До відома платників податків!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області

Ми в інтернет-просторі

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3m

До відома платників податків!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області пропонує суб’єктам господарювання скористатись в тестовому режимі безкоштовним програмним рішенням для реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та проведення розрахункових операцій, яке може бути встановлене на будь-якому пристрої, що підтримує операційну систему Windows Vista SP2 і вище або Android 4.1 і вище.

Безкоштовне програмне рішення «Програмний реєстратор розрахункових операцій (тестова версія)» розміщене за адресами:

ftp://ftp.sta.gov.ua/electornna_zvitnist_install&update/Android.zip

ftp://ftp.sta.gov.ua/electornna_zvitnist_install&update/Windows.zip

Тестування безкоштовного програмного рішення «Програмний реєстратор розрахункових операцій (тестова версія)» триватиме щоденно з 8 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв., починаючи з 15.07.2020 до 31.07.2020.

У разі наявності, зауваження/пропозиції щодо функціоналу програмного рішення, направляти на адресу: prro@tax.gov.ua.

При виникненні технічних, методологічних запитань необхідно звертатись до Контакт-центру ДПС за телефоном: 0 800 501 007.

Для малого та середнього бізнесу Дніпропетровської області – платників ПДВ проведено черговий он-лайн-семінар

Днями, за організацією КП «Центр підтримки малого та середнього бізнесу» Дніпропетровської обласної ради» та Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) проведено семінар-навчання у режимі он-лайн з представниками малого та середнього бізнесу Дніпропетровщини – платниками ПДВ на тему «Зупинення податкових накладних, деякі особливості заповнення Таблиці даних платника податку». Такі семінари протягом червня – липня проводяться податківцями ГУ ДПС на постійній основі.

У заході прийняли участь начальник управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДПС Каліногорська Вікторія, начальник управління комунікацій ГУ ДПС Осипова Манушак, керівництво і представники КП «Центр підтримки малого та середнього бізнесу» Дніпропетровської обласної ради».

Семінар присвячено актуальним питанням, які пов’язані із зупиненням реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), та особливостям заповнення Таблиці даних платника податку на додану вартість (далі – Таблиця).

Осипова Манушак відкрила семінар-навчання, привітала присутніх та побажала всім корисного і конструктивного діалогу.

Каліногорська Вікторія акцентувала увагу на важливості наявності нагоди донести до присутніх проблеми, з якими стикається не тільки комісія ГУ ДПС з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування (далі – ПН/РК) в ЄРПН, а і платники ПДВ.

Вона наголосила, що усі ПН/РК, що надсилаються платниками ПДВ для реєстрації в ЄРПН, проходять автоматизований моніторинг їх відповідності критеріям оцінки ступеня ризиків, а саме:

– критеріям ризиковості платника ПДВ;

– критеріям ризиковості здійснення операцій.

Каліногорська Вікторія нагадала, що Критерії ризиковості платника податку на додану вартість визначені у додатку 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому Постановою № 1165 (далі – Порядок № 1165), а Критерії ризиковості здійснення операцій – у додатку 3 до Порядку № 1165.

Начальник управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДПС проінформувала про найпоширеніші причини, що призводять до зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Також Каліногорська Вікторія зупинилась, зокрема на поясненні, яке повинно надаватись платником ПДВ у разі зупинення ПН/РК на підставі п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, наданні і деяких особливостях заповнення Таблиці, форма якої затверджена Постановою № 1165 та яку платник ПДВ має право подати до ДПС разом з поясненням.

Платники подякували за отриману інформацію та висловили бажання продовжувати і надалі спілкуватись з податківцями у такому форматі.

З початку 2020 року на користь держави вирішено 219 судових справ

Станом на 01 липня 2020 року на розгляді у судах за участю податкових органів Дніпропетровської області перебувало 7 827 справ різних категорій на загальну суму 16,2 млрд гривень.

Із розглянутих судами у першому півріччі поточного року справ на користь податкових органів області вирішено 544 справи на загальну суму 2,3 млрд гривень.

Із загальної кількості адміністративних справ за позовами платників податків більшу частину складають справи про визнання недійсними/нечинними податкових повідомлень-рішень.

Так, з початку року на розгляді у судах знаходилось 4 957 таких справ на суму 9,8 млрд гривень. Із розглянутих справ на користь податкових органів вирішено 219 справ на суму 420,5 млн гривень.

Операції з транзитного перевезення вантажів звільняються

від оподаткування ПДВ при наявності відповідних документів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що від оподаткування ПДВ звільняються операції з постачання послуг з перевезення (переміщення) пасажирів та вантажів транзитом через митну територію України, а також з постачання послуг, пов’язаних із таким перевезенням (переміщенням).

Норми встановлені п. 197.8 ст. 197 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Транзитні послуги відповідно до ст. 7 Закону України від 20 жовтня 1999 року № 1172-XIV «Про транзит вантажів» із змінами (далі – Закон № 1172) призначаються для споживання та використання за межами митної території України та надаються на підставі до/або багатосторонніх договорів (контрактів) між учасниками транзиту.

Транзит вантажів – це перевезення транспортними засобами транзитних вантажів під митним контролем через територію України між двома пунктами або в межах одного пункту пропуску через державний кордон України, а транзитні послуги (роботи) – це безпосередньо пов’язана з транзитом вантажів підприємницька діяльність учасників транзиту, що здійснюється в межах договорів (контрактів) перевезення, транспортного експедирування, доручення, агентських угод тощо (ст. 1 Закону № 1172).

З метою застосування п. 197.8 ст. 197 ПКУ під час надання послуг, пов’язаних із транзитним перевезенням вантажів, однією з сторін договору, на підставі якого надаються такі послуги, обов’язково є вантажовласник (отримувач транзитних послуг).

Транзит вантажів супроводжується товарно-транспортною накладною (в залежності від обраного транспорту), складеною мовою міжнародного спілкування (ст. 6 Закону № 1172).

Враховуючи вищевикладене, операції з постачання послуг з перевезення (переміщення) пасажирів та вантажів транзитом через митну територію України, а також послуг, які безпосередньо пов’язані з транзитом вантажів, що здійснюються в межах договорів (контрактів) перевезення, транспортного експедирування, доручення, агентських угод тощо, та операції з постачання додаткових (супутніх) послуг, пов’язаних із таким перевезенням (переміщенням), звільняються від оподаткування ПДВ за умови надання відповідних підтверджуючих документів.

Водночас, звільнення, передбачене п. 197.8 ст. 197 ПКУ, не поширюється на операції з постачання послуг, що виконуються для забезпечення транспортування природного газу транскордонними газопроводами (транспортування природного газу територією України в митному режимі транзиту).

Крім того, не підлягають звільненню від оподаткування ПДВ на підставі п. 197.8 ст. 197 ПКУ послуги, які надаються суб’єкту господарювання сторонніми організаціями на підставі окремих договорів про послуги, пов’язані з транзитним перевезенням вантажів.

Повернення помилково або надміру сплачених сум єдиного внеску

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що процедуру зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) або повернення платникам, на яких згідно із Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами (далі – Закон № 2464) покладено обов’язок нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (далі – Платник), надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску (далі – Кошти), визначає Порядок зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 № 6 (далі – Порядок № 6).

Відповідно до п. 1 розділу II Положення про рух коштів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2016 № 54, із змінами ДПС України та її територіальні органи в областях, місті Києві, Офіс великих платників податків Державної податкової служби (далі – головні управління ДПС) відкривають в Державній казначейській службі України (далі – Казначейство) небюджетні рахунки за балансовим рахунком 3719 «Рахунок для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування» (далі – рахунок 3719) для зарахування та розподілу страхових коштів.

Рахунки 3719 відкриваються на ім’я ДПС, на ім’я головних управлінь ДПС та на ім’я головних управлінь ДПС у розрізі управлінь на правах відокремлених підрозділів (у тому числі державних податкових інспекцій у їх складі), державних податкових інспекцій у м. Києві на балансі Казначейства в розрізі категорій платників, визначених Законом № 2464.

У випадку надмірної сплати сум єдиного внеску на рахунки 3719 контролюючим органом здійснюється зарахування цих Коштів у рахунок майбутніх платежів за тим самим рахунком відповідно до встановленого розміру єдиного внеску та у порядку календарної черговості виникнення зобов’язань Платника з цього платежу (п. 4 Порядку № 6).

Пунктом 5 Порядку № 6 встановлено, що повернення Коштів здійснюється у випадках:

1) надмірної або помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на відповідний рахунок 3719;

2) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на невідповідний рахунок 3719;

3) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на рахунок з обліку доходів бюджету;

4) помилкової сплати податкових зобов’язань з податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій та пені, передбачених Податковим кодексом України (далі – ПКУ), на рахунок 3719.

Згідно з п. 6 Порядку № 6 повернення Коштів здійснюється на підставі заяви Платника про таке повернення (далі – Заява).

У випадках, передбачених підпунктами 1, 2 та 4 п. 5 Порядку № 6, Заява подається до контролюючого органу, на рахунок якого сплачено Кошти, за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку № 6.

У випадку, передбаченому п.п. 3 п. 5 Порядку № 6, Заява подається до контролюючого органу за місцем обліку помилково сплачених Коштів у довільній формі із зазначенням суми та напряму повернення.

Помилково сплачені суми у випадках, передбачених підпунктами 3 та 4 п. 5 Порядку № 6, підлягають поверненню з урахуванням положень ст. 43 ПКУ та п. 12 ст. 9 Закону № 2464.

У разі надходження заяви про повернення Коштів, що надміру сплачені страхувальниками, які беруть добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, Платник додає оригінал або завірену ним копію розрахункового документа (квитанцію, платіжне доручення тощо), що підтверджує сплату Коштів на рахунок 3719.

Згідно з п. 7 Порядку № 6 у разі надходження Заяви про повернення Коштів з рахунку 3719 підрозділ контролюючого органу, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску, у строк не більше ніж десять робочих днів з дати реєстрації Заяви проводить перевірку наданої Платником інформації.

Заява залишається без задоволення у таких випадках:

► невідповідність Заяви формі, визначеній у додатку 1 до Порядку № 6;

► недостовірність викладеної у Заяві Платника інформації;

► подання Заяви не за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених сум єдиного внеску;

► наявність у платника заборгованості зі сплати єдиного внеску та/або фінансових санкцій.

У разі відмови в задоволенні Заяви про повернення Коштів з рахунку 3719 Платнику єдиного внеску підрозділом контролюючого органу, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску, надається повідомлення за підписом посадової особи із зазначенням причин відмови.

У разі задоволення Заяви про повернення Коштів з рахунку 3719 підрозділ контролюючого органу, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску, передає Заяву з відміткою про підтвердження повернення Коштів на підставі даних інформаційної системи і готує висновок за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 6 (далі – Висновок) та два примірники Реєстру висновків про повернення надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску (далі – Реєстр висновків) за формою згідно з додатком 3 до Порядку № 6. Висновки реєструються в журналі обліку висновків про повернення надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску за формою згідно з додатком 4 до Порядку № 6 та протягом одного робочого дня від дати їх реєстрації разом з примірником Реєстру висновків передаються до підрозділу контролюючого органу, відповідального за ведення фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. 8 Порядку № 6 на підставі Висновку та у строк не пізніше ніж три робочих дні з дня його реєстрації підрозділ контролюючого органу, відповідальний за ведення фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку, нижчого рівня оформлює розрахунковий документ на повернення Коштів з рахунку 3719, на який їх було сплачено, та направляє його відповідному управлінню (відділенню) Державної казначейської служби України у районі, районі у місті, місті обласного, республіканського значення (далі – управління (відділення) Казначейства).

Управління (відділення) Казначейства на підставі розрахункового документа контролюючого органу нижчого рівня перераховує Кошти за рахунок поточних надходжень за день з відповідного рахунку 3719 на рахунок Платника, зазначений у Заяві, відкритий у банку або органі Казначейства.

Пунктом 9 Порядку № 6 визначено, що для повернення сум єдиного внеску та/або сум застосованих фінансових санкцій, помилково сплачених на невідповідний рахунок 3719, підрозділ контролюючого органу, відповідальний за ведення фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку, нижчого рівня оформлює розрахунковий документ на перерахування Коштів на відповідний рахунок 3719 за Заявою та передає управлінню (відділенню) Казначейства не пізніше двох робочих днів з дня надходження Висновку.

У разі помилкової сплати сум єдиного внеску та/або сум застосованих фінансових санкцій на рахунок 3719 контролюючого органу, в якому Платник не перебуває на обліку, розрахунковий документ на перерахування таких Коштів на відповідний рахунок 3719 контролюючого органу, у якому Платник перебуває на обліку, оформлюється підрозділом контролюючого органу, відповідальним за ведення фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку, нижчого рівня за заявою Платника та передається управлінню (відділенню) Казначейства не пізніше двох робочих днів з дня надходження Висновку.

Відповідно до п. 10 Порядку № 6 повернення Платникам Коштів здійснюється підрозділом контролюючого органу, відповідальним за ведення фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку, нижчого рівня за рахунок поточних надходжень на рахунок 3719, на який сплачено Кошти, що повертаються.

У разі якщо дата повернення Платникам Коштів припадає на два останні робочі дні поточного місяця, то таке повернення переноситься на перший робочий день наступного місяця.

Закон України № 466: тимчасові митні декларації

є підставою для формування податкового кредиту

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників ПДВ, що не відносяться до податкового кредиту суми ПДВ, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними і розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими, та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми ПДВ до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми встановлені п. 198.6 ст. 198 ПКУ, редакція якого з 23.05.2020 Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» змінена.

Отже, якщо при ввезенні товарів на митну територію України платником ПДВ сплачено суму ПДВ до бюджету і така сплата підтверджується митними деклараціями, у тому числі тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, платник ПДВ має право на включення такої суми ПДВ до складу податкового кредиту звітного періоду, в якому відбулося оформлення відповідної митної декларації.

Формування податкового кредиту за такими правилами здійснюється починаючи з 23.05.2020, тобто з дати набрання чинності оновленого п. 198.6 ст. 198 ПКУ.

Первинні документи – основа при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Норми встановлені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Платникам податків забороняється формування показників, зокрема податкової звітності на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.

Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток підприємств (далі – податок) використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ст. 44 ПКУ).

Платники податку, які відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 996) застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об’єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень ПКУ. Такі платники податку при застосуванні положень ПКУ, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Згідно з ст. 1 Закону № 996 первинний документ – це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Частинами першою та другою ст. 9 Закону № 996 передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов’язкові реквізити:

► назву документа (форми);

► дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ;

► зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

► посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

► особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Слід зауважити, що неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

До уваги платників екологічного податку!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, якщо місце подання податкових декларацій екологічного податку не збігається з місцем перебування на податковому обліку підприємства, установи, організації, громадянина – суб’єкта підприємницької діяльності, яким в установленому порядку видано дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, спеціальне водокористування та розміщення відходів, то до контролюючого органу, в якому таке підприємство, установа, організація або громадянин – суб’єкт підприємницької діяльності перебуває на обліку, подаються копії відповідних податкових декларацій протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) періоду.

Норми визначені п. 250.8 ст. 250 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Форма Податкової декларації екологічного податку (далі – Декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715 із змінами та доповненнями. Невід’ємною частиною Декларації є шість типів додатків (додатки 1 – 6).

Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання з екологічного податку за відповідним видом об’єкта оподаткування екологічним податком – викиди в атмосферне повітря, скиди у водні об’єкти та інші.

Згідно з приміткою 3 до Декларації у разі подання копії Декларації відповідно до п. 250.8 ст. 250 ПКУ поряд з полем «копія» проставляється позначка.

У рядку 3 «найменування контролюючого органу, до якого подається Податкова декларація» Декларації з позначкою «копія» зазначається найменування контролюючого органу за основним місцем обліку до якого подається Декларація з позначкою «копія».

У додатках 1 – 3 до Декларації, зокрема, зазначається:

у рядках 3.1 – код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ за місцем обліку платника екологічного податку;
у рядках 3.2 – код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ за місцем розташування джерела забруднення.

При цьому, у разі подання Декларації з позначкою «копія» в електронному або паперовому вигляді у рядках 3.1 та 3.2 додатків 1 – 3 до такої Декларації інформація не змінюється і відповідає інформації, зазначеній у відповідних рядках 3.1 та 3.2 додатків 1 – 3 Декларації з позначкою «звітна» або «звітна нова».