ГоловнаНовиниДо уваги платників податків!

До уваги платників податків!

Опубліковано Чт, 01/04/2021

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Починаючи з 01 квітня 2021 року платники податків щокварталу, протягом  40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу, подають об’єднану звітність з податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – Розрахунок). Форма та Порядок заповнення затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску і Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску», зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 року №111/26556 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 року № 773).

Також зазначаємо, що до складу Розрахунку входять 6 додатків, які є невід’ємною його частиною, і подаються до контролюючого органу у складі такого Розрахунку.

Заповнення показників у Розрахунку та додатках здійснюється з розбивкою по місяцях звітного кварталу.

Всі реквізити Розрахунку та додатків є обов’язковими для заповнення.

Останній день подання Розрахунку за 1 квартал 2021 року для платників податків – 11 травня 2021 року.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

 

https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki–novini-/460076.html

 

  • Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

 

Ухвалено закон про допомогу застрахованим особам

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що              30 березня 2021 року, Верховна Рада України ухвалила в цілому президентський законопроєкт № 5300 «Про надання допомоги застрахованим особам на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Документом пропонується забезпечити за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів виплати допомоги застрахованим особам, які втрачають частину заробітної плати чи доходу у разі запровадження додаткових обмежувальних протиепідемічних заходів.

 

  • Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

 

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Про соціальну підтримку платників. Преференції для бізнесу»

 

 

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Про соціальну підтримку платників. Преференції для бізнесу».

На запитання платників податків відповідала заступник начальника управління – начальник відділу пресслужби та адміністрування субсайту організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Осипова Манушак.

 

Питання 1: Добрий день! Як оподатковуються ПДВ операції з ввезення на митну територію України лікарських засобів, необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню коронавірусної хвороби (COVID-19)?

Відповідь: Вітаю! Законом України від 30.03.2020 № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі – Закон України № 540) внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), а саме підрозділ 2 розділу ХХ ПКУ доповнено новими пунктами 71 і 72.

Відповідно до п. 71 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ тимчасово, на період, що закінчується останнім календарним днем місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та/або операції з постачання на митній території України товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України.

У разі здійснення операцій, звільнених відповідно до цього пункту, положення пункту 198.5 статті 198 ПКУ та положення статті 199 ПКУ не застосовуються щодо таких операцій.

Норми п. 71 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ застосовуються до операцій, здійснених починаючи з 17 березня 2020 року.

Пунктом 72 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ встановлено, що тимчасово, на період, що закінчується останнім числом місяця, в якому завершується дія карантину, що запроваджений Кабінетом Міністрів України у порядку, встановленому законом, на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), операції, передбачені пунктом 71 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ та/або підпунктом 197.1.15 пункту 197.1 статті 197 ПКУ, що здійснені громадськими об’єднаннями та/або благодійними організаціями, не включаються такими громадськими об’єднаннями або благодійними організаціями при обрахунку загальної суми, визначеної статтею 181 ПКУ.

Норми п. 72 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ також застосовуються до операцій, здійснених починаючи з 17 березня 2020 року.

 

Питання 2: Вітаю! Які особливості в оподаткуванні податком на прибуток підприємств у разі здійснення операцій, пов’язаних з охороною здоров’я, запроваджені у 2020 році?

Відповідь: Добрий день! Законом України № 540 підрозділ 4 розділу ХХ ПКУ доповнено новими пунктами 511 – 513.

Так, встановлено, що у 2020 році коригування, встановлені абзацом першим підпункту 140.5.9 пункту 140.5 статті 140 ПКУ, не застосовуються щодо сум коштів або вартості лікарських засобів для надання медичної допомоги хворим, дезінфекційних засобів і антисептиків, медичного обладнання, засобів індивідуального захисту, медичних виробів для скринінгу хворих, розхідних матеріалів для надання медичної допомоги, медичних виробів, лабораторного обладнання, розхідних матеріалів, реагентів для лабораторних досліджень; медичних виробів, лабораторного обладнання, розхідних матеріалів для інфекційних відділень, патологоанатомічних відділень тощо, засобів особистої гігієни, продуктів харчування та/або товарів за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, які добровільно перераховані (передані) громадським об’єднанням та/або благодійним організаціям та/або центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, та/або іншим центральним органам виконавчої влади, які реалізують державну політику у сферах санітарного та епідемічного благополуччя населення, контролю якості та безпеки лікарських засобів, протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним захворюванням, та/або особі, уповноваженій на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, та/або закладам охорони здоров’я державної та/або комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, протягом дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) (п. 511 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ).

Крім того, відповідно до п. 512 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ тимчасово, при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств за податкові (звітні) періоди 2020 року для закладів охорони здоров’я державної та/або комунальної власності та/або особи, уповноваженої на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, що є платниками податку на прибуток, фінансовий результат до оподаткування:

► зменшується на суму доходів, визнаних за правилами бухгалтерського обліку, внаслідок отримання ними коштів або товарів: лікарських засобів для надання медичної допомоги хворим, дезінфекційних засобів і антисептиків, медичного обладнання, засобів індивідуального захисту, медичних виробів для скринінгу хворих, розхідних матеріалів для надання медичної допомоги, медичних виробів, лабораторного обладнання, розхідних матеріалів, реагентів для лабораторних досліджень; медичних виробів, лабораторного обладнання, розхідних матеріалів для інфекційних відділень, патологоанатомічних відділень тощо, засобів особистої гігієни, продуктів харчування або товарів, за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України; добровільно переданих юридичними та/або фізичними особами протягом дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

При визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств для закладів охорони здоров’я державної та/або комунальної власності та/або особи, уповноваженої на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, що є платниками податку на прибуток, фінансовий результат до оподаткування:

► збільшується на суму витрат, визнаних за правилами бухгалтерського обліку, внаслідок використання ними коштів або товарів, зазначених у цьому пункті.

Нормами п. 513 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ встановлено, що тимчасово, протягом дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), особа, уповноважена на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, має право безоплатно постачати (передавати) належні їй товари (лікарські засоби, медичні вироби та/або медичне обладнання), необхідні для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України, закладам охорони здоров’я державної та/або комунальної власності та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

При цьому при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств за податкові (звітні) періоди 2020 року для закладів охорони здоров’я державної та/або комунальної власності, що є платниками податку на прибуток, фінансовий результат до оподаткування:

► зменшується на суму доходів, визнаних за правилами бухгалтерського обліку, внаслідок отримання ними товарів, зазначених в абзаці першому цього пункту.

При визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств для закладів охорони здоров’я державної та/або комунальної власності, що є платниками податку на прибуток, фінансовий результат до оподаткування:

► збільшується на суму витрат, визнаних за правилами бухгалтерського обліку, внаслідок використання ними товарів, зазначених в абзаці першому цього пункту.

 

Питання 3: Добрий день! Чи застосовуються штрафні санкції за порушення податкового законодавства на період дії карантину?

Відповідь: Вітаю! Нормами п. 521 розділу 10 підрозділу ХХ ПКУ встановлено, що за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

► порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

► відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

► порушення вимог законодавства в частині:

► обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

► обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

► здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

► здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку;

► порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

 

Питання 4: Добрий день! Хочу отримати відповідь на питання: які перевірки мають право проводити контролюючі органи?

Відповідь: Добрий день! Нормами ПКУ на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) встановлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок, крім:

► документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків;

► документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПКУ;

► фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині:

► обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

► цільового використання пального та спирту етилового платниками податків;

► обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

► здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПКУ.

Інформація про перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок мали розпочатися у період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» не були розпочаті, включається до оновленого плану-графіку, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 10 календарних днів з дня завершення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19). Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом.

На період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 ПКУ.

Камеральна перевірка податкової декларації (крім податкової декларації з податку на додану вартість) за звітні (податкові) періоди березень – травень 2020 року, або уточнюючих розрахунків (крім уточнюючих розрахунків з податку на додану вартість), що були подані платниками податків протягом березня – травня 2020 року, може бути проведена лише протягом 60 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, – за днем їх фактичного подання.

Норми встановлені п. 522 підрозділу 10 розділу XX ПКУ.

 

Питання 5: Вітаю! Маю податковий борг. Яка процедура по врегулюванню боргу діє на теперішній час?

Відповідь: Добрий день! Закон України від 04 грудня 2020 року № 1072-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі – Закон № 1072) підрозділ 10 розділу ХХ ПКУ доповнено новими пунктами 12, 23 та 24.

Відповідно до п. 12 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ податковий борг платників податків – фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб, який у загальній сумі не перевищує 6 800 гривень, може бути врегульований у такому порядку.

Сума податкового боргу (у тому числі штрафні санкції, пеня та проценти за користування розстроченням/відстроченням), що обліковувалася за такими платниками податків станом на 01 грудня 2020 року і залишилась непогашеною станом на дату надання відстрочення, може бути відстрочена до 29 грудня       2021 року. Відстрочення здійснюється контролюючим органом за місцем обліку платника податків – фізичної особи за його заявою. Відстрочення надається без нарахування процентів за користування таким відстроченням.

У разі погашення платником податків повної суми відстроченого податкового боргу не пізніше визначеного цим пунктом строку штрафні санкції і пеня, передбачені ПКУ, на такі сплачені відстрочені суми не застосовуються та не нараховуються, а застосовані (нараховані) коригуються до нульових показників.

У разі непогашення платником податків повної суми відстроченого податкового боргу до настання визначеного цим пунктом строку, а також у разі її погашення після 29 грудня 2021 року, штрафні санкції і пеня на відстрочені суми, що залишаться непогашеними, нараховуються у загальному порядку згідно з вимогами ПКУ.

При наданні відстрочення згідно з цим пунктом норми статті 100 ПКУ не застосовуються.

Нормами п. 23 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ встановлено, що у разі погашення у повному обсязі грошовими коштами платниками податків протягом шести місяців з дня набрання чинності Законом України № 1072 суми податкового боргу (без штрафних санкцій, пені, крім несплачених процентів за користування розстроченням/відстроченням), що виник станом на 01 листопада 2020 року, та за умови сплати поточних податкових зобов’язань у повному обсязі, штрафні санкції і пеня, що залишилися несплаченими на дату повної сплати такого податкового боргу, підлягають списанню у порядку, визначеному для списання безнадійного податкового боргу, за заявою платника податків.

Положення п. 23 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ не застосовується щодо:

► великих платників податків, що відповідають критеріям, визначеним підпунктом 14.1.24 пункту 14.1 статті 14 ПКУ;

► осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства;

► осіб, щодо яких наявні судові рішення, що набрали законної сили, якими розстрочено (відстрочено) стягнення податкового боргу;

► банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»;

► осіб, які мають податковий борг з митних платежів;

► осіб, які мають заборгованість зі сплати санкцій за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пені.

Штрафні санкції і пеня, що підлягають застосуванню та нарахуванню у зв’язку зі сплатою такого податкового боргу, не підлягають застосуванню та нарахуванню, а нараховані підлягають коригуванню до нульових показників.

Пунктом 24 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ встановлено, що контролюючий орган здійснює списання без подання заяви платником податків податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій і пені) платника податків, сукупний розмір якого за усіма податками і зборами не перевищує 3 060 грн (включно), що за даними інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, обліковувався станом на 1 листопада 2020 року та залишився несплаченим/непогашеним станом на дату списання такого боргу.

Таке списання здійснюється без застосування положень статті 101 ПКУ та виключно за даними, що містяться в інформаційно-телекомунікаційних системах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Списані суми підлягають відновленню у разі виявлення обставин, що свідчать про відсутність підстав для списання.

Положення 24 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ не застосовується щодо податкового боргу з податків та зборів, які відповідно до податкового, митного та іншого законодавства справляються у зв’язку із ввезенням (пересиланням) товарів на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенням (пересиланням) товарів з митної території України або території вільної митної зони, а також щодо осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства.

Нараховані та сплачені або стягнуті за період з дати набрання чинності Законом України № 1072 до дати списання податкового боргу відповідно до цього пункту суми податкового боргу, штрафних санкцій та пені не підлягають поверненню на поточний рахунок платника податку, не спрямовуються на погашення грошового зобов’язання (податкового боргу) з інших податків, зборів, не повертаються у готівковій формі за чеком у разі відсутності у платника податків рахунків у банках.

На списані відповідно до 24 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ суми не застосовуються штрафні санкції, не нараховується пеня, передбачені ПКУ, за період з дати набрання чинності Законом України № 1072 і до дати списання включно.

Списання податкового боргу згідно з цим пунктом є підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів.

На підставі наданої контролюючим органом інформації про списані суми податкового боргу підлягають закінченню відкриті державною виконавчою службою виконавчі провадження та припиняються заходи примусового виконання рішень щодо стягнення податкового боргу з платників податків, яким здійснюється списання сум податкового боргу відповідно до цього пункту, у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».

 

Питання 5: Добрий день! Як сплачують єдиний податок і єдиний внесок у період дії карантину фізичні особи – підприємці – «спрощенці» першої групи?

Відповідь: Добрий день! Законом України № 1072 підрозділ 10 розділу ХХ ПКУ доповнено новим п. 529, відповідно до якого тимчасово платники єдиного податку першої групи звільняються від сплати цього податку за грудень 2020 року та січень – травень 2021 року, крім випадків порушення такими платниками встановлених главою 1 розділу XIV ПКУ умов застосування першої групи платників єдиного податку. При цьому ставки єдиного податку для першої групи платників єдиного податку, встановлені у порядку, визначеному пунктом 293.2 статті 293 ПКУ, за такі періоди не застосовуються.

Крім того, розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон про єдиний внесок) п. 910 доповнено п.п. 910.1.

Нормами вищезазначеного пункту встановлено, що тимчасово звільняються від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування і належать до першої групи платників єдиного податку, в частині сум, що підлягають нарахуванню, обчисленню та сплаті такими особами за періоди з 01 по 31 грудня 2020 року, з   01 по 31 січня, з 01 по 28 лютого, з 01 по 31 березня, з 01 по 30 квітня та з 01 по 31 травня 2021 року за себе.

Такі особи можуть прийняти рішення про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску за зазначені періоди в розмірах та порядку, визначених Законом про єдиний внесок. У такому разі інформація про сплачені суми зазначається у звітності про нарахування єдиного внеску за звітний період, визначений для таких осіб Законом про єдиний внесок.

 

Питання 6: Добрий день! Які зміни внесено до ПКУ щодо відповідальності у разі порушень податкового законодавства?

Відповідь: Добрий день! Закон України від 16 січня 2020 року № 466-IX  «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» із змінами запровадив нову концепцію відповідальності як для контролюючих органів, так і для платників податків, яка передбачає:

► обов’язковий аналіз та доведення контролюючими органами наявності умислу та вини платника податків при вчиненні податкового правопорушення;

► притягнення до фінансової відповідальності платника податків за вчинення податкового правопорушення здійснюється за умови наявності в діянні вини, крім деяких податкових правопорушень, відповідальність за які настає незалежно від наявності вини;

► визначення обставин, що пом’якшують відповідальність особи за вчинення податкового правопорушення;

► визначення додаткових обставин, що звільняють від фінансової відповідальності платника податків, зокрема вчинення діяння особою, що діяла відповідно до висновку об’єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду, зразкової справи Верховного Суду щодо застосування норми права, від якої в подальшому було відступлено внаслідок незаконних рішень, дій або бездіяльності контролюючих органів;

► зменшення розміру штрафів за вчинення податкового правопорушення на 50 відсотків у разі наявності хоча б однієї обставини, що пом’якшує відповідальність;

► відповідальність контролюючих органів за вчинення податкових правопорушень незалежно від наявності вини;

► визначення фіксованого розміру компенсації (одна мінімальна заробітна плата) за шкоду, заподіяну протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, для отримання якої платнику податків необхідно довести лише факт протиправності рішень, дій бездіяльності контролюючих органів визначення переліку видів шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, які можуть бути заявлені платником податків до відшкодування;

► скасування штрафних санкції до фізичних осіб у разі неподання або порушення строків подання інформації для формування Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (у разі зміни ПІБ, адреси тощо);

► скасування штрафних санкцій у випадках, коли помилки щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку були виправлені податковими агентами самостійно, в тому числі протягом 30 календарних днів з дня надходження повідомлень про помилки, виявлені контролюючим органом;

► збільшення у 2 рази штрафів для платників податків за окремі порушення у сфері адміністрування податків усунення неузгодженостей та розбіжностей у нормах ПКУ щодо нарахування пені за актами перевірок.

 

  • Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

 

Адміністративні послуги мобільного ЦОПу

для Мирівської територіальної громади

 

З метою надання адміністративних та інших послуг 25 березня 2021 року здійснено виїзд мобільного Центру обслуговування платників (далі – ЦОП) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) до мешканців с. Вищетарасівка Вищетарасівського старостинського округу Мирівської об’єднаної територіальної громади.

Вищетарасівський старостинський округ має загальну територію 6799,98 га ріллі та налічує 3396 мешканців, віддаленість від районного центру складає 38 км, тому мобільний ЦОП – це актуальна і сучасна форма надання адміністративних послуг для мешканців віддалених куточків громади.

Виїзд мобільного ЦОПу забезпечено за участі фахівців Томаківської ДПІ ГУ ДПС, працівника Нікопольського відділу організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС та за сприянням старости Вищетарасівського старостинського округу Мирівської об’єднаної територіальної громади Сівака Олександра.

Під час роботи мобільного ЦОПу начальник Томаківської ДПІ ГУ ДПС Рибка Руслана ознайомила присутніх з переліком послуг, які можна отримати у мобільному ЦОПі, та переліком документів, потрібних для їх отримання.

Начальниця ДПІ ГУ ДПС нагадала стосовно кампанії декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2020 року, надала роз’яснення з питань декларування, строків подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за 2020 рік, граничних термінів сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору, підстав для нарахування податкової знижки у річній декларації, яка за 2020 рік подається по 31 грудня (включно) 2021 року.

Фахівці Томаківської ДПІ ГУ ДПС повідомили про графік роботи мобільного ЦОПу, про контакті номери телефонів, за якими можливо отримати податкові консультації та інформацію щодо адміністративних та інших послуг .

Присутнім роздані примірники брошур «Електронний кабінет» – зручний електронний сервіс Державної податкової служби», «Стартувала деклараційна кампанія 2021», «Податкова знижка для фізичних осіб», «Єдиний внесок: звільнення від сплати», «Щодо заповнення реквізиту«Призначення платежу» розрахункового документа на переказ коштів на єдиний рахунок», «Види розрахунків: застосування РРО», «РРО: до уваги ФОП «єдинників».

Податківцями надані роз’яснення щодо переваг користування безкоштовними електронними сервісами ДПС України, зокрема, Електронним кабінетом, звітування в електронному вигляді, надано консультаційну допомогу громадянам, які потребують безкоштовні КЕП тощо.

Присутніх ознайомлено зі сторінками ДПС України на Facebook та YouTube, Telegram-каналом, сторінкою ГУ ДПС у Дніпропетровській області на Facebook.

До мобільного ЦОПу в с. Вищетарасівка громадянами подані:

– заяви за формою № 1-ДР – 3шт;

– заяви за формою № 5-ДР – 3шт.;

– заяви за формою № 10-ДР – 5 шт.

За результатами проведеної роботи подано 12 Декларацій. Загальна сума задекларованих доходів згідно з Деклараціями – 74,0 тис. грн, як результат до бюджету надійде 13,3 тис. грн податку на доходи фізичних осіб та 1,1 тис. грн військового збору.

Староста Вищетарасівського старостинського округу Мирівської об’єднаної територіальної громади Сівак Олександр та мешканці подякували за надані послуги, відповідні консультації та висловили бажання співпрацювати у питаннях отримання адміністративних послуг і у подальшому.

 

  • Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

 

Набрав чинності закон про особливості оподаткування суб’єктів господарювання, які реалізують інвестиційні проекти із значними інвестиціями в Україні

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 28.03.2021 набрав чинності Закон України від 02 березня 2021 року № 1293-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування суб’єктів господарювання, які реалізують інвестиційні проекти із значними інвестиціями в Україні» (далі – Закон № 1293).

Законом № 1293, зокрема підрозділ 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (ПКУ) доповнено новим п. 76

Відповідно до вищезазначеного пункту тимчасово, до 01 січня 2035 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту нового устаткування (обладнання) та комплектуючих виробів до нього, визначених у п.п. 15 пункту 4 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України, що ввозяться платником ПДВ – інвестором із значними інвестиціями виключно для реалізації інвестиційного проекту із значними інвестиціями на виконання спеціального інвестиційного договору.

Звільнення від оподаткування ПДВ, передбачене абзацом першим п. 76 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, застосовується в межах строку реалізації інвестиційного проекту та невикористаного на момент митного оформлення товарів загального обсягу надання державної підтримки, визначеного у спеціальному інвестиційному договорі, з урахуванням даних реєстру інвестиційних проектів із значними інвестиціями щодо обсягу такої підтримки, а також дати та часу внесення відповідних відомостей до такого реєстру.

Звільнення від оподаткування ПДВ, передбачене абзацом першим п. 76 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, до моменту отримання контролюючим органом відомостей про досягнення/перевищення загального обсягу державної підтримки або про припинення надання такої підтримки відповідно до реєстру інвестиційних проектів із значними інвестиціями, не вважається порушенням податкового законодавства і не тягне за собою виникнення обов’язку із сплати ПДВ та/або пені.

Суми ПДВ, не сплачені до бюджету у зв’язку із застосуванням звільнення від оподаткування ПДВ, передбаченого абзацом першим п. 76 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, до дати отримання контролюючим органом відомостей про таке досягнення/перевищення або про припинення надання такої підтримки відповідно до реєстру інвестиційних проектів із значними інвестиціями, підлягають відшкодуванню платником ПДВ – інвестором із значними інвестиціями в порядку, передбаченому законодавством та відповідним спеціальним інвестиційним договором, та на них не поширюються норми ПКУ щодо погашення податкового боргу.

У разі відчуження устаткування (обладнання) та комплектуючих виробів до нього, ввезених на митну територію України у порядку, визначеному п. 76 підрозділ 2 розділу ХХ ПКУ, раніше п’яти років з дати ввезення їх на митну територію України чи у разі їх нецільового використання або дострокового припинення спеціального інвестиційного договору (крім випадків, якщо дострокове припинення спеціального інвестиційного договору зумовлене порушенням зобов’язань держави щодо надання державної підтримки за спеціальним інвестиційним договором або виникненням форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) платник податку – інвестор із значними інвестиціями зобов’язаний сплатити податкові зобов’язання за результатами податкового періоду, на який припадає таке відчуження, нецільове використання чи дострокове припинення спеціального інвестиційного договору, на суму податку на додану вартість, що мала бути сплачена при ввезені на митну територію України таких товарів, а також зобов’язаний сплатити пеню відповідно до цього Кодексу, розраховану з дня ввезення на митну територію України до дня збільшення податкового зобов’язання. При цьому встановлені статтею 102 ПКУ строки давності не застосовуються.

Терміни «інвестор із значними інвестиціями», «інвестиційний проект із значними інвестиціями», «спеціальний інвестиційний договір» вживаються у значенні, наведеному в Законі України «Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні».

Положення п. 76 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, не поширюються на товари, що мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або державою – агресором щодо України згідно із законодавством, або ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом.

Закон № 1293 опубліковано у офіційному виданні «Голос України» від 27.03.2021 № 57.

 

  • Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

 

Які види операцій є господарськими

для цілей трансфертного ціноутворення?

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема, але не виключно:

а) операції з товарами, такими як сировина, готова продукція тощо;

б) операції з придбання (продажу) послуг;

в) операції з нематеріальними активами, такими як роялті, ліцензії, плата за використання патентів, товарних знаків, ноу-хау тощо, а також з будь-якими іншими об’єктами інтелектуальної власності;

г) фінансові операції, включаючи лізинг, участь в інвестиціях, кредитах, комісії за гарантію тощо;

ґ) операції з купівлі чи продажу корпоративних прав, акцій або інших інвестицій, купівлі чи продажу довгострокових матеріальних і нематеріальних активів;

д) операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні.

Норми встановлені п.п. 39.2.1.4 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України.

 

  • Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

 

Термін сплати збору за місця для паркування транспортних засобів встановлено ПКУ

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що сума збору за місця для паркування транспортних засобів, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк, за місцезнаходженням об’єкта оподаткування.

Норми визначені п.п. 2681.5.1 п. 2681.5 ст. 2681 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Податкові декларації за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу подаються протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

Згідно з абзацом першим п. 57.1 ст. 57 ПКУ платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ.

Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (абзац тринадцятий п. 57.1 ст. 57 ПКУ).

 

  • Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

 

 

 

Дохід виплачується нерезиденту не в грошовій формі:

як розрахувати податок з доходів нерезидента?

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) викладено в новій редакції.

Так, п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, зокрема, передбачено, що у разі, якщо дохід виплачується нерезиденту у будь-якій формі, відмінній від грошової, або якщо податок на доходи нерезидента не було утримано з відповідного доходу під час виплати, такий податок підлягає нарахуванню та сплаті з огляду на такий розрахунок:

Пс = СД * 100 / (100 – СП) – СД, де:

Пс – сума податку до сплати;

СД – сума виплаченого доходу;

СП – ставка податку, встановлена цим підпунктом.

 

Звертаємо увагу, що роз’яснення за аналогічною тематикою надані листом ДПС України від 04.06.2020 № 8939/7/99-00-07-02-01-07 (https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/74588.html).

 

  • Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

 

Випадки, в яких у податковій декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, заповнюється поле «починаючи з»

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають до контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація), за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Норми встановлені п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Форма Декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 із змінами та доповненнями.

Рядок 1 заголовної частини Декларації передбачає заповнення полів: «звітна», «звітна нова», «уточнююча» та «починаючи з».

Поле «починаючи з» рядка 1 заголовної частини Декларації заповнюється (арабськими цифрами) у випадках:

► подання Декларації за новостворені (нововведені) об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості (проставляється місяць, з якого виникають податкові зобов’язання);

► при переході права власності на об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості протягом звітного року власності (придбано/продано об’єкт нерухомості) (проставляється місяць, з якого виникають/припиняються податкові зобов’язання);

► у разі уточнення податкових зобов’язань (зазначається місяць, з якого здійснюється уточнення показників).

 

  • Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

 

Платникам акцизного податку про

припинення обов’язку з подачі декларацій

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Норми встановлені 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

При цьому платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (п. 49.2 ст. 49 ПКУ).

Також платники, визначені п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПКУ, а також платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язані за кожний встановлений ПКУ звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді (п. 49.2 прим. 1 ст. 49 ПКУ).

Отже, якщо платник не є особою, яка реалізує пальне або спирт етиловий, або здійснює діяльність, яка не ліцензується, тобто у нього відсутні діючі (в т.ч. призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією та у звітному періоді у такого платника не виникли об’єкти оподаткування, або не з’явились показники, що підлягають декларуванню, то платник у такому звітному періоді не зобов’язаний подавати декларацію з акцизного податку.

 

  • Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»