ПАМ’ЯТКА

для платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на 2018 рік

(з урахуванням положень наказу Міністерства фінансів України від 15.05.2018 № 511 «Про внесення змін до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», який набрав чинності 01.08.2018)

Розділ I. Розмір мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму у 2018 році

Відповідно до статті 8 Закону України від 07 грудня 2017 року № 2246-VIII «Про Державний бюджет України на 2018 рік» (далі – Закон № 2246) мінімальна заробітна плата у 2018 році з 1 січня становить:

– у місячному розмірі 3 723 гривні;

– у погодинному розмірі 22,41 гривні.

Прожитковий мінімум на 2018 рік визначений статтею 7 Закону № 2246 та складає:

► на одну особу у розрахунку на місяць:

● з 1 січня – 1 700 гривень,

● з 1 липня – 1 777 гривень,

● з 1 грудня – 1 853 гривні;

► для основних соціальних і демографічних груп населення:

▪ для дітей віком до 6 років:

● з 1 січня – 1 492 гривні,

● з 1 липня – 1 559 гривень,

● з 1 грудня – 1 626 гривень;

▪ для дітей віком від 6 до 18 років:

● з 1 січня – 1 860 гривень,

● з 1 липня – 1 944 гривні,

● з 1 грудня – 2 027 гривень;

▪ працездатних осіб:

● з 1 січня – 1 762 гривні,

● з 1 липня – 1 841 гривня,

● з 1 грудня – 1 921 гривня;

▪ осіб, які втратили працездатність:

● з 1 січня – 1 373 гривні,

● з 1 липня – 1 435 гривень,

● з 1 грудня – 1 497 гривень.

Розділ II. Ставки єдиного внеску

Відносини у сфері державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) регулюються виключно Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

Відповідно до частини 5 статті 8 Закону № 2464 єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску.

Таким чином, з 01.01.2016 введена єдина ставка єдиного внеску для усіх видів доходів у розмірі 22 відсотки, крім:

– підприємств, установ і організацій, в яких працюють особи з інвалідністю, на доходи найманих працівників – інвалідів розмір ставки єдиного внеску складає 8,41 % (частина 13 статті 8 Закону № 2464);

– підприємств та організацій всеукраїнських громадських організацій осіб з інвалідністю, зокрема товариств УТОГ та УТОС, в яких кількість осіб з інвалідністю становить не менш як 50 % загальної чисельності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких осіб з інвалідністю становить не менш як 25 % суми витрат на оплату праці, для яких ставка єдиного внеску встановлюється у розмірі 5,3 % бази нарахування (частина 14 статті 8 Закону № 2464);

– підприємств та організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, в яких кількість осіб з інвалідністю становить не менш як 50 % загальної чисельності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких осіб з інвалідністю становить не менш як 25 % суми витрат на оплату праці, на доходи працюючих осіб з інвалідністю ставка єдиного внеску встановлюється у розмірі 5,5 % (частина 14 статті 8 Закону № 2464).

Розділ III. База нарахування єдиного внеску для ФОП –

платників єдиного податку

Пунктом 4 частини 1 статті 4 Закону № 2464 встановлено, що платниками єдиного внеску є фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Пунктом 3 частини 1 статті 7 Закону № 2464 визначено, що єдиний внесок для платників, зазначених у пункті 4 частини 1 статті 4 Закону № 2464, які обрали спрощену систему оподаткування, нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Отже, базою нарахування єдиного внеску для ФОП – платників єдиного податку першої – третьої груп для себе є сума, визначена такими платниками самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску та не менше розміру мінімального страхового внеску, встановлених Законом № 2464.

Максимальна величина бази нарахування єдиного внеску – це максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює п’ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується єдиний внесок (пункт 4 частини 1 статті 1 Закону № 2464).

Мінімальний страховий внесок – це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (пункт 5 частини 1 статті 1 Закону № 2464).

Враховуючи розмір єдиного внеску (22 %) та норми Закону № 2246 у 2018 році:

► мінімальна сума єдиного внеску становить 819,06 грн (3 723 грн х 22%);

► максимальна величина бази нарахування єдиного внеску становить 55 845,00 грн (3 723 грн х 15);

► максимальна сума єдиного внеску складає 12 285,90 грн (3 723 грн х 15 х 22 %).

Розділ IV. До уваги ФОП на загальній системі оподаткування;

осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та

членів фермерського господарства

Для фізичних осіб – підприємців на загальній системі оподаткування; осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та членів фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, єдиний внесок нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць

У разі, якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (пункт 2 частини 1 статті 7 Закону № 2464).

Нагадуємо, що незалежна професійна діяльність – це участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій, а також медичній, юридичній практиці, у тому числі адвокатській, нотаріальній діяльності, або провадження особою релігійної (місіонерської) діяльності, іншої подібної діяльності (пункт 5 частини 1 статті 4 Закону № 2464).

Розділ V. Деякі питання сплати єдиного внеску

Звертаємо увагу, що відповідно до частини 12 статті 9 Закону № 2464 єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов’язаннями із сплати єдиного внеску зобов’язань із сплати податків, інших обов’язкових платежів, передбачених законом, або зобов’язань перед іншими кредиторами зобов’язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім зобов’язань з виплати заробітної плати (доходів).

Розділ VI. Платники, які звільняються від сплати єдиного внеску та

подання звітності

Частиною 4 статті 4 Закону № 2464 визначено, що фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» зі змінами та доповненнями, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пункту 3 розділу III «Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 23.04.2015 за № 460/26905) зі змінами (далі – Порядок № 435), Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за формою № Д5 (додаток 5) зазначеними особами не подається.

Вищевказані норми не застосовуються до осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.

Розділ VII. Порядок звітування та сплати єдиного внеску страховиками

№ з/п	Тип платника	Порядок звітування		Порядок сплати
		періодичність	дата	періодичність	дата
1.	Юридичні особи (п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464)	щомісячно	протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного місяця	щомісячно	не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним (крім гірничих підприємств)
2.	Юридичні особи – гірничі підприємства (п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464 )	щомісячно	протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного місяця	щомісячно	не пізніше 28 числа місяця, наступного за звітним
3.	Фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування за себе (п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464)	1 раз на рік	до 10 лютого року, що настає за звітним роком	щоквартально	до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок
3.1	за найманих осіб (у разі їх наявності)	щомісячно	протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного місяця	щомісячно	не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним
4.	Фізичні особи – платники єдиного податку (1-ої, 2-ої та 3-ої груп) за себе (п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464)	1 раз на рік	до 10 лютого, що настає за звітним роком	щоквартально	до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок
4.1	за найманих осіб (у разі їх наявності) (крім платників єдиного податку 1-ї групи)	щомісячно	протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного місяця	щомісячно	не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним місяцем
5.	Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність за себе (п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464)	1 раз на рік	до 01 травня року, що настає за звітним роком	щоквартально	до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок
5.1	за найманих осіб (у разі їх наявності)	щомісячно	протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного місяця	щомісячно	не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним
6.	Члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах за себе (п. 5¹ ч. 1 ст. 4 Закону № 2464)	1 раз на рік*	до 01 травня року за результатами фінансового року*	щоквартально	до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок

* З урахуванням положень наказу Міністерства фінансів України від 15.05.2018 № 511 «Про внесення змін до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 11.06.2018 за № 692/32144), який набрав чинності 01.08.2018.

До уваги громадян!

ДПІ у Шевченкіському районі м. Дніпра повідомляє наступне. Інформаційно-довідковий департамент ДФС звертає увагу громадян, що вони можуть викласти усні звернення до Державної фіскальної служби України (відповідно до Закону України від 02.10.1996 № 393/96-ВР «Про звернення громадян» із змінами та доповненнями) засобами телефонного зв’язку через Контакт-центр за телефоном 0800-501-007, обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі напрямок «3».

Право на податкову знижку у частині сум витрат

на сплату страхових платежів та пенсійних внесків

ДПІ у Шевченкіському районі м. Дніпра нагадує, що відповідно до статті 166 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.

Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено у п. 166.3 ст. 166 ПКУ.

Згідно з пп. 166.3.5 п. 166.3 ст. 166 ПКУ до такого переліку включається сума витрат платника ПДФО на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником податку страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, так і членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):

а) при страхуванні платника ПДФО або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника податку, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю – суму, визначену в абзаці першому пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ (сума, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень);

б) при страхуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім’ї чи за їх сукупністю – 50 % суми, визначеної в абзаці першому пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, в розрахунку на кожного застрахованого члена сім’ї.

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (пп.166.1.2 п.166.1 ст.166 ПКУ).

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником ПДФО витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання) (пп. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

Оригінали зазначених у пп. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ (пп. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

Отже, до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником ПДФО витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинні бути відображені сума сплачених страхових та пенсійних внесків, дата сплати, прізвище платника, реквізити договору згідно з яким здійснюється така плата, відповідний договір (договір довгострокового страхування життя, договір недержавного пенсійного забезпечення, пенсійний контракт з недержавним пенсійним фондом тощо).

Чи має право фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, включити до складу витрат суму оплачених орендних платежів

за наступний рік?

ДПІ у Шевченкіському районі м. Дніпра інформує, що оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, регламентується ст. 178 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності. У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат (п. 178.3 ст. 178 ПКУ).

ПКУ не передбачено будь-якого переліку витрат для фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність.

При цьому, зазначені витрати повинні бути пов’язані із провадженням певного виду незалежної професійної діяльності та підтверджені документально.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (п. 5 ст. 762 ЦКУ).

Отже, фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, має право включити до складу витрат суму оплачених орендних платежів за наступний рік на підставі документального підтвердження факту їх сплати, якщо договором оренди передбачена можливість сплати у звітному році платежів за наступний рік.

Cуми готівкових розрахунків протягом одного дня обмежуються

ДПІ у Шевченкіському районі м. Дніпра повідомляє.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України юридичними особами (крім банків) та їх відокремленими підрозділами незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, органами державної влади та органами місцевого самоврядування під час здійснення ними діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності, фізичними особами, які здійснюють підприємницьку діяльність (далі разом у тексті – суб’єкти господарювання), фізичними особами визначає Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148 із змінами (далі – Положення № 148).

Суб’єкти господарювання здійснюють розрахунки за своїми грошовими зобов’язаннями, що виникають у господарських відносинах, як у безготівковій так і у готівковій формі з дотриманням обмежень та у порядку, установленому законодавством України.

Обмеження сум готівкових розрахунків визначено пунктами 6 – 8 розділу ІІ «Вимоги до організації готівкових розрахунків» Положення № 148.

Відповідно до п. 6 розділу II Положення № 148 суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:

1) між собою – у розмірі до 10 000 гривень включно;

2) з фізичними особами – у розмірі до 50 000 гривень включно.

Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.

Обмеження, установлене у пункті 6 розділу II цього Положення, стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою електронного платіжного засобу.

Пунктом 7 розділу II Положення № 148 визначено, що фізичні особи мають право здійснювати розрахунки готівкою:

1) із суб’єктами господарювання протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами – у розмірі до 50 000 гривень включно.

Платежі на суму, що перевищує 50 000 гривень, проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством України порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів із поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку;

2) між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі до 50 000 гривень включно.

Платежі на суму, яка перевищує 50 000 гривень, здійснюються шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення та/або переказу коштів на поточні рахунки (у тому числі на депозит нотаріуса на окремий поточний рахунок у національній валюті).

Обмеження, установлені у пунктах 6 та 7 розділу II цього Положення, не стосуються (п. 8 розділу II Положення № 148):

1) розрахунків суб’єктів господарювання з бюджетами та державними цільовими фондами;

2) добровільних пожертвувань та благодійної допомоги;

3) використання готівки, виданої на відрядження.

З січня по липень платники Дніпропетровщини перерахували

до бюджетів усіх рівнів та ЄСВ 59,6 млрд. гривень

З початку 2018 року органами ДФС у Дніпропетровській області забезпечено у бюджети всіх рівнів (із врахуванням ДУ Офісу ВПП ДФС та Дніпропетровської митниці ДФС) 51 млрд. 986 млн. грн., що на 12 млрд. 274 млн. грн. (або на 30,9%) перевищує показник відповідного періоду минулого року. Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у січні – липні поточного року зібрано 7 млрд. 643 млн. грн., що перевищує минулорічні показники на 1 млрд. 362 млн. грн. (або на 21,7%). Про це повідомила перший заступник начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Вікторія Каліногорська.

До державного бюджету впродовж семи місяців 2018 року спрямовано 38 млрд. 524 млн. грн., що майже на 10 млрд. грн. (або на 35,0%) більше надходжень січня – липня минулого року.

До місцевих бюджетів за відповідний період надійшло 13 млрд. 462 млн. грн. Це на 2 млрд. 277 млн. грн. (або на 20,4%) більше фактичних надходжень 2017 року.

Загальні вимоги до складання фінансової звітності

ДПІ у Шевченкіському районі м. Дніпра звертає увагу, що 09.08.2018 – граничний термін подання податкової декларації з податку на прибуток

підприємств за півріччя 2018 року.

Відповідно до п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.

Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до цього пункту платниками податку на прибуток та неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації) та її невід’ємною частиною.

Загальні вимоги до фінансової звітності визначені статтею 11 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами (далі – Закон № 996).

Підприємства зобов’язані складати фінансову звітність на підставі даних бухгалтерського обліку (п. 1 ст. 11 Закону № 996).

Пунктом 2 ст. 11 Закону № 996 визначено, що порядок та строки подання фінансової звітності, консолідованої фінансової звітності, звіту про управління та звіту про платежі на користь держави до органів державної влади визначається Кабінетом Міністрів України (далі – КМ України); для банків – Національним банком України (далі – НБУ).

Для мікропідприємств, малих підприємств, непідприємницьких товариств і представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності, крім тих, що зобов’язані складати фінансову звітність за міжнародними стандартами, встановлюється скорочена за показниками фінансова звітність у складі балансу та звіту про фінансові результати (п. 3 ст. 11 Закону № 996).

Фінансова звітність та консолідована звітність за міжнародними стандартами складається на підставі таксономії фінансової звітності (п. 6 ст. 11 Закону № 996).

Таксономія фінансової звітності – це склад статей і показників фінансової звітності та її елементів, які підлягають розкриттю (ст. 1 Закону № 996).

Статтею 13 Закону № 996 визначено, що звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна фінансова звітність складається за результатами першого кварталу, першого півріччя, дев’яти місяців. Крім того, відповідно до облікової політики підприємства фінансова звітність може складатися за інші періоди.

Порядок подання фінансової звітності затверджений постановою КМ України від 28.02.2000 № 419 із змінами (далі – Порядок № 419).

Дія Порядку № 419 поширюється на усіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми господарювання і форм власності, а також на представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності, які зобов’язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно із законодавством.

Термін використання резервного РРО у разі виходу з ладу РРО

ДПІ у Шевченкіському районі м. Дніпра повідомляє, що відповідно до ст. 5 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265), на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, не більше 7 робочих днів, відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного РРО.

Пунктом 2 ст. 14 Закону № 265 передбачено, що у разі виходу з ладу РРО центри сервісного обслуговування (далі – ЦСО) зобов’язані забезпечувати відновлення його роботи протягом 7 робочих днів.

У разі незабезпечення ЦСО гарантійного ремонту РРО не пізніше сьомого робочого дня з дня прийняття в ремонт РРО ЦСО зобов’язаний ввести в експлуатацію належним чином зареєстрований на суб’єкта господарювання резервний РРО (п. 4 ст. 14 Закону № 265).

Отже, максимальний термін використання резервного РРО на період виходу з ладу РРО та здійснення його ремонту або відключення електроенергії може бути не більше 7 робочих днів, а ЦСО зобов’язані відновити роботу РРО протягом 7 робочих днів.

До уваги орендарів земельної ділянки!

ДПІ у Шевченкіському районі м. Дніпра інформує, що відповідно до ст. 288 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Об’єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу, зокрема,

♦ не може бути, меншою за розмір земельного податку (пп. 288.5.1 п.288.5 ст. 288 ПКУ):

► для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, – у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки; для земель загального користування – не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки; для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки;

►для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, – у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області; для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області;

♦ не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки (пп. 288.5.2 п. 288.5 ст. 288 ПКУ);

♦ може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у пп. 288.5.2 п. 288.5 ст. 288 ПКУ, у разі визначення орендаря на конкурентних зачадах (пп. 288.5.3 п. 288.5 ст. 288 ПКУ).

Звертаємо увагу, що згідно із ст. 25 Закону України від 06.10.1998 № 161-XIV «Про оренду землі» із змінами та доповненнями орендар земельної ділянки зобов’язаний, зокрема, «у п’ятиденний строк після державної реєстрації договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору відповідному органу доходів і зборів».

До уваги платників податку на додану вартість!

ДПІ у Шевченкіському районі м. Дніпра інформує.

Державна фіскальна служба України на головній сторінці офіційного веб-порталу (http://sfs.gov.ua) у розділі «Повідомлення та нагадування» за результатами декларування за звітний (податковий) період червень 2018 року на підставі даних, зазначених платниками ПДВ у додатках 1 «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д1)» та 5 «Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)» до податкової декларації з ПДВ за новими формами, з урахуванням змін, внесених наказом Міністерства фінансів України від 23.03.2018 № 381 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 16.04.2018 за № 451/31903), повідомила наступне.

Надання платниками ПДВ відповідної інформації, передбаченої у вказаних вище додатках, дає їм змогу з 01.08.2018 скористатися правом щодо реєстрації в ЄРПН у порядку, визначеному пунктом 200¹.9 статті 200¹ Податкового кодексу України, тільки податкових накладних та розрахунків коригування виключно за звітні періоди, в яких виникло таке перевищення (Ʃ_{Перевищ}).

Нагадуємо, що в інформаційно-телекомунікаційній системі «Електронний кабінет» платникам у режимі реального часу надано доступ до сервісів системи електронного адміністрування ПДВ.

Про порядок обчислення екологічного податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами

ДПІ у Шевченкіському районі м. Дніпра нагадує, що відповідно до п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, та, зокрема, обласні, Київська міська державна адміністрація до 1 грудня року, що передує звітному, подають до контролюючих органів переліки підприємств, установ, організацій, фізичних осіб – підприємців, яким в установленому порядку видано, зокрема, дозволи на викиди, а також направляють інформацію про внесення змін до переліку до 30 числа місяця, що настає за кварталом, у якому такі зміни відбулися (п. 250.3 ст. 250 ПКУ).

Відповідно до пп. 242.1.1 п. 242.1 ст. 242 ПКУ об’єктом та базою оподаткування екологічним податком є, зокрема, обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Пунктом 249.3 ст. 249 ПКУ визначено, що суми екологічного податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, обчислюються платниками податку самостійно щокварталу виходячи з фактичних обсягів викидів та ставок екологічного податку за формулою, наведеною у цьому пункті (незалежно від того чи отримано платником дозвіл на викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення).

Ставки екологічного податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення встановлені статтею 243 ПКУ.

Крім того, пунктом 4 розділу XIX «Прикінцеві положення» ПКУ передбачено, що Кабінет Міністрів України щорічно до 1 червня у разі необхідності вносить до Верховної Ради України проект закону про внесення змін до ПКУ щодо ставок оподаткування, визначених в абсолютних значеннях, з урахуванням індексів споживчих цін, індексів цін виробників промислової продукції, зокрема, з екологічного податку.

Слід зазначити, що контролюючі органи залучають за попереднім погодженням працівників, зокрема, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, для перевірки правильності визначення платниками податку фактичних обсягів викидів стаціонарними джерелами забруднення (п. 250.12 ст. 250 ПКУ).

Переобладнання ввезеного вантажного транспортного засобу у легковий:

обчислення та сплата акцизного податку

ДПІ у Шевченкіському районі м. Дніпра інформує, що відповідно до пп. 212.1.14 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платником акцизного податку є, зокрема, особа – власник ввезеного на митну територію України вантажного транспортного засобу, що переобладнується у легковий автомобіль, з якого справляється акцизний податок.

Об’єктом оподаткування акцизним податком є операції з переобладнання ввезеного на митну територію України транспортного засобу у підакцизний легковий автомобіль (пп. 213.1.11 п. 213.1 ст. 213 ПКУ).

Підпунктом 215.3.5 п. 215.3 ст. 215 ПКУ визначено перелік підакцизних транспортних засобів та ставки акцизного податку у твердій сумі з одиниці реалізованого товару (продукції) (специфічні) (в євро за 1 куб. см об’єму циліндрів двигуна автомобіля залежно від терміну їх використання та об’єму).

Відповідно до п. 217.3 ст. 217 ПКУ акцизний податок з товарів (продукції), вироблених на митній території України, на які встановлені ставки податку в іноземній валюті, сплачується у національній валюті і розраховується за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України, що діє на перший день кварталу, в якому здійснюється реалізація товару (продукції), і залишається незмінним протягом кварталу.

Інноваційна система е-Receipt – новація в реєстрації

розрахункових операцій

ДПІ у Шевченкіському районі м. Дніпра інформує, що триває реалізація пілотного проекту ДФС України щодо застосування новітніх моделей для реєстрації розрахункових операцій.

Так, 19.06.2018 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 13.06.2018 № 472, якою затверджено Порядок реалізації експериментального проекту щодо реєстрації та експлуатації новітніх моделей програмних та/або програмно-технічних комплексів, призначених для реєстрації розрахункових операцій (далі – Порядок № 472).

Впровадження експериментального проекту розпочалося з 01 липня 2018 року та триватиме до 31 грудня 2019 року. Протягом зазначеного періоду будуть досліджені інноваційні розробки, новітні моделі програмних та/або програмно-технічних комплексів, можливість їх застосування для здійснення розрахункових операцій, буде прийнято рішення щодо доцільності їх впровадження у промислову експлуатацію та подальшого застосування суб’єктами господарювання. Це сприятиме популяризації використання відповідних комплексів бізнесом, у зв’язку з тим, що використання окремих моделей надасть можливість здійснювати віддалений контроль за розрахунками та обігом товарів на підприємстві.

Нова система може бути встановлена та підтримуватиметься будь-яким пристроєм (персональні комп’ютери, планшети, смартфони). Вона передбачатиме програмне забезпечення для продавця, покупця та ДФС України, а також буде інтегрована з «Електронним кабінетом».

Усі кейси системи будуть безкоштовними для її користувачів і не потребуватимуть абонентської плати за користування. Крім того, система e-Receipt працюватиме цілодобово та без вихідних, вона міститиме значний масив інформації для використання користувачами.

На бізнес очікують зміни у використанні РРО, які дозволять спростити і здешевити процес та покращити умови ведення господарської діяльності.

Впровадження проекту створить передумови для демонополізації ринку засобів для реєстрації розрахункових операцій, спростить умови введення їх в експлуатацію та використання, а також зменшить витрати підприємців на їх придбання та обслуговування.

Порядок № 472 передбачає, що учасниками експериментального проекту є виробники (постачальники) та користувачі новітніх моделей комплексів, зокрема, удосконалених комп’ютерно-касових систем, які виявили заінтересованість щодо участі в експериментальному проекті.

Позитивні результати експерименту дозволять впровадити новітні РРО у промислову експлуатацію та сприятимуть їх застосуванню платниками податків поряд з традиційними моделями касових апаратів.

Інноваційна система реєстрації та обліку РРО – e-Receipt, розроблена ДФС України, передбачає оnline реєстрацію пристроїв (персональні комп’ютери, планшети, смартфони) без подання до контролюючих органів будь-яких паперових документів та не потребуватиме абонентської плати за користування нею.

Особливості надання послуг електронного цифрового підпису за довіреністю

ДПІ у Шевченкіському районі м. Дніпра нагадує, що з метою протидії шахрайству та захисту законних інтересів юридичних та фізичних осіб, отримання послуг електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП) в Акредитованому центрі сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС здійснюється за особистої присутності заявника (підписувача).

Разом з цим, за бажанням заявника (підписувача) він може бути представлений довіреною особою. У такому випадку, довіреність для отримання послуг ЕЦП повинна бути посвідчена нотаріально.

Зазначене обмеження не розповсюджується на органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності.

Переобладнали транспортний засіб:

скористайтесь податковою знижкою!

ДПІ у Шевченкіському районі м. Дніпра нагадує, що відповідно до пп. 166.3.7 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб (далі – платник податку) має право включити до податкової знижки витрати у вигляді суми коштів, сплачених ним у зв’язку із переобладнанням транспортного засобу, що належить платникові податку, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива.

Згідно з пп. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація), яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання) (пп.166.2.1 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).

Отже, громадяни, які мають право на податкову знижку за минулий рік, можуть подати декларацію про майновий стан і доходи по 31 грудня 2018 року (включно).

Важливо! Громадянам, які задекларували доходи за 2017 рік, сплатити зобов’язання, визначені у Декларації, необхідно до 01 серпня 2018 року.

Скарга на податкове повідомлення-рішення:

чи зупиняється виконання платником податків грошових зобов’язань?

ДПІ у Шевченкіському районі м. Дніпра інформує, що згідно з п. 56.15 ст. 56 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) скарга, подана із дотриманням строків, визначених п. 56.3 ст. 56 ПКУ, зупиняє виконання платником податків грошових зобов’язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов’язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Звіт про використання марок акцизного податку

виробниками та імпортерами подається щомісяця

ДПІ у Шевченкіському районі м. Дніпра повідомляє, що пп. 14.1.107 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що марка акцизного податку – спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Відповідно до п. 3 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1251 зі змінами, підприємства – виробники та імпортери алкогольних напоїв і тютюнових виробів для задоволення через два місяці потреби в марках акцизного податку за їх видами подають попередню заявку-розрахунок про потребу в марках, копію платіжного документа на перерахування плати за марки з відміткою банку про дату виконання платіжного доручення та звіт про використання марок, придбаних у попередньому місяці.

Форми заявок-розрахунків на виготовлення та придбання марок акцизного податку, звіту про використання марок акцизного податку та журналів для обліку марок акцизного податку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 11.04.2016 № 428, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.04.2016 за № 663/28793.

Згідно із формою звіту про використання марок акцизного податку зазначений звіт подається виробником (імпортером) щомісяця 05 числа місяця, наступного за звітним, на паперових носіях та в електронному вигляді до Головного управління ДФС.

Довідково: відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.04.2018 № 257 «Деякі питання маркування тютюнових виробів» з 02.07.2018 застосовуються нові зразки марок акцизного податку для тютюнових виробів вітчизняного та імпортного виробництва (крім сигарет з фільтром та без фільтра, цигарок).

Затверджено зміни до положення про

порядок бухгалтерського обліку окремих активів та операцій

ДПІ у Шевченкіському районі м. Дніпра повідомляє, що 10.07.2018 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 24.05.2018 № 529, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20.06.2018 за № 734/32186 (далі – Наказ № 529), яким внесено зміни до Положення про порядок бухгалтерського обліку окремих активів та операцій підприємств державного, комунального секторів економіки і господарських організацій, які володіють та/або користуються об’єктами державної, комунальної власності, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19.12.2006 № 1213, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 26.12.2006 за № 1363/13237 (із змінами) (далі – Положення).

Зміни, внесені Наказом № 529 до Положення відповідно до ст. 6 Закону України від 16.07.1999 № 996–XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами та доповненнями.

Зокрема, п. 2 розділу I Положення було доповнено новим реченням такого змісту: «Підприємства, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності, можуть застосовувати норми цього Положення, якщо вони не суперечать міжнародним стандартам фінансової звітності.»

Наказ № 529 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 10.07.2018 № 52.

До уваги платників плати за землю!

ДПІ у Шевченкіському районі м. Дніпра звертає увагу платників, що відповідно до норм п. 10.1 ст. 10 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) плата за землю у складі податку на майно належить до місцевих податків.

Сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів (п. 12.3 ст. 12 ПКУ).

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають в органи фіскальної служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (далі – Декларація) на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої Декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій (п. 286.2 ст. 286 ПКУ).

Форма податкової Декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 № 560 із змінами та передбачає заповнення коду органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням земельної(их) ділянки(ок) за Класифікатором об’єктів адміністративно-територіального устрою України (далі – КОАТУУ).

Згідно з п. 287.4 ст. 287 ПКУ податкове зобов’язання з плати за землю, визначене у Декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Якщо населені пункти, які входять до об’єднаної територіальної громади (далі – ОТГ) відносяться до різних контролюючих органів, податкова(і) декларація(ї) подається(ються) до контролюючого(их) органу(ів) до якого(их) відноситься(яться) земельна(і) ділянка(и) щодо кожного коду органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням земельної ділянки за КОАТУУ.

Таблиця даних платника ПДВ

подається за встановленою формою

ДПІ у Шевченкіському районі м. Дніпра нагадує платникам ПДВ, що відповідно до вимог Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 (далі – Порядок), Таблиця даних платника податку на додану вартість (далі – Таблиця) подається в електронній формі засобами електронного зв’язку, визначеними ДФС України, за встановленою формою згідно з додатком 3 до Порядку.

У Таблиці зазначаються:

► види економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010);

► коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються (виготовляються) та/або придбаваються (отримуються) платником податку;

► коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016–2010), що постачаються (виготовляються) та/або придбаваються платником податку.

У відповідності до п. 31 розділу «Таблиця даних платника податку на додану вартість» Порядку Таблиця подається із поясненням, в якому зазначається діяльність, із можливим посиланням на податкову та іншу звітність платника ПДВ.

Застосування РРО, якщо кредитна спілка надає кошти у фінансовий кредит

ДПІ у Шевченкіському районі м. Дніпра повідомляє, що відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (далі – РК).

Згідно з п. 6 частини першої ст. 4 Закону України від 12.07.2001 № 2664-ІІІ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» із змінами фінансовими вважаються, зокрема, послуги з надання коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту.

Статтею 9 Закону № 265 визначено перелік господарських операцій, при виконанні яких суб’єкти господарювання мають право не застосовувати РРО та РК. Даний перелік не включає в себе надання послуг, у тому числі фінансових у сфері кредитування.

До фінансових установ належать, зокрема кредитні спілки (п. 1 частини першої ст. 1 Закону № 2664).

Отже, при проведенні розрахунків за надані фінансові послуги з прийняттям/видачею готівкових коштів кредитні спілки зобов’язані застосовувати РРО відповідно до вимог Закону № 265.

Слід зауважити, що РРО не застосовується у разі здійснення розрахунків виключно через банківські установи.

Звільнення від оподаткування згідно з нормами міжнародного договору: відображення у декларації з податку на прибуток підприємств

ДПІ у Шевченкіському районі м. Дніпра інформує, що відповідно до пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться у національній валюті), утримують податок на прибуток (далі – податок) з таких доходів, зазначених у пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, за ставкою у розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 – 141.4.6 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Форму податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 із змінами, відповідно до якої Розрахунок (звіт) податкових зобов’язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України, відображається у таблиці 1 додатка ПН до рядка 23 ПН Декларації (далі – додаток ПН).

Додаток ПН заповнюється окремо по кожному нерезиденту, якому виплачуються доходи. У разі застосування норм міжнародного договору при виплаті доходів нерезиденту у колонці 5 таблиці 1 додатка ПН вказується ставка податку згідно з міжнародним договором, а під таблицею вказується назва такого договору та норма, за якою застосовується передбачена договором ставка податку.

Отже, платники податку – резиденти і постійні представництва в Україні, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату доходу із джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності, зокрема і доходу, звільненого від оподаткування згідно з нормами міжнародного договору, повинні заповнювати по кожному нерезиденту, якому виплачуються такі доходи, додаток ПН та подавати його (їх) до контролюючих органів разом із Декларацією.

Засновник фермерського господарства, який надав власну ділянку

для ведення фермерського господарства, є платником земельного податку

ДПІ у Шевченкіському районі м. Дніпра звертає увагу на наступне.

Згідно із статтями 269 та 270 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) платниками земельного податку є, зокрема, власники земельних ділянок та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (п. 286.1 ст. 286 ПКУ).

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 ПКУ).

Підпунктом 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що плата за землю справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності;

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України від 25.10.2001 № 2768-III із змінами та доповненнями право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Права власності/користування земельними ділянками повинні бути оформлені та зареєстровані відповідно до законодавства.

Оскільки платником за земельну ділянку є власник земельної ділянки, то фізична особа – засновник фермерського господарства, що отримала правовстановлюючий документ на земельну ділянку, в якому визначено цільове призначення земельної ділянки – для ведення фермерського господарства, сплачує земельний податок за вказану земельну ділянку.

Повернення основних фондів: оподаткування ПДВ

ДПІ у Шевченкіському районі м. Дніпра повідомляє, що відповідно до пп. «а» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Постачання товарів – будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі, зокрема, обмін (пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Отже, операція з повернення основних фондів, попередньо внесених до статутного фонду юридичної особи іншими юридичними або фізичними особами, у разі їх виходу з числа засновників або учасників такої юридичної особи, підпадає під визначення об’єкта оподаткування ПДВ та має оподатковуватись на загальних підставах за основною ставкою.

«Гаряча лінія» Владислава Воінова «Оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, об’єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб»

Питання 1. Доброго дня. Чи застосовується пільга до об’єкта житлової нерухомості, якщо такий об’єкт фізичною особою здається в оренду?

Відповідь. Доброго дня. Пунктом 266.4 статті 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено пільги із сплати податку. Відповідно до підпункту 266.4.1 пункту 266.4 ПКУ статті 266 база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

Відповідно до підпункту 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 ПКУ сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).

Відповідно до підпункту 266.4.3 пункту 266.4 статті 266 ПКУ пільги з податку, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2, для фізичних осіб не застосовуються до:

об’єкта/об’єктів оподаткування, якщо площа такого/таких об’єктів перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої підпунктом 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 ПКУ ;

об’єкта/об’єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).

Таким чином до об’єкта житлової нерухомості, якщо такий об’єкт фізичною особою здається в оренду, пільги  з податку, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 пункту 266.4 статті 266, для фізичних осіб не застосовуються.

Питання 2. Вітаю. В мене таке питання: якщо брат і сестра володіють в рівних частках на двох будинком загальною площею 310 квадратних метрів, хто з них та за яку саме площу повинен сплатити податок на нерухоме майно?

Відповідь. Доброго дня. Відповідно до підпункту 266.1.2 пункту 266.1 статті 266 ПКУ якщо об’єкт житлової або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

В даному випадку для кожного з них, якщо вони володіють лише одним вищевказаним будинком, та не використовують його з метою одержання доходів, розрахунок буде однаковий:

310/2 = 155 кв. м. у власності кожного з них.

155 кв. м. – 120 кв. м. (пільга) = 35 кв. м.

Таким чином, кожен з них має сплатити податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за площу 35 кв. м.

Питання 3. Хочу запитати. Я зареєстрований у м. Новомосковськ і маю там 2 квартири. Одна з них має загальну площу 56 квадратних метрів та повністю належить мені, а інша – площею 44,6 кв. м. належить нам з матір’ю по ½.  За яку площу я повинен сплатити податок на нерухоме майно?

Відповідь. Відповідно до пункту 266.7 статті 266 ПКУ за наявності у власності платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 ПКУ та відповідної ставки податку.

Таким чином з метою обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, розраховується загальна площа у власності:

56 кв. м.+1/2 х 44,6 кв. м. = 78,3 кв. м.

Від загальної площі у власності віднімається пільга 60 кв. м.,  за умови, що квартири не використовуються  з метою одержання доходу.

Розрахунок площі, за яку сплачується податок:

78,3 – 60 = 18,3 кв. м.

18,3 кв. м. – площа, за яку ви маєте сплатити податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Питання 4. Яким чином буде нараховуватись податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на об’єкти житлової нерухомості, а саме квартири, якщо я на початку року був власником 2 квартир, а потім продав одну з них? 

Відповідь. Відповідно до пункту 266.8 статті 266 ПКУ у разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності.

В даному випадку податок для вас  як для попереднього власника нараховується  за період з 1 січня податкового(звітного)  року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування – за 2 квартири, а починаючи з місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування – за одну квартиру з урахуванням пільг відповідно до ПКУ.

Також звертаємо увагу, що відповідно до підпункту 266.7.3 пункту 266.7 ст.266 ПКУ платник податку має право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації), а саме до центру обслуговування платників, для проведення звірки даних щодо:

об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

розміру загальної площі об’єктів житлової  та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

права на користування пільгою із сплати податку;

розміру ставки податку;

нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючого органу та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації ) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Впродовж першого півріччя поточного року сервіс ДФС України «Пульс» отримав 362 запити від платників Дніпропетровщини

Протягом першої половини 2018 року на антикорупційний сервіс Державної фіскальної служби України «Пульс» звернулося 362 заявники Дніпропетровської області.

Майже дві третини питань (221), порушених у зверненнях, стосувалися звітності та реєстрації податкових накладних. Також, за допомогою сервісу «Пульс» заявники звертались з питань щодо роботи органів ДФС Дніпропетровської області (82 звернення). Крім того, з приводу роботи системи електронного адміністрування ПДВ зателефонували 23 платники, роботи Центрів обслуговування платників та перевірок суб’єктів господарювання – по 11 громадян тощо. Безпосередньо антикорупційної тематики сервісу стосувалося 6 звернень.

Усі звернення оперативно розглянуті у встановлений термін та вирішені по суті.

Нагадаємо, що за допомогою сервісу «Пульс» можна проінформувати про неправомірні дії або бездіяльність працівників Державної фіскальної служби, оперативно та в повному обсязі вирішити суперечливі питання, які виникають у сфері адміністрування податків та у митній сфері. Телефон цілодобової лінії 0–800-501-007 (напрямок «4»).

При нарахуванні пені застосовується змінена облікова ставка НБУ

ДПІ у Шевченкіському районі м. Дніпра повідомляє, що відповідно до п. 111.2 ст. 111 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з ПКУ та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Так, згідно із ст. 129 ПКУ при нарахуванні суми грошового зобов’язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, – починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов’язання, визначеного ПКУ (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження) нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов’язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 % річних облікової ставки Національного банку України (далі – НБУ), діючої на кожний такий день.

При самостійному нарахуванні суми грошового зобов’язання платником податків – нарахування пені розпочинається після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100 % річних облікової ставки НБУ, діючої на кожний такий день.

Звертаємо увагу, що при нарахуванні пені варто враховувати нову облікову ставку, яка рішенням Правління НБУ від 12.07.2018 № 443-рш «Про розмір облікової ставки» з 13.07.2018 була підвищена до 17,5 % річних (попередній розмір облікової ставки на рівні 17 % застосовувався з 02.03.2018).

До уваги платників податку на прибуток!

У зв’язку із набранням чинності 14.07.2018 постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 № 547 «Про внесення змін до Порядку подання фінансової звітності» (далі – Постанова № 547) ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє наступне.

Відповідно до внесених Постановою № 547 змін платники податку на прибуток у визначених законом випадках подають органам доходів і зборів у порядку, передбаченому Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями, податкову декларацію з податку на прибуток підприємства (далі – Декларація), проміжну (I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців) та річну фінансову звітність.

Підприємства, які складають фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі, складають проміжну фінансову звітність, яка охоплює відповідний період (I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців), наростаючим підсумком з початку звітного року у складі балансу та звіту про фінансові результати.

Підприємства, яким відповідно до Закону України від 16.07.1999 № 996–XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами встановлюється скорочена за показниками фінансова звітність у складі балансу та звіту про фінансові результати (крім тих, які зобов’язані складати фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності), та підприємства, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів і витрат відповідно до податкового законодавства, подають відповідним органам річну фінансову звітність, передбачену для суб’єктів малого підприємництва.

Таким чином, з урахуванням внесених Постановою № 547 змін, при поданні податкової Декларації за І квартал, півріччя, три квартали надається фінансова звітність у складі балансу та звіту про фінансові результати, а для суб’єктів малого підприємництва і представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності – скорочена за показниками фінансова звітність у складі балансу і звіту про фінансові результати (фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва або спрощений фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва).

Платники Дніпропетровщини поповнили місцеву казну

на 46,2 млн. грн. завдяки сплаті за ліцензії

За ліцензії на право оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами суб’єкти господарювання Дніпропетровської області за І півріччя 2018 року спрямували до бюджету 46,2 млн. грн. Цей показник перевищує рівень надходжень аналогічного періоду минулого року на 3,3 млн. грн. Про це повідомила перший заступник начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Вікторія Каліногорська.

На початок липня поточного року у регіоні у 5199 суб’єктів господарювання 13525 діючих ліцензій, з них, на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями – 7315 та роздрібної торгівлі тютюновими виробами – 6210.

Цього року таких ліцензій співробітниками територіальних органів ГУ ДФС у Дніпропетровській області видано 7110, з них на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями – 3821, тютюновими виробами – 3289.

За цей же період, призупинено дію 1228 ліцензій за несвоєчасну сплату чергового платежу та анульовано 1170 ліцензій, серед яких, скасовано 64 ліцензії продавцям, у яких виявлено факти продажу алкогольних напоїв та тютюну неповнолітнім громадянам.

Анулювання платника єдиного податку

здійснюється за рішенням контролюючого органу

ДПІ у Шевченкіському районі м. Дніпра інформує, що відповідно до п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:

► подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, – в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;

► припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем відповідно до закону – в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;

► у випадках, визначених пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ.

У разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої – третьої груп вимог, встановлених главою 1 розділу XIV «Спеціальні податкові режими» ПКУ, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої – третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб’єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом про анулювання (п. 299.11 ст. 299 ПКУ).

На Дніпропетровщині завдяки фінансовим розслідуванням бюджету відшкодовано майже 11 млн. гривень

Протягом першого півріччя 2018 року слідчими ГУ ДФС у Дніпропетровській області розслідувалось 422 кримінальних провадження за порушення у сфері податкових відносин.

Досудове розслідування закінчено зі 109 кримінальних проваджень, з яких до суду скеровано 55. З них з обвинувальним актом – 49; з клопотаннями про звільнення від кримінальної відповідальності – 6.

Крім того, протягом січня – червня поточного року за підслідністю слідчими направлено 128 кримінальних проваджень, приєднано до інших проваджень – 56.

Завдяки розслідуваним справам слідчими ДФС Дніпропетровщини з початку року відшкодована сума нанесених державі збитків у розмірі 10 млн. 918 тис. гривень. Також, накладено арешт на майно порушників на суму 3 млн. гривень.

До Податкового кодексу України внесено зміни

ДПІ у Шевченкіському районі м. Дніпра звертає увагу, що з 28.07.2018, тобто з дня, наступного за днем опублікування, набрав чинності Закон України від 03.07.2018 № 2477-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України» (далі – Закон № 2477).

Закон № 2477 опубліковано в офіційному виданні – газеті «Голос України» від 27.07.2018 № 137.

Законом № 2477 внесені зміни до:

► пп. 165.1.14 п. 165.1 ст. 165 «Доходи, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу» Податкового кодексу України від від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), а саме: передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – платник податку) не включаються аліменти, що виплачуються платнику податку згідно з рішенням суду або за добровільним рішенням сторін у сумах, визначених згідно із Сімейним кодексом України, у тому числі аліменти, що виплачуються нерезидентом;

► пп. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 «Податкова знижка» ПКУ, що викладено у новій редакції, згідно з якою до переліку витрат, дозволених до включення до податкової знижки, зокрема, належать суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.