вул. М. Грушевського, 70
ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує
З початку року внутрішня безпека ГУ ДФС у Дніпропетровській області провела 90 службових розслідувань та перевірок
Протягом січня – червня 2016 року управлінням внутрішньої безпеки Головного управлінням ДФС у Дніпропетровській області проведено 90 службових розслідувань та перевірок.
За матеріалами управління внутрішньої безпеки ГУ ДФС у Дніпропетровській області розпочато 24 кримінальних провадження у відношенні працівників фіскальної служби; винесено 34 подання керівникам територіальних підрозділів ГУ ДФС області для вжиття заходів реагування щодо усунення недоліків та притягнення винних осіб до відповідальності; до дисциплінарної відповідальності притягнуто 22 працівника служби.
З метою недопущення на вакантні та керівні посади в органах ДФС осіб, що своїми діями або вчинками можуть дискредитувати імідж служби, у поточному року проведено перевірки 66 кандидатів на працевлаштування. За підсумками перевірок 3 претендентам відмовлено у прийомі на службу.
Щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб та єдиним внеском працівників, призваних на військову службу
ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська повідомляє, що гарантії для працівників на час виконання державних або громадських обов’язків передбачено ст. 119 Кодексу законів про працю України, згідно з частиною третьою якої за працівниками, призваними, зокрема, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб – підприємців, в яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
При цьому середній заробіток – це визначений нормами за встановленими правилами розмір заробітної плати працівника, обчислений за певний період часу (з практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції).
Для цілей розділу IV Кодексу заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом (п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до п.п. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).
Ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 – 167.5 ст. 167 Кодексу) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами (п. 167.1 ст. 167 Кодексу).
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок (п.п. 168.1.1 п.168.1 ст. 168 Кодексу).
Враховуючи зазначене, дохід, отриманий у 2016 році працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, у вигляді середнього заробітку включається до оподатковуваного доходу таких працівників, тобто оподатковується податком на доходи фізичних осіб на загальних підставах.
Згідно п. 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством.
Базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються згідно із Законом України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).
З 01 січня 2016 року Законом України від 24 грудня 2015 року № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році», зокрема, скасовано утримання єдиного внеску із заробітної плати застрахованих осіб.
Єдиний внесок для роботодавців, які нараховують (виплачують) заробітну плату працівнику відповідно до умов трудового договору (контракту) встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної ст. 7 Закон № 2464 бази нарахування єдиного внеску (п. 5 ст. 8 Закону № 2464).
Отже, у 2016 році на суми середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, нараховується єдиний внесок у розмірі 22 відсотки. Водночас утримання єдиного внеску із заробітної плати зазначених працівників не здійснюється.
Щодо проведення перевірки у разі вилучення документів правоохоронними органами
ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська повідомляє.
Відповідно до пункту 85.9 статті 85 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) у разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов’язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів.
Такі копії, засвідчені печаткою та підписами посадових (службових) осіб правоохоронних та інших органів, якими було здійснено вилучення оригіналів документів, або яким було забезпечено доступ до перевірки вилучених документів, повинні бути надані протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового запиту контролюючого органу.
У разі якщо документи, зазначені в абзаці першому пункту 85.9 статті 85 Кодексу, було вилучено правоохоронними та іншими органами, терміни проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.
Щодо оподаткування компенсацій у зв’язку зі службовими відрядженнями
ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська інформує, що згідно ст.121 Кодексу законів про працю України працівники мають право на відшкодування витрат та одержання інших компенсацій у зв’язку зі службовими відрядженнями.
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом ІV Податкового кодексу України (далі – Кодекс), згідно із п.п. 165.1.11 п. 165.1 ст. 165 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема, кошти, отримані платником податку на відрядження або під звіт і розраховані згідно із п. 170.9 ст. 170 Кодексу.
Відповідно до п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Кодексу суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2011 року №98.
Основним документом, який регулює відрядження працівників органів державної влади, підприємств, установ та організацій, що повністю або частково фінансуються за рахунок бюджетних коштів, є Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 № 59, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 31.03.1998 за № 218/2658 (далі – Інструкція №59).
Так, п.п. «а» п. 7 розділу IIІ Інструкції №59 встановлено, що за час перебування у відрядженні працівникові відшкодовуються витрати на проїзд (у тому числі на перевезення багажу, бронювання транспортних квитків, оплату аеропортних зборів, користування постільними речами в поїздах) до місця відрядження і назад, а також за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті).
Згідно з п. 9 розділу IIІ Інструкції № 59 витрати на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) до місця відрядження і назад відшкодовуються в розмірі вартості проїзду повітряним, залізничним, водним і автомобільним транспортом загального користування (крім таксі) з урахуванням усіх витрат, пов’язаних із придбанням проїзних квитків і користуванням постільними речами в поїздах, та страхових платежів на транспорті.
Витрати за користування таксі або оренду автотранспорту можуть бути відшкодовані лише з дозволу керівника підприємства (згідно з підтвердними документами).
Враховуючи зазначене, у разі якщо за рішенням керівника юридичної особи працівнику відшкодовуються витрати на оплату таксі під час його відрядження за кордон, то вартість таких витрат включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого працівника та оподатковується податком на доходи фізичних осіб на загальних підставах. При цьому відшкодування зазначених витрат здійснюється на підставі підтверджуючих документів.
ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє
14.07.2016 прокуратурою Дніпропетровської області, в процедурі досудового розслідування по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за матеріалами управління внутрішньої безпеки ГУ ДФС у Дніпропетровській області, оголошено підозру в скоєні кримінального правопорушення одному з представників керівної ланки територіальної податкової інспекції м.Дніпропетровська щодо зловживання службовим становищем, що призвело до нанесення збитків державі у сумі понад 1,6 млн. грн. Встановлено, що при оформленні акту документальної перевірки підприємства, уповноваженими особами податкової інспекції навмисно не внесені окремі порушення, які і призвели до не нарахування 1,6 млн. грн. податкових зобов’язань.
Рішенням районного суду м. Дніпропетровська, до працівника фіскальної служби застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Прокуратурою Дніпропетровської області, спільно з Управлінням внутрішньої безпеки ГУ ДФС у Дніпропетровській області та Управлінням захисту економіки ГУНП в Дніпропетровській області проведені подальші слідчі заходи.
Протягом І півріччя 2016 року Центрами обслуговування платників Дніпропетровщини надано понад 128 тисяч адмінпослуг
За даними Головного управління ДФС у Дніпропетровській області найбільш запитуваною серед відвідувачів Центрів обслуговування платників залишається послуга з видачі картки платника податків та внесення до паспорта громадянина даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків. Зокрема, у січні – червні поточного року ЦОПами Дніпропетровщини надано майже 58,6 тисяч таких послуг.
Також не втрачає актуальності послуга з реєстрації книг обліку розрахункових операцій. Протягом зазначеного періоду платникам надано понад 12,8 тисяч цих послуг. Крім того, платників продовжує цікавити послуга з видачі довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) З початку року видано понад 9,3 тисячі таких довідок.
«На сьогодні обслуговування платників здійснюється 37 Центрами обслуговування платників, що діють при податкових інспекціях Дніпропетровської області, які надають 24 види адміністративних послуг. Протягом шести місяців поточного року 311 працівниками, задіяних у роботі ЦОП, надано 128,2 тисячі адміністративних послуг. Окрім отримання консультативних та інформаційних послуг, відвідувачі Центрів обслуговування платників податків мають можливість подати податкову звітність та одержати ключі електронного цифрового підпису»,- зазначила начальник управління обслуговування платників ГУ ДФС у Дніпропетровській області Олена Ярова.
Щодо оподаткування неприбуткових організацій та установ, зокрема професійних спілок
ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська повідомляє, що згідно з п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:
– утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;
– установчі документи якої містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб;
– установчі документи якої передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення);
– внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр).
Обов’язковою умовою для неприбуткових організацій є використання своїх доходів (прибутків) виключно для фінансування видатків на своє утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами (п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу).
До неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 134 Кодексу і не є платниками податку, можуть бути віднесені, зокрема, профспілкові організації (п.п. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Кодексу).
Особливості правового регулювання, засади створення, права та гарантії діяльності професійних спілок визначено Законом України від 15 вересня 1999 року №1045-XIV «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» (далі – Закон №1045).
Відповідно до ст. 1 Закону №1045 професійна спілка (профспілка) – добровільна неприбуткова громадська організація, що об’єднує громадян, пов’язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання).
Професійні спілки створюються з метою здійснення представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки та ведуть свою діяльність на підставі статуту.
Джерела надходження (формування) коштів профспілки та напрями їх використання визначаються в їх статутних документах (ст.ст. 14 та 15 Закону №1045).
Отже, профспілкова організація, яка відповідає вимогам, встановленим у п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу, зокрема внесена контролюючим органом до Реєстру, не сплачує податок на прибуток з будь-яких доходів, отриманих нею в межах статутної діяльності, та використовує отримані доходи (прибутки) виключно на реалізацію своєї статутної діяльності (у т.ч. господарської діяльності, необхідної для виконання статутних завдань) без розподілу таких доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб.
Щодо відображення в податковому обліку непогашеної дебіторської заборгованості
ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська інформує, що згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III «Податок на прибуток підприємств» Кодексу.
Порядок коригування фінансового результату на різниці, що виникають при формуванні резервів (забезпечень), у тому числі резерву сумнівних боргів, визначено нормами ст. 139 Кодексу.
Фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (п.п. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 Кодексу).
Крім того, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму витрат від списання дебіторської заборгованості, яка не відповідає ознакам, визначеним п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, понад суму резерву сумнівних боргів.
Ознаки безнадійної заборгованості для цілей застосування положень Кодексу встановлено у п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.
У разі списання безнадійної дебіторської заборгованості за рахунок резерву сумнівних боргів, фінансовий результат до оподаткування, який визначений у фінансовій звітності, не підлягає зменшенню на суму списаної заборгованості.
При цьому, на суму витрат від списання понад суму резерву сумнівних боргів дебіторської заборгованості, яка не відповідає ознакам, встановленим п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, підлягає збільшенню фінансовий результат до оподаткування.
Щодо порядку оподаткування податком на прибуток і ПДВ факторингових операцій
ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська повідомляє, що відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 (Податкового кодексу України (далі – Кодекс) об’єктом оподаткування податку на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III «Податок на прибуток підприємств» Кодексу. Розділом ІІІ Кодексу не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування у разі здійснення факторингових операцій.
Отже, такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку.
Регулятором з питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності виступає Міністерство фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).
Згідно зі ст. 1077 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ), за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов’язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов’язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції (ст. 1079 ЦКУ).
Відповідно до п.п. 196.1.5 п. 196.1 ст. 196 Кодексу не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з: надання послуг платіжних організацій платіжних систем, пов’язаних з переказом коштів, інкасації, розрахунково-касового обслуговування, залучення, розміщення та повернення коштів за договорами позики, депозиту, вкладу (у тому числі пенсійного), управління коштами та цінними паперами (корпоративними правами та деривативами), доручення, надання, управління і відступлення прав вимоги за фінансовими кредитами фінансових установ, кредитних гарантій і банківських поручительств особою, що надала такі кредити, гарантії або поручительства. Перелік послуг з розрахунково-касового обслуговування визначається Національним банком України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику;
торгівлі за грошові кошти або цінні папери борговими зобов’язаннями, за винятком операцій з інкасації боргових вимог та факторингу (факторингових) операцій, крім факторингових операцій, якщо об’єктом боргу є валютні цінності, цінні папери, у тому числі компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю, операції з відступлення права вимоги за забезпеченими іпотекою кредитами (позиками), житлові чеки, земельні бони та деривативи.
Отже, якщо об’єктом факторингових операцій є валютні цінності, цінні папери, у тому числі компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю, операції з відступлення права вимоги за забезпеченими іпотекою кредитами (позиками), житлові чеки, земельні бони та деривативи, то такі операції не є об’єктом оподаткування ПДВ. В іншому випадку, якщо об’єктом факторингових операцій є об’єкти, відмінні від зазначених вище, то такі операції оподатковуються ПДВ.
За півроку плата за землю поповнила місцеві бюджети Дніпропетровщини більш як на півтора мільярда гривень
Протягом першого півріччя 2016 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло 1 мільярд 589,2 мільйонів гривень плати за землю, що на 488,6 мільйонів гривень більше надходжень аналогічного періоду минулого року.
Зокрема, власниками та орендарями земельних ділянок – юридичними особами в місцеві скарбниці регіону перераховано 1 мільярд 496,5 мільйонів гривень, а підприємцями – фізичними особами та громадянами – 92,7 мільйона гривень.
Нагадаємо, що відповідно до пункту 274.1 статті 274 Податкового кодексу України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь та земель загального користування – не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.
Щодо включення до бази оподаткування ПДВ суми компенсації земельного податку у разі надання в оренду нерухомого майна
ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська повідомляє, що відповідно до п.п. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) постачання послуг – це будь-яка операція, що не є постачанням товарів, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.
Об’єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Кодексу (п.п. «б» п. 185.1 ст. 185 Кодексу).
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг (п. 188.1 ст. 188 Кодексу).
Питання включення до бази оподаткування податком на додану вартість залежить від умов договору, який регулює взаємовідносини орендодавця
з орендарем, та потребує розгляду документів і матеріалів, що стосуються окремої справи.
За інформацією ГУ ДФС у Дніпропетровській області