До Порядку нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за деякі категорії застрахованих осіб внесено зміни

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що 20.02.2018 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 14.02.2018 №67 «Про внесення змін до Порядку нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за деякі категорії застрахованих осіб» (далі – Постанова №67), якою внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2011 №178 «Про затвердження Порядку нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за деякі категорії застрахованих осіб» зі змінами. Постанова №67 застосовується з 01.01.2018.

Порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за деякі категорії застрахованих осіб (далі – Порядок) приведено у відповідність до чинного законодавства.

Змінами, внесеними до Порядку передбачено, що до осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню, віднесено особи, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомогу при усиновленні дитини.

Крім того, змінено розмір максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, який з 01.01.2018 дорівнює п’ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом.

Постанову №67 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 20.02.2018 №35.

Податковий календар на 23 лютого 2018 року

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що

п’ятниця, 23 лютого 2018 року, останній день подання

декларації про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари/продукцію.

Чи можна виправити інформацію, зазначену в е-декларації?

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що згідно з частиною четвертою ст.45 Закону України від 14.10.2014 №1700-VII «Про запобігання корупції» зі змінами, суб’єкт електронного декларування (далі – е-декларування) має право подати, за власною ініціативою, виправлену версію своєї е-декларації упродовж семи календарних днів після дня подання відповідної е-декларації. Для цього немає необхідності звертатися до Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК).

Наприклад, якщо е-декларація була подана 31 березня (у будь-який час доби), то у суб’єкта е-декларування є можливість подати виправлену е-декларацію до кінця дня 7 квітня (тобто до 00 годин 00 хвилин 8 квітня). Для цього слід натиснути на кнопку «Подати виправлену декларацію», яка є видимою упродовж зазначеного строку у персональному електронному кабінеті суб’єкта е-декларування біля відповідної е-декларації.

При цьому суб’єкт е-декларування має право подати виправлену е-декларацію упродовж цього терміну лише один раз.

Якщо після спливання семиденного строку або якщо виправлена е-декларація вже була подана упродовж зазначеного строку суб’єкт е-декларування виявить неповні чи неправильні відомості в поданій ним е-декларації (або у виправленій е-декларації), він повідомляє про це НАЗК через персональний електронний кабінет та подає виправлену е-декларацію згідно з рішенням уповноваженої особи НАЗК. При цьому уповноважена особа визначає строк, який надається для подання такої виправленої е-декларації. Крім того, у разі притягнення суб’єкта е-декларування до відповідальності за неподання, несвоєчасне подання е-декларації або в разі виявлення у ній недостовірних відомостей суб’єкт е-декларування зобов’язаний подати відповідну е-декларацію або виправлену е-декларацію з достовірними відомостями у строк, визначений уповноваженою особою НАЗК. При цьому суб’єкт е-декларування повинен подати виправлену е-декларацію у разі виявлення у ній недостовірних відомостей, навіть якщо його не було притягнено до відповідальності за подання таких відомостей.

Про граничний строк подання розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що норми п.п.49.18.6 п.49.18 та п.49.19 ст.49 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) щодо зміни строку подання річної податкової декларації з податку на прибуток підприємств впливають на строк подання розрахунку частини чистого прибутку (доходу).

Отже, граничним строком подання розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями (форма якого затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 16.05.2011 №285 «Про затвердження форми Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями ), за звітний 2017 рік є 01.03.2018.

Як визначаються ставки податку на нерухоме майно,

відмінне від земльної ділянки у 2018 році?

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п.266.5.1 п.266.5 ст.266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок на нерухомість), для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються рішенням місцевої ради залежно від місця розташування (зональності) й типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1м² бази оподаткування.

Місцеві ради в межах повноважень, визначених ПКУ, вирішують питання відповідно до вимог ПКУ щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору (п.10.3 ст.10 ПКУ).

Слід зазначити, що у 2018 році до ставок податку на нерухомість, встановлених рішеннями місцевих рад, не застосовується понижуючий коефіцієнт 0,5.

Відповідно до п.п.12.3.5 п.12.3 ст.12 ПКУ, якщо місцева рада не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм ПКУ із застосуванням їх мінімальних ставок (мінімальна ставка для податку на нерухомість – «0»).

Набув чинності закон про корпоративні договори

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що 18.02.2018 набрав чинності Закон України від 23.03.2017 №1984-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо корпоративних договорів» (далі – Закон №1984). Закон №1984 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 17.02.2018 №33.

Законом №1984, зокрема, врегульовано питання укладення договорів про реалізацію прав учасників (засновників) товариства з обмеженою відповідальністю та договорів між акціонерами товариства.

Слід зауважити, що у п.2 «Перехідних положеннях» Закону №1984 зазначено, що порядок та умови укладання корпоративних договорів, в якому однією із сторін є держава, господарське товариство, в якому частка держави становить 100 відсотків, та (або) юридичні особи, в яких державі або таким господарським товариствам прямо або опосередковано належить 25 і більше відсотків статутного капіталу, визначаються окремим законом.