До уваги платників єдиного внеску!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області
Ми в інтернет-просторі
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
19.01.2021
До уваги платників єдиного внеску!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/448839.html повідомила, що відповідно до абзацу третього частини 8 ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами (далі – Закон № 2464) 19 січня 2021 року спливає граничний термін сплати єдиного внеску за IV квартал 2020 року фізичними особами – підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, особами, які провадять незалежну професійну діяльність та членами фермерських господарств єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Законодавством про єдиний внесок визначено єдині умови щодо сплати єдиного внеску зазначеними платниками у розмірі не меншому за розмір мінімального страхового внеску, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску.
Законом України від 14 листопада 2019 року № 294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» було визначено, що мінімальна заробітна плата з 01 вересня 2020 року становить 5 000,00 грн, відповідно мінімальна сума єдиного внеску на місяць складає 1 100,00 грн, за IV квартал 2020 року – 3 300 гривень.
Водночас, відповідно до пунктів 910 та 916 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 тимчасово звільняються від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, і належать до першої групи платників єдиного податку та фізичні особи – підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування в частині сум, що підлягають нарахуванню, обчисленню та сплаті такими особами, зокрема, за періоди з 01 по 31 грудня 2020 року за себе.
Такі платники можуть прийняти рішення про нарахування, обчислення та сплату єдиного за вказаний період в розмірах та порядку, визначених Законом № 2464. У такому разі інформація про сплачені суми зазначається у звітності про нарахування єдиного внеску за звітний період, визначений для таких осіб Законом № 2464.
- Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Надходження ЄСВ за 2020 рік
на 955,2 млн гривень перевищили минулорічний показник
Протягом 2020 року надходження від платників податків Дніпропетровщини по єдиному внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) склали 16 млрд 917,2 млн гривень.
Цей показник на 955,2 млн грн перевищує минулорічну суму сплати єдиного внеску.
Фактичні надходження єдиного внеску протягом грудня 2020 року склали 1 млрд 813,4 млн гривень. В порівнянні з відповідним періодом минулого року ця сума більше на 246,2 млн грн, або на 15,7 відсотків.
Станом на 01 січня 2021 року згідно інформаційної бази Головного управління ДПС у Дніпропетровській області кількість платників єдиного внеску становить 369,7 тисяч.
- Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Податковий календар на 20 січня 2021 року
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що
20 січня 2021 року, cереда, останній день подання:
– декларації акцизного податку за грудень 2020 року *
останній день сплати:
– авансового внеску з єдиного податку за січень 2021 року ФОП – платниками єдиного податку першої** та другої груп.
*Увага! Суми податку з урахуванням мінімального акцизного податкового зобов’язання із сплати акцизного податку на тютюнові вироби та ставок податку, діючих відповідно до норм Податкового кодексу України (ПКУ), виробниками тютюнових виробів сплачуються до бюджету протягом п’ятнадцяти робочих днів після отримання марок акцизного податку з доплатою (у разі потреби) на день подання податкової декларації. Якщо зазначений строк припадає на день наступного бюджетного року, сума акцизного податку сплачується виробникам тютюнових виробів до закінчення бюджетного року, в якому отримані марки (п.п. 222.1.2 п. 222.1 ст. 222 ПКУ).
** ФОП – платники єдиного податку першої групи звільняються від сплати єдиного податку за січень – травень 2021 року (крім випадків порушення такими платниками встановлених главою 1 розділу XIV ПКУ умов застосування першої групи платників єдиного податку). При цьому ставки єдиного податку для першої групи платників єдиного податку, встановлені у порядку, визначеному п. 293.2 ст. 293 ПКУ, за такі періоди не застосовуються (п. 529 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).
- Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Закон України № 466: визначення контрольної іноземної кампанії (КІК)
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» із змінами (далі – Закон № 466) Податковий кодекс України (далі – ПКУ) доповнено ст. 392.
Так нормами ст. 392 ПКУ встановлено, що контрольованою іноземною компанією (КІК) визнається будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи – резидента України або юридичної особи – резидента України відповідно до правил, визначених ПКУ.
Юридичною особою може визнаватися корпоративне утворення (об’єднання) або організація, наділена правом володіти активами, мати права та обов’язки та здійснювати діяльність від власного імені та незалежно від засновників, учасників або форми власності. Наявність у КІК статусу юридичної особи визнається відповідно до законодавства її реєстрації.
У випадках, передбачених ст. 392 ПКУ, до КІК може прирівнюватися іноземне утворення без статусу юридичної особи.
Утворенням без статусу юридичної особи визнається утворення, створене на підставі правочину або зареєстроване відповідно до законодавства іноземної держави (території) без створення юридичної особи, яке відповідно до законодавства та/або документів, що регулюють її діяльність (особистого закону), має право здійснювати діяльність, спрямовану на отримання доходу (прибутку) в інтересах своїх учасників, партнерів, засновників, довірителів або інших вигодоотримувачів.
Утворення без статусу юридичної особи можуть включати, зокрема, але не виключно, партнерства, трасти, фонди, інші установи та організації, створені на підставі правочину або закону іноземної держави (території). До утворень без статусу юридичної особи прирівнюються особи – нерезиденти, організаційно-правова форма яких включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. «г» п.п. 39.2.1.1 п.п 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, які відповідно до особистого закону не є юридичними особами.
З урахуванням положень ст. 392 ПКУ контролюючою особою є фізична особа або юридична особа – резиденти України, що є прямими або опосередкованими власниками (контролерами) КІК.
Зокрема, іноземна компанія визнається КІК, якщо фізична особа – резидент України або юридична особа – резидент України (далі – контролююча особа):
а) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 50 відсотків, або
б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 10 відсотків, за умови що декілька фізичних осіб – резидентів України та/або юридичних осіб – резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків, або
в) окремо або разом з іншими резидентами України – пов’язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.
Фізична особа – резидент України або юридична особа – резидент України не визнаються контролюючими особами, якщо їх володіння часткою у КІК реалізовано через пряме або опосередковане володіння в іншій юридичній особі – резиденті України, за умови якщо остання визнається контролюючою особою згідно з п. 392.1 ст. 392 ПКУ та на неї покладається зобов’язання щодо оподаткування скоригованого прибутку КІК.
- Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Деклараційна кампанія 2021: граничні строки подання
податкової декларації про майновий стан і доходи
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що до 01 травня 2021 року проводиться Деклараційна кампанія 2021, яка розпочалась з початку 2021 року.
Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом.
Строки подання податкових декларацій про майновий стан і доходи (далі – Декларація) різними категоріями фізичних осіб визначено Податковим кодексом України (далі – ПКУ) .
З урахуванням норм ПКУ Декларацію подають:
► до 09.02.2021 включно – фізичні особи – підприємці (ФОП) (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування).
Важливо! У разі якщо ФОП (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької походження з України та іноземні доходи зазначаються в річній податковій Декларації, що подається у строк, визначений п.п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ.
► протягом 20 календарних днів місяця наступного за календарним місяцем, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП за її рішенням.
Важливо! У разі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП за її рішенням останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.
► до 30.04.2021 включно – громадяни, які відповідно до розділу IV ПКУ зобов’язані подати Декларацію, та особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність.
► при отриманні іноземних доходів: у разі відсутності у платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) підтверджуючих документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел і суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до ст. 13 ПКУ, то згідно з п.п. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 ПКУ такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання Декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. Заява подається до 01.05.2021 (граничний термін подання Декларації).
► до 31.12.2021 включно – громадянами, які мають право на податкову знижку.
► платники податків – резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, зобов’язані подати Декларацію не пізніше 60 календарних днів, що передують дню виїзду.
З 01 січня 2021 року фізичні особи складають і подають Декларація за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859 із змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 25 квітня 2019 року № 177 зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 04 липня 2019 року за № 728/33699.
Додатково інформуємо, що 01.01.2021 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 17.12.2020 № 783 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 28.12.2020 за № 1295/35578, п. 4 якого встановлено, що Декларація у редакції вищезазначеного наказу подається з 01 січня 2022 року.
Бланки Декларацій безоплатно надаються контролюючими органами платникам податку за запитом та є загальнодоступними для населення (п. 179.9 ст. 179 ПКУ).
Нагадуємо, що фізична особа – платник ПДФО подає Декларацію за звітний податковий період до контролюючого органу за своєю податковою адресою.
Податкова адреса платника податків – фізичної особи – це місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі (п. 45.1 ст. 45 ПКУ).
Платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
У разі якщо платник ПДФО проживає не за місцем реєстрації (прописки) – Декларація подається до контролюючого органу за податковою адресою, тобто за місцем реєстрації згідно з паспортними даними.
У разі якщо фізична особа знята з реєстрації за однією адресою, але ще не зареєстрована за іншою – Декларація подається до податкового органу за попередньою податковою адресою.
Відповідно до п. 49.3 ст. 49 ПКУ податкова Декларація подається платниками податків за місцем своєї податкової адреси в один із таких способів (за вибором):
- особисто або уповноваженою на це особою;
- надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
- засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу.
Звертаємо увагу, що відповідальність за несвоєчасне подання податкової Декларації передбачена п. 120.1 ст. 120 ПКУ та ст. 1641 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
- Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Зміни до Декларації з податку на прибуток підприємств
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 01.12.2020 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 29.10.2020 № 649 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств та визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства фінансів України від 13 червня 2016 року № 544», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 18 листопада 2020 року за № 1143/35426 (далі – наказ № 649), яким:
► затверджено зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 2015 року № 897;
► визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства фінансів України від 13 червня 2016 року № 544 «Про затвердження форм та Порядку розрахунку податку на прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво» (далі – наказ № 544).
Наказ № 649 виданий з метою реалізації положень законів України від 16 січня 2020 року № 466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) (набув чинності 23.05.2020), від 30 березня 2020 року № 540 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі – Закон № 540) (набув чинності 02.04.2020) та від 14 липня 2020 року № 786 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців» (далі – Закон № 786) (набув чинності 08.08.2020).
Наказом № 649 викладено у новій редакції, зокрема додаток ПН.
Додаток ПН доповнено відміткою щодо зазначення відомостей про відсутність у нерезидента статусу юридичної особи.
Змінами, внесеними Законом № 466 до п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), визначено порядок обрахунку доходу нерезидента, який виплачується не у грошовій формі або якщо під час виплати доходу податок не був утриманий, та визначається за формулою:
Пс = СД * 100 / (100 – СП) – СД, де:
Пс – сума податку до сплати;
СД – сума виплаченого доходу;
СП – ставка податку, встановлена п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ.
У зв’язку із зазначеними змінами таблицю 1 «Розрахунок (звіт) податкових зобов’язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України» (далі – Таблиця 1) доповнено графами 7 та 8 для відображення суми податку до сплати у разі виплати доходу у будь-якій формі, відмінній від грошової, або якщо податок не було утримано з доходу під час його виплати.
Враховуючи зміни, внесені законами №№ 466, 786 щодо переліку доходів нерезидента до п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, перелік доходів нерезидентів із джерелом походження з України, які підлягають оподаткуванню у Таблиці 1 доповнено такими рядками:
– рядок 8 – прибуток від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів, деривативів або інших корпоративних прав у статутному капіталі юридичних осіб – резидентів;
– рядок 16 – дохід від відчуження прав на видобуток та розробку родовищ корисних копалин, мінеральних джерел та інших природних ресурсів;
– рядок 24 – проценти, дохід (дисконт) або прибуток від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження державних цінних паперів або облігацій місцевих позик, або боргових цінних паперів, виконання зобов’язань за якими забезпечено державними або місцевими гарантіями (крім прибутку нерезидентів, зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження державних цінних паперів або облігацій місцевих позик, або боргових цінних паперів, виконання зобов’язань за якими забезпечено державними або місцевими гарантіями), або у вигляді інших доходів за державними цінними паперами відповідно до п.п. 141.4.10 п. 141.4 ст. 141 ПКУ;
– рядок 30 – сума перевищення доходів у вигляді платежів за цінні папери (корпоративні права), що виплачуються на користь нерезидента, зазначеного в підпунктах «а», «в», «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;
– рядок 31 – сума вартості товарів (робіт, послуг) (крім цінних паперів та деривативів), що придбаваються у нерезидента, зазначеного в підпунктах «а», «в», «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;
– рядок 32 – сума заниження вартості товарів (робіт, послуг), які продаються нерезиденту, зазначеному в підпунктах «а», «в», «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях порівняно із сумою, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;
– рядок 33 – виплата в грошовій або негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника – нерезидента України у зв’язку зі зменшенням статутного капіталу, викупом юридичною особою корпоративних прав у власному статутному капіталі, виходом учасника зі складу господарського товариства або іншої аналогічної операції між юридичною особою та її учасником, у розмірі, що призводить до зменшення нерозподіленого прибутку юридичної особи.
- Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Закон України № 1117: застосування РРО/ПРРО ФОП – «єдинниками»
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу фізичних осіб – підприємців (ФОП), що Законом України від 01 грудня 2020 року № 1017-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій» запроваджено зміни щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО)/програмних РРО (ПРРО).
Так, з 01 січня 2021 року РРО та/або ПРРО зобов’язані застосовувати ФОП – платники єдиного податку другої – четвертої груп, які:
▼ реалізують технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту;
▼ реалізують ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;
▼ реалізують лікарські засоби та вироби медичного призначення;
▼ надають платні послуги у сфері охорони здоров’я;
▼ перевищили у календарному році обсяг доходу понад 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (у 2021 році граничний розмір складає 1 320 000 гривень).
- Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
До уваги платників плати за землю!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, який справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Норми встановлені п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік (п. 285.1 ст. 285 ПКУ).
Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв’язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців) (п. 285.2 ст. 285 ПКУ).
- Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Умови, за яких здійснюється зняття з обліку
платника податків за неосновним місцем обліку
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує про наступне.
Пунктом 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичної особи, відокремлених підрозділів юрособи, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).
Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку.
Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів.
Враховуючи норму п. 7.5 розділу VII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами і доповненнями, зняття з обліку платника податків за неосновним місцем обліку здійснюється у разі відсутності у останнього об’єктів оподаткування або об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням, у зв’язку з якими такий платник податків був взятий на облік за неосновним місцем обліку за умови:
► надходження (наявності) відповідних підтвердних документів;
► або у зв’язку із закінченням бюджетного періоду за умови сплати податків, зборів до бюджету на підставі службових документів контролюючого органу.
Інформація про зняття з обліку за неосновним місцем обліку вноситься до Єдиного банку даних юридичних осіб або Реєстру самозайнятих осіб.
- Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»