ДО УВАГИ НЕПРИБУТКОВИХ ОРГАНІЗАЦІЙ!

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що 16 липня 2016года набула чинності постанова Кабміну України від 13 липня 2016 року №440 «Про затвердження Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру».

Неприбуткові підприємства, установи та організації, які до 1 січня 2017 року не привели свої статутні документи у відповідність до вимог, встановлених пунктом 133.4 статті 133 Податкового кодексу України, та не надали копії таких документів контролюючому органу, виключаються після 1 січня 2017 року з Реєстру неприбуткових установ та організацій.

За три квартали поточного року декларацію з податку на прибуток підприємств рекомендовано подавати за оновленою формою

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що 19.08.2016 набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 08.07.2016 №585 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 28.07.2016 за №1049/29179 (далі – наказ № 585).

Наказом №585 внесено зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за №1415/27860.

Зазначений наказ виданий з метою реалізації положень Закону України від 24.12.2015 №909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році».

З метою належного адміністрування податку на прибуток підприємств Державна фіскальна служба України повідомила наступне.

Враховуючи, що видання наказу №585 обумовлено змінами у податковому законодавстві, які впливають на показники бюджету поточного року, платникам податку на прибуток підприємств, які звітують щокварталу за звітний (податковий) період «Три квартали» 2016 року, рекомендовано подавати податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за оновленою формою.

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» заступника начальника відділу фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями управління аудиту ГУ ДФС у Дніпропетровській області Романа Дудника

на тему: «Застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»

Питання 1. Доброго дня. Хочу спитати, чи мають право фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої та третьої груп, які перевищили обсяг доходу 1 мільйон гривень, застосовувати розрахункові книжки (далі – РК) та книги обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) при здійсненні діяльності, передбаченої постановою Кабміну України від 23.08.2000 №1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»?

Відповідь. Доброго дня. Відповідно до норм Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) не застосовуються платниками єдиного податку:

– першої групи;

– другої і третьої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 мільйон гривень. У разі перевищення у календарному році обсягу доходу понад 1 мільйон гривень застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку.

Згідно зі ст.10 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» з внесеними змінами та доповненнями (далі – Закон №265), перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, а також граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), при перевищенні якого застосування РРО є обов’язковим, встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної економічної, фінансової політики.

РК не застосовуються у випадках здійснення підприємницької діяльності, визначених ст.9 Закону №265. РРО та РК не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) фізичними особами – підприємцями, які відносяться відповідно до ПКУ до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО (п.6 ст.9 Закону №265).

Крім того, п.1 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 №1336 із змінами та доповненнями, дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням РК та КОРО фізичними особами – підприємцями, які сплачують єдиний податок та які здійснюють роздрібну торгівлю продовольчими товарами та пивом у пляшках і бляшанках за умови відсутності продажу інших підакцизних товарів. Роздрібна торгівля продовольчими товарами та пивом у пляшках і бляшанках за умови відсутності продажу інших підакцизних товарів, що здійснюється фізичними особами – підприємцями, які сплачують єдиний податок.

Водночас нормами ПКУ не передбачено можливості платникам єдиного податку другої та третьої груп, обсяг доходу яких перевищив 1 мільйон гривень, проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.

Питання 2. Підкажіть, будь ласка, чи підлягає перенесенню останній день терміну подання звітності, пов’язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та розрахункових книжок (далі – РК), якщо він припадає на вихідний (святковий) день?

Відповідь. Відповідно до абзацу першого п.7 ст.3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані подавати до органів доходів і зборів звітність, пов’язану із застосуванням РРО та РК, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо цим пунктом не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв’язку.

Разом з тим, згідно з п.5 ст.254 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435-IV з внесеними змінами та доповненнями, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є першим за ним робочий день.

Статтею 51 Господарського процесуального кодексу України від 06.11.1991 №1798-ХІІ з внесеними змінами та доповненнями визначено, що у випадках, коли останній день строку припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день.

Крім того, пунктом 6 ст.103 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 №2747-IV з внесеними змінами та доповненнями визначено, що якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Враховуючи викладене вище, якщо закінчення строку подання звітності, пов’язаної із застосуванням РРО та РК, припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Питання 3. У якому випадку фізичні особи підприємці (платники єдиного податку) повинні застосовувати РРО?

Відповідь. Згідно з п.6 ст.9 розділу II Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) фізичними особами – підприємцями, які відносяться відповідно до Податкового кодексу України до груп платників єдиного податку, що не застосовують реєстратори розрахункових операцій.

Згідно з п.296.10 ст.296 Податкового кодексу РРО не застосовуються платниками єдиного податку:

першої групи;

другої і третьої груп (фізичні особи — підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн. грн.

У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 млн. грн. застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, що настає за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку.

Питання 4. Чи можливо вносити додаткові записи в КОРО, які не передбачені у графах?

Відповідь. З 26.07.2016 введено в дію наказ Міністерства фінансів України від 14.06.2016 №547 «Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій» (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 05 липня 2016 року за №918/29048) (далі – Наказ №547).

Наказом №547 внесено зміни до форми книги обліку розрахункових операцій (далі – книга ОРО) на реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО), книги обліку розрахункових операцій на господарську одиницю (далі – ГО). Зокрема, затверджені форми книг ОРО передбачають відображення загальної суми розрахунків (графа 5), суми розрахунків, що оподатковуються податком на додану вартість (графа 6), суми розрахунків, що оподатковуються акцизним податком (графа 7), суми податку на додану вартість (графа 8), суми акцизного податку (графа 9).

За бажанням суб’єкта господарювання у графах 5 – 10 розділу 2 книги ОРО, зареєстрованої на РРО, можна створювати додаткові графи для зазначення сум розрахунків, суми податку на додану вартість, суми акцизного податку або іншого податку (збору) та виданих при поверненні товару коштів, які отримані (видані) з використанням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо (п.8 розділу 4 Наказу №547). Крім того, у цьому розділі книги ОРО на РРО або в книзі ОРО на господарську одиницю можна виконувати додаткові записи, що підсумовують дані за розрахунками за день чи за місяць.

Про подання звітності про обіг марок акцизного податку

в електронній формі

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що 11.10.2016 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 №683 «Про внесення змін до Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів» (далі – Постанова №683).

Постановою №683 внесено зміни до Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабміну від 27.12.2010 №1251.

У зв’язку з переходом на електронний документообіг зазначеною Постановою Уряд схвалив подання звітності про обіг марок акцизного податку в електронній формі.

Як повідомляється на Урядовому порталі, реалізація Постанови №683 забезпечить скорочення паперового документообігу підприємствами – виробниками, імпортерами підакцизної продукції та органами ДФС, а також унеможливить безпосередній контакт при наданні заявки-розрахунку на отримання марок акцизного податку та звітів щодо їх використання між посадовими особами суб’єктів господарювання та органів ДФС.

Скасовано отримання додаткової ліцензії на оптову торгівлю

вином власного виробництва

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що з 13.10.2016 набрав чинності Закон України від 20.09.2016 №1534-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» щодо оптової торгівлі алкогольними напоями, виготовленими з власного (не придбаного) виноматеріалу» (далі – Закон №1534).

Зазначеним Законом скасовано обов’язкове отримання ліцензії на оптову торгівлю суб’єктами господарювання, які отримали ліцензію на виробництво алкогольних напоїв (вин виноградних, вин плодово-ягідних або напоїв медових) та виробляють їх з виноматеріалів (виноградних, плодово-ягідних або медових) виключно власного виробництва (не придбаних), та здійснюють оптову торгівлю зазначеними алкогольними напоями.

Закон №1534 опубліковано у газеті «Урядовий кур’єр» від 12.10.2016 №192.

Про ставки рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що за результатами проведеного Державною фіскальною службою України аналізу звітності з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України (далі – Рентна плата) за червень – серпень 2016 року виявлені методологічні помилки заповнення платниками Рентної плати податкової звітності, зокрема, неправильне застосування розміру встановлених ставок Рентної плати.

Нагадуємо, що відповідно до пункту 254.4 статті 254 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями ставки Рентної плати встановлюються у таких розмірах:

№ з/п	Вид радіозв’язку	Діапазон радіочастот	Ставка рентної плати за 1 МГц смуги радіочастот на місяць, гривень
1.	Радіорелейний зв’язок фіксованої радіослужби	0,03-300 ГГц	0,95
2.	Радіозв’язок:
	фіксованої, рухомої сухопутної радіослужб	0,03-470 МГц	926,34
	морської радіослужби	0,03-470 МГц	463,17
3.	Радіозв’язок у системі охоронної та охоронно-пожежної сигналізації	30-470 МГц	926,34
4.	Радіозв’язок з використанням радіоподовжувачів	30-470 МГц	464,62
5.	Радіозв’язок у системі передавання даних з використанням шумоподібних сигналів	1427-2400 МГц 2400-2483,5 МГц 5150-5850 МГц	23,40*
6.	Радіозв’язок у системі з фіксованим абонентським радіодоступом стандарту DECT	30-3000 МГц	46,75
7.	Транкінговий радіозв’язок	30-470 МГц	2872,49
8.	Пошуковий радіозв’язок	30-960 МГц	37053,30
9.	Радіолокаційна та радіонавігаційна радіослужби	30-3000 МГц  3-30 ГГц	93,49
10.	Радіозв’язок супутникової рухомої та фіксованої радіослужб	30-3000 МГц  3-30 ГГц	61,37
11.	Стільниковий радіозв’язок	300-2200 МГц	23085,25*
12.	Радіозв’язок у багатоканальних розподільчих системах для передавання та ретрансляції телевізійного зображення, передавання звуку, цифрової інформації	2-7 ГГц	40,92*
		10-42,5 ГГц	14,62*
13.	Передавання звуку залежно від потужності:	30 кГц – 30 МГц
	до 1 кВт включно		1110,42
	від 1,1 до 10 кВт включно		1668,58
	від 10,1 до 100 кВт включно		2361,15
	від 101 до 500 кВт включно		2779,00
	від 501 кВт і вище		4617,04
14.	Передавання та ретрансляція телевізійного зображення залежно від потужності:	30-300 МГц
	від 1 до 10 Вт включно		46,75
	від 10,1 до 100 Вт включно		140,28
	від 101 Вт до 1 кВт включно		230,85
	від 1,1 до 5 кВт включно		371,13
	від 5,1 до 20 кВт включно		695,49
	від 20,1 кВт і вище		926,34
15.	Передавання звуку залежно від потужності:	66-74 МГц  87,5-108 МГц
	до 100 Вт включно		347,74
	від 101 Вт до 1 кВт включно		695,49
	від 1,1 до 10 кВт включно		1110,42
	від 10,1 кВт і вище		1390,94
16.	Передавання та ретрансляція телевізійного зображення залежно від потужності:	300-880 МГц
	до 10 Вт включно		32,15
	від 10,1 до 100 Вт включно		64,29
	від 101 Вт до 1 кВт включно		140,28
	від 1,1 до 5 кВт включно		277,64
	від 5,1 до 20 кВт включно		555,21
	від 20,1 кВт і вище		695,49
17.	Види радіозв’язку (служби, системи, радіотехнології, радіоелектронні засоби, випромінювальні пристрої), що не зазначені у пунктах 1-16 пункту 254.4 цієї статті	9 кГц – 400 ГГц	1390,94

* Для ширини смуги радіочастот до 30 МГц (15 х 2) у кожному регіоні окремо, що належать окремому платнику рентної плати – користувачу радіочастотного ресурсу, застосовується понижувальний коефіцієнт 0,75.

7