ГоловнаНовиниДПІ У ШЕВЧЕНКІВСЬКОМУ РАЙОНІ М. ДНІПРА ІНФОРМУЄ!!!

ДПІ У ШЕВЧЕНКІВСЬКОМУ РАЙОНІ М. ДНІПРА ІНФОРМУЄ!!!

Опубліковано Пн, 21/08/2017

Відвідувачі ЦОПу з початку року отримали 158 823 послуг
Днями в ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра заступником начальника управління – начальником відділу реєстрації та обліку платників Оленою Шиян проведено брифінг на тему: «Про послуги для платників податків, що надаються у ЦОП фахівцями ДПІ у Шевченківському районі м.Дніпра».
Олена Шиян зазначила, що за перше півріччя 2017 року відвідувачам ЦОПу ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра надано 158 823 послуг, в тому числі адміністративних – 10706 та 2169 консультацій.
Фахівцями ДПІ прийнято та оброблено 52547 податкових звітів, надано відповіді на 13184 листів та звернень, видано 3322 реєстраційних номерів облікової картки платника податків, зареєстровано 936 книг обліку доходів і витрат платника єдиного податку, надано 1605 витягів з реєстру платників єдиного податку, зареєстровано 314 реєстраторів розрахункових операцій та 1322 книг обліку розрахункових операцій, 332 розрахункових книжок та інші.
Нагадала, що через електронний сервіс «Електронний кабінет платника» платники мають можливість переглянути в режимі реального часу стан обробки звітності (режим «Перегляд звітності») та проведені операції в системах електронного адміністрування податку на додану вартість та реалізації пального (режими «СЕА ПДВ» та «СЕАРП»).
Крім цього, керівник структурного підрозділу зауважила, що існує інтерактивний сервіс «Пульс» − інструмент двостороннього зв’язку із громадянами та суб’єктами господарювання, який дає можливість запобігти правопорушенням з боку працівників Державної фіскальної служби України.
За номером телефону: (044) 284-00-07 громадяни та суб’єкти господарювання мають можливість повідомити про можливі корупційні та кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності з боку конкретних посадових осіб структурних підрозділів ДФС та її територіальних органів, переміщення через митний кордон України товарів з приховуванням від митного контролю, утворення черг на митних постах, в пунктах пропуску та у Центрах обслуговування платників, виникнення ситуацій, які можуть бути вирішені оперативно.

Територіальними органами ДФС Дніпропетровської області
надано понад 172 тисяч адміністративних послуг
Протягом семи місяців 2017 року Центрами обслуговування платників органів ДФС Дніпровського регіону було надано 172,8 тисяч адміністративних послуг.
З початку року майже половину наданих адмінпослуг зайняла видача карток платника податків і внесення до паспорта громадянина України даних про реєстраційний номер облікової картки – майже 77,2 тисяч послуг. Також, платники отримали майже 14,8 тисяч витягів з реєстру платників єдиного податку. Фахівці Центрів зареєстрували понад 13,8 тисяч книг обліку розрахункових операцій, більше 13 тисяч платників єдиного податку тощо.
Загалом, в органах ГУ ДФС у Дніпропетровській області створено та працюють 36 Центрів обслуговування платників. Діяльність центрів обслуговування платників у Дніпропетровській області забезпечує 213 працівників структурних підрозділів, які надають платникам області широкий спектр адміністративних, інформаційних та консультативних послуг.
Податковий календар на 21 серпня 2017 року
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра звертає увагу, що
21 серпня, понеділок,
останній день подання:
● податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2017 року платниками, в яких базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю;
● податкової декларації з рентної плати за липень 2017 року з розрахунком:
– рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;
– рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України;
– рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами;
– рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України;
● податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) за липень 2017 року у разі неподання податкової декларації на 2017 рік;
● звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (форма №Д4 (місячна)) за липень 2017 року;
● декларації акцизного податку за липень 2017 року*
* Увага! Суми податку з урахуванням мінімального акцизного податкового зобов’язання із сплати акцизного податку на тютюнові вироби та ставок податку, діючих відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ), виробниками тютюнових виробів сплачуються до бюджету протягом п’яти робочих днів після отримання марок акцизного податку з доплатою (у разі потреби) на день подання податкової декларації (п.п.222.1.2 п.222.1 ст.222 ПКУ);
останній день сплати
● єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування роботодавцями за липень 2017 року (крім гірничих підприємств).

До якого контролюючого органу необхідно звертатись фізичній особі – власнику декількох об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, розміщених у різних населених пунктах, для проведення звірки даних?
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що відповідно до п.п.266.7.3 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок), мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:
– об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
– розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
– права на користування пільгою із сплати податку;
– розміру ставки податку;
– нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Обмін інформацією між ДФС, Пенсійним фондом та Держпраці про відомості, що містять ознаки використання праці неоформлених працівників та
порушень законодавства про працю
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє наступне.
Постановою Правління Пенсійного фонду України від 29.05.2017 №11-1 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 20.06.2017 за №776/30644) (далі – Постанова №11-1), що набрала чинності 11.08.2017, затверджено Порядок обміну інформацією про відомості, що містять ознаки використання праці неоформлених працівників та порушень законодавства про працю (далі – Порядок).
Цей Порядок відповідно до статті 17 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №2464) визначає механізм інформаційної взаємодії про відомості, що містять ознаки використання праці неоформлених працівників та порушень законодавства про працю, між суб’єктами інформаційного обміну з метою забезпечення реалізації їх повноважень.
Суб’єктами інформаційного обміну, що здійснюється відповідно до цього Порядку, є:
► на центральному рівні:
– Пенсійний фонд України (далі – Пенсійний фонд), що формує та веде реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, здійснює заходи щодо надання інформації з нього відповідно до Закону №2464;
– Державна служба України з питань праці (Держпраці), що забезпечує реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю;
– Державна фіскальна служба України (далі – ДФС), що забезпечує збір та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), формує та веде реєстр страхувальників Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, здійснює заходи щодо забезпечення доступу до Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування відповідно до Закону №2464;
► на територіальному рівні:
– органи Пенсійного фонду;
– органи ДФС.
Так, зокрема, Пенсійним фондом надається ДФС інформація, що включає дані про страхувальників які:
– нараховують заробітну плату нижче законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати за основним місцем роботи крім тих, які у звітності заповнили ознаку «неповний робочий час», та тих, які розпочали та закінчили трудові відносини у звітному місяці;
– у звітному місяці порушили вимоги частини п’ятої статті 8 Закону №2464 щодо розміру єдиного внеску;
– подали повідомлення про прийняття працівника на роботу, але не відобразили дані про нараховану йому заробітну плату за відповідний місяць та дату закінчення трудових відносин.
Територіальними органами ДФС надається органам Пенсійного фонду інформація про:
– виявлені в ході перевірок факти допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) у розрізі страхувальників;
– узгоджені суми донарахованого єдиного внеску у тому числі по страхувальниках, які порушили вимоги частини п’ятої статті 8 Закону №2464, за результатами перевірок у розрізі страхувальників.
Постанову №11-1 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України від 11.08.2017 №63.

Затверджені нові форма Книги обліку доходів і витрат та Порядок ведення обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що 11.08.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 23.06.2017 №591, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 18.07.2017 за №871/30739 (далі – Наказ №591).
Цим Наказом затверджені нові:
– форма Книги обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу (далі – Книга обліку);
– Порядок ведення обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу (далі – Порядок).
Порядок поширюється на фізичних осіб – платників податків (далі – платники податків), які отримують доходи та відповідно до розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) зобов’язані подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – декларація) та/або мають право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку, крім осіб, які перебувають на податковому обліку як самозайняті особи.
Порядок розроблено відповідно до положень ПКУ, згідно з підпунктом «а» пункту 176.1 статті 176 розділу IV якого платники податків ведуть облік у Книзі обліку.
Наказом №591 визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства доходів і зборів України від 11.12.2013 №794 «Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу та Порядку ведення обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 26.12.2013 за №2217/24749.
Наказ №591 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України від 11.08.2017 №63.

Про застосування пільг з податку на прибуток та земельного податку суб’єктами літакобудування
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує, що Державна фіскальна служба України у листі від 17.07.2017 №18731/7/99-99-15-02-02-17 (далі – лист ДФС №18731) стосовно застосування пільг з податку на прибуток та земельного податку суб’єктами літакобудування повідомила наступне.
Відповідно до пункту 41 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) тимчасово, до 01.01.2025, звільняється від оподаткування прибуток підприємств – суб’єктів літакобудування, що підпадають під дію норм статті 2 Закону України від 12.07.2001 №2660-III «Про розвиток літакобудівної промисловості» (далі – Закон №2660) і здійснюють розробку та/або виготовлення з кінцевим складанням літальних апаратів та двигунів до них.
Пунктом 7 підрозділу 6 «Особливості справляння плати за землю» розділу ХХ ПКУ встановлено, що до 01.01.2025 звільняються від сплати земельного податку суб’єкти літакобудування, що підпадають під дію норм статті 2 Закону №2660 і здійснюють розробку та/або виготовлення з кінцевим складанням літальних апаратів та двигунів до них, крім земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти соціального, торговельного, сільськогосподарського призначення та непромислового будівництва.
Отже, оскільки відповідно до норм пункту 41 підрозділу 4 та пункту 7 підрозділу 6 розділу XX ПКУ від сплати податку на прибуток та земельного податку звільняються суб’єкти, які здійснюють розробку та/або виготовлення з кінцевим складанням літальних апаратів та двигунів, суб’єкти господарювання, які здійснюють капітальний (середній) ремонт, реконструкцію, модернізацію, обслуговування літальних апаратів та/або авіаційних двигунів, не підпадають під пільгове оподаткування зазначеними податками.

Чи зупиняється реєстрація податкових накладних при наданні послуг,
якщо обсяги постачання не відповідають обсягам придбання
за певними кодами УКТ ЗЕД/кодами послуг згідно ДКПП?
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що оцінка ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) здійснюється Державною фіскальною службою України (далі – ДФС) шляхом проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування Критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Критерії оцінки).
Якщо за результатами автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування (далі – ПН/РК) Критеріям оцінки визначено, що ПН/РК відповідає умовам, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки та Вичерпному переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №753/30621), реєстрація такої ПН/РК зупиняється відповідно до вимог п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями.
З метою уникнення зупинки ПН/РК, які подано на реєстрацію до ЄРПН та свідчать про постачання (виготовлення) товарів/послуг платником на постійній основі, такий платник відповідно до пункту 3 Критеріїв оцінки має право надати інформацію за формою згідно з додатком до цих Критеріїв оцінки, яка відображає специфіку господарської діяльності окремо за кожним видом економічної діяльності, тобто Таблицю даних платника податку (далі – Таблиця).
Таблиця (ідентифікатор форми J(F)1312301) надсилається виключно в електронному вигляді засобами електронного зв’язку з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного цифрового підпису відповідальних осіб.
Моніторинг здійснюватиметься ДФС з урахуванням поданої Таблиці, якщо така Таблиця буде врахована комісією ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Громадяни Дніпропетровської області подали
майже 43 тисячі декларацій про майновий стан і доходи
Станом на перше серпня поточного року за підсумками декларування громадянами доходів, отриманих у 2016 році, кількість поданих декларацій про майновий стан і доходи становить 42,9 тисяч на загальну суму 2,5 млрд. гривень. До бюджету за результатами декларування надійде: 92,3 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб та 14,9 млн. грн. військового збору. Це відповідно на 15,0 млн. грн. та на 1,9 млн. грн. більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Найбільше декларацій про доходи надійшло від отримання спадщини (5561 на загальну суму 685,8 млн. грн.), від продажу рухомого або нерухомого майна (585 на загальну суму 152,2 млн. грн.). Іноземний дохід в розмірі 82,9 млн. грн. задекларували 234 мешканця Дніпровського регіону.
Наразі, про понадмільйонні статки повідомили 189 громадян області. За результатами декларування вони сплатять 23,8 млн. грн. ПДФО та 2,9 млн. грн. військового збору.
Разом з тим, 5992 мешканця Дніпропетровської області заявили про право на податкову знижку. За результатами поданих декларацій вони отримають 9,2 млн. грн.

Особливості подання податкової звітності з податку на прибуток неприбутковими організаціями
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує, що Державна фіскальна служба України щодо звітування неприбутковими підприємствами, установами та організаціями (далі – неприбуткові організації) у листі від 10.08.2017 №21192/7/99-99-12-02-04-17 ( далі – лист ДФС №21192) повідомила наступне.
Відповідно до положень п.35 підрозділу 4 «Особливості сплавляння податку на прибуток підприємств» розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) неприбуткові організації, внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) на день набрання чинності Законом України від 17.07.2015 №652-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій», що не відповідають вимогам п.133.4 ст.133 ПКУ, з метою включення до нового Реєстру зобов’язані були до 01.07.2017 привести свої установчі документи у відповідність до норм ПКУ та у цей самий строк подати копії таких документів до контролюючого органу.
Неприбуткові організації, які не привели свої установчі документи у відповідність до норм п.133.4 ст.133 ПКУ, після 01.07.2017 виключаються контролюючим органом з Реєстру.
Таким чином, така організація з 01.07.2017 втрачає ознаку неприбутковості та стає платником податку на прибуток підприємств.
Отже, протягом 2017 року зазначена організація має два «статуси»: не є платником податку на прибуток (до 01.07.2017) та є платником податку на прибуток (з 01.07.2017) і, відповідно, повинна відзвітувати за два таких періоди.
Неприбуткова організація – юридична особа, яка не привела свої установчі документи у відповідність до норм п.133.4 ст.133 ПКУ до 01.07.2017, сплачує податок на прибуток як новостворений платник цього податку на підставі податкової декларації з податку на прибуток за річний звітний період, який розпочинається з 01.07.2017 і закінчується 31.12.2017.
Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі – Звіт) подається за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 №553, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.07.2016 за №932/29062 (зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 28.04.2017 №469).
Податкова декларація з податку на прибуток (далі – Декларація) подається за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за №1415/27860 (зі змінами, внесеними наказами Міністерства фінансів України від 08.07.2016 №585, від 28.04.2017 №467).
З огляду на викладене порядок звітування неприбутковими організаціями – юридичними особами, яких з 01.07.2017 виключено з Реєстру (на виконання п.35 підрозділу 4 розділу XX ПКУ) та які з 01.07.2017 по 31.12.2017 є платниками податку на прибуток, такий:
– за період з 01.01.2017 по 30.06.2017 неприбуткова організація подає до контролюючого органу Звіт за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року (який для таких організацій дорівнює періоду з 01.01.2017 по 30.06.2017), та фінансову звітність за перше півріччя 2017 року – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, тобто з граничним строком подання Звіту – 01.03.2018;
– за період з 01.07.2017 по 31.12.2017 така організація повинна подати до контролюючого органу Декларацію за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року із показниками діяльності, обрахованими за період з 01.07.2017 по 31.12.2017, та фінансову звітність за 2017 рік – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, тобто з граничним строком подання Декларації – 01.03.2018.
У разі включення у період з 01.07.2017 по 31.12.2017 до Реєстру організацій, що виключені контролюючим органом з Реєстру з 01.07.2017 на виконання п.35 підрозділу 4 розділу XX ПКУ, порядок подання податкової звітності з податку на прибуток неприбутковими організаціями – юридичними особами такий:
– за період перебування на загальній системі оподаткування така організація повинна подати до контролюючого органу Декларацію за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року із показниками діяльності, обрахованими за період перебування на загальній системі оподаткування, та фінансову звітність за 2017 рік – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, тобто з граничним строком подання Декларації – 01.03.2018;
– за період перебування у Реєстрі така організація повинна подати до контролюючого органу Звіт за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року із показниками діяльності, обрахованими за період перебування у Реєстрі, та фінансову звітність за 2017 рік – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, тобто з граничним строком подання декларації – 01.03.2018.

Затверджено новий Порядок застосування податкової застави
контролюючими органами
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що 04.08.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 16.06.2017 №586, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 14.07.2017 за №859/30727 (далі – Наказ №586).
Наказом №586 відповідно до статей 88 – 90, 92, 93 та 100 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) затверджено новий Порядок застосування податкової застави контролюючими органами (далі – Порядок).
Дія цього Порядку поширюється на платників податків – фізичних осіб (резидентів і нерезидентів), юридичних осіб (резидентів і нерезидентів) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування відповідно до ПКУ або податкових законів, і на яких покладено обов’язок із сплати податків, зборів, платежів згідно з ПКУ.
З метою забезпечення виконання платником податків обов’язків, визначених ПКУ, майно такого платника податків у випадках, встановлених ПКУ, передається у податкову заставу.
Право податкової застави виникає:
– у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, – з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;
– у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної контролюючим органом, – з дня виникнення податкового боргу;
– у випадку, визначеному в п.100.11 ст.100 «Розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу платника податків» ПКУ, – з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань.
Порядком також визначено, зокрема, що право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Наказом №586 визнано таким, що втратив чинність наказ Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №572 «Про затвердження Порядку застосування податкової застави органами доходів і зборів», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за № 1841/24373.
Наказ №586 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 04.08.2017 №61.

Порядок обчислення суми податку на нерухоме майно
на житлову нерухомість фізичних осіб
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє наступне.
Обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок), з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, регулюється п.п.266.7.1 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями, відповідно до якого таке обчислення здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку:
а) за наявності у власності платника податку одного об’єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно для квартири на 60 кв. метрів або для житлового будинку на 120 кв. метрів, та відповідної ставки податку;
б) за наявності у власності платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно для квартир на 60 кв. метрів або для житлових будинків на 120 кв. метрів, та відповідної ставки податку;
в) за наявності у власності платника податку об’єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної на 180 кв. метрів, та відповідної ставки податку;
г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів «б» і «в» цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об’єктів житлової нерухомості;
ґ) за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи – платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв. метрів (для квартири) та/або 500 кв. метрів (для житлового будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а» – «г» цього підпункту, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).
Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Майже 11,2 млрд. гривень податкових платежів отримали
місцеві бюджети Дніпропетровщини з початку року
За сім місяців 2017 року до кошиків місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло 11 млрд. 185,0 млн. гривень, що в порівнянні з минулим роком на 2 млрд. 481,3 млн. гривень, або на 28,5% більше. Про це повідомила в.о. начальника Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.
Найбільшу питому вагу в доходах місцевих бюджетів Дніпровського регіону займає податок на доходи фізичних осіб – майже 55%, якого протягом січня – липня поточного року зібрано 6 млрд. 138,2 млн. гривень.
Плата за землю з юридичних та фізичних осіб теж у переліку бюджетоутворюючих податків і зборів для місцевих бюджетів області. Зокрема, юридичні особи сплатили 2 млрд. 75,4 млн. гривень, а фізичні особи – 154,3 млн. гривень цього платежу.
Внесок дніпровських «спрощенців» до місцевих скарбниць – 971,3 млн. гривень єдиного податку.
Податок на прибуток підприємств склав 595,6 млн. гривень.

Затверджено новий порядок використання дебіторської заборгованості
та майна юридичної особи для погашення податкового боргу платника податків
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що 04.08.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 16.06.2017 №585, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 14.07.2017 за №857/30725 (далі – Наказ №585).
Цим Наказом відповідно до пунктів 87.5, 87.6 ст.87 «Джерела сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків» та п.95.22 ст.95 «Продаж майна, що перебуває у податковій заставі» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) затверджено новий Порядок використання дебіторської заборгованості та/або майна юридичної особи як джерел погашення податкового боргу платника податків та/або відокремленого підрозділу юридичної особи (далі – Порядок).
Порядок визначає механізм стягнення з дебіторів платника податків, що має податковий борг, сум дебіторської заборгованості, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на контролюючий орган, у рахунок погашення податкового боргу такого платника податків та майна юридичної особи у разі відсутності у платника податків, що є філією, відокремленим підрозділом юридичної особи, майна, достатнього для погашення його грошового зобов’язання або податкового боргу.
У разі якщо здійснення заходів щодо погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, не привело до повного погашення суми податкового боргу або якщо у платника недостатньо коштів для погашення податкового боргу, контролюючий орган визначає дебіторську заборгованість платника податків, строк погашення якої настав, джерелом погашення податкового боргу такого платника податків.
Контролюючий орган повідомляє платника податків про визначення джерелом погашення податкового боргу дебіторської заборгованості платника податків за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Сума дебіторської заборгованості, яка є джерелом погашення податкового боргу, визначається на підставі даних бухгалтерського та аналітичного обліку платника податків, договорів, оформлених належним чином.
У разі відсутності у платника податків, що є філією, відокремленим підрозділом юридичної особи, майна, достатнього для погашення його грошового зобов’язання або податкового боргу, джерелом погашення грошового зобов’язання або податкового боргу такого платника податків є майно такої юридичної особи, на яке може бути звернено стягнення згідно з ПКУ.
Повідомлення про визначення джерелом погашення податкового боргу платника податків, що є філією, відокремленим підрозділом, майна юридичної особи філії, відокремленого підрозділу направляється юридичній особі філії, відокремленого підрозділу за формою згідно з додатком 4 до цього Порядку.
Наказом №585 визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №569 «Про затвердження Порядку використання додаткових джерел погашення податкового боргу», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за №1852/24384.

Документи, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Перелік), у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Критерії), затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 (далі – Наказ №567), визначений наказом №567.
Так, зокрема, для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв такими документами є:
– договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами;
– договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції;
– первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
– розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків;
– документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
Письмові пояснення та копії документів, зазначені у Переліку, платник податку може подати до Державної фіскальної служби України (далі – ДФС) в електронному вигляді засобами електронного зв’язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами.
ДФС постійно розміщує на офіційному веб-сайті відомості щодо засобів електронного зв’язку, якими можуть подаватись письмові пояснення та копії документів, зазначені у Переліку.

Чи оподаткується ПДФО вартість турів вихідного дня та літнього відпочинку, що організовуються та оплачуються за рахунок коштів професійної спілки
для її членів (членів їх сімей) без придбання путівок?
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра звертає увагу, що оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), згідно з п.п.165.1.35 п.165.1 ст.165 якого до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включаються вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування, у тому числі на реабілітацію інвалідів, на території України платника податку та/або його дітей віком до 18 років, які надаються йому безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки) професійною спілкою, до якої зараховуються профспілкові внески платника податку – члена такої професійної спілки, створеної відповідно до законодавства України, або за рахунок коштів відповідного фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Тобто, положення зазначеного пункту поширюються на платників податків, які отримують виключно путівки від професійної спілки.
Водночас, п.п.«е» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПКУ передбачено, що до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст.165 ПКУ) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у п.п.165.1.53 п.165.1 ст.165 ПКУ.
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18%, визначену ст.167 ПКУ (п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168 ПКУ).
Враховуючи викладене, вартість турів вихідного дня та літнього відпочинку, що організовуються та оплачуються за рахунок коштів професійної спілки для її членів (членів їх сімей) без придбання путівок, включається до їх загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як додаткове благо та оподатковується ПДФО на загальних підставах.

Нормативно-правове забезпечення роботи СМ КОР
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що запроваджена з квітня 2017 року система автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – СМ КОР), з 01.07.2017 працює у повноцінному режимі.
У поточному році прийнято низку нормативно-правових документів, які забезпечують роботу СМ КОР.
1. Відповідно до п.п.201.16.3 п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) постановою Кабінету Міністрів України (далі – КМ України) від 29.03.2017 №190 «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації» затверджено перелік підстав для прийняття рішення комісією ДФС щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову у такій реєстрації (далі – Комісія ДФС).
2. Згідно з п.74.2 ст.74 та п.п.201.16.1 п.201.16 ст.201 ПКУ наказом Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) від 13.06.2017 №567 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №753/30621) затверджено механізм автоматизованого моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення їх реєстрації.
3. Відповідно до п.201.16 ст.201 ПКУ наказ Мінфіну від 13.06.2017 №566 «Про затвердження Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №752/30620) визначає організаційні та процедурні засади діяльності Комісії ДФС, а також права та обов’язки її членів.
4. Згідно з п.п.56.23.2 п.56.23 ст.56 ПКУ постановою КМ України від 04.07.2017 №485 «Про затвердження Порядку розгляду скарг на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» визначено процедуру розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність Комісії ДФС.

Затверджено нове Положення про проведення перевірок стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що 04.08.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 16.06.2017 №584, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 14.07.2017 за №858/30726 (далі – Наказ №584).
Наказом №584 відповідно до статті 91 «Податковий керуючий» глави 9 «Погашення податкового боргу платника податків» розділу II «Адміністрування податків» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями затверджено нове Положення про проведення перевірок стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі (далі – Положення).
Положення регламентує правила проведення перевірок стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі (далі – перевірка стану збереження заставного майна).
Метою проведення перевірки стану збереження заставного майна є встановлення фактичної (фізичної) наявності у платника податків такого майна та документального підтвердження його руху за даними бухгалтерського та податкового обліку, що ведеться платником податків.
Виконання повноважень щодо проведення перевірок стану збереження заставного майна покладається на податкових керуючих.
Для проведення перевірки стану збереження заставного майна оформлюється повідомлення про проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі (додаток 1 до Положення).
За результатами проведеної перевірки стану збереження заставного майна складається акт про проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі (далі – акт перевірки) (додаток 2 до Положення), який реєструється в журналі реєстрації актів перевірок стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі (додаток 3 до Положення). Якщо платник податків не погоджується з фактами, зазначеними в акті перевірки, такий платник може на окремому аркуші висловити свої зауваження, які стануть невід’ємною частиною акта перевірки.
Наказом №584 визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №573 «Про затвердження Положення про проведення перевірок стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за №1843/24375.
Наказ №584 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 04.08.2017 №61.

Нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки,
що не є об’єктом оподаткування
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що порядок адміністрування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок на нерухоме майно), регламентується статтею 266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Підпунктом 266.2.2 п.266.2 ст.266 ПКУ визначено перелік об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, які не оподатковуються податком на нерухоме майно, до яких відносяться:
а) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності);
б) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, визначені законом, в тому числі їх частки;
в) будівлі дитячих будинків сімейного типу;
г) гуртожитки;
ґ) житлова нерухомість непридатна для проживання, у тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад;
д) об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об’єкта на дитину;
е) об’єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках;
є) будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств;
ж) будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності;
з) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських організацій інвалідів та їх підприємств;
и) об’єкти нерухомості, що перебувають у власності релігійних організацій, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, та використовуються виключно для забезпечення їхньої статутної діяльності, включаючи ті, в яких здійснюють діяльність засновані такими релігійними організаціями добродійні заклади (притулки, інтернати, лікарні тощо), крім об’єктів нерухомості, в яких здійснюється виробнича та/або господарська діяльність;
і) будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форми власності та джерел фінансування, що використовуються для надання освітніх послуг;
ї) об’єкти нежитлової нерухомості державних та комунальних дитячих санаторно-курортних закладів та закладів оздоровлення та відпочинку дітей, а також дитячих санаторно-курортних закладів та закладів оздоровлення і відпочинку дітей, які знаходяться на балансі підприємств, установ та організацій, які є неприбутковими і внесені контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр). У разі виключення з Реєстру декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося виключення з Реєстру;
й) об’єкти нежитлової нерухомості державних та комунальних центрів олімпійської підготовки, шкіл вищої спортивної майстерності, центрів фізичного здоров’я населення, центрів з розвитку фізичної культури і спорту інвалідів, дитячо-юнацьких спортивних шкіл, а також центрів олімпійської підготовки, шкіл вищої спортивної майстерності, дитячо-юнацьких спортивних шкіл і спортивних споруд всеукраїнських фізкультурно-спортивних товариств, їх місцевих осередків та відокремлених підрозділів, що є неприбутковими та включені до Реєстру. У разі виключення таких установ та організацій з Реєстру декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося виключення з Реєстру;
к) об’єкти нежитлової нерухомості баз олімпійської та паралімпійської підготовки. Перелік таких баз затверджується Кабінетом Міністрів України;
л) об’єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним або прийомним сім’ям, у яких виховується п’ять та більше дітей.

Щодо оподаткування податком на прибуток підприємств доходів,
отриманих неприбутковою організацією від продажу основних засобів
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує, що відповідно до п.п.14.1.121 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) неприбуткові підприємства, установи та організації – неприбуткові підприємства, установи та організації, які не є платниками податку на прибуток підприємств відповідно до п.133.4 ст.133 ПКУ.
Підпунктом 133.4.1 п.133.4 ст.133 ПКУ встановлено, що неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:
– утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;
– установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених п.п.133.4.2 п.133.4 ст.133 ПКУ;
– установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків;
– внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.
Положення абзаців третього і четвертого п.п.133.4.1 п.133.4. ст.133 ПКУ щодо вимог наявності установчих документів не поширюються на бюджетні установи.
Згідно з п.п.133.4.2 п.133.4 ст.133 ПКУ доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.
Доходи неприбуткових релігійних організацій використовуються також для здійснення неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій, у тому числі надання гуманітарної допомоги, здійснення благодійної діяльності, милосердя.
Таким чином, якщо кошти, отримані неприбутковою організацією від продажу власних основних засобів, буде використано для здійснення своєї статутної діяльності без розподілу таких доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших, пов’язаних з ними осіб, то таке використання не є порушенням вимог п.п.133.4.2 п.133.4 ст.133 ПКУ.

За інформацією ГУ ДФС у Дніпропетровській області

http://www.fin.org.ua/news/1256535
http://www.fin.org.ua/news/1256554