До уваги платників податків!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/427955.html повідомила, що з метою створення сприятливих умов для платників податків з 03.08.2020 учасник системи електронних платежів НБУ Казначейство ЕАП (код банку 899998) буде працювати в режимі 23/7.
Звертаємо увагу, що дата банківського дня в СЕП у робочі дні за п’ятиденного робочого тижня відповідатиме календарній даті, а у вихідні дні, святкові та неробочі дні, визначені законодавством України – календарній даті першого робочого (операційного) дня після них.
Олексій Любченко: Ризикові підприємства
знаходяться під посиленим моніторингом
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Система моніторингу податкових ризиків при реєстрації податкових накладних блокує менше 0,3 % накладних з ПДВ. Про це заявив Голова Державної податкової служби України Олексій Любченко в ефірі програми «Про Податки з Ярославом Романчуком».
«За рік відбувається 268 млн операцій в єдиному реєстрі податкових накладних. Це більше 1 млн операцій в робочий день. Система блокує менше третини одного відсотка. Дійсно із 270 тис. платників ПДВ – 10 відс. знаходяться в стані ризику. Але це не означає, що блокується їх діяльність – вони просто перебувають під посиленим моніторингом», – зазначив Олексій Любченко.
Він повідомив, що при визначенні ризиковості ДПС використовує інформацію, яку надає сам платник податків, зокрема, це податкова звітність. Також використовується інформація від правоохоронних органів, яка надається у рамках кримінальних проваджень про певні суб’єкти господарювання.
Сьогодні Державна податкова служба – це сервісна служба та не має правоохоронної функції. Тому вся інформація про можливі махінації, що виявляється системою СМКОР передається в правоохоронні органи майже в онлайн режимі для оперативного реагування та руйнування схем з ПДВ.
Голова ДПС підкреслив, що для вирішення проблеми блокування реєстрації податкових накладних та розрахунків коригувань реального сектора економіки ДПС запропонувала зміни до законодавства, які назавжди усунуть цю проблему для добропорядних платників.
«Надходження до бюджету забезпечує платник податків, а наше завдання створити йому комфортні умови та сервіси, щоб було зручно та зрозуміло платити податки», – наголосив Олексій Любченко.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/427954.html
Олексій Любченко: Механізм Єдиної юридичної особи
надасть можливість ефективно реалізувати функції ДПС
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що у Державній податковій службі України здійснюються заходи стосовно переходу до єдиної юридичної особи. Впровадження такого механізму надасть можливість ефективно реалізувати функції ДПС. Про це заявив Голова Державної податкової служби України Олексій Любченко в інтерв’ю «Про Податки з Ярославом Романчуком».
За його словами, така інституційна реформа передбачає об’єднання всіх територіальних органів ДПС в єдину юрособу, що передбачено Законом України № 466.
«В Україні відбулася адміністративна реформа, кількість адміністративних одиниць скоротилася. Тобто у кожній області, колись ми мали біля 20 районів, сьогодні в середньому залишилось 2 – 5 районів. Звісно велике обурення в мережах викликала та ситуація, коли люди не зрозуміли, як будуть надаватися послуги. Одразу скажу, що ДПС розвивається трохи іншим чином. У нас є 67 стаття Конституції, де передбачено, що кожен громадянин повинен сплачувати податки, а держава повинна зробити ці умови зручними», – наголосив Олексій Любченко.
Очільник ДПС розповів, що в структурі служби функціонуватимуть 532 структурних одиниць – Державних податкових інспекцій. Вони діятимуть виключно як центри обслуговування платників податків. Тобто надаватимуть адміністративні послуги, прийматимуть звітність, надаватимуть консультації тощо.
«У Державних податкових інспекціях не буде, окрім сервісних, жодних інших функцій, які ми звикли називати фіскальними. Фіскальне представництво ДПС буде зосереджено в обласному центрі – Головному управлінні. Там діятимуть підрозділи аудиту, примусового стягнення, правової роботи», – підкреслив Голова Державної податкової служби.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/427956.html
Електронний кабінет – зручний електронний сервіс ДПС України
Під час проведених в період з 21 по 24 липня поточного року сеансів телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Електронний кабінет – зручний електронний сервіс ДПС України», фахівці управління податкових сервісів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області відповіли на такі питання.
Питання 1. Як увійти до Електронного кабінету?
Відповідь. Офіційна сторінка Електронного кабінету https://cabinet.tax.gov.ua
За цим посиланням користувачі Електронного кабінету отримують доступ до порталу, робота з яким здійснюється через мережу Internet та не вимагає використання чи встановлення будь-якого додаткового програмного забезпечення.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС (http://tax.gov.ua/).
У разі виникнення питань щодо користування Електронним кабінетом слід звернутись до служби підтримки за телефоном 0 800 501 007 (напрямок 0) або за посиланням http://cabinet.tax.gov.ua/help/.
Питання 2. Яким чином платник податків набуває статусу суб’єкту електронного документообігу?
Відповідь. Для набрання статусу суб’єкту електронного документообігу та користування сервісами Електронного кабінету платнику податків необхідно:
- отримати кваліфікований електронний підпис;
- зареєструватися користувачем Електронного кабінету, розміщеного на сайті ДПС України, за допомогою отриманого кваліфікованого електронного підпису;
- надіслати засобами електронного зв’язку Заяву про приєднання до договору про визнання електронних документів;
- після отримання підтвердження про приєднання до системи електронного документообігу платник податків набуває статусу суб’єкту електронного документообігу та має можливість користуватися сервісами Електронного кабінету.
Питання 3. Де можливо отримати кваліфікований електронний підпис?
Відповідь. Отримати кваліфікований електронний підпис можна у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, банку та інших установах.
Отримати безкоштовні кваліфіковані електронні підписи у Дніпропетровській області можливо у наступних пунктах кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС:
- м. Дніпро, просп. Слобожанський, буд. 95а, (Лівобережна ДПІ);
- м. Дніпро, просп. Богдана Хмельницького, буд. 25, (Шевченківська ДПІ);
- м. Кривий Ріг, просп. Героїв – підпільників, буд 42, (Криворізька північна ДПІ).
Питання 4. Які умови та режим роботи сервісу «Електронний кабінет»?
Відповідь. Сервіс «Електронний кабінет» працює цілодобово як з персональних комп’ютерів так і з смарт-пристроїв, безкоштовно.
Питання 5. Що є підтвердженням про прийняття або відмову у прийнятті електронного документу?
Відповідь. Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача електронного документа та автора квитанції).
Оновлено «Єдине вікно подання електронної звітності»
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що вийшло доповнення до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.28.14.0 станом на 27.07.2020.
Нагадуємо, що даний комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 28.12.2019 по 27.07.2020 включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.28, при цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними.
Перелік змін та доповнень (версія 1.28.14.0) станом на 27.07.2020:
Нові версії документів:
З метою забезпечення вимог в частині запровадження електронного документообігу при виконанні процедури реєстрації/перереєстрації ПРРО/РРО/КОРО між суб’єктами господарювання – власниками ПРРО/РРО, центрами сервісного обслуговування та контролюючими органами додано:
F/J 1311403 – Заява про реєстрацію реєстратора розрахункових операцій. Форма № 1-РРО;
F/J 1411403 – Довідка про резервування фіскального номера реєстратора розрахункових операцій. Форма № 2-РРО;
F/J 1413403 – Реєстраційне посвідчення. Форма № 3-РРО;
F/J 1313603 – Заява про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій. Форма № 4-РРО;
F/J 1413603 – Рішення про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій. Форма № 5-РРО;
F/J 1413703 – Довідка про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій. Форма № 6-РРО;
J1311503 – Заява про реєстрацію реєстратора розрахункових операцій з торгівлі валютними цінностями. Форма № 1-РРОВ;
J1411503 – Довідка про резервування фіскального номера реєстратора розрахункових операцій з торгівлі валютними цінностями. Форма № 2-РРОВ;
J1413503 – Реєстраційне посвідчення. Форма № 3-РРОВ;
J1313803 – Заява про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій з торгівлі валютними цінностями. Форма № 4-РРОВ;
J1413803 – Довідка про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій з торгівлі валютними цінностями. Форма № 5-РРОВ;
J1413903 – Рішення про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій з торгівлі валютними цінностями. Форма № 6-РРОВ;
F/J 1311303 – Заява про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій та/або розрахункової книжки. Форма № 1-КОРО;
F/J 1314804 – Заява про скасування реєстрації книги обліку розрахункових операцій. Форма № 2-КОРО;
F/J 1414803 – Рішення про скасування реєстрації книги обліку розрахункових операцій. Форма № 3-КОРО;
F/J 1316103 – Довідка про опломбування реєстратора розрахункових операцій. Форма № 1-ЦСО;
F/J 1316303 – Повідомлення про укладання договору про технічне обслуговування та ремонт реєстратора розрахункових операцій. Форма № 3-ЦСО;
F/J 1316403 – Акт про встановлення несправності фіскального блока під час гарантійного (післягарантійного) ремонту. Форма № 4-ЦСО;
F/J 1316503 – введення в експлуатацію реєстратора розрахункових операцій;
F/J 1316602 – Заява про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій Форма № 1-ПРРО;
F/J 1316701 – Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій Форма № 2-ПРРО;
F/J 1316801 – Повідомлення про відкриття зміни програмним реєстратором розрахункових операцій Форма № 3-ПРРО;
F/J 1316901 – Повідомлення про проведення розрахункових операцій у період відсутності зв’язку між програмним реєстратором розрахункових операцій та фіскальним сервером Форма № 4-ПРРО.
З метою впровадження нових електронних сервісів в інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних системах, які забезпечують обмін електронними документами між суб’єктами електронного документообігу відповідно до вимог Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 додано:
F/J 1391501 – ЗАПИТ на отримання інформації щодо відповідальних осіб платника податку, яким делеговано право підпису електронних документів;
F/J 1491501 – ВИТЯГ на запит щодо відповідальних осіб платника податку, яким делеговано право підпису електронних документів.
Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/
Що з РРО: ФОП – «єдинник», який перевищив обсяг доходу 1 млн грн,
став «загальносистемником» і повторно зареєструвався «єдинником»
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) не застосовуються, зокрема фізичними особами – підприємцями (далі – ФОП) – платниками єдиного податку другої – четвертої груп незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 000 000 гривень застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.
Норми встановлені п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Важливо, що норми п. 296.10 ст. 296 ПКУ не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення.
Доходом платника єдиного податку для ФОП є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності (п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 ПКУ).
Згідно з ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані, зокрема проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.
Тобто нормами чинного законодавства не передбачено можливості платникам єдиного податку другої – четвертої груп, обсяг доходу яких перевищив 1 000 000 гривень, проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.
Підпунктом 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ визначено, що суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені п. 291.4 ст. 291 ПКУ.
Тобто, з метою визначення необхідності застосування РРО ФОП – платники єдиного податку другої – четвертої груп, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (послуг), повинні самостійно встановити перевищення обсягу доходу понад 1 000 000 гривень.
При цьому, якщо зазначені особи, які до переходу на сплату інших податків та зборів перевищили встановлений обсяг доходу, а потім повторно зареєструвались платниками єдиного податку, то такі особи зобов’язані застосувати РРО у всіх наступних податкових періодах протягом їх реєстрації незалежно від подальших змін обсягів доходу.
До уваги платників за землю!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 02.04.2020, зокрема п. 524 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) викладено у новій редакції.
Відповідно до вищезазначеного пункту не нараховується та не сплачується за період з 01 березня по 31 березня 2020 року плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності.
При цьому платники плати за землю (крім фізичних осіб), які відповідно до п. 286.2 ст. 286 ПКУ подали податкову декларацію, мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відобразити зміни податкового зобов’язання із сплати плати за землю за податковий період березень 2020 року.
У разі якщо у березні чи квітні 2020 року платниками плати за землю було подано уточнюючу податкову декларацію щодо зменшення податкового зобов’язання із сплати плати за землю за податковий період квітень 2020 року з причин, які не пов’язані із самостійним виявленням помилок, що містяться у раніше поданій ними податковій декларації, такі платники плати за землю зобов’язані подати не пізніше 30 квітня 2020 року уточнюючі податкові декларації з плати за землю (земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2020 рік, в яких відобразити зміни податкового зобов’язання із сплати плати за землю за податкові періоди березень та квітень 2020 року відповідно до положень п. 524 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.
При цьому у разі подання таких податкових декларацій з підстав, визначених п. 524 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, до таких платників податків не застосовуються санкції, визначені ст. 50 ПКУ, та штрафні санкції згідно з вимогами п. 120.2 ст. 120 ПКУ, за внесення змін до податкової звітності в частині збільшення податкових зобов’язань з плати за землю за податковий період квітень 2020 року.
Установити, що платники плати за землю (земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності), які визначають податкові зобов’язання із плати за землю на підставі податкових декларацій, сплачують податкове зобов’язання зі сплати плати за землю за податковий період квітень 2020 року у повному обсязі за місцезнаходженням земельної ділянки у строк до 30 червня 2020 року без нарахування пені та штрафних санкцій, передбачених ПКУ за порушення термінів сплати податкових зобов’язань щодо загальних термінів сплати податкового зобов’язання за такий період.
Для отримання ліцензії на виробництво спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів необхідно надати пакет документів
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.
Згідно з ст. 3 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) ліцензії на виробництво спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів (далі – ліцензія) видається за заявою суб’єкта господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), до якої додаються:
► копії засновницьких документів;
► атестат виробництва, виданий центральним органом виконавчої влади, уповноваженим відповідно до законодавства, а для малих виробництв виноробної продукції – зареєстрована декларація відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства;
► договір з акредитованою відповідно до законодавства лабораторією (у разі відсутності власної акредитованої лабораторії);
► документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.
Вимагати представлення інших документів, крім зазначених у Законі № 481, забороняється.
Зазначені у Законі № 481 документи подаються в одному примірнику в копіях, засвідчених нотаріально або органом, який видав оригінал документа.
Заява про видачу ліцензії та вищезазначені документи подаються уповноваженою особою заявника або надсилаються рекомендованим листом. У разі подання заяви про видачу ліцензії та доданих до неї документів особисто вони приймаються за описом, копія якого видається заявнику з відміткою про дату прийняття заяви та документів і підписом особи, яка їх прийняла.
Ліцензії на виробництво тютюнових виробів видаються лише суб’єктам господарювання (у тому числі іноземним суб’єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які мають повний технологічний цикл виробництва тютюнових виробів, включаючи виготовлення тютюнової суміші, сигаретні цехи (частина четверта ст. 3 Закону № 481).
Ліцензії на виробництво спирту етилового, коньячного і плодового та зернового дистиляту, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, біоетанолу та алкогольних напоїв видаються суб’єктам господарювання (у тому числі іноземним суб’єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які на момент подання заяви про видачу ліцензії є власниками або відповідно до інших не заборонених законодавством підстав володіють та/або користуються приміщеннями та обладнанням, що забезпечують повний технологічний цикл виробництва спирту етилового, коньячного і плодового та зернового дистиляту, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, біоетанолу та алкогольних напоїв, за умови, що використання таких приміщень та обладнання здійснює тільки один суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через свої зареєстровані постійні представництва) (частина п’ятнадцята ст. 3 Закону № 481).
Повний технологічний цикл виробництва – це сукупність приміщень, технологічного та іншого обладнання, відповідних технологічних процесів, що забезпечують переробку сировини в продукцію, готову для реалізації кінцевому споживачу, а також лабораторій (власних або залучених на договірних засадах у випадках, передбачених Законом № 481), акредитованих відповідно до законодавства (абзац двадцятий ст. 1 Закону № 481).
При цьому атестація виробництва здійснюється на підставі наказу Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 29.02.1996 № 85 «Про затвердження Порядку проведення атестації виробництва спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» із змінами та доповненнями.