вул. М. Грушевського, 70
До уваги суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність на ринку пального!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Державна податкова служба на головній сторінці офіційного вебпорталу за посиланням
https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki–novini-/503215.html
повідомила наступне.
Починаючи з 08.09.2021 ДПС запроваджено доопрацьоване програмне забезпечення з приймання та обробки акцизної накладної з урахуванням необхідності дотримання сукупності вимог під час їх реєстрації в ЄРАН та коректного відображення в СЕА РПСЕ ліміту пального, а саме:
– наявності права на здійснення діяльності з пальним на підставі відповідної ліцензії у осіб (продавців та покупців);
– наявності достатнього об’єму зареєстрованих резервуарів – під час отримання пального на акцизному складі, на який відвантажується пальне.
І. Наявність права на здійснення діяльності з пальним на підставі відповідної ліцензії у осіб (продавців та покупців).
Реалізація пального без наявності ліцензії заборонено.
Відповідно до п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) реалізація підакцизних товарів (продукції) – будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Законом України від 19.12.1995 № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами (далі – Закон 481) визначено види діяльності, які підлягають ліцензуванню, зокрема, але не виключно:
виробництво пального – діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші, в результаті якої отримується пальне або інші продукти переробки;
зберігання пального – діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик;
оптова торгівля пальним – діяльність із придбання та подальшої реалізації пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик суб’єктам господарювання (у тому числі іноземним суб’єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) роздрібної та/або оптової торгівлі та/або іншим особам;
місце оптової торгівлі пальним – місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для здійснення оптової торгівлі та/або зберігання пального на праві власності або користування;
роздрібна торгівля пальним – діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції / автогазозаправної станції / газонаповнювальної станції / газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні.
Не отримується ліцензія на право зберігання пального на місця зберігання пального, що використовуються (стаття 15 Закону 481):
підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;
підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;
суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.
Зазначена норма передбачена для зберігання пального без подальшої його реалізації.
ІІ. Наявність достатнього об’єму зареєстрованих резервуарів – під час отримання пального на акцизному складі, на який відвантажується пальне (реєстрації 2-го примірника акцизної накладної)
Наявність достатнього об’єму зареєстрованих резервуарів на акцизному складі передбачає врахування показників:
об’єму резервуарів, зареєстрованих в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі (далі – Реєстр), на акцизному складі, на який відвантажується пальне,
залишків пального, які знаходяться на такому складі за даними СЕАРПСЕ.
Наявність достатнього об’єму зареєстрованих резервуарів, який може вміщувати акцизний склад, відображається суб’єктом господарювання в довідці про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри, затвердженої наказом Мінфіну від 27.11.2018 № 944 «Про затвердження формату даних, структури та форм електронних документів для наповнення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі».
Залишок пального в СЕАРПСЕ визначається відповідно до п. 232.3 ст. 232 за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (), обчислений за такою формулою:
Відповідно до п. 231.3 ст. 231 Кодексу акцизна накладна складається платником податку в день ввезення на митну територію України пального або спирту етилового чи в день реалізації пального або спирту етилового при кожній повній або частковій операції з реалізації пального або спирту етилового.
Крім цього, акцизна накладна може бути складена, зокрема, але не виключно:
а) за щоденними підсумками операцій (якщо акцизні накладні не були складені на ці операції) за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД у разі здійснення реалізації пального за готівку кінцевому споживачеві (який не є суб’єктом господарювання), розрахунки за які проводяться через касу / реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок особи, що реалізує пальне).
б) зведені акцизні накладні за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД не пізніше останнього дня такого місяця на весь обсяг реалізованого пального протягом такого місяця у разі забезпечення безперервного постачання пального особа, яка реалізує пальне, може скласти для кожного отримувача пального.
Зведена акцизна накладна також може бути складена за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД та окремо за кожним акцизним складом / акцизним складом пересувним особою, яка реалізує пальне, не пізніше останнього дня звітного місяця на загальний обсяг пального, реалізованого у паливний бак транспортного засобу або в тару споживача через паливороздавальні або оливороздавальні колонки з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі, на яке отримана відповідна ліцензія, якщо акцизні накладні не були складені на ці операції, або використаного для власного споживання чи промислової переробки протягом звітного місяця, або втраченого у межах та/або понад встановлені норми втрат, зіпсованого, знищеного, у тому числі внаслідок аварії, пожежі, повені, інших форс-мажорних обставин чи з інших причин, пов’язаних з природним результатом, а також внаслідок випаровування у процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування протягом звітного місяця.
У разі реалізації пального через паливороздавальну або оливороздавальну колонку у паливний бак транспортного засобу або в тару споживача за готівку кінцевому споживачеві, розрахунки за які проводяться через реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій, платник має право самостійно обирати спосіб складання акцизних накладних на такі операції (зведені або за щоденними підсумками операцій).
Терміни реєстрації акцизних накладних в ЄРАН визначенні п. 231.6 ст. 231 Кодексу, зокрема але не виключно, першого примірника зведеної акцизної накладної та акцизної накладної, складеної на операції, визначені в підпункті 1 підпункту 229.8.10 пункту 229.8 статті 229 цього Кодексу, – не пізніше 15 календарних днів з дня їх складання.
Таким чином, зведена акцизна накладна може бути зареєстрована в будь-який день з дня її складання, але не пізніше 15 дня, платник податку самостійно обирає спосіб складання акцизних накладних (зведена або за щоденними підсумками операцій), при цьому необмежено кількість зведених акцизних накладних за місяць, які можуть бути складені (за тиждень, за декаду і т.п).
Слід звернути увагу, що відповідно до п. 233.1 ст. 233 Кодексу для перевірки повноти декларування та сплати акцизного податку платниками податку з обсягів ввезеного на митну територію України, виробленого та реалізованого на митній території України пального або спирту етилового здійснюється автоматичне зіставлення показників, зокрема обсягів обігу та залишків пального.
При зіставленні здійснюється порівняння показників із системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового з показниками Реєстру щодо обсягів обігу та залишків пального у розрізі кодів згідно з УКТ ЗЕД (крім скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану, на які встановлено однакові ставки акцизного податку, для яких обсяги обігу та залишків пального підсумовуються та зіставляються загальним підсумком), акцизних складів та розпорядників акцизних складів. (п. 233.3 ст.233 Кодексу).
У разі невідповідності даних суб’єкту господарювання необхідно скласти та зареєструвати 1 примірник акцизних накладних на реалізовані обсяги пального та/або 2 примірники – на отримання.
Отже, суб’єктам господарювання необхідно здійснювати контроль за відповідністю зареєстрованих в Реєстрі об’ємів резервуарів та залишків в таких резервуарах з залишками пального з даними СЕАРПСЕ.
На засіданні про забезпечення надходжень до місцевих бюджетів
Днями у виконкомі Інгулецької районної у місті ради (м. Кривий Ріг) відбулось чергове засідання із забезпечення надходжень до місцевих бюджетів та самоврядного контролю за використанням земель з питання необхідності оформлення правовстановлюючих документів на землю відповідно до вимог чинного законодавства.
Від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) у засіданні робочої групи прийняли участь заступник начальника ГУ ДПС Леонов Валерій, онлайн, начальник Криворізького відділу податків і зборів з юридичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування юридичних осіб Лариса Лосицька та головний державний ревізор – інспектор Криворізького відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування фізичних осіб Олена Вергеліс.
У ході проведення заходу заслухані суб’єкти господарювання, які використовують земельні ділянки без правовстановлюючих документів на землю та мають заборгованість з плати за землю та нерухоме майно.
На засіданні визначені механізми вирішення проблемних питань по оформленню правовстановлюючих документів на землю відповідно до вимог чинного законодавства, погашення заборгованості з плати за землю.
Податківці прийняли участь у засіданні комісії з координації дій щодо забезпечення податкових та інших надходжень до державного та місцевого бюджетів і погашення заборгованості із заробітної плати, пенсій та інших соціальних виплат
Днями в приміщенні виконкому Довгинцівської районної у місті ради (м. Кривий Ріг) відбулось засідання районної комісії з координації дій щодо забезпечення податкових та інших надходжень до державного та місцевого бюджетів і погашення заборгованості із заробітної плати, пенсій та інших соціальних виплат.
У нараді від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) прийняли участь: заступник начальника ГУ ДПС Леонов Валерій (онлайн) та головний державний ревізор-інспектор Криворізького відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування фізичних осіб ГУ ДПС Дмитро Шкленський.
У ході засідання обговорювались питання:
стану заборгованості по платі за землю станом на 01.09.2021;
стану заборгованості по податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, акцизному податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, адміністративним штрафам та штрафним санкціям за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів станом на 01 .09.2021.
За результатами засідання учасниками розроблено ряд заходів для забезпечення збільшення надходження до міського бюджету та ліквідації заборгованості із сплати податків суб’єктами підприємницької діяльності.
Яке майно ФОП не може бути використане як джерело погашення податкового боргу?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків:
► майно платника податків, надане ним у заставу іншим особам (на час дії такої застави), якщо така застава зареєстрована згідно із законом у відповідних державних реєстрах до моменту виникнення права податкової застави;
► майно, яке належить на правах власності іншим особам та перебуває у володінні або користуванні платника податків, у тому числі (але не виключно) майно, передане платнику податків у лізинг, оренду, схов (відповідальне зберігання), ломбардний схов, на комісію (консигнацію); давальницька сировина, надана підприємству для переробки, крім її частини, що надається платнику податків як оплата за такі послуги, а також майно інших осіб, прийняті платником податків у заставу чи заклад, довірче та будь-які інші види агентського управління;
► майнові права інших осіб, надані платнику податків у користування або володіння, а також немайнові права, у тому числі права інтелектуальної (промислової) власності, передані в користування такому платнику податків без права їх відчуження;
► кошти кредитів або позик, наданих платнику податків кредитно-фінансовою установою, що обліковуються на позичкових рахунках, відкритих такому платнику податків, суми акредитивів, що виставлені на ім’я платника податків, але не відкриті, суми авансових платежів;
► майно, вільний обіг якого заборонено згідно із законодавством України;
► майно, що не може бути предметом застави відповідно до Закону України «Про заставу»;
► кошти інших осіб, надані платнику податків у вклад (депозит) або довірче управління, а також власні кошти юридичної особи (фізичної особи – підприємця), що використовуються для виплат заборгованості з основної заробітної плати за фактично відпрацьований час фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах з такою юридичною особою.
Норми встановлені п. 87.3 ст. 87 Податкового кодексу України.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Про перерахунок суми рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів, зазначеної в лісорубному та в лісовому квитках
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що сума рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів (далі – рентна плата) обчислюється суб’єктами лісових відносин, які видають спеціальні дозволи, і зазначається у таких дозволах.
Норми встановлені п. 256.11.1 п. 256.11 ст. 256 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п. п. 256.11.2 п. 256.11 ст. 256 ПКУ сума рентної плати, зазначена в лісорубному та в лісовому квитках, підлягає перерахунку суб’єктом лісових відносин, який видає спеціальні дозволи, у разі коли:
► загальна кількість фактично заготовленої деревини під час її відпуску з обліком за площею перевищує зазначену в лісорубному квитку та кількість більше ніж на 10 відс.;
► фактичний обсяг використання лісових ресурсів перевищує зазначений у лісовому квитку на весь обсяг такого перевищення.
Підставою для перерахунку є спеціальні дозволи та акти огляду місць використання лісових ресурсів.
Підпунктом 256.11.3 п. 256.11 ст. 256 ПКУ встановлено, що суб’єктом лісових відносин, який видає спеціальні дозволи, перерахунок рентної плати за заготівлю деревини і заготівлю другорядних лісових матеріалів, побічні лісові користування та використання корисних властивостей лісів здійснюється також у разі:
а) виправлення технічних помилок, які можуть бути допущені під час проведення матеріальної і грошової оцінки лісосік, другорядних лісових матеріалів, побічних лісових користувань та використання корисних властивостей лісів, відпущених за лісорубними квитками або лісовими квитками, неправильного застосування сортиментних таблиць, поясів, розрядів та ставок рентної плати, а також виправлення арифметичних помилок, допущених під час підрахунків;
б) анулювання лісорубного та/або лісового квитка у зв’язку з вилученням земель для інших потреб. В інших випадках анулювання або видачі дубліката лісорубного квитка та/або лісового квитка перерахунок рентної плати не здійснюється і вся нарахована за такими квитками сума рентної плати повністю сплачується до відповідних бюджетів;
в) надання лісокористувачеві відстрочки:
- на заготівлю деревини – сума рентної плати за заготівлю залишеної на пні деревини збільшується на 1,5 відс. незалежно від строку, на який надано відстрочку;
- на вивезення деревини – сума рентної плати за невивезену вчасно деревину збільшується на 1,5 відс. за кожний місяць відстрочки;
г) додаткового продовження строку вивезення, але не більш як на три місяці. При цьому лісокористувачем сума рентної плати за обсяг невивезеної вчасно деревини збільшується на 5 відс. за кожний місяць відстрочки.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
В якому випадку довідка про взяття на облік платника податків
за ф. № 34-ОПП підлягає заміні?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що у разі внесення змін у дані, що вказуються у довідці за формою № 34-ОПП (найменування (прізвище, ім’я, по батькові), місцезнаходження (місце проживання) платника податків, керівника контролюючого органу, в якому платник податків перебуває на обліку, тощо), довідка за формою № 34-ОПП підлягає заміні у контролюючому органі.
Норми передбачені п. 9.4 розділу ІХ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами і доповненнями (далі – Порядок).
Для отримання нової довідки платник податків подає до контролюючого органу за основним місцем обліку звернення із зазначенням причин заміни та доданою до нього старою довідкою. Контролюючий орган протягом двох робочих днів після такого звернення видає (надсилає) платнику податків нову довідку.
У такому самому порядку видається дублікат довідки замість зіпсованої чи втраченої або копія довідки. У разі втрати довідки нова довідка видається за заявою платника податків, у якій надані пояснення і викладені обставини втрати довідки або до якої додані документи, що підтверджують факт втрати довідки.
Про видачу кожної довідки за формою № 34-ОПП робиться запис у журналі за формою № 14-ОПП, а відповідний запит зберігається у реєстраційній частині облікової справи платника податків.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
До уваги платників, які здійснюють контрольовані операції!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома наступне.
Абзацом першим п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Зокрема, контролюючим органам надано право на письмовий запит про подання інформації, який надсилається платнику податків або іншим суб’єктам інформаційних відносин, зокрема, для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст. 39 ПКУ та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених ПКУ (абзац восьмий п. 73.3 ст. 73 ПКУ).
Платники податків та інші суб’єкти інформаційних відносин зобов’язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено ПКУ) (п. 73.3 ст. 73 ПКУ).
Згідно з п. п. 39.4.4 п. 39.4 ст. 39 ПКУ на запит центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, платники податків протягом 30 календарних днів з дня отримання запиту подають документацію з трансфертного ціноутворення щодо контрольованих операцій, зазначених у запиті.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, у разі встановлення обставин, що подана платником податків документація з трансфертного ціноутворення не містить інформації в обсязі, зазначеному в п. п. 39.4.6 п. 39.4 ст. 39 ПКУ, та/або не містить належного обґрунтування відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки», відповідно до п. п. 39.4.9. п.39.4 ст.39 ПКУ має право надіслати платнику податків запит з вимогою додатково подати протягом 30 календарних днів з дати його отримання інформацію відповідно до підпунктів 39.4.6 і 39.4.7 п. 39.4 ст. 39 ПКУ та/або обґрунтування відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки».
Документація з трансфертного ціноутворення подається платником податків до контролюючого органу, зазначеного у запиті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Відповідно до п. 52 прим. 8 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема, статтями 73 і 78 ПКУ щодо надання платниками податків відповідей на запити контролюючих органів (крім запитів контролюючих органів щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від’ємного значення з податку на додану вартість), що надійшли (надійдуть) платникам податків по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).
Разом з тим, терміни та зобов’язання платника щодо надання документації з трансфертного ціноутворення регламентовано п. 39.4 ст. 39 ПКУ, який, в свою чергу, не містить посилання на ст. 73 ПКУ.
Крім того, Законом України від 13 травня 2020 року № 591-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» не передбачено зупинення перебігу строку, встановленого п. п. 39.4.4 п. 39.4 ст. 39 ПКУ в частині надання платником податків документації з трансфертного ціноутворення щодо контрольованих операцій, зазначених у запиті контролюючого органу.
Тобто, платники податків протягом 30 календарних днів з дня отримання запиту контролюючого органу подають документацію з трансфертного ціноутворення щодо контрольованих операцій, зазначених у такому запиті.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Який орган уповноважений здійснювати проставлення апостиля на довідках, які підтверджують статус податкового резидента?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що повноваження на проставлення апостиля, що посвідчує справжність підпису, ким виступала особа, яка підписала документ, у відповідному випадку автентичність печатки чи штампа, якими скріплюється документ надано:
► Міністерству освіти і науки – на офіційних документах, виданих навчальними закладами, державними органами, підприємствами, установами і організаціями, що стосуються сфери освіти і науки;
► Міністерству юстиції – на документах, що видаються органами юстиції та судами, а також на документах, що оформляються нотаріусами України;
► Міністерству закордонних справ – на всіх інших видах документів.
Норми передбачено п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 року № 61 «Про надання повноважень на проставлення апостиля, передбаченого Конвенцією, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів».
Враховуючи вищенаведене, проставлення апостиля на довідках, які підтверджують статус податкового резидента здійснює Міністерство закордонних справ.
Правила проставлення апостиля на офіційних документах, призначених для використання на території інших держав, затверджені спільним наказом Міністерства закордонних справ України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України від 05 грудня 2003 року № 237/803/151/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 грудня 2003 року за № 1151/8472.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Застосування коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі – орендна плата).
Норми встановлені п. п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділу XIІ ПКУ (п. п. 271.1.1 п. 271.1 ст. 271 ПКУ).
Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:
► не може бути меншою за розмір земельного податку:
- для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, – у розмірі не більше 3 відс. їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування – не більше 1 відс. їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 відс. та не більше 1 відс. їх нормативної грошової оцінки;
- для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, – у розмірі не більше 5 відс. нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 відс. та не більше 5 відс. нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області (п. п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПКУ);
► не може перевищувати 12 відс. нормативної грошової оцінки (п. п. 288.5.2 п. 288.5 ст. 288 ПКУ);
► може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у п. п. 288.5.2 п. 288.5 ст. 288 ПКУ, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах (п. п. 288.5.3 п. 288.5 ст. 288 ПКУ);
► для пасовищ у населених пунктах, яким надано статус гірських, не може перевищувати розміру земельного податку (п. п. 288.5.4 п. 288.5 ст. 288 ПКУ);
► для баз олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, не може перевищувати 0,1 відс. нормативної грошової оцінки (п. п. 288.5.5 п. 288.5 ст. 288 ПКУ).
Для визначення розміру земельного податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства (абзац перший п. 289.1 ст. 289 ПКУ).
Абзацом першим і п’ятим п. 289.2 ст. 289 ПКУ визначено, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок на 01 січня поточного року.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
ФОП – «спрощенець», який здійснює продаж технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, разом з іншими товарами, РРО/ПРРО застосовує
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО (далі – ПРРО) не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.
Норми визначені п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Статтею 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) передбачено, що термін «технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту» для цілей Закону № 265 вживається у значенні, наведеному в Законі України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів» із змінами та доповненнями.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2017 року № 231 (далі – Постанова № 231) затверджено перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування РРО.
Відповідно до ст. 2 Закону № 265 місце проведення розрахунків – місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.
При цьому абзацом шостим ст. 2 Закону № 265 встановлено, що розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Згідно з п. 1 ст. 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Згідно з п. 12 ст. 9 Закону № 265 РРО та/або ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (склади, місця зберігання товарів, оптова торгівля тощо).
Враховуючи викладене, у разі проведення розрахунків між суб’єктами господарювання у безготівковій формі, а саме при переказі коштів з розрахункового рахунка суб’єкта господарювання, який отримує товари, роботи (послуги), на розрахунковий рахунок постачальника товару, робіт (послуг) згідно з рахунком-фактурою, договором тощо, РРО та/або ПРРО не застосовується.
Отже, якщо фізична особа – підприємець є платником єдиного податку та здійснює продаж технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, то такий підприємець застосовує РРО та/або ПРРО під час продажу всіх наявних на господарському об’єкті товарів, а не лише технічно складних товарів.
Слід зазначити, якщо фізична особа – підприємець – платник єдиного податку здійснює реалізацію технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту лише в одній із господарських одиниць, то така особа зобов’язана проводити розрахункові операції за однаковим порядком на усіх своїх господарських одиницях, зокрема, застосовувати РРО та/або ПРРО незалежно від асортименту товарів на інших господарських одиницях, оскільки законодавством передбачені вимоги до платника податків – суб’єкта господарювання, а не до його структурних підрозділів.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Юридична особа – платник єдиного податку третьої групи
має право бути управителем майна
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що правові засади операцій по управлінню майном регламентуються Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ).
За договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов’язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача) (частина перша ст. 1029 ЦКУ).
Предметом договору управління майном можуть бути підприємство як єдиний майновий комплекс, нерухома річ, цінні папери, майнові права та інше майно (п. 1 ст. 1030 ЦКУ).
Майно, передане в управління, має обліковуватися в управителя на окремому балансі, і щодо нього ведеться окремий облік. Розрахунки, пов’язані з управлінням майном, здійснюються на окремому банківському рахунку (п. 3 ст. 1030 ЦКУ).
Майно, набуте управителем у результаті управління майном, включається до складу отриманого в управління майна (п. 4 ст. 1030 ЦКУ).
Управитель, якщо це визначено договором про управління майном, є довірчим власником цього майна, яким він володіє, користується і розпоряджається відповідно до закону та договору управління майном. Договір про управління майном не тягне за собою переходу права власності до управителя на майно, передане в управління (п. 5 ст. 1033 ЦКУ).
Договір управляння майном укладається в письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню (ст. 1031 ЦКУ).
Управитель має право на плату, встановлену договором, а також на відшкодування необхідних витрат, зроблених ним у зв’язку з управлінням майном, безпосередньо з доходів від використання майна, переданого в управління (ст. 1042 ЦКУ).
Пунктом 64.6 ст. 64 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року із змінами (далі – ПКУ) договори управління майном (крім договорів щодо операцій, визначених у другому реченні абзацу другого п. п. 5 п. 180.1 ст. 180 ПКУ), на які поширюються особливості податкового обліку та оподаткування діяльності за такими договорами (угодами), визначені ПКУ, повинні перебувати на обліку у контролюючих органах.
Взяття на облік договору здійснюється шляхом додаткового взяття на облік управителя майна як платника податків – відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору.
Управителям майна при взятті на облік договорів управління майном контролюючими органами надається Реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який є податковим номером платника податків (п. п. 2 п. 2.4 розділу ІІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 № 462) із змінами та доповненнями (далі – Порядок)).
Підставою для взяття на облік договору є прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію платником ПДВ управителя майна та отримання документів, визначених п. 4.7 розділу IV Порядку.
Пунктом 4.7 розділу IV Порядку визначено, що для взяття на облік договору управління майном управитель майна до контролюючого органу за своїм основним місцем обліку документи подає одночасно із реєстраційною заявою платника ПДВ.
Крім цього, поняття «управитель майна» може розглядатися в контексті укладання договору послуг, згідно з яким надаються послуги з управління об’єктом нерухомості та певну винагороду. При цьому управитель майна за договором послуг не має права укладати договори від імені власника майна. Всі договори укладаються самим власником або його представником.
Отже, юридична особа – платник єдиного податку третьої групи має право бути управителем майна згідно з договором управління майном за умови дотримання вимог ПКУ (в частині взяття договору на облік, реєстрації управителя платником ПДВ та застосування ставки єдиного податку у розмірі 3 відсотки доходу), або згідно з договором надання послуг з управління майном.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
ФОП – «спрощенець» не включає до осіб, що перебувають з ним у трудових відносинах, працівників, які виконують роботи за договорами підряду
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що однією з умов застосування спрощеної системи оподаткування для фізичної особи – підприємця (ФОП) є:
► для платників єдиного податку першої групи – не використання праці найманих осіб;
► для платників єдиного податку другої групи – не використання праці найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
► для платників єдиного податку третьої групи – не використання праці найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена;
► для платників єдиного податку четвертої групи (сільськогосподарські товаровиробники) – не використання праці найманих осіб. Членами фермерського господарства такої фізичної особи є лише члени її сім’ї у визначенні частини другої ст. 3 Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року № 2947-ІІІ зі змінами та доповненнями.
Норми встановлені п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
У разі перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, такі платники єдиного податку зобов’язані з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено таке перевищення, перейти на сплату інших податків і зборів (п. п. 6 п. п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).
Статтею 46 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV зі змінами та доповненнями передбачено, що підприємці мають право укладати з громадянами договори щодо використання їх праці.
Договори з громадянами на використання їх праці укладаються за трудовими або цивільно-правовими договорами.
Згідно з абзацом першим ст. 21 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII зі змінами та доповненнями трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Відповідно до частини першої ст. 626 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
Цивільно-правовий договір (договір підряду, доручення тощо) – це угода між громадянином і підприємством або підприємцем, предметом якої є виконання фізичною особою певної роботи, спрямованої на досягнення конкретного результату.
За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу (частина перша ст. 837 ЦКУ).
Тобто за договорами підряду оплачується не процес праці, а його конкретний (кінцевий) результат, який визначається після закінчення роботи і оформляється актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких і здійснюється виплата винагороди.
Враховуючи зазначене, якщо ФОП – платник єдиного податку укладає договір, який передбачає оплату процесу праці, тобто містить ознаки трудового договору, то такий платник єдиного податку враховує працівників, яких залучає за таким договором, до загальної кількості осіб, що перебувають з ним в трудових відносинах.
Якщо укладений договір відповідає нормам договору підряду, то ФОП – платник єдиного податку не враховує працівників, яких залучає за таким договором, до загальної кількості осіб, що перебувають з ним в трудових відносинах.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Податок на нерухомість сплачується і у разі, якщо місцева рада не прийняла нове рішення про встановлення ставок податку
Відповідно до положень п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) сільськими, селищними, міськими радами та радами об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад (далі – Ради), при прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів обов’язково визначаються об’єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов’язкові елементи, визначенні ст. 7 ПКУ з дотриманням критеріїв, встановлених розділом XII ПКУ для відповідного місцевого податку чи збору.
Якщо в рішенні органу місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків та/або зборів, а також податкових пільг з їх сплати не визначено термін його дії, таке рішення є чинним до прийняття нового рішення.
У разі якщо до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування місцевих податків та/або зборів, Рада не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків та/або зборів, що є обов’язковими згідно з нормами ПКУ, такі податки та/або збори справляються виходячи з норм ПКУ із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування таких місцевих податків та/або зборів.
Ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням Ради, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відс. розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування (п. п. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 ПКУ).
Таким чином, якщо сільська, селищна, міська рада або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняли рішення про встановлення ставок з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, то податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
ФОП – «загальносистемник» отримав збиток: заповнення графи 11 Типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що об’єктом оподаткування фізичної особи – підприємця (ФОП) на загальній системі оподаткування є чистий оподаткований дохід, тобто різниця між загальним оподаткованим доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП.
Норми встановлені п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Пунктом 177.10 ст. 177 ПКУ визначено, що ФОП зобов’язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через Електронний кабінет.
Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат ФОП і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Типова форма) та Порядок ведення типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат, фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Порядок № 261), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261.
На підставі первинних документів за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід/понесено витрати, здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати (п. 1 розділу І Порядку № 261).
Підпунктом 7 п. 1 розділу ІІ Порядку № 261 у графі 11 Типової форми зазначається сума чистого оподаткованого доходу, яка розраховується як різниця між загальною сумою отриманого доходу, яка підлягає декларуванню (графа 4) та сумою документально підтверджених витрат, пов’язаних з господарською діяльністю або провадженням незалежної професійної діяльності (графи 6, 7, 8, 9, 10).
Однак, у разі якщо результатом розрахунку буде від’ємне значення, то графа 11 Типової форми прокреслюється.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Які платники єдиного податку можуть бути платниками ПДВ?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що для цілей оподаткування ПДВ відповідно до п. 180.1 ст. 180 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платником податку, зокрема, є будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.
У разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділу V ПКУ, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 000 000 гривень (без урахування ПДВ), така особа зобов’язана зареєструватися як платник ПДВ у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи (п. 181.1 ст. 181 ПКУ).
Застосування спрощеної системи оподаткування регламентовано главою 1 розділу XIV ПКУ.
Статтею 297 ПКУ, зокрема передбачено, що платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з ПДВ з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім ПДВ, що сплачується фізичними особами та юридичними особами, які обрали ставку єдиного податку, визначену п. п. 1 п. 293.3 ст. 293 ПКУ, а також що сплачується платниками єдиного податку четвертої групи.
Пунктом 293.3 ст. 293 ПКУ передбачено, що відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі:
– 3 відсотки доходу – у разі сплати ПДВ згідно з ПКУ;
– 5 відсотків доходу – у разі включення ПДВ до складу єдиного податку.
Ставка єдиного податку, визначена для третьої групи у розмірі 3 відсотки, може бути обрана:
а) суб’єктом господарювання, який зареєстрований платником ПДВ відповідно до розділу V ПКУ, у разі переходу ним на спрощену систему оподаткування;
б) платником єдиного податку третьої групи, який обрав ставку єдиного податку в розмірі 5 відсотків, у разі добровільної зміни ставки єдиного податку;
в) суб’єктом господарювання, який не зареєстрований платником ПДВ, у разі його переходу на спрощену систему оподаткування або зміни групи платників єдиного податку шляхом реєстрації платником ПДВ відповідно до розділу V ПКУ (п. 293.8 ст. 293 ПКУ).
Враховуючи зазначене, платниками ПДВ можуть бути фізичні та юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи, які обрали ставку єдиного податку у розмірі 3 відсотки доходу, а також сільськогосподарські товаровиробники – платники єдиного податку четвертої групи.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA