ДПІ У ШЕВЧЕНКІВСЬКОМУ РАЙОНІ М. ДНІПРА ІНФОРМУЄ!

Внесені зміни до декларації акцизного податку та акцизної накладної

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що Міністерство фінансів України затвердило зміни до:

– форми декларації акцизного податку та Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку (наказ від 24.04.2017 №451 «Про затвердження Змін до форми декларації акцизного податку та Порядок заповнення та подання декларації акцизного податку»);

– форми акцизної накладної, форми розрахунку коригування акцизної накладної, форми заявки на поповнення (коригування) залишку пального, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального (наказ від 24.04.2017 №452 «Про затвердження Змін до форми акцизної накладної, форми розрахунку коригування акцизної накладної, форми заявки на поповнення (коригування) залишку пального, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального»).

Накази набрали чинності з 06.06.2017 з дня їх офіційного опублікування в «Офіційному віснику України» №44.

Внесено зміни до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що 20.05.2017 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №341 «Про внесення змін до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» (далі – Постанова №341).

Постановою №341 у новій редакції викладено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі – Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (із змінами та доповненнями).

Порядок приведено у відповідність до законодавчих новацій, запроваджених Законом України від 21.12.2016 №1797 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні».

Змінами, зокрема, встановлено, що після надходження податкових накладних (далі – ПН) та/або розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до них (далі – РК) до Державної фіскальної служби України (далі – ДФС) в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

► відповідності ПН та/або РК затвердженому формату;

► чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких ПН та/або РК;

► реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію ПН та/або РК, платником податку на додану вартість (далі – ПДВ) на момент складення та реєстрації таких ПН та/або РК;

► дотримання вимог, установлених п.192.1 ст.192 та п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України із змінами та доповненнями (далі – ПКУ);

► наявності помилок під час заповнення обов’язкових реквізитів ПН відповідно до п.201.1 ст.201 ПКУ;

► наявності суми ПДВ відповідно до пунктів 200¹.3 та 200¹.9 ст.200¹ ПКУ (для ПН та/або РК, що реєструються після 01.07.2015);

► наявності в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) відомостей, що містяться у ПН, яка коригується;

► факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови у реєстрації ПН та/або РК з такими самими реквізитами;

► відповідності ПН та/або РК критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до п.201.16 ст.201 ПКУ;

► дотримання вимог законів України «Про електронний цифровий підпис» та «Про електронні документи та електронний документообіг» і Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами вищезазначених перевірок формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації ПН та/або РК. Платник податку через Електронний кабінет платника шляхом перегляду у режимі реального часу має доступ до даних ЄРПН щодо складених ним чи його контрагентами ПН та/або РК.

Податкова знижка для фізичних осіб

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що повернути частину податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), сплаченого громадянами із заробітної плати, можна, зокрема, у разі реалізації права на податкову знижку.

Згідно з положеннями статті 166 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники ПДФО мають право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року. Для реалізації права на податкову знижку платнику податку необхідно заповнити та подати податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – декларація) до 31 грудня року наступного за звітним.

Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ (п.п.14.1.170 п.14.1 ст.14 ПКУ).

Розрахунок суми податку, на яку зменшуються податкові зобов’язання з ПДФО у зв’язку з використанням права на податкову знижку. відображається платником податків у розділі V декларації.

У рядку 13 декларації вказуються позначкою «Х» документально підтверджені категорії витрат, що включаються до податкової знижки відповідно до статті 166 ПКУ.

При розрахунку понесених витрат необхідно враховувати обмеження, встановлені для окремої категорії, визначені у пункті 166.3 ст.166 ПКУ.

Сума нарахованої заробітної плати, зменшена на суму обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності вказується у рядку 15 декларації.

У рядку 16 декларації вказується сума (вартість) витрат платника податку – резидента, дозволених до включення до складу податкової знижки з урахуванням обмеження, встановленого підпунктом 166.4.2 п.166.4 ст.166 ПКУ.

Загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата. Таким чином, значення рядка 16 декларації менше або дорівнює значенню рядка 14, але не більше значення рядка 15 декларації.

Значення рядка 17 декларації, тобто сума ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з використанням права на податкову знижку, розраховується як сума рядків декларації:

– сума ПДФО з графи 4 рядка 10.1 – (рядок 15 – рядок 16) х 18%, тобто на ставку ПДФО, визначену пунктом 167.1 статті 167 ПКУ.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

Нагадуємо, що скористатись правом на податкову знижку за наслідками 2016 року громадянин може шляхом надання декларації до кінця поточного року.

Зауважуємо, якщо громадянин до кінця поточного року не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного 2016 року, то таке право на наступні роки не переноситься.

Про умови виїзду громадян за кордон України через митні пости Дніпропетровщини йшлося на прес-конференції для ЗМІ

В інформаційному агентстві «Мост-Днепр» відбулася спільна прес-конференція за участі начальника відділу організації митного контролю Дніпропетровської митниці ДФС Володимира Деркача та т.в.о. заступника відділу по персоналу прикордонної служби Дніпроаеропорту Юлії Купчик, на якій журналістів проінформовано про умови виїзду за кордони держави з початком літнього сезону відпусток.

Володимир Деркач повідомив журналістів, що в області лише два митні пости, на яких здійснюється пропуск громадян за кордони держави – це аеропорти міст Дніпро та Кривий Ріг. Так, з аеропорту м. Дніпро на сьогодні здійснюються авіарейси до Шарм-Ель-Шейху, Анталії, Тель-Авіву, Солоніків, Відня. Перспективними є рейси до Грузії: у Батумі і Тбілісі, а також до Бургаса, Дубровніка та Іракліону.

В аеропорту міста Дніпро для громадян діє двоканальна система проходження митниці: «червоний коридор», під час проходження якого громадяни письмово заповнюють митну декларацію, та «зелений коридор», яким громадяни користуються, якщо не мають при собі речей, обов’язкових для митного декларування.

«Без митного декларування через митний пост аеропорту громадяни мають право переміщувати валютні цінності, що не перевищують еквівалент суми у 10 тисяч євро; товари на суму, що не перевищує еквівалент 1 тисячі євро; особисті речі повсякденного користування», – зазначив Володимир Деркач.

Згідно з Митним кодексом України з-за кордону на митну територію держави обмежено до переміщення міцного алкоголю у кількості 1 літр (якщо кількість спирту перевищує 22%); 2 літрів вина та 5 літрів пива. До 200 цигарок обмежено ввезення тютюнових виробів. Також, обмежено до переміщення з-за кордону продукти харчування та ліки.

«Якщо сума переміщеної за кордони держави валюти перевищує встановлену законодавством суму, слід при собі мати довідку від банку про зняття з особистого рахунку відповідної суми. Якщо вартість товару, переміщеного за кордони держави перевищує встановлену митним кодексом суму, надлишок оподатковується в’їзним митом за ставкою 10 відсотків та податком на додану вартість», – додав Володимир Деркач.

Юлія Купчик розповіла про умови виїзду за кордони держави громадян з дітьми. Так батьки, що проходять кордон України з неповнолітніми дітьми, повинні мати дійсний закордонний паспорт, що дає дозвіл на виїзд з території України. «Якщо двоє батьків направляються за кордон з неповнолітнім, необхідно мати свідоцтво про народження дитини, в якому зазначено, що дорослі дійсно батьки дитини. Якщо дитина їде у супроводі одного з батьків, треба мати нотаріально засвідчене згоду другого батька, де йдеться про країну прямування та вказано термін, на який дитина виїжджає за кордон», – повідомила Юлія Купчик.

Нагадаємо, що з 11 червня п.р. починає діяти спрощений візовий режим з країнами, що входять до Європейського Союзу. Втім, необхідно пам’ятати, що для подорожі до країн Євросоюзу громадяни України повинні мати біометричний або закордонний паспорт старого зразка. Якщо паспорт не є біометричним, необхідно мати візу країни, до якої громадянин прямує. Крім того, необхідно виконати вимоги Європейського законодавства, такі як наявність коштів для перебування в країнах ЄС, наявність зворотного квитка та інше.

Помилки, допущені платниками при заповненні звітності з рентної плати

за спеціальне використання води за перший квартал 2017 року

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує, що Державною фіскальною службою України здійснено аналіз даних податкової звітності з рентної плати за спеціальне використання води (далі – Плата) за перший квартал 2017 року та встановлено, що окремі платники під час подання до органу ДФС податкової звітності з Плати не дотримувались порядку її заповнення, внаслідок чого звітність була подана з помилками.

Так має місце невірне заповнення платниками у додатку 5 «Розрахунок з рентної плати за спеціальне використання води» (далі – Додаток 5) до податкової декларації з рентної плати (далі – Декларація) рядку 8 «Об’єкт оподаткування з початку року», внаслідок чого в окремих випадках значення рядка 8 (р.8 = р.8.1 + р.8.2) дорівнює невірному значенню за наявності показників у рядках 8.1 або 8.2.

Порушення, пов’язані з некоректним відображенням об’єкта оподаткування, виявлено у поданій звітності платників Плати по ГУ ДФС у всіх областях.

Також має місце застосування платниками неіснуючих коефіцієнтів до ставок Плати та/або неправильний порядок відображення застосованих коефіцієнтів до ставок Плати у рядках поданої звітності.

Згідно з порядком складання податкової звітності з Плати:

– у рядку 10.1 повинен зазначатись коефіцієнт 0,005 до ставок Плати відповідно до п.255.6 ст.255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ);

– у рядку 10.2 – коефіцієнт 0,3 до ставок Плати відповідно до п.255.6 ст.255 ПКУ;

– у рядку 10.3 – коефіцієнт 2 відповідно до п.п.255.11.10 п.255.11 ст.255 ПКУ;

– у рядку 10.4 – коефіцієнт 5 відповідно до п.п.255.11.13 п.255.11 ст.255 ПКУ.

Однак, у більшості областей окремими платниками Плати у рядках 10.1 – 10.4 Додатку 5 до Декларації було задекларовано неіснуючі коефіцієнти до ставок Плати (наприклад, 72,25; 90; 53; 75), а у рядку 9 «Ставка рентної плати» Додатку 5 відсутні ставки рентної плати.

Також у рядку 9 Додатка 5 платниками зазначаються інші, ніж передбачено ПКУ ставки рентної плати.

Незначні помилки, які припускають платники під час декларування податкових зобов’язань з Плати, виявлено за результатами аналізу податкової звітності з рентної плати за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики (додаток 7 «Розрахунок з рентної плати за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики» (далі – Додаток 7) до Декларації).

Так, у рядку 7 «Ставка рентної плати» Додатка 7 до Декларації платниками зазначаються інші, ніж передбачено ПКУ, ставки рентної плати.

З урахуванням зазначеного, звертаємо увагу платників Плати на дотримання ними порядку заповнення податкової звітності з Плати, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №719 «Про затвердження форми Податкової декларації з рентної плати», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за №1051/27496, зі змінами.

Юристи ДФС Дніпропетровщини відстояли

справи у судах на суму 361,7 млн. грн.

На початок 2017 року на розгляді у адміністративних судах різних інстанцій за участю органів ДФС Дніпропетровської області перебувало 9,8 тисяч справ різних категорій на загальну суму позовних вимог 11,3 млрд. грн.

З розглянутих судами у січні – травні поточного року 359 справ на суму 500,9 млн. грн., на користь територіальних органів ГУ ДФС Дніпропетровщини вирішено 246 справ на суму 361,7 млн. грн., що складає 72,2% від суми розглянутих судами справ.

У порівнянні з аналогічним періодом 2016 року показник позитивного вирішення на користь територіальних органів ГУ ДФС Дніпропетровщини збільшився по кількості на 17,1%, по сумі – на 31,8%.

«Такі результати свідчать про якісну аргументацію та доказову базу, на якій ґрунтуються наші позовні вимоги. Кожен юрист фахово підходить до кожної справи, що направляється до суду. Водночас, ми зміщуємо акцент у нашій роботі на досудове врегулювання спірних питань, які виникають із платниками податків», – наголошує начальник юридичного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області Олег Басан.

Про впровадження інвестиційних проектів – 2017 для підтримки малого та середнього бізнесу йшлося на семінарі

З метою формування передумов для впровадження інвестиційних проектів на території міст Новомосковськ, Перещепине, Підгороднє, Новомосковського, Синельниківського, Павлоградського та Магдалинівського районів, підтримки малих, середніх та фермерських підприємств, створення інвестиційно-привабливих територій на базі Новомосковської міської ради 8 червня 2017 року проведено семінар за участі начальника управління організації роботи ГУ ДФС у Дніпропетровській області Манушак Осипової, фахівців Дніпропетровського інвестиційного агентства, регіональної ради підприємців у Дніпропетровської області та Сільськогосподарської консультативної служби.

Манушак Осипова доповіла про місцеві податки та збори, механізми стимулювання місцевою громадою та наголосила, що фіскальна служба постійно взаємодіє з представниками бізнесу, налагоджує ефективний діалог, покращує надання сервісних послуг.

Також, представлено презентації ДІА «Підтримка малого та середнього підприємництва» та «Чотири кроки громади на шляху створення інвестиційно-привабливих територій», Регіональної ради підприємців у Дніпропетровській області «Механізм реалізації регіональної програми малого та середнього підприємництва», Кооперативної Академії з питань кооперації ДОГО «Сільськогосподарська консультативна служба «Кооперація – шлях до успіху підприємців та громад» та комітету з питань енергозбереження регіональної ради підприємців «Енергозберігаючі технології сьогодення».

Під час семінару учасники заходу отримали від фахівців ряд актуальних роз’яснень та відповідей на свої запитання, а також побажання натхнення у реалізації власних задумів і ініціатив.

Затверджена нова форма

податкової декларації з податку на прибуток підприємств

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що 09.06.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 28.04.2017 №467 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 19.05.2017 за №642/30510 (далі – Наказ №467), яким у новій редакції викладено форму податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) та форми додатків до неї.

Так, у формі Декларації з’явились нові рядки:

рядок 07.2 «страхові платежі, страхові внески, страхові премії за договорами перестрахування»;
рядок 09.1 «сума доходу, що залишився після формування призового (виграшного) фонду (позитивне значення (рядок 09.1.1 – рядок 09.1.2)):»;
рядок 09.1.1 «загальна сума доходів, отриманих від прийняття ставок у лотерею»;
рядок 09.1.2 «сума сформованого призового (виграшного) фонду лотереї відповідно до умов її проведення»;
рядок 09.2 «сума безнадійної заборгованості, визначеної підпунктом «е» підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 розділу І Податкового кодексу України».

Із форми Декларації виключені рядки, пов’язані з розрахунком авансових внесків із податку на прибуток підприємств (рядок 26 – до змін), і рядки щодо виправлення помилок по авансових внесках (рядки 36, 37, 38 та 39).

Змінилася таблиця для відміток про наявність додатків. У ній з’явилося нове поле «ФЗ», в якому платники мають проставляти позначку «+» під час подання разом із декларацією фінансової звітності.

Так, відповідно до п.46.2 ст.46 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог статті 137 ПКУ.

Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до цього пункту платниками податку на прибуток, є додатком до Декларації та її невід’ємною частиною.

Також внесено зміни до таблиці «Відомості про одночасне подання до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств форм фінансової звітності» (до змін) Декларації. Тепер у формі Декларації вона розміщена відразу за таблицею «Наявність додатків» і має назву «Наявність поданих до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств додатків – форм фінансової звітності».

Крім того, внесено зміни до форм додатків до Декларації, а саме до:

– додатку ЗП до рядка 16 ЗП Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

– додатку ПН до рядка 23 ПН Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

– додатку ТЦ «Самостійне коригування ціни контрольованої операції і сум податкових зобов’язань платника податку»;

– додатку ВП «Розрахунок податкових зобов’язань за період, у якому виявлено помилку(и)»;

– додатку РІ «Різниці»;

– додатку АМ «Інформація щодо нарахованої амортизації»;

– додатку ЦП до рядків 4.1.3 ЦП, 4.1.4 ЦП додатка РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств.

Наказ №467 набирав чинності з дня його офіційного опублікування (опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 09.06.2017 №45).

Підсумки роботи Дніпропетровської митниці ДФС

за травень 2017 року

У травні цього року Дніпропетровська митниця ДФС забезпечила надходження до Державного бюджету України податків у сумі 1 млрд. 532,2 млн. грн. Ця сума в 1,2 рази, або на 291 млн. грн. більша, ніж у травні 2016 року.

Доведений індикативний показник доходів загального та спеціального фондів Державного бюджету України на травень 2017 року митниця виконала на 111,6%. Перевиконання становить 158,9 млн. грн., що дозволить перерахувати до бюджету Дніпропетровської області на реконструкцію та ремонт автомобільних доріг державного значення близько 80 млн. грн.

Надходження до місцевих бюджетів Дніпропетровщини з початку року зросли більш як на 1,8 мільярдів гривень

У Дніпропетровській області за п’ять місяців поточного року надходження до місцевих бюджетів становлять 8 млрд. 052,1 млн. гривень, що на 1 млрд. 849,8 млн. гривень більше, ніж за відповідний період 2016 року.

Так, на 1 млрд. 064,2 млн. гривень збільшилися надходження з податку на доходи фізичних осіб, всього їх надійшло 4 млрд. 152,0 млн. гривень. На 231,0 млн. гривень більше, ніж в минулому році, сплатили юридичні та фізичні особи земельного податку та орендної плати. Всього до місцевих бюджетів Дніпропетровського регіону надійшло 1 млрд. 540,9 млн. гривень плати за землю.

На 205,7 млн. гривень збільшилися надходження з єдиного податку, який сплачують суб’єкти малого підприємництва, загалом надходження становлять 761,3 млн. гривень.

Затверджено новий Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що наказом Державної фіскальної служби України (далі – ДФС) від 07.06.2017 №406 (далі – Наказ №406) затверджено новий Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій (далі – Реєстр РРО).

Оновлений Реєстр РРО містить 82 РРО, дозволених до первинної реєстрації, та 70 РРО, первинна реєстрація яких заборонена.

Також, наведено перелік із 5 РРО, виключених з Державного реєстру в 2016 – 2017 роках, експлуатація яких не дозволяється.

Відповідно до п.3 Наказу №406 визнано таким, що втратив чинність, наказ ДФС від 20.04.2017 № 275 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій».

Наказ №406 оприлюднено на офіційному веб-порталі ДФС 09.06.2017 за посиланням

http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove–zakonodavstvo/nakazi/72162.html

Витрати, дозволені до включення до податкової знижки за 2016 рік

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податковим кодексом України зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) (п.п.14.1.170 п.14.1 ст.14 ПКУ).

Таким чином, повернути частину податку на доходи фізичних осіб, сплаченого громадянами із заробітної плати, можна, зокрема, у разі реалізації ними права на податкову знижку.

Для отримання податкової знижки за наслідками 2016 року фізичній особі необхідно заповнити і подати до державної податкової інспекції за своєю податковою адресою (місцем проживання фізичної особи, за яким вона береться на облік як платник податку у контролюючому органі) податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – декларація) по 31 грудня 2017 року.

Якщо платник податку до кінця 2017 року не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками 2016 року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (п.п.166.4.3 п.166.4 ст.166 ПКУ).

До податкової знижки відповідно до норм ПКУ дозволено включати наступні витрати:

Категорії витрат (відображається у р.13 декларації)	Норма ПКУ	Назва витрат, дозволених для включення до податкової знижки
1	Підпункт 166.3.1 п.166.3 ст.166 та ст.175 ПКУ	Частина суми процентів, сплачених за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до статті 175 ПКУ
2	Підпункт 166.3.2 п.166.3 ст.166 ПКУ	Пожертвування або благодійні внески неприбутковим організаціям, які на дату перерахування (передачі) коштів та майна відповідали умовам, визначеним пунктом 133.4 статті 133 ПКУ
3	Підпункт 166.3.3 п.166.3 ст.166 ПКУ	Сума коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення
5	Підпункт 166.3.5 п.166.3 ст.166 ПКУ	Страхові платежі (внески, премії) за договорами довгострокового страхування життя та пенсійні внески в рамках недержавного пенсійного забезпечення
6	Підпункт 166.3.6 п.166.3 ст.166 ПКУ	Суми витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій або оплату державних послуг, пов’язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита
7	Підпункт 166.3.7 п.166.3 ст.166 ПКУ	Суми коштів, сплачених у зв’язку з переобладнанням транспортного засобу, що належить платникові податку, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива
8	Підпункт 166.3.8 п.166.3 ст.166 ПКУ	Суми витрат на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним

Акцентуємо увагу, що норма п.п.166.3.4 п.166.3 ст.166 ПКУ щодо права на податкову знижку за витратами, понесеними для компенсації вартості платних послуг з лікування, відповідно до п.1 розділу XIX «Прикінцеві положення» ПКУ набирає чинності з 1 січня року, наступного за роком, в якому набере чинності закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування. На сьогодні такий закон не прийнято, а, отже, платники податків не мають право на отримання знижки відповідно до п.п.166.3.4 п.166.3 ст.166 ПКУ.

Оподаткування доходу, отриманого фізичною особою – підприємцем від продажу власного рухомого майна

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує щодо оподаткування доходу, отриманого фізичною особою – підприємцем від продажу власного рухомого майна.

Пунктом 1 ст.325 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) визначено, що суб’єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи.

Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати (п.2 ст.325 ЦКУ).

Відповідно до п.173.1 ст.173 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-УІ із змінами та доповненнями (далі – Кодекс) дохід платника податку від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, визначеною п.167.2 ст.167 Кодексу (5 %).

Згідно з п.173.2 ст.173 Кодексу як виняток із положень п.173.1 цієї статті, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню.

Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року двох та більше об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п.167.2 ст.167 Кодексу.

Враховуючи те, що ЦКУ не встановлює такого суб’єкта права приватної власності як фізична особа – підприємець, дохід, отриманий фізичною особою – підприємцем від продажу власного рухомого майна, підлягає оподаткуванню за нормами, визначеними ст.173 Кодексу.

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 103.22 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

Визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств юридичною особою, яка у 2017 році перейшла зі спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра щодо визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств юридичною особою -суб’єктом господарювання, яка у 2017 році перейшла зі спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування повідомляє таке.

Відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Згідно з п.п.140.5.12 п.140.5 ст.140 Кодексу фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду збільшується на суму доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування.

Водночас п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Кодексу передбачено, що для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Отже, якщо платник податку на прибуток, який з 01.01.2017 перейшов зі спрощеної системи оподаткування на загальну систему і річний дохід якого за 2016 рік не перевищив 20 млн. грн., не приймає рішення про незастосування коригування фінансового результату до оподаткування, то такий платник має збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму доходу, отриману у 2017 році за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування.

Інформацію з зазначеного питання розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України (лист ДФС України від 30.05.2017 №413/6/99-99-15-02-02-15/ІПК) за посиланням: ttps://cabinet.sfs.gov.ua/cabinet/faces/public/reestr.jspx?redirect=pub_card

За інформацією ГУ ДФС у Дніпропетровській області