Про рентну плату за спеціальне використання води

Фахівці ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляють, що відповідно до п. 255.1 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками рентної плати за спеціальне використання води є водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи (крім бюджетних установ), постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі), та використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Пунктом 255.2 ст. 255 ПКУ визначено, що не є платниками рентної плати водокористувачі, які використовують воду виключно для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення (сукупності людей, які знаходяться на даній території в той чи інший період часу, незалежно від характеру та тривалості проживання, в межах їх житлового фонду та присадибних ділянок), у тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та платників єдиного податку.

Для цілей ст. 255 ПКУ під терміном «санітарно-гігієнічні потреби» слід розуміти використання води в туалетних, душових, ванних кімнатах і умивальниках та використання для утримання приміщень у належному санітарно-гігієнічному стані.

Слід зазначити, що згідно із п.п. 5 п. 297.1 ст. 297 ПКУ платники єдиного податку четвертої групи звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з рентної плати.

Якщо водокористувачі, які повністю утримуються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, використовують обсяги води для господарської діяльності, направленої на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, рентна плата обчислюється на загальних підставах з усього обсягу використаної води з урахуванням обсягу втрат води в їх системах постачання (п.п. 255.11.12 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

Заяву про застосування спрощеної системи оподаткування можна подати не пізніше 15 вересня 2017 року

Фахівці ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляють, що відповідно до пп. 298.1.1. п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – заява).

Суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року (пп. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).

Крім цього, за умови дотримання платником єдиного податку вимог ПКУ для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу. При цьому, у платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, анулюється реєстрація платника податку на додану вартість у порядку, встановленому цим Кодексом, у разі обрання ним першої або другої групи чи ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка включає податок на додану вартість до складу єдиного податку (пп. 298.1.5 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).

Отже, 15 вересня 2017 року – граничний термін:

– подання платником інших податків і зборів заяви про перехід на спрощену систему оподаткування;

– подання платником єдиного податку заяви про перехід на іншу групу платника єдиного податку.

Юристи фіскальної служби Дніпропетровщини виграли у судах

майже 800 мільйонів гривень

Переважна більшість спорів, що перебувають на розгляді в адміністративних судах різних інстанцій, – податкові спори.

Станом на 1 вересня 2017 року на розгляді в судах за участю органів ДФС Дніпропетровської області перебувало 10,1 тис. справ різних категорій (з урахуванням справ, що перейшли з попередніх років) на загальну суму 11,4 млрд. грн. Судовими інстанціями протягом поточного року розглянуто 1294 справи на суму 1,04 млрд. грн.

Із загальної кількості адміністративних справ за позовами платників податків до територіальних органів ДФС Дніпропетровської області більшу частину складають справи про визнання недійсними/нечинними податкових повідомлень-рішень. Так, протягом січня – серпня 2017 року на розгляді у судах знаходилось 5100 таких справ на суму 8,8 млрд. грн. З них розглянуто 357 справ на 553,4 млн. грн., з яких на користь органів ДФС – 92 справи на суму 314,6 млн. грн.

Як повідомив начальник юридичного управління Олег Басан, юристи фіскальної служби області за вісім місяців виграли для казни 797,3 млн. грн. по 1072 справам, що складає 83 відсотки від кількості розглянутих справ та 77 відсотків від суми позовних вимог.

Основними факторами задоволення переважної кількості розглянутих справ у судах на користь органів ДФС області є підвищення рівня претензійно-позовної роботи та удосконалення ефективності роботи із захисту у судах позиції відомства фахівцями підрозділів правової роботи.

Розгляд заяв на розблокування податкових накладних/розрахунків коригування

Фахівці ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляють, що відповідно до п.п.201.16.2 п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податків має право подати документи та пояснення до Державної фіскальної служби України (далі – ДФС) протягом 365 календарних днів з дати виникнення податкового зобов’язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування (далі – ПН/РК).

Всі надані платником податків пакети документів, вичерпний перелік яких затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №754/30622 зі змінами, опрацьовуються щоденно в порядку отримання документів.

Відповідно до п.21 Порядку роботи комісії ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) або відмову в такій реєстрації, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №566, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №752/30622, рішення Комісії про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації складається за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Це рішення підписується, реєструється та надсилається платнику податків у порядку, встановленому ст.42 розділу ІІ ПКУ, протягом п’яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до п.п.201.16.2 п.201.16 ст.201 ПКУ.

Про систему моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків

Фахівці ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляють, що Державна фіскальна служба України (далі – ДФС) у листі від 06.09.2017 №2723/99-99-07-05-01-18 (далі – лист ДФС №2723) повідомила, що починаючи з 01.07.2017 згідно з п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) може бути зупинено у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, якщо така ПН/РК відповідає сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення їх реєстрації у ЄРПН (далі – Критерії). Зазначені Критерії разом з вичерпним переліком документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 (далі – наказ №567).

Період з 01.04.2017 до 01.07.2017 було визначено як перехідний період, протягом якого процедура зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН здійснювалась без фактичного зупинення. Якщо ПН складена у червні 2017 року, а реєстрація її відбувається після 01.07.2017, то на таку ПН поширюється процедура зупинення, але лише за умови невідповідності її ознакам, визначених підпунктами 1 – 4 п.5 Критеріїв.

Моніторинг здійснюється ДФС на підставі аналізу даних звітних показників платника податку, наявної податкової інформації, а також інформації, поданої платником за формою згідно із додатком до цих Критеріїв, якщо таку інформацію враховано Комісією ДФС.

Усі ПН/РК, що подаються на реєстрацію в ЄРПН з метою оцінки ступеня ризиків, достатніх для їх зупинення, до проведення Моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються ДФС на відповідність до ознак, визначених підпунктами 1 – 4 п.5 Критеріїв. Якщо за результатами перевірки ДФС встановлено, що ПН/РК відповідає одній з цих ознак, – така ПН/РК не підлягає Моніторингу.

Наказом Міністерства фінансів України від 21.07.2017 №654 внесено зміни до наказу №567, зокрема, п.п.1) п.6 Критеріїв викладено у новій редакції, а саме:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у ПН/РК, у 1,5 рази більший залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01.01.2017 в отриманих ПН/РК, зареєстрованих в ЄРПН і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у ПН/РК, зареєстрованих з 01.01.2017.

Нагадаємо, що у попередній редакції різниця визнавалася між обсягом постачання та обсягом придбання, при цьому при обрахунку обсягу постачання не враховувались РК, проте бралися до уваги обсяги придбаних товарів за звільненими від ПДВ операціями.

Отже, з 12.08.2017 ПН блокуються за оновленими критеріями.

Підпунктом 201.16.1 п.201.16 ст.201 ПКУ визначено, що у разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої ПН/РК. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Пунктом 3 Критеріїв передбачено що платник податку, який отримав квитанцію про зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, має право подати на розгляд Комісії ДФС інформацію за встановленою формою щодо:

– видів економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010);

– кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються (отримуються) платником податку;

– кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016-2010) (далі – ДКПП), що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються платником податку.

Така інформація згідно з п.4 Критеріїв подається виключно в електронному вигляді у вигляді Таблиці даних платника податку, яка є додатком до Критеріїв (далі – Таблиця). Таблиці платника, подані з порушенням цієї вимоги не приймаються до розгляду та врахування у роботі.

Подання Таблиці для платника податку є можливістю упередження зупинення реєстрації ПН/РК за ідентичними операціями. При правильному заповненні платником Таблиці і прийнятті Комісією ДФС в подальшому реєстрація ПН з зазначеними кодами згідно УКТ ЗЕД/ДКПП не зупинятиметься.

Електронні формати Таблиці розміщенні на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Електронна звітність»/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів.

При поданні Таблиці відповідно до виду економічної діяльності зазначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД/послуг згідно з Державним класифікатором продукції послуг (ДК 016-2010), що постачаються (виготовляються) платником податку є обов’язковим, на відміну від зазначення кодів товарів/послуг, що придбаваються (отримуються) таким платником для їх виготовлення.

Звертаємо увагу, що одночасне заповнення граф 3 і 4 в одному рядку Таблиці не допускається.

При отриманні квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН платник податку має право подати на розгляд Комісії ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у п.п.«в» п.п.201.16.1 п.201.16 ст.201 ПКУ. Таке право зберігається за платником протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у ПН, реєстрацію якої зупинено.

Наказом №567 затверджено вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН (далі – документи).

Пояснення подається у вигляді Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК за формою J(F)1312602 (далі – Повідомлення).

Всі поля Повідомлення є обов’язковими до заповнення.

Табличну частину Повідомлення необхідно заповнювати відповідно до табличної частини ПН/РК (з відповідними знаками).

Надсилається Повідомлення виключно в електронному вигляді засобами електронного зв’язку з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного цифрового підпису відповідальних осіб. При цьому повідомлення формується по кожній окремо ПН/РК, реєстрацію якої зупинено в ЄРПН.

До Повідомлення по кожній ПН в обов’язковому порядку додаються у вигляді окремих додатків за формою J(F)1360102 у форматі PDF копії всіх первинних документів, зазначених у Вичерпному переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН за конкретним критерієм

Сформувати та направити Повідомлення з додатками можна:

– через особистий кабінет електронного сервісу «Електронний кабінет платника»;

– через офіційний веб-портал ДФС за допомогою безкоштовного програмного забезпечення ДФС та будь-якого програмного забезпечення, яке формує вихідний файл відповідно до затвердженого формату (стандарту) – за вибором платника самостійно на власний розсуд.

Перша квитанція, яку отримає платник після відправлення Повідомлення та додатку, підтверджує передачу платником документа в електронному вигляді, у другій квитанції визначається статус документу (Прийнято/Не прийнято).

У разі зупинення РК на зменшення податкових зобов’язань Повідомлення подається платником податків – продавцем, що зазначений в РК та ПН, яка коригується.

Перерахунок суми «овердрафту» в системі

електронного адміністрування ПДВ

Фахівці ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляють, що відповідно до п.9 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569 із змінами і доповненнями, складовою формули, що визначає суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування (далі – реєстраційна сума) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) є показник ∑Овердрафт – сума середньомісячного розміру сум податку, які за останніх 12 звітних (податкових) місяців були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені чи розстрочені або відстрочені, а також задекларовані платником податку – сільськогосподарським підприємством, що до 01.01.2017 застосовував спеціальний режим оподаткування відповідно до ст.209 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Показник ∑Овердрафт підлягає автоматичному перерахунку щокварталу (протягом перших шести робочих днів такого кварталу) з урахуванням показника середньомісячного розміру сум податку, які за останніх 12 звітних (податкових) місяців станом на дату такого перерахунку, були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені чи розстрочені або відстрочені, а також задекларовані платником-сільськогосподарським підприємством, що обрав спеціальний режим оподаткування відповідно до ст.209 ПКУ. Такий перерахунок здійснюється шляхом віднімання суми попереднього збільшення та додавання суми збільшення згідно з поточним перерахунком.

Платникам податку, які станом на 1 січня 2016 року зареєстровані платниками ПДВ менш як 12 звітних (податкових) місяців, а також платникам, зареєстрованим платниками ПДВ після 1 січня 2016 року, – таке збільшення здійснюється протягом перших шести робочих днів кварталу, що настає за кварталом, в якому строк такої реєстрації досягає 12 звітних (податкових) місяців.

До 1 липня контролюючим органом не надіслано повідомлення-рішення про сплату транспортного податку: чи застосовується відповідальність до фізичної особи за його несплату?

Фахівці ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляють, що відповідно до підпункту 267.6.1 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – Кодекс) обчислення суми транспортного податку (далі – податок) з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

Згідно з підпунктом 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 Кодексу податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року). Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам – нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об’єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.

Таким чином, оскільки сума грошового зобов’язання розраховується контролюючим органом, то платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов’язання і має право оскаржити зазначену суму у порядку, встановленому Кодексом (пункт 54.5 статті 54 Кодексу).

Бізнес Дніпропетровщини збільшив сплату податків і

зборів на дванадцять мільярдів гривень

Державною фіскальною службою області (з урахуванням Дніпропетровського управління офісу ВПП ДФС) протягом січня – серпня 2017 року до бюджетів усіх рівнів зібрано платежів на загальну суму понад 36 мільярдів гривень, що більше рівня надходжень відповідного періоду минулого року майже на 12 мільярдів гривень.

Як повідомила в.о. начальника Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук, із загальної суми 22,8 мільярда гривень надійшло до державного бюджету. При цьому, рівень минулорічної сплати перевищено на 9,1 мільярдів гривень.

Більша частина доходів держбюджету сформована трьома податками – податком на додану вартість, податком на доходи фізичних осіб та податком на прибуток, від яких забезпечено на 10,5 мільярдів гривень більше, ніж торік.

Так, податку на додану вартість перераховано майже 8,5 мільярдів гривень, зростання до аналогічного періоду минулого року – на 3,2 мільярда гривень.

Податку на прибуток підприємства регіону спрямували 7,6 мільярдів гривень, що на 6,7 мільярдів гривень випереджає дані 2016 року.

Податку на доходи фізичних осіб сплачено 2,4 мільярда гривень. Це на 617,2 мільйонів гривень більше рівня січня – серпня 2016 року.

Також, з доходів платників Дніпропетровщини до бюджету направлено 855 мільйонів гривень військового збору. Показники відрахувань на потреби армії зросли, порівняно з минулим роком, на 2,3 мільйона гривень.

До уваги платників акцизного податку!

Фахівці ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляють, що п.п.212.1.11 п.212.1 ст.212 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що платником акцизного податку є особа – суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.

При цьому особи – суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність (п.п.212.3.1¹ п.212.3 ст.212 ПКУ).

Відповідно до п.1 ч.2 ст.55 Господарського кодексу України від 16.01.2003 №436-IV зі змінами та доповненнями (далі – ГКУ) суб’єктами господарювання є господарські організації – юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до ГКУ, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Суб’єкти господарювання, зазначені у п.1 ч.2 ст.55 ГКУ, мають право відкривати свої філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без створення юридичної особи (п.6 ст.55 ГКУ).

При цьому суб’єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа – підприємець у порядку, визначеному законом.

Відкриття суб’єктом господарювання філій (відділень), представництв без створення юридичної особи не потребує їх державної реєстрації (ст.58 ГКУ).

Згідно з ч.1 ст.95 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435-IV зі змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.

Також слід зазначити, що відповідно до частин 3 та 5 ст.95 ЦКУ філії не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Таким чином, платники акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів є суб’єкти господарювання, зокрема юридичні особи. Філія такої юридичної особи не може бути зареєстрована як платник акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Щодо розрахунку земельного податку за земельні ділянки,

придбані на підставі цивільно-правових угод

Фахівці ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляють, що відповідно до ст.271 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями) базою оподаткування земельним податком є:

– нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом;

– площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

З урахуванням зазначеного, при розрахунку земельного податку за земельні ділянки, що придбані на підставі цивільно-правових угод, зазначена в таких угодах ціна земельних ділянок не враховується.

Як заповнювати графу 2 додатку до критеріїв оцінки ступеня ризиків щодо товарів/послуг, які придбавалися у неплатників ПДВ та/або в період, коли коди товарів/послуг не були обов’язковими реквізитами?

Фахівці ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляють, що починаючи з 01.07.2017 реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) може бути зупинена відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями у разі відповідності такої ПН/РК сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Платник податку у разі отримання квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН має право подати на розгляд комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації інформацію у вигляді Таблиці даних платника податків (далі – Таблиця) за встановленою формою, яка є додатком до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №753/30621, зі змінами (далі – Критерії).

При заповненні Таблиці необхідно заповнювати вид економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010), код товару згідно з УКТ ЗЕД, код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (далі – ДКПП).

При цьому у графі 2 Таблиці відповідно до виду економічної діяльності необхідно обов’язково зазначити коди товарів згідно з УКТ ЗЕД/послуг згідно з ДКПП, що таким платником придбавались з метою їх подальшого постачання або для виготовлення товарів/послуг, що на постійній основі постачаються (виготовляються) таким платником.

Заповнення графи 2 Таблиці здійснюється незалежно від того, в якому звітному періоді придбавалися товари/послуги та чи було зазначено при їх придбанні коди товарів згідно з УКТ ЗЕД/послуг згідно з ДКПП.

З питання правильності визначення коду товарної класифікації згідно з УКТ ЗЕД, зокрема для товарів, які придбавались у період коли код УКТ ЗЕД не був обов’язковим реквізитом або якщо товари придбавалися у неплатників ПДВ, пропонуємо звертатись до Торгово-промислової палати України (її регіональних відділень) або науково – дослідних інститутів судових експертиз.

З питання правильності визначення кодів згідно з ДКПП пропонуємо звертатись до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.

За інформацією ГУ ДФС у Дніпропетровській області