ДПІ У ШЕВЧЕНКІВСЬКОМУ РАЙОНІ М.ДНІПРА ІНФОРМУЄ!

Репетиторам та представникам творчих професій необхідно задекларувати доходи за 2016 рік
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що у разі отримання доходу від послуг репетиторства, з яких торік не було сплачено податок на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) та військовий збір (далі – ВЗ), громадяни повинні подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2016 рік (далі – Декларація) до податкової інспекції за місцем своєї податкової адреси.
Відзвітуватися про отримані минулого року доходи варто спортсменам, акторам та іншим представникам творчих професій у разі, якщо при нарахуванні та виплаті таких доходів не було сплачено ПДФО та ВЗ.
Подати Декларацію можна як у паперовому вигляді у центрах обслуговування платників чи відділеннях ОДПІ, так і засобами сучасних інформаційних технологій.
Декларантам варто скористатися спеціальним електронним сервісом «Декларація про майновий стан» у відкритій частині Електронного кабінету платника, який розміщено на головній сторінці офіційного веб-порталу ДФС України (sfs.gov.ua) або за посиланням cabinet.sfs.gov.ua.
Фізичні особи – платники податків у відкритій частині Електронного кабінету платника можуть заповнити, зберегти та роздрукувати Декларацію, а у розділі «Введення звітності» особистого кабінету з використанням електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП) можуть подати Декларацію в електронному вигляді.
Нагадуємо, що отримати безкоштовно ключі ЕЦП можна у пунктах реєстрації користувачів Акредитованого центру сертифікації ключів при ГУ ДФС у Дніпропетровській області управління (центру) сертифікації ключів ІДД ДФС:
► у місті Дніпро за адресами:
– проспект Слобожанський, буд.95а, центр обслуговування платників, зала 3, кабінети 9 та 10;
– проспект Богдана Хмельницького, буд.25, вікна реєстрації користувачів ЕЦП №21 та №22;
► у місті Кривий Ріг за адресою проспект Героїв – підпільників, буд. 42, кабінет 112а.
Детальніше про режим роботи та контактні телефони пунктів реєстрації користувачів АЦСК ІДД ДФС можна дізнатися у розділі «Контакти» офіційного інформаційного ресурсу АЦСК ІДД ДФС за посиланням

http://acskidd.gov.ua/contacts
Прозвітувати про отримані у 2016 році необхідно за новою формою Декларації, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 15.09.2016 №821 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року №859».
Останній день подання Декларації за 2016 рік для громадян – платників податків і осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та які зобов’язані подати Декларації – 3 травня 2017 року;

Хто у 2017 році буде сплачувати транспортний податок?
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що відповідно до п.п.267.1.1 п.267.1 ст.267 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об’єктами оподаткування.
Підпунктом 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПКУ визначено, що об’єктом оподаткування транспортним податком у 2017 році є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Отже, легковий автомобіль буде оподатковуватись транспортним податком, якщо його середньоринкова вартість перевищуватиме 1 мільйон 200 тисяч гривень (мінімальна заробітна плата – 3 200 грн х 375).
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об’єму циліндрів двигуна, типу пального.
Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна, тип пального.
Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку (п.п.267.6.1 п.267.6 ст.267 ПКУ).
Згідно з п.п.267.6.2 1 п.267.6 ст.267 ПКУ податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум транспортного податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку – фізичній особі контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).
Фізичні особи – платники транспортного податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації для проведення звірки даних щодо:
а) об’єктів оподаткування, що перебувають у власності платника податку;
б) розміру ставки податку;
в) нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема документів, що підтверджують право власності на об’єкт оподаткування, перехід права власності на об’єкт оподаткування), контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Фізичні особи – нерезиденти у порядку, визначеному цим пунктом, звертаються за проведенням звірки даних до контролюючих органів за місцем реєстрації об’єктів оподаткування (п.п.267.6.10 п.267.6 ст.267 ПКУ).

Про заповнення податкової накладної
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що Законом України від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі – Закон №1797) внесені зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, у частині заповнення коду послуги як обов’язкового реквізиту податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної (далі – податкова накладна).
У зв’язку із зазначеними нововведеннями Державна фіскальна служба України у листі від 20.02.2017 №4102/7/99-99-15-03-02-17 (далі – лист ДФС №4102) повідомила наступне.
З 1 січня 2017 року відповідно до підпункту «і» пункту 201.1 статті 201 ПКУ при складанні податкової накладної запроваджується обов’язкове заповнення коду товару згідно з УКТ ЗЕД, а для послуг – коду послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг.
При цьому пунктом 5 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1797 зобов’язано Кабінет Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності Законом №1797 прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, та привести свої нормативно-правові акти у відповідність із Законом №1797.
Зважаючи на те, що діюча форма податкової накладної не містить окремого поля для відображення коду послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, до внесення відповідних змін до форми податкової накладної та порядку її заповнення, відсутність коду послуги у податковій накладній, дата складання якої припадає на період з 1 січня 2017 року до дати набрання чинності відповідних змін до форми податкової накладної, не визначається як помилка, допущена при складанні податкової накладної, та не може бути єдиною підставою для невизнання податкового кредиту за такою податковою накладною.

Фахівці Дніпропетровської митниці ДФС знайшли заборонений ефедрин
На митну територію України в зоні діяльності Київської міської митниці ДФС згідно накладної DHL з Йорданії було переміщено товар – «натуральна трава для особистого вживання» вагою 5,4 кг, оголошеною вартістю 5 доларів США, який надалі на підставі повідомлення про транзитне переміщення був доставлений в зону діяльності Дніпропетровської митниці ДФС.
Під час здійснення митного контролю та огляду зазначеного міжнародного експрес-відправлення встановлено, що у картонній коробці знаходяться запаковані в поліетиленову плівку висушені стеблини рослинного походження зеленого кольору.
За результатами проведеного експрес-аналізу з використанням тесту «(PSEUDO)-EPHEDRINE TEST» (M.M.C. International B.V., batch №251891) встановлено вміст в висушених стеблинах рослинного походження зеленого кольору прекурсору – «ЕФЕДРИН», який включений до Списку 1 Таблиці IV Постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів».
Дніпропетровською митницею ДФС направлено до слідчого відділу Управління служби безпеки України в Дніпропетровській області Повідомлення про протиправне діяння, що містить ознаки злочину передбачене ч.3 ст.305 Кримінального кодексу України.

Махінатори незаконно заволоділи коштами меткомбінату на суму 24 млн. грн.
Підрозділом боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, ГУ ДФС у Дніпропетровській області спільно з обласним управлінням Національної поліції встановлено, що посадові особи одного з товариств з обмеженою відповідальністю м. Кривого Рогу з метою заволодіння коштами металургійного комбінату, використовуючи підконтрольні підприємства, створили схему фіктивної технології збагачення відходів металургійного виробництва.
Так, підконтрольні підприємства зазначеного ТОВ одержали від металургійного комбінату 70 тис. тонн залізовмісного шламу на загальну суму 3 млн. грн., а згодом, сфальсифікувавши документи щодо збагачення сировини, нібито поставили її на підприємства з ознаками фіктивності.
Повернення сировини на ТОВ після такого «збагачення» відбувалось у тій же кількості та якості, але загальною вартістю вже понад 25 млн. грн.
У подальшому ТОВ поставило зазначений товар на металургійний комбінат та отримало грошові кошти у розмірі 31 млн. грн.
Загальна сума коштів меткомбінату, якою заволоділи посадові особи товариства шляхом безпідставного завищення вартості сировини, склала понад 24 млн. грн.
За даними фактами до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.191 КК України.
Здійснюється кримінальне провадження.

У рядах «Фантому» відбулася чергова ротація
У рядах спеціального підрозділу Державної фіскальної служби України під назвою «Фантом», у складі якого служать співробітники податкової міліції, відбулась чергова ротація. Співробітники податкової міліції ДОУ ДФС України, у числі яких і дніпровці, повернулися додому.
Зараз же у підрозділі «Фантом» у зоні АТО на території Донецької та Луганської областей все ще несуть службу інші наші співвітчизники – співробітники податкової міліції ГУ ДФС у Дніпропетровській області. Нагадуємо, що перед від’їздом бійці, в обов’язковому порядку, проходять спеціальне навчання та підготовку. У ході проведення АТО співробітники підрозділу «Фантом» неодноразово зарекомендували себе як кваліфіковані спеціалісти по боротьбі з контрабандною продукцією.

Плата за землю: податкові зміни для фізичних осіб у 2017 році
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує, що Державна фіскальна служба України у листі від 08.02.2017 №3012/7/99-99-13-03-01-17 (далі – лист ДФС №3012) повідомила про зміни, запроваджені з 01.01.2017 Законом України від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», зокрема, до норм статей 286 та 287 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), якими регламентується порядок обчислення та строки сплати плати за землю.
Пунктом 286.5 статті 286 ПКУ уточнено порядок нарахування контролюючими органами податкового зобов’язання з земельного податку (далі – податок) фізичним особам.
Так, нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 ПКУ.
У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника – юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув права власності.
У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника – фізичної особи до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Якщо такий перехід відбувається після 1 липня поточного року, то контролюючий орган надсилає (вручає) попередньому власнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки для проведення звірки даних щодо:
● розміру площі земельної ділянки, що перебуває у власності та/або користуванні платника податку;
● права на користування пільгою із сплати податку;
● розміру ставки податку;
● нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема, документів на право власності, користування пільгою, контролюючий орган за місцем знаходження земельної ділянки проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Також пунктом 287.2 статті 287 ПКУ визначено, що облік фізичних осіб – платників податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки щороку до 1 травня.

Витрати, дозволені до включення до податкової знижки за 2016 рік
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що повернути частину податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), сплаченого громадянами із заробітної плати, можна, зокрема, у разі реалізації ними права на податкову знижку шляхом подання річної податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація).
Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначені у пункті 166.3 статті 166 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Фізична особа – платник ПДФО має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного 2016 року такі фактично здійснені ним протягом звітного року витрати:
Категорії витрат (відображаю-ться у рядку 13 Декларації)
Норма ПКУ
Назва витрат, дозволених для включення до податкової знижки
1.Підпункт 166.3.1 п.166.3 ст.166 та ст.175 ПКУ
Частина суми процентів, сплачених за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до статті 175 ПКУ
2.Підпункт 166.3.2 п.166.3 ст.166 ПКУ
Пожертвування або благодійні внески неприбутковим організаціям, які на дату перерахування (передачі) коштів та майна відповідали умовам, визначеним пунктом 133.4 статті 133 ПКУ
3.Підпункт 166.3.3 п.166.3 ст.166 ПКУ
Сума коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення
5.Підпункт 166.3.5 п.166.3 ст.166 ПКУ
Страхові платежі (внески, премії) за договорами довгострокового страхування життя та пенсійні внески у рамках недержавного пенсійного забезпечення
6.Підпункт 166.3.6 п.166.3 ст.166 ПКУ
Суми витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій або оплату державних послуг, пов’язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита
7.Підпункт 166.3.7 п. 166.3 ст. 166 Кодексу
Суми коштів, сплачених у зв’язку з переобладнанням транспортного засобу, що належить платникові податку, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива
8.Підпункт 166.3.8 п. 166.3 ст. 166 Кодексу
Суми витрат на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним

За два місяці платники Дніпропетровщини перерахували до бюджетів усіх рівнів та ЄСВ 13 млрд. 435 млн. гривень
З початку поточного року органами ДФС у Дніпропетровській області забезпечено у бюджети усіх рівнів та ЄСВ 13 млрд. 435,1 млн. грн., що на 3 млрд. 573,7 млн. грн. більше, ніж у січні – лютому 2016 року. Про це проінформувала в.о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Вікторія Каліногорська.
Так, до державного бюджету впродовж двох місяців 2017 року спрямовано 8 млрд. 072,8 млн. грн., що на 2 млрд. 531,1 млн. грн. більше, ніж за відповідний період 2016 року.
До місцевих бюджетів Дніпропетровського регіону протягом січня – лютого поточного року забезпечено 3 млрд. 163,2 млн. грн. Це на 973,3 млн. грн. більше фактичних надходжень перших місяців 2016 року.
Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з початку року зібрано 2 млрд. 199,1 млн. грн. Порівняно з 2016 роком надходження зросли на 69,3 млн. грн.

Чи мають право батьки скористатися податковою знижкою на навчання, якщо студент отримував доходи по цивільно-правовому договору?
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що згідно з п.п.14.1.170 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ.
При цьому, ПКУ установлено обмеження щодо неперевищення сум нарахованої платником податку податкової знижки понад суму загального оподатковуваного доходу платника, одержаного протягом року як заробітна плата.
Згідно з п.п.14.1.48 п.14.1 ст.14 ПКУ заробітна плата – основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.
Ці відносини регулюються трудовим законодавством, зокрема Кодексом законів про працю. При укладанні трудового договору з працівником працедавець видає наказ про зарахування його на роботу, на підставі якого у трудовій книжці цього працівника робиться позначка про прийняття його на роботу на відповідну посаду.
Таким чином, якщо студент протягом звітного року одержував доходи від виконання договорів цивільно-правового характеру, які не є трудовими договорами, то члени його сім’ї першого ступеня споріднення мають право на податкову знижку щодо сум, сплачених за навчання такого студента.

Про зміни у справлянні рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України для стільникового зв’язку
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує, що пунктом 19 розділу І Закону України від 20.12.2016 №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році», який набрав чинності з 01.01.2017, до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) внесено зміни у частині справляння рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України для стільникового зв’язку (далі – Рентна плата).
З урахуванням зазначеного Державна фіскальна служба України повідомила про наступні нововведення з 01.01.2017 з Рентної плати:
1) встановлено ставку Рентної плати для стільникового радіозв’язку у діапазоні радіочастот 2300 – 2400 та 2500 – 2690 МГц – 3000,00 грн. за 1 МГц;
2) введено градацію діапазону частот стільникового зв’язку;
3) введено понижувальний коефіцієнт 0,75 та підвищувальні коефіцієнти 1,2 та 1,4 до ставок Рентної плати для стільникового радіозв’язку у діапазоні радіочастот залежно від концентрації та фрагментації діапазонів цього типу зв’язку, для оцінки яких застосовуються «об’єкти оподаткування» (ширини смуг, відмінні від визначеної у п.254.3 ст.254 ПКУ), а саме – ширина смуги, що використовується платником у регіоні, а також безперервна ширина смуги, що використовується платником у регіоні та/або Україні;
4) кількість додатків 4 до податкової декларації з Рентної плати, які складають платники Рентної плати, відповідає кількості регіонів, в яких вони мають ліцензії;
5) при заповненні додатків 4 до податкової декларації з Рентної плати кількість рядків для кожної ліцензії, отриманої платником Рентної плати дорівнює 17 (сімнадцять), перший з яких обчислюється з коефіцієнтом «одиниця», а інші рядки – з коефіцієнтами, передбаченими примітками 2 – 8 до п.254.4 ст.254 ПКУ для відповідного «об’єкта оподаткування», визначеного у п.254.3 ст.254 ПКУ, та зазначаються у колонці 6 «коефіцієнт» за величиною, що відповідає величині «коефіцієнт мінус одиниця»;
6) податкові зобов’язання з Рентної плати розраховуються платником Рентної плати за формулою:
ПЗ = ООЗШ х Ст + (ООШприм.2 х Ст х 1,2 – ООШприм.2 х Ст) + (ООШприм.3 х Ст х 1,4 – ООШприм.3 х Ст) + (ООШприм.4 х Ст х 0,75 – ООШприм.4 х Ст) + (ООШприм.5 х Ст х 1,4 –ООШприм.5 х Ст) + (ООШприм.6 х Ст х 0,75 – ООШприм.6 х Ст) + (ООШприм.7 х Ст х 1,4 – ООШприм.7 х Ст) + (ООШприм.8 х Ст х 0,75 – ОО Шприм.8 х Ст),
де ПЗ – податкові зобов’язання платника Рентної плати;
ООзш – об’єкт оподаткування Рентною платою відповідно до п.254.3 ст.254 ПКУ, тобто загальна ширина смуги радіочастот, зазначена у ліцензії або ліцензіях платника Рентної плати;
Ст – ставка Рентної плати відповідно до п.254.4 ст.254 ПКУ;
ООШприм.2 – об’єкт оподаткування Рентною платою відповідно до примітки 2 до п.254.4 ст.254 ПКУ, тобто ширина безперервного інтервалу (суцільної смуги) радіочастот у кожному регіоні окремо та/або в усіх регіонах України, що належать окремому платнику Рентної плати, для якої застосовується підвищувальний коефіцієнт 1,2;
ООШприм.3 – об’єкт оподаткування Рентною платою відповідно до примітки З до п.254.4 ст.254 ПКУ, тобто ширина смуги радіочастот, яка перевищує 20 МГц у кожному регіоні, що належать окремому платнику Рентної плати, для якої застосовується підвищувальний коефіцієнт 1,4;
ООШприм.4 – об’єкт оподаткування Рентною платою відповідно до примітки 4 до п.254.4 ст.254 ПКУ, тобто ширина безперервного інтервалу (суцільної смуги) в усіх регіонах України, що дорівнює або перевищує 10 МГц у кожному регіоні, за умови, що загальна ширина смуги радіочастот не перевищує 20 МГц в одному діапазоні радіочастот, що належать окремому платнику Рентної плати, для якої застосовується понижувальний коефіцієнт 0,75;
ООШприм.5 – об’єкт оподаткування Рентною платою відповідно до примітки 5 до п.254.4 ст.254 ПКУ, тобто ширина смуги радіочастот, яка перевищує 30 МГц у кожному регіоні, що належать окремому платнику Рентної плати, для якої застосовується підвищувальний коефіцієнт 1,4;
ООШприм.6 – об’єкт оподаткування Рентною платою відповідно до примітки 6 до п.254.4 ст.254 ПКУ, тобто ширина безперервного інтервалу (суцільної смуги) в усіх регіонах України, що дорівнює або перевищує 10 МГц у кожному регіоні, за умови, що загальна ширина смуги радіочастот не перевищує 30 МГц в одному діапазоні радіочастот, що належать окремому платнику Рентної плати, для якої застосовується понижувальний коефіцієнт 0,75;
ООШприм.7 – об’єкт оподаткування Рентною платою відповідно до примітки 7 до п.254.4 ст.254 ПКУ, тобто ширина смуги радіочастот, яка перевищує 40 МГц у кожному регіоні, що належать окремому платнику Рентної плати, для якої застосовується підвищувальний коефіцієнт 1,4;
ООШприм.8 – об’єкт оподаткування Рентною платою відповідно до примітки 8 до п.254.4 ст.254 ПКУ, тобто ширина безперервного інтервалу (суцільної смуги) в усіх регіонах України, що дорівнює або перевищує 10 МГц у кожному регіоні, за умови, що загальна ширина смуги радіочастот не перевищує 40 МГц в одному діапазоні радіочастот, що належать окремому платнику Рентної плати, для якої застосовується понижувальний коефіцієнт 0,75.

Актуально для платників податку на додану вартість!
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що 01.03.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 23.02.2017 №276 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 28.02.2017 за №269/30137 (далі – Наказ №276), тобто з першого числа місяця, що настає за місяцем його офіційного опублікування (опубліковано у газеті «Урядовий кур’єр» від 28.02.2017 №39).
Наказом №276 внесені зміни до:
1) форми податкової накладної, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за №137/28267 (зі змінами) (далі – Наказ №1307), яку викладено у новій редакції;
2) форм податкової декларації з податку на додану вартість; уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок; розрахунку податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289 (зі змінами) (далі – Наказ №21), які викладено у новій редакції;
3) Порядку заповнення податкової накладної, затвердженому Наказом №1307;
4) Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженому Наказом № 21.
Пунктом 3 Порядку заповнення податкової накладної передбачено, що усі податкові накладні підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) за формою, чинною на день такої реєстрації.
У зв’язку із внесенням вказаних змін Державна фіскальна служба України (далі – ДФС) на головній сторінці офіційного веб-порталу повідомила, що з метою створення комфортних умов для платників податку на додану вартість, а також доопрацювання програмного забезпечення для формування і подання податкових накладних/розрахунків коригування до реєстрації в ЄРПН, податкові накладні/розрахунки коригування прийматимуться до реєстрації в ЄРПН за новою формою (у редакції Наказу №276), починаючи з 16 березня 2017 року.
До вказаної дати податкові накладні/розрахунки коригування реєструються в ЄРПН за старою формою (до внесення змін Наказом №276).
Наказ №276 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням

http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/nakazi/71436.html
Пунктом 3 Наказу №276 також визнано такими, що втратили чинність, накази Міністерства фінансів України:
– від 22.09.2014 №958 «Про затвердження форми реєстру виданих та отриманих податкових накладних та порядку його ведення», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 10.10.2014 за №1228/26005;
– від 14.11.2014 №1128 «Про затвердження порядку визначення відповідності платника податку на додану вартість критеріям, які дають право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування податку на додану вартість», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за №1454/26231 (зі змінами);
– від 23.01.2015 №13 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за №103/26548.

Інші доходи, отримані фізичними особами – «єдинниками», необхідно задекларувати
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що деклараційна кампанія – 2017 триває.
Фізичні особи – підприємці, які протягом 2016 року отримали дохід від підприємницької діяльності на спрощеній системі оподаткування та інші доходи з джерел їх походження з України та/або іноземні доходи як громадяни (наприклад, дохід від надання майна у лізинг, оренду (суборенду), житловий найм (піднайм); інвестиційний прибуток; дохід від успадкованого чи отриманого у дарунок майна і т.д.), повинні задекларувати такі доходи у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація).
При цьому у рядку 8 «Категорія платника» Декларації зазначеним фізичним особам необхідно проставити позначку «Х» у клітинці «громадянин».
Граничний термін подання Декларації для таких осіб – 3 травня 2017 року, а термін сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору – до 1 серпня року, що настає за звітним, тобто останній день сплати за наслідками 2016 року – 31 липня 2017 року.
Звертаємо увагу, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (пункт 49.20 статті 49 Податкового кодексу України).
Перенесення останнього дня сплати податкового зобов’язання, якщо останній день сплати припадає на вихідний або святковий день, чинним законодавством не передбачено.

Рентна плата за спеціальне використання води: помилки платників у деклараціях
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує, що Державною фіскальною службою України здійснено аналіз даних податкової звітності з рентної плати за спеціальне використання води (далі – Плата) (додаток 5 до податкової декларації з рентної плати) за 4-й квартал 2016 року, за результатами якого виявлено наступне.
Окремі платники під час подання до органу ДФС податкової звітності з Плати не дотримувались порядку її заповнення, внаслідок чого звітність була подана з помилками.
Так, деякими платниками не заповнено рядки 8.1 «в межах установленого ліміту» та 8.2 «понад установлений річний ліміт» за наявності відповідних показників у рядках 8.1.1 – 8.1.2 та/або 8.2.1 – 8.2.2, внаслідок чого сумарне значення рядків 8.1 (р.8.1 = р.8.1.1 + р.8.1.2) та 8.2 (р.8.2 = р.8.2.1 + р.8.2.2) не співпадає зі значенням рядку 8 «об’єкт оподаткування з початку року», який дорівнює сумі рядків 8.1 та. 8.2.
Також має місце незаповнення платниками рядка 8, внаслідок чого в окремих випадках значення рядку 8 дорівнює 0 за наявності показників у рядках 8.1 або 8.2.
Виявлені факти застосування платниками неіснуючих коефіцієнтів до ставок Плати та/або неправильний порядок відображення застосованих коефіцієнтів до ставок Плати у рядках поданої звітності.
Згідно з порядком складання податкової звітності з Плати:
– у рядку 10.1 повинен зазначатись коефіцієнт 0,005 до ставок Плати відповідно до п.255.6 ст.255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ);
– у рядку 10.2 – коефіцієнт 0,3 до ставок Плати відповідно до п.255.6 ст.255 ПКУ;
– у рядку 10.3 – коефіцієнт 2 до ставок Плати відповідно до п.п.255.11.10 п.255.11 ст.255 ПКУ;
– у рядку 10.4 – коефіцієнт 5 до ставок Плати відповідно до п.п.255.11.13 п.255.11 ст.255 ПКУ.
Однак, окремими платниками Плати у рядку 10.1 податкової звітності задекларовано коефіцієнт 0,3 до ставок Плати (замість рядку 10.2) або коефіцієнт 5 до ставок Плати (замість рядку 10.4).
Крім того, деякими платниками у рядку 10.1 було задекларовано неіснуючі коефіцієнти 100; 46,03; 1,87; 1,13; 0,6; 0,003 до ставок Плати.
У деяких випадках один і той же коефіцієнт до ставок Плати було задекларовано платниками двічі. Так, наприклад, коефіцієнт 0,3 до ставок Плати задекларовано у рядку 10.1 та у рядку 10.2.
З урахуванням зазначеного, звертаємо увагу платників Плати на дотримання ними порядку заповнення податкової звітності з Плати, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №719 «Про затвердження форми Податкової декларації з рентної плати», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за №1051/27496.

Винагороди за цивільно-правовими договорами: нарахування ЄСВ ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє.
Відповідно до п.1 частини першої ст.4 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є роботодавці, зокрема, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.
Пунктом 1 частини першої ст.7 Закону №2464 визначено, що базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24.03.1995 №108/95-ВР «Про оплату праці», та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Частиною другою ст.7 Закону №2464 передбачено, що для осіб, які працюють у сільському господарстві, виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами та отримують заробітну плату (дохід) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, єдиний внесок нараховується на суму, що визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які вона нарахована.
Згідно з нормами частини п’ятої ст.8 Закону №2464 єдиний внесок для зазначеної категорії платників єдиного внеску встановлено у розмірі 22% до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.
У разі, якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.
При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску, встановлена цією частиною, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.
Основне місце роботи – місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору, де знаходиться (оформлена) його трудова книжка, до якої вноситься відповідний запис про роботу (п.12 частини першої ст.1 Закону №2464).
Отже, якщо працівник підприємства, перебуваючи у трудових відносинах з роботодавцем, одержує дохід у вигляді заробітної плати та виконує роботу (надає послуги) відповідно до цивільно-правового договору отримуючи винагороду, то до бази нарахування єдиного внеску за звітний місяць включаються як заробітна плата (дохід), так і сума винагороди. При цьому, якщо база нарахування єдиного внеску буде меншою за розмір мінімальної заробітної плати, то єдиний внесок розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати та ставки єдиного внеску у розмірі 22%.
У разі, якщо працівник отримує дохід у вигляді винагороди за договором цивільно-правового характеру, який не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, єдиний внесок нараховується виходячи з розміру єдиного внеску 22% на фактично нараховану винагороду за договором цивільно-правового характеру незалежно від її розміру, але з урахуванням максимальної величини бази нарахування.

Затверджені зміни до Порядку обліку платників податків і зборів та Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що Міністерством фінансів України видано наказ від 21.12.2016 №1125 «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів та Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 16.01.2017 за №42/29910 (далі – Наказ №1125).
Відповідно до пункту 6 Наказу №1125 він набирає чинності через 30 днів з дня його опублікування. Документ опубліковано в Офіційному віснику України від 17.02.2017 №14, тобто з 19.03.2017 зазначений Наказ набирає чинності.
Наказом №1125 скасовуються або спрощуються (удосконалюються) окремі документи, які подаються платниками податків до контролюючих органів та видаються контролюючими органами платникам податків.
Так, змінами до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за №1562/20300 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 №462) із змінами:
1) затверджуються нові документи:
– «Довідка про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру» за формою №34-ОПП;
– «Заява про взяття на облік за неосновним місцем обліку» за формою №17-ОПП;
2) скасовуються такі документи:
– «Довідка про взяття на облік платника податків» за формою №4-ОПП;
– «Повідомлення про взяття на облік за неосновним місцем обліку» за формою №16-ОПП;
3) удосконалюються такі документи:
– «Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність» за формою №20-ОПП;
– «Заява (для юридичних осіб та відокремлених підрозділів)» за формою №1-ОПП;
– «Заява (для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність)» за формою № 5-ОПП.
При цьому, з дня набрання чинності Наказом №1125 визнаються такими, що втратили чинність, документи, що були видані контролюючими органами до набрання чинності Наказом №1125 та є дійсними на дату набрання чинності Наказом №1125:
– довідки про взяття на облік платника податків за формою №4-ОПП (крім тих, що були видані платникам податків, відомості щодо яких не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, а саме відокремленим підрозділам іноземних компаній, організацій, у тому числі постійним представництвам нерезидентів, уповноваженим особам договорів про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи, управителям майна, інвесторам (операторам) за угодами про розподіл продукції, виконавцям проектів (програм) міжнародної технічної допомоги, дипломатичним місіям, військовим частинам та фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність);
– повідомлення про включення платника податків до категорії платників окремих податків за формою №16-ОПП.
Змінами до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1130, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за №1456/26233 (із змінами), вдосконалено та спрощено форму «Реєстраційної заяви платника податку на додану вартість» за формою №1-ПДВ (далі – Заява).
У новій формі Заяви виключено відомості щодо:
– найменування контролюючого органу, де здійснюється реєстрація або перереєстрація платника;
– місцезнаходження (місця проживання) платника (за винятком перереєстрації у зв’язку із зміною місцезнаходження (місця проживання);
– контактних телефонів заявника та відповідальних осіб платника (для юридичних осіб);
– кількості працюючих тощо.
Новою формою Заяви передбачено, що у разі добровільної реєстрації платником ПДВ або у разі перереєстрації платником ПДВ особа подає лише один (перший) аркуш заяви. Два аркуші заяви подаються лише при обов’язковій реєстрації, а також при реєстрації платниками ПДВ інвесторів (операторів) за угодою про розподіл продукції, учасників договору про спільну діяльність управителів майна. Додаток до Заяви до контролюючих органів не подається.

В яких випадках фізична особа звільняється від обов’язкового подання податкової декларації про майновий стан і доходи?
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує, що згідно з п.179.4 ст.179 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) платники податку звільняються від обов’язку подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі –Декларація) у таких випадках:
а) незалежно від виду та суми отриманих доходів платниками податку, які:
– є малолітніми/неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави станом на кінець звітного податкового року;
– перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні або ув’язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання Декларації;
– перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року;
– перебувають на строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року;
б) в інших випадках, визначених розділом IV «Податок на доходи фізичних осіб» ПКУ.
Відповідно до п.179.2 ст.179 ПКУ обов’язок платника податку щодо подання Декларації вважається виконаним і Декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи:
– від податкових агентів, які згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
– виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених розд. IV ПКУ;
– від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок відповідно до розділу IV ПКУ;
– у вигляді об’єктів спадщини, які відповідно до розділу IV ПКУ оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або, з яких сплачено податок відповідно до п.174.3 ст.174 ПКУ.

Нововведення з 01.01.2017 по орендній платі за земельні ділянки ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє наступне.
Законами України від 20.12.2016 №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» (далі – Закон №1791) та від 21.12.2016 №1797-VШ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі – Закон №1797) внесені зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, до статті 288, яка регламентує порядок нарахування та сплати орендної плати за земельні ділянки.
Відповідно до пункту 288.1 статті 288 ПКУ підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.
Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Законом №1791 до пункту 288.1 статті 288 ПКУ додано норму, відповідно до якої договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України (постанова Кабінету Міністрів України від 03 березня 2004 року №220 «Про затвердження Типового договору оренди землі»).
Наказом Міністерства фінансів України від 17.09.2015 №783, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02.06.2015 за №1171/27616 (далі – наказ №783), затверджена форма Переліку орендарів, з якими укладено договори оренди землі державної або комунальної власності, згідно з якою органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування подають контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік .
Законами №1791 та №1797 внесено зміни до пункту 288.5 статті 288 ПКУ, згідно з якими розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:
– не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території;
– не може перевищувати 12% нормативної грошової оцінки;
– може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах;
– для пасовищ у населених пунктах, яким надано статус гірських, не може перевищувати розміру земельного податку;
– для баз олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, не може перевищувати 0,1% нормативної грошової оцінки.
Звертаємо увагу на те, що з 1 січня 2017 року річна сума орендної плати залежить від розміру земельного податку, встановленого рішеннями органів місцевого самоврядування для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території на поточний рік.
У разі, якщо рішенням органу місцевого самоврядування встановлено розмір земельного податку менший, ніж передбачений розмір орендної плати, у такому випадку застосовується розмір (ставка) орендної плати, який зазначений у договорі оренди (з урахуванням коефіцієнта індексації). У разі винесення протилежного рішення органу місцевого самоврядування, розмір (ставка) орендної плати розраховується відповідно до ставки згідно з рішенням органу місцевого самоврядування (з урахуванням коефіцієнта індексації).
Звертаємо увагу, що статтею 33 Закону України від 06.10.1998 №161-XIV «Про оренду землі» (далі – Закон №161) встановлено, що у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
У разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов’язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором (абзац перший статті 34 Закону №161).
Поряд з цим у статті 141 Земельного кодексу України зазначено підстави припинення права користування земельною ділянкою, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати тощо.

Щодо наявності пільг по сплаті єдиного внеску для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що відповідно до пункту 5 частини 1 статті 4 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №2464), платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.
Частиною 4 статті 4 Закону №2464 з урахуванням змін, внесених Законом України від 06.12.2016 №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визначено, що звільняються від сплати за себе єдиного внеску особи, зазначені у пункті 4 частини 1 статті 4 Закону №2464, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключну за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Тобто від сплати єдиного внеску за себе звільняються фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (пункт 4 частини 1 статті 4 Закону №2464), які є пенсіонерами за віком або інвалідами.
Таким чином, Законом №2464 не визначені пільги по сплаті єдиного внеску для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.

За два місяці поточного року майже 4 тисячі громадян Дніпропетровщини надали декларацію про майновий стан і доходи
В рамках деклараційної кампанії, що розпочалася 1 січня поточного року, про свої статки, отримані у 2016 році, на Дніпропетровщині прозвітували 3873 громадянина. Загальна сума задекларованого ними доходу становить 195,8 млн. грн.
Впродовж січня – лютого 2017 року громадяни Дніпропетровської області задекларували податкове зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 6,9 млн. грн., сума військового збору до сплати складає 1,55 млн. грн.
Найбільші доходи у минулому році отримали 702 мешканця Дніпропетровщини у вигляді спадщини – 96,5 млн. грн. Ще 93 громадянина задекларували дохід від продажу (обміну) рухомого або нерухомого майна – 12,9 млн. грн.; 4 громадянина задекларували іноземні доходи, загальна сума отриманого ними доходу складає 0,7 млн. грн.
Дохід понад 1 млн. грн. задекларували 11 громадян. Загальна сума отриманого ними доходу – 44,9 млн. грн.
Окрім того, 637 декларантів звернулися до фіскальних органів Дніпропетровської області за податковою знижкою. Відтак, з казни громадянам області буде повернуто 1,1 млн. грн.
«Результати першої половини деклараційної кампанії свідчать про зростання рівня громадянської свідомості до добровільного процесу декларувати доходи. Саме така активність і є показником справжньої економічної зрілості суспільства», – зазначила в.о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.

Фізична особа, яка переобладнала автомобіль на газ, має право на податкову знижку
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що платник податку має право включити до податкової знижки витрати у вигляді суми коштів, сплачених ним у зв’язку із переобладнанням транспортного засобу, що належить платникові податку, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива (п.п.166.3.7 п.166.3 ст.166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).
Звертаємо увагу, що до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання) (п.п.166.2.1 п.166.2 ст.166 ПКУ).
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п.166.1.2 п.166.1 ст.166 ПКУ).

Основні нововведення у формі податкової накладної та порядку її заповнення
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра звертає увагу, що наказом Міністерства фінансів України від 23.02.2017 №276 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 28.02.2017 за №269/30137 (далі – Наказ №276), який набрав чинності з 01.03.2017, зокрема, у новій редакції викладено форму податкової накладної та внесені зміни до Порядку заповнення податкової накладної, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307.
Основними змінами, внесеними Наказом №276 є:
1) у формі податкової накладної:
► розділ Б доповнено графами 3.2 «ознака імпортованого товару» та 3.3. «послуги згідно з ДКПП».
У разі постачання товару заповнюється графа 3.1, в якій зазначається код товару згідно з УКТ ЗЕД.
Державна фіскальна служба України визначає умовні коди товарів, що відсутні в УКТ ЗЕД, та забезпечує їх оприлюднення на власному офіційному веб-порталі для використання платниками податку при складанні податкових накладних відповідно до статті 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями.
У разі постачання послуги заповнюється графа 3.3, в якій зазначається код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг.
У разі постачання товару, ввезеного на митну територію України, у графі 3.2 проставляється позначка «Х». Графа 3.2 заповнюється на всіх етапах постачання товару;
► розділ Б доповнено графою 11 «Код виду діяльності сільськогосподарського товаровиробника».
Графа11 заповнюється виключно платниками податку на додану вартість – сільськогосподарськими товаровиробниками у разі здійснення ними операцій з постачання власновироблених товарів, отриманих за результатами видів діяльності, визначених пунктом 16-1.3 статті 16-1 Закону України від 24.06.2004 №1877-IV «Про державну підтримку сільського господарства України» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №1877).
У другій частині порядкового номеру податкової накладної (після знака дробу) проставляється код, зокрема, який передбачає здійснення операцій за видами діяльності, визначеними у пункті 16-1.3 статті 16-1 Закону №1877.
2) у Порядку заповнення податкової накладної:
– передбачено, що платники ПДВ, включені до реєстру отримувачів бюджетної дотації, у разі здійснення операцій з постачання власновироблених товарів, отриманих за результатами видів діяльності, визначених пунктом 16-1.3 статті 16-1 Закону №1877-IV складають окремі податкові накладні та зазначають у другій частині порядкового номера такої податкової накладної код «2»;
– виключено норму щодо зазначення у зведених податкових накладних індивідуального податкового номеру «400000000000».

Продаж фізичними особами двох або більше об’єктів рухомого майна: порядок оподаткування
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує, що Державна фіскальна служба України з метою однозначного тлумачення норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ) щодо порядку оподаткування операцій з продажу або обміну фізичними особами двох та більше об’єктів рухомого майна повідомила наступне.
Порядок оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) операцій з продажу або обміну фізичними особами об’єктів рухомого майна визначений статтею 173 ПКУ.
Згідно з абзацом першим п.173.2 ст.173 ПКУ дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, як виняток із положень п.173.1 ст.173 ПКУ, не підлягає оподаткуванню.
Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року двох та більше об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню ПДФО за ставкою, визначеною п.167.2 ст.167 ПКУ, а саме 5% (абзац другий п.173.2 ст.173 ПКУ).
Відповідно до п.173.3 ст.173 ПКУ у разі, якщо стороною договору купівлі-продажу об’єкта рухомого майна є юридична особа чи фізична особа – підприємець, така особа вважається податковим агентом платника податку та зобов’язана виконати всі визначені розділом IV «Податок на доходи фізичних осіб» ПКУ функції податкового агента.
З урахуванням інформації про черговість продажу рухомого майна, зазначеної платником податку у договорі купівлі-продажу чи в окремій заяві, податковий агент утримує ПДФО за ставками, визначеними ПКУ.
У разі, якщо об’єкт рухомого майна продається (обмінюється) за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента чи фізичної особи – підприємця, такий посередник виконує функції податкового агента стосовно подання до контролюючого органу інформації про суму доходу та суму сплаченого до бюджету ПДФО у порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку, а платник податку під час укладення договору зобов’язаний самостійно сплатити до бюджету ПДФО з доходу від операцій з продажу (обміну) об’єктів рухомого майна.
Договір купівлі-продажу (обміну, міни) об’єктів рухомого майна посвідчується нотаріусом за наявності документа про оцінку майна та документа про сплату до бюджету продавцем ПДФО. Платник податку самостійно визначає суму ПДФО і сплачує його до бюджету через банківські установи.
Таким чином, у розумінні встановлених норм ПКУ вбачається, що у разі продажу у звітному році одного легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда дохід не оподатковується.
Разом з тим абзацом другим п.173.2 ст.173 ПКУ передбачено, що при реалізації протягом року двох і більше об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда отриманий дохід підлягає оподаткуванню за ставкою 5%.
Крім того, відповідно до п.16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлено військовий збір.
Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені статтею 163 ПКУ, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Від оподаткування військовим збором звільняються доходи, що згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п.165.1 ст.165 ПКУ.
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 ПКУ, за ставкою 1,5% від об’єкта оподаткування.
Отже, оскільки згідно з ПКУ податковий агент утримує ПДФО з урахуванням інформації про черговість продажу рухомого майна, яка зазначається платником податку у договорі купівлі-продажу чи в окремій заяві, продаж у звітному році одного легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда не оподатковується, а дохід, отриманий платником податку від продажу наступних об’єктів такого рухомого майна оподатковується ПДФО та військовим збором за встановленими ПКУ ставками.

Майже 100% платників ПДВ Дніпропетровщини звітують за допомогою Інтернету
За підсумками лютого 2017 року у Дніпропетровському регіоні засобами телекомунікаційного зв’язку прозвітували 17863 платника ПДВ, або 99,7% від загальної кількості звітуючих з цього податку.
Також, у лютому поточного року до органів ДФС у Дніпропетровській області надали звіти з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування 49663 суб’єкти господарювання. Електронним сервісом ДФС, направивши звітність по e-male, скористалося 43977 платників. Це на 31% більше, ніж у лютому минулого року і складає 88,5% від загальної кількості платників ЄСВ Дніпропетровської області.
«Переваги звітування засобами телекомунікаційного зв’язку очевидні, – говорить перший заступник начальника Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Вікторія Каліногорська, – Електронна звітність дозволяє спростити процес взаємодії платників з фіскальною службою, унеможливити випадки корупції, скоротити витрати часу на формування та передачу звітності».

Про скасування посилених сертифікатів
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра звертає увагу, що Акредитований центр сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (далі – АЦСК ІДД ДФС) на головній сторінці офіційного інформаційного ресурсу АЦСК ІДД ДФС у розділі «Новини» за посиланням http://www.acskidd.gov.ua/news повідомив наступне.
З метою пришвидшення надання послуг електронного цифрового підпису та розвантаження телефонної лінії АЦСК ІДД ДФС інформуємо про можливість скасування посилених сертифікатів за електронним запитом. Такий варіант скасування посиленого сертифіката є найшвидшим та не потребує заповнення паперових документів та відвідування представництва АЦСК ІДД ДФС.
Для цього необхідно використовувати надійний засіб електронного цифрового підпису ІІТ «Користувач ЦСК-1» (http://www.acskidd.gov.ua/korustyvach_csk), який безкоштовно надається усім клієнтам АЦСК ІДД ДФС.
Детальну відеоінструкцію щодо скасування посилених сертифікатів шляхом подання електронного запиту можна переглянути за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=VJ8ndV-0jIs.
Разом з цим повідомляємо, що скасувати посилені сертифікати також можливо у представництвах АЦСК ІДД ДФС, у тому числі, з одночасним формуванням нових посилених сертифікатів. Для цього комплект реєстраційних документів необхідно доповнити Заявою про зміну статусу посиленого сертифіката відкритого ключа, яку розміщено на головній сторінці офіційного інформаційного ресурсу АЦСК ІДД ДФС у розділі «Блокування, поновлення, скасування сертифікатів» за посиланням http://www.acskidd.gov.ua/blokuvannya.

Податок на додану вартість: деякі податкові зміни – 2017
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що Законом України від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», що набрав чинності з 01.01.2017, внесені зміни до розділу V «Податок на додану вартість» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), який регламентує правила нарахування та сплати податку на додану вартість (далі – ПДВ).
Законом внесено зміни у частині адміністрування ПДВ, зокрема:
– підпункт «і» пункту 201.1 статті 201 ПКУ викладено у новій редакції, відповідно до якої з 1 січня 2017 року при складанні податкової накладної запроваджується заповнення коду товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг – коду послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду;
– згідно з п.351 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, до 31.12.2017 не застосовуються штрафні санкції, передбачені пунктом 1201.3 статті 1201 ПКУ, за помилки, допущені в податковій накладній під час зазначення коду товару згідно з УКТЗЕД та/або коду послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг;
– податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження (п.201.10 ст.201 ПКУ);
– помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 статті 201 ПКУ (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов’язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді (п.201.10 ст.201 ПКУ);
– збільшено до 365 днів строк реєстрації податкових накладних: платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в ЄРПН, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 ПКУ протягом 365 календарних днів, що наступають за датою виникнення податкових зобов’зань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі якщо реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН зупинена в порядку, визначеному в пункті 201.16 цієї статті, реєстрація таких податкових накладних/розрахунку коригування в ЄРПН здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у підпункті 201.16.4 пункту 201.16 цієї статті. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН згідно з пунктом 201.16 цієї статті перебіг зазначеного строку переривається на період зупинення їх реєстрації та відновлюється з дня припинення процедури зупинення їх реєстрації згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 цієї статті (п.201.10 ст.201 ПКУ);
– відповідно до норм нового пункту 201.16 статті 201 ПКУ, який набирає чинності з 01.04.2017, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 ПКУ;
– згідно з п.57 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ період з 01.04.2017 до 01.07.2017 є перехідним періодом, протягом якого процедура, визначена пунктом 201.16 статті 201 ПКУ, здійснюється без фактичного зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН;
– рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН приймається та надсилається платнику податку протягом п’яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 ст.201 (п.п.201.16.3 п.201.16 ст.201 ПКУ).

У «ЗІР» функціонує розділ «Електронний цифровий підпис»
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує, що в електронному сервісі Державної фіскальної служби України (далі – ДФС) «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» («ЗІР») з’явився розділ «Електронний цифровий підпис».
Цей розділ містить:
– актуальні запитання щодо послуг електронного цифрового підпису;
– інформацію щодо Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (далі – АЦСК ІДД ДФС) за посиланням www.acskidd.gov.ua;
– місцезнаходження та режим роботи відокремлених пунктів реєстрації користувачів АЦСК ІДД ДФС за посиланням www.acskidd.gov.ua/contacts;
– можливість переходу до усіх запитань-відповідей за напрямком «Електронний цифровий підпис».
Нагадуємо, що скористатись електронним сервісом «ЗІР» можна на головній сторінці офіційного веб-порталу ДФС або за посиланням http://zir.sfs.gov.ua.

Порядок оподаткування ПДФО дарунків
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV «Податок на доходи фізичних осіб» Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Згідно з п.п.165.1.39 п.165.1 ст.165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) не включається вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі.
Водночас п.п.«е» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПКУ встановлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий таким платником як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст.165 ПКУ), у вигляді, зокрема, вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни.
Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума ПДФО об’єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними п.164.5 ст.164 ПКУ.
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати ПДФО із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18%, визначену у ст.167 ПКУ (п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168 ПКУ).
Враховуючи викладене, якщо вартість дарунка, який надається платнику податків, не перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у 2017 році – 800 грн.), то вона не є об’єктом оподаткування ПДФО.
У разі, якщо вартість дарунка перевищує вказаний розмір, то сума такого перевищення оподатковується ПДФО як додаткове благо з урахуванням п.164.5 ст.164 ПКУ, тобто коефіцієнт застосовується виключно до суми перевищення.
Зазначений коефіцієнт обчислюється за формулою, наведеною у п.164.5 ст.164 ПКУ
Про це повідомила Державна фіскальна служба України у листі від 24.02.2017 №2985/5/99-99-13-02-03-16, який розміщено на офіційному веб-порталі за посиланням
http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/71458.html

Підстави для проведення фактичної перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє наступне.
Підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об’єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Порядок проведення фактичної перевірки регулюється статтею 80 ПКУ.
Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (п.80.1 ст.80 ПКУ).
Відповідно до п.80.2 ст.80 ПКУ фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:
– у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів (п.п.80.2.1 п.80.2 ст.80 ПКУ);
– у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів (п.п.80.2.2 п.80.2 ст.80 ПКУ);
– письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування (п.п.80.2.3 п.80.2 ст.80 ПКУ);
– неподання суб’єктом господарювання в установлений законом строк обов’язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками (п.п.80.2.4 п.80.2 ст.80 ПКУ);
– у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального (п.п.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПКУ);
– у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у п.п.75.1.3 п.75.1 ст.75 ПКУ (п.п.80.2.6. п.80.2 ст.80 ПКУ);
– у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації (п.п.80.2.7 п.80.2 ст.80 ПКУ).

До уваги суб’єктів господарювання, які планують змінити систему оподаткування
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра звертає увагу, що відповідно до норм підпункту 298.1.4 п.298.1 ст.298 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
Перехід на спрощену систему оподаткування може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені у пункті 291.4 статті 291 ПКУ.
До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1. «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу ХІV «Спеціальні податкові режими» ПКУ.
Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву (п.п.298.2.1 п.298.2 ст.298 ПКУ).
Платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, в якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів (п.п.298.2.2 п.298.2 ст.298 ПКУ).
З урахуванням вищевикладеного повідомляємо, що
– 16 березня 2017 року – останній день подання заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування з другого кварталу поточного року та розрахунку доходу за попередній календарний рік
– 21 березня 2017 року – останній день подання заяви про відмову від спрощеної системи оподаткування з другого кварталу поточного року.

Урядом затверджено базовий норматив відрахування частки прибутку на виплату дивідендів для господарських товариств
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що 11.03.2017 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 01.03.2017 №120 (далі – Постанова №120), яка опублікована у газеті «Урядовий кур’єр» від 11.03.2017 №47.
Постановою №120 затверджено базовий норматив відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2016 році (далі – базовий норматив) господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, а також господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків, у тому числі дочірніх підприємств (далі – суб’єкти господарювання), у розмірі 50%.
Для публічних акціонерних товариств «Укргідроенерго» та «Державний ощадний банк України» затверджено базовий норматив у розмірі 30%.
Відповідно до п.3 Постанови №120 суб’єктам управління корпоративними правами держави у разі невиплати до 1 липня 2017 року суб’єктом господарювання дивідендів за результатами його фінансово-господарської діяльності у 2016 році вжити заходів до розірвання контракту з керівником такого суб’єкта господарювання.

Приймання документів та видача ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами: зміни – 2017
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує, що наказом Державної фіскальної служби України (далі – ДФС) від 28.02.2017 №150 (далі – Наказ №150) внесено зміни до наказу ДФС від 24.10.2014 №213 (далі – Наказ №213), яким затверджені Рекомендацій щодо організації роботи головних управлінь ДФС України із приймання документів та видачі ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами (далі – Рекомендації).
Рекомендації розроблені відповідно до статті 15 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями та визначають механізм приймання документів і видачі ліцензій на вид господарської діяльності – роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами (далі – ліцензії) у головних управліннях ДФС.
Наказом №150 внесено зміни до наступних розділів Рекомендацій:
«1. Загальні положення»;
«2. Порядок приймання документів»;
«3. Порядок розгляду та видачі документів».
Так, зокрема, уточнено, що у заявах про видачу ліцензій додатково зазначаються (п.2.2 розділу 2 Рекомендацій):
● адреса місця торгівлі;
● перелік реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) (книг обліку розрахункових операцій (далі – КОРО)), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них:
– модель,
– модифікація,
– заводський номер,
– виробник,
– дата виготовлення;
● реєстраційні номери посвідчень РРО (КОРО), які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в органах ДФС.
Розгляд заяви про видачу ліцензії здійснює структурний підрозділ головного управління ДФС у такому порядку (п.3.2 розділу 3 Рекомендацій):
– перевіряє відповідність поданих документів законодавству України;
– здійснює перевірку фактичного надходження коштів за видачу ліцензії (дубліката) до бюджету;
– перевіряє відповідність поданих у заяві даних щодо РРО даним Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій;
– здійснює обстеження наявності місця торгівлі в новоствореного суб’єкта господарювання або новоствореного місця торгівлі, зазначеного у заяві (за наявності ризиків відсутності місця торгівлі);
– приймає рішення про видачу ліцензії (дубліката) або готує вмотивоване рішення про відмову у видачі ліцензії;
– проводить видачу ліцензії або дубліката;
– вносить відповідні дані до ліцензійного реєстру та направляє відомості до Єдиного ліцензійного реєстру.
Рішення про відмову у видачі ліцензії приймається у порядку, визначеному чинним законодавством, у разі (п.3.3 розділу 3 Рекомендацій):
– недостовірності даних у поданих заявником документах;
– невнесення плати за ліцензію;
– невідповідності розміру плати за ліцензію виду господарської діяльності, на провадження якого заявник подав документи;
– невідповідності поданих документів умовам провадження діяльності, що ліцензується.
Платники податків, зареєстровані на територіях відповідних адміністративно-територіальних одиниць, мають можливість отримати у центрах обслуговування платників адміністративні послуги у сфері ліцензування роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами.
Наказ №150 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням

http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/nakazi/71536.html

За два місяці до кошиків місцевих бюджетів Дніпропетровщини зібрано майже на 1 млрд. грн. більше ніж торік

Доходи місцевих бюджетів Дніпропетровської області за січень – лютий 2017 року склали 3 млрд. 163,2 млн. грн., що на 44,4%, або на 973,3 млн. грн. більше рівня 2016 року. Про це повідомила в.о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.
Майже половину надходжень в місцеві скарбниці Дніпропетровського регіону забезпечує податок на доходи фізичних осіб, його сума склала 1 млрд. 526,4 млн. грн., що перевищує минулорічні показники на 417,9 млн. грн.
Наступною за рівнем надходжень є плата за землю. Її власники та землекористувачі сплатили протягом двох місяців 2017 року 551,7 млн. грн., що на 122,4 млн. грн. більше надходжень січня – лютого 2016 року. Замикає трійку лідерів єдиний податок. Впродовж двох місяців 2017 року «спрощенці» області сплатили 378,8 млн. грн., що на 109,8 млн. грн. більше рівня минулого року.

Дохід, отриманий громадянином у 2016 році за надання в оренду автомобіля фізичній особі, необхідно задекларувати
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що деклараційна кампанія – 2017 триває.
Щороку фізичні особи звітують про отримані доходи перед державою шляхом подання податкових декларацій про майновий стан і доходи (далі – Декларація).
Нагадуємо, що Декларація у 2017 році про отримані у минулому році доходи подається за новою формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 15.09.2016 №821 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року №859», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11.10.2016 за №1349/29479.
У разі отримання фізичною особою у 2016 році доходу від надання в оренду легкового автомобіля іншій фізичній особі, яка не зареєстрована як самозайнята особа, тобто не є суб’єктом підприємницької діяльності або особою, яка не займається незалежною професійною діяльністю, така особа повинна надати до державної податкової інспекції за місцем своєї податкової адреси Декларацію за 2016 рік у термін не пізніше 3 травня 2017 року.
Отриману суму доходу громадянин повинен відобразити у графі 3 рядку 10.3 розділу II Декларації, а суму податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) у розмірі 18% та військового збору (далі – ВЗ) у розмірі 1,5% від доходу, що підлягають сплаті платником самостійно, – у графах 6 та 7 відповідно рядку 10.3 Декларації.
Загальна сума доходів, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу (рядок 10.1 + рядок 10.2 + рядок 10.3 + рядок 10.4 + рядок 10.5 + рядок 10.6 + рядок 10.7 + рядок 10.8 + рядок 10.9) відображається у графі 3 рядку 10 розділу II Декларації.
У графах 6 та 7 рядку 10 Декларації відображається загальна сума нарахованого ПДФО та ВЗ відповідно, що підлягають сплаті самостійно фізичною особою (сума значень граф 6 та 7 відповідно рядків з 10.2 по 10.9).
Крім того,
– у графі 7 розділу «Відомості про власне нерухоме (рухоме) майно та/або майно, яке надається в оренду (суборенду)» Декларації проставляється позначка «Х» про надання майна в оренду;
– у графі 2 «Категорії об’єктів» цього ж розділу Декларації зазначається категорія «7» – автомобілі легкові, а також у відповідних графах зазначається марка (модель) автомобіля, рік його випуску.
Загальна сума податкових зобов’язань з ПДФО, нарахована до сплати за результатами декларування, відображається у рядку 18 розділу VI Декларації, яка тотожна графі 6 рядка 10 розділу II Декларації.
Загальна сума податкових зобов’язань з ВЗ, що підлягає сплаті за результатами декларування, відображається у рядку 23.1 розділу VI Декларації, яка дорівнює графі 7 рядка 10 розділу II Декларації .
Нагадуємо, що останній день сплати нарахованих самостійно фізичною особою податкових зобов’язань з ПДФО та ВЗ на доходи, отримані у 2016 році та задекларовані у поточному році – 31 липня 2017 року.

До уваги платників акцизного податку: деякі зміни – 2017
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує, що 13.01.2017 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 28.12.2016 №1013 (далі – Постанова №1013), якою внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2013 №158 «Про затвердження переліків підприємств, які отримують або ввозять на митну територію України речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, для використання як сировини для виробництва в хімічній промисловості та річних обсягів квот на відвантаження або ввезення таких речовин» (далі – Постанова №158).
Постанова №158 опублікована в «Офіційному віснику України» від 13.01.2017 №4.
Державна фіскальна служба України у зв’язку із набуттям чинності Постанови №1013 повідомила про основні зміни, внесені цим документом.
З метою приведення Постанови №158 у відповідність до підпунктів 229.6.12 і 229.6.13 п.229.6 та підпунктів 229.7.14 і 229.7.15 п.229.7 ст.229 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), у додатку 2 до цієї Постанови виключено норми щодо способів використання речовин, натомість вказано найменування хімічної продукції, яку одержують з метанолу технічного (метилового спирту).
У назві графи 2 «Найменування хімічної продукції, яку одержують з метанолу (метилового спирту), спосіб його використання» додатку 2 слова «спосіб його використання» виключено, а у деяких позиціях слова «очищення стічних вод методом денітрифікації» та «очищення промислових та міських стічних вод» замінено словами «очищена стічна вода».
У додатках 1 та 2 до Постанови №158 відбулись також зміни у переліках підприємств, які отримують або ввозять на митну територію України бензол (код згідно з УКТЗЕД 2707 10 90 00) та метанол технічний (метиловий спирт) (код згідно з УКТЗЕД 2905 11 00 00), що використовуються як компонент моторних палив, для використання як сировини для виробництва у хімічній промисловості та річних обсягах квот на їх відвантаження або ввезення.
Перелік речовин, що використовуються як компонент моторних палив, для використання як сировини для виробництва у хімічній промисловості, відповідно до норм ПКУ доповнено такими речовинами:
– толуол (код згідно з УКТЗЕД 2707 20 90 00);
– ксилол (код згідно з УКТЗЕД 2707 30 90 00);
– ефіри прості, ефіроспирти, ефірофеноли, ефіроспиртофеноли, пероксиди спиртів, пероксиди простих ефірів, пероксиди кетонів (визначеного або невизначеного хімічного складу) та їх галогеновані, сульфовані, нітровані або нітрозовані похідні, крім диетилового ефіру, який класифікується за кодом з УКТЗЕД 2909 11 00 00 (коди згідно з УКТЗЕД 2909 19 10 00, 2909 19 90 10, 2909 19 90 20, 2909 19 90 90).
Для кожної з цих речовин додатками 3 – 5 до Постанови №158 затверджено:
– переліки підприємств, які отримують або ввозять на митну територію України вказані вище речовини, що використовуються як компонент моторних палив, для використання як сировини для виробництва в хімічній промисловості;
– річні обсяги квот на їх відвантаження або ввезення.
Механізм випуску, обігу та погашення податкових векселів, авальованих банком, які видаються до отримання або ввезення на митну територію України речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, для використання як сировини для виробництва в хімічній промисловості, які реалізуються із застосуванням нульової ставки акцизного податку або ввезення яких здійснюється без сплати акцизного податку відповідно до п.п.229.6.1 п.229.6 і п.п.229.7.1 п.229.7 ст.229 ПКУ, регламентується Порядком випуску, обігу та погашення податкових векселів, які видаються до отримання або ввезення на митну територію України речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, для використання як сировини для виробництва в хімічній промисловості, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2013 №69 (далі – Порядок №69).
Оскільки механізм випуску, обігу та погашення податкових векселів, авальованих банком, які видаються до отримання або ввезення на митну територію України речовин, визначених п.п.229.6.1 п.229.6 і п.п.229.7.1 п.229.7 ст.229 ПКУ, залишився незмінним, при здійсненні випуску, обігу та погашення податкових векселів на обсяги цих речовин варто керуватися чинним Порядком №69.

Про сплату єдиного внеску особою, яка є найманим працівником та одночасно провадить незалежну професійну діяльність
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує, що Державна фіскальна служба України у листі від 02.03.2017 №3045/К/99-99-13-02-03-14 (далі – лист ДФС №3045) повідомила про нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) особою, яка є найманим працівником та одночасно зареєстрована у податковому органі як особа, що провадить незалежну професійну діяльність.
Відповідно до п.1 частини першої ст.4 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464) платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.
Крім того, п.5 частини першої ст.4 Закону №2464 визначено, що платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме: наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.
Згідно з п.1 частини першої ст.7 Закону №2464 базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24.03.1995 №108/95-ВР «Про оплату праці», та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Базою нарахування єдиного внеску для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць (абзац перший п. 2 частини першої ст.7 Закону №2464).
Законом України від 06.12.2016 №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до Закону №2464, які набули чинності з 01.01.2017. Зокрема, в абзаці другому п.2 частини першої ст.7 зазначеного Закону визначено, що у разі, якщо платником єдиного внеску – особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом №2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Платники єдиного внеску зобов’язані своєчасно та у повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (п.1 частини другої ст.6 Закону №2464).
Згідно з нормами частини п’ятої ст.8 Закону №2464 єдиний внесок для зазначених категорій платників єдиного внеску встановлено у розмірі 22% до визначеної ст.7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.
Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята ст.9 Закону №2464).
Враховуючи наведене, з 01.01.2017 особа, яка провадить незалежну професійну діяльність та не отримує дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року від такої діяльності, зобов’язана визначити базу нарахування єдиного внеску, незважаючи на наявність трудових відносин з роботодавцем. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску, тобто 704 грн. за місяць (3200 грн. х 22%).

Шановні громадяни! Деклараційна кампанія 2017 року триває!
Державна фіскальна служба України нагадує, що триває кампанія декларування громадянами доходів, отриманих протягом 2016 року. Останній день подання декларації – 3 травня 2017 року.
Додаткова інформація на веб-порталі ДФС.

До уваги громадян: задекларуйте отриману спадщину!
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що кампанія декларування громадянами доходів, отриманих протягом 2016 року, триває.
Відповідно до норм Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) громадяни, які подають податкові декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація), розподіляються на дві категорії:
– особи, які зобов’язані подавати річну Декларацію;
– особи, які мають право подати Декларацію добровільно з метою реалізації свого права на податкову знижку.
Пунктом 163.1 статті 163 ПКУ визначено, що об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включається, зокрема, дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з розділом IV «Податок на доходи фізичних осіб» ПКУ (п.п.164.2.10 п.164.2 ст.164 ПКУ).
Порядок оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав, визначено статтею 174 розділу ІV ПКУ, якою встановлено декілька ставок для оподаткування доходів платника податку, одержаних у вигляді спадщини, залежно від ступеня споріднення спадкоємця із спадкодавцем та їх резидентського статусу, а саме: нульова ставка, 5% та 18%.
Так, відповідно до п.п.174.2.2 п.174.2 ст.174 ПКУ вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення, оподатковується за ставкою 5%, встановленою п.167.2 ст.167 ПКУ.
Підпунктом 14.1.263 п.14.1 ст.14 ПКУ визначено, що членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені. Інші члени сім’ї фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення.
Нагадуємо, що особами, відповідальними за сплату (перерахування) ПДФО до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину (п.174.3 ст.174 ПКУ).
Крім того, доходи, визначені статтею 163 ПКУ є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п.1.2 п.161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).
Ставка військового збору становить 1,5% об’єкта оподаткування, визначеного п.п.1.2 п.161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ (п.п.1.3 п.161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).
Таким чином, дохід у вигляді вартості успадкованого майна, отриманий громадянином (спадкоємцем), який не є членом сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення, оподатковується ПДФО за ставкою 5% та військовим збором за ставкою 1,5%.
Такі фізичні особи зобов’язані подати до державної податкової інспекції за місцем своєї податкової адреси Декларацію за 2016 рік у термін не пізніше 3 травня 2017 року та сплатити нараховані ними самостійно податкові зобов’язання з ПДФО та військового збору у термін не пізніше 31 липня 2017 року.
Звертаємо увагу, що фізичні особи – платники податків, які одержали дохід лише у вигляді об’єктів спадщини та сплатили ПДФО і військовий збір до їх нотаріального оформлення, не зобов’язані включати вартість (суму) такої спадщини до складу загального річного оподатковуваного доходу та подавати річну Декларацію.

У поточному році територіальними органами ДФС Дніпропетровщини надано понад 46 тисяч адмінпослуг
Впродовж січня – лютого 2017 року 36-ти Центрами обслуговування платників органів ДФС Дніпропетровської області надано більше 46 тисяч адміністративних послуг.
З початку року понад 40% наданих адмінпослуг становить видача карток платника податків і внесення до паспорта громадянина України даних про реєстраційний номер облікової картки – 18,6 тисяч послуг. Також фахівці Центрів надали майже 4 тисячі витягів з реєстру платників єдиного податку, зареєстрували 3,7 тисяч книг обліку доходів та книг обліку доходів і витрат платникам єдиного податку і 3,6 тисяч книг обліку розрахункових операцій тощо.
«З метою вивчення рівня ефективності та якості надання послуг у Центрах обслуговування платників Дніпропетровської області, фахівцями фіскальної служби проводяться письмові опитування за допомогою розташованої біля модератора ЦОП скриньки пропозицій та побажань. Так, за січень – лютий 2017 року через такі скриньки отримано 363 письмові анкети, в яких платниками надано позитивну оцінку роботи Центрів обслуговування платників регіону», – зазначила начальник управління обслуговування платників ГУ ДФС у Дніпропетровської області Олена Ярова.

ДФС оприлюднено умовні коди товарів, що відсутні в УКТ ЗЕД
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що Державною фіскальною службою України (ДФС) відповідно до п.п.2 п.16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307 зі змінами та доповненнями (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за №137/28267), 14.03.2017 оприлюднено на власному офіційному веб-порталі (http://sfs.gov.ua/dovidniki–reestri–perelik/dovidniki-/288992.html) Довідних умовних кодів товарів, що відсутні в УКТ ЗЕД, для використання платниками податку на додану вартість при складанні податкових накладних відповідно до статті 201 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями.

Слідчі ГУ ДФС у Дніпропетровській області забезпечили відшкодування понад 1 млн. грн. збитків, завданих державі
Протягом січня – лютого 2017 року слідчими ГУ ДФС у Дніпропетровській області розслідувалось 208 кримінальних проваджень, з яких 67 – прийнято до провадження у поточному році.
Із загальної кількості кримінальних проваджень, які розслідувались працівниками слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС області, закінчено 17 кримінальних проваджень, із яких до суду скеровано 5 кримінальних проваджень, в тому числі: 2 – з обвинувальним актом, а 3 – для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Крім того, за 2 місяці поточного року за підслідністю направлено 14 кримінальних проваджень, приєднано до інших проваджень – 12.
Завдяки розслідуваним справам слідчими ДФС Дніпропетровської області впродовж двох місяців 2017 року відшкодована сума нанесених державі збитків у розмірі 1 мільйон 76 тисяч гривень.

Податкові консультації за зверненням платників по-новому з 1 квітня
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що з 1 квітня поточного набуває чинності нова редакція статті 52 «Податкова консультація» Податкового кодексу України (згідно з Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 №1797-VIII).
Зокрема, скорочено термін надання контролюючими органами безоплатної податкової консультації за зверненням платників податків з 30 до 25 календарних
днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.
При цьому, визначено обов’язкові вимоги до оформлення звернення платників.
З 1 квітня поточного року звернення платників податків на отримання індивідуальної податкової консультації в письмовій формі повинно містити:
найменування для юридичної особи або прізвище, ім’я, по-батькові для фізичної особи, податкову адресу, а також номер засобу зв’язку та адресу електронної пошти, якщо такі наявні;
код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);
зазначення, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації;
підпис платника податків;
дату підписання звернення.
На звернення платника податків, що не відповідає цим вимогам, податкова консультація не надаватиметься, йому надсилатиметься відповідь у порядку та строки, передбачені Законом України «Про звернення громадян».

Порядок повернення громадянам коштів по податковій знижці
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що кампанія декларування громадянами доходів, отриманих протягом 2016 року, триває.
Відповідно до норм Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) громадяни, які подають податкові декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація), розподіляються на дві категорії:
– особи, які зобов’язані подавати річну Декларацію;
– особи, які мають право подати Декларацію добровільно з метою реалізації свого права на податкову знижку.
Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ (п.п.14.1.170 п.14.1 ст.14 ПКУ).
Підпунктом 166.1.1 п.166.1 ст.166 ПКУ встановлено, що платник податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.
Відповідно до п.п.166.1.2 п.166.1 ст.166 ПКУ підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній Декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.
Нагадуємо, що Декларацію платник податків має право подати як на паперових носіях, так і в електронному вигляді.
Відповідно до норм розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» ПКУ оподаткування доходів фізичних осіб здійснюється за правилами, що діяли під час їх нарахування (виплати, надання) (п.п.164.1.1 п.164.1 ПКУ).
Таким чином, у Декларації зазначаються доходи, оподаткування яких здійснюється за правилами та ставками, що діяли у звітному 2016 році. Так само при застосуванні права на податкову знижку платник податків застосовує механізми та правила, які діяли протягом звітного (податкового) року.
Норма п.п.166.3.4 п.166.3 ст.166 ПКУ щодо права на податкову знижку за витратами, понесеними для компенсації вартості платних послуг з лікування, відповідно до п.1 розділу XIX «Прикінцеві положення» ПКУ набирає чинності з 1 січня року, наступного за роком, в якому набере чинності закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування. На сьогодні такий закон не прийнято, а, отже, платники податків не мають право на отримання знижки відповідно до п.п.166.3.4 п.166.3 ст.166 ПКУ.
Пунктом 179.8 ст. 178 ПКУ передбачено, що сума, яка має бути повернена платнику податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену у Декларації, протягом 60 календарних днів після надходження такої Декларації.
Разом з тим, відповідно до ст.166 ПКУ платник податків має право на податкову знижку при дотриманні встановлених цією статтею умов та за наявності відповідних платіжних та розрахункових документів, копій договорів тощо.
Підпунктом «в» п.176.1 ст.176 ПКУ передбачено, що на вимогу контролюючого органу та у межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у Декларації.
Таким чином, рішення щодо права платника податків на податкову знижку приймається на підставі перевірки Декларації.
Повернення надміру утриманої (сплаченої) суми податку на доходи фізичних сіб на поточний рахунок платника здійснюється органом Казначейства на підставі висновку, поданого органом ДФС до відповідного органу Казначейства.

Операції з внесення учасником підприємства до статутного капіталу основних засобів є контрольованими
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує, що Державна фіскальна служба України у листі від 09.03.2017 №5898/7/99-99-14-01-02-17 «Про визнання операцій з внесення учасником підприємства до статутного капіталу основних засобів (обладнання) контрольованими» (далі – лист ДФС №5898) повідомила наступне.
Враховуючи те, що до статті 39 «Трансфертне ціноутворення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) було внесено зміни Законами України від 04.07.2013 №408-VІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення», від 13.05.2014 №1260-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення трансфертного ціноутворення» та від 28.12.2014 №72-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням» (далі – Закон №72), у 2013, 2014 та 2015 роках діяли різні вимоги до методології визнання господарських операцій контрольованими.
Так, з 01.01.2015 Законом №72 змінено методологію та критерії визначення господарських операцій контрольованими. Відповідно до п.п.39.2.1 п.39.2 ст.39 ПКУ для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими операціями є господарські операції, що можуть впливати на об’єкт оподаткування платника податку (до 01.01.2017 – «впливають на об’єкт оподаткування платника податку»).
Таким чином, визначальною умовою для визнання операцій контрольованими є можливість впливу таких операцій на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків.
Водночас ПКУ не передбачено обмежень або застережень, в якому із періодів (звітному або наступних) цей вплив відбувається.
Операція зі збільшення статутного капіталу шляхом внесення учасником підприємства основних засобів враховується у складі витрат, починаючи з періоду нарахування амортизації таких основних засобів та впливає на фінансовий результат до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку та відповідно зменшує об’єкт оподаткування податком на прибуток.
Оскільки операції із збільшення статутного капіталу внеском учасника підприємства основних засобів (обладнання) впливають (можуть впливати) на формування об’єкта оподаткування податком на прибуток, такі операції з 01.01.2015 підпадають під визначення контрольованих відповідно до ст.39 ПКУ.
Зазначені операції мають бути відображені у Звіті про контрольовані операції у звітному періоді, в якому відбулася господарська операція з внесення учасником до статутного капіталу основних засобів (обладнання) на дату переходу права власності та/або на дату відображення у бухгалтерському обліку зарахування на баланс таких основних засобів (обладнання) (на рахунки Дт15/Дт10).

До уваги платників єдиного внеску!
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує, що Державна фіскальна служба України для однозначного тлумачення та застосування норм Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464) надала роз’яснення з питання застосування норм Закону України від 02.09.2014 №1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (далі – Закон №1669), яким визначено тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції (далі – АТО).
Відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов’язаної зі збором та веденням обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), регулюються виключно Законом №2464.
Вичерпний перелік платників єдиного внеску встановлено статтею 4 Закону №2464.
Платник єдиного внеску зобов’язаний своєчасно та у повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок та подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, що визначені законодавством (пункти 1 та 4 частини другої статті 6 Закону №2464).
Порядок обчислення і сплати єдиного внеску передбачено статтею 9 Закону №2464.
Законом України від 24.12.2015 №911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до Закону №1669, зокрема, виключено підпункт 8 пункту 4 статті 11 Закону №1669, в якому скасовано норму, зазначену у пункті 94 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464, щодо звільнення від виконання обов’язків, передбачених частиною другою статті 6 Закону №2464, платників єдиного внеску, які перебувають на обліку у контролюючих органах, розташованих на території населених пунктів, де проводилася АТО.
Таким чином, законодавством не передбачено особливих умов щодо виконання зобов’язань платниками єдиного внеску, які перебувають або перебували на обліку у контролюючих органах, розташованих на території населених пунктів, де проводилася АТО.

На Дніпропетровщині 12,9 млн. грн. надійшло від ліцензування продажу алкоголю і тютюнових виробів
Саме така сума надійшла за січень – лютий поточного року від плати за ліцензії на право оптової та роздрібної торгівлі до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від платників регіону.
Усього в області діє 12445 ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами. Наразі, впродовж двох місяців 2017 року суб’єкти господарювання Дніпропетровщини отримали 952 ліцензії, з них 521 – на право здійснення торгівлі у роздріб алкогольними напоями та пивом і 431 – тютюновими виробами.
Щоправда, придбати ліцензію – пів справи. За неї слід вчасно розраховуватись та дотримуватись правил торгівлі. Цих вимог не виконували 842 суб’єкти господарювання, за що вони позбавлені ліцензій або дію ліцензій призупинено.
До речі, серед тих, хто був позбавлений ліцензій – 2 підприємці, що продавали неповнолітнім тютюнові і алкогольні вироби.

ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено кущовий семінар
За участі Головного управління ДФС у Дніпропетровській області та податкових інспекцій м. Дніпро проведено кущовий семінар для платників – юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців “правого берегу” міста Дніпро.
Під час його проведення розглянуті наступні питання:
– новації податкового законодавства щодо адміністрування податку на прибуток та податку на додану вартість;
– легалізація трудових відносин та відповідальність за порушення трудового законодавства;
– право платників на податкову знижку;
– особливості адміністрування єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
Представник ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомив про обсяги надходжень до бюджетів усіх рівнів, діючі сервіси ДФС України, а також нагадав, що триває кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2016 року.
Учасники семінару отримали відповіді на актуальні питання та практичні поради щодо заповнення і подання звітності за минулий рік, роздатковий матеріал та презентаційний номер журналу “Вісник. Право знати все про податки і збори”.

Строки реєстрації податкових накладних/розрахунків  коригування в ЄРПН змінено
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє.
З 1 січня 2017 року реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Крім того, визначено термін, після закінчення якого податкова накладна/розрахунок коригування не може бути зареєстрована в ЄРПН.
Так, платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в ЄРПН протягом 365 календарних днів, що наступають за датою виникнення податкових зобов’язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування.
Зазначена норма передбачена п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

Нові умови реєстрації платником ПДВ.
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра звертає увагу.
Під обов’язкову реєстрацію як платника ПДВ підпадає особа, у якої загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню ПДВ у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн. грн. (без урахування ПДВ).
До оподатковуваних операцій для цілей реєстрації особи як платника ПДВ належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ (20%), ставкою 7%, нульовою ставкою ПДВ та звільнені (умовно звільнені) від оподаткування ПДВ.
Для здійснення реєстрації платником ПДВ особа не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг понад 1 млн. грн., повинна подати до фіскального органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву платника ПДВ за формою N 1-ПДВ.
Отже, у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню ПДВ, якщо їх загальний обсяг протягом останніх 12 календарних місяців перевищує 1 млн. гривень, необхідно подати до фіскального органу за своїм місцезнаходженням реєстраційну заяву платника ПДВ за формою N 1-ПДВ і зареєструватись як платник ПДВ в обов’язковому порядку.
Особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ, не подала до контролюючого органу Заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату
ПДВ на рівні зареєстрованого платника ПДВ без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.
Зазначена норма визначена п. 181.1 ст. 181; п. 183.2 та п. 183.10 ст. 183 Податкового кодексу України.

Зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі
Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, або відмови від спрощеної системи оподаткування визначено статтею 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Одним із випадків, коли платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, є здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку.
У цьому випадку необхідно внести зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.
Для внесення змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, зокрема, нового виду економічної діяльності юридичної особи, необхідно подати Заяву про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (форма 3), затверджену наказом Міністерства юстиції України від 18.11.2016  № 3268/5.
Разом з цим, необхідно подати до органу фіскальної служби заяву про застосування спрощеної системи оподаткування із зазначенням відомостей про зміну видів господарської діяльності (пп. 298.3.1 ПКУ).

Для платників проведено семінар на тему: «Актуальні питання оподаткування»
Про зміни в податковому законодавстві з початку 2017 року йшлося на семінарі, який проведений 23 березня 2017 року Філією Державного підприємства «Сервісно-видавничий центр» для платників Дніпропетровщини за участі представника Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.
На семінарі висвітлені найбільш актуальні питання адміністрування податку на прибуток, податку на додану вартість, податку на доходи фізичних осіб, плати за землю, податку на нерухоме майно та єдиного соціального внеску.
Також розглянуто останні зміни до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів.
Учасники семінару отримали відповіді на актуальні питання та практичні поради щодо заповнення і подання звітності, роздатковий матеріал та презентаційний номер журналу “Вісник. Право знати все про податки і збори”.

Чи передбачено оприлюднення плану-графіку проведення перевірок  суб’єктів господарювання?
Підпунктом 1 п. 42 розд. І Закону України від 21 грудня 2016 року №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», який набрав чинності з 01 січня 2017 року, доповнено п. 77.1 ст. 77 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), абзацом другим, яким передбачено оприлюднення плану-графіка документальних планових перевірок на поточний рік на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.
Відповідно до п. 1 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 236, Центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику є Державна фіскальна служба України (далі – ДФС).
Отже, на офіційному веб-порталі ДФС план-графік документальних планових перевірок на 2018 рік буде оприлюднено до 25 грудня 2017 року.

Для окремих платників податку на прибуток – податкові канікули
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що на період до 31 грудня 2021 року запроваджено нові податкові канікули із ставкою податку у розмірі  0%  –  для платників податку на прибуток, у яких річний дохід, визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період, не перевищує 3 мільйонів гривень та розмір нарахованої за кожний місяць звітного періоду заробітної плати  кожному з працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, є не меншим як дві мінімальні заробітні плати (2×3200грн).
Крім цього такі платники податку на прибуток мають відповідати одному із визначених критеріїв:
– утворені в установленому законом порядку після 01 січня 2017 року;
– діючі, у яких протягом трьох послідовних попередніх років (або протягом усіх попередніх періодів, якщо з моменту їх утворення пройшло менше трьох років) щорічний обсяг доходів задекларовано в сумі, що не перевищує 3 мільйонів гривень, та у яких середньооблікова кількість працівників протягом цього періоду становила від 5 до 20 осіб;
– які були зареєстровані платниками єдиного податку в установленому законодавством порядку в період до 01 січня 2017 року та у яких за останній календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)
становив до 3 мільйонів гривень та середньооблікова кількість працівників становила від 5 до 50 осіб.
При цьому платники податку цієї категорії у будь-якому звітному періоді досягли показників щодо отриманого доходу, середньооблікової чисельності або середньої заробітної плати працівників, з яких хоча б один не відповідає визначеним критеріям, то такі платники податку зобов’язані оподаткувати прибуток,  отриманий  у  такому  звітному  періоді,  за базовою ставкою 18%.
Запровадження податкових канікул для платників податку на прибуток передбачено п.44 підрозділу  4  розділу   ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
Дія цього пункту  не поширюється  на  суб’єктів  господарювання,  які:
1) утворені після 1 січня 2017 року шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), приватизації та корпоратизації;
2) здійснюють діяльність у сфері розваг, визначену в підпункті 14.1.46 статті 14 Кодексу;  виробництво, оптовий продаж, експорт, імпорт підакцизних товарів;  виробництво, оптовий та роздрібний продаж пально-мастильних матеріалів;  видобуток, серійне виробництво та виготовлення дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення;  фінансову та страхову діяльність (гр.64-гр.66 КВЕД ДК 009:2010);  діяльність з обміну валют; видобуток та реалізацію корисних копалин загальнодержавного значення; операції з нерухомим майном (гр.68);  поштову та кур’єрську діяльність (гр.53); діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату; діяльність з надання послуг у сфері телебачення і радіомовлення відповідно до Закону України “Про телебачення і радіомовлення”; охоронну
діяльність; зовнішньоекономічну діяльність (крім діяльності у сфері інформатизації); виробництво продукції на давальницькій сировині; оптову торгівлю і посередництво в оптовій торгівлі; діяльність у сфері виробництва та розподілення електроенергії, газу та води; діяльність у сферах права та бухгалтерського обліку (гр.69); діяльність у сфері інжинірингу (гр.71).

Шановні громадяни, кампанія декларування доходів, отриманих у 2016 році, триває!
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра звертає увагу, що декларувати свої доходи – це конституційний обов’язок громадян (ч.2 ст.67 Конституції України).
Відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ) громадяни, які подають податкові декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація), розподіляються на дві категорії:
– осіб, які зобов’язані подавати річну Декларацію;
– осіб, які мають право подати Декларацію добровільно у разі реалізації права на податкову знижку.
Форма Декларації, за якою здійснюється декларування доходів, отриманих фізичними особами – платниками податків у 2016 році, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 15.09.2016 №821 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року №859», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11.10.2016 за №1349/29479.
За вибором платника податків Декларації подаються за місцем своєї податкової адреси в один із таких способів:
– особисто платником або уповноваженою на це особою;
– надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
– засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису
Для подання Декларацій в електронній формі платнику податків потрібно:
– отримати електронний цифровий підпис (далі – ЕЦП), який безкоштовно видається Акредитованим центром сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту Державної фіскальної служби України (далі – АЦСК ІДД ДФС);
– авторизуватися за допомогою особистого електронного ключа та розпочати роботу.
Детальну інформацію щодо порядку підготовки документів, необхідних для реєстрації та отримання послуг ЕЦП, можна переглянути на офіційному інформаційному ресурсі АЦСК ІДД ДФС за посиланням

http://acskidd.gov.ua/r_kor

Повідомляємо, що отримати безкоштовно ключі ЕЦП можна у пунктах реєстрації користувачів Акредитованого центру сертифікації ключів при ГУ ДФС у Дніпропетровській області управління (центру) сертифікації ключів ІДД ДФС:
► у місті Дніпро за адресами:
– проспект Слобожанський, буд.95а, центр обслуговування платників, зала 3, кабінети 9 та 10;
– проспект Богдана Хмельницького, буд.25, вікна реєстрації користувачів ЕЦП №21 та №22;
► у місті Кривий Ріг за адресою проспект Героїв – підпільників, буд. 42, кабінет 112а.
Детальніше про режим роботи та контактні телефони пунктів реєстрації користувачів АЦСК ІДД ДФС можна дізнатися у розділі «Контакти» офіційного інформаційного ресурсу АЦСК ІДД ДФС за посиланням

http://acskidd.gov.ua/contacts

Форму податкової декларації за землю змінено
Наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2017 №9 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності)», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.02.2017 за №225/30093 (далі – Наказ №9), який набрав чинності 21.03.2017, внесено зміни до форми Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (далі – декларація), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 №560, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.07.2015 за № 783/27228 (далі – Наказ №560). Цей Наказ опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 21.03.2017 № 23.
Відповідно до внесених змін наказом №9 в декларації слід відображати:
– місяць і рік, а також дату державної реєстрації прав на земельну ділянку, а також дати документа, що засвідчує/підтверджує право оренди землі;
-площу земельної ділянки не лише в га, а також і в кв. м;
-нормативну грошову оцінку одиниці площі земельної ділянки.
Крім того, при уточненні податкових зобов’язань більше не потрібно буде розмежовувати суми збільшення/зменшення податкових зобов’язань на ті, за якими ще не настав строк сплати, і на ті, за якими строк сплати вже минув.
Враховуючи норми пункту 46.6 статті 46 Податкового кодексу України звітувати за новою формою декларації потрібно буде в травні за квітень 2017 року.

Платник податку на доходи фізичних осіб має право на податкову  знижку на навчання за наслідками звітного податкового року
Платник податку на доходи фізичних осіб має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року. Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). При цьому, у зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).
Згідно зі статтею 166 Податкового кодексу України платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.
Навчальний рік триває 12 місяців, розпочинається, як правило, 01 вересня.  Семестр – це половина навчального року у вищих навчальних закладах. Отже, до навчального року включаються місяці календарного року наступного за звітним.
Враховуючи викладене вище, оскільки до податкової знижки за звітний календарний рік дозволено включати суми витрат, понесених платником податку за навчання протягом звітного податкового року, а відповідно до умов договору (контракту) про надання освітньої послуги (навчання) платником здійснюється оплата за місяці навчального року, який включає місяці календарного року наступного за звітним, одним платіжним документом (квитанцією), при включенні до податкової знижки за звітний рік слід враховувати суму витрат (частину) у розрахунку за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року. Решта суми, сплаченої за таким платіжним документом (квитанцією), може бути включена платником податку при реалізації права на податкову знижку у наступному році.
Більш детально з таким роз’ясненням можна ознайомитися на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (категорія 103.06.03).

Змінилися облікові данні – чи необхідно отримувати нові сертифікати ключів?
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує.
Відповідно до ст. 7 Закону України від 22 травня 2003 року №852-IV «Про електронний цифровий підпис» та п.п. 3.4.6 п. 3.4 розд. 3 Договору про надання послуг електронного цифрового підпису, затвердженого наказом Інформаційно-довідкового департаменту ДФС від 17.02.2015 №15 зі змінами, підписувач зобов’язаний своєчасно надавати центру сертифікації ключів інформацію про зміну даних, відображених у сертифікаті ключа.
Враховуючи викладене, у разі зміни адреси місця обліку суб’єкта господарювання або фізичної особи, заявнику необхідно звернутися до центру сертифікації ключів з заявою на скасування посилених сертифікатів, які містять недостовірну інформацію, та надати пакет реєстраційних документів для формування нових посилених сертифікатів.
У разі необхідності перевірки терміну дії посиленого сертифікату ЕЦП, потрібно скористатись засобом електронного цифрового підпису «ІІТ Користувач ЦСК-1», який можна завантажити на офіційному інформаційному ресурсі Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (http://www.acskidd.gov.ua) у розділі «Програмне забезпечення», вкладка «Надійні засоби електронного цифрового підпису». В меню програми «Переглянути сертифікати» із всього переліку сертифікатів необхідно вибрати сертифікат або додати його за допомогою кнопки «Імпортувати». Для отримання інформації щодо посиленого сертифіката, в тому числі і терміну його дії, слід натиснути на вибраний сертифікат подвійним кліком лівої кнопки миші.
Детальну інформацію про посилений сертифікат можна переглянути обравши пункт «Детальна інформація».

Які документи повинні мати на робочому місці фізичні особи-підприємці платники єдиного податку?
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє.
Відповідно до п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники єдиного податку першої – третьої груп ведуть облік у порядку, визначеному підпунктами 296.1.1 – 296.1.3 п. 296.1 ст. 296 ПКУ.
Згідно із п.п. 296.1.1 п. 296.1 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці), які не є платниками податку на додану вартість, ведуть Книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.
Форма Книги обліку доходів, порядок її ведення затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Для реєстрації Книги обліку доходів такі платники єдиного податку подають до контролюючого органу за місцем обліку примірник Книги, у разі обрання способу ведення Книги у паперовому вигляді.
Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці), які є платниками податку на додану вартість, ведуть облік доходів та витрат за формою та в порядку, що встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Для реєстрації Книги обліку доходів та витрат такі платники єдиного податку подають до контролюючого органу за місцем обліку примірник Книги (п.п. 296.1.2 п. 296.1 ст. 296 ПКУ).
Реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку (п. 299.1 ст. 299 ПКУ).
За бажанням зареєстрований платник єдиного податку може безоплатно та безумовно отримати витяг з реєстру платників єдиного податку (п. 299.9 ст. 299 ПКУ).
Згідно з п. 299.13 ст. 299 ПКУ з метою постійного забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб
інформацією центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, щоденно оприлюднює для безоплатного та вільного доступу на єдиному державному реєстраційному веб-порталі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців та власному офіційному веб-сайті такі дані з реєстру платників єдиного податку:
податковий номер (для юридичної особи);
найменування для юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові для фізичної особи;
дату (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;
ставку єдиного податку;
групу платника податку;
види господарської діяльності;
дату виключення з реєстру платників єдиного податку.
Таким чином, платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, зберігають на робочому місці книгу обліку доходів.
Платники єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість, повинні мати на робочому місці книгу обліку доходів та витрат.

З початку року Дніпропетровська митниця ДФС спрямувала до державної казни понад 2,6 млрд. грн.
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє.
У січні – лютому поточного року Дніпропетровська митниця ДФС забезпечила надходження до держбюджету у сумі 2 млрд. 654,1 млн. гривень. Цей показник перевищує минулорічні надходження за аналогічний період на 344,6 млн. гривень, або на 14,9%. Про це розповів заступник начальника Дніпропетровської митниці ДФС Віталій Полєйко.
Він також повідомив, що з початку року Дніпропетровською митницею ДФС оформлено 10699 експортних та 9567 імпортних декларацій, що на 13,1% більше, ніж за січень-лютий минулого року.
Всього на обліку у Дніпропетровській митниці ДФС станом на 01 березня 2017 року знаходиться 6794 суб’єктів ЗЕД, з яких 101 обліковано в митниці в цьому році.

Податковий календар на 30 березня 2017 року
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра звертає увагу, що 30 березня, четвер, останній день сплати: акцизного податку за лютий 2017 року;
ПДВ за лютий 2017 року платниками, у яких базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю;
податку на доходи фізичних осіб з нарахованого, але не виплаченого доходу за лютий 2017 року;
військового збору з нарахованого, але не виплаченого доходу за лютий 2017 року;
податку на доходи фізичних осіб із загальної суми доходів у вигляді процентів, нарахованих за лютий 2017 року на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків, ощадних (депозитних) сертифікатів, вкладів (депозитів) членів кредитної спілки у кредитної спілці;
рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини за лютий 2017 року;
рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України за лютий 2017 року;
рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами за лютий 2017 року;
рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України за лютий 2017 року;
плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) за лютий 2017 року.

Проведено засідання «круглого столу» на тему: «Перспективи адміністрування об’єднаного податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»
Університетом митної справи та фінансів 24 березня п.р. проведено засідання «круглого столу» на тему: «Перспективи адміністрування об’єднаного податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» за участі фахівців Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області.
У рамках засідання розглянуто пропозиції, надані Асоціацією платників податків України, стосовно об’єднання податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з метою комплексного зменшення податкового навантаження на фонд оплати праці, детінізації заробітної плати та легалізації трудових відносин.
Також, фахівцями фіскальної служби надані відповіді на найбільш актуальні питання платників стосовно адміністрування та порядку обчислення ПДФО та ЄСВ.

Як оподатковується ПДФО подарунок, отриманий платником податку – фізичною особою від юридичної особи?
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє.
Згідно з п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (далі – ПКУ) дохід з джерелом їх походження з України – будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.
Відповідно до п.п. «е» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми, знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку.
Підпунктом 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПКУ встановлено, що додаткові блага – це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV ПКУ).
Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об’єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними п. 164.5 ст. 164 ПКУ (п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Водночас, п.п. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 ПКУ встановлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у 2017 році – 800,0 грн.), за винятком грошових виплат у будь-якій сумі.
Отже, вартість подарунку, отриманого платником податку – фізичною особою від юридичної особи, включається до загального місячного оподатковуваного доходу такого платника як додаткове благо та оподатковується за ставкою 18 відсотків у джерела виплати, з урахуванням вимог п.п.165.1.39 п. 165.1 ст.165 ПКУ.

За інформацією ГУ ДФС у Дніпропетровській області