До уваги платників плати за землю – фізичних та юридичних осіб!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Законом України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 18.03.2020, підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено, зокрема п. 52⁴.

Відповідно до п. 52⁴ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ не нараховується та не сплачується за період з 01 березня по 30 квітня 2020 року плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності.

При цьому платники плати за землю (крім фізичних осіб), які відповідно до   п. 286.2 ст. 286 ПКУ подали податкову декларацію з плати за землю, мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відобразити зміни податкового зобов’язання із сплатити плату за землю за відповідні місяці.

Фізичним особам – платникам плати за землю перерахунок здійснюється контролюючим органом.

Про оскарження рішення про відповідність/невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників ПДВ, що постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня        2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних   (далі – Порядок зупинення).

Відповідно до пункту 6 Порядку зупинення питання відповідності/невідповідності платника ПДВ критеріям ризиковості платника ПДВ розглядається комісією регіонального рівня.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника ПДВ з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника ПДВ, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника ПДВ, що свідчать про невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку.

Інформація та копії документів подаються платником ПДВ до ДПС в електронній формі засобами електронного зв’язку з урахуванням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 із змінами.

Інформацію та копії документів, подані платником ПДВ, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку, яке платник ПДВ отримує в Електронному кабінеті у день його прийняття.

Враховуючи викладене вище, для розгляду питання щодо виключення платника ПДВ з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника ПДВ, платнику необхідно подати документи, керуючись п. 6 Порядку зупинення.

Пожертвування неприбутковій організації

фізична особа має можливість включити до податкової знижки

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень        п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), суму коштів або вартість майна, переданих платником ПДФО у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні та внесеним до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату передачі таких коштів та майна, у розмірі, що не перевищує 4 відсотки суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.

Норми встановлені п.п. 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 ПКУ.

Згідно із п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником ПДФО витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

При цьому, ст. 729 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року           № 435-IV із змінами (далі – ЦКУ) передбачено, що пожертвою є дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема грошей та цінних паперів, особам, встановленим частиною першою ст. 720 ЦКУ, для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети.

Договір про пожертву є укладеним з моменту прийняття пожертви.

До договору про пожертву застосовуються положення про договір дарування, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, для отримання фізичною особою права на податкову знижку у разі надання нею пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям одним із підтверджуючих документів, які необхідно надати платнику ПДФО контролюючому органу, є копія договору про пожертву.

Філія, що здійснює викиди стаціонарними джерелами забруднення, скиди або розміщення відходів, не є платником екологічного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Нормами п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що платниками екологічного податку (далі – податок) є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:

► викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;

► скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти;

► розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання).

Не є платниками податку за розміщення відходів суб’єкти господарювання, які розміщують на власних територіях (об’єктах) виключно відходи як вторинну сировину (п. 240.5 ст. 240 ПКУ).

Також п. 240.7 ст. 240 ПКУ встановлено, що не є платниками податку за викиди двоокису вуглецю суб’єкти, зазначені у п. 240.1 ст. 240 ПКУ, якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 тонн за рік.

У разі якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за рік, суб’єкти зобов’язані зареєструватися платниками податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбулося таке перевищення. Такі платники зобов’язані скласти та подати податкову звітність, нарахувати та сплатити податок за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення, у порядку, передбаченому ПКУ.

Згідно зі ст. 55 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року          № 436-IV із змінами та доповненнями (далі – ГКУ) суб’єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов’язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов’язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Зокрема, суб’єктами господарювання є господарські організації – юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до ГКУ, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Вищевказані суб’єкти господарювання мають право відкривати свої філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без створення юридичної особи.

Підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, проте такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством (частина четверта ст. 64 ГКУ).

Отже, до платників екологічного податку не належать філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, у зв’язку з тим, що вони не мають статусу юридичної особи.

Платниками екологічного податку у разі здійснення викидів стаціонарними джерелами забруднення, скидів та розміщення відходів філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами є підприємства (установи, організації), до складу яких входять такі філії, відділення та інші відокремлені підрозділи.