ДПІ БАБУШКІНСЬКОМУ РАЙОНІ М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ГУ ДФС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ

Щодо визначення поняття «вживаний транспортний засіб»

ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська інформує, що Державною фіскальною службою України надана податкова консультація Про особливості оподаткування ПДВ операцій з постачання вживаних транспортних засобів.

Згідно з пунктом 189.3 статті 189 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) вживаними товарами вважаються товари, що були в користуванні не менше року та придатні для подальшого користування у незмінному стані чи після ремонту, а також транспортні засоби, які не підпадають під визначення нового транспортного засобу.

Новим транспортним засобом вважається:

наземний транспортний засіб, що вперше реєструється в Україні відповідно до законодавства, не був зареєстрований в інших державах та при цьому має загальний наземний пробіг до 6000 кілометрів;

судно, що вперше реєструється в Україні відповідно до законодавства та при цьому пройшло не більше 100 годин після першого введення його в експлуатацію;

літальний апарат, що вперше реєструється в Україні відповідно до законодавства та при цьому його налітаний час до такої реєстрації не перевищує 40 годин після першого введення в експлуатацію. Налітаним вважається час, який розраховується від блок-часу зльоту літального апарата до блок-часу його приземлення.

Отже, наземний транспортний засіб буде вважатися вживаним товаром, якщо він:

або був у використанні не менше 1 року (незалежно від наявного пробігу);

або реєструється в Україні відповідно до законодавства та при цьому має загальний наземний пробіг більше 6000 кілометрів (незалежно від терміну користування до 1 року або більше 1 року).

Щодо порядку визначення бази оподаткування ПДВ при здійсненні платником податку операцій з постачання вживаних транспортних засобів

ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська повідомляє. Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 Кодексу об’єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 Кодексу розташоване на митній території України.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. При цьому постачанням товарів також вважаються фактична передача матеріальних активів іншій особі на підставі договору про фінансовий лізинг (повернення матеріальних активів згідно з договором про фінансовий лізинг) чи іншої домовленості, відповідно до якої оплата відстрочена, але право власності на матеріальні активи передається не пізніше дати здійснення останнього платежу (підпункт14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Пунктом 189.3 статті 189 Кодексу встановлено правила визначення бази оподаткування ПДВ у разі здійснення платником податку операцій з постачання вживаних товарів, придбаних у осіб, не зареєстрованих як платники податку, у межах договорів, що передбачають передання права власності на такі товари.

Зокрема, у випадках, коли платник податку здійснює діяльність з постачання вживаних товарів, придбаних у осіб, не зареєстрованих як платники податку, у межах договорів, що передбачають передання права власності на такі товари, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною продажу та ціною придбання таких товарів, визначена у порядку, встановленому розділом V Кодексу.

Про затвердження порядків щодо реєстрації РРО та КОРО

ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська повідомляє, що з 26.07.2016 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 14.06.2016 №547 «Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 05.07.2016 за №918/29048 (далі – Наказ 547).

Наказом 547 затверджено:

Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги);

Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти;

Порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій;

Порядок опломбування реєстраторів розрахункових операцій.

Одночасно втратив чинність наказ Міністерства доходів і зборів від 28.08.2013 року №417 «Про затвердження нормативно – правових актів щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 19.09.2013 року за №1616/24148.

Про внесення змін до форми податкової декларації з податку на додану вартість

ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська і у зв’язку з набранням чинності наказом Міністерства фінансів України від 25.05.2016 №503 “Про затвердження змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України” (далі – наказ №503) повідомляє.

Наказом №503 внесено зміни до деяких наказів Міністерства фінансів України, зокрема, до наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за №159/28289 (далі – наказ №21).

Як зазначено в пункті 4 наказу №503, цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування. Наказ опубліковано 01.07.2016 у “Офіційному віснику України”, № 49, ст. 1762.

Підпунктом 2 пункту 1 наказу №503 затверджено Зміни до форми податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженої наказом №21 (далі – Зміни до наказу №21).

Відповідно до пункту 2 розділу VІІІ наказу №21 подання податкової звітності за формою, яка враховує зміни, внесені наказом №503, вперше має здійснюватися за звітний період серпень 2016 року (граничний термін подання 20.09.2016), ІV квартал 2016 року (граничний термін подання 10.02.2017).

Змінами до наказу №21 у додатку 5 (Д5) до податкової декларації з податку на додану вартість з таблиці 1 виключені рядки “300000000000” та “500000000000” та з таблиці 2 – рядок “усього за основною ставкою та ставкою 7 %” (пункт 1 Змін до наказу №21).

Викладено у новій редакції примітку “*” додатка 9 (Д9) до податкової декларації з податку на додану вартість (пункт 2 Змін до наказу №21), а саме:

“* Дванадцять попередніх послідовних звітних (податкових) періодів сукупно. Для новоствореного платника – звітний податковий період”.

У додатку 10 (Д10) до податкової декларації з податку на додану вартість у рядку 11.1 таблиці 2 слово та цифру “таблиці 1” змінено на слово та цифру “таблиці 2”, а у рядку 11.1 таблиці 3 слово та цифру “таблиці 1” змінено словом та цифрою “таблиці 3” (пункт 3 Змін до наказу №21).

Крім того, викладено в новій редакції додатки 2 (Д2) та 3 (Д3) до податкової декларації з податку на додану вартість (пункт 4 Змін до наказу №21).

З урахуванням внесених змін нова редакція вказаних додатків передбачає спрощення порядку заповнення податкової звітності та розшифровку від’ємного значення різниці між податковими зобов’язаннями і податковим кредитом в розрізі постачальників тільки у тій частині такого від’ємного значення, яка задекларована платником податку до бюджетного відшкодування. Така деталізація здійснюється в таблиці 2 “Розшифровка суми податку, фактично сплаченої у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України” додатка 3 (Д3) до декларації з податку на додану вартість.

Деталізація від’ємного значення різниці між податковими зобов’язаннями і податковим кредитом, яка переноситься до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, здійснюється лише в частині періодів її виникнення. Такі дані  відображаються в додатку 2 (Д2) до декларації з податку на додану вартість.

При заповненні як додатка 2 (Д2), так і таблиці 2 додатка 3 (Д3) до декларації з податку на додану вартість доцільно застосовувати принцип хронології формування від’ємного значення, згідно з яким податкові зобов’язання поточного (звітного) періоду зменшуються на суму податкового кредиту у хронологічному порядку його виникнення – від найдавнішого до найновішого.

З огляду на це у графі 2 таблиці 2 додатка 3 (Д3) до декларації з податку на додану вартість рекомендується вказувати індивідуальний податковий номер контрагента, за рахунок якого виникла сума від’ємного значення, виходячи з хронології її виникнення, починаючи зі звітного періоду, який є найближчим до дати подання декларації (найновіший звітний період) та закінчуючи найбільш давнім звітним періодом. Тобто спочатку доцільно відображати “найновішу” щодо звітного періоду подання декларації з податку на додану вартість суму від’ємного значення ПДВ.

За інформацією ГУ ДФС у Дніпропетровській області