До уваги платників податку на прибуток підприємств!
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що відповідно до п. 4 ст. 11 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 996) склад та форми фінансової звітності, консолідованої фінансової звітності, звіту про управління та звіту про платежі на користь держави підприємств (крім банків), фінансової звітності про виконання бюджетів установлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики.
Згідно з п. 1 розділу ІІ Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» (далі – П(С)БО № 1), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73 зі змінами, фінансова звітність складається з:
● балансу (звіту про фінансовий стан) (далі – баланс);
● звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід) (далі – звіт про фінансові результати);
● звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до фінансової звітності.
Проміжна (місячна, квартальна) звітність, яка охоплює певний період, складається наростаючим підсумком з початку звітного року.
Тобто, при поданні податкової декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал, півріччя, три квартали складається та додається саме проміжна фінансова звітність.
З 01.01.2018 набув чинності Закон України від 05.10.2017 № 2164-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» щодо удосконалення деяких положень» (далі – Закон № 2164), яким викладено у новій редакції п. 1 ст. 13 Закону № 996, а саме: «звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна фінансова звітність складається за результатами першого кварталу, першого півріччя, дев’яти місяців. Крім того, відповідно до облікової політики підприємства фінансова звітність може складатися за інші періоди.»
Слід зауважити, що до 01.01.2018 вищезазначений пункт ст. 13 Закону № 996 був викладений у такій редакції: «звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна звітність складається щоквартально наростаючим підсумком з початку звітного року в складі балансу та звіту про фінансові результати. Баланс підприємства складається за станом на кінець останнього дня кварталу (року).»
Таким чином, з 01.01.2018 із ст.13 Закону № 996 виключено положення щодо складання проміжної фінансової звітності у складі лише балансу та звіту про фінансові результати.
Отже, відповідно до норм П(С)БО № 1 проміжна фінансова звітність також складається з:
● балансу;
● звіту про фінансові результати;
● звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до фінансової звітності.
Електронна звітність: порядок припинення дії договору
про визнання електронних документів за ініціативи підписувача
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що згідно з п. 14 розділу ІІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (далі – Порядок), дія договору про визнання електронних документів (далі – Договір) та пов’язаних з ним повідомлень про надання інформації щодо електронного цифрового підпису припиняється, зокрема за ініціативи підписувача заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів (далі – Заява про приєднання до Договору) (керівника), поданої з дотриманням передбаченої п. 15 роздлу ІІІ Порядку процедури.
Пунктом 15 розділу ІІІ Порядку визначено, що заява про припинення дії договору про визнання електронних документів (далі – Заява про припинення дії Договору) за формою згідно з додатком 3 до Порядку подається до контролюючого органу (визначеного відповідно до п. 5 розділу ІІІ Порядку) безпосередньо підписувачем Заяви про приєднання до Договору (керівником) із пред’явленням документа, що посвідчує особу, або уповноваженим представником.
Якщо Заява про припинення дії Договору подається представником адресата, до неї долучається оригінал або належним чином оформлена копія документа, який засвідчує повноваження такого представника відповідно до законодавства (п. 15 розділу ІІІ Порядку).
Відповідно до п. 16 розділу ІІІ Порядку Договір вважається припиненим у день настання однієї з подій, зазначених у п. 14 розділу ІІІ Порядку.
Довідково: переглянути та завантажити актуальні форми реєстраційних документів для отримання послуг електронного цифрового підпису можна на офіційному сайті Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (далі – АЦСК ІДД ДФС) у розділі «Отримання послуг електронного цифрового підпису»: www.acskidd.gov.ua/r_kor.
Також для удосконалення процедур ідентифікації та автентифікації клієнтів під час надання послуг електронного цифрового підпису внесено Зміни № 5 до Регламенту АЦСК ІДД ДФС. Переглянути Зміни № 5 до Регламенту АЦСК ІДД ДФС можна у розділі «Отримання послуг електронного цифрового підпису»: https://acskidd.gov.ua/reglament.
Про застосування положень п. 139.3 ст. 139 Податкового кодексу України, у редакції, чинній до 01.01.2018
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує, що ДФС України про застосування положень п. 139.3 ст. 139 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у редакції, чинній до 01.01.2018 листом від 12.07.2018 № 21197/7/99-99-15-02-02-17 (далі – лист ДФС № 21197), повідомила наступне.
У практичній діяльності платників було виявлено актуальне питання у процесі застосування Узагальнюючої податкової консультації щодо застосування положень п. 139.3 ст. 139 Кодексу стосовно порядку врахування перевищення резерву над розміром встановленого ліміту, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 03.04.2018 № 400 (далі – Консультація), яке стосується двох можливих варіантів розрахунку різниці між розміром резервів та лімітом у випадку перевищення резерву станом на 01 січня 2015 року, розрахованого згідно з п. 21 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, що наведений у питанні 1 цієї Консультації.
З метою відпрацювання єдиного алгоритму для застосування п. 139.3 ст. 139 Кодексу Державна фіскальна служба України звернулася до Міністерства фінансів України листом від 05.06.2018 № 1640/4/99-99-15-02-02-13 для узгодження питання порядку розрахунку різниці між розміром резервів та лімітом у випадку наявності перевищення резерву станом на 01 січня 2015 року, розрахованого згідно з п. 21 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.
Після обговорення на засіданнях робочих груп, які створені при Міністерстві фінансів України, листом від 27.06.2018 № 11210-09-10/17443 Міністерство фінансів України (далі – лист МФУ № 11210-09-10/17443) висловило свою позицію, яка полягає у наступному.
Підпунктом 139.3.1 п. 139.3 ст. 139 Кодексу у редакції, чинній до 01.01.2018, встановлено, що банки та небанківські фінансові установи, крім страхових компаній, недержавних пенсійних фондів, корпоративних інвестиційних фондів та адміністраторів недержавних пенсійних фондів, визнають для оподаткування резерв, сформований у зв’язку із знеціненням (зменшенням корисності) активів згідно з вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням вимог підпунктів 139.3.2 – 139.3.4 цього пункту.
Підпунктами 139.3.3 і 139.3.4 п. 139.3 ст. 139 Кодексу у редакції, чинній до 01.01.2018, передбачено коригування (збільшення/зменшення) фінансового результату до оподаткування податкового (звітного) періоду для обчислення платниками податку на прибуток підприємств.
Так, зокрема, пп. 1 пп. 139.3.3 п. 139.3 ст. 139 Кодексу у редакції, чинній до 01.01.2018, встановлено порядок збільшення фінансового результату до оподаткування на суму перевищення розміру резерву станом на кінець податкового (звітного) періоду, над лімітом, 20 відсотків (на період з 01 січня 2015 року до 31 грудня 2015 року – 30 відсотків, на період з 01 січня 2016 року до 31 грудня 2018 року – 25 відсотків) сукупної балансової вартості активів, знецінення яких визнається шляхом формування резерву, збільшеної на суму резерву, за такими активами згідно з даними фінансової звітності за податковий (звітний) період.
Абзацом другим цього підпункту визначено, що коригування фінансового результату до оподаткування податкового (звітного) періоду не здійснюється у розмірі зазначеного перевищення резерву, що виникло у попередніх податкових (звітних) періодах.
Порядок коригування фінансового результату до оподаткування, визначений підпунктами 139.3.3 і 139.3.4 п. 139.3 ст. 139 Кодексу у редакції, чинній до 01.01.2018 Кодексу, був запроваджений у Кодексом починаючи з 01 січня 2015 року у зв’язку із зміною методологічного підходу визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств за даними фінансової звітності, яка складається банками відповідно до вимог міжнародних стандартів фінансової звітності.
Таким чином, відповідно до п. 21 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу банки були зобов’язані здійснити перерахунок резерву у зв’язку із знеціненням (зменшенням корисності) активів станом на 01 січня 2015 року.
Резерв, сформований банком у зв’язку із зменшенням корисності активів згідно з вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності станом на кінець 2014 року, у сумі, що не перевищує ліміт у розмірі 30 відсотків вартості, яка розраховується як сукупна балансова вартість активів, знецінення яких визнається шляхом формування резерву, збільшена на суму резерву за такими активами, згідно з даними фінансової звітності за 2014 рік, вважається резервом на 01 січня 2015 року, визнаним для оподаткування.
При цьому сума перевищення резерву над таким лімітом не змінює об’єкт оподаткування поточного або попередніх податкових (звітних) періодів, у тому числі не збільшує та не зменшує фінансовий результат до оподаткування, та вважається перевищенням резерву, що виникло у попередніх звітних (податкових) періодах.
Тож, положення абзацу другого пп. 1 пп. 139.3.3 п. 139.3 ст. 139 Кодексу у редакції, чинній до 01.01.2018, застосовуватиметься банками з урахуванням вимог п. 21 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу щодо суми перевищення резерву над лімітом, яке вважається таким, що виникло у попередніх податкових (звітних) періодах станом на 01 січня 2015 року.
Таким чином, для розрахунку суми збільшення фінансового результату до оподаткування на підставі положення пп. 1 пп. 139.3.3 п. 139.3 ст. 139 Кодексу у редакції, чинній до 01.01.2018, у наступних податкових (звітних) періодах сума перевищення резерву над лімітом станом на кінець кожного з таких періодів порівнюється із перевищенням резерву, що виникло у попередніх податкових (звітних) періодах (включаючи перевищення резерву, розраховане згідно з п. 21 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу), не залежно від того, чи здійснювалось коригування фінансового результату до оподаткування у попередньому податковому (звітному) періоді.
Враховуючи висновок Міністерства фінансів України, викладений у листі МФУ № 11210-09-10/17443, для застосування положень п. 139.3 ст. 139 Кодексу у редакції, чинній до 01.01.2018, у наступних податкових (звітних) періодах у частині порядку врахування перевищення резерву над розміром встановленого ліміту та прикладу розрахунку різниці між розміром резервів та лімітом у випадку наявності перевищення резерву станом на 01 січня 2015 року (включаючи перевищення резерву, розраховане згідно з п. 21 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу), наведеного у питанні 1 Консультації, необхідно використовувати варіант розрахунку № 1, наведений у таблиці листа ДФС № 21197, як такий, що відповідає вимогам Кодексу.
Детальніше з листом ДФС № 21197 можна ознайомитись на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням
http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove–zakonodavstvo/listi–dps/72974.html
Про податковий облік курсових різниць від перерахунку сформованих страхових резервів за активами в іноземній валюті
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра доводить до відома платників, що ДФС України у листі від 12.07.2018 № 21198/7/99-99-15-02-02-17 «Про податковий облік курсових різниць від перерахунку сформованих страхових резервів за активами в іноземній валюті» (далі – лист ДФС № 21198) повідомила стосовно порядку податкового обліку курсових різниць від перерахунку сформованих страхових резервів за активами в іноземній валюті.
Лист ДФС № 21198 розміщенно на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням
http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove–zakonodavstvo/listi–dps/72975.html
До уваги платників акцизного податку!
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє платників акцизного податку, що у зв’язку з введенням в експлуатацію з 02.08.2018 програмного забезпечення «Ліцензування виробництва та обігу (спирт, алкогольні напої, тютюнові вироби)» та відповідно до розпорядження ДФС України від 28.02.2018 № 18-р «Про ведення Реєстру виданих, тимчасово призупинених, анульованих ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами», з 02.08.2018 вводиться єдиний зразок заяви щодо ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, яка заповнюється суб’єктами господарювання залежно від дії, яку необхідно здійснити, а саме:
видача ліцензії;
внесення чергового платежу (щоквартальна сплата за ліцензію);
переоформлення ліцензії та внесення змін до РРО;
видача дубліката ліцензії;
анулювання ліцензії.
Слід зазначити, що для оформлення нової ліцензії, видачі дубліката ліцензії, подовження терміну дії ліцензії до органів ДФС необхідно надавати платіжні документи (квитанція, платіжне доручення) по кожній заяві окремо (тютюнові вироби та алкогольні напої), тобто, окремий пакет документів подається на оформлення по кожному торговельному об’єкту.
До уваги платників ЄСВ!
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує, що ДФС України у зв’язку з набранням чинності наказом Міністерства фінансів України від 15.05.2018 № 511, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України від 11.06.2018 № 692/32144 (далі – наказ Мінфіну № 511), яким затверджено зміни, внесені до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Мінфіну від 14.04.2015 № 435 (далі – наказ Мінфіну № 435), повідомила наступне.
Частиною четвертою ст. 8 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами і доповненнями визначено, що порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) визначається цим Законом, у частині адміністрування – Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та митну політику.
Відповідно до п. 46.6 ст. 46 ПКУ у разі якщо в результаті запровадження нового податку або зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, який затвердив такі форми, зобов’язаний оприлюднити нові форми звітності.
До визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
З огляду на зазначене, звітність за липень 2018 року подається у серпні 2018 року за формами, затвердженими наказом Мінфіну № 435.
Таким чином, звітність за новими формами, затвердженими наказом Мінфіну № 435 у редакції наказу Мінфіну № 511, подаватиметься платниками ЄСВ, починаючи з 01.09.2018.
Сплата податку на нерухомість за житло,
яке належить дитині-сироті
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що відповідно до пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок), є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Згідно з пп. «д» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об’єкта на дитину не є об’єктами оподаткування податком.
Отже, якщо житло належить дитині-сироті, то податок за такий житловий об’єкт не сплачується.
Уточнююча звітність платниками подається до дати початку
проведення перевірки, яка вказана у копії наказу
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що п. 50.2 ст. 50 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.
Це правило не поширюється на випадки, встановлені ст. 177 ПКУ.
Згідно з п. 77.4 ст. 77 ПКУ про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.
Враховуючи вищевикладене, платник податків може подати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору до дати початку проведення перевірки, яка вказана у копії наказу про проведення документальної планової перевірки та письмовому повідомленні про її проведення.
За півроку місцеві бюджети Дніпропетровщини одержали
майже на 2 мільярди гривень більше ніж торік
«Доходи місцевих бюджетів Дніпропетровської області за січень – червень 2018 року склали 11 мільярдів 558,3 мільйони гривень, що на 20,7%, або на 1 мільярд 983,0 мільйони гривень більше рівня 2017 року», – повідомила виконуюча обов’язки начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.
Вона також зазначила, що більше половини надходжень в місцеві скарбниці регіону забезпечує податок на доходи фізичних осіб. Його сума склала 6 мільярдів 615,8 мільйонів гривень. Це на 1 мільярд 459,4 мільйони гривень більше фактичних надходжень першого півріччя минулого року.
Наступною за фінансовою потужністю складовою доходів місцевих бюджетів області є плата за землю. Власники землі та землекористувачі сплатили у розмірі 1 мільярд 828,8 мільйонів гривень.
Ще одним важливим джерелом доходів місцевих громад Дніпропетровщини є єдиний податок для суб’єктів малого підприємництва. Так, протягом шести місяців цього року до кошиків місцевих бюджетів області від суб’єктів господарювання надійшло 1 мільярд 47,9 мільйонів гривень єдиного податку, що на 231,4 мільйони гривень більше минулорічних надходжень.
Протягом І півріччя 2018 року Центрами обслуговування платників Дніпропетровщини надано понад 200 тисяч адмінпослуг
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує, що найбільш запитуваною серед відвідувачів Центрів обслуговування платників залишається послуга з видачі картки платника податків, внесення до паспорта громадянина України даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків. Зокрема, у січні – червні поточного року ЦОП Дніпропетровщини надано більше 86,2 тисячі таких послуг.
Також не втрачає актуальності послуга з видачі відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків. Протягом зазначеного періоду платникам надано понад 37 тисяч цих послуг. Крім того, платників продовжує цікавити послуга з надання витягу з реєстру платників єдиного податку. З початку року видано більше 15 тисяч таких витягів.
На сьогодні обслуговування платників здійснюється 36 Центрами обслуговування платників, що діють при податкових інспекціях Дніпропетровської області, які надають 30 видів адміністративних послуг. Протягом шести місяців поточного року 247 працівниками, задіяних у роботі ЦОП, надано понад 200 тисяч адміністративних послуг. Окрім отримання консультативних та інформаційних послуг, відвідувачі Центрів обслуговування платників мають можливість подати податкову звітність та отримати ключі електронного цифрового підпису.
Порядок розрахунку показника ΣОвердрафт в СЕА ПДВ
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує, що ДФС України на головній сторінці офіційного веб-порталу повідомила наступне.
Відповідно до п. 200¹.3 ст. 200¹ Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями показник ΣОвердрафт є складовою формули, за якою обраховується сума ПДВ, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
ΣОвердрафт – це сума середньомісячного розміру сум ПДВ, які за останні 12 звітних (податкових) місяців були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені чи розстрочені або відстрочені.
Показник ΣОвердрафт щокварталу (станом на 01.01.2016, 01.04.2016, 01.07.2016… 01.07.2018 і т.д.) протягом перших шести робочих днів такого кварталу підлягає автоматичному перерахунку з урахуванням показника середньомісячного розміру сум податку, які за останні 12 звітних (податкових) місяців станом на дату такого перерахунку, були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені чи розстрочені або відстрочені.
Такий перерахунок здійснюється шляхом віднімання суми попереднього збільшення та додавання суми збільшення згідно з поточним перерахунком.
Крім того, для розрахунку/перерахунку показника ΣОвердрафт особа має бути зареєстрована платником ПДВ не менше 12 послідовних місяців (без анулювання та повторної реєстрації протягом такого періоду).
В обрахунку показника ΣОвердрафт застосовуються суми нарахувань за попередні 12 місяців по деклараціях з ПДВ / уточнюючих розрахунках до таких декларацій у частині суми, що підлягає сплаті до бюджету (рядок 18 декларації з ПДВ, уточнюючих розрахунків до таких декларацій), які погашені, у т.ч. відстрочені (розстрочені).
Для перерахунку показника ΣОвердрафт станом на 01.07.2018 застосовуються суми нарахувань у період з 01.07.2017 по 30.06.2018 включно.
Інформацію розміщено за посиланням
http://sfs.gov.ua/media–tsentr/novini/344488.html
Порядок відображення у фіскальних чеках сум заокруглень
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що у зв’язку з прийняттям Правлінням Національного банку України постанови від 15.03.2018 № 25 «Про оптимізацію обігу монет дрібних номіналів» ДФС України надала роз’яснення щодо заокруглення сум реалізованих товарів (наданих послуг) у фіскальних чеках суб’єктами господарювання, які здійснюють готівкові розрахунки за реалізовані товари (надані послуги) або інші операції з готівкою із використанням реєстраторів розрахункових операцій.
Так, відповідно до пункту 5 розділу І Положення про форму і зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, розрахункові документи, що друкуються РРО, можуть містити додаткові дані про проміжний підрахунок загальної суми за чеком, суму здачі та інші дані, зокрема інформацію, яка визначена технічними вимогами до спеціалізованих реєстраторів розрахункових операцій.
Таким чином, суб’єкти господарювання можуть додатково друкувати у реквізитах розрахункових документів загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах фіскального чеку наступним чином:
► після рядка 7 фіскального чеку перед рядком 8 фіскального чеку додати нові рядки «Загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) за чеком до заокруглення» та «заокруглена знижка/заокруглена надбавка»;
► в рядку 8 фіскального чеку «СУМА» зазначати «Загальна вартість придбаних товарів (наданих послуг) за чеком після заокруглення». Саме вказана сума вважається сумою розрахунку за відповідним розрахунковим документом.
До підсумку розрахункових операцій z-звіту та х-звіту відповідно до пунктів 15 та 17 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2002 № 199 (зі змінами), має потрапляти загальний підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги), тобто сума з розрахункових документів після заокруглення.
Приклади.
Заокруглення до збільшення:
Загальна вартість товарів, які указані в чеку, становить 35 грн 49 коп., тоді у рядку «надбавка» вказується – 1 коп., а у рядку «СУМА» зазначається «Загальна вартість придбаних товарів (наданих послуг) за чеком після заокруглення» – 35 грн 50 коп.
Заокруглення до зменшення:
Якщо загальна вартість товарів, які указані в чеку, становить 35 грн 44 коп., тоді у рядку «знижка» вказується – 4 коп., а у рядку «СУМА» зазначається «Загальна вартість придбаних товарів (наданих послуг) за чеком після заокруглення» – 35 грн 40 коп.
До підсумку розрахункових операцій z-звіту та х-звіту потрапляє «Загальна вартість придбаних товарів (наданих послуг) за чеком після заокруглення», у наведених прикладах відповідно 35 грн 50 коп. та 35 грн 40 коп.
Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням
http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/344481.html
Внесено зміни до порядку попереднього
узгодження ціноутворення у контрольованих операціях
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра доводить до відома платників, що 10.07.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 04.07.2018 № 518 (далі – Постанова № 518), якою внесено зміни до Порядку попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях, за результатами якого укладаються договори, що мають односторонній, двосторонній та багатосторонній характер, для цілей трансфертного ціноутворення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2015 № 504 (далі – Порядок).
Нагадуємо, що Порядок визначає процедуру попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях, за результатами якої укладаються договори про попереднє узгодження ціноутворення, що мають односторонній, двосторонній або багатосторонній характер, для цілей трансфертного ціноутворення (далі – процедура узгодження ціноутворення).
Договір про попереднє узгодження ціноутворення (далі – договір), що має односторонній, двосторонній чи багатосторонній характер – це письмова угода, що укладається між великим платником податків (далі – платник податків) та ДФС України за результатами проведення процедури узгодження ціноутворення, під час якої узгоджуються критерії визначення відповідності умов контрольованих операцій, що здійснюються або будуть здійснені платником податків, принципу «витягнутої руки».
За згодою ДФС України та платника податків дія договору може бути поширена на весь звітний період, в якому його укладено, та/або на звітні періоди, які передують набранню ним чинності, якщо стосовно таких звітних періодів не проведена та не проводиться перевірка з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки».
Укладення договору є вільним волевиявленням сторін процедури узгодження ціноутворення у разі досягнення ними згоди щодо предмета та положень такого договору.
Одно-, дво- чи багатосторонній характер договору визначається платником податків самостійно на дату звернення до ДФС України за умови, що укладення договору дво- чи багатостороннього характеру потребує надання підтверджень того, що контрагент платника податків звернувся до іноземного державного органу, уповноваженого адмініструвати податки і збори у державі, резидентом якої є сторона контрольованої операції, в цілях укладення договору.
Постанову № 518 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 10.07.2018 № 126.
Фермерське господарство – «спрощенець» ІV групи
не є платником рентної плати за воду
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що відповідно до п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) суб’єкти господарювання – платники єдиного податку ІV групи (сільськогосподарські товаровиробники, які задовольняють умовам, визначеним ст.291 ПКУ), звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання звітності з рентної плати за спеціальне використання води (далі – рентна плата за воду).
Отже, у разі, якщо фермерське господарство є платником єдиного податку ІV групи, то таке господарство не подає звітність з рентної плати за спеціальне використання води та не сплачує рентну плату за воду.
Благодійна організація є платником податку на нерухомість
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що відповідно до пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі податок на нерухомість), є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Перелік об’єктів нерухомості, які не є об’єктами оподаткування податком на нерухомість, визначено пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ. Особливостей для благодійних організацій щодо сплати податку на нерухомість нормами ПКУ не встановлено.
Отже, якщо благодійна організація згідно з інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно має у власності об’єкти нерухомості, що використовуються такою організацією згідно із статутом, то така організація відповідно до норм ПКУ є платником податку на нерухомість.
Постачання послуг для обслуговування повітряних суден,
які виконують міжнародні рейси: оподаткування ПДВ
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує, що відповідно до пп. «в» пп. 95.1.3 п. 195.1 ст. 195 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями операції з постачання послуг з обслуговування повітряних суден, що виконують міжнародні рейси оподатковуються за нульовою ставкою.
До послуг з обслуговування повітряних суден, які виконують міжнародні рейси, відносяться послуги, які комплексно необхідні та безпосередньо пов’язані з виконанням міжнародного рейсу, а саме:
► обслуговування повітряних суден та пасажирів в аеропорту (посадка-зліт повітряного судна, обслуговування пасажирів в аеровокзалі, забезпечення авіаційної безпеки, наднормативна стоянка повітряного судна);
►послуги з наземного обслуговування повітряних суден та пасажирів в аеропортах;
► оренда аеропортових приміщень у частині використання для обслуговування міжнародних рейсів (офіси, стійки реєстрації та інші службові приміщення, які орендуються авіаперевізниками, що виконують міжнародні рейси);
► послуги персоналу з обслуговування повітряних суден.
Задекларували доходи – до 01 серпня 2018 року сплатіть податок!
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує громадянам, які подали декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік (далі – декларація), про обов’язок сплати до 1 серпня року, що настає за звітним, суми податкового зобов’язання, зазначеної в поданій податковій декларації (п. 179.7 ст. 179 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ)).
Слід зазначити, що відповідно до п. 126.1 ст. 126 ПКУ у разі несплати узгодженої суми грошового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб за наслідками поданої річної декларації до 1 серпня року, що настає за звітним, платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу:
► при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу;
► при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу.
Після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, нараховується пеня (пп. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ).
Електронне декларування за митними деклараціями
на Дніпропетровській митниці ДФС
Кількість електронних митних декларацій (далі – ЕМД), оформлених на бланку єдиного адміністративного документу у т.ч. у відсотковому відношенні до загальної кількості оформлених митних декларацій складає у червні 2018 року 12 461 шт. (99,6 %).
У порівнянні з аналогічним періодом минулого року (з 01.06.2017 по 30.06.2017) відсотковий показник кількості оформлених ЕМД збільшився на 0,6 % та складає 99,6 %.
Також, у порівнянні з травнем 2018 року у червні поточного року відсотковий показник кількості оформлених ЕМД збільшився на 0,6 % та складає 99,6 %.
Внесено зміни до порядку оформлення результатів документальних перевірок
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує, що 14.07.2018 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 05.06.2018 № 547, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за № 747/32199 (далі – наказ № 547), яким внесено зміни до Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків – юридичними особами та їх відокремленими підрозділами (далі – Порядок).
Зміни до Порядку внесено відповідно до статей 77 – 79, 81 – 86 Податкового кодексу України, статей 345 – 355 Митного кодексу України, а також враховуючи положення постанови Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 № 55 «Деякі питання документування управлінської діяльності» з метою вдосконалення порядку оформлення матеріалів документальних перевірок, дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків – юридичними особами та їх відокремленими підрозділами.
Нагадуємо, що Порядок розроблено для застосування посадовими особами контролюючих органів при оформленні результатів документальних перевірок платників податків – юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, постійних представництв та представництв нерезидентів дотримання законодавства з питань державної митної справи, про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Дія Порядку не поширюється на оформлення результатів перевірок контрольованих операцій відповідно до ст. 39 розділу I Податкового кодексу України.
Наказ № 547 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 13.07.2018 № 53.
До уваги платників! Часткова зміна кодів бюджетної класифікації
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що 14.07.2018 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 № 543 (далі – постанова № 543), якою внесено зміни у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 № 106 «Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету».
Зокрема, у графі «Коди бюджетної класифікації» додатка до постанови № 543 у позиції «ДФС»:
після цифр «13031000», графу доповнено цифрами «,13031100, 13031200, 13031300,»;
цифри і слова «21010800 (за актами перевірок),», «22080400 (за актами перевірок),», «22130000 (за актами перевірок),», «24160100 (за актами перевірок), 24160200 (за актами перевірок),», «,50110000 (за актами перевірок)» виключено.
Постанову № 543 опубліковано у офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 14.07.2018 № 130.
Постанова № 543 розміщена на веб-сторінці Урядового порталу «Єдиний портал органів виконавчої влади України» за посиланням
До уваги платників екологічного податку!
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра звертає увагу платників екологічного податку на застосування коефіцієнта до ставок екологічного податку (далі – коефіцієнт).
Так, відповідно до п. 246.5 ст. 246 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) коефіцієнт встановлюється залежно від місця (зони) розміщення відходів у навколишньому природному середовищі, а саме:
► в межах населеного пункту або на відстані менш як 3 км від таких меж застосовується коефіцієнт «3»;
► на відстані від 3 км і більше від меж населеного пункту застосовується коефіцієнт «1».
Платникам екологічного податку слід ретельно визначати відстань від місця розміщення відходів на полігоні твердих побутових відходів до меж населеного пункту і застосовувати відповідну ставку коефіцієнта, щоб уникнути штрафних санкцій.
Звертаємо увагу, що відповідно до п. 123.1 ст. 123 ПКУ у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов’язання платника податків на підставах, визначених пп. 54.3.2 п. 54.3 ст.54 ПКУ,
тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов’язання.
При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов’язання з цього податку
тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов’язання.
Також, відповідно до ст. 129 ПКУ при нарахуванні суми грошового зобов’язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, – починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов’язання, визначеного ПКУ (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження), нараховується пеня.
Реалізація пального: чи може постійне представництво нерезидента
зареєструватись платником акцизного податку?
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що відповідно до пп. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) постійне представництво – постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління; філія; офіс; фабрика; майстерня; установка або споруда для розвідки природних ресурсів; шахта, нафтова/газова свердловина, кар’єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; склад або приміщення, що використовується для доставки товарів, сервер.
Згідно з пп. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПКУ платником акцизного податку є особа, яка реалізує пальне – здійснює операції з реалізації пального у розумінні абзацу другого пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
Для таких осіб ПКУ передбачено обов’язковість реєстрації платником акцизного податку з реалізації пального за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП) до початку здійснення реалізації пального (пп. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 ПКУ)
Враховуючи вищевикладене, до платників акцизного податку з реалізації пального віднесено юридичних осіб та ФОП.
Постіне представництво не є ні юридичною особою, ні ФОП, а отже воно не підлягає реєстрації платником акцизного податку.
За інформацією ГУ ДФС у Дніпропетровській області