ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська нагадує

До уваги платників податків: наближається термін сплати податків!

ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська нагадує, що

28 жовтня, п’ятниця, останній день сплати:

– ПДВ за вересень 2016 року платниками, в яких базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю;

– єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування гірничими підприємствами за вересень 2016 року;

– акцизного податку за вересень 2016 року;

– рентної плати за вересень 2016 року за:

• користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;

• користування радіочастотним ресурсом України;

• транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами територією України;

• транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України;

– плати за землю за вересень 2016 року;

– єдиного податку платниками четвертої групи за ІІІ квартал 2016 року;

– авансового внеску податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, юридичними особами за ІІІ квартал 2016 року;

– авансового внеску з транспортного податку юридичними особами за ІІІ квартал 2016 року;

– податку на доходи фізичних осіб з нарахованого, але не виплаченого доходу за вересень 2016 року;

– податку на доходи фізичних осіб із загальної суми процентів, нарахованих за вересень 2016 року на поточний або депозитний банківський рахунок; на вклади членів кредитної спілки;

– військового збору з нарахованого, але не виплаченого доходу за вересень 2016 року.

Про порядок відображення операцій

зі збільшення статутного капіталу підприємства

ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська інформує, що Державна фіскальна служба України у листі від 19.09.2016 №20301/6/99-99-15-02-02-15 (далі – лист ДФС №20301) щодо відображення у бухгалтерському та податковому обліку операцій зі збільшення статутного капіталу підприємства повідомила наступне.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку визначені Законом України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996).

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (пункт 2 ст.6 Закону №996).

Щодо оподаткування податком на прибуток операцій із внесення майна та майнових прав до статутного капіталу підприємства, то згідно з п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс) об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III «Податок на прибуток підприємств» Кодексу.

Розділом ІІІ Кодексу не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, що виникають за операціями із внесення майна та майнових прав до статутного капіталу підприємства, тобто такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Чи застосовуються РРО при продажу квитків на

відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів?

ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська повідомляє.

Відповідно до пункту 1 статті 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом №265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Водночас, пунктом 4 ст.9 Закону №265 визначено, що РРО та розрахункові книжки не застосовуються, зокрема, при продажу квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів.

Про сплату авансових внесків з податку на прибуток підприємств

ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська нагадує, що згідно з пунктом 38 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс) платники податку на прибуток підприємств (далі – податок на прибуток) сплачують до 31 грудня 2016 року авансовий внесок з цього податку у розмірі 2/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за три квартали 2016 року. Розрахунок такого авансового внеску подається платником податку у податковій декларації за три квартали 2016 року. Визначена у розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов’язань.

Пунктом 137.4 ст.137 встановлено, що податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п.137.5 ст.137 Кодексу, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду.

Згідно з п.137.5 ст.137 Кодексу річний податковий (звітний) період встановлюється для таких суб’єктів господарювання:

а) платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;

б) виробників сільськогосподарської продукції;

в) платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 мільйонів гривень. При цьому до річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Отже, податковий (звітний) період – квартал встановлено для платників податку на прибуток, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків) перевищує 20 мільйонів гривень, за винятком платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), та виробників сільськогосподарської продукції.

Таким чином, платники податку на прибуток, для яких встановлено податковий (звітний) період – квартал, повинні здійснити розрахунок авансового внеску у розмірі 2/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за три квартали 2016 року, та сплатити його до 31 грудня 2016 року.

Щодо повідомлення про прийняття на роботу

ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська повідомляє, що Державною фіскальною службою України у листі від 18.10.2016 №22502/6/99-99-13-02-03-15 (далі – лист ДФС №22502) надана податкова консультація з питань повідомлення про прийняття працівників на роботу

Порядок повідомлення ДФС та її територіальних органів про прийняття працівника на роботу затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 №413 (далі – Постанова №413).

Відповідно до Постанови №413 повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів ДФС за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до постанови №413 до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором.

У листі №22502 зазначено, що підприємство не подає повідомлення про прийняття на роботу працівника, який без звільнення від своєї основної роботи виконує на тому ж підприємстві поряд зі своєю основною роботою додаткову роботу за іншою професією (посадою).

Яким чином контролюючий орган повідомляє платника податків про відмову у наданні/зменшенні суми податкової знижки, визначеної платником у податковій декларації про майновий стан і доходи?

ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська інформує.

Відповідно до п.п.14.1.170 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс) податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Кодексом.

Порядок застосування податкової знижки передбачений статтею 166 Кодексу.

На підставі даних, виключно зазначених у податкових деклараціях, посадовими особами у приміщенні контролюючого органу проводиться камеральна перевірка.

Разом з цим на вимогу контролюючого органу та у межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою ПДФО, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) з цього податку (п.176.1 ст.176 Кодексу).

Порядок проведення камеральної перевірки визначений статтею 76 Кодексу.

Пунктом 76.1 ст.76 Кодексу передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова.

Відповідно до п.76.2 ст.76 Кодексу порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 Кодексу.

За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 Кодексу (п.86.2 ст.86 Кодексу).

Разом з цим, на вимогу контролюючого органу та у межах його повноважень, визначених законодавством, платники податків зобов’язані пред’являти документи, пов’язані з виникненням права на отримання податкової знижки та підтверджувати необхідними документами відомості, зазначені у податковій декларації.

У разі ненадходження протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту пояснень та документів, пов’язаних з виникненням права на отримання податкової знижки, керівником контролюючого органу приймається рішення про проведення документальної позапланової перевірки відповідно до пункту 78.1 ст.78 Кодексу.

При виявленні перевіркою факту заниження (завищення) суми податкового зобов’язання контролюючими органами направляється податкове повідомлення – рішення платникам податків відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204 «Про затвердження Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень – рішень платникам податків» (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22.01.2016 за №124/28254) із змінами і доповненнями.

Тобто, контролюючий орган повідомляє про відмову у наданні/зменшенні суми податкової знижки, визначеної платником у податковій декларації, шляхом вручення платнику податків акта перевірки у порядку, визначеному статтею 42 Кодексу та податкового повідомлення – рішення.

Стосовно прощення боргу: питання оподаткування ПДФО

ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська повідомляє наступне.

Державною фіскальною службою України у листі від 18.10.2016 №10940/Ч/99-99-13-02-03-14 (далі – лист ДФС №10940) надана податкова консультація щодо оподаткування доходу у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

Законом України від 09.04.2015 №321-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов’язань», який набрав чинності 07.05.2015, були внесені зміни до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) у частині звільнення від оподаткування операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті.

Так, підрозділ 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу доповнено пунктом 8 такого змісту:

«Не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов’язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, непогашених до 1 січня 2014 року.

Дія абзацу першого цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня 2015 року».

З метою оподаткування доходи, отримані платником податку у вигляді основної суми боргу (кредиту), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, та суми прощеної (анульованої) кредитором у розмірі різниці, розрахованої відповідно до пункту 8 підрозділу 1 розділу XX Кодексу, слід розглядати окремо.

У листі №10940 зазначено, що оскільки кредитором (банком) у 2015 році було здійснено анулювання (прощення) основної суми боргу (кредиту), а не суми у розмірі різниці, розрахованої кредитором відповідно до п.8 підрозділу 1 розділу XX Кодексу, то з метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб сума такого анульованого боргу вважається додатковим благом та включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу з урахуванням норм п.п.«д» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 Кодексу.

На Дніпропетровщині кількість суб’єктів господарювання,

які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, збільшилась на 4,2%

Всього на обліку у Дніпропетровській митниці ДФС станом на 01 жовтня поточного року знаходиться 6523 суб’єкти ЗЕД, з яких 623 обліковано в митниці у цьому році. Ними з січня по вересень 2016 року оформлено 112 тисяч митних декларацій, що на 5,8% більше в порівнянні з минулим роком. Про це розповів заступник начальника Дніпропетровської митниці ДФС Віталій Полєйко.

Він також повідомив, що до державного бюджету протягом дев’яти місяців поточного року Дніпропетровською митницею ДФС спрямовано 11 млрд. 683,2 млн. гривень.

Щодо співвідношення експорту та імпорту, то експорт у Дніпропетровській митниці ДФС по оформленим вантажам у ваговому показнику за 3 квартали 2016 року склав 75,7%, імпорт – 24,3%. Співвідношення оформлених митних декларацій: експорт – 52,3%, імпорт – 47,7%.

Основна кількість загального обсягу українських товарів, оформлених Дніпропетровською митницею ДФС на експорт, направляється до країн ЄС (37,9%), СНД (28,9%), Азії (23,8%). Основні імпортери: країни ЄС (42,0%), СНД (30,9%), Азії (16,6%).

Про договір довічного утримання

ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська інформує.

Державна фіскальна служба України у листі від 23.09.2016 №10027/З/99-99-13-02-03-14 (далі – лист ДФС №10027) надала податкову консультацію стосовно оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) доходу, отриманого фізичною особою за договором довічного утримання.

Статтею 744 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) встановлено, що за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов’язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.

Згідно зі ст.748 ЦКУ набувач стає власником майна, переданого йому за договором довічного утримання, відповідно до ст.334 ЦКУ.

Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону (частина четверта ст.334 ЦКУ).

Таким чином, за своєю правовою природою договір довічного утримання є відчуженням нерухомого майна, що передається у власність другій стороні і для цілей оподаткування ПДФО розглядається як продаж такого майна.

Крім того, у договорі довічного утримання (догляду) можуть бути визначені всі види матеріального забезпечення (частина перша ст.749 ЦКУ).

Відповідно до п.п.14.1.54 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) дохід з джерелом його походження з України – будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Платником ПДФО є, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні (п.162.1 ст.162 ПКУ).

Згідно з п.п.163.1.1 п.163.1 ст.163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема:

– частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст.172 ПКУ (п.п.164.2.4 п.164.2 ст.164 ПКУ);

– інші доходи, крім зазначених у ст.165 Кодексу (п.п.164.2.20 п.164.2 ст.164 ПКУ).

Порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна регулюється ст.172 ПКУ, відповідно до пункту 172.8 якої для цілей цієї статті під продажем розуміється будь-який перехід права власності на об’єкти нерухомості, крім їх успадкування та дарування.

Згідно з п.172.1 ст.172 ПКУ дохід, отриманий платником податку від продажу не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст.121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.

Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не розповсюджується на майно, отримане таким платником у спадщину.

Разом з цим дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об’єктів нерухомості, зазначених у п.172.1 ст.172 ПКУ, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного у п.172.1 ст.172 ПКУ, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п.167.2 ст.167 ПКУ, тобто 5% (п.172.2 ст.172 ПКУ).

Дохід від продажу об’єкта нерухомості визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об’єкта, розрахованої органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку відповідно до закону (абзац перший п.172.3 ст.172 ПКУ).

Сума податку визначається та самостійно сплачується через банківські установи особою, що, зокрема, продає (передає) нерухомість до нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу (довічного утримання) (п.п.«а» п.172.5 ст.172 ПКУ).

У разі, якщо за договором довічного утримання відчужувач отримує дохід у вигляді матеріального забезпечення (грошової компенсації) такий дохід на підставі п.п.164.2.20 п.164.2 ст.164 ПКУ включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу відчужувача як інші доходи та оподатковується за ставкою 18%, встановленою п. 167.1 ст. 167 ПКУ.

На Дніпропетровщині сервіс ДФСУ «Пульс» відпрацював

190 звернень громадян

З січня по вересень 2016 року на антикорупційний сервіс Державної фіскальної служби України «Пульс» звернулися 190 заявників Дніпропетровського регіону.

Переважна кількість питань (86), порушених у зверненнях, стосувалися звітності та реєстрації накладних. Також, заявники звертались з питань щодо роботи органів ДФС Дніпропетровської області (50 звернень). Крім того, з приводу системи електронного адміністрування ПДВ зателефонував 31 платник, з інших питань – 16 громадян. Безпосередньо антикорупційної тематики сервісу стосувалося 7 звернень.

Усі звернення оперативно розглянуті у встановлений термін та вирішені по суті.

Нагадаємо, що за допомогою сервісу «Пульс» можна проінформувати про неправомірні дії або бездіяльність працівників Державної фіскальної служби, оперативно та в повному обсязі вирішити суперечливі питання, які виникають у сфері адміністрування податків та у митній сфері. Телефон цілодобової лінії (044) 284-00-07.

Які встановлені терміни подання податкової декларації платника єдиного податку – ФОП з позначкою «Довідково»?

ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська повідомляє наступне.

Відповідно до пункту 296.8 ст.296 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – Кодекс) платники єдиного податку мають право для отримання довідки про доходи подавати до контролюючого органу податкову декларацію за інший, ніж квартальний (річний) податковий (звітний) період, що не звільняє такого платника податку від обов’язку подання податкової декларації у строк, встановлений для квартального (річного) податкового (звітного) періоду.

Така податкова декларація складається з урахуванням норм підпунктів 296.5 та 296.6 ст.296 Кодексу та не є підставою для нарахування та/або сплати податкового зобов’язання.

Податкова декларація платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (далі – декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 №578, який набрав чинності 28.07.2015.

Для отримання фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку (далі – ФОП – платник ЄП) довідки про доходи за інший, ніж квартальний (річний) податковий (звітний) період, нею подається декларація з позначкою «Довідково» (рядок 04 у полі 01 декларації) та у полі «місяць» поля 02 декларації зазначається номер календарного місяця, за який подається декларація з позначкою «Довідково».

Для ФОП – платників ЄП, які бажають отримати довідку про доходи за інший, ніж квартальний (річний) податковий (звітний) період, Кодексом не визначено термін подання декларації з типом «Довідково».

Отже, рішення щодо термінів подання декларації з типом «Довідково» приймається ФОП – платником ЄП самостійно.

Слідчі ДФС у Дніпропетровській області

повернули до бюджету понад 34,5 млн. грн.

Протягом 9 місяців поточного року слідчими ГУ ДФС у Дніпропетровській області розслідувалось 548 кримінальних проваджень за порушення у сфері податкових відносин.

Досудове розслідування закінчено з 186 кримінальних проваджень, з яких до суду скеровано 77. З них з обвинувальним актом – 48, для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності – 29, з яких 4 провадження – у зв’язку із відшкодуванням збитків під час досудового розслідування.

Крім того, з січня по вересень 2016 року за підслідністю слідчими направлено 102 кримінальних провадження, приєднано до інших проваджень – 49.

Завдяки розслідуваним справам слідчими ГУ ДФС Дніпропетровщини з початку року відшкодована сума нанесених державі збитків у розмірі 34 мільйони 592 тисячі гривень. Також, накладено арешт на майно порушників на суму 11 мільйонів 878 тисяч гривень.

За інформацією ГУ ДФС у Дніпропетровській області