Увага! Попереджаємо про дії телефонних шахраїв

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує про дії телефонних шахраїв – невідомих осіб від імені керівництва ГУ ДФС з вимогою неправомірної вигоди.

Наполегливо радимо громадянам бути пильними та обачними, не вірити сумнівним пропозиціям та ретельно перевіряти інформацію.

У разі отримання такої інформації та недопущення у майбутньому подібних випадків шахрайства просимо інформувати ГУ ДФС у Дніпропетровській області за номерами телефонів: (056) 374-31-64, (0562) 47-59-49, а також особисто звертатись за адресою: м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а.

Право громадян на звернення до органів фіскальної

служби закріплено законодавством України

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що право на звернення – один із засобів захисту прав та законних інтересів громадян, яке закріплено Конституцією України та Законом України від 02.10.1996 №393/96-ВР «Про звернення громадян» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №393).

Статтею 1 Закону №393 визначено, що громадяни України мають право звернутися, зокрема, до органів фіскальної служби відповідно до їх функціональних обов’язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями.

Згідно із ст.5 Закону №393 звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне). Звернення може бути усним чи письмовим. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення).

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз’ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою ст.7 Закону №393.

Звернення розглядаються та вирішуються в місячний термін від дня їх надходження, а ті, що не потребують додаткового вивчення, – не пізніше 15 днів від дня їх отримання. В цілому термін розгляду звернень не може перевищувати 45 днів.

Зміни прожиткового мінімуму з 1 грудня 2017 року:

на що звернути увагу платникам

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує, що у зв’язку з підвищенням прожиткового мінімуму з 01.12.2017 зростає максимальна величина доходу застрахованої особи, на яку нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) (25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого у місяці нарахування доходу і з 01.12.2017 дорівнює 44 050 грн).

Отже, збільшується максимальний розмір нарахованого ЄСВ. Так, з 01.12.2017 ЄСВ становитиме 9691 грн. (44 050 грн х 22%) або 3704,61 грн. (44 050 грн. х 8,41%) при нарахуванні ЄСВ на зарплату працівника-інваліда, якщо роботодавцем є юридична особа.

Також змінюється розмір максимального ЄСВ для фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП), який з 01.12.2017 становитиме 9691 грн. (44 050 грн. х 22%).

Крім того, розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги по вагітності та пологах в розрахунку на місяць не повинні перевищувати максимальну величину бази нарахування ЄСВ, тобто 44 050 грн.

Звертаємо увагу, що без змін залишаються:

– розмір мінімальної заробітної плати – 3200 грн.;

– розмір мінімального єдиного соціального внеску – 704 грн., для ФОП –платників єдиного податку 1 групи – 352 грн.;

– розмір податкової соціальної пільги;

– граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги;

– граничний розмір добових;

– сума неоподатковуваного доходу у вигляді подарунків;

– сума нецільової благодійної допомоги;

– ставка податку на нерухоме майно;

– ставки єдиного податку:

 для платників єдиного податку 1-ої групи – до 160 грн. (до 10% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня 2017 року);

 для платників єдиного податку 2-ої групи – до 640 грн. (до 20% від мінімальної зарплати на 1 січня 2017 року).

Перерахування контролюючим органом

сум транспортного податку у разі виявлення розбіжностей

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра звертає увагу платників, що відповідно до п.5 глави дев’ятої розділу ІV Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422, податкові повідомлення-рішення з транспортного податку можуть бути скасовані (відкликані) на підставі заяви платника податку, поданої до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації для проведення звірки даних щодо:

• об’єктів оподаткування, що перебувають у власності платника податку;

• розміру ставки податку;

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема документів, що підтверджують право власності на об’єкт оподаткування, перехід права власності на об’єкт оподаткування, документів, що впливають на середньоринкову вартість легкового автомобіля), контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку проводить протягом 10 робочих днів перерахунок суми транспортного податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Порядок подання звітності профспілковими організаціями

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що відповідно до п.п.133.4.6 п.133.4 ст.133 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до неприбуткових організацій, які відповідають вимогам п.133.4 ст.133 ПКУ і не є платниками податку, зокрема, можуть бути віднесені професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок, а також організації роботодавців та їх об’єднання.

Для професійних спілок, їх об’єднань та організацій профспілок передбачено подання звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації лише у разі порушень вимог п.133.4 ст.133 ПКУ (п.46.2 ст.46 ПКУ).

Норма п.46.2 ст.46 ПКУ стосовно подання професійними спілками, їх об’єднаннями та організаціями профспілок звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації лише у разі порушень вимог п. 133.4 ст. 133 ПКУ вперше застосовувалась за результатами звітування за 2016 рік.

Зауважуємо, що відповідні роз’яснення надані листом ДФС України від 08.02.2017 №2991/7/99-99-15-02-01-17.

Дохід податковим агентом нараховано, але не виплачено:

який термін перерахування до бюджету військового збору?

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що відповідно до п.п.1.4 п.16¹ підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому ст.168 ПКУ для податку на доходи фізичних осіб, за ставкою, визначеною п.п.1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ, тобто 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування.

Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду (п.п.168.1.5 п.168.1 ст.168 ПКУ).

Отже, якщо податковий агент нараховує, але не виплачує (не надає) платнику податку дохід, то військовий збір, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу.

До уваги платників ПДВ

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра звертає платників, що у листі Державної фіскальної служби України (далі – ДФС) від 28.11.2017 №32659/7/99-99-15-03-02-17 «Про помилки при визначенні ознаки у номері податкової накладної» (далі – лист ДФС №32659) були розглянуті ситуації, при яких помилки при визначенні ознаки у номері податкової накладної можуть впливати на результат обчислення в Системі електронного адміністрування податку на додану вартість на суму податку, на яку платник ПДВ має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Крім того, у зазначеному листі ДФС наведено порядок виправлення допущених помилок відповідно до певної ситуації.

У листі ДФС №32659 надані роз’яснення з метою мінімізації впливу помилок, допущених платниками податку при визначенні в ПН/РК ознаки їх належності до спеціального режиму, який діяв до 01.01.2017.

Лист ДФС №32659 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням

http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72598.html

Земельна ділянка фізичною особою надана в оренду:

чи зберігається пільга?

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що відповідно до п.284.3 ст.284 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями, якщо платники земельного податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.

У січні –листопаді від платників Дніпропетровщини надійшло

майже 70 млрд. грн. податкових і митних платежів та понад 10 млрд. грн. єдиного внеску

Впродовж одинадцяти місяців поточного року органами ДФС у Дніпропетровській області забезпечено в бюджети усіх рівнів (із врахуванням ДУ офісу ВПП ДФС та Дніпропетровської митниці ДФС) 69 млрд. 990,3 млн. грн., що на 20 млрд. 255,3 млн. грн., або на 40,7 % більше, ніж за відповідний період 2016 року. Про це повідомила керівник ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.

Так, до Державного бюджету за січень – листопад цього року мобілізовано    51 млрд. 230,8 млн. грн., що на 16 млрд. 192,9 млн. грн. або на 46,2% більше, ніж за аналогічний період 2016 року.

Місцеві бюджети Дніпропетровщини протягом одинадцяти місяців 2017 року отримали 18 млрд. 759,5 млн. грн. Це на 4 млрд. 62,3 млн. грн., або на 27,6% більше фактичних надходжень січня – листопада минулого року.

Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з початку року зібрано 10 млрд. 84,1 млн. грн. Порівняно з 2016 роком надходження зросли на 42,1%, або на 2 млрд. 989,4 млн. грн.

За 10 місяців 2017 року Дніпропетровська митниця

ДФС перерахувала до Держбюджету понад 16 млрд. грн.

Про це повідомив заступник начальника Дніпропетровської митниці ДФС Ігор Диба, на прес-конференції, яка відбулася 28 листопада 2017 року в  інформаційному агентстві «МОСТ – Днепр».

«Впродовж 10 місяців 2017 року Дніпропетровська митниця ДФС перерахувала до бюджету понад 16 млрд. грн. податків і зборів, сплачених підприємствами при митному оформленні товарів. До бюджету додатково надійшло майже 404,2 млн. грн, частина з яких в рамках так званого митного експерименту скеровується на ремонт доріг області», – зазначив він.

«Такі досягнення пов’язані, передусім, з безумовним виконанням митницею одного з основних завдань митних органів – створенню сприятливих умов для розвитку зовнішньої торгівлі,  вільних конкурентних умов для ведення бізнесу. А бізнес-середовище на покращення реагує нарощуванням обсягів експортно-імпортних операцій», – підсумував Ігор Диба.

До уваги платників податку на додану вартість!

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує, що за повідомленням ДФС України, якщо після отримання попередньої оплати та складання податкової накладної, яка була зареєстрована в ЄРПН, відбувається зміна номенклатури товарів/послуг в межах отриманої суми (тобто ні товари/послуги, ні кошти не повертаються), постачальник (продавець) складає два розрахунки коригування до податкової накладної, складеної на дату отримання попередньої оплати:

– у першому зі знаком «–» зазначаються показники щодо товарів/послуг, номенклатура яких виправляється; такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем (отримувачем) товарів/послуг;

– у другому зі знаком «+» зазначаються показники щодо товарів/послуг, які фактично постачаються; такий розрахунок  коригування підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальником товарів/послуг

При цьому у графі 2 обох розрахунків коригування зазначається причина коригування – «зміна номенклатури».

Операції з імпорту та постачання спеціальних засобів індивідуального

захисту на період проведення АТО звільняються від оподаткування ПДВ

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що відповідно до п.32 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ)  тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України:

 спеціальних засобів індивідуального захисту (каски, виготовлені відповідно до військових стандартів або технічних умов, чи їх еквіваленти та спеціально призначені для них компоненти (тобто підшоломи, амортизатори), що класифікуються у товарній підкатегорії 6506 10 80 00 згідно з УКТ ЗЕД, бронежилети, що класифікуються у товарній підкатегорії 6211 43 90 00 згідно з УКТ ЗЕД), виготовлених відповідно до військових стандартів або військових умов для потреб правоохоронних органів, Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, інших суб’єктів, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону);

 ниток та тканин (матеріалів), що класифікуються у товарних підкатегоріях 3920 10 89 90, 3920 61 00 00, 3921 90 60 00, 5402 11 00 00, 5407 10 00 00, 5603 14 10 00 та 6914 90 00 00 згідно з УКТ ЗЕД, для виготовлення бронежилетів та шоломів;

 лікарських засобів та медичних виробів відповідно до п.п. «в» п.193.1 ст.193 ПКУ, що призначені для використання закладами охорони здоров’я та учасниками антитерористичної операції для надання медичної допомоги фізичним особам, які у період проведення антитерористичної операції та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, в обсягах, визначених Кабінетом Міністрів України;

 лікарських засобів та медичних виробів без державної реєстрації та дозвільних документів щодо можливості ввезення на митну територію України, що призначені для використання закладами охорони здоров’я та учасниками антитерористичної операції для надання медичної допомоги фізичним особам, які у період проведення антитерористичної операції та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, за переліком та в обсягах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Для визнання господарських операцій контрольованими

використовуються норми ПКУ, які діяли до 1 січня 2017 року

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що згідно пп.39.2.1.7 п.39.2 ст.39 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 – 39.2.1.3 і 39.2.1.5 пп.39.2.1 п.39.2 ст.39 ПКУ, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

– річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

– обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Крім того, пп.39.4.2 п.39.4 ст.39 ПКУ визначено, що платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 1 жовтня року, що настає за звітним, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Отже, звіт про контрольовані операції за 2016 звітний рік платники зобов’язані були подати відповідно до діючих вимог пп.39.4.2 п.39.4 ст.39 ПКУ до 1 жовтня 2017 року, але інформація щодо контрольованих операцій, здійснених платником податків у 2016 році, зазначалася у звіті з урахуванням та відповідно до критеріїв, які діяли у 2016 році під час здійснення господарських операцій. Тобто, для розрахунку вартісного критерію та визнання господарських операцій у 2016 році контрольованими, мають використовуватись норми п.п.39.2.1 п.39.2 ст.39 ПКУ у редакції, що діяла на момент здійснення господарських операцій (тобто до 01.01.2017 року).

Підстави для відмови контролюючим

органом у реєстрації платником ПДВ

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра звертає увагу платників, що згідно із п.183.8 ст.183 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) контролюючий орган відмовляє в реєстрації особи як платника податку на додану вартість, якщо за результатами розгляду реєстраційної заяви та/або поданих документів встановлено, що особа або не відповідає вимогам, визначеним ст.180, п.181.1 ст.181, п.182.1 ст.182 та п.183.7 ст.183 ПКУ, або якщо існують обставини, які є підставою для анулювання реєстрації згідно із ст.184 ПКУ, а також якщо при поданні реєстраційної заяви чи визначенні бажаного (запланованого) дня реєстрації не дотримано порядок та строки (терміни), встановлені п.п.183.1, 183.3 – 183.7 ст.183 ПКУ.

Оподаткування виплаченого нерезиденту

доходу за виробництво реклами

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує, що відповідно до п.п.141.4.6 п.141.4 ст.141 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями резиденти, які здійснюють виплати нерезидентам за виробництво та/або розповсюдження реклами, під час такої виплати сплачують податок за ставкою 20 відсотків суми таких виплат за власний рахунок.

Випадки, при яких не справляється

авансовий внесок при виплаті дивідендів

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що відповідно до п.п.57.1¹.3 п. 57.1¹ ст. 57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) авансовий внесок, передбачений п.п.57.1¹.2 п. 57.1¹ ст. 57 ПКУ, не справляється у разі виплати дивідендів:

• на користь власників корпоративних прав материнської компанії, що сплачуються в межах сум доходів такої компанії, отриманих у вигляді дивідендів від інших осіб. Якщо сума виплат дивідендів на користь власників корпоративних прав материнської компанії перевищує суму отриманих такою компанією дивідендів, дивіденди, сплачені в межах такого перевищення, підлягають оподаткуванню за правилами, встановленими п.п.57.1¹.2 п.57.1¹ ст.57 ПКУ. З метою оподаткування материнська компанія веде наростаючим підсумком облік дивідендів, отриманих нею від інших осіб, та дивідендів, сплачених на користь власників корпоративних прав такої компанії, і відображає у податковій звітності дивіденди в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує фінансову політику;

• платником податку на прибуток, прибуток якого звільнений від оподаткування відповідно до положень ПКУ, у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування у період, за який виплачуються дивіденди;

• фізичним особам.

Згідно із п.п.57.1¹.4. п.57.1¹ ст.57 ПКУ виплата дивідендів на користь фізичних осіб (у тому числі нерезидентів) за акціями або корпоративними правами, які мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, яка є більшою за суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку, прирівнюється з метою оподаткування до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням.

При цьому така виплата не підлягає оподаткуванню як дивіденди згідно з положеннями розділу IV ПКУ.

Інститути спільного інвестування звільняються від обов’язку сплати авансових внесків з податку на прибуток у разі виплати дивідендів (п.п.57.1¹.6 п.57.1¹ ст.57 ПКУ).

Коли суми податків і зборів вважаються сплаченими?

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що кожна особа зобов’язана сплачувати встановлені Податковим кодексом України (далі – Кодекс) податки та збори, платником яких вона є згідно з Кодексом (п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4 Кодексу).

Відповідно до ст.43 Бюджетного кодексу України (далі – Бюджетний кодекс) при виконанні державного та місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку України.

Частиною п’ятою ст.45 Бюджетного кодексу встановлено, що податки і збори (обов’язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування коштів на єдиний казначейський рахунок державного бюджету України.

Аналогічно частиною п’ятою ст.78 Бюджетного кодексу встановлено, що податки і збори (обов’язкові платежі) та інші доходи місцевого бюджету визнаються зарахованими до місцевого бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Що є джерелом погашення податкового боргу?

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що відповідно до ст.87 Кодексу джерелами самостійної сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелом самостійної сплати грошових зобов’язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому цього пункту та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі сплати податкових зобов’язань, що виникли до 1 липня 2015 року, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов’язаннями, що виникли до 1 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з поточних рахунків платника податків, відкритих у банках.

Сплату грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також:

а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника);

б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів з урахуванням особливостей, визначених у пункті 43.4¹ статті 43 цього Кодексу;

в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України.

Крім того, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених Податковим кодексом України, а також іншими законодавчими актами.

У разі якщо здійснення заходів щодо погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, не привело до повного погашення суми податкового боргу або у разі недостатності у платника коштів для погашення податкового боргу, контролюючий орган визначає дебіторську заборгованість платника податків, строк погашення якої настав, джерелом погашення податкового боргу такого платника податків.

Така дебіторська заборгованість продовжує залишатися активом платника податків, що має податковий борг, про що зазначається в договорі між платником податків і контролюючим органом, та повинна бути відповідним чином розкрита в примітках до фінансової звітності.

У разі відсутності у платника податків, що є філією, відокремленим підрозділом юридичної особи, майна, достатнього для погашення його грошового зобов’язання або податкового боргу, джерелом погашення грошового зобов’язання або податкового боргу такого платника податків є майно такої юридичної особи, на яке може бути звернено стягнення згідно з цим Кодексом.

Додатково джерелом погашення податкового боргу банків, небанківських фінансових установ, у тому числі страхових організацій, можуть бути кошти, незалежно від джерел їх походження та без застосування обмежень, визначених у підпунктах 87.3.4 та 87.3.8 пункту 87.3 Податкового кодексу України, у сумі, яка не перевищує суму їх власного капіталу (без урахування страхових та прирівняних до них обов’язкових резервів, сформованих відповідно до закону). Визначення розміру власного капіталу здійснюється відповідно до законодавства України.

Набув чинності Закон України «Про внесення змін до

Податкового кодексу України щодо стабілізації розрахунків

на Оптовому ринку електричної енергії України»

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра доводить до відома платників, що 03.12.2017 набрав чинності Закон України від 09.11.2017 №2198-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стабілізації розрахунків на Оптовому ринку електричної енергії України» (далі – Закон №2198).

Законом №2198 визначено, що тимчасово, до 1 липня 2018 року, не застосовуються штрафи, передбачені ст.120¹ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (у частині податку на додану вартість (далі – ПДВ)), і не нараховується пеня, встановлена п.п.129.1.3 п.129.1 ст.129 ПКУ (у частині ПДВ), до виробників електричної енергії, які здійснюють постачання електричної енергії державному підприємству «Енергоринок» і станом на 1 січня 2016 року мали податковий борг з ПДВ, в тому числі розстрочений і/або відстрочений. Перелік виробників електричної енергії, на яких поширюється дія цього пункту, та перелік податкових накладних, складених такими виробниками електричної енергії з 1 липня 2015 року та які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Крім того, Законом №2198 знято обмеження 365 календарних днів, встановлене п.201.10 ст.201 ПКУ. Так, платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума ПДВ не перевищує суму, обчислену відповідно до п.200¹.3 ст.200¹. При цьому встановлено штраф у розмірі 50% суми ПДВ, зазначеної у податковій накладній, зареєстрованої з порушенням граничного терміну на 366 і більше календарних днів.

Також Законом №2198 продовжено термін з 365 до 1095 днів, протягом якого покупець має право віднести суми ПДВ з зареєстрованої податкової накладної до податкового кредиту.

Закон опублікований у газеті «Голос України» від 02.12.2017 №226.

До уваги платників! Оновлено програмне забезпечення

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра звертає увагу платників, що оновлено програмне забезпечення «Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності»», версія 1.25.26.0 (станом на 29.11.2017).

Дане програмне забезпечення використовується виключно для оновлення Єдиного вікна починаючи з версії 1.25 та вище.

У зв’язку з припиненням підтримки «Податкової звітності (ОПЗ)» перенести дані у «Єдине вікно» можна таким способом: Перенесення даних з «Податкової звітності» у «Єдине вікно».

Перелік змін та доповнень (версія 1.25.26.0) станом на 29.11.2017

Нові версії документів:

1. З метою удосконалення існуючих електронних сервісів для платників податків додано форму

– J1303901 – «Згода на формування, обробку та направлення даних з фінансової звітності підприємства фінансовій установі».

2. У відповідності до форм, які опубліковано на сайті Державної служби статистики України, додано нові версії 7-ми документів.

Коригування існуючих форм, шаблонів та даних:

– приведено у відповідність до «Формату (стандарту) електронного документа звітності суб’єктів господарювання», який затверджено наказом від 29.11.2013 №729 24 види форм електронних документів юридичних та фізичних осіб – суб’єктів господарювання;

– у відповідності до листа Державної фіскальної служби України від 28.11.2017 №32659/7/99-99-15-03-02-17 «Про помилки при визначенні ознаки у номері податкової накладної» (http://sfs.gov.ua/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/podatok-na-dodanu-vartist/listi/2017-rik/318052.html) додано можливість у другій частині порядкового номера повідомлення – РК (після знака дробу) проставляти умовні коди «7», «8», «9».

Довідники вводу:

– spr_sti.xml – «Довідник податкових інспекцій» – станом на 29.11.2017.

Для переходу на спрощену систему оподаткування з І кварталу 2018 року необхідно своєчасно подати заяву

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої – третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 – 298.1.4 п.298.1 ст.298 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу.

Перелік відомостей, які зазначаються суб’єктом господарювання у заяві про перехід на спрощену систему оподаткування визначено п.298.3 ст.298 ПКУ.

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік.

Таким чином, останнім днем подання заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування з 1 січня 2018 року та розрахунку доходу за попередній календарний рік є 15 грудня 2017 року.

Звертаємо увагу на те, що здійснити перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання може один раз протягом календарного року.

Податкова знижка: термін повернення фізичній особі ПДФО

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує, що відповідно до п.179.8 ст.179 розділу IV Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) сума податку на доходи фізичних осіб, що має бути повернена платнику цього податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в декларації, протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації.

Нагадуємо, що для отримання податкової знижки за 2016 рік у громадян залишилось менше місяця!

Відповідно до п.п.166.4.3 п.166.4 ст.166 ПКУ, якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

Застосування РРО при продажу технічно складних

побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту

24 листопада у прес-центрі ІА «МОСТ-ДНЕПР» відбулася прес-конференція за участі фахівця управління аудиту ГУ ДФС у Дніпропетровській області Геннадія Мажаєва на тему: «Застосування РРО при продажу технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту».

Він зазначив, що з 01.01.2017 відповідно до п.296.10 ст.296 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) не застосовуються платниками єдиного податку:

першої групи;

другої і третьої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн. грн. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 млн. грн. застосування реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування реєстратора розрахункових операцій починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, і триває в наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку. Норми цього пункту не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту.

«Таким чином, з 01.01.2017 фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої та третьої груп, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту, зобов’язані застосовувати РРО при проведенні розрахункових операцій», – повідомив Геннадій Мажаєв.

Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Розповсюдження періодичних видань через мережу кіосків,

магазинів, відділень поштового зв’язку звільняється від ПДВ

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що відповідно до п.п.197.1.25 п.197.1 ст.197 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) від оподаткування ПДВ звільняються операції з постачання (передплати) та доставки періодичних видань друкованих засобів масової інформації (крім видань еротичного характеру) вітчизняного виробництва, підготовлення (літературне, наукове і технічне редагування, коригування, дизайн та верстка), виготовлення (друк на папері чи запис на електронному носієві), розповсюдження книжок, у тому числі електронного контенту (крім видань еротичного характеру) вітчизняного виробництва, учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників, словників українсько-іноземної або іноземно-української мови вітчизняного виробництва на митній території України.

Підпунктами «а» і «б» п.185.1 ст.185 ПКУ визначено, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких згідно зі ст.186 ПКУ розташоване на митній території України.

При цьому такий режим звільнення від оподаткування ПДВ для вказаних операцій застосовується платниками ПДВ на усіх етапах постачання (розповсюдження) зазначеної вище видавничої продукції, а саме від виробників такої продукції (видавців, виготовлювачів та розповсюджувачів) до кінцевого споживача.

Під поняттям розповсюдження видавничої продукції розуміється доведення видавничої продукції до споживача через торговельну мережу або в інший спосіб.

Отже, операції з розповсюдження через мережу кіосків, магазинів, відділень поштового зв’язку періодичних видань та книжок, учнівських зошитів, підручників, словників звільняються від оподаткування ПДВ.

Власник земельної ділянки – неповнолітня дитина:

хто є платником земельного податку?

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра звертає увагу на те, що відповідно до статей 269, 270 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (п.286.1 ст.286 ПКУ).

Грошові зобов’язання малолітніх/неповнолітніх осіб виконуються їх батьками (усиновителями), опікунами (піклувальниками) до набуття малолітніми/неповнолітніми особами цивільної дієздатності в повному обсязі. Батьки (усиновителі) малолітніх/неповнолітніх і малолітні/неповнолітні у разі невиконання грошових зобов’язань малолітніх/неповнолітніх несуть солідарну майнову відповідальність за погашення грошових зобов’язань та/або податкового боргу (п.99.2 ст.99 ПКУ).

Згідно із п.1 ст.34 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435-ІV зі змінами та доповненнями повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років (повноліття).

Перелік категорій фізичних осіб, які звільняються від сплати земельного податку, визначено у п.281.1 ст.281 ПКУ. Пільги щодо сплати земельного податку для малолітніх та неповнолітніх дітей ПКУ не передбачені.

Отже, земельний податок за земельні ділянки, що знаходяться у власності малолітніх та неповнолітніх дітей, нараховується на загальних підставах, і сплачується батьками, опікунами або самими малолітніми та неповнолітніми дітьми за допомогою батьків чи піклувальників.

Чи може повернутись у поточному році на спрощену

систему оподаткування фізична особа – підприємець, яка

на початок року була платником єдиного податку

та перейшла на сплату інших податків і зборів?

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра доводить до відома платників, що відповідно до п.п.298.1.4 п.298.1 ст.298 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Отже, фізична особа – підприємець (далі – ФОП), яка на початок року була платником єдиного податку та перейшла на сплату інших податків і зборів (загальну систему оподаткування), не може повернутись у поточному році на спрощену систему оподаткування, оскільки така особа вже скористалась своїм правом на застосування спрощеної системи оподаткування у поточному році. 

Разом з тим, ФОП може перейти на спрощену систему оподаткування з 1 січня наступного року за умови відповідності вимогам ст.291 ПКУ. Так, для того, щоб ФОП з 01.01.2018 застосовувала спрощену систему оподаткування, такій фізичній особі необхідно подати заяву на застосування спрощеної сиcтеми оподаткування до 15 грудня 2017 року.

Особливості оподаткування вартості святкових

подарунків та квитків на новорічно-різдвяні заходи

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує.

Особливості оподаткування вартості святкових подарунків та квитків на новорічно-різдвяні заходи, отриманих від органів державної влади, місцевого самоврядування, громадських (у тому числі профспілкових) організацій та створених ними закладів освіти, охорони здоров’я і культури, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів, визначено Законом України від 30.11.2000 №2117-III «Про звільнення від оподаткування грошових коштів, які спрямовуються на проведення новорічно-різдвяних свят для дітей та на придбання дитячих святкових подарунків» зі змінами (далі – Закон №2117).

Так, згідно із Законом №2117 у період з 15 листопада поточного року до 15 січня наступного року вартість святкових подарунків і квитків на новорічно-різдвяні заходи не включається до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб – батьків, які отримали дитячі святкові подарунки від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських (у тому числі профспілкових) організацій та створених ними закладів освіти, охорони здоров’я і культури, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів.

Під дитячими святковими подарунками слід розуміти набори товарів, які містять лише кондитерські вироби та іграшки вітчизняного виробництва і фрукти, загальною вартістю не більше 8 відсотків прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня звітного податкового року.

Відповідно до п.п.165.1.39 п.165.1 ст.165 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами і доповненнями (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі (у 2017 році – 800 грн).

Вартість дарунків, яка не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, роботодавець (інша особа, що надає дитячі подарунки) відображає у податковому розрахунку за формою №1ДФ за ознакою доходу «160».

Якщо вартість дитячих новорічних подарунків та квитків, які надаються платникові податків, перевищує у 2017 році 800 грн., то сума такого перевищення оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та відображається роботодавцем (особою, що надає дитячі подарунки) у податковому розрахунку за формою №1ДФ за ознакою доходу «126», як додаткове благо. Крім того, якщо вартість подарунку перевищує 800 грн., із суми перевищення слід сплатити 1,5% військового збору.

Чи можуть платники податків, які подають податкові

декларації (розрахунки) засобами електронного зв’язку,

надіслати пояснення до них в електронному вигляді?

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що відповідно до п.49.3 ст.49 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами і доповненнями (далі – ПКУ) податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до п.46.4 ст.46 ПКУ, у разі необхідності платник податків може подати разом з такою податковою декларацією доповнення до такої декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід’ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання. Платник податків, який подає звітність в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі.

Для забезпечення можливості платниками податків подання в електронному вигляді доповнення до декларації з поясненням його подання в усіх формах податкової звітності, затверджених в установленому порядку, передбачено спеціально відведене місце для складання такого доповнення за довільною формою.

Тобто, платники податків, які подають податкові декларації (розрахунки) засобами електронного зв’язку, можуть надати пояснення до них в контролюючі органи в електронній формі.

«Паперова» звітність скорочується – платники

Дніпропетровщини звітують он-лайн

У жовтні поточного року надали звітність засобами телекомунікаційного зв`язку 18837 платників ПДВ або 99,4% від загальної кількості звітуючих з цього податку.

Також у жовтні 2017 року по сумах нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування прозвітувало 52042 платника. З них електронним сервісом скористалися 45886 платників, або 88,2%.

«Триває тенденція щодо скорочення «паперової» звітності – все більше платників переконуються у зручності он-лайн взаємодії із органами ДФС. Основні переваги – відсутність черг, економія часу, менше витрат. Разом із удосконаленням електронних сервісів все це сприяє оптимізації роботи бізнесу», – зазначає перший заступник начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Вікторія Каліногорська.

Удосконалено Порядок інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що 24.11.2017 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 №878 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 25 травня 2016 р. №364» (далі – Поствнова №878).

Внесеними Постановою №878 змінами вдосконалено Порядок, який визначає механізм взаємодії органів доходів і зборів, державних органів, уповноважених на здійснення державного санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного, радіологічного контролю, та підприємств за принципом «єдиного вікна» із застосуванням інформаційно-телекомунікаційної системи органів доходів і зборів, а також механізм обміну інформацією та документами між органами доходів і зборів та державними органами, уповноваженими на видачу документів, що підтверджують дотримання обмежень під час переміщення товарів через митний кордон України (далі – Порядок).

Дії Порядку поширено на операції із переміщення товарів у всіх митних режимах.

Порядком передбачено:

– поширення механізму «єдиного вікна» на переміщення товарів за періодичними митними деклараціями та попередніми деклараціями, які містять повний обсяг даних (типу ЕА);

– зменшення кількості сканованих документів шляхом надання контролюючим органам необхідних відомостей, які наявні у попередній декларації;

– визначення контролюючими органами в електронному повідомленні підприємству вичерпного переліку оригіналів документів, які мають бути пред’явлені/передані під час проведення огляду.

Постанову №878 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 24.11.2017 №222.

Права платників податків закріплено

у Податковому кодексі України

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує.

Дотримання прав і свобод громадянина пріоритет буд-якої держави.

У Конституції України розділ ІІ присвячено правам і свободам людини і громадянина.

Відповідно до ст.24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Права і свободи людини і громадянина, закріплені Конституцією України, не є вичерпними (ст.22 Конституції України).

Так, ст.17 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) визначені права платників податків.

Зокрема, платник податків – фізична особа має право:

 безоплатно отримувати у контролюючих органах, у тому числі і через мережу Інтернет, інформацію про податки та збори і нормативно-правові акти, що їх регулюють, порядок обліку та сплати податків та зборів, права та обов’язки платників податків, повноваження контролюючих органів та їх посадових осіб щодо здійснення податкового контролю;

 представляти свої інтереси в контролюючих органах самостійно, через податкового агента або уповноваженого представника;

 вимагати від контролюючих органів проведення перевірки відомостей та фактів, що можуть свідчити на користь платника податків;

 на нерозголошення контролюючим органом (посадовими особами) відомостей про такого платника без його письмової згоди та відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, державну, комерційну чи банківську таємницю та стали відомі під час виконання посадовими особами службових обов’язків, крім випадків, коли це прямо передбачено законами;

 на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому ПКУ;

 на повне відшкодування збитків (шкоди), заподіяних незаконними діями (бездіяльністю) контролюючих органів (їх посадових осіб), у встановленому законом порядку;

 самостійно обирати спосіб взаємодії з контролюючим органом в електронній формі через електронний кабінет, якщо інше не встановлено ПКУ;

 реалізовувати через електронний кабінет права та обов’язки, передбачені ПКУ та які можуть бути реалізовані в електронній формі засобами електронного зв’язку.

Якщо підприємством не встановлено ліміт каси, то

до такого підприємста застосовується фінансова санкція

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що відповідно до абзацу першого п.5.8 глави 5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637, зі змінами і доповненнями, якщо підприємством ліміт каси не встановлено (незалежно від причин такого невстановлення), то ліміт такої каси вважається нульовим. У цьому разі вся готівка, що перебуває в його касі на кінець робочого дня і не здана підприємством відповідно до обслуговуючого відділення банку, вважається понадлімітною.

Згідно із абзацем 2 ст.1 Указу Президента України від 12.06.1995 №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» зі змінами і доповненнями у разі перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах, до підприємства застосовується фінансова санкція у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день.

Сума наданої фізичній особі позики списується у

зв’язку із смертю такої фізичної особи: що з ПДФО?

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що згідно із п.162.3 ст.162 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) у разі смерті платника податку або оголошення його судом померлим чи визнання безвісно відсутнім або втрати ним статусу резидента (за відсутності податкових зобов’язань як нерезидента згідно із ПКУ) податок на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) за останній податковий період справляється з нарахованих на його користь доходів. Відповідно до цього останнім податковим періодом вважається період, який закінчується днем, на який відповідно припадає смерть такого платника податку, винесення такого судового рішення чи втрата ним статусу резидента. У разі відсутності нарахованих доходів податок сплаті не підлягає. 

При цьому слід зазначити, що згідно з п.99.1 ст.99 ПКУ грошові зобов’язання фізичної особи у разі її смерті або оголошення судом померлою виконуються її спадкоємцями, які прийняли спадщину (крім держави), в межах вартості майна, що успадковується, та пропорційно частці у спадщині на дату її відкриття.

Отже, у разі списання юридичною особою заборгованості по позиці у зв’язку із смертю фізичної особи – боржника, ПДФО на суму отриманих доходів нараховується на загальних підставах та перераховується податковим агентом з нарахованих на його користь доходів. У разі відсутності нарахованих доходів на користь такого платника податків або спадкоємців нарахований ПДФО сплаті не підлягає.

Відповідність умов контрольованих оперцій

принципу «витягнутої руки» при експорті

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра звертає увагу платників на те, що експорт товарів, які мають біржове котирування, має проходити через спеціальну процедуру підтвердження відповідності їхніх умов принципу «витянутої руки».

Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) визначено джерела інформації, що повинні використовувати платники податків під час аналізу вказаних операцій.

Так, п.п.39.2.1.3 п.п.39.2.1 п.39.2 ст.39 ПКУ для контрольованих операцій з вивезеня в митному режимі експорту визначено: для встановлення відповідності умов указаних контрольованих операцій принципу «витягнутої руки» використовують діапазон цін на такі товари, що склалися на товарній біржі.

Позиції товарів, що мают біржове котирування, та світових товарних бірж для кожної групи товарів визначено у Переліку товарів, що мають біржове котирування, та світових товарних бірж для встановлення відповідності умов контрольованих оперцій принципу «витягнутої руки», затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.2016 №616.

Термін подання звіту про використання

доходів (прибутків) неприбуткової організації

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, що відповідають вимогам, встановленим у п.п.133.4.1 п.133.4 ст.133 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ), зокрема, які внесені контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі – Звіт) відповідно до п.п.49.18.3 п.49.18 ст.49 ПКУ подається за базовий звітний (податковий) рік протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Звіт за 2017 рік подається за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 №553 зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 28.04.2017 №469. Разом зі Звітом такі неприбуткові підприємства, установи та організації подають до контролюючого органу річну фінансову звітність.

Декретна відпустка у фізичної особи – підприємця:

чи можливо тимчасово припинити підприємницьку діяльність?

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що порядок проведення державної реєстрації припинення юридичної особи та порядок державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця визначено Законом України від 15.05.2003 №755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 755).

Законом №755 та іншими нормативно-правовими актами не передбачено тимчасове припинення підприємницької діяльності.

Механізм надання платниками податків інформації

щодо типу помилок у визначенні ознаки належності до спец режиму

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує.

Державна фіскальна служба України (далі – ДФС) у зв’язку із численними запитами платників ПДВ щодо шляхів мінімізації впливу окремих помилок, допущених платниками при відображенні у номері податкових накладних та розрахунків коригування до них (далі – ПН/РК), складених за операціями з постачання сільськогосподарських товарів/послуг у межах спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, порядок застосування якого визначався ст.209 (крім п.209.18 цієї статті), та окремо – п.209.18 ст.209 розділу V Податкового кодексу України (далі – ПКУ), який був діючим до 1 січня 2017 року (далі – спецрежим), у листі від 28.11.2017 №32659/7/99-99-15-03-02-17 «Про помилки при визначенні ознаки у номері податкової накладної» (далі – лист ДФС №32659) повідомила про механізм надання платниками податків інформації щодо типу помилок у визначенні ознаки належності до спецрежиму, допущених в окремих ПН.

ДФС звернула увагу платників ПДВ на таке.

1. Надання платниками податків інформації, яка встановлює відповідність між ознакою, зазначеною в номері ПН/РК (а саме підтвердження ознаки їх належності до спецрежиму, або навпаки), із операціями, здійсненими ними в період дії спецрежиму і за якими такі ПН було складено, відбувається шляхом складання та подання до ДФС окремого документа: Повідомлення у вигляді розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі – Повідомлення-РК).

2. Подання Повідомлень-РК до ДФС здійснюється із застосуванням механізму, що використовується для направлення на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) РК.

3. Повідомлення-РК складається за чинною на сьогодні формою Додатка 2 до ПН – Розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної.

4. Повідомлення-РК може бути складене виключно до ПН, які відповідають таким критеріям:

дата складання ПН припадає на період з 01.07.2015 по 31.12.2016;

дата реєстрації ПН в ЄРПН – не пізніше 15.01.2017;

сума податку, зазначена в таких ПН, відображена у розділі І «Податкові зобов’язання» податкових декларацій, які були подані в межах спецрежиму (декларації за формою 0121-0123 та 0130) або за якими здійснювалися розрахунки з бюджетом (декларація за формою 0110);

 сума податку, зазначена в таких ПН, відображена у розділі І «Податкові зобов’язання» Додатка 5 до податкової декларації з податку на додану вартість «Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)»;

 ПН були включені до складу податкових зобов’язань того звітного періоду, на який припадає дата їх складання (незалежно від дати реєстрації таких ПН в ЄРПН).

5. Подання Повідомлень-РК до ДФС здійснюється платниками податку лише в період з 28.11.2017 по 08.12.2017 включно.

6. Інформація від ДФС щодо прийняття Повідомлень-РК буде надана платникам після закінчення терміну їх прийняття (після 08.12.2017), незалежно від дати подання Повідомлення-РК до ДФС, за результатами їх опрацювання щодо відповідності поданим раніше ПН/РК та податковій звітності.

Інформація буде надана ДФС шляхом надсилання платнику квитанції з інформацією про прийняття Повідомлення-РК або про відмову в його прийнятті із зазначенням причин відмови.

Лист ДФС №32659 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посилання

http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72598.html

З початку року на соціальний захист мешканців Дніпропетровщини

надійшло понад 9 млрд. грн. єдиного внеску

У Дніпропетровській області протягом січня – жовтня 2017 року від платників регіону надійшло 9 млрд. 77,3 млн. грн. єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що на 1 млрд. 411,8 млн. грн. більше фактичних надходжень десяти місяців 2016 року. Про це повідомив в.о. начальника управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Владислав Воінов.

При цьому, лише в жовтні поточного року платники єдиного внеску Дніпропетровської області перерахували на рахунки Державного казначейства 958 млн. грн. Порівняно з жовтнем 2016 року надходження зросли на 38 відсотків, або на 268,1 млн. грн.

«Своєчасна сплата ЄСВ – це не лише обов’язок перед державою, але й захищені соціальні гарантії для кожного», – наголошує Владислав Воінов.

Особливості складання Повідомлення-РК

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує.

Державна фіскальна служба України (далі – ДФС) з метою мінімізації впливу помилок, допущених платниками податку при визначенні в податкових накладних/розрахунках коригування (далі – ПН/РК) ознаки їх належності до спец режиму, у листі від 28.11.2017 №32659/7/99-99-15-03-02-17 «Про помилки при визначенні ознаки у номері податкової накладної» (далі – лист ДФС №32659) повідомила про особливості складання Повідомлення у вигляді розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі – Повідомлення-РК) залежно від певної ситуації.

Розглянемо ситуацію, коли у зареєстрованій в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) ПН, складеній за операціями з постачання сільськогосподарських товарів/послуг у межах спецрежиму (в частині, регламентованій ст.209 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ), крім п.209.18 ст.209 розділу V ПКУ) не вказано ознаку її належності до спецрежиму (код «2» після першого знака дробу у номері ПН) або такий код вказано після другого знака дробу у номері ПН, але така ПН відображена в складі податкових зобов’язань у податковій звітності, яка подавалася у межах спецрежиму (декларації за формами 0121-0123).

У цьому випадку до ПН складається та подається до ДФС Повідомлення-РК, в якому:

1) у заголовній частині зазначаються реквізити ПН, до якої подається таке Повідомлення-РК (дата складання, номер ПН, вказаний при її реєстрації в ЄРПН, індивідуальні податкові номери постачальника (продавця), отримувача (покупця), їх найменування);

2) у другій частині порядкового номера Повідомлення-РК (після знака дробу) проставляється умовний код «7»;

3) у полі «Дата складання» зазначається дата «31.12.2016». Будь-які інші цифри у цьому полі (інша дата) не повинні бути вказані;

4) у графі 1 «№ з/п рядка податкової накладної, що коригується» вказується «1»;

5) у графі 2 «Причина коригування» розділу Б табличної частини Повідомлення-РК вказується причина коригування, а саме текст такого змісту: «Надання інформації про зареєстровану в ЄРПН ПН на операції з постачання сільськогосподарської продукції власного виробництва, в якій помилково не зазначено у другій частині порядкового номера після першого знака дробу – код «2»;

6) інші графи табличної частини розділів А та Б такого Повідомлення-РК не заповнюються (повинні бути пустими; нулі, прочерки чи будь-які інші знаки в них не зазначаються).

Звертаємо увагу на причини, з яких у прийнятті Повідомлення-РК може бути відмовлено, а саме, якщо:

1. Повідомлення-РК містить будь-яку іншу інформацію, ніж та, що передбачена листом ДФС №32659.

2. Повідомлення-РК складено до ПН, яка відображена у податковій звітності (декларації та Додатку Д5) за звітний період, який не відповідає даті складання такої ПН.

3. Повідомлення-РК складено до ПН, яка не відображена у податковій звітності (декларації та/або Додатку Д5).

4. При складанні Повідомлення-РК не дотримано вищезазначених особливостей складання.

Нагадуємо, що подання Повідомлень-РК до ДФС здійснюється платниками податку лише в період з 28.11.2017 по 08.12.2017 включно.

Лист ДФС №32659 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням

http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72598.html

Увага платників! Зміни до Порядку обліку платників

податків і зборів наберуть чинності 08.12.2017

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра доводить до відома платників, що 28.11.2017 у бюлетені «Офіційний вісник України» №93 опубліковано наказ Міністерства фінансів України від 06.10.2017 №839 «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 31.10.2017 за №1328/31196 (далі – Наказ №93), який набуває чинності через 10 днів з дня його офіційного опублікування, а саме: 08.12.2017.

Наказом №93 урегульовано порядок дій та обліку платників податків у разі неподання у строки та у випадках, передбачених Податковим кодексом України (далі – ПКУ), заяв або документів для взяття на облік в контролюючих органах.

Наказом №93 уточнюються повноваження головних управлінь ДФС в областях, м. Києві, Офісу великих платників податків ДФС (далі – ГУ), державних податкових інспекцій у районах, містах (крім міста Києва), районах у містах, об’єднаних державних податкових інспекцій (далі – ДПІ) у частині реалізації процедур обліку платників податків відповідно до функцій, визначених статтями 191 та 193 ПКУ.

Передбачено, що ДПІ здійснюють процедури обліку платників податків, які не передбачають одночасного виконання або завершення яких можливе без виконання інших процедур або функцій, що належать до повноважень ГУ.

Наказом №93 уточнюється порядок подання та заповнення повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП у разі створення відокремленого підрозділу юридичної особи з місцезнаходженням за межами України.

Наказом №93 також вносяться зміни до довідок, повідомлень, відомостей, що формуються та видаються контролюючими органами, та встановлюється, що такі документи можуть бути підписані не тільки керівником або заступником керівника, але і уповноваженою особою контролюючого органу.

Платникам податків, місцезнаходження (місце проживання)

яких тимчасово окупована територія, про застосування деяких норм податкового законодавства

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що п.п.38.2. п.38 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що на період проведення антитерористичної операції для платників податків, місцезнаходженням (місцем проживання) яких станом на 14 квітня 2014 року була тимчасово окупована територія та/або територія населених пунктів на лінії зіткнення і які станом на 1 січня 2017 року не змінили своє місцезнаходження (місце проживання) із зазначених територій на іншу територію України:

1) зупиняється нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені за несвоєчасне погашення визначених станом на 14 квітня 2014 року грошових зобов’язань;

2) зупиняється застосування норм статей 59, 60 (в частині податкових вимог), 87 – 101 ПКУ.

Відлік строку давності, визначений статтею 102 ПКУ, зупиняється на період, протягом якого до платників податків, зазначених у п.п.38.2. п.38 підрозділу 10 розділу XX ПКУ, не застосовувалися заходи стягнення, передбачені статтями 59, 60, 87 – 101 ПКУ.

Підпунктом 38.3 п.38 підрозділу 10 розділу XX ПКУ встановлено, що для платників податків – самозайнятих фізичних осіб під час особливого періоду, визначеного Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», призваних на військову службу під час мобілізації або залучених до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, норми підпункту 38.2 п.38 підрозділу 10 розділу XX ПКУ застосовуються на весь строк їх військової служби.

У разі внесення змін у дані платника,

довідка за формою №34-ОПП підлягає заміні

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра звертає увагу платників. Відповідно до п.9.4 розділу ІХ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок), у разі внесення змін у дані, що вказуються у довідці за формою №34-ОПП (найменування (прізвище, ім’я, по батькові), місцезнаходження (місце проживання) платника податків, керівника, контролюючого органу, в якому платник податків перебуває на обліку, тощо), довідка за формою №34-ОПП підлягає заміні у контролюючому органі.

Для отримання нової довідки платник податків подає до контролюючого органу за основним місцем обліку звернення із зазначенням причин заміни та доданою до нього старою довідкою. Контролюючий орган протягом двох робочих днів після такого звернення видає (надсилає) платнику податків нову довідку.

У такому самому порядку видається дублікат довідки замість зіпсованої чи втраченої або копія довідки. У разі втрати довідки нова довідка видається за заявою платника податків, в якій надаються пояснення і викладаються обставини втрати довідки або до якої додані документи, що підтверджують факт втрати довідки.

Про видачу кожної довідки за формою №34-ОПП робиться запис у журналі за формою №14-ОПП, а відповідний запит зберігається у реєстраційній частині облікової справи платника податків.

Юридична особа – платник єдиного податку третьої групи

має право вносити кошти до статутного капіталу іншої юридичної особи

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що відповідно до п.291.3 ст.291 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) юридична особа може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 розділу ХІV ПКУ, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному главою 1 розділу ХІV ПКУ.

Не можуть бути платниками єдиного податку суб’єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків (п.п.291.5.5 п.291.5 ст.291 ПКУ).

Слід зауважити, що частка засновників у розмірі не менше 75 відсотків статутного капіталу юридичної особи, яка планує обрати спрощену систему оподаткування, повинна належати юридичним особам – платникам єдиного податку.

Отже, ПКУ не заборонено юридичній особі – платнику єдиного податку третьої групи вносити кошти або майно до статутного капіталу іншої юридичної особи (бути засновником іншої юридичної особи).

Термін дії ліцензії на оптову торгівлю алкогольними напоями закінчився:

чи потрібно придбавати нову ліцензію

для реалізації залишків алкогольних напоїв?

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що згідно зі ст.15 Закону України від 19.12.1995 №481/95 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі – Закон №481) оптова і роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами можуть здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензій.

Тобто, Законом №481 реалізація залишків алкогольних напоїв без ліцензії не передбачена.

Порядок видачі ліцензій на право оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами визначений статтею 15 Закону №481.

Екологічний податок: до якого бюджету платити?

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра звертає увагу, що відповідно до п.250.5 ст.250 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники екологічного податку (далі – податок) перераховують суми податку, що справляється за викиди, скиди забруднюючих речовин та розміщення відходів, одним платіжним дорученням на рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, які забезпечують розподіл цих коштів у співвідношенні, визначеному законом.

Платники податку, який справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк, перераховують суми податку до державного бюджету, які використовуються відповідно до Закону України «Про поводження з радіоактивними відходами» та Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік. За рішенням платника податку сума податку може сплачуватися щомісяця в розмірі однієї третьої частини планового обсягу за квартал із перерахунком за результатами базового податкового (звітного) періоду (п.250.6 ст.250 ПКУ).

Реалізація і захист прав людини та правозахисна діяльність

має особливо важливе значення у сфері податкових відносин

В рамках реалізації прав людини, у тому числі учасників антитерористичної операції, членів їх сімей та внутрішньо переміщених осіб та постраждалих внаслідок зазначеної операції ГУ ДФС у Дніпропетровській області доводить до відома коментар начальника юридичного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області Басана Олега Олександровича

«Сучасний світ неможливо уявити без прав людини, які основані на принципах свободи, рівності, справедливості і які носять універсальний характер, які є необхідними умовами життя людини в цивілізованому суспільстві і мають бути безумно визнані та охоронювані державою.

Одним із основних принципів діяльності органів Державної фіскальної служби в Україні є забезпечення додержання та можливості реалізації прав людини, а також гарантування законності та правопорядку в системі оподаткування.

Таким чином, реалізація і захист прав людини та правозахисна діяльність набуває особливо важливого значення у сфері податкових відносин. Враховуючи те, що податкове законодавство України є одним із самих складних в правовій системі в якому спостерігається тенденція щодо його нестабільності, зрозумілість трактування норм та положень є необхідною передумовою його життєздатності та прийняття до застосування всіма суб’єктами відносин, що виникають в процесі оподаткування.

Ефективність захисту прав платників податків визначається ст.ст. 6, 8, 13 і 19 Конституції України, що забезпечує належний захист прав платників податків.
Водночас, статтею 67 Конституції України чітко визначено обов’язок кожного громадянина України сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законами України. Частиною 5 ст.41 передбачено право кожної людини і громадянина захищати свої права та свободи від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.

Передбачені Основним законом права та гарантії поширюються на сферу податкових правовідносин.

Для забезпечення соціального захисту та допомоги учасникам бойових дій, які захищають незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, і беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, вітчизняним законодавством передбачено ряд пільг, в тому числі щодо сплати податків і зборів.

1. Так зокрема, не включають до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та не оподатковується податком на доходи фізичних осіб сума щорічної разової грошової допомоги, яку надають учасникам антитерористичної операції (далі – АТО) (стаття 165 ПКУ та згідно із Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»).

З метою заохочення громадян до підтримки захисників України, встановлено, що не оподатковується податком на доходи  фізичних осіб доходи учасника бойових дій під час АТО, отримані в якості благодійної допомоги.

Також, передбачається пільга і для самих благодійників – не оподатковуватимуть доходи, отримані ними для надання благодійної допомоги учасникам АТО.

Поряд з цим, не оподатковуються доходи у вигляді благодійної допомоги, наданої міжнародними благодійними організаціями особам, що проживають на території проведення АТО або особам, які вимушено її покинули.

2. Крім цього, не підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, пенсії людей, які стали інвалідами під час АТО, а також пенсії, які надаються членам сімей загиблих у зоні АТО.

3. Що стосується сплати військового збору, то Податковим кодексом передбачено звільнення від оподаткування цим збором доходів у вигляді грошового забезпечення на час безпосередньої участі особи в антитерористичній операції.

4. Для учасників АТО також передбачена пільга щодо сплати земельного податку. Звільнення від сплати податку за земельні ділянки поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм, встановлених статтею 281 ПКУ.

5. Також, положенням Податкового кодексу встановлено, звільнення від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України шоломів, бронежилетів та інших спецзасобів захисту, оптичних приладів для зброї, а також ліків і медикаментів, призначених для учасників АТО, чиє здоров’я було порушене.

6. Якщо особа не змогла вчасно подати податкову звітність через те, що вона перебувала у зоні АТО або на цій території розташоване її підприємство, вона звільняється від відповідальності, оскільки АТО є форс-мажорною обставиною. Але даний факт обов’язково повинен бути засвідчений Торгово-промисловою палатою, яка видає відповідне свідоцтво.

7. Фізичні особи – підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність – призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь період їх військової служби звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб та єдиного податку.

Якщо зазначені особи мають найманих працівників і на строк своєї військової служби уповноважують іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, то обов’язок з нарахування та утримання податку на доходи фізичних осіб з таких виплат на строк військової служби самозайнятої особи несе ця уповноважена особа.

Податок на доходи фізичних осіб, що був нарахований та утриманий уповноваженою особою з таких виплат фізичним особам, сплачується до бюджету демобілізованою самозайнятою особою протягом 180 календарних днів з першого дня її демобілізації без нарахування штрафних і фінансових санкцій.

Податкова звітність про суми податку, нарахованого та утриманого протягом строку військової служби самозайнятої особи уповноваженою особою з найманих працівників, подається демобілізованою самозайнятою особою, без нарахування штрафних і фінансових санкцій.

8. Платники єдиного внеску, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь строк їх військової служби звільняються від нарахування, обчислення, сплати єдиного внеску та ведення обліку.

Підставою для такого звільнення є заява фізичної особи – підприємця та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які подаються до органу ДФС фізичною особою – підприємцем протягом 10 днів після її демобілізації.

Якщо платник єдиного внеску має найманих працівників і на строк своєї військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, уповноважує іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, його зобов’язання здійснює така уповноважена особа.

Єдиний внесок, що був нарахований уповноваженою особою з таких виплат, сплачується до бюджету демобілізованою фізичною особою – підприємцем протягом 180 календарних днів з першого дня її демобілізації без нарахування штрафних і фінансових санкцій. При цьому демобілізована фізична особа – підприємець у заяві зазначає дані про нарахований єдиний внесок на суму таких виплат уповноваженою особою протягом строку військової служби фізичної особи – підприємця.

Звітність про нарахований єдиний внесок протягом строку військової служби фізичної особи – підприємця уповноваженою особою на суми виплат найманим працівникам та іншим особам подається демобілізованою фізичною особою – підприємцем без нарахування штрафних і фінансових санкцій.

Для платників єдиного внеску призваних на військову службу під час мобілізації або залучених до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь строк їхньої військової служби зупиняється застосування норм статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI в якій передбачені заходи впливу та стягнення».

За інформацією ГУ ДФС у Дніпропетровській області

Увага! Попереджаємо про дії телефонних шахраїв

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує про дії телефонних шахраїв – невідомих осіб від імені керівництва ГУ ДФС з вимогою неправомірної вигоди.

Наполегливо радимо громадянам бути пильними та обачними, не вірити сумнівним пропозиціям та ретельно перевіряти інформацію.

У разі отримання такої інформації та недопущення у майбутньому подібних випадків шахрайства просимо інформувати ГУ ДФС у Дніпропетровській області за номерами телефонів: (056) 374-31-64, (0562) 47-59-49, а також особисто звертатись за адресою: м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а.

Право громадян на звернення до органів фіскальної

служби закріплено законодавством України

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що право на звернення – один із засобів захисту прав та законних інтересів громадян, яке закріплено Конституцією України та Законом України від 02.10.1996 №393/96-ВР «Про звернення громадян» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №393).

Статтею 1 Закону №393 визначено, що громадяни України мають право звернутися, зокрема, до органів фіскальної служби відповідно до їх функціональних обов’язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями.

Згідно із ст.5 Закону №393 звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне). Звернення може бути усним чи письмовим. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення).

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз’ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою ст.7 Закону №393.

Звернення розглядаються та вирішуються в місячний термін від дня їх надходження, а ті, що не потребують додаткового вивчення, – не пізніше 15 днів від дня їх отримання. В цілому термін розгляду звернень не може перевищувати 45 днів.

Зміни прожиткового мінімуму з 1 грудня 2017 року:

на що звернути увагу платникам

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує, що у зв’язку з підвищенням прожиткового мінімуму з 01.12.2017 зростає максимальна величина доходу застрахованої особи, на яку нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) (25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого у місяці нарахування доходу і з 01.12.2017 дорівнює 44 050 грн).

Отже, збільшується максимальний розмір нарахованого ЄСВ. Так, з 01.12.2017 ЄСВ становитиме 9691 грн. (44 050 грн х 22%) або 3704,61 грн. (44 050 грн. х 8,41%) при нарахуванні ЄСВ на зарплату працівника-інваліда, якщо роботодавцем є юридична особа.

Також змінюється розмір максимального ЄСВ для фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП), який з 01.12.2017 становитиме 9691 грн. (44 050 грн. х 22%).

Крім того, розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги по вагітності та пологах в розрахунку на місяць не повинні перевищувати максимальну величину бази нарахування ЄСВ, тобто 44 050 грн.

Звертаємо увагу, що без змін залишаються:

– розмір мінімальної заробітної плати – 3200 грн.;

– розмір мінімального єдиного соціального внеску – 704 грн., для ФОП –платників єдиного податку 1 групи – 352 грн.;

– розмір податкової соціальної пільги;

– граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги;

– граничний розмір добових;

– сума неоподатковуваного доходу у вигляді подарунків;

– сума нецільової благодійної допомоги;

– ставка податку на нерухоме майно;

– ставки єдиного податку:

 для платників єдиного податку 1-ої групи – до 160 грн. (до 10% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня 2017 року);

 для платників єдиного податку 2-ої групи – до 640 грн. (до 20% від мінімальної зарплати на 1 січня 2017 року).

Перерахування контролюючим органом

сум транспортного податку у разі виявлення розбіжностей

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра звертає увагу платників, що відповідно до п.5 глави дев’ятої розділу ІV Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422, податкові повідомлення-рішення з транспортного податку можуть бути скасовані (відкликані) на підставі заяви платника податку, поданої до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації для проведення звірки даних щодо:

• об’єктів оподаткування, що перебувають у власності платника податку;

• розміру ставки податку;

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема документів, що підтверджують право власності на об’єкт оподаткування, перехід права власності на об’єкт оподаткування, документів, що впливають на середньоринкову вартість легкового автомобіля), контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку проводить протягом 10 робочих днів перерахунок суми транспортного податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Порядок подання звітності профспілковими організаціями

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що відповідно до п.п.133.4.6 п.133.4 ст.133 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до неприбуткових організацій, які відповідають вимогам п.133.4 ст.133 ПКУ і не є платниками податку, зокрема, можуть бути віднесені професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок, а також організації роботодавців та їх об’єднання.

Для професійних спілок, їх об’єднань та організацій профспілок передбачено подання звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації лише у разі порушень вимог п.133.4 ст.133 ПКУ (п.46.2 ст.46 ПКУ).

Норма п.46.2 ст.46 ПКУ стосовно подання професійними спілками, їх об’єднаннями та організаціями профспілок звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації лише у разі порушень вимог п. 133.4 ст. 133 ПКУ вперше застосовувалась за результатами звітування за 2016 рік.

Зауважуємо, що відповідні роз’яснення надані листом ДФС України від 08.02.2017 №2991/7/99-99-15-02-01-17.

Дохід податковим агентом нараховано, але не виплачено:

який термін перерахування до бюджету військового збору?

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що відповідно до п.п.1.4 п.16¹ підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому ст.168 ПКУ для податку на доходи фізичних осіб, за ставкою, визначеною п.п.1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ, тобто 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування.

Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду (п.п.168.1.5 п.168.1 ст.168 ПКУ).

Отже, якщо податковий агент нараховує, але не виплачує (не надає) платнику податку дохід, то військовий збір, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу.

До уваги платників ПДВ

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра звертає платників, що у листі Державної фіскальної служби України (далі – ДФС) від 28.11.2017 №32659/7/99-99-15-03-02-17 «Про помилки при визначенні ознаки у номері податкової накладної» (далі – лист ДФС №32659) були розглянуті ситуації, при яких помилки при визначенні ознаки у номері податкової накладної можуть впливати на результат обчислення в Системі електронного адміністрування податку на додану вартість на суму податку, на яку платник ПДВ має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Крім того, у зазначеному листі ДФС наведено порядок виправлення допущених помилок відповідно до певної ситуації.

У листі ДФС №32659 надані роз’яснення з метою мінімізації впливу помилок, допущених платниками податку при визначенні в ПН/РК ознаки їх належності до спеціального режиму, який діяв до 01.01.2017.

Лист ДФС №32659 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням

http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72598.html

Земельна ділянка фізичною особою надана в оренду:

чи зберігається пільга?

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що відповідно до п.284.3 ст.284 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями, якщо платники земельного податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.

У січні –листопаді від платників Дніпропетровщини надійшло

майже 70 млрд. грн. податкових і митних платежів та понад 10 млрд. грн. єдиного внеску

Впродовж одинадцяти місяців поточного року органами ДФС у Дніпропетровській області забезпечено в бюджети усіх рівнів (із врахуванням ДУ офісу ВПП ДФС та Дніпропетровської митниці ДФС) 69 млрд. 990,3 млн. грн., що на 20 млрд. 255,3 млн. грн., або на 40,7 % більше, ніж за відповідний період 2016 року. Про це повідомила керівник ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.

Так, до Державного бюджету за січень – листопад цього року мобілізовано    51 млрд. 230,8 млн. грн., що на 16 млрд. 192,9 млн. грн. або на 46,2% більше, ніж за аналогічний період 2016 року.

Місцеві бюджети Дніпропетровщини протягом одинадцяти місяців 2017 року отримали 18 млрд. 759,5 млн. грн. Це на 4 млрд. 62,3 млн. грн., або на 27,6% більше фактичних надходжень січня – листопада минулого року.

Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з початку року зібрано 10 млрд. 84,1 млн. грн. Порівняно з 2016 роком надходження зросли на 42,1%, або на 2 млрд. 989,4 млн. грн.

За 10 місяців 2017 року Дніпропетровська митниця

ДФС перерахувала до Держбюджету понад 16 млрд. грн.

Про це повідомив заступник начальника Дніпропетровської митниці ДФС Ігор Диба, на прес-конференції, яка відбулася 28 листопада 2017 року в  інформаційному агентстві «МОСТ – Днепр».

«Впродовж 10 місяців 2017 року Дніпропетровська митниця ДФС перерахувала до бюджету понад 16 млрд. грн. податків і зборів, сплачених підприємствами при митному оформленні товарів. До бюджету додатково надійшло майже 404,2 млн. грн, частина з яких в рамках так званого митного експерименту скеровується на ремонт доріг області», – зазначив він.

«Такі досягнення пов’язані, передусім, з безумовним виконанням митницею одного з основних завдань митних органів – створенню сприятливих умов для розвитку зовнішньої торгівлі,  вільних конкурентних умов для ведення бізнесу. А бізнес-середовище на покращення реагує нарощуванням обсягів експортно-імпортних операцій», – підсумував Ігор Диба.

До уваги платників податку на додану вартість!

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує, що за повідомленням ДФС України, якщо після отримання попередньої оплати та складання податкової накладної, яка була зареєстрована в ЄРПН, відбувається зміна номенклатури товарів/послуг в межах отриманої суми (тобто ні товари/послуги, ні кошти не повертаються), постачальник (продавець) складає два розрахунки коригування до податкової накладної, складеної на дату отримання попередньої оплати:

– у першому зі знаком «–» зазначаються показники щодо товарів/послуг, номенклатура яких виправляється; такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем (отримувачем) товарів/послуг;

– у другому зі знаком «+» зазначаються показники щодо товарів/послуг, які фактично постачаються; такий розрахунок  коригування підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальником товарів/послуг

При цьому у графі 2 обох розрахунків коригування зазначається причина коригування – «зміна номенклатури».

Операції з імпорту та постачання спеціальних засобів індивідуального

захисту на період проведення АТО звільняються від оподаткування ПДВ

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що відповідно до п.32 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ)  тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України:

 спеціальних засобів індивідуального захисту (каски, виготовлені відповідно до військових стандартів або технічних умов, чи їх еквіваленти та спеціально призначені для них компоненти (тобто підшоломи, амортизатори), що класифікуються у товарній підкатегорії 6506 10 80 00 згідно з УКТ ЗЕД, бронежилети, що класифікуються у товарній підкатегорії 6211 43 90 00 згідно з УКТ ЗЕД), виготовлених відповідно до військових стандартів або військових умов для потреб правоохоронних органів, Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, інших суб’єктів, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону);

 ниток та тканин (матеріалів), що класифікуються у товарних підкатегоріях 3920 10 89 90, 3920 61 00 00, 3921 90 60 00, 5402 11 00 00, 5407 10 00 00, 5603 14 10 00 та 6914 90 00 00 згідно з УКТ ЗЕД, для виготовлення бронежилетів та шоломів;

 лікарських засобів та медичних виробів відповідно до п.п. «в» п.193.1 ст.193 ПКУ, що призначені для використання закладами охорони здоров’я та учасниками антитерористичної операції для надання медичної допомоги фізичним особам, які у період проведення антитерористичної операції та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, в обсягах, визначених Кабінетом Міністрів України;

 лікарських засобів та медичних виробів без державної реєстрації та дозвільних документів щодо можливості ввезення на митну територію України, що призначені для використання закладами охорони здоров’я та учасниками антитерористичної операції для надання медичної допомоги фізичним особам, які у період проведення антитерористичної операції та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, за переліком та в обсягах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Для визнання господарських операцій контрольованими

використовуються норми ПКУ, які діяли до 1 січня 2017 року

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що згідно пп.39.2.1.7 п.39.2 ст.39 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 – 39.2.1.3 і 39.2.1.5 пп.39.2.1 п.39.2 ст.39 ПКУ, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

– річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

– обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Крім того, пп.39.4.2 п.39.4 ст.39 ПКУ визначено, що платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 1 жовтня року, що настає за звітним, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Отже, звіт про контрольовані операції за 2016 звітний рік платники зобов’язані були подати відповідно до діючих вимог пп.39.4.2 п.39.4 ст.39 ПКУ до 1 жовтня 2017 року, але інформація щодо контрольованих операцій, здійснених платником податків у 2016 році, зазначалася у звіті з урахуванням та відповідно до критеріїв, які діяли у 2016 році під час здійснення господарських операцій. Тобто, для розрахунку вартісного критерію та визнання господарських операцій у 2016 році контрольованими, мають використовуватись норми п.п.39.2.1 п.39.2 ст.39 ПКУ у редакції, що діяла на момент здійснення господарських операцій (тобто до 01.01.2017 року).

Підстави для відмови контролюючим

органом у реєстрації платником ПДВ

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра звертає увагу платників, що згідно із п.183.8 ст.183 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) контролюючий орган відмовляє в реєстрації особи як платника податку на додану вартість, якщо за результатами розгляду реєстраційної заяви та/або поданих документів встановлено, що особа або не відповідає вимогам, визначеним ст.180, п.181.1 ст.181, п.182.1 ст.182 та п.183.7 ст.183 ПКУ, або якщо існують обставини, які є підставою для анулювання реєстрації згідно із ст.184 ПКУ, а також якщо при поданні реєстраційної заяви чи визначенні бажаного (запланованого) дня реєстрації не дотримано порядок та строки (терміни), встановлені п.п.183.1, 183.3 – 183.7 ст.183 ПКУ.

Оподаткування виплаченого нерезиденту

доходу за виробництво реклами

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує, що відповідно до п.п.141.4.6 п.141.4 ст.141 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями резиденти, які здійснюють виплати нерезидентам за виробництво та/або розповсюдження реклами, під час такої виплати сплачують податок за ставкою 20 відсотків суми таких виплат за власний рахунок.

Випадки, при яких не справляється

авансовий внесок при виплаті дивідендів

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що відповідно до п.п.57.1¹.3 п. 57.1¹ ст. 57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) авансовий внесок, передбачений п.п.57.1¹.2 п. 57.1¹ ст. 57 ПКУ, не справляється у разі виплати дивідендів:

• на користь власників корпоративних прав материнської компанії, що сплачуються в межах сум доходів такої компанії, отриманих у вигляді дивідендів від інших осіб. Якщо сума виплат дивідендів на користь власників корпоративних прав материнської компанії перевищує суму отриманих такою компанією дивідендів, дивіденди, сплачені в межах такого перевищення, підлягають оподаткуванню за правилами, встановленими п.п.57.1¹.2 п.57.1¹ ст.57 ПКУ. З метою оподаткування материнська компанія веде наростаючим підсумком облік дивідендів, отриманих нею від інших осіб, та дивідендів, сплачених на користь власників корпоративних прав такої компанії, і відображає у податковій звітності дивіденди в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує фінансову політику;

• платником податку на прибуток, прибуток якого звільнений від оподаткування відповідно до положень ПКУ, у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування у період, за який виплачуються дивіденди;

• фізичним особам.

Згідно із п.п.57.1¹.4. п.57.1¹ ст.57 ПКУ виплата дивідендів на користь фізичних осіб (у тому числі нерезидентів) за акціями або корпоративними правами, які мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, яка є більшою за суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку, прирівнюється з метою оподаткування до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням.

При цьому така виплата не підлягає оподаткуванню як дивіденди згідно з положеннями розділу IV ПКУ.

Інститути спільного інвестування звільняються від обов’язку сплати авансових внесків з податку на прибуток у разі виплати дивідендів (п.п.57.1¹.6 п.57.1¹ ст.57 ПКУ).

Коли суми податків і зборів вважаються сплаченими?

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що кожна особа зобов’язана сплачувати встановлені Податковим кодексом України (далі – Кодекс) податки та збори, платником яких вона є згідно з Кодексом (п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4 Кодексу).

Відповідно до ст.43 Бюджетного кодексу України (далі – Бюджетний кодекс) при виконанні державного та місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку України.

Частиною п’ятою ст.45 Бюджетного кодексу встановлено, що податки і збори (обов’язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування коштів на єдиний казначейський рахунок державного бюджету України.

Аналогічно частиною п’ятою ст.78 Бюджетного кодексу встановлено, що податки і збори (обов’язкові платежі) та інші доходи місцевого бюджету визнаються зарахованими до місцевого бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Що є джерелом погашення податкового боргу?

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що відповідно до ст.87 Кодексу джерелами самостійної сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелом самостійної сплати грошових зобов’язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому цього пункту та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі сплати податкових зобов’язань, що виникли до 1 липня 2015 року, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов’язаннями, що виникли до 1 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з поточних рахунків платника податків, відкритих у банках.

Сплату грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також:

а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника);

б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів з урахуванням особливостей, визначених у пункті 43.4¹ статті 43 цього Кодексу;

в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України.

Крім того, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених Податковим кодексом України, а також іншими законодавчими актами.

У разі якщо здійснення заходів щодо погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, не привело до повного погашення суми податкового боргу або у разі недостатності у платника коштів для погашення податкового боргу, контролюючий орган визначає дебіторську заборгованість платника податків, строк погашення якої настав, джерелом погашення податкового боргу такого платника податків.

Така дебіторська заборгованість продовжує залишатися активом платника податків, що має податковий борг, про що зазначається в договорі між платником податків і контролюючим органом, та повинна бути відповідним чином розкрита в примітках до фінансової звітності.

У разі відсутності у платника податків, що є філією, відокремленим підрозділом юридичної особи, майна, достатнього для погашення його грошового зобов’язання або податкового боргу, джерелом погашення грошового зобов’язання або податкового боргу такого платника податків є майно такої юридичної особи, на яке може бути звернено стягнення згідно з цим Кодексом.

Додатково джерелом погашення податкового боргу банків, небанківських фінансових установ, у тому числі страхових організацій, можуть бути кошти, незалежно від джерел їх походження та без застосування обмежень, визначених у підпунктах 87.3.4 та 87.3.8 пункту 87.3 Податкового кодексу України, у сумі, яка не перевищує суму їх власного капіталу (без урахування страхових та прирівняних до них обов’язкових резервів, сформованих відповідно до закону). Визначення розміру власного капіталу здійснюється відповідно до законодавства України.

Набув чинності Закон України «Про внесення змін до

Податкового кодексу України щодо стабілізації розрахунків

на Оптовому ринку електричної енергії України»

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра доводить до відома платників, що 03.12.2017 набрав чинності Закон України від 09.11.2017 №2198-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стабілізації розрахунків на Оптовому ринку електричної енергії України» (далі – Закон №2198).

Законом №2198 визначено, що тимчасово, до 1 липня 2018 року, не застосовуються штрафи, передбачені ст.120¹ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (у частині податку на додану вартість (далі – ПДВ)), і не нараховується пеня, встановлена п.п.129.1.3 п.129.1 ст.129 ПКУ (у частині ПДВ), до виробників електричної енергії, які здійснюють постачання електричної енергії державному підприємству «Енергоринок» і станом на 1 січня 2016 року мали податковий борг з ПДВ, в тому числі розстрочений і/або відстрочений. Перелік виробників електричної енергії, на яких поширюється дія цього пункту, та перелік податкових накладних, складених такими виробниками електричної енергії з 1 липня 2015 року та які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Крім того, Законом №2198 знято обмеження 365 календарних днів, встановлене п.201.10 ст.201 ПКУ. Так, платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума ПДВ не перевищує суму, обчислену відповідно до п.200¹.3 ст.200¹. При цьому встановлено штраф у розмірі 50% суми ПДВ, зазначеної у податковій накладній, зареєстрованої з порушенням граничного терміну на 366 і більше календарних днів.

Також Законом №2198 продовжено термін з 365 до 1095 днів, протягом якого покупець має право віднести суми ПДВ з зареєстрованої податкової накладної до податкового кредиту.

Закон опублікований у газеті «Голос України» від 02.12.2017 №226.

До уваги платників! Оновлено програмне забезпечення

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра звертає увагу платників, що оновлено програмне забезпечення «Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності»», версія 1.25.26.0 (станом на 29.11.2017).

Дане програмне забезпечення використовується виключно для оновлення Єдиного вікна починаючи з версії 1.25 та вище.

У зв’язку з припиненням підтримки «Податкової звітності (ОПЗ)» перенести дані у «Єдине вікно» можна таким способом: Перенесення даних з «Податкової звітності» у «Єдине вікно».

Перелік змін та доповнень (версія 1.25.26.0) станом на 29.11.2017

Нові версії документів:

1. З метою удосконалення існуючих електронних сервісів для платників податків додано форму

– J1303901 – «Згода на формування, обробку та направлення даних з фінансової звітності підприємства фінансовій установі».

2. У відповідності до форм, які опубліковано на сайті Державної служби статистики України, додано нові версії 7-ми документів.

Коригування існуючих форм, шаблонів та даних:

– приведено у відповідність до «Формату (стандарту) електронного документа звітності суб’єктів господарювання», який затверджено наказом від 29.11.2013 №729 24 види форм електронних документів юридичних та фізичних осіб – суб’єктів господарювання;

– у відповідності до листа Державної фіскальної служби України від 28.11.2017 №32659/7/99-99-15-03-02-17 «Про помилки при визначенні ознаки у номері податкової накладної» (http://sfs.gov.ua/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/podatok-na-dodanu-vartist/listi/2017-rik/318052.html) додано можливість у другій частині порядкового номера повідомлення – РК (після знака дробу) проставляти умовні коди «7», «8», «9».

Довідники вводу:

– spr_sti.xml – «Довідник податкових інспекцій» – станом на 29.11.2017.

Для переходу на спрощену систему оподаткування з І кварталу 2018 року необхідно своєчасно подати заяву

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої – третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 – 298.1.4 п.298.1 ст.298 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу.

Перелік відомостей, які зазначаються суб’єктом господарювання у заяві про перехід на спрощену систему оподаткування визначено п.298.3 ст.298 ПКУ.

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік.

Таким чином, останнім днем подання заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування з 1 січня 2018 року та розрахунку доходу за попередній календарний рік є 15 грудня 2017 року.

Звертаємо увагу на те, що здійснити перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання може один раз протягом календарного року.

Податкова знижка: термін повернення фізичній особі ПДФО

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує, що відповідно до п.179.8 ст.179 розділу IV Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) сума податку на доходи фізичних осіб, що має бути повернена платнику цього податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в декларації, протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації.

Нагадуємо, що для отримання податкової знижки за 2016 рік у громадян залишилось менше місяця!

Відповідно до п.п.166.4.3 п.166.4 ст.166 ПКУ, якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

Застосування РРО при продажу технічно складних

побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонт

24 листопада у прес-центрі ІА «МОСТ-ДНЕПР» відбулася прес-конференція за участі фахівця управління аудиту ГУ ДФС у Дніпропетровській області Геннадія Мажаєва на тему: «Застосування РРО при продажу технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту».

Він зазначив, що з 01.01.2017 відповідно до п.296.10 ст.296 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) не застосовуються платниками єдиного податку:

першої групи;

другої і третьої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн. грн. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 млн. грн. застосування реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування реєстратора розрахункових операцій починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, і триває в наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку. Норми цього пункту не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту.

«Таким чином, з 01.01.2017 фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої та третьої груп, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту, зобов’язані застосовувати РРО при проведенні розрахункових операцій», – повідомив Геннадій Мажаєв.

Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Розповсюдження періодичних видань через мережу кіосків,

магазинів, відділень поштового зв’язку звільняється від ПДВ

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що відповідно до п.п.197.1.25 п.197.1 ст.197 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) від оподаткування ПДВ звільняються операції з постачання (передплати) та доставки періодичних видань друкованих засобів масової інформації (крім видань еротичного характеру) вітчизняного виробництва, підготовлення (літературне, наукове і технічне редагування, коригування, дизайн та верстка), виготовлення (друк на папері чи запис на електронному носієві), розповсюдження книжок, у тому числі електронного контенту (крім видань еротичного характеру) вітчизняного виробництва, учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників, словників українсько-іноземної або іноземно-української мови вітчизняного виробництва на митній території України.

Підпунктами «а» і «б» п.185.1 ст.185 ПКУ визначено, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких згідно зі ст.186 ПКУ розташоване на митній території України.

При цьому такий режим звільнення від оподаткування ПДВ для вказаних операцій застосовується платниками ПДВ на усіх етапах постачання (розповсюдження) зазначеної вище видавничої продукції, а саме від виробників такої продукції (видавців, виготовлювачів та розповсюджувачів) до кінцевого споживача.

Під поняттям розповсюдження видавничої продукції розуміється доведення видавничої продукції до споживача через торговельну мережу або в інший спосіб.

Отже, операції з розповсюдження через мережу кіосків, магазинів, відділень поштового зв’язку періодичних видань та книжок, учнівських зошитів, підручників, словників звільняються від оподаткування ПДВ.

Власник земельної ділянки – неповнолітня дитина:

хто є платником земельного податку?

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра звертає увагу на те, що відповідно до статей 269, 270 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (п.286.1 ст.286 ПКУ).

Грошові зобов’язання малолітніх/неповнолітніх осіб виконуються їх батьками (усиновителями), опікунами (піклувальниками) до набуття малолітніми/неповнолітніми особами цивільної дієздатності в повному обсязі. Батьки (усиновителі) малолітніх/неповнолітніх і малолітні/неповнолітні у разі невиконання грошових зобов’язань малолітніх/неповнолітніх несуть солідарну майнову відповідальність за погашення грошових зобов’язань та/або податкового боргу (п.99.2 ст.99 ПКУ).

Згідно із п.1 ст.34 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435-ІV зі змінами та доповненнями повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років (повноліття).

Перелік категорій фізичних осіб, які звільняються від сплати земельного податку, визначено у п.281.1 ст.281 ПКУ. Пільги щодо сплати земельного податку для малолітніх та неповнолітніх дітей ПКУ не передбачені.

Отже, земельний податок за земельні ділянки, що знаходяться у власності малолітніх та неповнолітніх дітей, нараховується на загальних підставах, і сплачується батьками, опікунами або самими малолітніми та неповнолітніми дітьми за допомогою батьків чи піклувальників.

Чи може повернутись у поточному році на спрощену

систему оподаткування фізична особа – підприємець, яка

на початок року була платником єдиного податку

та перейшла на сплату інших податків і зборів?

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра доводить до відома платників, що відповідно до п.п.298.1.4 п.298.1 ст.298 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Отже, фізична особа – підприємець (далі – ФОП), яка на початок року була платником єдиного податку та перейшла на сплату інших податків і зборів (загальну систему оподаткування), не може повернутись у поточному році на спрощену систему оподаткування, оскільки така особа вже скористалась своїм правом на застосування спрощеної системи оподаткування у поточному році. 

Разом з тим, ФОП може перейти на спрощену систему оподаткування з 1 січня наступного року за умови відповідності вимогам ст.291 ПКУ. Так, для того, щоб ФОП з 01.01.2018 застосовувала спрощену систему оподаткування, такій фізичній особі необхідно подати заяву на застосування спрощеної сиcтеми оподаткування до 15 грудня 2017 року.

Особливості оподаткування вартості святкових

подарунків та квитків на новорічно-різдвяні заходи

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує.

Особливості оподаткування вартості святкових подарунків та квитків на новорічно-різдвяні заходи, отриманих від органів державної влади, місцевого самоврядування, громадських (у тому числі профспілкових) організацій та створених ними закладів освіти, охорони здоров’я і культури, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів, визначено Законом України від 30.11.2000 №2117-III «Про звільнення від оподаткування грошових коштів, які спрямовуються на проведення новорічно-різдвяних свят для дітей та на придбання дитячих святкових подарунків» зі змінами (далі – Закон №2117).

Так, згідно із Законом №2117 у період з 15 листопада поточного року до 15 січня наступного року вартість святкових подарунків і квитків на новорічно-різдвяні заходи не включається до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб – батьків, які отримали дитячі святкові подарунки від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських (у тому числі профспілкових) організацій та створених ними закладів освіти, охорони здоров’я і культури, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів.

Під дитячими святковими подарунками слід розуміти набори товарів, які містять лише кондитерські вироби та іграшки вітчизняного виробництва і фрукти, загальною вартістю не більше 8 відсотків прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня звітного податкового року.

Відповідно до п.п.165.1.39 п.165.1 ст.165 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами і доповненнями (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі (у 2017 році – 800 грн).

Вартість дарунків, яка не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, роботодавець (інша особа, що надає дитячі подарунки) відображає у податковому розрахунку за формою №1ДФ за ознакою доходу «160».

Якщо вартість дитячих новорічних подарунків та квитків, які надаються платникові податків, перевищує у 2017 році 800 грн., то сума такого перевищення оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та відображається роботодавцем (особою, що надає дитячі подарунки) у податковому розрахунку за формою №1ДФ за ознакою доходу «126», як додаткове благо. Крім того, якщо вартість подарунку перевищує 800 грн., із суми перевищення слід сплатити 1,5% військового збору.

Чи можуть платники податків, які подають податкові

декларації (розрахунки) засобами електронного зв’язку,

надіслати пояснення до них в електронному вигляді?

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що відповідно до п.49.3 ст.49 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами і доповненнями (далі – ПКУ) податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до п.46.4 ст.46 ПКУ, у разі необхідності платник податків може подати разом з такою податковою декларацією доповнення до такої декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід’ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання. Платник податків, який подає звітність в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі.

Для забезпечення можливості платниками податків подання в електронному вигляді доповнення до декларації з поясненням його подання в усіх формах податкової звітності, затверджених в установленому порядку, передбачено спеціально відведене місце для складання такого доповнення за довільною формою.

Тобто, платники податків, які подають податкові декларації (розрахунки) засобами електронного зв’язку, можуть надати пояснення до них в контролюючі органи в електронній формі.

«Паперова» звітність скорочується – платники

Дніпропетровщини звітують он-лайн

У жовтні поточного року надали звітність засобами телекомунікаційного зв`язку 18837 платників ПДВ або 99,4% від загальної кількості звітуючих з цього податку.

Також у жовтні 2017 року по сумах нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування прозвітувало 52042 платника. З них електронним сервісом скористалися 45886 платників, або 88,2%.

«Триває тенденція щодо скорочення «паперової» звітності – все більше платників переконуються у зручності он-лайн взаємодії із органами ДФС. Основні переваги – відсутність черг, економія часу, менше витрат. Разом із удосконаленням електронних сервісів все це сприяє оптимізації роботи бізнесу», – зазначає перший заступник начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Вікторія Каліногорська.

Удосконалено Порядок інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що 24.11.2017 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 №878 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 25 травня 2016 р. №364» (далі – Поствнова №878).

Внесеними Постановою №878 змінами вдосконалено Порядок, який визначає механізм взаємодії органів доходів і зборів, державних органів, уповноважених на здійснення державного санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного, радіологічного контролю, та підприємств за принципом «єдиного вікна» із застосуванням інформаційно-телекомунікаційної системи органів доходів і зборів, а також механізм обміну інформацією та документами між органами доходів і зборів та державними органами, уповноваженими на видачу документів, що підтверджують дотримання обмежень під час переміщення товарів через митний кордон України (далі – Порядок).

Дії Порядку поширено на операції із переміщення товарів у всіх митних режимах.

Порядком передбачено:

– поширення механізму «єдиного вікна» на переміщення товарів за періодичними митними деклараціями та попередніми деклараціями, які містять повний обсяг даних (типу ЕА);

– зменшення кількості сканованих документів шляхом надання контролюючим органам необхідних відомостей, які наявні у попередній декларації;

– визначення контролюючими органами в електронному повідомленні підприємству вичерпного переліку оригіналів документів, які мають бути пред’явлені/передані під час проведення огляду.

Постанову №878 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 24.11.2017 №222.

 

Права платників податків закріплено

у Податковому кодексі України

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує.

Дотримання прав і свобод громадянина пріоритет буд-якої держави.

У Конституції України розділ ІІ присвячено правам і свободам людини і громадянина.

Відповідно до ст.24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Права і свободи людини і громадянина, закріплені Конституцією України, не є вичерпними (ст.22 Конституції України).

Так, ст.17 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) визначені права платників податків.

Зокрема, платник податків – фізична особа має право:

 безоплатно отримувати у контролюючих органах, у тому числі і через мережу Інтернет, інформацію про податки та збори і нормативно-правові акти, що їх регулюють, порядок обліку та сплати податків та зборів, права та обов’язки платників податків, повноваження контролюючих органів та їх посадових осіб щодо здійснення податкового контролю;

 представляти свої інтереси в контролюючих органах самостійно, через податкового агента або уповноваженого представника;

 вимагати від контролюючих органів проведення перевірки відомостей та фактів, що можуть свідчити на користь платника податків;

 на нерозголошення контролюючим органом (посадовими особами) відомостей про такого платника без його письмової згоди та відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, державну, комерційну чи банківську таємницю та стали відомі під час виконання посадовими особами службових обов’язків, крім випадків, коли це прямо передбачено законами;

 на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому ПКУ;

 на повне відшкодування збитків (шкоди), заподіяних незаконними діями (бездіяльністю) контролюючих органів (їх посадових осіб), у встановленому законом порядку;

 самостійно обирати спосіб взаємодії з контролюючим органом в електронній формі через електронний кабінет, якщо інше не встановлено ПКУ;

 реалізовувати через електронний кабінет права та обов’язки, передбачені ПКУ та які можуть бути реалізовані в електронній формі засобами електронного зв’язку.

Якщо підприємством не встановлено ліміт каси, то

до такого підприємста застосовується фінансова санкція

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що відповідно до абзацу першого п.5.8 глави 5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637, зі змінами і доповненнями, якщо підприємством ліміт каси не встановлено (незалежно від причин такого невстановлення), то ліміт такої каси вважається нульовим. У цьому разі вся готівка, що перебуває в його касі на кінець робочого дня і не здана підприємством відповідно до обслуговуючого відділення банку, вважається понадлімітною.

Згідно із абзацем 2 ст.1 Указу Президента України від 12.06.1995 №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» зі змінами і доповненнями у разі перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах, до підприємства застосовується фінансова санкція у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день.

Сума наданої фізичній особі позики списується у

зв’язку із смертю такої фізичної особи: що з ПДФО?

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що згідно із п.162.3 ст.162 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) у разі смерті платника податку або оголошення його судом померлим чи визнання безвісно відсутнім або втрати ним статусу резидента (за відсутності податкових зобов’язань як нерезидента згідно із ПКУ) податок на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) за останній податковий період справляється з нарахованих на його користь доходів. Відповідно до цього останнім податковим періодом вважається період, який закінчується днем, на який відповідно припадає смерть такого платника податку, винесення такого судового рішення чи втрата ним статусу резидента. У разі відсутності нарахованих доходів податок сплаті не підлягає. 

При цьому слід зазначити, що згідно з п.99.1 ст.99 ПКУ грошові зобов’язання фізичної особи у разі її смерті або оголошення судом померлою виконуються її спадкоємцями, які прийняли спадщину (крім держави), в межах вартості майна, що успадковується, та пропорційно частці у спадщині на дату її відкриття.

Отже, у разі списання юридичною особою заборгованості по позиці у зв’язку із смертю фізичної особи – боржника, ПДФО на суму отриманих доходів нараховується на загальних підставах та перераховується податковим агентом з нарахованих на його користь доходів. У разі відсутності нарахованих доходів на користь такого платника податків або спадкоємців нарахований ПДФО сплаті не підлягає.

Відповідність умов контрольованих оперцій

принципу «витягнутої руки» при експорті

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра звертає увагу платників на те, що експорт товарів, які мають біржове котирування, має проходити через спеціальну процедуру підтвердження відповідності їхніх умов принципу «витянутої руки».

Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) визначено джерела інформації, що повинні використовувати платники податків під час аналізу вказаних операцій.

Так, п.п.39.2.1.3 п.п.39.2.1 п.39.2 ст.39 ПКУ для контрольованих операцій з вивезеня в митному режимі експорту визначено: для встановлення відповідності умов указаних контрольованих операцій принципу «витягнутої руки» використовують діапазон цін на такі товари, що склалися на товарній біржі.

Позиції товарів, що мают біржове котирування, та світових товарних бірж для кожної групи товарів визначено у Переліку товарів, що мають біржове котирування, та світових товарних бірж для встановлення відповідності умов контрольованих оперцій принципу «витягнутої руки», затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.2016 №616.

Термін подання звіту про використання

доходів (прибутків) неприбуткової організації

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, що відповідають вимогам, встановленим у п.п.133.4.1 п.133.4 ст.133 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ), зокрема, які внесені контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі – Звіт) відповідно до п.п.49.18.3 п.49.18 ст.49 ПКУ подається за базовий звітний (податковий) рік протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Звіт за 2017 рік подається за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 №553 зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 28.04.2017 №469. Разом зі Звітом такі неприбуткові підприємства, установи та організації подають до контролюючого органу річну фінансову звітність.

Декретна відпустка у фізичної особи – підприємця:

чи можливо тимчасово припинити підприємницьку діяльність?

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що порядок проведення державної реєстрації припинення юридичної особи та порядок державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця визначено Законом України від 15.05.2003 №755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 755).

Законом №755 та іншими нормативно-правовими актами не передбачено тимчасове припинення підприємницької діяльності.

Механізм надання платниками податків інформації

щодо типу помилок у визначенні ознаки належності до спец режиму

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує.

Державна фіскальна служба України (далі – ДФС) у зв’язку із численними запитами платників ПДВ щодо шляхів мінімізації впливу окремих помилок, допущених платниками при відображенні у номері податкових накладних та розрахунків коригування до них (далі – ПН/РК), складених за операціями з постачання сільськогосподарських товарів/послуг у межах спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, порядок застосування якого визначався ст.209 (крім п.209.18 цієї статті), та окремо – п.209.18 ст.209 розділу V Податкового кодексу України (далі – ПКУ), який був діючим до 1 січня 2017 року (далі – спецрежим), у листі від 28.11.2017 №32659/7/99-99-15-03-02-17 «Про помилки при визначенні ознаки у номері податкової накладної» (далі – лист ДФС №32659) повідомила про механізм надання платниками податків інформації щодо типу помилок у визначенні ознаки належності до спецрежиму, допущених в окремих ПН.

ДФС звернула увагу платників ПДВ на таке.

1. Надання платниками податків інформації, яка встановлює відповідність між ознакою, зазначеною в номері ПН/РК (а саме підтвердження ознаки їх належності до спецрежиму, або навпаки), із операціями, здійсненими ними в період дії спецрежиму і за якими такі ПН було складено, відбувається шляхом складання та подання до ДФС окремого документа: Повідомлення у вигляді розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі – Повідомлення-РК).

2. Подання Повідомлень-РК до ДФС здійснюється із застосуванням механізму, що використовується для направлення на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) РК.

3. Повідомлення-РК складається за чинною на сьогодні формою Додатка 2 до ПН – Розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної.

4. Повідомлення-РК може бути складене виключно до ПН, які відповідають таким критеріям:

дата складання ПН припадає на період з 01.07.2015 по 31.12.2016;

дата реєстрації ПН в ЄРПН – не пізніше 15.01.2017;

сума податку, зазначена в таких ПН, відображена у розділі І «Податкові зобов’язання» податкових декларацій, які були подані в межах спецрежиму (декларації за формою 0121-0123 та 0130) або за якими здійснювалися розрахунки з бюджетом (декларація за формою 0110);

 сума податку, зазначена в таких ПН, відображена у розділі І «Податкові зобов’язання» Додатка 5 до податкової декларації з податку на додану вартість «Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)»;

 ПН були включені до складу податкових зобов’язань того звітного періоду, на який припадає дата їх складання (незалежно від дати реєстрації таких ПН в ЄРПН).

5. Подання Повідомлень-РК до ДФС здійснюється платниками податку лише в період з 28.11.2017 по 08.12.2017 включно.

6. Інформація від ДФС щодо прийняття Повідомлень-РК буде надана платникам після закінчення терміну їх прийняття (після 08.12.2017), незалежно від дати подання Повідомлення-РК до ДФС, за результатами їх опрацювання щодо відповідності поданим раніше ПН/РК та податковій звітності.

Інформація буде надана ДФС шляхом надсилання платнику квитанції з інформацією про прийняття Повідомлення-РК або про відмову в його прийнятті із зазначенням причин відмови.

Лист ДФС №32659 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням

http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72598.html

З початку року на соціальний захист мешканців Дніпропетровщини

надійшло понад 9 млрд. грн. єдиного внеску

У Дніпропетровській області протягом січня – жовтня 2017 року від платників регіону надійшло 9 млрд. 77,3 млн. грн. єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що на 1 млрд. 411,8 млн. грн. більше фактичних надходжень десяти місяців 2016 року. Про це повідомив в.о. начальника управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Владислав Воінов.

При цьому, лише в жовтні поточного року платники єдиного внеску Дніпропетровської області перерахували на рахунки Державного казначейства 958 млн. грн. Порівняно з жовтнем 2016 року надходження зросли на 38 відсотків, або на 268,1 млн. грн.

«Своєчасна сплата ЄСВ – це не лише обов’язок перед державою, але й захищені соціальні гарантії для кожного», – наголошує Владислав Воінов.

Особливості складання Повідомлення-РК

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує.

Державна фіскальна служба України (далі – ДФС) з метою мінімізації впливу помилок, допущених платниками податку при визначенні в податкових накладних/розрахунках коригування (далі – ПН/РК) ознаки їх належності до спец режиму, у листі від 28.11.2017 №32659/7/99-99-15-03-02-17 «Про помилки при визначенні ознаки у номері податкової накладної» (далі – лист ДФС №32659) повідомила про особливості складання Повідомлення у вигляді розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі – Повідомлення-РК) залежно від певної ситуації.

Розглянемо ситуацію, коли у зареєстрованій в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) ПН, складеній за операціями з постачання сільськогосподарських товарів/послуг у межах спецрежиму (в частині, регламентованій ст.209 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ), крім п.209.18 ст.209 розділу V ПКУ) не вказано ознаку її належності до спецрежиму (код «2» після першого знака дробу у номері ПН) або такий код вказано після другого знака дробу у номері ПН, але така ПН відображена в складі податкових зобов’язань у податковій звітності, яка подавалася у межах спецрежиму (декларації за формами 0121-0123).

У цьому випадку до ПН складається та подається до ДФС Повідомлення-РК, в якому:

1) у заголовній частині зазначаються реквізити ПН, до якої подається таке Повідомлення-РК (дата складання, номер ПН, вказаний при її реєстрації в ЄРПН, індивідуальні податкові номери постачальника (продавця), отримувача (покупця), їх найменування);

2) у другій частині порядкового номера Повідомлення-РК (після знака дробу) проставляється умовний код «7»;

3) у полі «Дата складання» зазначається дата «31.12.2016». Будь-які інші цифри у цьому полі (інша дата) не повинні бути вказані;

4) у графі 1 «№ з/п рядка податкової накладної, що коригується» вказується «1»;

5) у графі 2 «Причина коригування» розділу Б табличної частини Повідомлення-РК вказується причина коригування, а саме текст такого змісту: «Надання інформації про зареєстровану в ЄРПН ПН на операції з постачання сільськогосподарської продукції власного виробництва, в якій помилково не зазначено у другій частині порядкового номера після першого знака дробу – код «2»;

6) інші графи табличної частини розділів А та Б такого Повідомлення-РК не заповнюються (повинні бути пустими; нулі, прочерки чи будь-які інші знаки в них не зазначаються).

Звертаємо увагу на причини, з яких у прийнятті Повідомлення-РК може бути відмовлено, а саме, якщо:

1. Повідомлення-РК містить будь-яку іншу інформацію, ніж та, що передбачена листом ДФС №32659.

2. Повідомлення-РК складено до ПН, яка відображена у податковій звітності (декларації та Додатку Д5) за звітний період, який не відповідає даті складання такої ПН.

3. Повідомлення-РК складено до ПН, яка не відображена у податковій звітності (декларації та/або Додатку Д5).

4. При складанні Повідомлення-РК не дотримано вищезазначених особливостей складання.

Нагадуємо, що подання Повідомлень-РК до ДФС здійснюється платниками податку лише в період з 28.11.2017 по 08.12.2017 включно.

Лист ДФС №32659 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням

http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72598.html

Увага платників! Зміни до Порядку обліку платників

податків і зборів наберуть чинності 08.12.2017

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра доводить до відома платників, що 28.11.2017 у бюлетені «Офіційний вісник України» №93 опубліковано наказ Міністерства фінансів України від 06.10.2017 №839 «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 31.10.2017 за №1328/31196 (далі – Наказ №93), який набуває чинності через 10 днів з дня його офіційного опублікування, а саме: 08.12.2017.

Наказом №93 урегульовано порядок дій та обліку платників податків у разі неподання у строки та у випадках, передбачених Податковим кодексом України (далі – ПКУ), заяв або документів для взяття на облік в контролюючих органах.

Наказом №93 уточнюються повноваження головних управлінь ДФС в областях, м. Києві, Офісу великих платників податків ДФС (далі – ГУ), державних податкових інспекцій у районах, містах (крім міста Києва), районах у містах, об’єднаних державних податкових інспекцій (далі – ДПІ) у частині реалізації процедур обліку платників податків відповідно до функцій, визначених статтями 191 та 193 ПКУ.

Передбачено, що ДПІ здійснюють процедури обліку платників податків, які не передбачають одночасного виконання або завершення яких можливе без виконання інших процедур або функцій, що належать до повноважень ГУ.

Наказом №93 уточнюється порядок подання та заповнення повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП у разі створення відокремленого підрозділу юридичної особи з місцезнаходженням за межами України.

Наказом №93 також вносяться зміни до довідок, повідомлень, відомостей, що формуються та видаються контролюючими органами, та встановлюється, що такі документи можуть бути підписані не тільки керівником або заступником керівника, але і уповноваженою особою контролюючого органу.

Платникам податків, місцезнаходження (місце проживання)

яких тимчасово окупована територія, про застосування деяких норм податкового законодавства

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що п.п.38.2. п.38 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що на період проведення антитерористичної операції для платників податків, місцезнаходженням (місцем проживання) яких станом на 14 квітня 2014 року була тимчасово окупована територія та/або територія населених пунктів на лінії зіткнення і які станом на 1 січня 2017 року не змінили своє місцезнаходження (місце проживання) із зазначених територій на іншу територію України:

1) зупиняється нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені за несвоєчасне погашення визначених станом на 14 квітня 2014 року грошових зобов’язань;

2) зупиняється застосування норм статей 59, 60 (в частині податкових вимог), 87 – 101 ПКУ.

Відлік строку давності, визначений статтею 102 ПКУ, зупиняється на період, протягом якого до платників податків, зазначених у п.п.38.2. п.38 підрозділу 10 розділу XX ПКУ, не застосовувалися заходи стягнення, передбачені статтями 59, 60, 87 – 101 ПКУ.

Підпунктом 38.3 п.38 підрозділу 10 розділу XX ПКУ встановлено, що для платників податків – самозайнятих фізичних осіб під час особливого періоду, визначеного Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», призваних на військову службу під час мобілізації або залучених до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, норми підпункту 38.2 п.38 підрозділу 10 розділу XX ПКУ застосовуються на весь строк їх військової служби.

У разі внесення змін у дані платника,

довідка за формою №34-ОПП підлягає заміні

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра звертає увагу платників. Відповідно до п.9.4 розділу ІХ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок), у разі внесення змін у дані, що вказуються у довідці за формою №34-ОПП (найменування (прізвище, ім’я, по батькові), місцезнаходження (місце проживання) платника податків, керівника, контролюючого органу, в якому платник податків перебуває на обліку, тощо), довідка за формою №34-ОПП підлягає заміні у контролюючому органі.

Для отримання нової довідки платник податків подає до контролюючого органу за основним місцем обліку звернення із зазначенням причин заміни та доданою до нього старою довідкою. Контролюючий орган протягом двох робочих днів після такого звернення видає (надсилає) платнику податків нову довідку.

У такому самому порядку видається дублікат довідки замість зіпсованої чи втраченої або копія довідки. У разі втрати довідки нова довідка видається за заявою платника податків, в якій надаються пояснення і викладаються обставини втрати довідки або до якої додані документи, що підтверджують факт втрати довідки.

Про видачу кожної довідки за формою №34-ОПП робиться запис у журналі за формою №14-ОПП, а відповідний запит зберігається у реєстраційній частині облікової справи платника податків.

Юридична особа – платник єдиного податку третьої групи

має право вносити кошти до статутного капіталу іншої юридичної особи

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що відповідно до п.291.3 ст.291 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) юридична особа може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 розділу ХІV ПКУ, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному главою 1 розділу ХІV ПКУ.

Не можуть бути платниками єдиного податку суб’єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків (п.п.291.5.5 п.291.5 ст.291 ПКУ).

Слід зауважити, що частка засновників у розмірі не менше 75 відсотків статутного капіталу юридичної особи, яка планує обрати спрощену систему оподаткування, повинна належати юридичним особам – платникам єдиного податку.

Отже, ПКУ не заборонено юридичній особі – платнику єдиного податку третьої групи вносити кошти або майно до статутного капіталу іншої юридичної особи (бути засновником іншої юридичної особи).

Термін дії ліцензії на оптову торгівлю алкогольними напоями закінчився:

чи потрібно придбавати нову ліцензію

для реалізації залишків алкогольних напоїв?

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що згідно зі ст.15 Закону України від 19.12.1995 №481/95 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі – Закон №481) оптова і роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами можуть здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензій.

Тобто, Законом №481 реалізація залишків алкогольних напоїв без ліцензії не передбачена.

Порядок видачі ліцензій на право оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами визначений статтею 15 Закону №481.

Екологічний податок: до якого бюджету платити?

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра звертає увагу, що відповідно до п.250.5 ст.250 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники екологічного податку (далі – податок) перераховують суми податку, що справляється за викиди, скиди забруднюючих речовин та розміщення відходів, одним платіжним дорученням на рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, які забезпечують розподіл цих коштів у співвідношенні, визначеному законом.

Платники податку, який справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк, перераховують суми податку до державного бюджету, які використовуються відповідно до Закону України «Про поводження з радіоактивними відходами» та Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік. За рішенням платника податку сума податку може сплачуватися щомісяця в розмірі однієї третьої частини планового обсягу за квартал із перерахунком за результатами базового податкового (звітного) періоду (п.250.6 ст.250 ПКУ).

Реалізація і захист прав людини та правозахисна діяльність

має особливо важливе значення у сфері податкових відносин

В рамках реалізації прав людини, у тому числі учасників антитерористичної операції, членів їх сімей та внутрішньо переміщених осіб та постраждалих внаслідок зазначеної операції ГУ ДФС у Дніпропетровській області доводить до відома коментар начальника юридичного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області Басана Олега Олександровича

«Сучасний світ неможливо уявити без прав людини, які основані на принципах свободи, рівності, справедливості і які носять універсальний характер, які є необхідними умовами життя людини в цивілізованому суспільстві і мають бути безумно визнані та охоронювані державою.

Одним із основних принципів діяльності органів Державної фіскальної служби в Україні є забезпечення додержання та можливості реалізації прав людини, а також гарантування законності та правопорядку в системі оподаткування.

Таким чином, реалізація і захист прав людини та правозахисна діяльність набуває особливо важливого значення у сфері податкових відносин. Враховуючи те, що податкове законодавство України є одним із самих складних в правовій системі в якому спостерігається тенденція щодо його нестабільності, зрозумілість трактування норм та положень є необхідною передумовою його життєздатності та прийняття до застосування всіма суб’єктами відносин, що виникають в процесі оподаткування.

Ефективність захисту прав платників податків визначається ст.ст. 6, 8, 13 і 19 Конституції України, що забезпечує належний захист прав платників податків.
Водночас, статтею 67 Конституції України чітко визначено обов’язок кожного громадянина України сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законами України. Частиною 5 ст.41 передбачено право кожної людини і громадянина захищати свої права та свободи від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.

Передбачені Основним законом права та гарантії поширюються на сферу податкових правовідносин.

Для забезпечення соціального захисту та допомоги учасникам бойових дій, які захищають незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, і беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, вітчизняним законодавством передбачено ряд пільг, в тому числі щодо сплати податків і зборів.

1. Так зокрема, не включають до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та не оподатковується податком на доходи фізичних осіб сума щорічної разової грошової допомоги, яку надають учасникам антитерористичної операції (далі – АТО) (стаття 165 ПКУ та згідно із Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»).

З метою заохочення громадян до підтримки захисників України, встановлено, що не оподатковується податком на доходи  фізичних осіб доходи учасника бойових дій під час АТО, отримані в якості благодійної допомоги.

Також, передбачається пільга і для самих благодійників – не оподатковуватимуть доходи, отримані ними для надання благодійної допомоги учасникам АТО.

Поряд з цим, не оподатковуються доходи у вигляді благодійної допомоги, наданої міжнародними благодійними організаціями особам, що проживають на території проведення АТО або особам, які вимушено її покинули.

2. Крім цього, не підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, пенсії людей, які стали інвалідами під час АТО, а також пенсії, які надаються членам сімей загиблих у зоні АТО.

3. Що стосується сплати військового збору, то Податковим кодексом передбачено звільнення від оподаткування цим збором доходів у вигляді грошового забезпечення на час безпосередньої участі особи в антитерористичній операції.

4. Для учасників АТО також передбачена пільга щодо сплати земельного податку. Звільнення від сплати податку за земельні ділянки поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм, встановлених статтею 281 ПКУ.

5. Також, положенням Податкового кодексу встановлено, звільнення від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України шоломів, бронежилетів та інших спецзасобів захисту, оптичних приладів для зброї, а також ліків і медикаментів, призначених для учасників АТО, чиє здоров’я було порушене.

6. Якщо особа не змогла вчасно подати податкову звітність через те, що вона перебувала у зоні АТО або на цій території розташоване її підприємство, вона звільняється від відповідальності, оскільки АТО є форс-мажорною обставиною. Але даний факт обов’язково повинен бути засвідчений Торгово-промисловою палатою, яка видає відповідне свідоцтво.

7. Фізичні особи – підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність – призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь період їх військової служби звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб та єдиного податку.

Якщо зазначені особи мають найманих працівників і на строк своєї військової служби уповноважують іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, то обов’язок з нарахування та утримання податку на доходи фізичних осіб з таких виплат на строк військової служби самозайнятої особи несе ця уповноважена особа.

Податок на доходи фізичних осіб, що був нарахований та утриманий уповноваженою особою з таких виплат фізичним особам, сплачується до бюджету демобілізованою самозайнятою особою протягом 180 календарних днів з першого дня її демобілізації без нарахування штрафних і фінансових санкцій.

Податкова звітність про суми податку, нарахованого та утриманого протягом строку військової служби самозайнятої особи уповноваженою особою з найманих працівників, подається демобілізованою самозайнятою особою, без нарахування штрафних і фінансових санкцій.

8. Платники єдиного внеску, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь строк їх військової служби звільняються від нарахування, обчислення, сплати єдиного внеску та ведення обліку.

Підставою для такого звільнення є заява фізичної особи – підприємця та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які подаються до органу ДФС фізичною особою – підприємцем протягом 10 днів після її демобілізації.

Якщо платник єдиного внеску має найманих працівників і на строк своєї військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, уповноважує іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, його зобов’язання здійснює така уповноважена особа.

Єдиний внесок, що був нарахований уповноваженою особою з таких виплат, сплачується до бюджету демобілізованою фізичною особою – підприємцем протягом 180 календарних днів з першого дня її демобілізації без нарахування штрафних і фінансових санкцій. При цьому демобілізована фізична особа – підприємець у заяві зазначає дані про нарахований єдиний внесок на суму таких виплат уповноваженою особою протягом строку військової служби фізичної особи – підприємця.

Звітність про нарахований єдиний внесок протягом строку військової служби фізичної особи – підприємця уповноваженою особою на суми виплат найманим працівникам та іншим особам подається демобілізованою фізичною особою – підприємцем без нарахування штрафних і фінансових санкцій.

Для платників єдиного внеску призваних на військову службу під час мобілізації або залучених до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь строк їхньої військової служби зупиняється застосування норм статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загал

Увага! Попереджаємо про дії телефонних шахраїв

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує про дії телефонних шахраїв – невідомих осіб від імені керівництва ГУ ДФС з вимогою неправомірної вигоди.

Наполегливо радимо громадянам бути пильними та обачними, не вірити сумнівним пропозиціям та ретельно перевіряти інформацію.

У разі отримання такої інформації та недопущення у майбутньому подібних випадків шахрайства просимо інформувати ГУ ДФС у Дніпропетровській області за номерами телефонів: (056) 374-31-64, (0562) 47-59-49, а також особисто звертатись за адресою: м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а.

Право громадян на звернення до органів фіскальної

служби закріплено законодавством України

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що право на звернення – один із засобів захисту прав та законних інтересів громадян, яке закріплено Конституцією України та Законом України від 02.10.1996 №393/96-ВР «Про звернення громадян» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №393).

Статтею 1 Закону №393 визначено, що громадяни України мають право звернутися, зокрема, до органів фіскальної служби відповідно до їх функціональних обов’язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями.

Згідно із ст.5 Закону №393 звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне). Звернення може бути усним чи письмовим. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення).

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз’ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою ст.7 Закону №393.

Звернення розглядаються та вирішуються в місячний термін від дня їх надходження, а ті, що не потребують додаткового вивчення, – не пізніше 15 днів від дня їх отримання. В цілому термін розгляду звернень не може перевищувати 45 днів.

Зміни прожиткового мінімуму з 1 грудня 2017 року:

на що звернути увагу платникам

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує, що у зв’язку з підвищенням прожиткового мінімуму з 01.12.2017 зростає максимальна величина доходу застрахованої особи, на яку нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) (25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого у місяці нарахування доходу і з 01.12.2017 дорівнює 44 050 грн).

Отже, збільшується максимальний розмір нарахованого ЄСВ. Так, з 01.12.2017 ЄСВ становитиме 9691 грн. (44 050 грн х 22%) або 3704,61 грн. (44 050 грн. х 8,41%) при нарахуванні ЄСВ на зарплату працівника-інваліда, якщо роботодавцем є юридична особа.

Також змінюється розмір максимального ЄСВ для фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП), який з 01.12.2017 становитиме 9691 грн. (44 050 грн. х 22%).

Крім того, розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги по вагітності та пологах в розрахунку на місяць не повинні перевищувати максимальну величину бази нарахування ЄСВ, тобто 44 050 грн.

Звертаємо увагу, що без змін залишаються:

– розмір мінімальної заробітної плати – 3200 грн.;

– розмір мінімального єдиного соціального внеску – 704 грн., для ФОП –платників єдиного податку 1 групи – 352 грн.;

– розмір податкової соціальної пільги;

– граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги;

– граничний розмір добових;

– сума неоподатковуваного доходу у вигляді подарунків;

– сума нецільової благодійної допомоги;

– ставка податку на нерухоме майно;

– ставки єдиного податку:

 для платників єдиного податку 1-ої групи – до 160 грн. (до 10% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня 2017 року);

 для платників єдиного податку 2-ої групи – до 640 грн. (до 20% від мінімальної зарплати на 1 січня 2017 року).

Перерахування контролюючим органом

сум транспортного податку у разі виявлення розбіжностей

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра звертає увагу платників, що відповідно до п.5 глави дев’ятої розділу ІV Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422, податкові повідомлення-рішення з транспортного податку можуть бути скасовані (відкликані) на підставі заяви платника податку, поданої до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації для проведення звірки даних щодо:

• об’єктів оподаткування, що перебувають у власності платника податку;

• розміру ставки податку;

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема документів, що підтверджують право власності на об’єкт оподаткування, перехід права власності на об’єкт оподаткування, документів, що впливають на середньоринкову вартість легкового автомобіля), контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку проводить протягом 10 робочих днів перерахунок суми транспортного податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Порядок подання звітності профспілковими організаціями

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що відповідно до п.п.133.4.6 п.133.4 ст.133 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до неприбуткових організацій, які відповідають вимогам п.133.4 ст.133 ПКУ і не є платниками податку, зокрема, можуть бути віднесені професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок, а також організації роботодавців та їх об’єднання.

Для професійних спілок, їх об’єднань та організацій профспілок передбачено подання звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації лише у разі порушень вимог п.133.4 ст.133 ПКУ (п.46.2 ст.46 ПКУ).

Норма п.46.2 ст.46 ПКУ стосовно подання професійними спілками, їх об’єднаннями та організаціями профспілок звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації лише у разі порушень вимог п. 133.4 ст. 133 ПКУ вперше застосовувалась за результатами звітування за 2016 рік.

Зауважуємо, що відповідні роз’яснення надані листом ДФС України від 08.02.2017 №2991/7/99-99-15-02-01-17.

Дохід податковим агентом нараховано, але не виплачено:

який термін перерахування до бюджету військового збору?

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що відповідно до п.п.1.4 п.16¹ підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому ст.168 ПКУ для податку на доходи фізичних осіб, за ставкою, визначеною п.п.1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ, тобто 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування.

Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду (п.п.168.1.5 п.168.1 ст.168 ПКУ).

Отже, якщо податковий агент нараховує, але не виплачує (не надає) платнику податку дохід, то військовий збір, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу.

До уваги платників ПДВ

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра звертає платників, що у листі Державної фіскальної служби України (далі – ДФС) від 28.11.2017 №32659/7/99-99-15-03-02-17 «Про помилки при визначенні ознаки у номері податкової накладної» (далі – лист ДФС №32659) були розглянуті ситуації, при яких помилки при визначенні ознаки у номері податкової накладної можуть впливати на результат обчислення в Системі електронного адміністрування податку на додану вартість на суму податку, на яку платник ПДВ має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Крім того, у зазначеному листі ДФС наведено порядок виправлення допущених помилок відповідно до певної ситуації.

У листі ДФС №32659 надані роз’яснення з метою мінімізації впливу помилок, допущених платниками податку при визначенні в ПН/РК ознаки їх належності до спеціального режиму, який діяв до 01.01.2017.

Лист ДФС №32659 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням

http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72598.html

Земельна ділянка фізичною особою надана в оренду:

чи зберігається пільга?

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що відповідно до п.284.3 ст.284 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями, якщо платники земельного податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.

У січні –листопаді від платників Дніпропетровщини надійшло

майже 70 млрд. грн. податкових і митних платежів та понад 10 млрд. грн. єдиного внеску

Впродовж одинадцяти місяців поточного року органами ДФС у Дніпропетровській області забезпечено в бюджети усіх рівнів (із врахуванням ДУ офісу ВПП ДФС та Дніпропетровської митниці ДФС) 69 млрд. 990,3 млн. грн., що на 20 млрд. 255,3 млн. грн., або на 40,7 % більше, ніж за відповідний період 2016 року. Про це повідомила керівник ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.

Так, до Державного бюджету за січень – листопад цього року мобілізовано    51 млрд. 230,8 млн. грн., що на 16 млрд. 192,9 млн. грн. або на 46,2% більше, ніж за аналогічний період 2016 року.

Місцеві бюджети Дніпропетровщини протягом одинадцяти місяців 2017 року отримали 18 млрд. 759,5 млн. грн. Це на 4 млрд. 62,3 млн. грн., або на 27,6% більше фактичних надходжень січня – листопада минулого року.

Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з початку року зібрано 10 млрд. 84,1 млн. грн. Порівняно з 2016 роком надходження зросли на 42,1%, або на 2 млрд. 989,4 млн. грн.

За 10 місяців 2017 року Дніпропетровська митниця

ДФС перерахувала до Держбюджету понад 16 млрд. грн.

Про це повідомив заступник начальника Дніпропетровської митниці ДФС Ігор Диба, на прес-конференції, яка відбулася 28 листопада 2017 року в  інформаційному агентстві «МОСТ – Днепр».

«Впродовж 10 місяців 2017 року Дніпропетровська митниця ДФС перерахувала до бюджету понад 16 млрд. грн. податків і зборів, сплачених підприємствами при митному оформленні товарів. До бюджету додатково надійшло майже 404,2 млн. грн, частина з яких в рамках так званого митного експерименту скеровується на ремонт доріг області», – зазначив він.

«Такі досягнення пов’язані, передусім, з безумовним виконанням митницею одного з основних завдань митних органів – створенню сприятливих умов для розвитку зовнішньої торгівлі,  вільних конкурентних умов для ведення бізнесу. А бізнес-середовище на покращення реагує нарощуванням обсягів експортно-імпортних операцій», – підсумував Ігор Диба.

До уваги платників податку на додану вартість!

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує, що за повідомленням ДФС України, якщо після отримання попередньої оплати та складання податкової накладної, яка була зареєстрована в ЄРПН, відбувається зміна номенклатури товарів/послуг в межах отриманої суми (тобто ні товари/послуги, ні кошти не повертаються), постачальник (продавець) складає два розрахунки коригування до податкової накладної, складеної на дату отримання попередньої оплати:

– у першому зі знаком «–» зазначаються показники щодо товарів/послуг, номенклатура яких виправляється; такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем (отримувачем) товарів/послуг;

– у другому зі знаком «+» зазначаються показники щодо товарів/послуг, які фактично постачаються; такий розрахунок  коригування підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальником товарів/послуг

При цьому у графі 2 обох розрахунків коригування зазначається причина коригування – «зміна номенклатури».

Операції з імпорту та постачання спеціальних засобів індивідуального

захисту на період проведення АТО звільняються від оподаткування ПДВ

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що відповідно до п.32 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ)  тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України:

 спеціальних засобів індивідуального захисту (каски, виготовлені відповідно до військових стандартів або технічних умов, чи їх еквіваленти та спеціально призначені для них компоненти (тобто підшоломи, амортизатори), що класифікуються у товарній підкатегорії 6506 10 80 00 згідно з УКТ ЗЕД, бронежилети, що класифікуються у товарній підкатегорії 6211 43 90 00 згідно з УКТ ЗЕД), виготовлених відповідно до військових стандартів або військових умов для потреб правоохоронних органів, Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, інших суб’єктів, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону);

 ниток та тканин (матеріалів), що класифікуються у товарних підкатегоріях 3920 10 89 90, 3920 61 00 00, 3921 90 60 00, 5402 11 00 00, 5407 10 00 00, 5603 14 10 00 та 6914 90 00 00 згідно з УКТ ЗЕД, для виготовлення бронежилетів та шоломів;

 лікарських засобів та медичних виробів відповідно до п.п. «в» п.193.1 ст.193 ПКУ, що призначені для використання закладами охорони здоров’я та учасниками антитерористичної операції для надання медичної допомоги фізичним особам, які у період проведення антитерористичної операції та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, в обсягах, визначених Кабінетом Міністрів України;

 лікарських засобів та медичних виробів без державної реєстрації та дозвільних документів щодо можливості ввезення на митну територію України, що призначені для використання закладами охорони здоров’я та учасниками антитерористичної операції для надання медичної допомоги фізичним особам, які у період проведення антитерористичної операції та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, за переліком та в обсягах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Для визнання господарських операцій контрольованими

використовуються норми ПКУ, які діяли до 1 січня 2017 року

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що згідно пп.39.2.1.7 п.39.2 ст.39 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 – 39.2.1.3 і 39.2.1.5 пп.39.2.1 п.39.2 ст.39 ПКУ, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

– річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

– обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Крім того, пп.39.4.2 п.39.4 ст.39 ПКУ визначено, що платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 1 жовтня року, що настає за звітним, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Отже, звіт про контрольовані операції за 2016 звітний рік платники зобов’язані були подати відповідно до діючих вимог пп.39.4.2 п.39.4 ст.39 ПКУ до 1 жовтня 2017 року, але інформація щодо контрольованих операцій, здійснених платником податків у 2016 році, зазначалася у звіті з урахуванням та відповідно до критеріїв, які діяли у 2016 році під час здійснення господарських операцій. Тобто, для розрахунку вартісного критерію та визнання господарських операцій у 2016 році контрольованими, мають використовуватись норми п.п.39.2.1 п.39.2 ст.39 ПКУ у редакції, що діяла на момент здійснення господарських операцій (тобто до 01.01.2017 року).

Підстави для відмови контролюючим

органом у реєстрації платником ПДВ

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра звертає увагу платників, що згідно із п.183.8 ст.183 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) контролюючий орган відмовляє в реєстрації особи як платника податку на додану вартість, якщо за результатами розгляду реєстраційної заяви та/або поданих документів встановлено, що особа або не відповідає вимогам, визначеним ст.180, п.181.1 ст.181, п.182.1 ст.182 та п.183.7 ст.183 ПКУ, або якщо існують обставини, які є підставою для анулювання реєстрації згідно із ст.184 ПКУ, а також якщо при поданні реєстраційної заяви чи визначенні бажаного (запланованого) дня реєстрації не дотримано порядок та строки (терміни), встановлені п.п.183.1, 183.3 – 183.7 ст.183 ПКУ.

Оподаткування виплаченого нерезиденту

доходу за виробництво реклами

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує, що відповідно до п.п.141.4.6 п.141.4 ст.141 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями резиденти, які здійснюють виплати нерезидентам за виробництво та/або розповсюдження реклами, під час такої виплати сплачують податок за ставкою 20 відсотків суми таких виплат за власний рахунок.

Випадки, при яких не справляється

авансовий внесок при виплаті дивідендів

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що відповідно до п.п.57.1¹.3 п. 57.1¹ ст. 57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) авансовий внесок, передбачений п.п.57.1¹.2 п. 57.1¹ ст. 57 ПКУ, не справляється у разі виплати дивідендів:

• на користь власників корпоративних прав материнської компанії, що сплачуються в межах сум доходів такої компанії, отриманих у вигляді дивідендів від інших осіб. Якщо сума виплат дивідендів на користь власників корпоративних прав материнської компанії перевищує суму отриманих такою компанією дивідендів, дивіденди, сплачені в межах такого перевищення, підлягають оподаткуванню за правилами, встановленими п.п.57.1¹.2 п.57.1¹ ст.57 ПКУ. З метою оподаткування материнська компанія веде наростаючим підсумком облік дивідендів, отриманих нею від інших осіб, та дивідендів, сплачених на користь власників корпоративних прав такої компанії, і відображає у податковій звітності дивіденди в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує фінансову політику;

• платником податку на прибуток, прибуток якого звільнений від оподаткування відповідно до положень ПКУ, у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування у період, за який виплачуються дивіденди;

• фізичним особам.

Згідно із п.п.57.1¹.4. п.57.1¹ ст.57 ПКУ виплата дивідендів на користь фізичних осіб (у тому числі нерезидентів) за акціями або корпоративними правами, які мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, яка є більшою за суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку, прирівнюється з метою оподаткування до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням.

При цьому така виплата не підлягає оподаткуванню як дивіденди згідно з положеннями розділу IV ПКУ.

Інститути спільного інвестування звільняються від обов’язку сплати авансових внесків з податку на прибуток у разі виплати дивідендів (п.п.57.1¹.6 п.57.1¹ ст.57 ПКУ).

Коли суми податків і зборів вважаються сплаченими?

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що кожна особа зобов’язана сплачувати встановлені Податковим кодексом України (далі – Кодекс) податки та збори, платником яких вона є згідно з Кодексом (п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4 Кодексу).

Відповідно до ст.43 Бюджетного кодексу України (далі – Бюджетний кодекс) при виконанні державного та місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку України.

Частиною п’ятою ст.45 Бюджетного кодексу встановлено, що податки і збори (обов’язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування коштів на єдиний казначейський рахунок державного бюджету України.

Аналогічно частиною п’ятою ст.78 Бюджетного кодексу встановлено, що податки і збори (обов’язкові платежі) та інші доходи місцевого бюджету визнаються зарахованими до місцевого бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Що є джерелом погашення податкового боргу?

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що відповідно до ст.87 Кодексу джерелами самостійної сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелом самостійної сплати грошових зобов’язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому цього пункту та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі сплати податкових зобов’язань, що виникли до 1 липня 2015 року, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов’язаннями, що виникли до 1 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з поточних рахунків платника податків, відкритих у банках.

Сплату грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також:

а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника);

б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів з урахуванням особливостей, визначених у пункті 43.4¹ статті 43 цього Кодексу;

в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України.

Крім того, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених Податковим кодексом України, а також іншими законодавчими актами.

У разі якщо здійснення заходів щодо погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, не привело до повного погашення суми податкового боргу або у разі недостатності у платника коштів для погашення податкового боргу, контролюючий орган визначає дебіторську заборгованість платника податків, строк погашення якої настав, джерелом погашення податкового боргу такого платника податків.

Така дебіторська заборгованість продовжує залишатися активом платника податків, що має податковий борг, про що зазначається в договорі між платником податків і контролюючим органом, та повинна бути відповідним чином розкрита в примітках до фінансової звітності.

У разі відсутності у платника податків, що є філією, відокремленим підрозділом юридичної особи, майна, достатнього для погашення його грошового зобов’язання або податкового боргу, джерелом погашення грошового зобов’язання або податкового боргу такого платника податків є майно такої юридичної особи, на яке може бути звернено стягнення згідно з цим Кодексом.

Додатково джерелом погашення податкового боргу банків, небанківських фінансових установ, у тому числі страхових організацій, можуть бути кошти, незалежно від джерел їх походження та без застосування обмежень, визначених у підпунктах 87.3.4 та 87.3.8 пункту 87.3 Податкового кодексу України, у сумі, яка не перевищує суму їх власного капіталу (без урахування страхових та прирівняних до них обов’язкових резервів, сформованих відповідно до закону). Визначення розміру власного капіталу здійснюється відповідно до законодавства України.

Набув чинності Закон України «Про внесення змін до

Податкового кодексу України щодо стабілізації розрахунків

на Оптовому ринку електричної енергії України»

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра доводить до відома платників, що 03.12.2017 набрав чинності Закон України від 09.11.2017 №2198-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стабілізації розрахунків на Оптовому ринку електричної енергії України» (далі – Закон №2198).

Законом №2198 визначено, що тимчасово, до 1 липня 2018 року, не застосовуються штрафи, передбачені ст.120¹ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (у частині податку на додану вартість (далі – ПДВ)), і не нараховується пеня, встановлена п.п.129.1.3 п.129.1 ст.129 ПКУ (у частині ПДВ), до виробників електричної енергії, які здійснюють постачання електричної енергії державному підприємству «Енергоринок» і станом на 1 січня 2016 року мали податковий борг з ПДВ, в тому числі розстрочений і/або відстрочений. Перелік виробників електричної енергії, на яких поширюється дія цього пункту, та перелік податкових накладних, складених такими виробниками електричної енергії з 1 липня 2015 року та які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Крім того, Законом №2198 знято обмеження 365 календарних днів, встановлене п.201.10 ст.201 ПКУ. Так, платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума ПДВ не перевищує суму, обчислену відповідно до п.200¹.3 ст.200¹. При цьому встановлено штраф у розмірі 50% суми ПДВ, зазначеної у податковій накладній, зареєстрованої з порушенням граничного терміну на 366 і більше календарних днів.

Також Законом №2198 продовжено термін з 365 до 1095 днів, протягом якого покупець має право віднести суми ПДВ з зареєстрованої податкової накладної до податкового кредиту.

Закон опублікований у газеті «Голос України» від 02.12.2017 №226.

До уваги платників! Оновлено програмне забезпечення

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра звертає увагу платників, що оновлено програмне забезпечення «Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності»», версія 1.25.26.0 (станом на 29.11.2017).

Дане програмне забезпечення використовується виключно для оновлення Єдиного вікна починаючи з версії 1.25 та вище.

У зв’язку з припиненням підтримки «Податкової звітності (ОПЗ)» перенести дані у «Єдине вікно» можна таким способом: Перенесення даних з «Податкової звітності» у «Єдине вікно».

Перелік змін та доповнень (версія 1.25.26.0) станом на 29.11.2017

Нові версії документів:

1. З метою удосконалення існуючих електронних сервісів для платників податків додано форму

– J1303901 – «Згода на формування, обробку та направлення даних з фінансової звітності підприємства фінансовій установі».

2. У відповідності до форм, які опубліковано на сайті Державної служби статистики України, додано нові версії 7-ми документів.

Коригування існуючих форм, шаблонів та даних:

– приведено у відповідність до «Формату (стандарту) електронного документа звітності суб’єктів господарювання», який затверджено наказом від 29.11.2013 №729 24 види форм електронних документів юридичних та фізичних осіб – суб’єктів господарювання;

– у відповідності до листа Державної фіскальної служби України від 28.11.2017 №32659/7/99-99-15-03-02-17 «Про помилки при визначенні ознаки у номері податкової накладної» (http://sfs.gov.ua/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/podatok-na-dodanu-vartist/listi/2017-rik/318052.html) додано можливість у другій частині порядкового номера повідомлення – РК (після знака дробу) проставляти умовні коди «7», «8», «9».

Довідники вводу:

– spr_sti.xml – «Довідник податкових інспекцій» – станом на 29.11.2017.

Для переходу на спрощену систему оподаткування з І кварталу 2018 року необхідно своєчасно подати заяву

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої – третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 – 298.1.4 п.298.1 ст.298 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу.

Перелік відомостей, які зазначаються суб’єктом господарювання у заяві про перехід на спрощену систему оподаткування визначено п.298.3 ст.298 ПКУ.

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік.

Таким чином, останнім днем подання заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування з 1 січня 2018 року та розрахунку доходу за попередній календарний рік є 15 грудня 2017 року.

Звертаємо увагу на те, що здійснити перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання може один раз протягом календарного року.

Податкова знижка: термін повернення фізичній особі ПДФО

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує, що відповідно до п.179.8 ст.179 розділу IV Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) сума податку на доходи фізичних осіб, що має бути повернена платнику цього податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в декларації, протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації.

Нагадуємо, що для отримання податкової знижки за 2016 рік у громадян залишилось менше місяця!

Відповідно до п.п.166.4.3 п.166.4 ст.166 ПКУ, якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

Застосування РРО при продажу технічно складних

побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту

24 листопада у прес-центрі ІА «МОСТ-ДНЕПР» відбулася прес-конференція за участі фахівця управління аудиту ГУ ДФС у Дніпропетровській області Геннадія Мажаєва на тему: «Застосування РРО при продажу технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту».

Він зазначив, що з 01.01.2017 відповідно до п.296.10 ст.296 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) не застосовуються платниками єдиного податку:

першої групи;

другої і третьої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн. грн. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 млн. грн. застосування реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування реєстратора розрахункових операцій починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, і триває в наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку. Норми цього пункту не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту.

«Таким чином, з 01.01.2017 фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої та третьої груп, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту, зобов’язані застосовувати РРО при проведенні розрахункових операцій», – повідомив Геннадій Мажаєв.

Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Розповсюдження періодичних видань через мережу кіосків,

магазинів, відділень поштового зв’язку звільняється від ПДВ

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що відповідно до п.п.197.1.25 п.197.1 ст.197 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) від оподаткування ПДВ звільняються операції з постачання (передплати) та доставки періодичних видань друкованих засобів масової інформації (крім видань еротичного характеру) вітчизняного виробництва, підготовлення (літературне, наукове і технічне редагування, коригування, дизайн та верстка), виготовлення (друк на папері чи запис на електронному носієві), розповсюдження книжок, у тому числі електронного контенту (крім видань еротичного характеру) вітчизняного виробництва, учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників, словників українсько-іноземної або іноземно-української мови вітчизняного виробництва на митній території України.

Підпунктами «а» і «б» п.185.1 ст.185 ПКУ визначено, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких згідно зі ст.186 ПКУ розташоване на митній території України.

При цьому такий режим звільнення від оподаткування ПДВ для вказаних операцій застосовується платниками ПДВ на усіх етапах постачання (розповсюдження) зазначеної вище видавничої продукції, а саме від виробників такої продукції (видавців, виготовлювачів та розповсюджувачів) до кінцевого споживача.

Під поняттям розповсюдження видавничої продукції розуміється доведення видавничої продукції до споживача через торговельну мережу або в інший спосіб.

Отже, операції з розповсюдження через мережу кіосків, магазинів, відділень поштового зв’язку періодичних видань та книжок, учнівських зошитів, підручників, словників звільняються від оподаткування ПДВ.

Власник земельної ділянки – неповнолітня дитина:

хто є платником земельного податку?

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра звертає увагу на те, що відповідно до статей 269, 270 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (п.286.1 ст.286 ПКУ).

Грошові зобов’язання малолітніх/неповнолітніх осіб виконуються їх батьками (усиновителями), опікунами (піклувальниками) до набуття малолітніми/неповнолітніми особами цивільної дієздатності в повному обсязі. Батьки (усиновителі) малолітніх/неповнолітніх і малолітні/неповнолітні у разі невиконання грошових зобов’язань малолітніх/неповнолітніх несуть солідарну майнову відповідальність за погашення грошових зобов’язань та/або податкового боргу (п.99.2 ст.99 ПКУ).

Згідно із п.1 ст.34 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435-ІV зі змінами та доповненнями повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років (повноліття).

Перелік категорій фізичних осіб, які звільняються від сплати земельного податку, визначено у п.281.1 ст.281 ПКУ. Пільги щодо сплати земельного податку для малолітніх та неповнолітніх дітей ПКУ не передбачені.

Отже, земельний податок за земельні ділянки, що знаходяться у власності малолітніх та неповнолітніх дітей, нараховується на загальних підставах, і сплачується батьками, опікунами або самими малолітніми та неповнолітніми дітьми за допомогою батьків чи піклувальників.

Чи може повернутись у поточному році на спрощену

систему оподаткування фізична особа – підприємець, яка

на початок року була платником єдиного податку

та перейшла на сплату інших податків і зборів?

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра доводить до відома платників, що відповідно до п.п.298.1.4 п.298.1 ст.298 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Отже, фізична особа – підприємець (далі – ФОП), яка на початок року була платником єдиного податку та перейшла на сплату інших податків і зборів (загальну систему оподаткування), не може повернутись у поточному році на спрощену систему оподаткування, оскільки така особа вже скористалась своїм правом на застосування спрощеної системи оподаткування у поточному році. 

Разом з тим, ФОП може перейти на спрощену систему оподаткування з 1 січня наступного року за умови відповідності вимогам ст.291 ПКУ. Так, для того, щоб ФОП з 01.01.2018 застосовувала спрощену систему оподаткування, такій фізичній особі необхідно подати заяву на застосування спрощеної сиcтеми оподаткування до 15 грудня 2017 року.

Особливості оподаткування вартості святкових

подарунків та квитків на новорічно-різдвяні заходи

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує.

Особливості оподаткування вартості святкових подарунків та квитків на новорічно-різдвяні заходи, отриманих від органів державної влади, місцевого самоврядування, громадських (у тому числі профспілкових) організацій та створених ними закладів освіти, охорони здоров’я і культури, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів, визначено Законом України від 30.11.2000 №2117-III «Про звільнення від оподаткування грошових коштів, які спрямовуються на проведення новорічно-різдвяних свят для дітей та на придбання дитячих святкових подарунків» зі змінами (далі – Закон №2117).

Так, згідно із Законом №2117 у період з 15 листопада поточного року до 15 січня наступного року вартість святкових подарунків і квитків на новорічно-різдвяні заходи не включається до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб – батьків, які отримали дитячі святкові подарунки від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських (у тому числі профспілкових) організацій та створених ними закладів освіти, охорони здоров’я і культури, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів.

Під дитячими святковими подарунками слід розуміти набори товарів, які містять лише кондитерські вироби та іграшки вітчизняного виробництва і фрукти, загальною вартістю не більше 8 відсотків прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня звітного податкового року.

Відповідно до п.п.165.1.39 п.165.1 ст.165 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами і доповненнями (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі (у 2017 році – 800 грн).

Вартість дарунків, яка не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, роботодавець (інша особа, що надає дитячі подарунки) відображає у податковому розрахунку за формою №1ДФ за ознакою доходу «160».

Якщо вартість дитячих новорічних подарунків та квитків, які надаються платникові податків, перевищує у 2017 році 800 грн., то сума такого перевищення оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та відображається роботодавцем (особою, що надає дитячі подарунки) у податковому розрахунку за формою №1ДФ за ознакою доходу «126», як додаткове благо. Крім того, якщо вартість подарунку перевищує 800 грн., із суми перевищення слід сплатити 1,5% військового збору.

Чи можуть платники податків, які подають податкові

декларації (розрахунки) засобами електронного зв’язку,

надіслати пояснення до них в електронному вигляді?

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що відповідно до п.49.3 ст.49 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами і доповненнями (далі – ПКУ) податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до п.46.4 ст.46 ПКУ, у разі необхідності платник податків може подати разом з такою податковою декларацією доповнення до такої декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід’ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання. Платник податків, який подає звітність в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі.

Для забезпечення можливості платниками податків подання в електронному вигляді доповнення до декларації з поясненням його подання в усіх формах податкової звітності, затверджених в установленому порядку, передбачено спеціально відведене місце для складання такого доповнення за довільною формою.

Тобто, платники податків, які подають податкові декларації (розрахунки) засобами електронного зв’язку, можуть надати пояснення до них в контролюючі органи в електронній формі.

«Паперова» звітність скорочується – платники

Дніпропетровщини звітують он-лайн

У жовтні поточного року надали звітність засобами телекомунікаційного зв`язку 18837 платників ПДВ або 99,4% від загальної кількості звітуючих з цього податку.

Також у жовтні 2017 року по сумах нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування прозвітувало 52042 платника. З них електронним сервісом скористалися 45886 платників, або 88,2%.

«Триває тенденція щодо скорочення «паперової» звітності – все більше платників переконуються у зручності он-лайн взаємодії із органами ДФС. Основні переваги – відсутність черг, економія часу, менше витрат. Разом із удосконаленням електронних сервісів все це сприяє оптимізації роботи бізнесу», – зазначає перший заступник начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Вікторія Каліногорська.

Удосконалено Порядок інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що 24.11.2017 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 №878 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 25 травня 2016 р. №364» (далі – Поствнова №878).

Внесеними Постановою №878 змінами вдосконалено Порядок, який визначає механізм взаємодії органів доходів і зборів, державних органів, уповноважених на здійснення державного санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного, радіологічного контролю, та підприємств за принципом «єдиного вікна» із застосуванням інформаційно-телекомунікаційної системи органів доходів і зборів, а також механізм обміну інформацією та документами між органами доходів і зборів та державними органами, уповноваженими на видачу документів, що підтверджують дотримання обмежень під час переміщення товарів через митний кордон України (далі – Порядок).

Дії Порядку поширено на операції із переміщення товарів у всіх митних режимах.

Порядком передбачено:

– поширення механізму «єдиного вікна» на переміщення товарів за періодичними митними деклараціями та попередніми деклараціями, які містять повний обсяг даних (типу ЕА);

– зменшення кількості сканованих документів шляхом надання контролюючим органам необхідних відомостей, які наявні у попередній декларації;

– визначення контролюючими органами в електронному повідомленні підприємству вичерпного переліку оригіналів документів, які мають бути пред’явлені/передані під час проведення огляду.

Постанову №878 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 24.11.2017 №222

Права платників податків закріплено

у Податковому кодексі України

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує.

Дотримання прав і свобод громадянина пріоритет буд-якої держави.

У Конституції України розділ ІІ присвячено правам і свободам людини і громадянина.

Відповідно до ст.24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Права і свободи людини і громадянина, закріплені Конституцією України, не є вичерпними (ст.22 Конституції України).

Так, ст.17 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) визначені права платників податків.

Зокрема, платник податків – фізична особа має право:

 безоплатно отримувати у контролюючих органах, у тому числі і через мережу Інтернет, інформацію про податки та збори і нормативно-правові акти, що їх регулюють, порядок обліку та сплати податків та зборів, права та обов’язки платників податків, повноваження контролюючих органів та їх посадових осіб щодо здійснення податкового контролю;

 представляти свої інтереси в контролюючих органах самостійно, через податкового агента або уповноваженого представника;

 вимагати від контролюючих органів проведення перевірки відомостей та фактів, що можуть свідчити на користь платника податків;

 на нерозголошення контролюючим органом (посадовими особами) відомостей про такого платника без його письмової згоди та відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, державну, комерційну чи банківську таємницю та стали відомі під час виконання посадовими особами службових обов’язків, крім випадків, коли це прямо передбачено законами;

 на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому ПКУ;

 на повне відшкодування збитків (шкоди), заподіяних незаконними діями (бездіяльністю) контролюючих органів (їх посадових осіб), у встановленому законом порядку;

 самостійно обирати спосіб взаємодії з контролюючим органом в електронній формі через електронний кабінет, якщо інше не встановлено ПКУ;

 реалізовувати через електронний кабінет права та обов’язки, передбачені ПКУ та які можуть бути реалізовані в електронній формі засобами електронного зв’язку.

Якщо підприємством не встановлено ліміт каси, то

до такого підприємста застосовується фінансова санкція

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що відповідно до абзацу першого п.5.8 глави 5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637, зі змінами і доповненнями, якщо підприємством ліміт каси не встановлено (незалежно від причин такого невстановлення), то ліміт такої каси вважається нульовим. У цьому разі вся готівка, що перебуває в його касі на кінець робочого дня і не здана підприємством відповідно до обслуговуючого відділення банку, вважається понадлімітною.

Згідно із абзацем 2 ст.1 Указу Президента України від 12.06.1995 №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» зі змінами і доповненнями у разі перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах, до підприємства застосовується фінансова санкція у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день.

Сума наданої фізичній особі позики списується у

зв’язку із смертю такої фізичної особи: що з ПДФО?

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що згідно із п.162.3 ст.162 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) у разі смерті платника податку або оголошення його судом померлим чи визнання безвісно відсутнім або втрати ним статусу резидента (за відсутності податкових зобов’язань як нерезидента згідно із ПКУ) податок на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) за останній податковий період справляється з нарахованих на його користь доходів. Відповідно до цього останнім податковим періодом вважається період, який закінчується днем, на який відповідно припадає смерть такого платника податку, винесення такого судового рішення чи втрата ним статусу резидента. У разі відсутності нарахованих доходів податок сплаті не підлягає. 

При цьому слід зазначити, що згідно з п.99.1 ст.99 ПКУ грошові зобов’язання фізичної особи у разі її смерті або оголошення судом померлою виконуються її спадкоємцями, які прийняли спадщину (крім держави), в межах вартості майна, що успадковується, та пропорційно частці у спадщині на дату її відкриття.

Отже, у разі списання юридичною особою заборгованості по позиці у зв’язку із смертю фізичної особи – боржника, ПДФО на суму отриманих доходів нараховується на загальних підставах та перераховується податковим агентом з нарахованих на його користь доходів. У разі відсутності нарахованих доходів на користь такого платника податків або спадкоємців нарахований ПДФО сплаті не підлягає.

Відповідність умов контрольованих оперцій

принципу «витягнутої руки» при експорті

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра звертає увагу платників на те, що експорт товарів, які мають біржове котирування, має проходити через спеціальну процедуру підтвердження відповідності їхніх умов принципу «витянутої руки».

Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) визначено джерела інформації, що повинні використовувати платники податків під час аналізу вказаних операцій.

Так, п.п.39.2.1.3 п.п.39.2.1 п.39.2 ст.39 ПКУ для контрольованих операцій з вивезеня в митному режимі експорту визначено: для встановлення відповідності умов указаних контрольованих операцій принципу «витягнутої руки» використовують діапазон цін на такі товари, що склалися на товарній біржі.

Позиції товарів, що мают біржове котирування, та світових товарних бірж для кожної групи товарів визначено у Переліку товарів, що мають біржове котирування, та світових товарних бірж для встановлення відповідності умов контрольованих оперцій принципу «витягнутої руки», затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.2016 №616.

Термін подання звіту про використання

доходів (прибутків) неприбуткової організації

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, що відповідають вимогам, встановленим у п.п.133.4.1 п.133.4 ст.133 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ), зокрема, які внесені контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі – Звіт) відповідно до п.п.49.18.3 п.49.18 ст.49 ПКУ подається за базовий звітний (податковий) рік протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Звіт за 2017 рік подається за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 №553 зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 28.04.2017 №469. Разом зі Звітом такі неприбуткові підприємства, установи та організації подають до контролюючого органу річну фінансову звітність.

Декретна відпустка у фізичної особи – підприємця:

чи можливо тимчасово припинити підприємницьку діяльність?

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що порядок проведення державної реєстрації припинення юридичної особи та порядок державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця визначено Законом України від 15.05.2003 №755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 755).

Законом №755 та іншими нормативно-правовими актами не передбачено тимчасове припинення підприємницької діяльності.

Механізм надання платниками податків інформації

щодо типу помилок у визначенні ознаки належності до спец режиму

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує.

Державна фіскальна служба України (далі – ДФС) у зв’язку із численними запитами платників ПДВ щодо шляхів мінімізації впливу окремих помилок, допущених платниками при відображенні у номері податкових накладних та розрахунків коригування до них (далі – ПН/РК), складених за операціями з постачання сільськогосподарських товарів/послуг у межах спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, порядок застосування якого визначався ст.209 (крім п.209.18 цієї статті), та окремо – п.209.18 ст.209 розділу V Податкового кодексу України (далі – ПКУ), який був діючим до 1 січня 2017 року (далі – спецрежим), у листі від 28.11.2017 №32659/7/99-99-15-03-02-17 «Про помилки при визначенні ознаки у номері податкової накладної» (далі – лист ДФС №32659) повідомила про механізм надання платниками податків інформації щодо типу помилок у визначенні ознаки належності до спецрежиму, допущених в окремих ПН.

ДФС звернула увагу платників ПДВ на таке.

1. Надання платниками податків інформації, яка встановлює відповідність між ознакою, зазначеною в номері ПН/РК (а саме підтвердження ознаки їх належності до спецрежиму, або навпаки), із операціями, здійсненими ними в період дії спецрежиму і за якими такі ПН було складено, відбувається шляхом складання та подання до ДФС окремого документа: Повідомлення у вигляді розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі – Повідомлення-РК).

2. Подання Повідомлень-РК до ДФС здійснюється із застосуванням механізму, що використовується для направлення на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) РК.

3. Повідомлення-РК складається за чинною на сьогодні формою Додатка 2 до ПН – Розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної.

4. Повідомлення-РК може бути складене виключно до ПН, які відповідають таким критеріям:

дата складання ПН припадає на період з 01.07.2015 по 31.12.2016;

дата реєстрації ПН в ЄРПН – не пізніше 15.01.2017;

сума податку, зазначена в таких ПН, відображена у розділі І «Податкові зобов’язання» податкових декларацій, які були подані в межах спецрежиму (декларації за формою 0121-0123 та 0130) або за якими здійснювалися розрахунки з бюджетом (декларація за формою 0110);

 сума податку, зазначена в таких ПН, відображена у розділі І «Податкові зобов’язання» Додатка 5 до податкової декларації з податку на додану вартість «Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)»;

 ПН були включені до складу податкових зобов’язань того звітного періоду, на який припадає дата їх складання (незалежно від дати реєстрації таких ПН в ЄРПН).

5. Подання Повідомлень-РК до ДФС здійснюється платниками податку лише в період з 28.11.2017 по 08.12.2017 включно.

6. Інформація від ДФС щодо прийняття Повідомлень-РК буде надана платникам після закінчення терміну їх прийняття (після 08.12.2017), незалежно від дати подання Повідомлення-РК до ДФС, за результатами їх опрацювання щодо відповідності поданим раніше ПН/РК та податковій звітності.

Інформація буде надана ДФС шляхом надсилання платнику квитанції з інформацією про прийняття Повідомлення-РК або про відмову в його прийнятті із зазначенням причин відмови.

Лист ДФС №32659 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням

http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72598.html

З початку року на соціальний захист мешканців Дніпропетровщини

надійшло понад 9 млрд. грн. єдиного внеску

У Дніпропетровській області протягом січня – жовтня 2017 року від платників регіону надійшло 9 млрд. 77,3 млн. грн. єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що на 1 млрд. 411,8 млн. грн. більше фактичних надходжень десяти місяців 2016 року. Про це повідомив в.о. начальника управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Владислав Воінов.

При цьому, лише в жовтні поточного року платники єдиного внеску Дніпропетровської області перерахували на рахунки Державного казначейства 958 млн. грн. Порівняно з жовтнем 2016 року надходження зросли на 38 відсотків, або на 268,1 млн. грн.

«Своєчасна сплата ЄСВ – це не лише обов’язок перед державою, але й захищені соціальні гарантії для кожного», – наголошує Владислав Воінов.

Особливості складання Повідомлення-РК

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує.

Державна фіскальна служба України (далі – ДФС) з метою мінімізації впливу помилок, допущених платниками податку при визначенні в податкових накладних/розрахунках коригування (далі – ПН/РК) ознаки їх належності до спец режиму, у листі від 28.11.2017 №32659/7/99-99-15-03-02-17 «Про помилки при визначенні ознаки у номері податкової накладної» (далі – лист ДФС №32659) повідомила про особливості складання Повідомлення у вигляді розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі – Повідомлення-РК) залежно від певної ситуації.

Розглянемо ситуацію, коли у зареєстрованій в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) ПН, складеній за операціями з постачання сільськогосподарських товарів/послуг у межах спецрежиму (в частині, регламентованій ст.209 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ), крім п.209.18 ст.209 розділу V ПКУ) не вказано ознаку її належності до спецрежиму (код «2» після першого знака дробу у номері ПН) або такий код вказано після другого знака дробу у номері ПН, але така ПН відображена в складі податкових зобов’язань у податковій звітності, яка подавалася у межах спецрежиму (декларації за формами 0121-0123).

У цьому випадку до ПН складається та подається до ДФС Повідомлення-РК, в якому:

1) у заголовній частині зазначаються реквізити ПН, до якої подається таке Повідомлення-РК (дата складання, номер ПН, вказаний при її реєстрації в ЄРПН, індивідуальні податкові номери постачальника (продавця), отримувача (покупця), їх найменування);

2) у другій частині порядкового номера Повідомлення-РК (після знака дробу) проставляється умовний код «7»;

3) у полі «Дата складання» зазначається дата «31.12.2016». Будь-які інші цифри у цьому полі (інша дата) не повинні бути вказані;

4) у графі 1 «№ з/п рядка податкової накладної, що коригується» вказується «1»;

5) у графі 2 «Причина коригування» розділу Б табличної частини Повідомлення-РК вказується причина коригування, а саме текст такого змісту: «Надання інформації про зареєстровану в ЄРПН ПН на операції з постачання сільськогосподарської продукції власного виробництва, в якій помилково не зазначено у другій частині порядкового номера після першого знака дробу – код «2»;

6) інші графи табличної частини розділів А та Б такого Повідомлення-РК не заповнюються (повинні бути пустими; нулі, прочерки чи будь-які інші знаки в них не зазначаються).

Звертаємо увагу на причини, з яких у прийнятті Повідомлення-РК може бути відмовлено, а саме, якщо:

1. Повідомлення-РК містить будь-яку іншу інформацію, ніж та, що передбачена листом ДФС №32659.

2. Повідомлення-РК складено до ПН, яка відображена у податковій звітності (декларації та Додатку Д5) за звітний період, який не відповідає даті складання такої ПН.

3. Повідомлення-РК складено до ПН, яка не відображена у податковій звітності (декларації та/або Додатку Д5).

4. При складанні Повідомлення-РК не дотримано вищезазначених особливостей складання.

Нагадуємо, що подання Повідомлень-РК до ДФС здійснюється платниками податку лише в період з 28.11.2017 по 08.12.2017 включно.

Лист ДФС №32659 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням

http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72598.html

Увага платників! Зміни до Порядку обліку платників

податків і зборів наберуть чинності 08.12.2017

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра доводить до відома платників, що 28.11.2017 у бюлетені «Офіційний вісник України» №93 опубліковано наказ Міністерства фінансів України від 06.10.2017 №839 «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 31.10.2017 за №1328/31196 (далі – Наказ №93), який набуває чинності через 10 днів з дня його офіційного опублікування, а саме: 08.12.2017.

Наказом №93 урегульовано порядок дій та обліку платників податків у разі неподання у строки та у випадках, передбачених Податковим кодексом України (далі – ПКУ), заяв або документів для взяття на облік в контролюючих органах.

Наказом №93 уточнюються повноваження головних управлінь ДФС в областях, м. Києві, Офісу великих платників податків ДФС (далі – ГУ), державних податкових інспекцій у районах, містах (крім міста Києва), районах у містах, об’єднаних державних податкових інспекцій (далі – ДПІ) у частині реалізації процедур обліку платників податків відповідно до функцій, визначених статтями 191 та 193 ПКУ.

Передбачено, що ДПІ здійснюють процедури обліку платників податків, які не передбачають одночасного виконання або завершення яких можливе без виконання інших процедур або функцій, що належать до повноважень ГУ.

Наказом №93 уточнюється порядок подання та заповнення повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП у разі створення відокремленого підрозділу юридичної особи з місцезнаходженням за межами України.

Наказом №93 також вносяться зміни до довідок, повідомлень, відомостей, що формуються та видаються контролюючими органами, та встановлюється, що такі документи можуть бути підписані не тільки керівником або заступником керівника, але і уповноваженою особою контролюючого органу.

Платникам податків, місцезнаходження (місце проживання)

яких тимчасово окупована територія, про застосування деяких норм податкового законодавства

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що п.п.38.2. п.38 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що на період проведення антитерористичної операції для платників податків, місцезнаходженням (місцем проживання) яких станом на 14 квітня 2014 року була тимчасово окупована територія та/або територія населених пунктів на лінії зіткнення і які станом на 1 січня 2017 року не змінили своє місцезнаходження (місце проживання) із зазначених територій на іншу територію України:

1) зупиняється нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені за несвоєчасне погашення визначених станом на 14 квітня 2014 року грошових зобов’язань;

2) зупиняється застосування норм статей 59, 60 (в частині податкових вимог), 87 – 101 ПКУ.

Відлік строку давності, визначений статтею 102 ПКУ, зупиняється на період, протягом якого до платників податків, зазначених у п.п.38.2. п.38 підрозділу 10 розділу XX ПКУ, не застосовувалися заходи стягнення, передбачені статтями 59, 60, 87 – 101 ПКУ.

Підпунктом 38.3 п.38 підрозділу 10 розділу XX ПКУ встановлено, що для платників податків – самозайнятих фізичних осіб під час особливого періоду, визначеного Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», призваних на військову службу під час мобілізації або залучених до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, норми підпункту 38.2 п.38 підрозділу 10 розділу XX ПКУ застосовуються на весь строк їх військової служби.

У разі внесення змін у дані платника,

довідка за формою №34-ОПП підлягає заміні

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра звертає увагу платників. Відповідно до п.9.4 розділу ІХ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок), у разі внесення змін у дані, що вказуються у довідці за формою №34-ОПП (найменування (прізвище, ім’я, по батькові), місцезнаходження (місце проживання) платника податків, керівника, контролюючого органу, в якому платник податків перебуває на обліку, тощо), довідка за формою №34-ОПП підлягає заміні у контролюючому органі.

Для отримання нової довідки платник податків подає до контролюючого органу за основним місцем обліку звернення із зазначенням причин заміни та доданою до нього старою довідкою. Контролюючий орган протягом двох робочих днів після такого звернення видає (надсилає) платнику податків нову довідку.

У такому самому порядку видається дублікат довідки замість зіпсованої чи втраченої або копія довідки. У разі втрати довідки нова довідка видається за заявою платника податків, в якій надаються пояснення і викладаються обставини втрати довідки або до якої додані документи, що підтверджують факт втрати довідки.

Про видачу кожної довідки за формою №34-ОПП робиться запис у журналі за формою №14-ОПП, а відповідний запит зберігається у реєстраційній частині облікової справи платника податків.

Юридична особа – платник єдиного податку третьої групи

має право вносити кошти до статутного капіталу іншої юридичної особи

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що відповідно до п.291.3 ст.291 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) юридична особа може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 розділу ХІV ПКУ, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному главою 1 розділу ХІV ПКУ.

Не можуть бути платниками єдиного податку суб’єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків (п.п.291.5.5 п.291.5 ст.291 ПКУ).

Слід зауважити, що частка засновників у розмірі не менше 75 відсотків статутного капіталу юридичної особи, яка планує обрати спрощену систему оподаткування, повинна належати юридичним особам – платникам єдиного податку.

Отже, ПКУ не заборонено юридичній особі – платнику єдиного податку третьої групи вносити кошти або майно до статутного капіталу іншої юридичної особи (бути засновником іншої юридичної особи).

Термін дії ліцензії на оптову торгівлю алкогольними напоями закінчився:

чи потрібно придбавати нову ліцензію

для реалізації залишків алкогольних напоїв?

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що згідно зі ст.15 Закону України від 19.12.1995 №481/95 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі – Закон №481) оптова і роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами можуть здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензій.

Тобто, Законом №481 реалізація залишків алкогольних напоїв без ліцензії не передбачена.

Порядок видачі ліцензій на право оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами визначений статтею 15 Закону №481.

Екологічний податок: до якого бюджету платити?

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра звертає увагу, що відповідно до п.250.5 ст.250 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники екологічного податку (далі – податок) перераховують суми податку, що справляється за викиди, скиди забруднюючих речовин та розміщення відходів, одним платіжним дорученням на рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, які забезпечують розподіл цих коштів у співвідношенні, визначеному законом.

Платники податку, який справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк, перераховують суми податку до державного бюджету, які використовуються відповідно до Закону України «Про поводження з радіоактивними відходами» та Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік. За рішенням платника податку сума податку може сплачуватися щомісяця в розмірі однієї третьої частини планового обсягу за квартал із перерахунком за результатами базового податкового (звітного) періоду (п.250.6 ст.250 ПКУ).

Реалізація і захист прав людини та правозахисна діяльність

має особливо важливе значення у сфері податкових відносин

В рамках реалізації прав людини, у тому числі учасників антитерористичної операції, членів їх сімей та внутрішньо переміщених осіб та постраждалих внаслідок зазначеної операції ГУ ДФС у Дніпропетровській області доводить до відома коментар начальника юридичного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області Басана Олега Олександровича

«Сучасний світ неможливо уявити без прав людини, які основані на принципах свободи, рівності, справедливості і які носять універсальний характер, які є необхідними умовами життя людини в цивілізованому суспільстві і мають бути безумно визнані та охоронювані державою.

Одним із основних принципів діяльності органів Державної фіскальної служби в Україні є забезпечення додержання та можливості реалізації прав людини, а також гарантування законності та правопорядку в системі оподаткування.

Таким чином, реалізація і захист прав людини та правозахисна діяльність набуває особливо важливого значення у сфері податкових відносин. Враховуючи те, що податкове законодавство України є одним із самих складних в правовій системі в якому спостерігається тенденція щодо його нестабільності, зрозумілість трактування норм та положень є необхідною передумовою його життєздатності та прийняття до застосування всіма суб’єктами відносин, що виникають в процесі оподаткування.

Ефективність захисту прав платників податків визначається ст.ст. 6, 8, 13 і 19 Конституції України, що забезпечує належний захист прав платників податків.
Водночас, статтею 67 Конституції України чітко визначено обов’язок кожного громадянина України сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законами України. Частиною 5 ст.41 передбачено право кожної людини і громадянина захищати свої права та свободи від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.

Передбачені Основним законом права та гарантії поширюються на сферу податкових правовідносин.

Для забезпечення соціального захисту та допомоги учасникам бойових дій, які захищають незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, і беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, вітчизняним законодавством передбачено ряд пільг, в тому числі щодо сплати податків і зборів.

1. Так зокрема, не включають до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та не оподатковується податком на доходи фізичних осіб сума щорічної разової грошової допомоги, яку надають учасникам антитерористичної операції (далі – АТО) (стаття 165 ПКУ та згідно із Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»).

З метою заохочення громадян до підтримки захисників України, встановлено, що не оподатковується податком на доходи  фізичних осіб доходи учасника бойових дій під час АТО, отримані в якості благодійної допомоги.

Також, передбачається пільга і для самих благодійників – не оподатковуватимуть доходи, отримані ними для надання благодійної допомоги учасникам АТО.

Поряд з цим, не оподатковуються доходи у вигляді благодійної допомоги, наданої міжнародними благодійними організаціями особам, що проживають на території проведення АТО або особам, які вимушено її покинули.

2. Крім цього, не підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, пенсії людей, які стали інвалідами під час АТО, а також пенсії, які надаються членам сімей загиблих у зоні АТО.

3. Що стосується сплати військового збору, то Податковим кодексом передбачено звільнення від оподаткування цим збором доходів у вигляді грошового забезпечення на час безпосередньої участі особи в антитерористичній операції.

4. Для учасників АТО також передбачена пільга щодо сплати земельного податку. Звільнення від сплати податку за земельні ділянки поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм, встановлених статтею 281 ПКУ.

5. Також, положенням Податкового кодексу встановлено, звільнення від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України шоломів, бронежилетів та інших спецзасобів захисту, оптичних приладів для зброї, а також ліків і медикаментів, призначених для учасників АТО, чиє здоров’я було порушене.

6. Якщо особа не змогла вчасно подати податкову звітність через те, що вона перебувала у зоні АТО або на цій території розташоване її підприємство, вона звільняється від відповідальності, оскільки АТО є форс-мажорною обставиною. Але даний факт обов’язково повинен бути засвідчений Торгово-промисловою палатою, яка видає відповідне свідоцтво.

7. Фізичні особи – підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність – призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь період їх військової служби звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб та єдиного податку.

Якщо зазначені особи мають найманих працівників і на строк своєї військової служби уповноважують іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, то обов’язок з нарахування та утримання податку на доходи фізичних осіб з таких виплат на строк військової служби самозайнятої особи несе ця уповноважена особа.

Податок на доходи фізичних осіб, що був нарахований та утриманий уповноваженою особою з таких виплат фізичним особам, сплачується до бюджету демобілізованою самозайнятою особою протягом 180 календарних днів з першого дня її демобілізації без нарахування штрафних і фінансових санкцій.

Податкова звітність про суми податку, нарахованого та утриманого протягом строку військової служби самозайнятої особи уповноваженою особою з найманих працівників, подається демобілізованою самозайнятою особою, без нарахування штрафних і фінансових санкцій.

8. Платники єдиного внеску, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь строк їх військової служби звільняються від нарахування, обчислення, сплати єдиного внеску та ведення обліку.

Підставою для такого звільнення є заява фізичної особи – підприємця та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які подаються до органу ДФС фізичною особою – підприємцем протягом 10 днів після її демобілізації.

Якщо платник єдиного внеску має найманих працівників і на строк своєї військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, уповноважує іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, його зобов’язання здійснює така уповноважена особа.

Єдиний внесок, що був нарахований уповноваженою особою з таких виплат, сплачується до бюджету демобілізованою фізичною особою – підприємцем протягом 180 календарних днів з першого дня її демобілізації без нарахування штрафних і фінансових санкцій. При цьому демобілізована фізична особа – підприємець у заяві зазначає дані про нарахований єдиний внесок на суму таких виплат уповноваженою особою протягом строку військової служби фізичної особи – підприємця.

Звітність про нарахований єдиний внесок протягом строку військової служби фізичної особи – підприємця уповноваженою особою на суми виплат найманим працівникам та іншим особам подається демобілізованою фізичною особою – підприємцем без нарахування штрафних і фінансових санкцій.

Для платників єдиного внеску призваних на військову службу під час мобілізації або залучених до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь строк їхньої військової служби зупиняється застосування норм статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI в якій передбачені заходи впливу та стягнення».

За інформацією ГУ ДФС у Дніпропетровській області

ьнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI в якій передбачені заходи впливу та стягнення».

За інформацією ГУ ДФС у Дніпропетровській області