ГоловнаНовиниДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує!

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує!

Опубліковано Ср, 20/06/2018

Облік ПДВ при реорганізації юридичної особи

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що згідно з пп. «б» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України від 02.12.010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) реєстрація платника ПДВ діє до дати анулювання його реєстрації.

Якщо товари/послуги, необоротні активи, суми ПДВ по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник ПДВ в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника ПДВ зобов’язаний визначити податкові зобов’язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника ПДВ внаслідок реорганізації платника ПДВ шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону (п. 184.7 ст. 184 ПКУ).

Відповідно до п. 196.1.7 ст. 196 ПКУ операції з реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення та перетворення) юридичних осіб не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Підпунктом «а» п. 198.5 ст. 198 ПКУ визначено, що платник ПДВ зобов’язаний, зокрема, нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися в операціях, що не є об’єктом оподаткування (крім випадків проведення операцій, передбачених пп. 196.1.7 п. 196.1 ст.196 ПКУ).

Отже, платник ПДВ, що реорганізується шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону, не здійснює ні нарахування податкових зобов’язань на товари/послуги, необоротні активи, суми ПДВ по яких були включені до складу податкового кредиту, і які не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такого платника ПДВ, ні зменшення податкового кредиту по операціях з їх придбання.

Понад 5,2 млрд. грн. єдиного внеску надійшло

від платників Дніпропетровщини

Впродовж п’яти місяців 2018 року органи фіскальної служби Дніпропетровщини забезпечили надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на загальну суму 5 млрд. 227,6 млн. грн. Якщо цей показник порівняти з січнем – травнем 2017 року, то цьогорічна сплата єдиного внеску збільшилась на 932,1 млн. грн.

При цьому, лише у травні поточного року платники єдиного внеску Дніпропетровської області перерахували на рахунки Держказначейства 1 млрд. 89,9 млн. грн., що на 200,3 млн. грн. більше травневих надходжень минулого року.

Нагадуємо, що єдиний внесок засобами програмного забезпечення автоматично розподіляється Державною казначейською службою України за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування відповідно до визначених пропорцій та перераховується за призначенням – на рахунки, відкриті в Державній казначейській службі на ім’я фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування і пенсійного страхування.

Касові операції: особливості оприбутковування готівки

та застосування КОРО

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує, що відповідно до Постанови Правління Національного банку України від 24.05.2018 № 54 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України», яка набула чинності 01.06.2018, у новій редакції викладено п. 11 розділу І Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148 (далі – Положення № 148).

Так, відповідно до п. 11 розділу І Положення № 148 готівка, що надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки в повній сумі.

Оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Оприбуткуванням готівки в касах фізичних осіб-підприємців, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх товарними чеками (квитанціями) і веденням книги обліку доходів і витрат (або книги обліку доходів), є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у книзі обліку доходів і витрат (або книзі обліку доходів) на підставі товарних чеків (квитанцій).

Оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, а також у касах фізичних осіб-підприємців, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та/або книги обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) без ведення касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень на підставі даних розрахункових документів шляхом формування та друку фіскальних звітних чеків і їх підклеювання до відповідних сторінок КОРО/занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО.

Крім того, чітко визначено питання застосування КОРО.

Суб’єкти господарювання, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та/або КОРО, використовують КОРО для:

1) підклеювання та зберігання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках КОРО;

2) здійснення операцій із розрахунковими квитанціями в разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії;

3) обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, перевірок конструкцій та програмного забезпечення РРО.

Крім того, внесено зміни до абзацу третього пп. 3 п. 29 розділу ІІІ Положення № 148, який викладено у такій редакції: «документом, що свідчить про здавання виручки до банку та є підтвердженням оприбуткування готівки в касі суб’єктів господарювання, є, примірник супровідної відомості до сумки з готівковою виручкою (готівкою), засвідчений підписом та відбитком печатки інкасатора-збирача».

Платники Дніпропетровщини задекларували

за 2017 рік доходів на суму понад 2,7 мільярдів гривень

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує, що в рамках кампанії декларування доходів, отриманих у 2017 році, є три важливі дати: перша – із 1 січня 2018 року платники податків подають декларації про доходи; друга – до 1 травня платники закінчують подавати декларації про доходи; третя – до 1 серпня платники самостійно сплачують податок із задекларованих доходів. Варто зазначити, в межах декларування доходів впродовж року, громадяни можуть подавати декларації задля отримання податкової знижки.

Як зазначила в.о. заступника начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Ірина Сікіріна: «До територіальних органів ГУ ДФС у Дніпропетровській області громадяни та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність подали 41045 декларацій про майновий стан і доходи за 2017 рік, з яких 4866 декларацій подано з метою отримання податкової знижки».

Загальна сума задекларованого ними оподатковуваного доходу за 2017 рік становить 2 млрд. 677,7 млн. грн. Слід відмітити, що цьогоріч свої доходи понад 1 млн.грн задекларували 234 громадянина.

Згідно з поданими деклараціями самостійно визначена до сплати сума податку на доходи фізичних осіб склала 91,2 млн. грн, що на 3,8 млн. грн. менше, ніж у минулому році, а військового збору – 12,05 млн. грн., що на 1,9 млн. грн. менше, ніж у минулому році.

Відповідно до норм Податкового кодексу України, відповідальність за порушення порядку заповнення документів податкової звітності, несуть, зокрема, фізичні особи – платники податків та їх законні чи уповноважені представники у випадках, передбачених законом.

 

До уваги платників! Оприлюднено нові рахунки для сплати податків

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що Державна казначейська служба України повідомила про застосування з 02.07.2018 рахунків для зарахування доходів до державного та місцевих бюджетів за новими реквізитами, які будуть відкриті на балансі Державної казначейської служби України (далі – ДКСУ) (МФО 899998).

З новими рахунками для сплати податків, зарахування на які розпочнеться з 02.07.2018 платникам Дніпропетровської області можливо ознайомитись на головній сторінці субсайту ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області за посиланням

http://www.treasury.gov.ua/reg/control/dnp/uk/publish/category/918914

та на офіційному субсайті Теріторіальні органи ДФС у Дніпропетровській області за посиланням http://dp.sfs.gov.ua/byudjetni-rahunki/

Внесено зміни до Порядку перерахування до державного бюджету митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує, що 08.06.2018 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 07.05.2018 № 493, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.05.2018 за № 628/32080 (далі – Наказ № 493), яким внесено зміни у наказ Міністерства фінансів України від 01.11.2017 № 898 «Про затвердження Порядку перерахування до державного бюджету митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 23.11.2017 за № 1429/31297.

Наказ № 493 розроблено відповідно до частини сьомої ст. 298 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI зі змінами та доповненнями.

Внесенеми Наказом № 493 змінами передбачено перенесення термінів переведення обслуговування платників через депозитні рахунки 3734, а саме:

1) переведення підприємств на обслуговування через депозитні рахунки 3734, відкриті в Державному казначействі України на ім’я ДФС України, для зарахування авансових платежів (передоплати) здійснюється поетапно:

на перехідний період (з 15.01.2018 до 15.04.2019) – за рішенням підприємства;

з 16.04.2019 – на постійній основі;

2) протягом перехідного періоду:

з 18.03.2019 сплата та зарахування грошових коштів у вигляді авансових платежів (передоплати) підприємств на депозитні рахунки 3734, відкриті в ГУ Казначейства в м. Києві на ім’я митниці ДФС України, припиняються в установленому порядку;

з 16.04.2019 порядок розрахунково-касового обслуговування через органи Державного казначейства України митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України, Державної митної служби України від 24.01.2006 № 25/44, застосовується виключно щодо операцій по перерахуванню до державного бюджету митних та інших передбачених законодавством платежів, сплачених в перехідний період, а також грошових коштів, внесених підприємствами як грошова застава, в разі якщо така застава підлягає перерахуванню до державного бюджету.

Наказ № 493 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 08.06.2018 № 044.

Компенсація вартості проїзду працівника: чи є база нарахування ЄСВ?

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує, що базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) для роботодавців – підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або інших умовах, передбачених законодавством, є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону про оплату праці, та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 7 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями).

Витрати на відрядження, зокрема вартість проїзду, компенсаційні виплати, які виплачуються при переїзді на роботу в іншу місцевість згідно з чинним законодавством, не належать до фонду оплати праці (п. 3.15 розділу 3 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстатом України від 13.01.2004 № 5).

Крім того, згідно з п. 6 розділу І Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2013 № 1170, зазначені вище витрати на відрядження (вартість проїзду) належать до виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується ЄСВ.

Враховуючи вищевикладене, суми компенсації вартості проїзду в громадському транспорті, виплачені найманому працівникові при виконанні службових обов’язків, не є базою нарахування ЄСВ.

До уваги суб’єктів господарювання! Обов’язковий продаж валюти

на рівні 50 відсотків продовжено до 13 грудня 2018 року

Головне управління ДФС у Дніпропетровській повідомляє, що 14.06.2018 набрала чинності Постанова Правління Національного банку України від 12.06.2018 № 65 «Про запровадження обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті та встановлення розміру обов’язкового продажу таких надходжень» (далі – Постанова № 65).

З метою підтримки стабільності валютного ринку України Правління Національного банку України Постановою № 65 встановило вимогу щодо обов’язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України надходжень в іноземній валюті із-за кордону на користь юридичних осіб, які не є уповноваженими банками, фізичних осіб – підприємців, іноземних представництв (крім офіційних представництв), на рахунки, відкриті в уповноважених банках для ведення спільної діяльності без створення юридичної особи, а також надходжень в іноземній валюті на рахунки резидентів, відкриті за межами України на підставі індивідуальних ліцензій Національного банку України.

Вищезазначені надходження в іноземній валюті підлягають обов’язковому продажу на міжбанківському валютному ринку України уповноваженим банкам та/або Національному банку України у розмірі 50 відсотків. Решта надходжень в іноземній валюті залишається в розпорядженні резидентів та нерезидентів і використовується ними відповідно до правил валютного регулювання.

Постанова № 65 діє до 13 грудня 2018 року (включно).

Постанову № 65 розміщено на сторінці офіційного Інтернет-предстаництва Національного банку України у рубриці «Офіційне опублікування нормативно-правових актів» за посиланням

https://bank.gov.ua/document/download?docId=71584909

Про забезпечення органів місцевого самоврядування

податковою інформацією щодо податкового боргу з місцевих податків

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує, що ДФС України листом від 07.06.2018 № 17208/7/99-99-12-02-03-17 «Про забезпечення органів місцевого самоврядування податковою інформацією щодо податкового боргу з місцевих податків» (далі – Лист ДФС № 17208) повідомила наступне.

Питання оприлюднення інформації про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, у тому числі й з місцевих податків врегульовано п. 35.4 ст. 35 Податкового кодексу України від 02.12.010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс), з дотриманням вимог Порядку формування і оприлюднення інформації щодо суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.02.2015 № 67 «Про затвердження форм інформації щодо сплати податків суб’єктами природних монополій та суб’єктами господарювання, які є платниками рентної плати за користування надрами; інформації щодо суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, та порядку їх оприлюднення».

Відповідно до вимог п. 35.4 ст. 35 Кодексу, згідно з Положенням про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 835, ДФС України як розпорядник інформації забезпечує оприлюднення, зокрема, інформації про суб’єктів господарювання, в тому числі фізичних осіб-підприємців, які мають податковий борг. Вказана інформація із зазначенням сум боргу окремо до державного та місцевого бюджетів розміщується щомісячно в сервісі «Відкриті дані» на головній сторінці офіційного веб-порталу ДФС України (www.sfs.gov.ua) та рубриці «Податки» Єдиного державного веб‑порталу відкритих даних (www.data.gov.ua).

Повна інформація із зазначеного питання розміщена на офіційному сайті (веб-порталі) Державної фіскальної служби України на Головному порталі у розділі «Довідники, реєстри, переліки» підрозділі «Переліки» за адресою: http://sfs.gov.ua/dovidniki–reestri–perelik/pereliki-/

Більш детальніше у Листі ДФС № 17208, який розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням

http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72929.html

Вартість пально-мастильних матеріалів для заправки вантажного автомобіля включається до складу витрат ФОП-«загальносистемника»

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що відповідно до пп. 177.4.1 п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем (далі – ФОП), зокрема, належать витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат.

Отже, ФОП, що застосовує загальну систему оподаткування, має право включити до складу витрат вартість придбаних пально-мастильних матеріалів для заправки вантажного автомобіля.

Проте, звертаємо увагу, що списання палива і мастильних матеріалів здійснюється виходячи з даних пробігу автомобіля та норм витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті, затверджених наказом Міністерства транспортту України від 10.02.1998  № 43 «Про затвердження Норм витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті» зі змінами та доповненнями.

З початку року ГУ ДФС у Дніпропетровській області забезпечено відшкодування майже 4,3 млн. грн. збитків

За 5 місяців 2018 року в провадженні слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області перебувало 391 кримінальне провадження.

З 88 закінчених кримінальних проваджень на розгляд до суду направлено 45, серед яких: 40 з обвинувальним актом та 5 з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності.

Крім того, за січень – травень поточного року за підслідністю скеровано 126 кримінальних проваджень, приєднано до інших проваджень – 47.

По закінчених кримінальних провадженнях до бюджету відшкодовано 4 мільйони 272 тисячі гривень збитків.

Режим роботи ЦОП Дніпропетровської області

у святкові та вихідні дні червня

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує, що з метою організації якісного виконання органами ДФС покладених завдань з обслуговування платників податків, запобігання виникненню можливих ризиків несвоєчасного та неякісного прийняття звітності та надання адміністративних послуг, Центри обслуговування платників Дніпропетровської області у святкові та вихідні дні червня працюватимуть за наступним режимом:

23 червня 2018 року – центри обслуговування платників будуть працювати за режимом роботи відповідних ДПІ/ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області при яких вони створені;

27 червня 2018 року –– відповідно до законодавства про працю робочий день скорочено на одну годину;

30 червня 2018 року – робочий день відповідно до затверджених графіків роботи ЦОП до 13 год. 00 хв.;

24, 28, 29 червня 2018 року – вихідні дні.

Зміни до Порядку компенсації роботодавцям

частини фактичних витрат, пов’язаних із сплатою ЄСВ

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2018 № 459 (далі – Постанова № 459), яка набрала чинності 13.06.2018, внесено зміни до Порядку компенсації роботодавцям частини фактичних витрат, пов’язаних із сплатою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – Порядок).

Постановою № 459 Порядок приведено у відповідність до вимог Закону України від 03.10.2017 № 2148 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій».

Змінами передбачено, зокрема, передання повноважень щодо компенсування роботодавцям за рахунок коштів Державного бюджету України фактичних витрат у розмірі 50 відсотків суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за працевлаштування на нове робоче місце особи від Пенсійного фонду України до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Постанову № 459 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 13.06.2018 № 110.

Застосування цінників при реалізації товарів обов’язкове

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра звертає увагу платників, що відповідно до п. 8 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані реалізовувати товари (надавати послуги) за умови наявності цінника на товар (меню, прейскуранта, тарифу на послугу, що надається) у грошовій одиниці України.

Особливості визнання заборгованості за зобов’язаннями,

щодо яких минув строк позовної давності, безнадійною

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що Міністерством фінансів України наказом від 03.04.2018 № 400 затверджено Узагальнюючу податкову консультацію щодо необхідності звернення платників податків до суду для визнання заборгованості безнадійною відповідно до підпункту «а» підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) безнадійна заборгованість – це заборгованість, що відповідає одній з перелічених цим підпунктом ознак. Зокрема, відповідно до підпункту «а» пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПКУ під безнадійною заборгованістю розуміється заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Підпунктом «а» пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПКУ не встановлюється будь-яких додаткових умов для визнання заборгованості за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності, безнадійною. Ця норма ПКУ не передбачає необхідності здійснення платником податку – кредитором будь-яких заходів щодо стягнення заборгованості, зокрема у судовому порядку, визнання боржника банкрутом тощо.

Отже, виключним та достатнім критерієм для визнання заборгованості безнадійної згідно з підпунктом «а» пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПКУ є сплив строку позовної давності зобов’язаннями щодо такої заборгованості, незалежно від того звертався кредитор до суду з метою її стягнення чи ні.

Таким чином, у разі якщо заборгованість відповідає ознаці, визначеній підпунктом «а» пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, платники податків не повинні здійснювати перевірку відповідності такої заборгованості іншим ознакам, передбаченим пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Податковий календар на 20 червня 2018 року

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра доводить до відома платників, що

середа, 20 червня 2018 року, останній день подання:

– податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2018 року платниками, у яких податковий період дорівнює календарному місяцю;

– податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) за травень 2018 року у разі неподання податкової декларації на 2018 рік;

– податкової декларації з рентної плати за травень 2018 року з розрахунком:

► рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;

► рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України;

► рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами;

► рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України;

– звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (форма № Д4 (місячна)) за травень 2018 року;

– заяви про відмову від спрощеної системи оподаткування з IIІ кварталу 2018 року;

– декларації акцизного податку за травень 2018 року*

*Увага! Суми податку з урахуванням мінімального акцизного податкового зобов’язання із сплати акцизного податку на тютюнові вироби та ставок податку, діючих відповідно до норм Податкового кодексу України, виробниками тютюнових виробів сплачуються до бюджету протягом п’яти робочих днів після отримання марок акцизного податку з доплатою (у разі потреби) на день подання податкової декларації (пп. 222.1.2 п. 222.1 ст. 222 Податкового кодексу України);

останній день сплати:

– авансового внеску з єдиного податку на червень 2018 року платниками єдиного податку 1 та 2 груп;

– єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за травень 2018 року, крім гірничих підприємств;

– акцизного податку за травень 2018 року (доплати у разі потреби) податкового зобов’язання з акцизного податку на тютюнові вироби, розрахованого з урахуванням авансових платежів, здійснених при придбанні марок акцизного податку)**

**Увага! Виробники тютюнових виробів здійснюють авансову сплату акцизного податку при придбанні марок акцизного податку в сумі, розрахованій з урахуванням мінімального акцизного податкового зобов’язання зі сплати акцизного податку на тютюнові вироби та ставок податку, що діють відповідно до норм Податкового кодексу України (пп. 222.1.2 п. 222.1 ст. 222 Податкового кодесу України).

Змінили основне місце обліку – необхідно отримати

нові посилені сертифікати відкритих ключів ЕЦП

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра звертає увагу платників, що відповідно до ст. 7 Закону України від 22.05.2003 № 852-IV «Про електронний цифровий підпис» та пп. 3.4.6 п. 3.4 розділу 3 Договору про надання послуг електронного цифрового підпису, затвердженого наказом Інформаційно-довідкового департаменту ДФС України від 29.11.2017 № 150, підписувач зобов’язаний своєчасно надавати центру сертифікації ключів інформацію про зміну даних, відображених у сертифікаті ключа та/або реєстраційній картці.

Отже, у разі зміни адреси місця обліку суб’єкта господарювання або фізичної особи, заявнику необхідно звернутися до центру сертифікації ключів з заявою на скасування посилених сертифікатів, які містять недостовірну інформацію, та надати пакет реєстраційних документів для формування нових посилених сертифікатів.

ЄСВ на суму заробітної плати працівників – осіб з інвалідністю

нараховується ФОП – роботодавцем на загальних підставах

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що розмір єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) для кожної категорії платників визначається ст. 8 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

Частиною першою ст. 7 Закону № 2464 визначено, що платники ЄСВ, які є роботодавцями, нараховують ЄСВ на суми нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, що включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі у натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР «Про оплату праці» зі змінами та доповненнями.

ЄСВ для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування ЄСВ (частина п’ята ст. 8 Закону № 2464).

Слід зауважити, що згідно з частиною тринадцятою ст. 8 Закону № 2464 ставка 8,41 відсотка визначеної бази нарахування ЄСВ для працюючих осіб з інвалідністю встановлена тільки для підприємств, установ і організацій, в яких працюють особи з інвалідністю. Тобто, вказаний розмір ЄСВ не розповсюджується для застосування роботодавцями – фізичними осібами – підприємцями (далі – ФОП), які використовують працю найманих працівників – осіб з інвалідністю.

Отже, ФОП нараховують ЄСВ на заробітну плату працівників – осіб з інвалідністю у розмірі 22 відсотки до визначеної бази нарахування ЄСВ.

Інформація щодо внесення змін до Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує, що Правлінням Національного банку України постановою від 07.06.2018 № 63 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» (далі – Постанова № 63) затверджено Зміни до Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України (далі – Зміни), що свого часу була затверджена постановою Правління Національного банку України від 12.12.2002 № 502.

Згідно з п. 5 Постанови № 63 вона набирає чинності з 01 липня 2018 року, крім окремих пунктів, які наберуть чинності через шість місяців із дня набрання чинності постановою, тобто з 01 січня 2019 року.

Постанову № 63 офіційно опубліковано 11.06.2018.

Із текстом нормативно-правового акту можна ознайомитись на інтернет сайті Національного банку України (https://bank.gov.ua) у розділі «Офіційне опублікування нормативно-правових актів».

З метою спрощення оформлення банками валютно-обмінних операцій підпунктом 1 пункту 2 Змін передбачено, що банк має право за згодою клієнта не здійснювати оформлення першого примірника квитанції про здійснення валютно-обмінної операції, який видається клієнту.

Для тих осіб, які відмовились від паперового примірника квитанції, банк має право не здійснювати операції сторно (відмова клієнта від раніше здійсненої ним валютно-обмінної операції).

Вказані норми набувають чинності з 01 липня 2018 року.

Також передбачається можливість для фінансових установ, пунктів обміну валют банків та фінансових установ при проведенні валютно-обмінної операції оформляти не два документа – квитанцію про здійснення валютно-обмінної операції та розрахунковий документ реєстратора розрахункових операцій (далі – розрахунковий документ РРО), а лише один – розрахунковий документ РРО.

Для цього розрахунковий документ РРО доповнюється реквізитами, які містилися на квитанції про здійснення валютно-обмінної операції. Слід зазначити, що дані про клієнта у розрахунковому документі РРО заповнюються лише у разі здійснення валютно-обмінної операції на суму, що дорівнює чи перевищує в еквіваленті 150 000 гривень.

Окрім того, банкам та фінансовим установам надано можливість здійснювати через їхні платіжні пристрої (банківські автомати, платіжні термінали, програмно-технічні комплекси самообслуговування тощо) не тільки купівлю, а також і продаж готівкової іноземної валюти.

При цьому для фінансових установ документ, що друкується їх платіжним пристроєм, має відповідати вимогам Положення про форму і зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, а також додатково містити інформацію щодо валютно-обмінної операції.

А самі платіжні пристрої фінансових установ мають відповідати вимогам Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) та постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 № 149 «Про вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для окремих сфер застосування».

З огляду на необхідність для виробників зазначеної техніки відповідного часу для її доопрацювання і налаштування, Постановою № 63 передбачено, що норми, пов’язані з реквізитами розрахункових документів РРО, набудуть чинності через шість місяців після набрання чинності Постановою № 63, тобто з 01 січня 2019 року.

ДФС України звертає увагу суб’єктів господарювання, які здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти на необхідність забезпечення виконання вимог чинного законодавства та зазначає, що за порушення вимог Закону № 265 щодо застосування при проведені операцій з купівлі-продажу іноземної валюти до уповноважених банків та суб’єктів господарювання застосовуються відповідні штрафні фінансові санкції.

Інформація з цього питання розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням

http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki–novini-/340788.html

Сплата ЄСВ ФОП, які перебувають на загальній системі оподаткування

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) є фізичні особи – підприємці (далі – ФОП).

ФОП, які перебувають на загальній системі оподаткування, зобов’язані сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄСВ.

При визначенні доходу (прибутку), з якого сплачується ЄСВ, враховується кількість календарних місяців, у яких отримано дохід (прибуток).

Базою нарахування ЄСВ є чистий оподатковуваний дохід (прибуток), зазначений у податковій декларації, поділений на кількість календарних місяців, протягом яких він отриманий. До зазначеної суми з урахування максимальної величини бази нарахування ЄСВ застосовується ставка у розмірі 22%.

У разі якщо платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, то такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ.

При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць (у 2018 році – 819,06 грн).

Зазначені норми передбачені п. 4 частини першої ст. 4, абзацем третім частини восьмої ст. 9 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями

З 1 липня 2018 року запроваджуються нові

акцизні марки для тютюнових виробів

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що 13.04.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 04.04.2018 № 257 «Деякі питання маркування тютюнових виробів» (далі – Постанова № 257), якою затверджені нові зразки марок акцизного податку для тютюнових виробів вітчизняного та імпортного виробництва (крім сигарет з фільтром та без фільтра, цигарок).

Відповідно до Постанови № 257 марки акцизного податку нового зразка для тютюнових виробів вітчизняного та імпортного виробництва (крім сигарет з фільтром та без фільтра, цигарок) запроваджуються з 01 липня 2018 року.

Платники податків зобов’язані зберігати первинні

документи протягом часу, визначеного ПКУ

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра звертає увагу платників на наступне.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів, визначених п. 44.1 ст. 44 ПКУ, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів (2555 днів – для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст. 39 ПКУ) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання – з передбаченого ПКУ граничного терміну подання такої звітності (п. 44.3 ст. 44 ПКУ).

За незбереження первинних документів до платників податків можуть бути застосовані штрафи відповідно до п. 121.1 ст. 121 ПКУ, зокрема незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ст. 44 ПКУ строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року застосовано штраф за таке саме порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

За інформацією ГУ ДФС у Дніпропетровській області