.

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

Власник житла може підтвердити, що така житлова нерухомість непридатна для проживання на підставі рішення органу місцевого самоврядування

 Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, житлова нерухомість непридатна для проживання, в тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.

Норми встановлені п .п. «ґ» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України.

Статтею 30 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що питання обліку житлового фонду, об’єктів нерухомого майна незалежно від форм власності, здійснення контролю за його використанням, а також питання визначення технічного стану житлових будинків належать до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

Статтею 7 Житлового кодексу Української РСР від 30 червня 1983 року        № 5464-X із змінами та доповненнями та Положенням про порядок обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання, затвердженим постановою Ради Міністрів УРСР від 26 квітня 1984 року № 189 (далі – Положення) врегульовано питання щодо визнання житлового будинку непридатним для проживання.

Так, згідно з п. 3 Положення обстеження житлових будинків (приміщень) проводиться інженерно-технічними працівниками житлово-експлуатаційних організацій за участю представників громадськості. У разі необхідності до обстеження залучаються фахівці проектних і науково-дослідних організацій та органів і закладів санітарно-епідеміологічної служби.

На підставі матеріалів обстеження стану жилих будинків житлово-експлуатаційна організація визначає будинки, що відповідають санітарним і технічним вимогам, і складає про це відповідний акт, який затверджується керівником вказаної організації (п. 4 Положення).

В разі неможливості або недоцільності проведення капітального ремонту житлово-експлуатаційна організація вносить до виконкому районної, міської, районної у місті Ради народних депутатів пропозицію про визнання жилого будинку (жилого приміщення) таким, що не відповідає вказаним вимогам і є непридатним для проживання (п. 5 Положення).

Згідно з п. 11 Положення якщо жилий будинок (жиле приміщення) визнано виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів невідповідним санітарним і технічним вимогам та непридатним для проживання, виконком відповідної місцевої Ради вносить до виконавчого комітету обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів пропозицію про використання цього будинку (приміщення) в інших цілях або про знесення будинку.

При цьому додаються такі документи:

а) рішення виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів про визнання жилого будинку (жилого приміщення) невідповідним санітарним і технічним вимогам та непридатним для проживання;

б) проект рішення виконавчого комітету обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів про дальше використання жилого будинку (жилого приміщення) або про знесення будинку.

Виконавчий комітет обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів розглядає подані матеріали і приймає рішення про використання непридатного для проживання жилого будинку (жилого приміщення) в інших цілях або про знесення цього будинку (п. 12 Положення).

Отже, власник об’єкта житлової нерухомості може підтвердити, що житлова нерухомість непридатна для проживання на підставі рішення органу місцевого самоврядування про використання непридатного для проживання жилого будинку (жилого приміщення) в інших цілях або про знесення цього будинку.

 Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

До уваги ФОП!

 Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ), може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Норми встановлені п. п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.

Реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку (п. 299.1 ст. 299 ПКУ).

У разі відмови у реєстрації платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний надати протягом двох робочих днів з дня подання суб’єктом господарювання відповідної заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб’єктом господарювання у встановленому порядку. (п. 299.5 ст. 299 ПКУ).

При цьому згідно з п. 299.6 ст. 299 ПКУ підставами для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку є виключно:

1) невідповідність такого суб’єкта вимогам, встановленим ст. 291 ПКУ;

2) наявність у суб’єкта господарювання, який утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов’язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації;

3) недотримання таким суб’єктом вимог, встановлених п. п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.

Тобто фізична особа – підприємець, яка на початок року була платником єдиного податку та перейшла на сплату інших податків і зборів (загальну систему оподаткування) з 01 квітня (01 липня або 01 жовтня), не може повернутись у поточному році на спрощену систему оподаткування, оскільки така особа вже скористалась своїм правом на застосування спрощеної системи оподаткування у поточному році.

Разом з тим, така ФОП може перейти на спрощену систему оподаткування з 01 січня наступного року за умови відповідності вимогам ст. 291 ПКУ.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Сплачена юрособою – «спрощенцем» компенсація витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу не включаються до доходу

 Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.

Норми встановлені п. п. 2 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України    (далі – ПКУ).

При визначенні обсягу доходу, що дає право суб’єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування в наступному податковому (звітному) періоді, не включається дохід, отриманий як компенсація (відшкодування) за рішенням суду за будь-які попередні (звітні) періоди (п. 292.15 ст. 292 ПКУ).

Отже, сплачені юридичною особою – платником єдиного податку суми компенсації витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, судового збору та державного мита, повернуті за рішенням суду третьою особою на її поточний рахунок, не включаються до доходу такого платника єдиного податку.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Інформацію, яка міститься в щоденних Z-звітах, створених РРО/ПРРО, можна перевірити на офіційному вебпорталі ДПС

 Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що суб’єкт господарювання може перевірити інформацію, яка міститься в щоденних Z-звітах, створених реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО) в приватній частині Електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС (https://cabinet.tax.gov.ua), в режимі «Z-звіти/фіскальні чеки».

Водночас, інформація, яка міститься в щоденних Z-звітах, створених програмним РРО (ПРРО), буде відображатися після доопрацювання системи обліку даних РРО.

 Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Ознакою віднесення авто до об’єкта оподаткування транспортним податком

є наявність його у Переліку Мінекономрозвитку

 Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п. п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) є об’єктами оподаткування.

Норми встановлені п. п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПКУ.

Підпунктом 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ визначено, що об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі (далі – Мінекономрозвитку), за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об’єму циліндрів двигуна, типу пального.

Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року Мінекономрозвитку, на своєму офіційному вебсайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі – Перелік), який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна, тип пального.

Механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 року      № 66 «Про затвердження Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів та внесення змін у додатки 1 і 2 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів» (далі – Методика).

Відповідно до абзацу другого пункту 13 Методики у разі відсутності на офіційному вебсайті Мінекономрозвитку інформації про марку, модель легкового автомобіля, що має ознаки об’єкта оподаткування транспортним податком, Мінекономрозвитку за зверненням Державної податкової служби України та/або власника зазначеного легкового автомобіля визначає його середньоринкову вартість, доповнює Перелік, зазначений в абзаці першому пункту 13 Методики, такою інформацією та розміщує її на своєму офіційному вебсайті.

Разом з тим, власник легкового автомобіля може отримати інформацію з офіційного вебсайту Мінекономрозвитку про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна та тип пального (пункт 14 Методики).

Враховуючи викладене, визначальною ознакою віднесення транспортного засобу до об’єкта оподаткування транспортним податком є наявність його у Переліку.

При цьому, якщо Мінекономрозвитку доповнює Перелік відповідним легковим автомобілем, у тому числі після 1 лютого податкового (звітного) року, то такий автомобіль є об’єктом оподаткування транспортним податком починаючи з 01 січня податкового (звітного) року.

 Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

ПКУ не передбачено особливостей справляння плати за землю

фізичними особами – нерезидентами

 Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що використання землі в Україні є платним.

Норми визначені ст. 206 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-ІІІ зі змінами та доповненнями.

Відповідно до п. 269.1 ст. 269 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками податку є:

– власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);

– землекористувачі.

Власники земельних ділянок – це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності відповідно (п. п. 14.1.34 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Землекористувачі – це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди (п. п. 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Норми ПКУ не передбачають окремий порядок плати за землю (земельного податку та орендної плати за землі державної і комунальної власності) для фізичних осіб – нерезидентів.

 Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Для яких валютних операцій передбачено одержання індивідуальної ліцензії НБУ?

 Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що банки надають банківські та інші фінансові послуги, якщо вони є валютними операціями, на підставі банківської ліцензії.

Норми визначені п. 1 ст. 9 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473).

Згідно із п. 2 ст. 9 Закону № 2473 небанківські фінансові установи на підставі ліцензії Національного банку України (далі – НБУ) на здійснення валютних операцій здійснюють такі валютні операції:

1) торгівля валютними цінностями в готівковій формі;

2) переказ коштів;

3) здійснення розрахунків у іноземній валюті на території України за договорами страхування життя;

4) факторинг (у частині здійснення розрахунків на території України в іноземній валюті між факторами та клієнтами за операціями з міжнародного факторингу щодо відступлення права грошової вимоги до боржника-нерезидента);

5) інші валютні операції, визначені НБУ.

У ліцензії НБУ на здійснення валютних операцій зазначаються валютні операції, які дозволяється здійснювати небанківській фінансовій установі на підставі цієї ліцензії.

Небанківські фінансові установи здійснюють валютні операції, пов’язані з наданням фінансових послуг такими установами, без отримання ліцензії НБУ на здійснення валютних операцій у випадках та порядку, встановлених НБУ.

Оператори поштового зв’язку надають фінансові послуги з переказу коштів, якщо вони є валютними операціями, та (або) фінансові послуги з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі на підставі ліцензії НБУ на здійснення валютних операцій (п. 3 ст. 9 Закону № 2473).

Оператори поштового зв’язку здійснюють валютні операції, пов’язані з наданням фінансових послуг такими операторами, без отримання ліцензії НБУ на здійснення валютних операцій у випадках та порядку, встановлених НБУ.

Ліцензії НБУ на здійснення валютних операцій діють безстроково (п. 4 ст. 9 Закону № 2473).

 Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

До уваги суб’єктів господарювання, які здійснюють виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що плата за ліцензії на виробництво, зокрема, пального справляється до початку виробництва зазначеної продукції органом, що видає ліцензії, у розмірах, встановлених Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами і доповненнями (далі – Закон № 481), і зараховується до місцевих бюджетів.

Норми встановлені ст. 4 Закону № 481.

Згідно з ст. 15 Закону № 481 суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним – одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.

Плата за ліцензії на право оптової торгівлі пальним справляється органом, що видає ліцензії, у розмірах, встановлених Законом № 481, і зараховується до місцевих бюджетів.

Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п’ять років. Плата за ліцензії справляється органом, що видає ліцензії, у розмірах, встановлених Законом № 481, і зараховується до місцевих бюджетів.

Ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на п’ять років.

Плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним справляється щорічно і зараховується до місцевих бюджетів згідно із законодавством.

Суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.

Отже, сплата за ліцензії на виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним здійснюється до місцевих бюджетів за місцем провадження діяльності (розташування об’єктів), за виключенням плати за ліцензію на оптову торгівлю пальним за відсутності місць оптової торгівлі пальним, плата за яку здійснюється до місцевого бюджету за місцем реєстрації суб’єкта господарювання.

 Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Про реєстрацію суб’єктів господарювання як платників акцизного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що відповідно до п. п. 212.3.1 п. 212.3 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) реєстрація у контролюючих органах як платника акцизного податку (податок) суб’єкта господарювання, постійного представництва, які здійснюють діяльність з виробництва підакцизних товарів (продукції), що підлягає ліцензуванню, здійснюється на підставі відомостей щодо видачі такому суб’єкту відповідної ліцензії.

Органи ліцензування, що уповноважені видавати ліцензії на зазначені види діяльності, зобов’язані надати контролюючому органу за місцезнаходженням юридичних осіб, постійних представництв, місцем проживання фізичних осіб – підприємців інформацію про видані, переоформлені, призупинені або анульовані ліцензії у п’ятиденний строк з дня здійснення таких дій.

Особи – суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність (п. п. 212.3.1¹ п. 212.3 ст. 212 ПКУ).

Інші платники підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб – підприємців, не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому розпочато господарську діяльність (п. п. 212.3.2 п. 212.3 ст. 212 ПКУ).

При цьому відповідно до п. 223.2 ст. 223 ПКУ платники податку, визначені   п. 212.1 ст. 212 ПКУ (крім імпортерів підакцизних товарів, зазначених у підпунктах 215.3.4, 215.3.5, 215.3.5¹, 215.3.5², 215.3.6, 215.3.7, 215.3.8 п. 215.3      ст. 215 ПКУ), подають щомісяця не пізніше 20 числа наступного звітного (податкового) періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію з акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому ст. 46 ПКУ.

Також згідно з п. п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 ПКУ особи, які здійснюватимуть реалізацію пального або спирту етилового, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, постійних представництв, місцем проживання фізичних осіб – підприємців до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового.

Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр платників акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками акцизного податку.

Таким чином, реєстрація у контролюючих органах як платників акцизного податку суб’єктів господарювання, постійних представництв, які здійснюють діяльність з виробництва підакцизних товарів (продукції), яка підлягає ліцензуванню, здійснюється на підставі відомостей, наданих органами ліцензування, щодо видачі таким суб’єктам відповідних ліцензій.

Особи, які здійснюватимуть реалізацію пального або спирту етилового, підлягають обов’язковій реєстрації як платники акцизного податку на підставі поданої не пізніше ніж за 3 робочі дні до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Реєстрація інших суб’єктів господарювання як платників акцизного податку здійснюється на підставі поданих за встановленою формою декларацій, які подаються:

– суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів – за місцезнаходженням пункту продажу товарів;

– всіма іншими суб’єктами господарювання – за місцезнаходженням юридичних осіб або місцем проживання фізичних осіб – підприємців.

 Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Чи має право уповноважена особа юрособи підписати заяву за ф. № 1-ОПП

у разі тимчасової відсутності керівника?

 Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платник податків має право представляти свої інтереси в контролюючих органах самостійно, через податкового агента або уповноваженого представника.

Норми встановлені п.п. 17.1.2 п. 17.1 ст. 17 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до ст. 244 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року       № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

Статтею 246 ЦКУ визначено, що довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.

Отже, уповноважена особа юридичної особи у разі тимчасової відсутності керівника має право підписати заяву за ф. № 1-ОПП на підставі довіреності від імені юридичної особи за умови, що така довіреність видана органом юридичної особи або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплена печаткою такої юридичної особи.

У разі відсутності керівника з об’єктивних причин, заяву за ф. № 1-ОПП може підписати інша особа, яка уповноважена установчими та/або організаційно-розпорядчими документами виконувати обов’язки керівника на час його відсутності, за умови, що повноваження особи, яка підписала заяву                        за ф. № 1-ОПП, підтверджені відповідними документами (установчими, наказами чи розпорядженнями тощо), які подаються разом з заявою за ф. №1-ОПП до контролюючого органу.

 Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

Якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за рік,

суб’єкти господарювання зобов’язані зареєструватися платниками екологічного податку

 Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.

Норми встановлені п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

При цьому п. 240.7 ст. 240 ПКУ встановлено, що не є платниками екологічного податку (податок) за викиди двоокису вуглецю суб’єкти, зазначені у п. 240.1 ст. 240 ПКУ, якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 тонн за рік.

У разі якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за рік, суб’єкти зобов’язані зареєструватися платниками податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбулося таке перевищення. Такі платники зобов’язані скласти та подати податкову звітність, нарахувати та сплатити податок за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення, у порядку, передбаченому ПКУ.

Об’єктом та базою оподаткування екологічним податком, зокрема, є обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (п. 242.1 ст. 242 ПКУ).

Разом з тим, база оподаткування екологічним податком за викиди двоокису вуглецю за результатами податкового (звітного) року зменшується на обсяг таких викидів у розмірі 500 тонн за рік (п. 242.4 ст. 242 ПКУ).

Форма Податкової декларації екологічного податку (далі – Декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015   № 715 із змінами та доповненнями. Невід’ємною частиною Декларації є додатки (розрахунки), зокрема, розрахунок за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення здійснюється у додатку 1 до Декларації (далі – Додаток).

З метою встановлення суб’єктом господарювання факту перевищення, визначеного п. 240.7 ст. 240 ПКУ граничного обсягу викидів двоокису вуглецю, такому суб’єкту необхідно вжити заходів із виконання інвентаризації обсягу таких викидів у порядку встановленому законодавством.

Загальні принципи інвентаризації врегульовані Інструкцією про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 10.02.1995 № 7, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 15.03.1995 за № 61/597. Зокрема, Інструкцією встановлено, що інвентаризація викидів забруднюючих речовин, які не визначені за безпосередніми інструментальними вимірами, наприклад, двоокису вуглецю, виконується за матеріалами технологічного регламенту або розрахунковим методом.

Порядок виконання інвентаризації викидів забруднюючих речовин енергетичними установками, у тому числі двоокису вуглецю, у разі використання різних видів палив розрахунковим методом, визначений Галузевим Керівним Документом «ГКД 34.02.305-2002 Викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря від енергетичних установок. Методика визначення», затвердженим наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України та Міністерства екології та природних ресурсів України від 14.06.2002 № 359.

Таким чином, суб’єкту господарювання, який має декілька стаціонарних джерел забруднення в межах одного та/або декількох населених пунктів або за їх межами (коди органу місцевого самоврядування за КОАТУУ різні/однакові) та здійснює викиди забруднюючих речовин, у тому числі й двоокису вуглецю, необхідно подати до контролюючого(их) органу(ів) за місцезнаходженням стаціонарних джерел забруднення заяву(и) про звітний (податковий) період, у якому очікується перевищення граничної величини викидів двоокису вуглецю у розмірі 500 тонн на рік всіма стаціонарними джерелами забруднення. До заяви додаються розрахунки з матеріалами оцінки інвентаризації обсягів викидів двоокису вуглецю за всіма стаціонарними джерелами забруднення.

Платники екологічного податку декларують податкові зобов’язання за викиди двоокису за обсяги таких викидів, що перевищують граничний обсяг, починаючи із звітного (податкового) періоду, у якому досягнуто граничний обсяг таких викидів у окремому Додатку та подають до контролюючого (их) органу (ів) за місцезнаходженням стаціонарних джерел забруднення.

 Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA