До уваги громадян, які можуть скористатися правом на податкову знижку за 2015 рік!

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що право фізичних осіб (резидентів) – платників податку на доходи фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, на податкову знижку регламентується статтею 166 «Податкова знижка» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Нагадуємо, що перелік витрат, які дозволено включати до податкової знижки з урахуванням відповідних обмежень до них, визначений пунктом 166.3 статті 166 ПКУ, а саме:

ПІДСТАВА	ВИТРАТИ	ОБМЕЖЕННЯ
Підпункт 166.3.1 п.166.3 ст.166 ПКУ	Частина суми процентів, сплачених за користування іпотечним кредитом	Житловий будинок (квартира, кімната), що будується чи придбавається, має бути визначений як основне місце проживання
Підпункт 166.3.2 п.166.3 ст.166 ПКУ	Пожертвування або благодійні внески неприбутковим організаціям	Розмір внесків не повинен перевищувати 4 % від суми загального оподатковуваного доходу за звітний рік
Підпункт 166.3.3 п.166.3 ст.166 ПКУ	Сума коштів, сплачених на користь закладів освіти для компенсації вартості навчання	Понесені витрати у 2015 році на здобуття середньої професійної або вищої освіти платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення не повинна перевищувати 1710 грн., у розрахунку за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року
Підпункт 166.3.5 п.166.3 ст.166 ПКУ	Страхові платежі (внески, премії) за договорами довгострокового страхування життя та пенсійні внески в рамках недержавного пенсійного забезпечення	Понесені витрати у 2015 році не повинні перевищувати (у розрахунку за кожний з повних чи не повних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування): при страхуванні платника податку – 1710 грн.; при страхуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня споріднення – 855 грн.
Абзац другий п.п.166.3.6 п.166.3 ст.166 ПКУ	Суми витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій	Включається сума витрат не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік
Абзац третій п.п.166.3.6 п.166.3 ст.166 ПКУ	Суми витрат на оплату державних послуг, пов’язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита	Обмежень не встановлено
Підпункт 166.3.7 п.166.3 ст.166 ПКУ	Суми коштів, сплачених у зв’язку з переобладнанням транспортного засобу	Витрати, пов’язані з переобладнанням транспортних засобів, що належить платнику податків, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива. При цьому транспортний засіб, що переобладнаний, повинен бути перереєстрований у відповідних органах
Підпункт 166.3.8 п.166.3 ст.166 ПКУ	Суми витрат на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним	Понесені витрати за державними програмами будівництва (придбання) доступного житла

Захист прав людини та правозахисна діяльність

у сфері податкових відносин

Гарантії прав та свобод людини і громадянина – це передбачена Конституцією і законами України система правових норм, організаційних засобів і способів, умов і вимог, за допомогою яких здійснюються охорона і захист прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина.

Одним із основних принципів діяльності органів Державної фіскальної служби в Україні є забезпечення додержання та можливості реалізації прав людини, а також гарантування законності та правопорядку в системі оподаткування. Таким чином, реалізація і захист прав людини та правозахисна діяльність набуває особливо важливого значення у сфері податкових відносин.

Враховуючи те, що податкове законодавство України є одним із самих складних в правовій системі в якому спостерігається тенденція щодо його нестабільності, зрозумілість трактування норм та положень є необхідною передумовою його життєздатності та прийняття до застосування всіма суб’єктами відносин, що виникають в процесі оподаткування.

Ефективність захисту прав платників податків визначається ст.ст. 6, 8, 13 і 19 Конституції України, що забезпечує належний захист прав платників податків. Водночас, статтею 67 Конституції України чітко визначено обов’язок кожного громадянина України сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законами України. Частиною 5 ст.41 передбачено право кожної людини і громадянина захищати свої права та свободи від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.

Крім того, ст.56 Конституції України регламентує, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень. Передбачені Основним законом права та гарантії поширюються на сферу податкових правовідносин.

Стаття 17 Податкового кодексу України визначає права платників податків та механізми їх захисту, зокрема, право платників податків безоплатно отримувати у контролюючих органах, у тому числі і через мережу Інтернет, інформацію про податки та збори і нормативно-правові акти, що їх регулюють, порядок обліку та сплати податків та зборів, права та обов’язки платників податків, повноваження контролюючих органів та їх посадових осіб щодо здійснення податкового контролю.

Податковий кодекс України (далі – ПК) деталізує права людини та механізм їх захисту, у тому числі учасників АТО, членів їх сімей та внутрішньо переміщених осіб, зокрема:

– право безоплатно отримувати у контролюючих органах інформацію про податки та збори і нормативно-правові акти, які регулюють діяльність органів ДФС (ст. 52 ПК);

«З метою реалізації та захисту власних прав платники податків, громадяни, а також учасники антитерористичної операції мають право звертатися до інспекцій з метою отримання податкового роз’яснення згідно до Законів України «Про звернення громадян», «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації», -. розповів начальник юридичного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області Олег Басан.

Посадовець підкреслив, що платник податку, як власник своїх грошових коштів має законне право захищати приватну власність, якщо контролюючий орган претендує на більшу суму ніж та, що, з погляду платника, передбачена для сплати податку. Тобто, поряд з обов’язком сплачувати податки, фізичні й юридичні особи наділені певними правами, що дозволяє вести цивілізований діалог з посадовими особами органів Державної фіскальної служби України.

«До таких прав слід віднести право оскаржувати у разі незгоди рішення фіскальних органів щодо донарахування податкових зобов’язань, застосування фінансових санкцій і накладення адміністративних стягнень; відшкодовувати з бюджету грошові кошти, списані органом Державної фіскальної служби у безспірному порядку з порушенням вимог законодавства; отримувати консультації з питань оподаткування; безоплатно отримувати в контролюючих органах інформацію про податки і збори і нормативно-правові акти, тощо», – зазначив Олег Басан.

Внесені зміни до деяких законів України

щодо усунення адміністративних бар’єрів для експорту послуг

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що 03.12.2016 набрав чинності Закон України від 03.11.2016 №1724-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо усунення адміністративних бар’єрів для експорту послуг» (далі – Закон №1724).

Законом №1724 внесені зміни до таких Законів України:

– від 16.04.1991 №959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність»;

– від 23.09.1994 №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»;

– від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»;

– від 23.06.2005 №2709-IV «Про міжнародне приватне право.

Так, зокрема, зазначеним Законом передбачено, що у разі експорту послуг (крім транспортних) зовнішньоекономічний договір (контракт) може укладатися шляхом прийняття публічної пропозиції про угоду (оферти) або шляхом обміну електронними повідомленнями, або в інший спосіб, зокрема шляхом виставлення рахунка (інвойсу), у тому числі в електронному вигляді, за надані послуги.

Виручка резидентів у іноземній валюті від експорту продукції підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) такої продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, транспортних послуг — з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання транспортних послуг.

Банки мають право вимагати від резидентів перекладу на українську мову складених іноземною мовою документів, у тому числі рахунка (інвойсу), крім викладених англійською мовою, а також викладених іноземною мовою з одночасним викладенням українською (англійською) мовою.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Закон №1724 опубліковано у газеті «Голос України» від 02.12.2016 №230 та відповідно до пункту 1 розділу II «Прикінцевих положень» цього Закону буде введено в дію 03.01.2017.

До уваги платників податку на прибуток підприємств:

сплата авансових внесків з податку

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що Державна фіскальна служба України у листі від 30.11.2016 №25825/6/99-95-42-01-15 (далі – лист ДФС №25825) щодо сплати авансового внеску у розмірі 2/9 податку на прибуток грошовими коштами, якщо в інтегрованій картці платника податку обліковується переплата з цього податку, повідомила таке.

Відповідно до пункту 38 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податку на прибуток підприємств сплачують до 31 грудня 2016 року авансовий внесок з цього податку у розмірі 2/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за три квартали 2016 року. Розрахунок такого авансового внеску подається платником податку у податковій декларації за три квартали 2016 року. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов’язань.

Згідно з пунктом 87.1 статті 87 ПКУ сплата грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 №11 «Про бюджетну класифікацію» не передбачено окремих кодів бюджетної класифікації для обліку надходжень авансових внесків з податку на прибуток.

Тобто, перерахування сум авансових внесків з податку на прибуток підприємств повинно здійснюватися платниками на бюджетні рахунки за кодами бюджетної класифікації, передбаченими для обліку податку на прибуток підприємств.

Враховуючи те, що перерахування сум авансових внесків у розмірі 2/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за три квартали 2016 року, здійснюється платниками на бюджетні рахунки за кодами бюджетної класифікації, передбаченими для обліку податку на прибуток підприємств, то платник податку має право врахувати переплату з цього податку у сплату авансового внеску у межах цієї суми. Зарахування таких надміру сплачених грошових зобов’язань з податку на прибуток здійснюється у сплату авансового внеску в автоматичному режимі (без заяви платника).

Лист №25825 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням:

http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/70470.html