Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Державною податковою службою з 01.04.2021 року здійснюється приймання та обробка спільно з Пенсійним фондом України звітності щодо сум нарахованого єдиного внеску.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 19 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464), Державна податкова служба України формує та веде реєстр страхувальників.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 прим. 1 Закону № 2464 Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд України.

Після перевірки поданого платником податку документу в Пенсійному фонді України платникам направляється повідомлення (друга квитанція) з зазначенням результатів такої перевірки.

Станом на 11 травня поточного року прийнято та оброблено понад 634 тис. документів звітності із сумами нарахованого єдиного внеску.

Додатково інформуємо, що пунктом 52¹ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (Кодекс) визначено, що за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабміном на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зокрема, штрафні санкції передбачені пунктом 120.1 статті 120 Кодексу за несвоєчасне подання податкової звітності (крім ПДВ, акцизного податку, рентної плати) не застосовуються.

Також пунктом 9 прим. 11 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення»  Закону № 2464 встановлено, що тимчасово штрафні санкції, визначені частиною одинадцятою статтею 25 цього Закону за несвоєчасне подання звітності до контролюючих органів не застосовуються.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

 

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/467839.html

 

• Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

 

Частка великого бізнесу у проведених

експортно-імпортних операціях перевищує 70 відсотків

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Державна податкова служба України підбила підсумки обсягів експортно-імпортних операцій за І квартал 2021 року.

Загальна сума експортних операцій в І кварталі 2021 року становила            342 млрд грн, тоді як сума імпортних – 263 млрд гривень.

Протягом І кварталу 2021 року позитивна динаміка експортних операцій спостерігалася, зокрема, при постачанні товарів на ринки країн Європейського союзу, Азії та Сполучених штатів Америки. Водночас відбулося скорочення обсягів експортних операцій з постачання до країн Африки.

Структура експортних операцій за товарними групами мала такий вигляд:

– недорогоцінні метали та вироби з них ≈ 21 %;

– продукти рослинного походження ≈ 18 %;

– мінеральні продукти ≈ 15 %;

– жири та олії рослинного або тваринного походження ≈ 13 %;

– машини, обладнання та механізми, електротехнічне обладнання ≈ 9 %;

– інші ≈ 24 %.

На кінець І кварталу 2021 року темпи зростання обсягів імпортних операцій перевищили експортні. Впродовж січня-березня 2021 року відбулося зростання імпорту з країн Європейського союзу, Азії та Сполучених штатів Америки. Водночас відбулося скорочення обсягів експортних операцій з постачання до країн Африки та Російської Федерації.

Товарна структура імпортних операцій:

– машини, обладнання та механізми, електротехнічне обладнання ≈ 19 %;

– мінеральні продукти ≈ 18 %;

– продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості ≈ 14 %;

– засоби наземного транспорту, літальні апарати, плавучі засоби ≈ 10 %;

– полімерні матеріали, пластмаси та вироби з них ≈ 7 %.

– інші ≈ 32 %.

Обсяги експортних операцій, здійснених великими платниками податків, становили 247 млрд грн – 72 %, у той же час обсяги імпортних операцій – 196 млрд грн, або 74 % від загального підсумку.

У розрізі підприємств, що знаходяться на обліку в Міжрегіональних управліннях по роботі з великими платниками податків,обсяги експортно-імпортних операцій становлять:

– Центральне МУ:

• експорт – 58,4 млрд грн,
• імпорт – 129,2 млрд грн;

– Східне МУ:

• експорт – 120,5 млрд грн,
• імпорт – 32,2 млрд грн;

– Західне МУ:

• експорт – 12,3 млрд грн,
• імпорт – 13,2 млрд грн;

– Південне МУ:

• експорт – 29,3 млрд грн,
• імпорт – 8,1 млрд грн;

– Північне МУ:

• експорт – 26,9 млрд грн,
• імпорт – 14 млрд гривень.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

 

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/467751.html

 

• Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

 

Центрами обслуговування платників Дніпропетровщини

за чотири місяця 2021 року надано 95,7 тис. адміністративних послуг

 

При державних податкових інспекціях Головного управління ДПС                      у Дніпропетровській області функціонують 35 центрів обслуговування платників (ЦОП) та мобільний ЦОП, де платники податків можуть отримати широкий спектр послуг: інформаційних, консультативних та адміністративних.

ЦОПами забезпечується надання 75 видів адміністративних послуг, 49 з яких надаються безкоштовно.

«Загалом протягом січня – квітня 2021 року опрацьовано понад                     97,6 тис. звернень у сфері надання адміністративних та інших послуг. В електронному вигляді надійшло 26,3 тис. звернень, що на 11,0 тис. звернень більше у порівнянні з відповідним періодом минулого року», – повідомила начальник управління електронних сервісів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Алла Свірська.

Впродовж чотирьох місяців 2021 року платники отримали                              95,7 тис. адміністративних послуг, з яких 25,1 тис. – в електронному вигляді, що на 11,2 тис. послуг більше аналогічного періоду 2020 року.

З переліком адміністративних послуг, що надаються Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області та Інформаційними картками адміністративних послуг можна ознайомитись на офіційному субсайті «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області» у розділі «Адміністративні послуги».

 

• Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

 

Щоб вести справи в умовах карантину, бізнесу пропонується користуватися державними послугами та інформаційними ресурсами online

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що Єдиний портал державних послуг Дія пропонує реєстрацію фізичної особи – підприємця (далі – ФОП) за 10 хвилин.

Так, за посиланням https://diia.gov.ua/services/reyestraciya-fop здійснюється подання заяви для відкриття ФОП (протягом 10 хвилин), реєстрація ФОП – протягом 2 робочих днів, послуга надається безкоштовно.

 

Опис послуги: реєстрація ФОП, обрання загальної чи спрощеної системи оподаткування та подання заяви на реєстрацію платником податку на додану вартість (ПДВ).

 

Для реєстрації необхідно:

 

1. Електронний підпис (кваліфікований електронний підпис).
2. Зареєструватися чи авторизуватися (якщо вже зареєстровані) у кабінеті громадянина на diia.gov.ua за допомогою електронного підпису.
3. Заповнити онлайн-форму на отримання послуги.
4. Заповнену заяву на реєстрацію ФОП буде автоматично надіслано до реєстратора за місцем вашої реєстрації або за місцем реєстрації, що вказано в довідці переселенця.
5. Якщо обрано спрощену форму оподаткування, то відповідні відмітки проставляються у заяві про державну реєстрацію. Заява автоматично передається до податкового органу за місцем вашої реєстрації або за місцем реєстрації, що вказано в довідці переселенця.
6. Якщо не обрано форму оподаткування, короткий тест, допоможе визначитися.
7. Зверніть увагу! Також ви можете подати заяву на реєстрацію платником податку на додану вартість (ПДВ), якщо обрали загальну систему оподаткування.

 

• Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

 

Податковим кодексом України

встановлені ставки акцизного податку на пальне

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що ставки акцизного податку на пальне визначені п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) і встановлені для різних груп (продукції) згідно з  УКТ ЗЕД.

Так, зокрема:

 

Код товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД	Опис товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД	Ставка акцизного податку у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції)
		одиниця виміру (об’єм у літрах, приведених до t 15° C)	ставка
3826 00 10 00 3826 00 90 00	Біодизель та його суміші (що не містять або містять менш як 70 мас. % нафти або нафтопродуктів, одержаних з бітумінозних порід) на основі моноалкільних складних ефірів жирних кислот	-“-	106
3824 90 97 10	Паливо моторне альтернативне	-“-	162
2710 19 62 00 – 2710 19 68, 2710 19 71 00, 2710 19 75 00, 2710 19 99 00, 2710 20 31 00, 2710 20 35 00, 2710 20 39 00	Палива рідкі, на основі газойлів (дизпаливо), менш як 85 об.% яких, включаючи витрати, переганяється при температурі 350°С (за методом ISO 3405, еквівалентним методу ASTM D 86), крім палива пічного побутового, базових олив та інших мастильних матеріалів, та інших дистилятів, які під час фракційної розгонки за методом ISO 3405 (або аналогічним методом ASTM D 86) при температурі 350° С та атмосферному тиску переганяються не більше 35 об. %.	євро за 1000 літрів	213,50
3814 00 90 90	Тільки розчинники або розріджувачі на основі метанолу; інші готові суміші на основі метанолу	євро за 1000 літрів	245,50

* До ставки податку застосовується підвищувальний коефіцієнт 10 при:

• ввезенні на митну територію України пального;
• реалізації виробником виробленого в Україні пального.

Підвищувальний коефіцієнт 10 не застосовується для суб’єктів господарювання, які відповідно до п. 229.8 ст. 229 ПКУ видали податковий вексель.

Товари (продукція), що використовуються як пальне для заправлення транспортних засобів, обладнання або пристроїв з двигунами внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення, з двигунами внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, з двигунами внутрішнього згоряння з кривошипно-шатунним механізмом, коди яких згідно з УКТ ЗЕД не зазначені у цьому підпункті (крім газу природного у газоподібному стані за кодом 2711 21 00 00 згідно з      УКТ ЗЕД), оподатковуються за ставкою податку 213,5 євро за 1000 літрів.

Звертаємо увагу, що 24.03.2021 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 17 березня 2021 р. № 232 «Деякі питання зарахування частини акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального до загального фонду відповідних бюджетів місцевого самоврядування» (далі – Постанова № 232) (опубліковано в «Урядовому кур’єрі» від 24.03.2021 № 56), якою затверджено Порядок зарахування частини акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального до загального фонду відповідних бюджетів місцевого самоврядування (далі – Порядок)

Порядок визначає механізм зарахування частини акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального до загального фонду відповідних бюджетів місцевого самоврядування.

Затвердженим Порядком встановлено, що Державна казначейська служба України (Казначейство) щодня у день надходження акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального на рахунки, відкриті в Казначействі для сплати таких податків, здійснює розподіл частини (13,44 відсотка) акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального між відповідними бюджетами місцевого самоврядування відповідно до формули, зазначеної у цьому Порядку, і часток згідно з додатком до нього (частки для зарахування до загального фонду відповідних бюджетів місцевого самоврядування частини акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального у першому півріччі 2021 р.).

У звітності про виконання загального фонду місцевих бюджетів операції відображаються згідно з кодами класифікації доходів бюджетів:

14021900 «Пальне» – щодо зарахування акцизного податку з виробленого в Україні пального;

14031900 «Пальне» – щодо зарахування акцизного податку з ввезеного на митну територію України пального.

Крім цього, ДПС України необхідно щороку до 10 січня та 10 липня подавати Міністерству фінансів України інформацію з урахуванням даних реєстраторів розрахункових операцій про обсяг реалізованого за останнє півріччя відповідного бюджетного періоду суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі пального у розрізі адміністративно-територіальних одиниць.

 

• Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

 

Внесено зміни до ПКУ щодо реструктуризації зобов’язань за кредитами в іноземній валюті та адаптації процедур неплатоспроможності фізичних осіб

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 24.04.2021 набрав чинності Закон України від 13 квітня 2021 року № 1383-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо реструктуризації зобов’язань за кредитами в іноземній валюті та адаптації процедур неплатоспроможності фізичних осіб» (далі – Закон № 1383)

Законом № 1383 внесено зміни, зокрема до підпунктів «д» і «е» п.п. 164.2.17   п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)

Так, відповідно до внесених змін, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) включається дохід, отриманий платником ПДФО як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 цього ПКУ) у вигляді:

► основної суми боргу (кредиту) платника ПДФО (крім суми прощеного (анульованого) основного боргу платника ПДФО за іпотечним кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов’язаний повідомити платника ПДФО – боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників ПДФО, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує ПДФО з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов’язаний виконати всі обов’язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом («д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ);

► вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника ПДФО, крім сум, зазначених у п.п. 165.1.53 п. 165.1 ст. 165 ПКУ. Не є додатковим благом сума знижки звичайної ціни (вартості) при продажу (відчуженні) на користь платника податків житлової нерухомості, набутої у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно за договорами іпотеки, що забезпечує кредит, наданий в іноземній валюті («е» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Крім того Законом № 1383 внесено зміни і до п.п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

Підпункт 165.1.55 п. 165.1 ст. 165 ПКУ доповнено новим абзацом, відповідно до якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО не включається основна сума боргу (кредиту) платника ПДФО за іпотечним кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

Також п.п. 165.1.59 п. 165.1 ст. 165 ПКУ викладено у новій редакції, відповідно до якої, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО не включаються суми, на які зменшено (прощено) борг фізичної особи шляхом проведення реструктуризації зобов’язань, передбачених кредитним договором, відповідно до якого кредитором було надано позичальнику – фізичній особі кредит в іноземній валюті, якщо така реструктуризація здійснена відповідно до порядку і на умовах, встановлених розділом IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» або п. 5 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу України з процедур банкрутства.

Закон № 1383 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 22.04.2021 № 76.

 

• Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

 

Щодо особливостей застосування ставки ПДВ у розмірі 14 відсотків

до операцій з постачання молока незбираного

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників наступне.

ДПС України з урахуванням висновків, наданих Державною митною службою України листом від 16.03.2021 № 15/15-04- 01/8.16/944 та Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України листом від 13.04.2021 № 3101-06/22176-03, листом  від 07.05.2021                                             № 10639/7/99-00-21-03-02-07 (далі – Лист № 10639) проінформувала щодо особливостей застосування ставки податку на додану вартість у розмірі 14 відсотків до операцій з постачання молока незбираного.

Так, відповідно до п.п. «г» п. 193.1 ст. 193 розділу V Податкового кодексу України (далі – ПКУ) ставка ПДВ встановлюється від бази оподаткування в розмірі 14 відсотків по операціях з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України сільськогосподарської продукції, що класифікується за такими кодами згідно з УКТ ЗЕД: 0102, 0103, 0104 10, 0401 (в частині молока незбираного), 1001 1002 1003, 1004, 1005, 1201, 1204 00, 1205,  1206 00, 1207, 1212 91, крім операцій з ввезення на митну територію України товарів, визначених у пункті 197.18 статті 197 розділу V ПКУ.

Для цілей класифікації товарів використовують Українську класифікацію товарів зовнішньоекономічної діяльності, що є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України від 04 червня 2020 року             № 674-ІХ «Про Митний тариф України».

При здійсненні операцій з постачання молока (група 0401 кодів УКТ ЗЕД) ставка ПДВ у розмірі 14 відсотків застосовується тільки у частині здійснення операцій з постачання молока незбираного.

Відповідно до УКТ ЗЕД у товарній позиції 0401 класифікується молоко (незбиране молоко або повністю чи частково знежирене молоко) та вершки, незгущені та без додання цукру чи інших підсолоджувальних речовин.

Законом України від 24 червня 2004 року № 1870-ІУ «Про молоко та молочні продукти» (далі – Закон № 1870) визначено, що:

• молоко сире – це продукт нормальної секреції молочних залоз однієї або декількох здорових корів, овець, кіз, буйловиць, кобил, температура якого не перевищує 40°С і який не піддавався будь-якій обробці (абзац 7 частини 1 ст. 1 Закону № 1870);
• молочна сировина – це молоко, яке піддавалося попередній фізичній обробці

(фільтрації, охолодженню), а також будь-які молочні продукти, що містять виключно складові молока (молочний жир, молочний білок, лактозу) і можуть бути використані у виробництві іншої продукції (абзац 8 частини 1 ст. 1        Закону № 1870).

З огляду на вищезазначене класифікація товару «молоко незбиране» в межах товарної позиції 0401 УКТ ЗЕД здійснюється відповідно до інформації щодо показника вмісту жиру в цьому продукті та відповідно до національних стандартів України (ДСТУ 3661:2018, ДСТУ 2212:2003), які розроблені згідно з правилами, установленими в національній стандартизації України.

Національні стандарти України (ДСТУ 3662:2018, ДСТУ 2212:2003) розроблені згідно з правилами, установленими в національній стандартизації України.

Пунктом 3 «Терміни та визначення понять» ДСТУ 3662:2018 «Молоко-сировина коров’яче. Технічні умови» визначено, що:

• молоко-сировина – це молоко без вилучення та/або долучення до нього будь-яких речовин та/або певних складників, попередньо очищене фізичним способом від механічних домішок, охолоджене та призначене для подальшого перероблення.

В пункті 5 «Технічні вимоги» ДСТУ 3662:2018 «Молоко-сировина коров’яче. Технічні умови» зазначено, що:

• молоко, яке закуповують, повинно отримуватись від здорових корів у яких не виявлено інфекційних захворювань, які перебувають під ветеринарним наглядом, та за показниками якості має відповідати вимогам цього стандарту. Молоко після доїння повинно бути очищене та охолоджене;
• молоко повинно бути натуральним незбираним, чистим без сторонніх присмаків і запахів. За зовнішнім виглядом та консистенцією молоко повинно бути однорідною рідиною від білого до кремового кольору, без пластівців білка та осаду;
• масова частка жиру і білка в молоці повинні відповідати базисним нормам які затверджені Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 5.1, 5.2, 5.3, 7.4, 7.6 ДСТУ 2212:2003 «Молочна промисловість. Виробництво молока та кисломолочних продуктів» визначено що:

• сире молоко – це молоко, що його не піддавали тепловому оброблянню;
• незбиране молоко – це молоко, хімічний склад та стан компонентів якого не зазнали змін;
• знежирене молоко – це частина молока, яку одержують після відокремлення вершків від молока;
• нормалізація, нормалізування – це доводження хімічного складу молочної суміші до регламентованого значення масової частки жиру і (або) білка та сухих речовин;
• пастеризація, пастеризування – це теплове обробляння за температури понад 65°С з відповідним витримуванням.

Отже, виходячи з зазначеного, до категорії «молоко незбиране» може бути віднесено молоко, що класифікується згідно з УКТ ЗЕД за товарною позицією 0401, яке було лише охолоджене та не піддавалося сепаруванню, іншим видам обробки, в тому числі термічній, які змінюють його хімічний склад та стан компонентів. За дотримання таких умов операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України такої сільгосппродукції (молока незбираного) оподатковуються ПДВ за ставкою 14 відсотків.

Операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України молока, що класифікується згідно з УКТ ЗЕД за товарною позицією 0401, яке піддавалося обробці (в тому числі пастеризації), сепаруванню, іншим видам обробки, крім охолодження, оподатковуються ПДВ за ставкою 20 відсотків.

Лист № 10639 розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

 

https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/75464.html

 

 

• Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

 

Податкова знижка за користування іпотечним кредитом: договори на отримання кредиту зобов’язані відповідати певним умовам

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми встановлені п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Іпотечний житловий кредит – це фінансовий кредит, що надається фізичній особі банківською чи іншою фінансовою установою відповідно до закону строком не менш як на п’ять повних календарних років для фінансування витрат, пов’язаних з придбанням квартири (кімнати) чи житлового будинку (його частини) або будівництвом житлового будинку (його частини), що надаються у власність позичальника, з прийняттям кредитором такого житла (землі, що знаходиться під таким житловим будинком, у тому числі присадибної ділянки) у заставу (п.п. 14.1.87 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Враховуючи положення ПКУ, право на податкову знижку щодо сплачених за іпотечним кредитом процентів мають платники ПДФО, в яких договори на отримання кредиту на придбання (будівництво) житла відповідають одночасно наступним умовам:

► у кредитному договорі має бути зазначено, що його видано на придбання (будівництво) житла, яке приймається кредитором у заставу;

► до кредитного договору в обов’язковому порядку має бути укладений договір іпотеки (застави) нерухомого майна, що придбавається чи будується, який є невід’ємним доповненням до такого кредитного договору;

► договір іпотеки (застави) обов’язково має бути нотаріально посвідченим;

► кредит має бути отриманий від банку;

► договір про іпотечний кредит укладено на термін не менше, ніж 5 років.

 

• Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

 

Адвокатське бюро (адвокатське об’єднання)

може бути платником єдиного податку третьої групи

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що адвокатська діяльність регулюється Законом України від 05 липня 2012 року       № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 5076).

Адвокатське бюро є юридичною особою, створеною одним адвокатом, і діє на підставі статуту (частина перша ст. 14 Закону № 5076).

Адвокатське об’єднання є юридичною особою, створеною шляхом об’єднання двох або більше адвокатів (учасників), і діє на підставі статуту (частина перша ст. 15 Закону № 5076).

Пунктом 291.3 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що юридична особа може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу ХІV ПКУ, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу ХІV ПКУ.

Згідно з абзацами першим та другим п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 ПКУ.

Відповідно до п. 291.4 ст. 291 ПКУ суб’єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на окремі групи платників єдиного податку.

До третьої групи платників єдиного податку, зокрема, належать юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ).

Нормами п. 291.5 ст. 291 ПКУ визначено види діяльності, що не дають права суб’єктам господарювання бути платниками єдиного податку першої – третьої груп. На юридичну особу – адвокатське бюро чи об’єднання норми п. 291.5 ст. 291 ПКУ не поширюються.

Враховуючи вищенаведене, адвокатське бюро чи об’єднання як юридична особа може обрати або перейти на спрощену систему оподаткування зі сплатою єдиного податку за умови відповідності вимогам, встановленим главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу ХІV ПКУ.

 

• Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

 

РРО та/або ПРРО: застосування у ФОП на загальній системі оподаткування

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) застосовують реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) відповідно до Закону України від 06 липня 1995 року          № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненням (далі –           Закон № 265).

Норми встановлені п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України.

Пунктом 1 ст. 3 Закону № 265 визначено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Тобто, ФОП на загальній системі оподаткування при здійсненні розрахункових операцій в готівковій в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) зобов’язані застосовувати РРО та або ПРРО з дотриманням норм Закону № 265.

Водночас, постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року  № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Постанова № 1336), затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО та/або ПРРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі – Перелік).

Пунктом 2 Постанови № 1336 встановлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим, для форм та умов проведення діяльності, визначених у пунктах 2, 3, 5, 6, 13, 14, 17, 22, 23, 27 Переліку, 500 тис. грн на один суб’єкт господарювання, а визначених у пунктах 4 і 7 Переліку, – 250 тис. грн на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів (надання послуг)).

Для форм і умов проведення діяльності, визначених у пп. 1, 8 – 11, 15, 19 – 21, 24 – 26 Переліку, граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій не встановлюється.

 

• Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»