ГоловнаНовиниДПІ У ШЕВЧЕНКІВСЬКОМУ РАЙОНІ М. ДНІПРА ІНФОРМУЄ! Розгляд звернень громадян. Доступ до публічної інформації

ДПІ У ШЕВЧЕНКІВСЬКОМУ РАЙОНІ М. ДНІПРА ІНФОРМУЄ! Розгляд звернень громадян. Доступ до публічної інформації

Опубліковано Вт, 03/04/2018

Днями, в прес-центрі ІА «МОСТ-ДНЕПР» відбулася прес-конференція на тему: «Розгляд звернень громадян. Доступ до публічної інформації» за участі начальника відділу організації роботи ЦОП та надання адміністративних послуг, розгляду звернень та забезпечення доступу до публічної інформації управління обслуговування платників ГУ ДФС у Дніпропетровській області Євгена Суднікова.
Він доповів стосовно питання розгляду звернень громадян у 2017 і 2018 роках: «У 2017 році в фіскальні органи в Дніпропетровській області надійшло 582 письмових звернення громадян, серед яких 570 заяв, 10 скарг та 2 пропозиції. Проведено 40 особистих прийомів, з них 5 колективних звернень від громадян. Також, надійшло 130 письмових запитів на надання публічної інформації (від юридичних осіб – 44 і фізичних – 86).
За 2 місяці поточного року надійшло 120 письмових звернень громадян: 119 заяв та 1 скарга. На особисті прийоми громадяни не зверталися.
Стосовно письмових запитів на інформацію – їх надійшло 41 (від юридичних осіб – 6 і фізичних – 35)».
Євген Судніков зазначив, що усі запити виконані відповідно до вимог чинного законодавства, якісно та у зазначений законом термін.

Дохід, отриманий від продажу одного автомобіля
протягом звітного року, не оподатковується
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Згідно з п.п.164.2.4 п.164.2 ст.164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) включається частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями статей 172 та 173 ПКУ.
Порядок оподаткування операцій з продажу або обміну об’єктів рухомого майна визначено ст.173 ПКУ, відповідно до п.173.1 якої дохід платника ПДФО від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, визначеною у п.167.2 ст.167 ПКУ.
Відповідно до абзацу третього п.173.1 ст.173 ПКУ дохід від продажу (обміну) легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або не нижче його оціночної вартості, визначеної згідно із законом (за вибором платника ПДФО).
Дохід, отриманий платником ПДФО від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року двох та більше об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою 5%.
Водночас, дохід, отриманий платником ПДФО від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню (п.173.2 ст.173 ПКУ).
Отже, якщо фізична особа отримала дохід від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, то такий дохід відповідно до п.173.2 ст.173 ПКУ не оподатковується. Подавати річну декларацію про майновий стан і доходи у такому випадку не потрібно.

Звільнення від оподаткування ПДВ:
набула чинності постанова «Про внесення змін до постанови
Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2011 р. №79»
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує, що 28.03.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 14.03.2018 №167 (далі – Постанова №167), якою внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 №79 «Деякі питання реалізації підпункту 197.1.3 пункту 197.1 статті 197 Податкового кодексу України».
Постановою №167 внесені зміни у перелік технічних та інших засобів реабілітації (крім автомобілів) для інвалідів та інших пільгових категорій населення, операції з постачання і послуги з ремонту та доставки яких звільняються від обкладення податком на додану вартість, а також у перелік комплектувальних виробів і напівфабрикатів для виготовлення технічних та інших засобів реабілітації (крім автомобілів) для інвалідів та інших пільгових категорій населення, операції з постачання яких звільняються від обкладення податком на додану вартість.
Слід зазначити, що основною підставою для звільнення від оподаткування додатковим імпортним збором товарів, що ввозяться на митну територію України, є відповідність таких товарів найменуванням та опису виробів, які зазначено в вищевказаних переліках.
Постанову №167 опубліковано у офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 28.03.2018 №59.

До уваги страхувальників – підприємців!
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра звертає увагу платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ), що відповідно до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435 (далі – Порядок №435) роботодавці зобов’язані формувати та подавати до органів доходів і зборів Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (далі – Звіт) протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного періоду. Звітним періодом є календарний місяць. Звіт подається за формою згідно з додатком 4 до Порядку №435 (п.1 розділ ІІІ Порядку №435).
Звіт страхувальником повинен подаватися в повному обсязі. Звіт складений з порушенням вимог Порядку №435, у тому числі без обов’язкових реквізитів, передбачених п.6 розділу ІІ Порядку №435, та поданий без необхідних таблиць, не вважається Звітом і вважається таким, що не подавався (п.8 розділу ІІ Порядку №435).
Фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), які перебувають на загальній системі оподаткування, подають Звіт за формою згідно з таблицею 1 додатка 5 до Порядку №435 (п.10 розділу ІV Порядку №435).
ФОП, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, подають Звіт за формою згідно з таблицею 2 додатка 5 до Порядку №435 (п.11 розділу ІV Порядку №435).
ФОП, які протягом звітного року змінювали систему оподаткування, формують та подають один Звіт з наявним титульним аркушем, який включає дві таблиці: таблицю 1 та таблицю 2 додатка 5 до Порядку №435 (п.18 ІV Порядку №435).
Помилки, які здійснюють ФОП при заповненні Звіту: подані Звіти не відповідають обраній системі оподаткування, чим порушуються норми Порядку №435, а також невірно зазначається період, за який нараховано ЄСВ.
Порядком №435 не передбачено повторне подання Звіту за один і той же період після граничного терміну подання Звіту, також Порядком №435 не передбачено самостійне виправлення зазначеного вище типу помилок.
Пунктом 16 розділу ІІ Порядку №435 визначено, що відповідальність за правильність та достовірність заповнення Звіту є страхувальник.
Слід зауважити, що за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності з ЄСВ, подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі загальнообов’язкового державного соціального страхування, інших відомостей, передбачених Законом України від 08.07.201 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями, платники ЄСВ несуть фінансову та адміністративну відповідальність відповідно до ст.25 цього Закону та ст.165¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Податківці області прийняли участь у презентації
проведення інформаційної кампанії
У зв’язку із проведенням інформаційної кампанії щодо початку перевірок інспекторами праці роботодавців виконуюча обов’язки заступника начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Ірина Сікіріна та начальник управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області Владислав Воінов прийняли участь у прес-конференції у міській раді міста Дніпра.
«На сьогодні, Головне управління ДФС у Дніпропетровській області є основним партнером бізнесових структур, які працюють заради однієї мети – розвитку підприємництва в країні та Дніпропетровській області. Одним з пріоритетних напрямів діяльності органів фіскальної служби є запобігання використанню незадекларованої праці та виплати заробітної плати в «конвертах». Це соціальне явище справляє значний негативний вплив на розвиток економіки країни, життєвий рівень населення в цілому по Україні та в Дніпропетровському регіоні. Тому, значна увага надається роз’яснювальній роботі з приводу легалізації заробітної плати»,- висловила позицію податкової служби Ірина Сікіріна.
Через засоби масової інформації, на семінарах та особистих співбесідах із суб’єктами господарювання постійно інформується про розміри заробітної плати, переваги оформлення найманого робітника тощо.
Ірини Сікіріна також відмітила: «Фіскальною службою ведеться і аналітична робота по виявленню роботодавців, що порушують податкове законодавство. Згідно аналізу звітності, яку ми отримуємо, близько 3,6 тисячі роботодавців сплачують заробітну плату нижче мінімально встановленої законодавством».
У поточному році з питаннь упередження порушень податкового законодавства під час виплати заробітної плати та інших доходів громадянам перевірено 27 СГ – юридичних та фізичних осіб.
Встановлено порушення по 23 перевіркам з податку на доходи з фізичних осіб та 11 перевіркам по єдиному внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. За донарахованими сумами до бюджету надійшло ПДФО 459,5 тис.грн.
За рахунок легалізації 534 робочих міст, в бюджет додатково надійшло 333,0 тис.грн. податку на доходи з фізичних осіб, 27,7 тис.грн. військового збору та 407,0 тис.грн. єдиного соціального внеску.
Начальником управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області Владиславом Воіновим озвучені основні зауваження, які виникають у контролюючих органів до податкових агентів при складанні розрахунку ф.№1ДФ.
На прес-конференції також презентовано початок перевірок інспекторами праці роботодавців. Відмічено, що наймані працівники, відстоюючи свої законні права пишуть про порушення під час виплат заробітної плати, в тому числі в «конвертах», та оформленню взаємовідносин з роботодавцями.
Фіскальна служба та Інспекція з питань праці та зайнятості населення міськради і в подальшому співпрацюватимуть, відстоюючи законні інтереси найманих працівників надходження до місцевих бюджетів.
В заключному слові в.о. заступника начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Ірина Сікіріна зауважила, що у подальшому ГУ ДФС у Дніпропетровській області разом з ГУ Держпраці в Дніпропетровській області та Інспекцією з питань праці та зайнятості населення міськради розроблять ряд сумісних заходів, в яких будуть зазначені питання проведення перевірок роботодавців (що потрапили до групи «ризику») щодо дотримання ними норм трудового, податкового та іншого законодавств.

Увага! На Дніпропетровщині діють шахраї!
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує, що до суб’єктів господарювання Дніпропетровщини телефонують з мобільних номерів (066) 296-08-89, (066) 260-87-02, (099) 714-07-03 та (095) 731-58-62  невідомі особи з провокаційними та незаконними вимогами.
Зловмисники телефонують, начебто, від імені ГУ ДФС з проханням зателефонувати та вимагають неправомірну вигоду.
Наполегливо радимо громадянам бути пильними та обачними, не вірити сумнівним пропозиціям та ретельно перевіряти інформацію.
Тож, у разі отримання подібної інформації та недопущення у подальшому подібних випадків шахрайства просимо звертатися до правоохоронних органів та інформувати ГУ ДФС у Дніпропетровській області за номерами телефонів: (056) 374-31-64, (0562) 47-59-49, а також особисто звертатись за адресою: м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а.

За два місяці 2018 року 153 громадянина Дніпропетровської області скористалися сервісом ДФС України «Пульс»
Протягом січня – лютого поточного року на антикорупційний сервіс Державної фіскальної служби України «Пульс» надійшло 153 звернення від мешканців Дніпропетровщини, що на 150 звернень більше, ніж за два перших місяці 2017 року.
Всі звернення оперативно розглянуті у встановлений термін та вирішені по суті.
Найактуальніша тема, яка хвилювала платників області – звітність та реєстрація накладних. З цього приводу на сервіс ДФС України «Пульс» надійшло 102 звернення, або 66,7% від загальної кількості звернень по Дніпропетровській області.
Крім того, платники дзвонили на сервіс «Пульс» з приводу організації роботи органів ГУ ДФС області (33 звернення), роботи ЦОПів регіону (7 звернень) тощо.
Нагадаємо, номер телефону сервісу ДФС України «Пульс» 0-800-501-007 (напрямок «4»). Лінія працює цілодобово.

Набули чинності зміни до
Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що 16.03.2018 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 16.01.2018 №7 «Про затвердження Змін до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 06.02.2018 за №151/31603 (далі – Наказ №7). Наказом №7 внесено зміни до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість (далі – Положення), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1130, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за №1456/26233 (зі змінами).
Зміни, внесені Наказом №7, розроблено відповідно до статей 191, 193 розділу I, статей 180 – 184 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями.
Змінами, внесеними Наказом №7, зокрема передбачно, якщо юридична особа, утворена в результаті перетворення, не подала до контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за датою завершення перетворення, заяви для реєстрації або перереєстрації у порядку, передбаченому Положенням, контролюючий орган після спливу цього строку приймає рішення про анулювання реєстрації юридичної особи, припиненої в результаті перетворення.
Наказ №7 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 16.03.2018 №021.

Аванс повернуто продавцем, реєстрація платником ПДВ якого анульована: коригування податкового кредиту покупцем
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що згідно з п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Норма п.192.1 ст.192 ПКУ не поширюється на випадки, коли постачальник товарів/послуг не є платником ПДВ на кінець звітного (податкового) періоду, в якому був проведений такий перерахунок (п.192.2 ст.192 ПКУ).
Водночас, згідно з п.198.3 ст.198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником ПДВ за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.
Підпунктом 3 п.4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289 зі змінами і доповненнями, передбачено, що коригування податкового кредиту відображається у рядку 14 податкової декларації з ПДВ.
Отже, незалежно від того, що постачальника (продавця) на дату повернення ним авансу/йому неоплачених товарів анульовано як платника ПДВ, покупець повинен здійснити зменшення податкового кредиту за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок та відобразити суму зменшення в податковій декларації з ПДВ. Таке коригування відображається у рядку 14 розділу ІІ податкової декларації з ПДВ з обов’язковим поданням додатка 1 до декларації на підставі бухгалтерської довідки.

Платник податку на прибуток, який визначає об’єкт оподаткування шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, враховує суму коштів, отриманих за товари, відвантажені
під час перебування на спрощеній системі оподаткування
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра звертає увагу, що відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.
Для платників податку на прибуток (далі – платники податку), у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ.
Згідно з п.п.140.5.12 п.140.5 ст.140 ПКУ фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування. Положення цього підпункту не поширюються на платників податків, які були платниками єдиного податку четвертої групи.
Тобто, платник податку, який визначає об’єкт оподаткування шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, які виникають відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ, збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму коштів, отриманих у звітному (податковому) періоді за товари (роботи, послуги) відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування. Зазначене коригування фінансового результату до оподаткування не поширюється на платників податків, які були платниками єдиного податку четвертої групи.

Особливості повернення готівкових коштів
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує, що відповідно до ст.2 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (не надану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Пунктом 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22 зі змінами та доповненнями, визначено, що безготівкові розрахунки – це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.
Отже, якщо передоплата за товар (послуги) здійснювалась у безготівковій формі, то повернення коштів за не отриманий товар (не надану послугу) здійснюється у безготівковій формі через установу банку. У разі готівкової форми розрахунків чи застосування банківської платіжної картки повернення коштів здійснюється із застосуванням реєстратора розрахункових операцій з оформленням відповідного розрахункового документа.

Протягом січня – лютого поточного року центри обслуговування платників Дніпропетровщини надали більше 70 тисяч адмінпослуг
На сьогодні 36 центрів обслуговування платників Головного управління ДФС у Дніпропетровській області надають 31 вид адміністративних послуг. Впродовж двох місяців 2018 року ЦОПами області надано понад 70 тисяч таких послуг.
Серед них найбільш запитуваною залишається послуга з видачі картки платника податків та внесення до паспорта громадянина даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків. У звітний період надано понад 29 тисяч цих послуг.
Також користуються попитом суб’єктів господарювання та громадян послуги з надання витягу з реєстру платників єдиного податку; з реєстрації книг обліку розрахункових операцій та з видачі довідки про відсутність заборгованості з платежів до бюджету. Так, за два місяці 2018 року центрами обслуговування платників регіону було надано 4,8; 4,2 та 3,9 тисячі послуг відповідно.
Станом на 01.03.2018 діяльність центрів обслуговування платників у Дніпропетровській області забезпечує 187 працівників структурних підрозділів, задіяних у роботі ЦОП.

До уваги платників ПДВ: нові правила зупинення реєстрації
податкових накладних діють з 22.03.2018!
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра звертає увагу платників ПДВ, що 22.03.2018 набуває чинності постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Постанова №117).
Податкова накладна/розрахунок коригування (далі – ПН/РК), які підлягають моніторингу – сукупності заходів та методів роботи контролюючих органів, що виявляє за результатами проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС України та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації об’єктивні ознаки наявності ризиків порушення норм податкового законодавства, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника ПДВ, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника ПДВ.
Зокрема, слід зазначити, що відповідно до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Порядок) у разі, коли за результатами моніторингу платник ПДВ, яким складено ПН/РК, відповідає критеріям ризиковості платника ПДВ, реєстрація таких ПН/РК зупиняється.
У разі коли за результатами моніторингу ПН/РК відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім ПН/РК, складених платником ПДВ, який має позитивну податкову історію платника ПДВ, реєстрація таких ПН/РК зупиняється.
ДФС України формує і веде у відкритому доступі окремий Реєстр податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, за формою згідно з Додатком 1 до Порядку та щодня оприлюднює його на своєму офіційному веб-сайті.
Протягом місяця з дня набрання чинності Порядком окремий Реєстр податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, функціонує в тестовому режимі.
Критерії ризиковості платника ПДВ, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника ПДВ, визначає ДФС України та надсилає на погодження Міністерству фінансів України в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.
ДФС України оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника ПДВ, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника ПДВ.
ДФС України розраховує показники для визначення позитивної податкової історії платника ПДВ щомісяця до 10 числа місяця, що настає за звітним. Розраховані показники стають доступними для платника ПДВ в Електронному кабінеті.
Нагадуємо, що Постанову №117 опубліковано у офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 07.03.2018 №46.

Доходи нерезидента у вигляді процентів або доходу (дисконту)
на державні цінні папери: чи є об’єкт оподаткування?
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що відповідно до п.п.141.4.10 п.141.4 ст.141 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями не підлягають оподаткуванню доходи, отримані нерезидентами у вигляді процентів або доходу (дисконту) на державні цінні папери або облігації місцевих позик, або боргові цінні папери, виконання зобов’язань за якими забезпечено державними або місцевими гарантіями, або у вигляді інших доходів за державними цінними паперами, що виплачуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або у вигляді процентів, сплачених нерезидентам за отримані державою або до бюджету Автономної Республіки Крим чи міського бюджету позики (кредити або зовнішні запозичення), які відображаються в Державному бюджеті України або місцевих бюджетах чи кошторисі Національного банку України, або за кредити (позики), які отримані суб’єктами господарювання та виконання яких забезпечено державними або місцевими гарантіями.

Продаєте інвестиційні активи –
подайте декларацію про майновий стан і доходи!
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра звертає увагу, що платник податку на доходи фізичних осіб (далі – платник податку) обов’язково декларує результати усіх операцій з купівлі та продажу інвестиційних активів, здійснених протягом звітного (податкового) року як на території України, так і за її межами, за винятком випадків, зазначених в п.п.170.2.8 п.170.2 ст.170 розділу ІV Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) (п.п.170.2.1 п.170.2 ст.170 ПКУ).
Згідно з п.п.170.2.8 п.170.2 ст.170 ПКУ не підлягає оподаткуванню та не включається до загального річного оподатковуваного доходу:
а) дохід, отриманий платником податку протягом звітного податкового року від продажу інвестиційних активів, якщо сума такого доходу не перевищує суму, визначену в абзаці першому п.п.169.4.1 п.169.4 ст.169 ПКУ (у 2016 році – 1930 грн., у 2017 році – 2240 грн., у 2018 році – 2470 грн.);
б) дохід, отриманий платником податку від продажу інвестиційних активів у випадку, визначеному п.п.165.1.40 п.165.1 ст.165 ПКУ (сума доходу, отриманого платником податку внаслідок відчуження акцій (інших корпоративних прав), одержаних ним у власність в процесі приватизації в обмін на приватизаційні компенсаційні сертифікати, безпосередньо отримані ним як компенсація суми його внеску до установ Ощадного банку СРСР або до установ державного страхування СРСР, або в обмін на приватизаційні сертифікати, отримані ним відповідно до закону, а також сума доходу, отриманого таким платником податку внаслідок відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) за нормами безоплатної передачі, визначеними ст.121 Земельного кодексу України залежно від їх призначення, та майнових паїв, безпосередньо отриманих ним у власність у процесі приватизації).
Отже, якщо продається інвестиційний актив, платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, в якій має відобразити загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток), отриманий протягом звітного року.
У випадках, зазначених у підпунктах «а» і «б» п.п.170.2.8 п.170.2 ст.170 ПКУ, платник податку не включає до розрахунку загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами суму доходів та витрат на придбання таких інвестиційних активів.

ДФС: Новий механізм СМКОР в десятки разів
зменшить кількість блокувань податкових накладних
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра доводить до відома платників, що ДФС України (далі – ДФС) на офіційному веб-порталі за посиланням http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/331197.html повідомила наступне.
Новації, які запропоновані ДФС для реалізації в системі блокування податкових накладних/розрахунків коригування (далі – ПН/РК), в десятки разів зменшать кількість зупинених документів. Про це повідомив директор Департаменту моніторингу доходів та обліково-звітних систем Микола Чмерук під час засідання Громадської ради при ДФС.
Він зазначив, що запропонований ДФС підхід до побудови нової системи блокування ПН значно відрізняється від тієї моделі, яка працювала минулого року. Так, раніше ПН проходила два етапи, перший з яких був «відсікаючий», коли ПН відповідала критеріям та реєструвалася. Якщо ПН не проходила цей етап, вона перевірялась на «пересорт» (проведення сумнівних операцій, за результатами яких може бути сформований фіктивний податковий кредит).
Нова система аналізу ПН/РК має чотири етапи:
– відсікаючий;
– контроль наявності ознак ризиковості платника податку;
– моніторинг відповідності показникам, яким визначається позитивна податкова історія платника;
– перевірка ризиковості здійснення операцій, тобто контроль наявного «пересорту».
«Ми вважаємо, що ця конструкція буде суттєво зменшувати кількість ПН, які будуть зупинятися. Вже проведені попередні розрахунки та тестування роботи даної системи, які підтвердили, що кількість ПН, які були зупинені у минулому році, при застосуванні критеріїв нової системи зменшиться в десятки разів», – підкреслив Микола Чмерук.
Так, до «відсікаючих» ознак, за якими ПН не буде проходити перевірку на критерії ризиковості платника чи ризиковості операцій, віднесені:
– операції з постачання товарів (послуг) кінцевому споживачу та/або які звільнені від оподаткування;
– обсяг постачання менше 500 тис.грн. та якщо керівник є директором менше ніж у 3-х платників ПДВ;
– податкове навантаження більше 3%.
«Після цього ПН перевіряється, чи виписана вона платником податків, який визначений як ризиковий. Критерії ризикового платника податків ми намагалися виписати так, щоб вони однозначно вказували на платника, який займається «пересортом». Власне, це – платник податків, зареєстрований на викрадені, втрачені документи, зареєстровані на підставних осіб тощо», – зазначив Микола Чмерук.
Далі, якщо платник податків не внесений до переліку ризикових платників, він перевіряється на наявність позитивної історії. Показники, за якими визначається позитивна податкова історія, за словами посадовця, виписані достатньо широко, завдяки чому кількість ПН, яка не буде зупинятися у зв’язку з впровадженням нової системи значно збільшиться. Серед таких показників, зокрема, загальна сума сплати ЄСВ та податків і зборів становить більше 5 млн. грн., наявність власних (орендованих) земельних ділянок більше 200 га або орендованих земельних ділянок комунальної та/або державної власності площею не менше 0,5 га, торгівля однаковими товарами.
І лише у разі невідповідності всім вищезазначеним критеріям буде робитися перевірка ризиковості здійснення операції.
Ще однією новацією, за словами Миколи Чмерука, стане запровадження дворівневої системи прийняття рішень.
«Якщо у минулому році рішення приймалися лише комісією центрального апарату, то сьогодні в регіонах вже створені комісії, які будуть приймати рішення по заблокованим ПН. Центральний апарат буде мати можливість переглядати рішення регіональних податкових органів лише по тих платниках, обсяг операцій по яких перевищує 30 млн. грн., але знову ж таки всі рішення будуть формуватися в регіонах», – підкреслив посадовець.
Таблиці платників податків також будуть прийматися регіональними органами. Всі таблиці, які були прийняті в минулому році, будуть актуальними та використовуватимуться і при реалізації нової системи.
«Ще одна новизна даної системи – це безумовність прийняття рішення після п’яти днів, тобто якщо протягом п’яти днів не прийнято жодного рішення, то така ПН буде автоматично зареєстрована», – зазначив Микола Чмерук.
Нагадаємо, що Законом України від 07.12.2017 №2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» (далі – Закон) внесено зміни в порядок роботи системи блокування ПН, а саме виключено п.74.2 ст.74 Податкового кодексу України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» затверджено Порядок зупинення реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Порядок).
На виконання п.10 Порядку Державною фіскальною службою України розроблено проекти критеріїв ризиковості платника податків, ризиковості здійснення операцій, показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податків.
Критерії ризиковості здійснення операцій, показники, за якими визначається позитивна податкова історія платника податків можливо переглянути за посиланням
http://sfs.gov.ua/baneryi/zupinennya-reestratsii-pn/331089.html
Критерії ризиковості платника податків –
http://sfs.gov.ua/baneryi/zupinennya-reestratsii-pn/331088.html

Зміни до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» набули чинності
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що 21.03.2018 набрав чинності Закон України від 21.12.2017 №2266-VIII (далі – Закон №2266), яким внесені зміни до Закону України від 02.09.2014 №1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (далі – Закон №1669) щодо відновлення можливостей розвитку малого та середнього бізнесу з використанням позикового фінансування на території проведення антитерористичної операції, який офіційно опубліковано 20.03.2018 у виданні «Голос України» №51.
Так, відповідно до ст.2 Закону №1669 на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам – підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.
Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов’язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.
Законом №2266 до ст.2 Закону №1669 внесено доповнення, а саме:
«Положення частин першої і другої цієї статті не поширюються на нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами та договорами позики, укладеними з юридичними особами і фізичними особами – підприємцями, місцезнаходженням яких є територія проведення антитерористичної операції, крім населених пунктів згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою ст.4 Закону №2266, якщо такі договори укладені після 1 січня 2018 року або до яких після 1 січня 2018 року за погодженням сторін вносилися зміни в частині продовження строків виконання зобов’язань та/або зменшення розміру процентів, штрафних санкцій».
Також ст.9 Закону №1669 доповнено частиною другою такого змісту:
«Положення частини першої цієї статті, крім зупинення дії статті 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об’єкти) Закону України «Про іпотеку», не поширюються на нерухоме майно фізичних осіб – підприємців, юридичних осіб – суб’єктів малого і середнього підприємництва, місцем розташування якого є територія проведення антитерористичної операції, крім населених пунктів згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 Закону №1669, оформлене в іпотеку з метою забезпечення виконання зобов’язань за договорами, укладеними після 1 січня 2018 року, або за договорами, до яких після 1 січня 2018 року за погодженням сторін вносилися зміни в частині продовження строків виконання зобов’язань та/або зменшення розміру процентів, штрафних санкцій».

Коригування ПДВ при виправленні помилок, якщо послуги, місце постачання яких розташоване на митній території України, отримані від нерезидента,
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра звертає увагу, що відповідно до п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної (далі – РК), складеному в порядку, встановленому для податкових накладних (далі – ПН), та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.
РК складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні ПН, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.
Відповідно до п.п.7 п.3 та п.п.1 п.4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 зі змінами і доповненнями, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289, коригування податкових зобов’язань відображається, зокрема, у рядку 6 податкової декларації з ПДВ, а коригування податкового кредиту – у рядку 13 податкової декларації з ПДВ.
Отже, у разі виникнення підстав для коригування податкового зобов’язання та податкового кредиту, визначених ст.192 ПКУ, отримувачем послуг – платником ПДВ до ПН, складеної у зв’язку з отриманням від нерезидента послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, складається РК, який залишається у такого отримувача послуг.
Коригування податкового зобов’язання та податкового кредиту на підставі складеного РК, відображається одночасно у рядках 6 та 13 податкової декларації з ПДВ, яка подається за звітний (податковий) період, у якому складено такий РК.

Оподаткуваня податком на прибуток
операцій за договорами управління майном
здійснюється за загальними правилами
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.
Нормами розділу III «Податок на прибуток підприємств» ПКУ не передбачено положень щодо окремого обліку операцій за договорами управління майном і подання платниками податку – управителями майна окремих декларацій з податку на прибуток.
Отже, розрахунок об’єкта оподаткування податком на прибуток за договорами управління майном здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності з урахуванням операцій за договорами управління майном, на різниці, які збільшують або зменшують фінансовий результат до оподаткування, відповідно до положень ПКУ.

Надання фізичною особою в оренду земельної ділянки:
чи зберігається пільга?
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що відповідно до п.284.3 ст.284 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями якщо платники земельного податку, які користуються пільгами з цього податку, і надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, земельний податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачують на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.

Таблиця даних платника ПДВ
враховується ДФС в автоматичному режимі
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що платник ПДВ має право подати до ДФС України (далі – ДФС) таблицю даних платника ПДВ за встановленою формою згідно з додатком 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117
У таблиці даних платника ПДВ зазначаються:
 види економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010);
 коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються (виготовляються) та/або придбаваються (отримуються) платником ПДВ;
 коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016–2010), що постачаються (виготовляються) та/або придбаваються платником ПДВ.
Таблиця даних платника ПДВ подається із поясненням, в якому зазначається діяльність, із можливим посиланням на податкову та іншу звітність платника ПДВ.
Таблиця даних платника ПДВ із поясненнями розглядається комісіями регіонального рівня протягом п’яти робочих днів після дня її отримання.
Комісії регіонального рівня приймають рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника ПДВ, яке протягом операційного дня стає доступним платнику ПДВ в Електронному кабінеті.
У рішенні про неврахування таблиці даних платника ПДВ в обов’язковому порядку зазначається причина такого неврахування.
Таблиця даних платника ПДВ враховується ДФС в автоматичному режимі.
У разі коли до контролюючого органу надійшла податкова інформація, що свідчить про надання платником ПДВ недостовірної інформації, в таблиці даних платника ПДВ, яка була врахована, в тому числі в автоматичному режимі, комісії контролюючих органів мають право прийняти рішення про неврахування таблиці даних платника ПДВ.
Якщо таблиця даних платника ПДВ була врахована відповідно до п.35 Порядку, після прийняття комісією регіонального рівня рішення про неврахування цієї таблиці даних платника ПДВ така таблиця даних платника ПДВ в подальшому підлягає розгляду відповідно до п.32 Порядку.
Якщо таблиця даних платника ПДВ врахована ДФС України з 1 липня 2017 року, в подальшому реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з операцій, зазначених у таблиці даних платника ПДВ, не підлягає зупиненню.
Таблиця даних платника ПДВ подається платником ПДВ в електронній формі засобами електронного зв’язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
ДФС постійно розміщує на своєму офіційному веб-сайті відомості щодо засобів електронного зв’язку ДФС, якими може подаватися таблиця даних платника ПДВ.

Нульова ставка податку на нерухомість
не звільняє суб’єкта господарювання від подачі декларації
Головне управління ДФС у Дніпропетровській обласі інформує, що відповідно до п.п.266.5.1 п.266.5 ст.266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відс. розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.
Згідно з п.п.266.7.5 п.266.2 ст.266 ПКУ платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація), за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст.46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
Форма Декларації, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 №408, передбачає відображення ставки податку у графі 4 Декларації.
Отже, за об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності юридичних осіб, по яких за рішенням сільської, селищної або міської ради встановлені нульові ставки, Декларація подається на загальних підставах.

Коефіцієнти рентабельності гірничодобувних підприємств:
застосування у 2018 році
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра доводить до відома платників, що ДФС України листом від 06.03.2018 №6696/7/99-99-12-03-04-17 для платників рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин надіслано лист Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України від 19.02.2018 №197/02 (далі – лист №197/2) про тимчасовий коефіцієнт рентабельності для гірничодобувних підприємств, який застосовується для обчислення податкових зобов’язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за розрахунковою вартістю одиниці видобутої корисної копалини (п.252.16 ст.252 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ)) у 2018 році.
Так, листом №197/02 рекомендовано встановити тимчасові коефіцієнти рентабельності гірничодобувних підприємств (промислів) на ділянках надр, де проводиться господарська діяльність з видобування корисних копалин, але геолого-економічна оцінка їхніх запасів з належним визначенням цього коефіцієнта ще не виконана, для застосування користувачами надр при обчисленні податкових зобов’язань у 2018 році, а саме:
● для нафтогазодобувних підприємств – 1,43;
● для інших гірничодобувних підприємств – 0,33.

Господарська діяльність постійного представництва нерезидента здійснюється в Україні: чи можливо зареєструватись
платником акцизного податку, який реалізує пальне?
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що згідно з п.п.14.1.193 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) постійне представництво – постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління; філія; офіс; фабрика; майстерня; установка або споруда для розвідки природних ресурсів; шахта, нафтова/газова свердловина, кар’єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; склад або приміщення, що використовується для доставки товарів, сервер.
Відповідно до п.п.212.1.15 п.212.1 ст.212 ПКУ платником акцизного податку з реалізації пального є особа, яка реалізує пальне – здійснює операції, що відповідають визначеним у п.п.14.1.212 п.14.1 ст.14 ПКУ.
Також п.п.212.3.4 п.212.3 ст.212 ПКУ встановлено, що особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб – підприємців до початку здійснення реалізації пального.
Таким чином, до платників акцизного податку з реалізації пального нормами розділу VI ПКУ віднесено юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.
Отже, оскільки постійне представництво не відноситься до юридичних осіб і фізичних осіб – підприємців, воно не підлягає реєстрації платником акцизного податку з реалізації пального.

Про зміни у порядку реєстрації платників ПДВ
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що 16.03.2018 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 16.01.2018 №7 «Про затвердження Змін до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 06.02.2018 за №151/31603 (далі – Наказ №7).
ДФС України листом від 20.03.2018 №8113/7/99-99-08-01-04-14 «Про зміни у порядку реєстрації платників ПДВ» (далі – лист ДФС №8113) повідомила, що затвердженими Наказом №7 змінами до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1130, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 №1456/26233, зі змінами (далі – Положення) урегульовано наступне.
1. Змінами до пунктів 2.5, 2.6 розділу II Положення розмежована компетенція територіальних органів ДФС у частині реалізації процедур формування та ведення реєстру платників ПДВ відповідно до повноважень, визначених п.п.19¹.1.9 п. 19¹.1 ст.19¹, п.п.19³.1.3 п.19³.1 ст.19³ розділу І Податкового кодексу України (далі – Кодекс).
Зокрема встановлено, що контролюючі органи в областях та місті Києві, Офіс великих платників податків ДФС та державні податкові інспекції, які їм підпорядковуються, здійснюють заходи з реєстрації та обліку платників ПДВ, що перебувають на їх території, згідно із покладеними повноваженнями.
2. Пункт 3.15 розділу ІІІ Положення доповнено новим абзацом для доопрацювання питання реєстрації/анулювання реєстрації платником ПДВ юридичної особи, утвореної/припиненою шляхом перетворення.
Виходячи із особливостей реєстрації платником ПДВ новоутвореної юридичної особи, визначений порядок дій контролюючого органу у випадку якщо юридична особа, яка утворена в результаті перетворення, не подала до контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за датою завершення перетворення, заяви для реєстрації або перереєстрації у порядку, передбаченому Положенням. Встановлено, що у цьому випадку контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації юридичної особи, припиненої в результаті перетворення. Таке рішення приймається згідно з п.п.«б» п.184.1 ст.184 V Кодексу лише після спливу встановленого 10-денного строку та у разі якщо новоутвореною юридичною особою не було подано заяви для реєстрації платником ПДВ (у випадку коли датою її державної реєстрації є дата державної реєстрації платника ПДВ – юридичної особи, припиненої в результаті перетворення).
3. Змінами до пунктів 5.6, 5.8, 5.10 розділу V Положення та змінами до додатка 5 до Положення розширений перелік посадових осіб контролюючого органу, яким надається право підписувати (затверджувати) рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ та, відповідно, підписувати ріщення про скасування цих рішень.
Зокрема, передбачена можливість підписання рішень про анулювання реєстрації за ф. №6-РПДВ та ф. №7-РПДВ, а також рішень про скасування цих рішень, не тільки керівником, але й заступником керівника і уповноваженою особою контролюючого органу. При цьому встановлено, що примірники рішень за ф. №6-РПДВ та ф. №7-РПДВ зберігаються у контролюючих органах, які приймали рішення.
Лист ДФС №8113 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посланням
http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72869.html

За інформацією ГУ ДФС у Дніпропетровській області