ДПІ У ШЕВЧЕНКІВСЬКОМУ РАЙОНІ М. ДНІПРА ГУ ДФС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!!!!
«Декларування доходів громадян» – тема чергового
засідання «круглого столу»
Нещодавно головним державним ревізор-інспектором відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб та єдиного внеску території обслуговування ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області Ліною Чепак проведено в ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра засідання «круглого столу» на тему: «Новації законодавства. Декларування доходів громадян. Електронні сервіси ДФС.».
Відмітила, що подавати декларацію потрібно за податковою адресою, тобто місцем, де особу взято на податковий облік. За вибором платника податків декларації подаються за місцем своєї податкової адреси особисто або уповноваженою на це особою, поштою (не пізніше ніж 5 днів до завершення кінцевого терміну подання) або в електронному вигляді через сервіс «Електронний кабінет платника податків» на веб-порталі ДФС.
Зауважила, що з 1 січня 2018 року внесено зміни до форми декларації про майновий стан та доходи, які затверджено наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №556 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року №859». Крім цього, внесено зміни до Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 №859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи».
«З метою зберігання Вашого часу та упередження виникнення черг, запрошуємо, не очікуючи кінцевого терміну для подання декларацій до Центру обслуговування платників Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Дніпра за адресою: м. Дніпро, просп. Богдана Хмельницького, 25» – зазначила Ліна Чепак наприкінці зустрічі.
Від платників Шевченківського району у 2017 році надійшло до Зведеного бюджету більше 2,5 мільярди гривень
Днями в.о. начальника ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра Валерієм Леоновим проведено брифінг для місцевих ЗМІ на тему: «Надходження до бюджетів усіх рівнів від платників Шевченківського району».
Валерій Леонов повідомив, що у 2017 році до Державного бюджету мобілізовано 1330,89 млн. грн., що на 290,89 млн. грн. більше ніж у минулому році.
Місцеві бюджети протягом 2017 року отримали від платників Шевченківського району 1191,08 млн.грн.. Це на 284,14 млн.грн. більше показника 2016 року.
В розрізі основних податків, це:
– 178,08 млн. грн. податку на прибуток, у тому числі до державного бюджету – 155,74 млн.грн, до місцевого бюджету – 22,33 млн.грн.;
– 790,90 млн. грн. податку на додану вартість;
– 999,45 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб, у тому числі до державного бюджету – 249,87 млн.грн., до місцевого бюджету – 749,58 млн.грн.
«Своєчасна та повна сплата податків і зборів до бюджетів усіх рівнів – це одна з передумов відновлення фінансової стабільності та добробуту нашої країни та кожного її громадянина» – зазначив наприкінці зустрічі керівник інспекції.
Чи має право на податкову знижку ФО, яка скористалася умовами молодіжного житлового кредиту?
Фахівці ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляють, що Згідно з пп. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755 – VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, такі фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема, як частина суми процентів, сплачених цим платником за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до ст. 175 ПКУ.
Так, платник податку – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року (п. 175.1 ст. 175 ПКУ). Тобто, повернення податку на доходи фізичних осіб може здійснюватися лише в межах сум, які фактично надійшли до бюджету від конкретного платника податку у звітному році.
Таким чином, якщо умовами молодіжного житлового кредиту передбачено повну або часткову компенсацію за рахунок бюджетних коштів відсотків за таким кредитом, то претендувати на податкову знижку одержувач такого молодіжного кредиту може тільки в частині особисто сплачених ним процентів, але при дотриманні інших умов, виконання яких є обов’язковим для отримання права на податкову знижку.
При повній компенсації процентів за кредитом за рахунок бюджетних коштів платник податку не має законодавчих підстав на податкову знижку за таким кредитним договором.
З 2018 року фермерські господарства виключені із
переліку платників, які мають право на добровільну сплату ЄСВ
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра звертає увагу на те, що згідно із законом України від 03.10.2017 №2148-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (далі – Закон №2148) внесено зміни до закону України від 08.07.2010 №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464).
Так, з 01.01.2018 члени фермерських господарств виключено із переліку платників, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) (частина перша ст.10 Закону №2464).
Отже, за заявами про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, поданими членами фермерських господарств до органів доходів і зборів, Договори про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі – Договір) органами доходів і зборів з 01.01.2018 не укладаються.
Щодо чинності Договорів, термін дії яких припадає на 2018 рік, за всіма видами соціального страхування, укладених з членами фермерських господарств на строк не менше одного року за ставкою 22 відсотка, то слід зазначити наступне.
Органи доходів і зборів в односторонньому порядку, станом на 31.12.2017, мали достроково розірвати укладені з членами фермерських господарств Договори, з обов’язковим повідомленням таких осіб про підстави дострокового розірвання такого Договору.
Останнім звітним періодом (місяцем), за який члени фермерського господарства сплачують ЄСВ, відповідо до укладеного Договору, у розмірі 22 відсотка є грудень 2017 року, граниний термін сплати – до 22.01.2018.
Члени фермерських господарств, з якими розірвано Договори, у зв’язку зі зміною з 01.01.2018 законодавства про ЄСВ, подають до органів доходів ізборів за себе протягом 30 календарних днів після розірвання Договору таблицю Звіту про суми добровільних внесків, передбачених договором про добровільну участь, які підлягають сплаті, та суми доплати до органів доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого ЄСВ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435, за період з початку дії Договору по грудень 2017 року включно.
Дострокове розірвання Договорів у зазначеному випадку не є підставою вважати Договори такими, умови за якими не виконано. У подальшому така особа, у разі бажання, матиме право на укладання Договору, якщо буде належати до кола осіб, які мають право на добровільну сплату ЄСВ.
Довідники пільг оновлено
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра доводить до відома платників, що ДФС України оновила Довідники податкових пільг станом на 31.12.17, а саме:
Довідник №85/1 податкових пільг, що є втратами доходів бюджету;
Довідник №85/2 інших податкових пільг.
Слід нагадати, що вищевказані Довідники необхідні для заповнення Звіту про суми податкових пільг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.10 №1233 «Про затвердження Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг».
Довідники розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням
http://sfs.gov.ua/dovidniki–reestri–perelik/dovidniki-/54005.html
Розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань
або податкового боргу платника податків
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що відповідно до ст.100 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) розстроченням, відстроченням грошових зобов’язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов’язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу.
Якщо до складу розстроченої (відстроченої) суми входить пеня, то для розрахунку процентів береться сума за вирахуванням суми пені.
Платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов’язання.
Розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу в межах процедури відновлення платоспроможності боржника здійснюються відповідно до законодавства з питань банкрутства.
Підставою для розстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов’язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.
Підставою для відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу платника податків є надання ним доказів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність дії обставин непереборної сили, що призвели до загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов’язань або податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму відстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.
Розстрочені суми грошових зобов’язань або податкового боргу (в тому числі окремо – суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення.
Відстрочені суми грошових зобов’язань або податкового боргу погашаються рівними частками починаючи з будь-якого місяця, визначеного відповідним контролюючим органом чи відповідним органом місцевого самоврядування, який згідно із п.100.8 ст.100 ПКУ затверджує рішення про розстрочення або відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу, але не пізніше закінчення 12 календарних місяців з дня виникнення такого грошового зобов’язання або податкового боргу, або одноразово у повному обсязі.
У 2017 році місцеві бюджети Дніпропетровщини
отримали майже 4 млрд. грн. плати за землю
Власники та орендарі земельних ділянок Дніпропетровської області у 2017 році поповнили місцеві бюджети на 3 млрд. 974,1 млн. грн. При цьому, 3 млрд. 637,7 млн. грн. сплачено юридичними особами і 336,4 млн. грн. – фізичними особами. Фактичні показники 2016 року перевищено на 598,5 млн. грн.
Орендна плата за користування землею та земельний податок є одним з вагомих джерел наповнення місцевих скарбниць області і становить майже 20% до їх загальних надходжень.
«Позитивна динаміка у зборі плати за землю, з одного боку, є свідченням сумлінного ставлення платників області до виконання свого обов’язку щодо сплати податків, а з іншого є результатами спільних зусиль з місцевою владою регіону в напрямі легалізації земельних відносин», – відзначила очільник ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.
Отримали подарунок за кордоном – подайте декларацію про доходи!
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що згідно з п.п.14.1.55 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до доходу, отриманому з джерел за межами України, відносять будь-який дохід, отриманий резидентами, зокрема у вигляді подарунку.
У разі, якщо джерело виплат доходів є іноземним, суму такого доходу включають до річного оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – платник податку) – отримувача, який у такому випадку зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) (п.п.170.11.1 п.170.11 ст.170 ПКУ). Дохід оподатковується за ставкою 18%.
Слід зазначити, що відповідно до абзацу першого п.п.170.11.2 п.170.11 ст.170 ПКУ платник податку має право зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, за нормами міжнародних договорів, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України. Платник податку має визначити суму такого зменшення за зазначеними підставами в річній податковій декларації. Але це можливо лише за умови отримання від уповноваженого державного органу країни, де було одержано подарунок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Довідка має бути належним чином легалізована, якщо іншого не передбачено чинними міжнародними договорами України.
Крім цього, такий дохід є об’єктом обкладення військовим збором (п.п.1.2 п.161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).
Фермерські господарства: взяття на облік в органах доходів і зборів
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра звертає увагу на те, що з 01.01.2018, згідно з п.5¹ частини першої ст.4 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464), членів фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, визначено платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ).
Члени фермерського господарства, вичерпний перелік яких визначено частиною третьою ст. 3 Закону України від 19.06.2003 №973 «Про фермерські господарства, з 01.01.2018 зобов’язані стати на облік в органах доходів і зборів, як платник ЄСВ.
Відповідно до частини четвертої ст.4 Закону №2464 обов’язок щодо постановки на облік не поширюється на членів фермерського господарства якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст.26 Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
У разі втрати членом фермерського господарства статусу застрахованої особи з інвалідністю, або припинення виплати соціальної допомоги, такий член фермерського господарства зобов’язаний стати на облік в органах доходів і зборів як платник ЄСВ.
Взяття на облік членів фермерських господарств, оскільки на них не поширюється дія Закону України від 15.05.2003 №755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закон №755), здійснюється контролюючим органом за місцезнаходженням чи місцем проживання у день отримання від них заяви про взяття на облік платника ЄСВ.
Здійснюєте реалізацію технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту – застосування РРО обов’язкове!
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що 01.01.2017 набрав чинності Закон України від 20.12.2016 №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році», яким внесено зміни до багатьох законодавчих актів України, і зокрема до законодавства щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО).
Вищевказаним законом було розширено коло платників податків, які зобов’язані застосовувати РРО. Дія Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265) була поширена на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, шляхом внесення змін до п.296.10 ст.296 Податкового кодексу України та ст.9 Закону №265.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2017 №231 «Про затвердження переліку груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій» (далі – Постанова №231) затверджено Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту або гарантійній заміні, в цілях застосування РРО.
Постанова №231 набрала чинності 07.05.2017.
Отже, суб’єкти господарювання – платники єдиного податку, що здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту, зобов’язані застосовувати РРО.
Хто є платником рентної плати за воду у 2018 році?
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує.
Відповідно до внесених змін до Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), починаючи з 2018 року п.255.1 ст.255 ПКУ передбачено, що обов’язок платника з рентної плати покладено на суб’єктів господарювання, що належать до первинних водокористувачів, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів, без надання преференцій бюджетним установам, що належать до первинних водокористувачів.
Відповідно до ст.42 Водного кодексу України від 06.06.1995 №213/95-ВР зі змінами і доповненнями водокористувачами в Україні можуть бути підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.
Водокористувачі можуть бути первинними і вторинними.
Первинні водокористувачі – користувачі, які мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води.
Спеціальне водокористування передбачає закріплення водного об’єкта шляхом надання відповідного дозволу за плату, зареєстрованого у встановленому порядку конкретному суб’єкту для здійснення виробничої та іншої діяльності (ст.38 Закону України від 25.06.1991 №1264-XII «Про охорону навколишнього природного середовища» зі змінами) з метою отримання економічної вигоди від введення в господарський обіг обсягів використаної води із водного об’єкта.
Отже, платниками рентної плати за спеціальне використання води є суб’єкти господарювання – первинні водокористувачі, господарська діяльність яких ґрунтується на заборі води з річок, озер та свердловин на підставі отриманих дозволів на спеціальне водокористування, у тому числі з метою отримання економічної вигоди від виробництва питної води, яке згідно зі ст.1 Закону України 10.01.2002 №2918-III «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» зі змінами передбачає використання води, що забрана із джерел питного водопостачання та/або доведення її якості до вимог на питну воду.
Новації у сплаті податку на нерухомість
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра доводить до відома платників, що Законом України від 07.12.2017 №2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» було внесено зміни, зокрема до ст.266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ)
Так, п.266.10 ст.266 ПКУ доповнено новим п.п.266.10.2, відповідно до якого у разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове/податкові повідомлення-рішення у строки, встановлені п.п.266.7.2 п.266.7 ст.266 ПКУ, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої ПКУ за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання.
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та відповідні платіжні реквізити, зокрема органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (п.п.266.7.2 п.266.7 ст.266 ПКУ).
Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості, то податок сплачується фізичною особою – платником, починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
Фізичні особи сплачують податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Також відповідно до внесених до ПКУ змін податкове зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених п.102.1 ст.102 ПКУ (не пізніше закінчення 1095 дня) (п.п.266.10.3 п.266.10 ст.266 ПКУ).
Дніпровським підприємством-правопорушником
відшкодовано бюджету майже 880 тис. грн. завданих збитків
Співробітників податкової міліції ГУ ДФС у Дніпропетровській області забезпечили відшкодування бюджету майже 880 тис. грн. завданих збитків.
В рамках розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за ч. 1 ст. 212 КК України, встановлено, що директор одного із дніпровських підприємств ухилився від сплати майже 880 тис. грн. податків. Шляхом документального оформлення удаваних фінансово-господарських операцій щодо придбання у фіктивних компаній товарно – матеріальних цінностей фігурант незаконно сформував податковий кредит з ПДВ та перекручував податкову звітність.
Завдяки заходам, вжитим співробітниками податкової міліції в рамках розслідування вказаного кримінального провадження, завдані бюджету збитки відшкодовано у повному обсязі.
Максимальну величину бази нарахування ЄСВ з 2018 року змінено!
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що 01.01.2018 набули чинності зміни, внесені Законом України від 03.10.2017 №2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (далі – Закон №2148) до Закону України від 08.07.2010 №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464).
Так, з 01.01.2018 змінено розрахунок максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ).
Відповідно до п.4 частини першої ст.1 Закону №2464 максимальна величина бази нарахування ЄСВ – це максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює п’ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується ЄСВ.
Статтею 8 Закону України від 07.12.2017 №2246-VIII «Про Державний бюджет України на 2018 рік» встановлено мінімальну заробітну плату з 01.01.2018 у розмірі 3723,00 гривні.
Отже, відповідно до внесених змін у 2018 році сума максимальної величини бази нарахування ЄСВ складатиме 3723,00 грн. х 15 = 55845,00 гривень.
Про застосування штрафних санкцій за
несвоєчасне подання (неподання) звіту про суми податкових пільг
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує, що ДФС України листом від 17.01.2018 №1390/7/99-99-12-02-04-17 «Про застосування штрафних санкцій за несвоєчасне подання (неподання) звіту про суми податкових пільг» (далі – лист ДФС №13290) повідомила наступне.
Підпунктом 16.1.6 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) передбачено, що платник податків зобов’язаний подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг), та напрями їх використання (щодо умовних податкових пільг – пільг, що надаються за умови використання коштів, вивільнених у суб’єкта господарювання внаслідок надання пільги, у визначеному державою порядку).
Порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1233 (далі – Порядок №1233).
Порядок №1233 є обов’язковим для виконання суб’єктами господарювання, які відповідно до ПКУ не сплачують податки та збори до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг (п.1 Порядку №1233).
Пунктом 3 Порядку №1233 визначено, що звіт про суми податкових пільг подається суб’єктом господарювання за три, шість, дев’ять і дванадцять календарних місяців за місцем його реєстрації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового періоду. У разі, коли суб’єкт господарювання пільгами не користується, звіт не подається.
Згідно з п.111.1 ст.111 ПКУ за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності:
– фінансова;
– адміністративна;
– кримінальна.
Відповідно до п.120.1 ст.120 ПКУ неподання (крім випадків, якщо податкова декларація (розрахунок, звіт) не подається відповідно до п.49.2 ст.49 ПКУ) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Оскільки ПКУ передбачено подання відомостей про суми коштів, не сплачених до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг), у вигляді звіту про суми податкових пільг, то за неподання або несвоєчасне подання звіту про суми податкових пільг застосовуються штрафні санкції, передбачені п.120.1 ст.120 ПКУ.
Лист ДФС №1390 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням
http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72742.html
Яка форма Договору про одноразову сплату у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування використовується з 01.01.2018?
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що ДФС України стосовно добровільної сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) надала наступне роз’яснення.
Так, порядок укладання Договору про одноразову сплату у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі – Договір) врегульовано ст.10 Закону України від 08.07.2010 №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами (далі – Закон №2464) та розділом V Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 (далі – Інструкція).
Частиною п’ятою ст.10 Закону №2464 визначено, що Договором може бути передбачена одноразова сплата особою ЄСВ за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню (у тому числі за період з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2010 року).
Згідно із внесеними Законом України від 03.10.2017 №2148-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (далі – Закон №2148) змінами до Закону №2464 з 01.01.2018 сума сплаченого ЄСВ за кожен місяць такого періоду не може бути меншою за мінімальний страховий внесок на дату укладення Договору, помножений на коефіцієнт 2.
В усіх випадках ця сума не може бути більшою за суму ЄСВ, обчисленого виходячи з максимальної величини бази нарахування ЄСВ, встановленої на дату укладення Договору.
У разі бажання особи сплатити ЄСВ за попередні періоди і отримання від неї заяви про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування або одноразову сплату у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі – Заява) за формою згідно з додатком 3 до Інструкції, після перевірки викладених у заяві відомостей органами доходів і зборів у строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання Заяви укладається Договір за формою, наведеною у додатку 5 до Інструкції (п.п.1 п.2 розділу V Інструкції).
До приведення Інструкції (яка є підзаконним нормативно-правовим актом) у відповідність до норм Закону №2464, існуватиме певна суперечність норм Інструкції нормам Закону №2464 в частині обчислення сум ЄСВ, які необхідно сплатити відповідно до такого Договору.
Слід зазначити, що у разі суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.
Отже, до приведення Інструкції у відповідність до Закону №2464, органи доходів і зборів повинні використовувати форму Договору, наведену в додатку 5 до Інструкції, та обов’язково повідомляти платника про те, що у п.3.3 Договору сума ЄСВ, що підлягає сплаті за попередній період відповідно до укладеного Договору, зазначається з урахуванням положень частини п’ятої ст.10 Закону №2464, які набули чинності з 01.01.2018.
До уваги платників!
Зміни та доповнення до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності
до «Єдиного вікна подання електронної звітності»
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра доводить до відома платників, що 18.01.2018 вийшло оновлення «Єдиного вікна (EDZV)» до версії 1.26.1.0.
Перелік змін та доповнень (версія 1.26.1.0) (станом на 18.01.2018)
Нові версії документів:
1. З метою практичної реалізації наказу Міністерства фінансів України від 14.07.2017 №637 «Про затвердження Порядку функціонування «Електронного кабінету»» додано наступні форми:
F/J 1312901 – «Повідомлення про помилку, що виникла під час роботи в інформаційно-телекомунікаційній системі «Електронний кабінет»»;
F/J 1412901 – «Повідомлення про результати обробки помилки, що виникла під час роботи в інформаційно-телекомунікаційній системі «Електронний кабінет»»;
F/J 1313001 – «Повідомлення про відмову платника податків від електронної взаємодії з контролюючим органом через інформаційно-телекомунікаційну систему «Електронний кабінет»».
2. У відповідності до форм, які опубліковано на сайті Державної служби статистики України додано нові версії документів (тільки форми вводу):
S0210110 – №1-Б (річна, квартальна) ЗВІТ ПРО ВЗАЄМОРОЗРАХУНКИ З НЕРЕЗИДЕНТАМИ;
S0300106 – №7-тнв (річна) ЗВІТ ПРО ТРАВМАТИЗМ НА ВИРОБНИЦТВІ;
S0401112 – №11-ОЗ (річна) Звіт про наявність і рух основних засобів, амортизацію;
S1100912 – №2-ТП (повітря) (річна) ЗВІТ ПРО ОХОРОНУ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ
Інформація розміщена на веб-порталі ДФС України за посиланням
http://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/