ДПІ У БАБУШКІНСЬКОМУ РАЙОНІ М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ПОВІДОМЛЯЄ!
Щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку
ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська нагадує.
Згідно п. 296.10 ст.296 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) не застосовуються платниками єдиного податку:
-
першої групи;
-
другої і третьої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 грн. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1000000 грн. застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО розпочинається з першого числа місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку.
Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої і третьої груп, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (надання послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, з метою визначення необхідності застосування РРО повинні самостійно визначити перевищення обсягу доходу понад 1000000 грн. При цьому враховується обсяг доходу за поточний звітний податковий рік. Обсяг доходу з метою застосування критерію (понад 1000000 грн.) визначається з урахуванням всіх доходів, які відповідно до п.292.1 ст.292 Кодексу включаються до складу доходу платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця.
Щодо здійснення валютного контролю за імпортними операціями, які здійснюються на умовах відстрочення поставки
ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська інформує.
Порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті за експортними, імпортними операціями та відповідальність за порушення законодавчо встановлених строків таких розрахунків визначено Законом України від 23 вересня 1994 року N185/94-ВР “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” (далі – Закон N185).
Відповідно до ст. 2 Закону N185 імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.
На сьогодні постановою Правління Національного банку України від 07.06.2016 р. N342 “Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України” встановлено 90-денний строк розрахунків за експортними, імпортними операціями.
При цьому відповідно до п. 3.3 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 N136, у разі імпорту товару з увезенням його на територію України банк знімає з контролю таку операцію резидента після отримання інформації про цю операцію в реєстрі митних декларацій (далі – МД) (типу IM-40 “Імпорт”, IM-41 “Реімпорт”, IM-72 “Безмитна торгівля”, IM-75 “Відмова на користь держави”, IM-76 “Знищення або руйнування”) – якщо для митного оформлення продукції використовується МД.
Порушення резидентами строків, передбачених ст.ст. 1 і 2 Закону N185 або встановлених Національним банком України відповідно до ст. ст. 1 і 2 Закону N185, тягне за собою відповідальність, передбачену ст. 4 Закону N 185.
Щодо оформлення операцій з приймання-передачі товару
ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська повідомляє.
Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Зовнішньоекономічні договори, на підставі яких резиденти України здійснюють зовнішньоекономічну діяльність та проводять розрахунки з нерезидентами за експорт або імпорт товарів, мають відповідати вимогам законодавства України, зокрема, Закону України від 16 квітня 1991 року N959-XII “Про зовнішньоекономічну діяльність”. Згідно з п. 1.8 Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затвердженого наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 06.09.2001 р. N201, однією з обов’язкових умов договору є умова приймання-здавання товару (робіт, послуг), де визначаються строки та місце фактичної передачі товару, перелік товаросупровідних документів.
Відповідно до ст. 9 Закону України від 16 липня 1999 року N996-XIV “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність” (далі – Закон N 996) основою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та повинні містити визначені цим Законом обов’язкові реквізити, зокрема, дату і місце складання первинного документа.
Первинні документи мають бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо – безпосередньо після її закінчення.
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону N996).
Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об’єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності, установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету встановлює Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. N88, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за N168/704.
Щодо особливостей перебування в Реєстрі неприбуткових організацій
у перехідний період до 1 січня 2017 року
ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська нагадує, що 16.07.2016 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 №440 «Про затвердження Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру» (далі – Постанова).
Постанова прийнята на виконання вимог Закону України від 17.07.2015 №652-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій» відповідно до підпункту 133.4.5 пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) та визначає дії контролюючих органів та неприбуткових підприємств, установ та організацій (далі – неприбуткові організації) у перехідний період, з метою встановлення відповідності установчих документів неприбуткових організацій вимогам Кодексу для включення до нового Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр), затвердженого Постановою.
ДФС України листом від 25.08.2016 №28602/7/99-99-15-02-01-17 «Про набуття чинності постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 №440» (далі – лист ДФСУ №28602) надані роз’яснення з питання належної організації роботи щодо ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій.
У листі ДФСУ №28602 зазначено, що ДФС протягом двох місяців з дня набрання чинності Постанови забезпечує надіслання до неприбуткових організацій, включених до Реєстру неприбуткових установ та організацій на день набрання чинності Закону N 652, письмових запитів про надання у місячний строк з дня їх отримання відповіді щодо:
• відповідності неприбуткової організації вимогам, встановленим пунктом 133.4 статті 133 Кодексу, та завірених нею копій установчих документів організації;
• завірених житлово-будівельними кооперативами копій документів, що підтверджують дату прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку та факт спорудження або придбання такого будинку житлово-будівельним (житловим) кооперативом.
Такі запити не надсилаються неприбутковим організаціям, установчі документи яких оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону України від 15 травня 2003 року N755-IV “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань” (далі – Закон N 755), та відповідають вимогам, встановленим пунктом 133.4 статті 133 Кодексу.
Крім того, не вимагається від неприбуткових організацій надання копій тих установчих документів, що оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону N755.
При цьому, види установчих документів визначено Законом N755, а саме: установчий документ юридичної особи – це установчий акт, статут, програма політичної партії, модельний статут, засновницький договір, одноособова заява (меморандум), положення тощо (п. 17 ст. 1 розділу 1 Закону N755).
Відповідно до пункту 34 підрозділу 4 розділу XX “Перехідні положення” Кодексу неприбуткові підприємства, установи та організації, внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій на день набрання чинності Закону N652, що відповідають вимогам пункту 133.4 статті 133 Кодексу, включаються контролюючим органом до нового Реєстру неприбуткових установ та організацій. За бажанням неприбуткової організації вона може подати до контролюючого органу копії установчих документів.
У разі якщо неприбуткова організація діє на підставі установчих документів організації вищого рівня відповідно до закону, така неприбуткова організація може повідомити контролюючий орган щодо її належності до структури відповідної організації вищого рівня та подати копії документів, що підтверджують таку належність (підпорядкованість).
Слід зазначити, що Постановою не передбачено обов’язку надання реєстраційної заяви за формою N1-РН неприбутковими організаціями, які внесені до Реєстру на день набрання чинності Закону N652.
Водночас відповідно до розділу III Положення про Реєстр неприбуткових установ та організацій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.01.2013 р. N37 (далі – Положення N37), у разі внесення змін (доповнень) до реєстраційної заяви та перереєстрації неприбуткової організації така неприбуткова установа або організація була зобов’язана в 10-денний строк після їх виникнення подати до контролюючого органу документи з указаними змінами (доповненнями) та додаткову реєстраційну заяву з позначкою “зміни” або “доповнення”.
Таким чином, якщо неприбуткова установа або організація не подавала до контролюючого органу заяву з позначкою “зміни” або “доповнення” у разі здійснення відповідних змін, рекомендуємо такій неприбутковій організації подати до контролюючого органу реєстраційну заяву за формою N 1-РН, що наведена у додатку 1 до затвердженого Постановою Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру (далі – Порядок), а також завірені копії документів відповідно до пункту 6 Порядку.
При цьому повідомляємо, що згідно з наказом Міністерства фінансів України від 11.04.2016 р. N431 “Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства фінансів України від 24.01.2013 р. N37”, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15 липня 2016 р. за N962/29092 (наказ набрав чинності з дня його офіційного опублікування), з 05.08.2016 р. втратило чинність Положення N37.
Установчі документи неприбуткових організацій, які оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону N755, розглядаються контролюючим органом на відповідність вимогам, встановленим пунктом 133.4 статті 133 Кодексу, та у разі їх відповідності таким вимогам включаються контролюючим органом до нового Реєстру відповідно до пункту 34 підрозділу 4 розділу XX “Перехідні положення” Кодексу, з присвоєнням кодів ознак неприбутковості, визначених пунктом 4 Порядку.
За результатами перевірки установчих документів неприбуткової організації та підтвердження відповідності неприбуткової організації вимогам, встановленим пунктом 133.4 статті 133 Кодексу, для включення до нового Реєстру контролюючим органом приймається рішення про присвоєння підприємству, установі, організації ознаки неприбутковості (проставляється відповідна позначка у рішенні, форма якого визначена у додатку 2 до Порядку).
Звертаємо увагу, що відповідно до підпункту 133.1.1 пункту 133.1 статті 133 Кодексу платниками податку на прибуток підприємств є суб’єкти господарювання – юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених, зокрема, пунктом 133.4 статті 134 Кодексу.
Враховуючи зазначене, до нового Реєстру підлягатимуть включенню неприбуткові організації, що відповідають вимогам, встановленим пунктом 133.4 статті 133 Кодексу, та мають статус юридичної особи.
Щодо приведення установчих документів неприбуткових організацій
у відповідність до вимог Податкового кодексу України
ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська нагадує, що 16.07.2016 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 №440 «Про затвердження Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру» (далі – Постанова).
З метою включення до нового Реєстру та встановлення відповідності установчих документів неприбуткових організацій вимогам Кодексу, неприбуткові організацій, які повідомлені про встановлення невідповідності установчих документів вимогам Кодексу та житлово-будівельні кооперативи – про відсутність завірених ними копій документів, що підтверджують дату прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку та факт спорудження або придбання такого будинку житлово-будівельним (житловим) кооперативом, зобов’язані:
• привести до 1 січня 2017 року свої установчі документи у відповідність до вимог, встановлених пунктом 133.4 статті 133 Кодексу;
• подати до 1 січня 2017 року контролюючому органу копії установчих документів, а для житлово-будівельних кооперативів – завірені ними копії документів, що підтверджують дату прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку та факт спорудження або придбання такого будинку житлово-будівельним (житловим) кооперативом.
Неприбуткова організація, установчі документи якої оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону N 755, замість копій установчих документів може подати до контролюючого органу відповідь щодо приведення установчих документів у відповідність до вимог, встановлених пунктом 133.4 статті 133 Кодексу.
З 1 вересня громадяни можуть отримувати відомості
про доходи он – лайн
ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська повідомляє.
Державною фіскальною службою запроваджено новий електронний сервіс «Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді з використанням електронного цифрового підпису».
Цей сервіс дає можливість у режимі он-лайн здійснити отримання фізичними особами відомостей про свої доходи. Вказаний сервіс особливо буде в нагоді державним службовцям під час подання ними декларацій, у тому числі в системі електронного декларування.
Для отримання відомостей про свої доходи необхідно лише мати електронний цифровий підпис та сформувати запит за допомогою «Спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності/запитів до «Єдиного вікна подання електронної звітності ДФС», яке розміщене на офіційному веб-порталі ДФС України («Головна сторінка» – «Фізичним особам» – «Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми ви плачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді»).
Вказаний сервіс запрацював у штатному режимі з 1 вересня 2016 року. Відомості про суми отриманих доходів та суми сплачених податків в електронному вигляді надаються за останні три роки (поквартально), відомості за останній звітний період (квартал) надаються через 60 днів після його закінчення.
Звертаємо увагу, що фізична особа – платник податків відповідно до норм Закону України «Про захист персональних даних» може сформувати запит на отримання інформації виключно про себе, інформація щодо третіх осіб у відповідь на такий запит не надається.
Щодо оподаткування інвестиційного прибутку фізичної особи
ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська повідомляє.
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України (далі – Кодекс), відповідно до п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування фізичних осіб – резидентів є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включаються пасивні доходи (п.п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).
Термін «пасивні доходи» означає, зокрема, інвестиційний прибуток (п.п.167.5.3 п. 167.5 ст. 167 Кодексу) .
Порядок оподаткування інвестиційного прибутку регулюється п. 170.2
ст. 170 Кодексу.
Згідно із п.п. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 Кодексу інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 – 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 Кодексу (крім операцій з деривативами).
До продажу інвестиційного активу прирівнюються також операції з повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента чи ліквідації такого емітента.
Придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи – резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.
Інвестиційний актив, подарований платнику податку чи успадкований платником податку, вважається придбаним за вартістю, що дорівнює сумі державного мита та податку з доходів фізичних осіб, сплачених у зв’язку з таким даруванням чи успадкуванням.
Відповідно до п.п. 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 Кодексу до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.
Для цілей п. 170.2 ст. 170 Кодексу термін «інвестиційний актив» означає пакет цінних паперів, деривативів чи корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах, випущені одним емітентом (п.п. «а» п.п. 170.2.7 п. 170.2 ст. 170 Кодексу).
Підпунктом 170.2.1 п. 170.2 ст. 170 Кодексу передбачено, що облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік.
Згідно з п.п. 170.2.9 п. 170.2 ст. 170 Кодексу податковим агентом платника податку, який здійснює операції з інвестиційними активами з використанням послуг професійного торговця цінними паперами, включаючи банк, є такий професійний торговець (крім операцій з цінними паперами, визначенимиу п.п. 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу). Податковий агент під час кожного нарахування платнику інвестиційного прибутку нараховує (утримує) податок за ставкою, визначеною п.п. 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 Кодексу, та сплачує (перераховує) утриманий податок до бюджету під час кожного нарахування такого доходу, що не звільняє платника податку від подання річної податкової декларації при отриманні ним доходу, зазначеного у п. 170.2 ст. 170 Кодексу.
При застосуванні платником податку норм п.п. 170.2.9 п. 170.2 ст. 170 Кодексу податковий агент – професійний торговець цінними паперами, включаючи банк, з метою визначення об’єкта оподаткування під час виплати платнику податку доходу за придбані у нього інвестиційні активи враховує документально підтверджені витрати такого платника на придбання цих активів (п.п. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 Кодексу).
Також, доходи, визначені ст. 163 Кодексу, є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).
Ставка військового збору становить 1,5 відс. від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу (п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу).
На Дніпропетровщині ліквідовано центр мінімізації митних платежів з обігом
200 млн. грн.
ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська інформує. Співробітниками податкової міліції Дніпропетровської області в рамках розслідування кримінального провадження, зареєстрованого за ст.212 КК України, припинено діяльність центру мінімізації митних платежів.
Встановлено, що група осіб, використовуючи підприємства, які входять до транзитно-конвертаційних груп, з метою ухилення від сплати податків і митних платежів, підроблювали документи, необхідні для митного оформлення товарів (інвойси, технічна документація). Окрім того, вказані особи здійснювали ввезення з Китаю та Індії товару для сільгосптехніки, будівельних інструментів та побутової хімії в митному режимі „імпорт” за ціною, значно нижчою від ринкової.
Обсяг товарних операцій за 2014-2016 роки склав близько 200 млн. гривень.
За результатами проведених обшуків вилучено комп’ютерну техніку, печатки, мобільний телефон, документацію, побутову хімію в асортименті, будівельні інструменти та товари для сільгосптехніки загальною орієнтовною вартістю понад 8 млн. гривень.
На 1,2 млн. гривень на розрахункових рахунках підприємств, які входять до складу центру мінімізації митних платежів, накладено арешт.
Тривають слідчі дії.
Щодо оподаткування доходів фізичних осіб – нерезидентів з джерелом їх походження
в Україні
ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська повідомляє.
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом ІV Податкового кодексу України (далі – Кодекс), відповідно до п.п. 162.1.2 п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Порядок оподаткування доходів, отриманих нерезидентами, визначено
п. 170.10 ст. 170 Кодексу, яким встановлено, що доходи з джерелом їх походження в Україні, які нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами розділу IV Кодексу для нерезидентів).
Об’єктом оподаткування нерезидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні (п.п. 163.2.1 п. 163.2 ст. 163 Кодексу).
Перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначено п. 164.2 ст. 164 Кодексу.
При цьому доходи, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, встановлено ст. 165 Кодексу.
Крім того, доходи, визначені ст. 163 Кодексу, є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).
Щодо оподаткування військовим збором суми заборгованості фізичної особи, списаної після закінчення терміну позовної давності?
ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська повідомляє
Відповідно до п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами і доповненнями (далі – Кодекс) платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 розд. ІV Кодексу, зокрема фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 розд. ІV Кодексу (п.п. 1.2 п. 161 підрозд. 10 розд. XX Кодексу).
Згідно з п. 163.1 ст. 163 розд. ІV Кодексу об’єктом оподаткування резидента є, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід до якого включається сума заборгованості платника податку за укладеним ним цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк позовної давності згідно з розділом II Кодексу, що встановлює порядок стягнення заборгованості з податків, зборів і погашення податкового боргу. Фізична особа самостійно сплачує податок з таких доходів та зазначає їх у річній податковій декларації (п.п. 164.2.7 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу (п.п. 1.4 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу).
Підпунктом 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 Кодексу передбачено, якщо згідно з нормами розділу IV Кодексу окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування, платник податку зобов’язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу податку та подати річну декларацію з цього податку.
Ставка військового збору становить 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу (п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу).
Отже, фізична особа, у разі отримання доходу у вигляді суми заборгованості, списаної після закінчення терміну позовної давності, з урахуванням п.п. 164.2.7 п. 164.2 ст. 164 Кодексу, включає його до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, зазначає у річній податковій декларації та самостійно сплачує військовий збір за ставкою 1,5 відсотка.
Щодо утримання податку на доходи фізичних осіб з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями
ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська інформує.
Відповідно до пп. «а», «ж» пп.165.1.1 п. 165.1 ст.165 розділу ІV «Податок на доходи фізичних осіб» Податкового кодексу України 2 грудня 2010 року №2755-VI (далі – Кодекс) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи, зокрема: сума грошової допомоги, яка надається згідно із законом членам сімей військовослужбовців чи осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, органів і підрозділів цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, які загинули (безвісно пропали) або померли під час виконання службових обов’язків; а також сума грошової компенсації, що виплачується військовослужбовцям за належне їм для отримання жиле приміщення.
Крім того, згідно із пп.165.1.10 п. 165.1 ст.165 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума грошового або майнового утримання чи забезпечення військовослужбовців строкової служби (у тому числі осіб, що проходять альтернативну службу), передбачена законом, яка виплачується з бюджету чи бюджетною установою.
Суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції у зв’язку з виконанням обов’язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян (п.168.5 ст.168 Кодексу).
Понад 7,4 тисячі мешканців Дніпропетровщини за результатами декларування доходів громадян отримають 8,9 млн. грн. податкової знижки
З початку року від мешканців регіону до органів ДФС Дніпропетровщини надійшло 47902 декларації про майновий стан та доходи, отримані у 2015 році. Загальна сума задекларованих доходів за минулий рік склала майже 3,4 млрд. грн.
“Так, за результатами кампанії «Декларування – 2016» податок на доходи фізичних осіб до сплати складає 77,53 млн. грн., що на 5,7 млн. грн. більше, ніж за аналогічний період минулого року. Сума військового збору до сплати складає 13,08 млн. грн. При цьому, повернення з бюджету у вигляді податкової знижки отримають 7489 громадян на загальну суму 8,9 млн. грн.” – зазначив заступник начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Геннадій Ткачук.
Про одержані минулого року понад мільйонні статки повідомили 296 мешканців Дніпропетровської області. Загальна сума їх минулорічного задекларованого доходу складає майже 1,4 млрд. грн. Сума податку на доходи фізичних осіб до сплати склала 16,82 млн. грн., сума військового збору – 1,85 млн.грн.
Нагадуємо, на відміну від обов’язкового декларування доходів, яке закінчилося 04 травня 2016 року, правом скористатися податковою знижкою зможе кожен громадянин впродовж усього року.
Щодо термінів сплати податку на додану вартість
ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська повідомляє.
Відповідно до п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) податкові декларації, крім випадків, передбачених Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема:
– календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 Кодексу);
– календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Кодексу).
Згідно з п. 49.20 ст. 49 Кодексу, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.
Граничні строки подання податкової декларації можуть бути збільшені за правилами та на підставах, які передбачені Кодексом.
Платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом
10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених Кодексом (п. 57.1 ст. 57 Кодексу).
Відповідно до ст. 202 Кодексу звітним (податковим) періодом з податку на додану вартість (далі – ПДВ) є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених Кодексом, календарний квартал.
Згідно з п. 203.1 ст. 203 Кодексу податкова декларація з ПДВ подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Сума податкового зобов’язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації з ПДВ, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п. 203.1 ст. 203 Кодексу для подання податкової декларації (п. 203.2 ст. 203 Кодексу).
Окремої норми щодо перенесення граничного терміну сплати податкового зобов’язання з ПДВ Кодексом не передбачено.
При цьому, п. 126.1 ст. 126 Кодексу визначено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
– при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
– при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Після закінчення встановлених Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня (п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Кодексу).
Щодо внесення змін до облікових даних платників податків
ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська повідомляє.
Відповідно до п. 66.1 ст. 66 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами і доповненнями (далі – Кодекс) підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є, зокрема:
-
інформація органів державної реєстрації;
-
документально підтверджена інформація, що надається платниками податків.
Порядок внесення змін до облікових даних платників податків встановлено розд. ІХ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 (у редакції наказу Мінфіну від 22.04.2014 №462) (далі – Порядок).
Згідно з п. 9.2 розд. IX Порядку у разі виникнення змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік, крім змін, які вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР), та змін, про які платник податків повідомив за основним місцем обліку, платник податків зобов’язаний протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до зазначених документів подати до контролюючого органу уточнені документи в такому самому порядку, як і при взятті на облік. Додаткова реєстраційна заява за формами №1-ОПП, №5-ОПП подається з позначкою «Зміни» або за формою №1-РПП – з позначкою «Перереєстрація, зміни».
Платники податків – юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб зобов’язані подати реєстраційну заяву за формою №1-ОПП з позначкою «Зміни» з відомостями стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб до контролюючого органу у 10-денний строк з дня взяття на облік чи виникнення змін у облікових даних платників податків.
Відомості стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи, також оновлюються контролюючими органами у Єдиному банку даних про платників податків – юридичних осіб на підставі реєстраційної заяви платника податку на додану вартість (про реєстрацію, перереєстрацію або внесення змін), якщо така реєстраційна заява була подана в один із способів, визначених п. 183.9 ст. 183 Кодексу, та задоволена контролюючим органом. У цьому разі платник податків звільняється від подання до контролюючого органу заяви за формою №1-ОПП у зв’язку із зміною відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи (п. 9.3 розд. IX Порядку).
Отже, стосовно платників податків, відомості про яких включаються до ЄДР:
-
інформація про зміну або призначення тимчасово виконуючого обов’язки керівника оновлюється в контролюючих органах на підставі відомостей, отриманих від державного реєстратора, в порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»;
-
інформація про головного бухгалтера оновлюється на підставі заяви за ф. №1-ОПП з позначкою «Зміни» та уточнених документів або реєстраційної заяви платника податку на додану вартість (про реєстрацію, перереєстрацію або внесення змін).
Стосовно платників податків, відомості про яких не включаються до ЄДР, інформація про зміну або призначення тимчасово виконуючого обов’язки керівника та/або головного бухгалтера оновлюється на підставі уточнених документів та заяви за ф. №1-ОПП.
За 8 місяців 2016 року платники Дніпропетровської області
поповнили місцеві бюджети на 10,4 мільярдів гривень
Це на 2 мільярди 598,6 мільйони грн., або на 33,3 відсотків більше, ніж за січень – серпень минулого року.
«Головним джерелом наповнення місцевої казни Дніпропетровського регіону залишається податок на доходи фізичних осіб. З початку року цього податку мобілізовано 5 мільярдів 222,6 мільйонів грн., що на 38,8% більше, ніж у відповідному періоді минулого року» – повідомив заступник начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Геннадій Ткачук.
Наступною за фінансовою потужністю складовою доходів місцевих бюджетів області є плата за землю. Її власники та землекористувачі до бюджету 2 мільярди 239 мільйонів гривень, що на 48,9 відсотків більше обсягу надходжень січня – серпня 2015 року.
Ще одним важливим джерелом доходів місцевих громад Дніпропетровщини є єдиний податок для суб’єктів малого підприємництва. Так, протягом восьми місяців цього року до місцевих бюджетів області від суб’єктів господарювання надійшло 880,7 мільйонів гривень єдиного податку, що на 351,7 мільйонів гривень більше минулорічних надходжень.
Податковий календар з 15 по 20 вересня 2016 року
ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська нагадує, що
15 вересня, четвер, останній день подання:
– звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) за серпень 2016 року (форма №ЗВР-1), якщо не передбачено подання інформації дротовими або бездротовими каналами зв’язку;
– довідки про використані розрахункові книжки за серпень 2016 року;
– заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування з 4-го кварталу 2016 року та розрахунку доходу за попередній календарний рік
19 вересня, понеділок, останній день подання:
– коригування попередньої заявки-розрахунку про потребу у марках акцизного податку на листопад 2016 року
20 вересня, вівторок,
останній день подання:
– податкової декларації з ПДВ за серпень 2016 року платниками, в яких базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю;
– декларації акцизного податку за серпень 2016 року;
– податкової декларації рентної плати за серпень 2016 року з розрахунком:
– рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;
– рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України;
– рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами;
– рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України;
– податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за серпень 2016 року платниками, які обрали місячний період для звітування, та за нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі у серпні 2016 року;
– звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (форма №Д4 (місячна)) за серпень 2016 року;
– заяви про відмову від спрощеної системи оподаткування з ІV кварталу 2016 року;
останній день сплати:
– авансового внеску з єдиного податку на вересень 2016 року платниками, віднесеними до першої та другої груп;
– єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування роботодавцями за серпень 2016 року (крім гірничих підприємств);
– доплати (у разі потреби) податкового зобов’язання з акцизного податку на тютюнові вироби, розрахованої з урахуванням авансових платежів, здійснених при придбанні марок акцизного податку, за серпень 2016 року *
_____________
* Увага! Виробники тютюнових виробів здійснюють авансову сплату акцизного податку при придбанні марок акцизного податку у сумі, розрахованій з урахуванням мінімального акцизного податкового зобов’язання зі сплати акцизного податку на тютюнові вироби та ставок податку, що діють відповідно до норм Податкового кодексу України (п.п.222.1.2 п.222.1 ст.222 Кодексу).
Платники ПДВ у вересні поточного року звітують за новою формою
ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська нагадує, що платники податку на додану вартість за звітний період серпень 2016 року вперше подають оновлену форму декларації з податку на додану вартість, яку змінено відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 25.05.2016 №503 «Про затвердження змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України» (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 13.06.2016 за №843/28973).
Звертаємо увагу, що граничний термін подання звітності з ПДВ за серпень 2016 року – 20 вересня 2016 року.
Платники ПДВ, які звітують поквартально, оновлену декларацію з ПДВ вперше подадуть за 4-й квартал 2016 року.
Нагадуємо, що детальніше про внесені зміни до форми податкової декларації з ПДВ йдеться у листі Державної фіскальної служби України від 22.07.2016 №24830/7/99-99-15-03-02-17, який розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням:
Як оподатковується вартість майна, отриманого внаслідок поділу спільної сумісної власності подружжя?
ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська повідомляє наступне.
Відповідно до підпункту 165.1.13 пункту 165.1 статті Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються кошти або вартість майна (нематеріальних активів), які надходять платнику податку за рішенням суду в результаті поділу спільної сумісної власності подружжя у зв’язку з розірванням шлюбу чи визнанням його недійсним або за добровільним рішенням сторін з урахуванням норм Сімейного кодексу України.