До уваги платників податку на прибуток підприємств!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що завершується кампанія декларування податку на прибуток підприємств (далі – податок) за 3-и квартали поточного року.

Платники податку разом з відповідною податковою декларацією з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) подають квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми встановлені п. 46.2 ст. 46 ПКУ.

Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до п. 46.2 ст. 46 ПКУ платниками податку, є додатком до Декларації та її невід’ємною частиною.

Підтвердженням подання фінансової звітності разом з Декларацією є позначка «+» у клітинці «ФЗ» таблиці «Наявність додатків» та у таблиці «Наявність поданих до Декларації додатків – форм фінансової звітності» Декларації. Платником податку проставляється позначка у тих графах таблиці, що відповідають назвам форм фінансової звітності, поданої разом з Декларацією.

Звертаємо увагу, що граничний термін подання фінансової звітності за 9 місяців поточного року – 11 листопада 2019 року.

Новації у сфері застосування РРО

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Державна податкова служба України звертає увагу платників податків на ключові новації законів «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» та «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» (закони України № 128-IX та № 129-IX від 20.09.2019 відповідно).

► РРО не потрібно використовувати спрощенцям 1 групи (річний дохід до 300 тис. грн), а також фізичним особам, які продають на ринку власні вживані речі або продукти власного підсобного господарства.

► Нові закони про РРО відкрили можливість використовувати замість традиційних спеціальні програми, призначені для реєстрації розрахункових операцій. Таку програму можна буде встановити на будь-який гаджет, у тому числі і на смартфон. При цьому закон прямо зобов’язує контролюючий орган забезпечити безкоштовне програмне рішення для використання суб’єктом господарювання. Тобто, безкоштовним буде не тільки скачування самої програми, але і її підтримка.

► Використовувати програмні РРО можна буде з 19 квітня 2020 року.

► З жовтня 2020 року використання РРО стане обов’язковим (крім платників єдиного податку 1 групи) для фізичних осіб – платників єдиного податку ризикових сфер діяльності – продавців ювелірних виробів, медпрепаратів і ліків, складних побутових приладів, автозапчастин, магазинів з продажу секонд-хенду. Також використовувати РРО мають ресторани, кафе, турагенції, готелі.

► З 1 січня 2021 року використання РРО буде обов’язковим для фізичних осіб – платників єдиного податку 2, 3, 4 груп незалежно від видів діяльності.

Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/396375.html

Як повернути помилково та/або надміру сплачені

суми грошового зобов’язання та пені

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki–novini-/396461.html повідомила наступне.

Платник податків має право повернути помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання відповідно до п. 43.1 ст. 43 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені

— Відсутність податкового боргу (п. 43.1 ст. 43 ПКУ).

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов’язання проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків. При цьому для його погашення платник має право використати зазначену суму переплати, подавши відповідну заяву на перекид.

— Подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) (п. 43.3 ст. 43 ПКУ).

Заява подається у довільній формі до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1 095 днів від дня її виникнення, в якій необхідно зазначити напрям перерахування коштів:

– на поточний рахунок платника податків в установі банку;

– на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету;

– повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку (п. 43.4 ст. 43 ПКУ).

Повернення податку на додану вартість

У разі повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість (СЕА ПДВ) у порядку, визначеному п. 200 ПКУ, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в СЕА ПДВ. У разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ чи на момент фактичного повернення коштів – шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку (п. 43.4¹ ст. 43 ПКУ).

Повернення єдиного внеску на загальнообов’язкове

державне соціальне страхування

У випадку надмірної сплати сум єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) на рахунок 3719 податковими органами здійснюється зарахування цих коштів у рахунок майбутніх платежів за тим самим рахунком відповідно до встановленого розміру єдиного внеску та у порядку календарної черговості виникнення зобов’язань платника з цього платежу (згідно з Порядком зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженим наказом МФУ від 16.01.2016 №6 (далі – Порядок № 6)).

Повернення коштів здійснюється у випадках:

1) надмірної або помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на відповідний рахунок 3719;

Для повернення коштів подається заява до податкового органу, на рахунок якого сплачено кошти, за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку № 6.

2) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на невідповідний рахунок 3719;

3) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на рахунок з обліку доходів бюджету;

Для повернення коштів подається заява до податкового органу за місцем обліку помилково сплачених коштів у довільній формі із зазначенням суми та напряму повернення.

Кошти підлягають поверненню з урахуванням положень ст. 43 ПКУ та п. 12 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

4) помилкової сплати податкових зобов’язань з податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій та пені, передбачених ПКУ, на рахунок 3719.

Для повернення коштів подається заява до податкового органу, на рахунок якого сплачено кошти, за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку № 6).

У разі надходження заяви про повернення коштів, що надміру сплачені страхувальниками, які беруть добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, платник додає оригінал або завірену ним копію розрахункового документа (квитанцію, платіжне доручення тощо), що підтверджує сплату коштів на рахунок 3719.

У разі надходження заяви про повернення коштів з рахунку 3719 підрозділ податкового органу, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску, у строк не більше ніж десять робочих днів з дати реєстрації заяви проводить перевірку наданої платником інформації.

Заява залишається без задоволення у таких випадках:

– невідповідність заяви формі, визначеній у додатку 1 до Порядку № 6 (форма заяви);

– недостовірність викладеної у заяві платника інформації;

– подання заяви не за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених сум єдиного внеску;

– наявність у платника заборгованості зі сплати єдиного внеску та/або фінансових санкцій.

У разі відмови в задоволенні заяви про повернення коштів з рахунку 3719 платнику єдиного внеску підрозділом податкового органу, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску, надається повідомлення за підписом посадової особи із зазначенням причин відмови.

Нагадуємо, що 26.04.2019 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60 «Про затвердження Порядку інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені», яким запроваджується єдина автоматизована система щодо повернення платежів, що належать:

– державному бюджету – з 01 серпня 2019 року;

– місцевим бюджетам, та платежів, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами – з 01 листопада 2019 року.

Заява може бути подана платником до територіального органу ДПС в електронній формі за допомогою засобів інформаційно-телекомунікаційних систем та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.

Отже, з 01 серпня 2019 року, платники податків можуть подати заяву (у довільній формі), на повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань по платежах, належних державному бюджету в електронному вигляді через приватну частину «Електронного кабінету» вибравши у меню «Листування з ДФС».

При цьому, дія Порядку № 60 не поширюється на:

– відшкодування ПДВ;

– повернення авансових платежів (передоплати), помилково та/або надміру внесених платниками податків за власним бажанням, як попереднього грошового забезпечення сплати майбутніх митних та інших платежів, що сплачуються до/або під час митного оформлення, та грошової застави;

– повернення митних та інших платежів, що сплачуються до/або під час митного оформлення;

– повернення помилково та/або надміру перерахованих (унесених) платниками коштів, сплачених шляхом надання при митному оформленні податкового векселя;

– повернення суми акцизного податку, внесеної в рахунок погашення податкових векселів;

– виконання рішень судів щодо безспірного списання коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджетів.

Призначення засобу кваліфікованого електронного підпису чи печатки «ІІТ Користувач ЦСК-1»

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки «ІІТ Користувач ЦСК-1» (далі – Програма) призначений для застосування на комп’ютерній техніці клієнтів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС (далі – Кваліфікований надавач ЕДП ІДД ДПС) та виконує наступні функції:

• накладення кваліфікованого електронного підпису чи печатки на будь-яку інформацію в електронному вигляді (текстові, відео-, аудіо- файли, файли баз даних тощо), а також для криптографічного захисту інформації, шляхом її направленого шифрування;

• генерацію ключів заявників Кваліфікованого надавача ЕДП ІДД ДПС, резервне копіювання особистого ключа з одного носія ключової інформації на інший, знищення особистого ключа;

• перевірку сертифіката користувача;

• формування та передачу до Кваліфікованого надавача ЕДП ІДД ДПС запиту на блокування/скасування сертифіката користувача;

• доступ до сертифікатів Кваліфікованого надавача ЕДП ІДД ДПС, серверів Кваліфікованого надавача ЕДП ІДД ДПС, сертифікатів інших користувачів та списку відкликаних сертифікатів з метою перегляду, пошук сертифікатів користувачів у файловому сховищі, визначення статусу сертифікатів користувачів, перевірку цілісності сертифікатів.

Приєднуйтесь до команди

Головного управління ДПС у Дніпропетровській області!

Інформація про вакантні посади та умови проведення конкурсу за посиланням: https://dp.tax.gov.ua/dfs-u-regi…/robota-z-pers/…/73855.html

Порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками однаковий для всіх роботодавців

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що чинним законодавством передбачено однаковий порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками для всіх роботодавців – і юридичних осіб, і фізичних осіб – підприємців.

Оформлюючи працівника на роботу, необхідно:

● укласти у письмовій формі трудовий договір (п. 6 ч. 1 ст. 24 Кодексу законів про працю України).

● оформити наказ про прийняття на роботу (типова форма № П-1 «Наказ (розпорядження) про прийняття на роботу», затверджена наказом Державного комітету статистики України від 05.12.2008 № 489);

● повідомити органи ДПС про прийняття працівника на роботу (форма повідомлення про прийняття працівника на роботу (далі – Повідомлення), затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 413).

Повідомлення подається до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку роботодавця як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування одним із таких способів:

• засобами електронного зв’язку з використанням кваліфікованого сертифіката відкритого ключа відповідальних осіб згідно з вимогами законодавства у сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг;

• на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

• на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.

До уваги платників ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п. 4 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, із змінами, податкова накладна заповнюється державною мовою.

При цьому у разі неможливого перекладу з іноземної мови торгової марки або найменування товару на державну мову та з метою збереження ідентифікації такого товару, в податковій накладній в графі 2 «Опис (номенклатура) товарів/послуг постачальника (продавця)» допускається зазначати назву торгової марки та у вигляді абревіатури номенклатуру товару без перекладу його на державну мову.