До уваги громадян, які можуть скористатися правом на податкову знижку за 2015 рік!

ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська нагадує, що право фізичних осіб (резидентів) – платників податку на доходи фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, на податкову знижку регламентується статтею 166 «Податкова знижка» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Нагадуємо, що перелік витрат, які дозволено включати до податкової знижки з урахуванням відповідних обмежень до них, визначений пунктом 166.3 статті 166 ПКУ, а саме:

ПІДСТАВА	ВИТРАТИ	ОБМЕЖЕННЯ
Підпункт 166.3.1 п.166.3 ст.166 ПКУ	Частина суми процентів, сплачених за користування іпотечним кредитом	Житловий будинок (квартира, кімната), що будується чи придбавається, має бути визначений як основне місце проживання
Підпункт 166.3.2 п.166.3 ст.166 ПКУ	Пожертвування або благодійні внески неприбутковим організаціям	Розмір внесків не повинен перевищувати 4 % від суми загального оподатковуваного доходу за звітний рік
Підпункт 166.3.3 п.166.3 ст.166 ПКУ	Сума коштів, сплачених на користь закладів освіти для компенсації вартості навчання	Понесені витрати у 2015 році на здобуття середньої професійної або вищої освіти платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення не повинна перевищувати 1710 грн., у розрахунку за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року
Підпункт 166.3.5 п.166.3 ст.166 ПКУ	Страхові платежі (внески, премії) за договорами довгострокового страхування життя та пенсійні внески в рамках недержавного пенсійного забезпечення	Понесені витрати у 2015 році не повинні перевищувати (у розрахунку за кожний з повних чи не повних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування): при страхуванні платника податку – 1710 грн.; при страхуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня споріднення – 855 грн.
Абзац другий п.п.166.3.6 п.166.3 ст.166 ПКУ	Суми витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій	Включається сума витрат не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік
Абзац третій п.п.166.3.6 п.166.3 ст.166 ПКУ	Суми витрат на оплату державних послуг, пов’язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита	Обмежень не встановлено
Підпункт 166.3.7 п.166.3 ст.166 ПКУ	Суми коштів, сплачених у зв’язку з переобладнанням транспортного засобу	Витрати, пов’язані з переобладнанням транспортних засобів, що належить платнику податків, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива. При цьому транспортний засіб, що переобладнаний, повинен бути перереєстрований у відповідних органах
Підпункт 166.3.8 п.166.3 ст.166 ПКУ	Суми витрат на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним	Понесені витрати за державними програмами будівництва (придбання) доступного житла

Захист прав людини та правозахисна діяльність у сфері податкових відносин

Гарантії прав та свобод людини і громадянина – це передбачена Конституцією і законами України система правових норм, організаційних засобів і способів, умов і вимог, за допомогою яких здійснюються охорона і захист прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина.

Одним із основних принципів діяльності органів Державної фіскальної служби в Україні є забезпечення додержання та можливості реалізації прав людини, а також гарантування законності та правопорядку в системі оподаткування. Таким чином, реалізація і захист прав людини та правозахисна діяльність набуває особливо важливого значення у сфері податкових відносин.

Враховуючи те, що податкове законодавство України є одним із самих складних в правовій системі в якому спостерігається тенденція щодо його нестабільності, зрозумілість трактування норм та положень є необхідною передумовою його життєздатності та прийняття до застосування всіма суб’єктами відносин, що виникають в процесі оподаткування.

Ефективність захисту прав платників податків визначається ст.ст. 6, 8, 13 і 19 Конституції України, що забезпечує належний захист прав платників податків. Водночас, статтею 67 Конституції України чітко визначено обов’язок кожного громадянина України сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законами України. Частиною 5 ст.41 передбачено право кожної людини і громадянина захищати свої права та свободи від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.

Крім того, ст.56 Конституції України регламентує, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень. Передбачені Основним законом права та гарантії поширюються на сферу податкових правовідносин.

Стаття 17 Податкового кодексу України визначає права платників податків та механізми їх захисту, зокрема, право платників податків безоплатно отримувати у контролюючих органах, у тому числі і через мережу Інтернет, інформацію про податки та збори і нормативно-правові акти, що їх регулюють, порядок обліку та сплати податків та зборів, права та обов’язки платників податків, повноваження контролюючих органів та їх посадових осіб щодо здійснення податкового контролю.

Податковий кодекс України (далі – ПК) деталізує права людини та механізм їх захисту, у тому числі учасників АТО, членів їх сімей та внутрішньо переміщених осіб, зокрема:

– право безоплатно отримувати у контролюючих органах інформацію про податки та збори і нормативно-правові акти, які регулюють діяльність органів ДФС (ст. 52 ПК);

«З метою реалізації та захисту власних прав платники податків, громадяни, а також учасники антитерористичної операції мають право звертатися до інспекцій з метою отримання податкового роз’яснення згідно до Законів України «Про звернення громадян», «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації», -. розповів начальник юридичного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області Олег Басан.

Посадовець підкреслив, що платник податку, як власник своїх грошових коштів має законне право захищати приватну власність, якщо контролюючий орган претендує на більшу суму ніж та, що, з погляду платника, передбачена для сплати податку. Тобто, поряд з обов’язком сплачувати податки, фізичні й юридичні особи наділені певними правами, що дозволяє вести цивілізований діалог з посадовими особами органів Державної фіскальної служби України.

«До таких прав слід віднести право оскаржувати у разі незгоди рішення фіскальних органів щодо донарахування податкових зобов’язань, застосування фінансових санкцій і накладення адміністративних стягнень; відшкодовувати з бюджету грошові кошти, списані органом Державної фіскальної служби у безспірному порядку з порушенням вимог законодавства; отримувати консультації з питань оподаткування; безоплатно отримувати в контролюючих органах інформацію про податки і збори і нормативно-правові акти, тощо», – зазначив Олег Басан.

До уваги платників податку на прибуток підприємств: сплата авансових внесків з податку

ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська інформує, що Державна фіскальна служба України у листі від 30.11.2016 №25825/6/99-95-42-01-15 (далі – лист ДФС №25825) щодо сплати авансового внеску у розмірі 2/9 податку на прибуток грошовими коштами, якщо в інтегрованій картці платника податку обліковується переплата з цього податку, повідомила таке.

Відповідно до пункту 38 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податку на прибуток підприємств сплачують до 31 грудня 2016 року авансовий внесок з цього податку у розмірі 2/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за три квартали 2016 року. Розрахунок такого авансового внеску подається платником податку у податковій декларації за три квартали 2016 року. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов’язань.

Згідно з пунктом 87.1 статті 87 ПКУ сплата грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 №11 «Про бюджетну класифікацію» не передбачено окремих кодів бюджетної класифікації для обліку надходжень авансових внесків з податку на прибуток.

Тобто, перерахування сум авансових внесків з податку на прибуток підприємств повинно здійснюватися платниками на бюджетні рахунки за кодами бюджетної класифікації, передбаченими для обліку податку на прибуток підприємств.

Враховуючи те, що перерахування сум авансових внесків у розмірі 2/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за три квартали 2016 року, здійснюється платниками на бюджетні рахунки за кодами бюджетної класифікації, передбаченими для обліку податку на прибуток підприємств, то платник податку має право врахувати переплату з цього податку у сплату авансового внеску у межах цієї суми. Зарахування таких надміру сплачених грошових зобов’язань з податку на прибуток здійснюється у сплату авансового внеску в автоматичному режимі (без заяви платника).

Податковий календар на 9 грудня поточного року

ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська звертає увагу, що

9 грудня, п’ятниця, останній день подання:

– звіту про обсяги виробництва та реалізації спирту за листопад 2016 року (форма №1-РС);

– звіту про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв за листопад 2016 року (форма №2-РС);

– звіту про обсяги виробництва та реалізації тютюнових виробів за листопад (форма №3-РС);

– звіту про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі за листопад 2016 року (форма №1-ОА);

– звіту про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у оптовій мережі за листопад 2016 року (форма №1-ОТ);

– звіту про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у роздрібній мережі за листопад 2016 року (форма №1-РА);

– звіту про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у роздрібній мережі за листопад 2016 року (форма №1-РТ);

– попередньої заявки-розрахунку про потребу у марках акцизного податку на лютий 2017 року;

– декларації про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари/продукцію.

Чи потрібно суб’ктам господарювання, які отримали ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або тютюновими виробами, подавати звіти за формою №1-РА та №1-РТ?

ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська повідомляє.

Згідно з частиною третьою ст.16 Закону України від 19.12.1995 №481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами і доповненнями (далі – Закон №481) суб’єкти господарювання, які отримали передбачені Законом №481 ліцензії, подають до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати такі ліцензії, щомісяця до 10 числа наступного місяця звіт про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів за формою, встановленою цим органом.

Форми звітів:

– №1-РА «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у роздрібній мережі» (далі – Звіт №1-РА);

– № 1-РТ «Звіт про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у роздрібній мережі» (далі – Звіт №1-РТ)

затверджені наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2016 №49 «Про затвердження форм звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядків їх заповнення» (далі – Наказ №49), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.03.2016 за №340/28470.

За результатами аналізу набрання чинності Наказу №49 Державною регуляторною службою України прийнято рішення від 04.07.2016 №8 щодо необхідності усунення Міністерством фінансів України у двомісячний строк з дня прийняття такого рішення порушень принципів державної регуляторної політики.

У порядку, визначеному статтями 27 та 28 Закону України від 11.09.2003 №1160-IV «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» Міністерство фінансів України оприлюднило проект наказу «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 11.02.2016 №49», яким, зокрема спрощено форми Звіту №1-РА та Звіту №1-РТ.

Таким чином, до внесення змін до Наказу №49, суб’єкти господарювання, які отримали ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або тютюновими виробами, продовжують подавати звіти за формою №1-РА та №1-РТ щомісяця до 10 числа наступного за звітним місяця.

Змінена форма Типового договору оренди землі

ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська інформує, що 02.12.2016 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2016 №843 «Про внесення змін до Типового договору оренди землі» (далі – Постанова №843).

Як повідомляється на єдиному веб-порталі органів виконавчої влади України, Постановою №843 удосконалена типова форма договору оренди землі.

Зокрема, відповідно до цієї Постанови фізичні та юридичні особи під час підготовки договорів оренди землі витрачатимуть менше часу та коштів за рахунок можливості укладання договору оренди на декілька земельних ділянок одного орендодавця.

Крім того, Постанова №843 приводить у відповідність Типову форму договору оренди землі до вимог законодавства, зокрема, у частині встановлення строку оренди земель сільськогосподарського призначення не менше ніж 7 років, а у разі передачі в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які є земельними ділянками меліорованих земель і на яких проводиться гідротехнічна меліорація, – не менше ніж 10 років.

Зазначеним документом також передбачено, що відтепер сторони в обов’язковому порядку повинні погодити лише об’єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки), строк дії договору оренди, орендну плату із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Постанова №843 опублікована у газеті «Урядовий кур’єр» від 02.12.2016 №227.

Право на податковий кредит зберігається протягом 365 календарних днів

з дати складення податкової накладної

ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська інформує, що Державна фіскальна служба України у листі від 30.11.2016 №25826/6/99-95-42-01-15 (далі – лист ДФС №25826) щодо включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість (далі – ПДВ), відображеної у податковій накладній, яка була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), але помилково не включена до складу податкового кредиту у відповідному звітному періоді, шляхом подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ повідомила наступне.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755 зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі, якщо платник ПДВ не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Водночас пунктом 50.1 статті 50 ПКУ визначено, що у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених статтею 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Таким чином, сума ПДВ по своєчасно зареєстрованій в ЄРПН податковій накладній, яка не включена до складу податкового кредиту протягом 365 календарних днів з дати складання такої податкової накладної, може бути віднесена до складу податкового кредиту шляхом подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, в якому таку податкову накладну складено (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПКУ).

Якщо протягом 365 календарних днів до складу податкового кредиту не включена сума ПДВ по податковій накладній, зареєстрованій в ЄРПН з порушенням термінів, то така сума також може бути віднесена до складу податкового кредиту шляхом подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, в якому таку податкову накладну зареєстровано в ЄРПН (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПКУ).

За інформацією ГУ ДФС у Дніпропетровській області