ГоловнаНовиниДПІ БАБУШКІНСЬКОМУ РАЙОНІ М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ГУ ДФС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ

ДПІ БАБУШКІНСЬКОМУ РАЙОНІ М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ГУ ДФС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ

Опубліковано Пн, 01/08/2016

Юристи фіскальної служби Дніпропетровщини відстояли у судах на користь держави понад 730 мільйонів гривень
Протягом січня – червня 2016 року судові органи підтвердили правомірність дій правовиків ДФС Дніпропетровської області по 484 справах на суму 730,9 мільйонів гривень.
Загалом, з початку 2016 у судах різних інстанцій на розгляді знаходилось 10,6 тисяч справ на суму понад 11,8 мільярдів гривень за позовами органів ДФС Дніпропетровського регіону до платників та за позовами платників до органів ДФС області.
За словами начальника юридичного управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Олега Басана: «Практика досудового врегулювання суперечок між органами державної влади та платниками податків дозволяє уникати необґрунтованих претензій або малоістотних справ.
Спори за позовами платників податків про визнання недійсними податкових повідомлень – рішень переважно стосуються донарахування податку на прибуток та податку на додану вартість. У більшості випадків предметом спору є операції, в яких фіктивні суб’єкти господарювання виступають як контрагенти платників податків, або, як посередники в процесі постачання товару».

Щодо розрахунку авансового внеску з податку на прибуток підприємств на суму виплачених дивідендів.
ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська інформує, що Державною фіскальною службою України надана податкова консультація щодо розрахунку авансового внеску з податку на прибуток підприємств на суму виплачених дивідендів
Порядок нарахування та сплати авансових внесків при виплаті дивідендів передбачений п. 57.11ст. 57 розділу II Податкового кодексу України (далі – Кодекс), яким з 1 січня 2015 року запроваджено новий порядок їх розрахунку із суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов’язання щодо якого погашене. У разі наявності непогашеного грошового зобов’язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті. При цьому якщо дивіденди виплачуються за неповний календарний рік, то для обрахунку суми зазначеного перевищення використовується значення об’єкта оподаткування, обчислене пропорційно кількості місяців, за які сплачуються дивіденди. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.
Разом з тим Кодексом встановлено, що сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів підлягає зарахуванню у зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації за звітний (податковий) рік (п.п. 57.11.2 п. 57.11 ст. 57 розділу II Кодексу).
Тобто сума сплачених авансових внесків при виплаті дивідендів, що не врахована в рахунок зменшення податкових зобов’язань з податку на прибуток за звітний період, у якому сплачена така сума авансових внесків, повинна враховуватися в рахунок зменшення податкового зобов’язання наступних звітних (податкових) періодів до її повного погашення.
При цьому не зараховані у зменшення податкового зобов’язання суми сплачених авансових внесків при виплаті дивідендів станом на 01.01.2015 повинні враховуватися у зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток у податковій декларації за 2015 рік та наступних звітних (податкових) періодах до повного їх погашення.
Враховуючи зазначене, рекомендовано при розрахунку зменшення нарахованої суми податку в рядку 16.3.1 Додатка ЗП до рядка 16 ЗП Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за №1415/27860 (далі – Декларація №897), за 2015 рік також враховувати залишок суми сплачених авансових внесків з податку на прибуток підприємств при виплаті дивідендів, яка залишилась не зарахованою, у зменшення податкового зобов’язання з цього податку станом на 01.01.2015, що відображена у рядку 14.5.2 Додатка ЗП до рядка 14 Податкової декларації з податку на прибуток банку, поданої за 2014 рік.
При поданні Декларації № 897 платниками податку на прибуток підприємств, які будуть розраховувати зменшення нарахованої суми податку у Додатку ЗП з урахуванням залишку суми сплачених авансових внесків з податку на прибуток підприємств при виплаті дивідендів, яка залишилась не зарахованою у зменшення податкового зобов’язання з цього податку станом на 01.01.2015, рекомендуємо подати доповнення до декларації, передбачене п. 46.4 ст. 46 розділу II Кодексу, з відповідним поясненням та зазначенням відповідних сум, вказавши про цей факт у спеціально відведеному місці у податковій декларації.

Щодо зменшення нарахованої суми податку на суми податку на прибуток, отриманого з іноземних джерел, що сплачений суб’єктами господарювання за кордоном.

ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська інформує, що Державною фіскальною службою України надана податкова консультація щодо зменшення нарахованої суми податку на суми податку на прибуток, отриманого з іноземних джерел, що сплачений суб’єктами господарювання за кордоном.
Підпунктом 141.4.9 п. 141.4 ст. 141 розділу III Податкового кодексу України (далі – Кодекс) передбачено, що суми податку на прибуток, отриманий з іноземних джерел, що сплачені суб’єктами господарювання за кордоном, зараховуються під час сплати ними податку в Україні. При цьому зарахуванню підлягає сума податку, розрахована за правилами, встановленими розділом III Кодексу. Розмір зарахованих сум податку з іноземних джерел протягом податкового (звітного) періоду не може перевищувати суми податку, що підлягає сплаті в Україні таким платником податку протягом такого періоду.
З метою використання платниками права, передбаченого п.п. 141.4.9 п. 141.4 ст. 141 розділу III Кодексу, рекомендуємо платникам збільшити показник рядка 16 Додатка ЗП на суми податку на прибуток, отриманий з іноземних джерел, що сплачені суб’єктами господарювання за кордоном та зараховуються під час сплати ними податку в Україні.
При поданні Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за №1415/27860 платниками податку на прибуток підприємств, які будуть розраховувати зменшення нарахованої суми податку у Додатку ЗП з урахуванням сум податку на прибуток, що сплачені за кордоном, рекомендуємо подати доповнення до декларації, передбачене п. 46.4 ст. 46 розділу II Кодексу, з відповідним поясненням та зазначенням відповідних сум, вказавши про цей факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації.

Щодо подання в електронній формі доповнень до декларації.

ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська інформує, що Державною фіскальною службою України надана податкова консультація щодо подання в електронній формі доповнень до декларації.
Відповідно до п. 46.4 ст. 46 розділу II Податкового кодексу України у разі необхідності платник податків може подати разом з Декларацією №897 доповнення до такої декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід’ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання. Платник податків, для якого Кодексом встановлено обов’язок подання звітності в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі.

Щодо порядку зарахування сплаченого за кордоном податку у зменшення зобов’язань з податку на прибуток у наступних звітних роках

ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська інформує, що Державною фіскальною службою України надана податкова консультація щодо порядку зарахування сплаченого за кордоном податку у зменшення зобов’язань з податку на прибуток у наступних звітних роках.
Підпунктами 13.1 та 13.2 ст. 13 Кодексу встановлено, що доходи, отримані резидентом України (крім фізичних осіб) з джерел за межами України, враховуються під час визначення його об’єкта та/або бази оподаткування у повному обсязі. При визначенні об’єкта та/або бази оподаткування витрати, здійснені резидентом України (крім фізичних осіб) у зв’язку з отриманням доходів з джерел походження за межами України, враховуються у порядку і розмірах, встановлених цим Кодексом.
Суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими Кодексом (п. 13.4 ст. 13 Кодексу).
Для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний одержати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.
Згідно з п.п. 141.4.9 п. 141.4 ст. 141 Кодексу суми податку на прибуток, отриманий з іноземних джерел, що сплачені суб’єктами господарювання за кордоном, зараховуються під час сплати ними податку в Україні. При цьому зарахуванню підлягає сума податку, розрахована за правилами, встановленими розділом ІІІ Кодексу.
Розмір зарахованих сум податку з іноземних джерел протягом податкового (звітного) періоду не може перевищувати суми податку, що підлягає сплаті в Україні таким платником податку протягом такого періоду.
Таким чином, сума сплаченого за кордоном протягом звітного року податку з прибутку, отриманого з іноземних джерел, не враховується у зменшення податкових зобов’язань з цього податку у наступних звітних роках.
Порядок внесення змін до податкової звітності встановлено ст. 50 Кодексу.
Так, відповідно до п. 50.1 ст. 50 Кодексу у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Щодо зарахування суми сплачених авансових внесків при виплаті дивідендів у зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток в податкових деклараціях

ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська інформує, що Державною фіскальною службою України надана податкова консультація щодо зарахування суми сплачених авансових внесків при виплаті дивідендів у зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток в податкових деклараціях з податку на прибуток підприємств у 2016 році.
Відповідно до п.п. 57.1 1.1 п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток – емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними ст. 137 Кодексу.
Згідно з п.п. 57.1 1.2 п. 57.1 ст. 57 Кодексу крім випадків, передбачених п.п. 57.1 1.3 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.
Авансовий внесок розраховується з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов’язання щодо якого погашене. У разі наявності непогашеного грошового зобов’язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті. Авансовий внесок обчислюється за ставкою, встановленою п. 136.1 ст. 136 Кодексу. Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску.
При цьому у разі якщо дивіденди виплачуються за неповний календарний рік, то для обрахунку суми зазначеного перевищення використовується значення об’єкту оподаткування, обчислене пропорційно кількості місяців, за які сплачуються дивіденди. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.
Сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів підлягає зарахуванню у зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації за звітний (податковий) рік.
Тобто сума сплачених авансових внесків при виплаті дивідендів, що не врахована в рахунок зменшення податкових зобов’язань з податку на прибуток за звітний період, у якому сплачена така сума авансових внесків, повинна враховуватися в рахунок зменшення податкового зобов’язання наступних звітних (податкових) періодів до її повного погашення.
Не зараховані у зменшення податкового зобов’язання суми сплачених авансових внесків при виплаті дивідендів станом на 01.01.2015 повинні враховуватися у зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток у податковій декларації за 2015 рік та наступних звітних (податкових) періодах до повного їх погашення.
Зважаючи на викладене, у податкових деклараціях з податку на прибуток за I квартал, півріччя, 9 місяців 2016 року у зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток враховуються суми сплачених авансових внесків при виплаті дивідендів, що не були враховані в рахунок зменшення податкових зобов’язань з податку на прибуток у попередні звітні періоди.
Крім того, авансовий внесок при виплаті дивідендів за підсумками звітного кварталу, півріччя, трьох кварталів розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті, якщо на момент виплати таких дивідендів декларація з податку на прибуток за звітний рік, на який припадають такі періоди, не подана. Якщо на момент виплати дивідендів за IV квартал звітного року Податкова декларація з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) за такий рік подана та зобов’язання, нараховані у такій Декларації, погашені, то авансові внески нараховуються на суму перевищення дивідендів, що підлягають виплаті за IV квартал звітного року, над значенням об’єкта оподаткування податком на прибуток за такий рік, поділеному на 12 та помноженому на 3 (пропорційно кількості місяців, за які виплачуються дивіденди).

Який порядок оподаткування ПДВ операцій з передачі майна платника податку до статутних фондів інших платників?

ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська повідомляє.
Відповідно до пп. 196.1.7 п. 196.1 ст. 196 р. V Податкового кодексу України від 2 грудня 2011 року №2755-VI (далі – ПКУ) операції з реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення та перетворення) юридичних осіб не є об’єктом оподаткування ПДВ.
Згідно із п. 98.1 ст. 98 р. ІІ ПКУ під реорганізацією платника податків, зокрема, розуміється зміна його правового статусу, яка передбачає будь-яку з таких дій або їх поєднання:
зміна найменування платника податків, а для господарських товариств – зміна організаційно-правового статусу товариства, що тягне за собою зміну їх коду згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України та/або податкового номера;
злиття платників податків, а саме передача майна платника податків до статутних фондів інших платників податків, унаслідок чого відбувається ліквідація платника податків, який зливається з іншими;
поділ платника податків на декілька осіб, а саме поділ його майна між статутними фондами новоутворених юридичних осіб та/або фізичними особами, внаслідок якого відбувається ліквідація юридичного статусу платника податків, який поділяється;
виділення з платника податків інших платників податків, а саме передача частини майна платника податків, що реорганізується, до статутних фондів інших платників податків в обмін на їх корпоративні права, внаслідок якого не відбувається ліквідація платника податків, що реорганізується.
Відповідне питання – відповідь розміщене у категорії 101.12 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

Чи виникають у підприємства податкові зобов’язання з ПДВ у разі медичного страхування своїх працівників за кошти підприємства?

ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська інформує.
Відповідно до пп.„б” п.185.1 ст.185 р.V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 ПКУ.
Згідно з пп.14.1.185 п.14.1 ст.14 р.І ПКУ постачання послуг – будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.
Відповідно до пп.196.1.3 п.196.1 ст.196 р.V ПКУ не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з:
надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов’язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів;
надання послуг із загальнообов’язкового державного соціального страхування (у тому числі пенсійного страхування), недержавного пенсійного забезпечення, залучення та обслуговування пенсійних вкладів та рахунків учасників фондів банківського управління, адміністрування недержавних пенсійних фондів.
Враховуючи вищевикладене, операція з медичного страхування своїх працівників за кошти підприємства не призводить до виникнення податкових зобов’язань з ПДВ.
Відповідне питання – відповідь розміщене у категорії 101.01.12 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

Щодо включення до податкової декларації з плати за землю земель, зайнятих безпосередньо водним об’єктом – ставком

ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська повідомляє.
Відповідно до ст.51 Водного кодексу України водні об’єкти надаються у користування на умовах оренди органами, що здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними Земельним кодексом України, відповідно до договору оренди, погодженого з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства.
Сплата орендної плати за водний об’єкт не звільняє від сплати орендної плати за земельну ділянку під цим об’єктом.
Згідно з п.288.1 ст.288 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори на поточний рік.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29 травня 2013 року № 420 затверджено  Типовий договір оренди водних об’єктів, в якому визначено, що  об’єкт оренди – вода (водний простір) водного об’єкта та земельна ділянка під водним об’єктом.
Відповідно до статті 270 Кодексу земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, є об’єктами оподаткування платою за землю.
Враховуючи зазначене, земля, зайнята безпосередньо водним об’єктом – ставком має включатися до податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності)

Щодо пільг зі сплати  плати за землю учасникам бойових дій

ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська повідомляє.
Правовий статус ветеранів війни визначено Законом України від
22 жовтня 1993 року №3551-XII „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (далі – Закон №3551).
Пунктом 18 частини першої ст. 12 Закону №3551 встановлено, що учасникам бойових дій надається пільга зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів відповідно до податкового та митного законодавства.
Отже, надання пільг зі сплати плати за землю платникам податків, на яких поширюються положення Закону №3551, здійснюється виключно за нормами Податкового кодексу України (далі – Кодекс).
Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України   (далі – ЗКУ), справляння плати за землю – Кодекс.
Платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі (ст. 269 Кодексу).
Відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Кодексу плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Відповідно до ст. 206 ЗКУ використання землі в Україні є платним.
Згідно із ст. 269 Кодексу платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.
У ст. 270 Кодексу зазначено, що об’єктами оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Відповідно до ст. 281 Кодексу від сплати земельного податку звільняються ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону № 3551.
Згідно з п. 286.1 ст. 286 Кодексу підставою для нарахування земельного податку є дані Державного земельного кадастру.
Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 Кодексу, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм  (ст. 121 ЗКУ).
Отже, якщо фізична особа відноситься до категорії осіб, що мають право на пільги зі сплати земельного податку, та використовує земельну ділянку (оформлену або неоформлену) за кожним видом використання в межах граничних норм, зазначених в ст. 281 Кодексу, то така особа звільняється від сплати земельного податку.

Щодо особливостей оподаткування благодійної допомоги

ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська повідомляє.
Особливості оподаткування благодійної допомоги визначено ст. 170 розділу IV Податкового кодексу України (далі – Кодексу), згідно з п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 якого не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається, зокрема, резидентами – юридичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу, встановленого на 1 січня такого року (у 2016 році – 1930 гривень). При цьому перевищення допомоги над вказаним розміром підлягає оподаткуванню на підставі п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу у джерела виплати за ставкою 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 Кодексу.
Благодійник – юридична особа зазначає відомості про надані суми нецільової благодійної допомоги у податковій звітності.
У разі отримання нецільової благодійної допомоги від благодійника – фізичної чи юридичної особи платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію із зазначенням її суми, якщо загальна сума отриманої нецільової благодійної допомоги протягом звітного податкового року перевищує її граничний розмір, установлений абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу.
Також, доходи, визначені ст. 163 Кодексу є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16№ підрозділу 10 розділу XX Кодексу).
Ставка військового збору становить 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16№ підрозділу 10 розділу XX Кодексу (п.п. 1.3 п. 16№ підрозділу 10 розділу XX Кодексу).
Відповідно до п.п. 1.7 п. 16№ підрозділу 10 розділу XX Кодексу звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у п.п. 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску
на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), умови та порядок нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).
Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону №2464 платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.
Пунктом 1 частини першої ст. 7 Закону №2464 визначено, що базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року №108/95-ВР «Про оплату праці» (далі –  Закон №108), та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року №1170 затверджено Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок, відповідно до п. 14 розділу I якого матеріальна допомога разового характеру, що надається окремим працівникам у зв’язку із сімейними обставинами, на оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання не є базою нарахування єдиного внеску.
Водночас, відповідно до п.п. 14.1.257 п.14.1 ст.14 Кодексу фінансова допомога – це фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.
При цьому безповоротна фінансова допомога – це, зокрема сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладання таких договорів.
Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу ІІІ Кодексу.
Розділом ІІІ Кодексу не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, що виникають за операціями з наданням безповоротної фінансової допомоги фізичним особам. Такі операції відображаються при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку.

За інформацією ГУ ДФС у Дніпропетровській області