Збільшено граничні суми витрат при закордонному відрядженні державних службовців

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує.

Кабінет Міністрів України постановою від 25.10.2017 №806 (далі – Постанова №806) вніс зміни до власної постанови від 02.02.2011 №98 «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, які направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів».

Так, внесеними змінами уточнюється, що термін відрядження держслужбовця протягом одного календарного року не може перевищувати 60 календарних днів, крім випадків, визначених законодавством.

Крім того, внесеними змінами збільшено граничні суми витрат на найм житлового приміщення за добу у разі відрядження до іноземних держав (зокрема, до Ізраїлю, Люксембургу та Швейцарії).

Постанову №806 розміщено на сайті єдиного веб-порталу органів виконавчої влади України «Урядовий портал» за посиланням

http://www.kmu.gov.ua/control/uk/cardnpd?docid=250378294

Тимчасова втрата працездатності, пов’язана з нещасним випадком на виробництві: чи нараховується ЄСВ на суму допомоги

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що відповідно до п.2 ст.15 Закону України від 23.09.1999 №1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами і доповненнями (далі – Закон №1105) роботодавець зобов’язаний, зокрема надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг згідно із Законом №1105.

Відповідно до абзацу сьомого п.1 частини першої ст.4 Закону України від 08.07.2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) є роботодавці (страхувальники) – підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують, зокрема допомогу по тимчасовій непрацездатності особам, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності.

Нормами частини п’ятої ст.8 Закону №2464 визначено, що ЄСВ для всіх платників ЄСВ (крім пільгових категорій) встановлюється у розмірі 22 відсотка до визначеної ст.7 Закону №2464 бази нарахування ЄСВ.

Базою нарахування ЄСВ для платників, зазначених в абзаці сьомому п.1 частини першої ст.4 Закону №2464, є, зокрема сума оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності (абзац другий п.1 частини першої ст.7 Закону №2464).

Отже, сума допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, пов’язаною з нещасним випадком на виробництві, є базою нарахування ЄСВ.

Послуги у сфері культури: оподаткування ПДВ

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра звертає увагу на те, що п.п.«б» п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами і доповненнями (далі – ПКУ) визначено: об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 ПКУ.

Місцем постачання послуг є місце фактичного надання послуг у сфері культури, мистецтва, освіти, науки, спорту, розваг або інших подібних послуг, включаючи послуги організаторів діяльності в зазначених сферах та послуги, що надаються для влаштування платних виставок, конференцій, навчальних семінарів та інших подібних заходів (п/п.186.2.3 п.186.2 ст.186 ПКУ).

Отже, у разі, якщо постачання послуг у сфері культури, у тому числі мистецтва, освіти, науки, спорту, розваг або інших подібних послуг, включаючи послуги організаторів діяльності в зазначених сферах та послуги, що надаються для влаштування платних виставок, організації, облаштування та обслуговування експозиційних стендів, конференцій, навчальних семінарів та інших подібних заходів здійснюється на митній території України, то такі послуги підлягають оподаткуванню ПДВ на загальних підставах за основною ставкою. У разі постачання вищевказаних послуг за межами митної території України – такі послуги не підпадають під об’єкт оподаткування ПДВ.

«Єдине вікно подання електронної звітності»: внесено зміни!

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра доводить до відома платників, що на офіційному веб-порталі ДФС України оприлюднено доповнення до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.25.24.0 (станом на 30.10.2017).

Цей комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 23.08.2016 по 30.10.2017 включно (містить доповнення. починаючи з версії 1.25.0.0).

При цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними.

Перелік змін та доповнень (версія 1.25.24.0) (станом на 30.10.2017)

Нові версії документів:

◄ згідно із Законом України від 16.07.2015 №643-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» проведено зміну версії для створення комфортних умов для платників податків:

– F/J 1301903 – Запит щодо отримання інформації в розрізі операцій з Системи електронного адміністрування ПДВ;

– F/J 1401903 – Витяг в розрізі операцій з Системи електронного адміністрування ПДВ;

◄згідно із наказом Міністерства фінансів України від 21.07.2017 №651 «Про затвердження Порядку надання інформації з реєстру страхувальників Державного реєстру загальнообов’язкового державного страхування»:

– J/F 1303801 – Запит про отримання витягу з реєстру страхувальників (форма №1-ЗРС);

– J/F 1403801 – Довідка з реєстру страхувальників (форма №1-ДРС);

– J1438101 – Витяг з реєстру страхувальників (щодо юридичної особи або відокремленого підрозділу) (форма №1-ВРС);

– F1438201 – Витяг з реєстру страхувальників (щодо фізичної особи – підприємця або фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність) (форма №2-ВРС);

– F1438301 – Витяг з реєстру страхувальників (щодо фізичної особи, яка бере добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування) (форма №3-ВРС).

Електронні документи розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням

http://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/

До уваги платників! Залишилось менше двох місяців,

щоб отримати податкову знижку за 2016 рік!

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Зокрема, відповідно до ст.166 ПКУ податкова знижка надається, якщо фізичною особою протягом звітного року понесені витрати, пов’язані зі сплатою за навчання в вищих та професійно-технічних навчальних закладах, внесками на благодійність, відсотками за іпотечним кредитом, витратами на переобладнання машин під біопаливо, витратами на отримання доступного житла за державними програмами тощо.

Для отримання податкової знижки за результатами 2016 року фізичній особі необхідно подати податкову декларацію про майновий стан і доходи, затверджену наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 №859 зі змінами за місцем своєї реєстрації до 31 грудня 2017 року.

Звертаємо увагу, що у разі, якщо платник податку до кінця року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки, таке право на наступний податковий рік не переноситься.

Коли є обов’язковою реєстрація постійного

представництва нерезидента платником ПДВ?

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що згідно із п.п.2 п.180.1 ст.180 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платником ПДВ є будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник ПДВ.

Підпунктом «г» п.п.14.1.139 п.14.1 ст.14 ПКУ визначено, що особою для цілей розділу V ПКУ є, зокрема, постійне представництво (нерезидента).

Відповідно до п.п.14.1.193 п.14.1 ст.14 ПКУ постійне представництво – постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління; філія; офіс; фабрика; майстерня; установка або споруда для розвідки природних ресурсів; шахта, нафтова/газова свердловина, кар’єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; склад або приміщення, що використовується для доставки товарів, сервер.

Статтями 181 та 182 ПКУ визначено умови для реєстрації особи як платника ПДВ, відповідно до яких реєстрація особи як платника ПДВ може здійснюватись як в обов’язковому порядку, так і за добровільним рішенням особи.

Слід зазначити, що будь-яких виключень та/або особливостей щодо реєстрації представництва як платника ПДВ чинним законодавством не передбачено.

Відповідно до п.181.1 ст.181 ПКУ під обов’язкову реєстрацію як платника податку на додану вартість підпадає особа, у якої загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн. грн. (без урахування ПДВ).

Об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та/або послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 (підпункти «а» та «б» п.185.1 ст.185 ПКУ).

Згідно із розділом V та розділом XX ПКУ до оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ, нульовою ставкою та ставкою 7 відсотків ПДВ, звільнені та тимчасово звільнені від оподаткування ПДВ.

Отже, постійне представництво нерезидента підлягає обов’язковій реєстрації платником ПДВ у разі, якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, у т.ч. з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такому представництву протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн. гривень (без урахування ПДВ).

За 10 місяців 2017 року на Дніпропетровщині зібрано понад 59,7 млрд. грн. податкових і митних платежів та майже 9,1 млрд. грн. єдиного внеску

Органами ДФС у Дніпропетровській області у січні – жовтні 2017 року забезпечено надходження до бюджетів усіх рівнів (із врахуванням ДУ офісу ВПП ДФС та Дніпропетровської митниці ДФС) 59 млрд. 736,5 млн. грн., що на 16 млрд. 907,6 млн. грн., або на 39,5 % більше, ніж за десять місяців 2016 року. Про це повідомила очільник ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.

Так, до державного бюджету мобілізовано 43 млрд. 242,7 млн. грн., що на 13 млрд. 314,8 млн. грн., або на 44,5% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Надходження, що формують місцеві бюджети Дніпропетровської області склали 16 млрд. 493,8 млн. грн. Це на 3 млрд. 592,8 млн. грн. (або на 27,8%) більше фактичних надходжень січня – жовтня 2016 року.

Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з початку року зібрано 9 млрд. 77,2 млн. грн. Порівняно з минулим роком надходження зросли на 41,5%, або на 2 млрд. 664,4 млн. грн.

Затверджено порядок взаємодії інформаційних систем ДФС України та Держприкордонслужби при обміні інформацією, яка необхідна для забезпечення контролю при переміщенні осіб та транспортних засобів через державний (митний) кордон України та адміністративний кордон вільної економічної зони «Крим»

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує, що 31.10.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України та Міністерства внутрішніх справ України від 07.09.2017 №746/759, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 02.10.2017 за №1207/31075, яким затверджено Порядок взаємодії інформаційних систем Державної фіскальної служби України (далі – ДФС України) та Державної прикордонної служби України (далі – Держприкордонслужба) щодо обміну інформацією, необхідною для забезпечення контролю при переміщенні осіб та транспортних засобів через державний (митний) кордон України та адміністративний кордон вільної економічної зони «Крим» (далі – Порядок).

Порядок розроблено з метою посилення контролю за переміщенням осіб та транспортних засобів через державний (митний) кордон України та удосконалення взаємодії інформаційних систем ДФС України та Держприкордонслужби щодо обміну інформацією, необхідною для здійснення митного та прикордонного контролю за переміщенням осіб та транспортних засобів у пунктах пропуску через державний (митний) кордон України та адміністративний кордон вільної економічної зони «Крим» у контрольних пунктах в’їзду – виїзду, відповідно до п.п.19¹.1.27 п.19¹.1 ст.19¹ Податкового кодексу України, частини другої ст.374 та п.15 частини другої ст.544 Митного кодексу України.

Наказ опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 31.10.2017 №85.

Новий Порядок надання узагальнюючих

податкових консультацій набув чинності

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що 03.11.2017 (з дня офіційного опублікування, опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 03.11.2017 №86) набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 27.09.2017 №811 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 27.10.2017 за №1266/31134), яким затверджено Порядок надання узагальнюючих податкових консультацій (далі – Порядок №811).

Порядок №811 розроблено відповідно до п.п.19².1.5 п.19².1 ст.19² розділу І та п.52.6 ст.52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями. Порядок №811 визначає процедуру надання Міністерством фінансів України узагальнюючих податкових консультацій.

Так, Порядком №811 обумовлено, що узагальнюючі податкові консультації (далі – УПК) надаються:

• за результатами періодичного узагальнення індивідуальних податкових консультацій, наданих контролюючими органами платникам податків;

• у разі наявності обставин, що свідчать про неоднозначність окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

У разі скасування судом наказу Міністерства фінансів України про затвердження УПК буде надана нова податкова консультація з урахуванням висновків суду.

Відповідно до Порядку №811 УПК затверджуються наказами Міністерсва фінансів України і такі УПК будуть оприлюднюватись на офіційному веб-сайті Міністерсва фінансів України протягом 5 календарних днів з дня їх надання.

Слід зауважити, що УПК не є нормативно-правовими актами.

Податковий кредит підприємства, який застосовує

касовий метод податкового обліку: терміни формування

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що згідно з п.187.10 ст.187 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники податку, які постачають теплову енергію, природний газ (крім скрапленого), надають послуги з транспортування та/або розподілу природного газу, водопостачання, водовідведення чи послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, об’єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості, визначають дату виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту за касовим методом, який встановлений п.п.14.1.266 п.14.1 ст.14 ПКУ.

Законом України від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», зокрема, внесені зміни до п.198.6 ст.198 ПКУ, згідно з якими у разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування (далі – ПН/РК), зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання ПН/РК.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в ПН/РК, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано ПН/РК в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення ПН/РК, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.

Зазначені норми набули чинності з 01.01.2017.

Отже, з 01.01.2017 терміни формування податкового кредиту платниками ПДВ, у тому числі платниками податку, які застосовують касовий метод податкового обліку, визначаються з урахуванням положень п.198.6 ст.198 ПКУ (не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення ПН/РК).

Земельні ділянки передані у приватну власність членам

садівницького товариства: хто є платником земельного податку?

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що відповідно до ст.270 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2455-VII зі змінами та доповненнями об’єктами оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Загальні засади використання садівницькими товариствами земельних ділянок визначено ст.35 Земельного кодексу України від 25.10.2001 №2768 зі змінами та доповненнями, зокрема використання земельних ділянок садівницьких товариств здійснюється відповідно до закону та статутів цих товариств. При цьому, громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва.

Разом з тим, землі загального користування садівницького товариства безоплатно передаються йому у власність. До таких земельних ділянок належать земельні ділянки, зайняті захисними смугами, дорогами, проїздами, будівлями і спорудами загального користування.

Отже, податкові зобов’язання з плати за земельні ділянки, призначені для колективного садівництва та передані у приватну власність фізичних осіб – членів садівницького товариства, виникають у таких членів, а за землі загального користування – у садівницького товариства.

Умови перебування на спрощеній системі

оподаткування при наданні нерухомості в оренду

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що спрощена система оподаткування для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку регулюється главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2455-VII зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Відповідно до п.291.4 ст.291 ПКУ суб’єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на три групи платників єдиного податку, зокрема, третя група – фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5 000 000 гривень.

Обмеження щодо перебування на спрощеній системі для ФОП, які надають в оренду майно, передбачені п.п.291.5.3 п.291.5 ст.291 ПКУ, відповідно до якого ФОП, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів, не можуть бути платниками єдиного податку.

Тобто, якщо загальна площа кожного окремого виду майна та/або їх частки, яке надається в оренду, не перевищує норми, встановлені п.п.3 п.291.5 ст.291 ПКУ, то такий ФОП, що здійснює діяльність з надання в оренду власної нерухомості, має право перебувати на спрощеній системі оподаткування.

Чи подається декларація з податку на прибуток, якщо

представництво нерезидента не здійснює господарську діяльність?

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує.

Згідно із п.п.14.1.193 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2455-VII зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) постійне представництво – постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління; філія; офіс; фабрика; майстерня; установка або споруда для розвідки природних ресурсів; шахта, нафтова/газова свердловина, кар’єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; склад або приміщення, що використовується для доставки товарів, сервер.

Поняття «відокремлені підрозділи» застосовується у значенні, визначеному Цивільним кодексом України від 16.01.2003 зі змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) (п.п.14.1.30 п.14.1 ст.14 ПКУ).

Підставою для взяття на облік (внесення змін, перереєстрації) відокремленого підрозділу іноземної компанії, організації, у тому числі постійного представництва нерезидента, є належна акредитація (реєстрація, легалізація) такого підрозділу на території України згідно із законом (абзац перший п.64.5 ст.64 ПКУ).

Згідно з п.п.1 п.3.4 розділу III Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок), відокремлені підрозділи юридичних осіб – нерезидентів, які відповідають визначенню «постійних представництв» згідно із п.п.14.1.193 п.14.1 ст.14 розділу I ПКУ, до початку своєї господарської діяльності стають на облік (реєструються платниками податку на прибуток) у контролюючих органах за своїм місцезнаходженням.

Що стосується відокремленого підрозділу іноземної компанії, організації, який не здійснює господарської діяльності в Україні та не підпадає під визначення «постійного представництва» відповідно до п.п.14.1.193 п.14.1 ст.14 ПКУ, то п.п.2 п.3.4 розділу III Порядку передбачено, що він стає на облік як платник, який зобов’язаний сплачувати податки і збори відповідно до ПКУ. При цьому встановлено, що взяття на облік відокремленого підрозділу нерезидента згідно з п.п.2 п.3.4 розділу III Порядку не звільняє такий підрозділ від обов’язку реєстрації платником податку на прибуток, якщо він розпочинає господарську діяльність та відповідає визначенню «постійного представництва».

Отже, враховуючи вищевикладене, якщо представництво нерезидента не здійснює господарську діяльність в Україні і не підпадає під визначення «постійне представництво» згідно із пп.14.1.193 п.14.1 ст.14 ПКУ, то таке представництво нерезидента не повинно реєструватися платником податку на прибуток, подавати декларацію з податку на прибуток підприємства та сплачувати податок на прибуток.

Податок на нерухоме майно, якщо нерухомість – у зоні АТО

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра звертає увагу платників податків, які станом на 14.04.2014 мешкали на тимчасово окупованій території, що визнана такою відповідно до Постанови Верховної Ради України від 17.03.2015 №254 «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями», або в населених пунктах на лінії зіткнення, та/або платників податків, які мають об’єкти оподаткування місцевими податками, зборами на цих територіях на те, що на період проведення АТО справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених п.38 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2455-VII зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, розташовані на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів на лінії зіткнення, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, не є об’єктом оподаткування податком на нерухомість відповідно до ст.266 ПКУ у період з 14.04.2014 по 31 грудня року, в якому буде завершено проведення АТО.

Слід зазначити, що нараховані та сплачені за період проведення АТО суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до ст.266 ПКУ за об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, розташовані на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів на лінії зіткнення, та/або території проведення АТО, не підлягають поверненню на поточний рахунок платника податку, не спрямовуються на погашення грошового зобов’язання (податкового боргу) з інших податків, зборів, не повертаються у готівковій формі за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку. До зазначених сум надміру сплачених грошових зобов’язань не застосовуються строки давності, встановлені ст.102 ПКУ, крім сум надміру сплачених податкових зобов’язань платників податків, які припиняють свою діяльність.

Дніпропетровська митниця ДФС: 1 млрд. 874,2 млн. грн.

перераховано до державного бюджету протягом жовтня 2017 року

У жовтні поточного року Дніпропетровська митниця ДФС поповнила державний бюджет на 1 млрд. 874,2 млн. грн., що на 38,8%, або на 524,2 млн. грн. більше, ніж у десятому місяці 2016 року.

На зростання надходжень платежів у жовтні вплинуло збільшення об’єму митного оформлення вугілля, гірничошахтних дробарок, прокату плоского та іншої металопродукції, шин пневматичних тощо.

«Загалом з початку року у державну казну Дніпропетровська митниця ДФС перерахувала 16 млрд. 45,2 млн. грн. митних платежів, що на 23,1%, або на 3 млрд. 12 млн. грн. більше, ніж за січень – жовтень 2016 року», – зауважив заступник начальника Дніпропетровської митниці ДФС Ігор Диба.

Відтак, для зарахування до спеціальних фондів бюджету Дніпропетровської області, Дніпропетровською митницею ДФС спрямовано майже 21,8 млн. грн. для забезпечення здійснення заходів на реконструкцію і поточний ремонт автомобільних доріг загального користування державного значення та поліпшення дорожньої інфраструктури. Завдяки цьому було виконано ремонтні роботи доріг області: Дніпро – Кривий Ріг – Миколаїв, Дніпро – Павлоград – Донецьк, Дніпро – Запоріжжя та Дніпро – Царичанка – Кобеляки – Решетилівка.

З початку року майже 87% судових справ вирішено

на користь органів ДФС Дніпропетровщини

Станом на 1 листопада 2017 року на розгляді у судах за участю податкових органів фіскальної служби Дніпропетровської області перебувало 10,3 тис. справ на суму 11,7 млрд. грн. Протягом січня – листопада поточного року судами розглянуто 1722 справи на суму 1,49 млрд. грн., з них 1496 справ на суму 1,19 млрд. грн. вирішено на користь органів ДФС області.

У порівнянні з аналогічним періодом 2016 року показник позитивного вирішення на користь органів ГУ ДФС збільшився по кількості на 30,4%, по сумі на 34,0%.

«Основними факторами задоволення переважної кількості розглянутих справ у судах на користь органів ДФС області є існуюча практика досудового вирішення спорів із платниками та підвищення рівня претензійно – позовної роботи», – зауважив начальник юридичного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області Олег Басан.

Розірвання договору постачання товарів/послуг

за згодою сторін: коригування ПДВ

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що згідно із п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну (далі – ПН) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

Якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування (далі – РК) до ПН, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН (п.192.1 ст.192 ПКУ).

Відповідно до п.21 Порядку заповнення ПН, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №130, у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні ПН, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до ст.192 ПКУ постачальник (продавець) товарів/послуг складає РК до ПН за формою згідно із додатком 2 до ПН.

Отже, якщо постачальником товарів – платником ПДВ були визначені податкові зобов’язання з ПДВ та надалі сталися обставини, внаслідок яких неможливо виконати умови договору постачання товарів/послуг та/або відбулася зміна умов договору та/або був складений інший договір (розірвання договору за згодою сторін), то продавець – платник ПДВ за датою, визначеною п.187.1 ст.187 ПКУ, має право скласти РК до ПН та зменшити нараховану суму податкових зобов’язань з ПДВ.

РК, складений постачальником товарів/послуг до ПН, яка видана їх отримувачу – платнику податку, підлягає реєстрації в ЄРПН, зокрема отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений РК отримувачу (пункт 192.1 статті 192 ПКУ).

Розстрочення та відстрочення заборгованості по

сплаті ЄСВ законодавством України не передбачено

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра звертає увагу платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ), що законодавством, яке регулює порядок нарахування, обчислення і сплати ЄСВ, не передбачено розстрочення та відстрочення заборгованості по сплаті ЄСВ.

Так, відповідно до частини 12 ст.9 Закону України від 08.07.2010 №2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №2464) ЄСВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника ЄСВ одночасно із зобов’язаннями зі сплати ЄСВ зобов’язань із сплати податків, інших обов’язкових платежів, передбачених законом, або зобов’язань перед іншими кредиторами зобов’язання із сплати ЄСВ виконуються у першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім зобов’язань з виплати заробітної плати.

У разі несвоєчасної або не у повному обсязі сплати ЄСВ до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом №2464, а посадові особи, винні у порушенні законодавства про збір та ведення обліку ЄСВ, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність (частина 11 ст. 9 Закону №2464).

Сума відшкодованих роботодавцем працівнику витрат на

відрядження у межах фактичних витрат не є додатковим благом

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), згідно із п.п.165.1.11 п.165.1 ст.165 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема, кошти, отримані платником податку на відрядження або під звіт і розраховані згідно із п.170.9 ст.170 ПКУ.

Так, відповідно до п.п.170.9.1 п.170.9 ст.170 ПКУ не є доходом платника податку – фізичної особи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем або є членом керівних органів підприємств, установ, організацій, сума відшкодованих йому у встановленому законодавством порядку витрат на відрядження в межах фактичних витрат, зокрема на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків), як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті).

Слід зауважити, що витрати, зазначені в абзаці другому п.п.170.9.1 п.170.9 ст.170 ПКУ не є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), у тому числі електронних квитків за наявності посадкового талона, якщо його обов’язковість передбачена правилами перевезення на відповідному виді транспорту, та розрахункових документів про їх придбання за всіма видами транспорту, в тому числі чартерних рейсів. Також будь-які витрати на відрядження не включаються до оподатковуваного доходу платника податку за наявності документів, що підтверджують зв’язок такого відрядження з господарською діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає.

Отже, не є доходом у вигляді додаткового блага платника податку – фізичної особи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем, сума відшкодованих йому у встановленому законодавством порядку витрат на відрядження у межах фактичних витрат, в тому числі витрат на проїзд працівника до місця відрядження напередодні або з місця відрядження до місця постійної роботи у разі затримки, якщо це погоджено з роботодавцем і дати на транспортних квитках не збігаються з датами, визначеними у наказі про відрядження, за умови наявності підтвердних документів, передбачених абзацами 2 – 3 п.п.«а» п.п.170.9.1 п.170.9 ст.170 ПКУ.

За результатами 129 фактичних перевірок податківцями Дніпропетровщини виявлено 135 порушень у сфері реалізації алкогольної та тютюнової продукції

У Інформаційному агентстві «Мост Днепр» відбулася прес-конференція для ЗМІ заступника начальника відділу управління контролю за обертом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС у Дніпропетровській області Андрія Первой. Він повідомив, що з початку року фахівцями ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено 129 фактичних перевірок з питань дотримання законодавства у сфері обігу підакцизних товарів, в ході яких виявлено 135 порушень законодавства, з яких 84 – торгівля підакцизними товарами без наявності ліцензій на право її реалізації. До порушників законодавства застосовано штрафні санкції на суму 7 мільйонів 443 тисячі.

За словами Андрія Первой, загалом з початку року анульовано дію 2 тисяч 87 ліцензій, з яких 1 тисяча 186 – на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та 911 – на право реалізації тютюнових виробів. Дію 78 ліцензій анульовано за порушення законодавства з питань продажу алкогольної та тютюнової продукції неповнолітнім особам. З яких 38 ліцензій на право роздробної торгівлі алкоголю та 40 на право роздрібної торгівлі тютюнових виробів.

Від правоохоронних органів Дніпропетровщини з початку року до фіскальної служби області надійшло 107 адміністративних матеріалів щодо реалізації алкогольної та тютюнової продукції неповнолітнім. За результатами розгляду матеріалів до суб’єктів господарювання застосовано штрафних санкцій більш, як на 1 мільйон гривень та анульовано 78 ліцензій.

«Хочу звернути увагу, що 10 вересня 2017 року в дію вступила постанова Кабінету Міністрів України №634 щодо встановлення розміру мінімальних раптово-роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв, з гідно з якою одна пляшка горілки ємкістю 0,5 літра, 40 відсотків спирту не може коштувати дешевше 79 гривень 56 копійок» – на завершенні прес-конференції зазначив Андрій Первой.

 

Суб’єкт господарювання реалізує пальне на експорт:

чи необхідно реєструватись платником акцизного податку?

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра доводить до відома платників, що відповідно до п.п.212.3.4 п.212.3 ст.212 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов’язковій реєстрації як платники акцизного податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб – підприємців до початку здійснення реалізації пального.

Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Згідно з частиною першою ст.82 глави 15 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI зі змінами та доповненнями експорт (остаточне вивезення) – це митний режим, відповідно до якого українські товари випускаються для вільного обігу за межами митної території України без зобов’язань щодо їх зворотного ввезення.

При цьому згідно з п.п.213.2.1 п.213.2 ст.213 ПКУ операції з вивезення (експорту) підакцизних товарів (продукції) платником податку за межі митної території України віднесено до операцій з підакцизними товарами, які не підлягають оподаткуванню акцизним податком.

Отже, суб’єкт господарювання, що здійснює експорт пального, не повинен реєструватись платником акцизного податку як особа, що реалізує пальне.

Підстави анулювання ліцензії на виробництво спирту

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що відповідно до ст.3 Закону України від 19.12.1995 №481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» із змінами та доповненнями ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставі:

 заяви суб’єкта господарювання;

 рішення про скасування державної реєстрації суб’єкта господарювання;

 несплати чергового платежу за ліцензію протягом 30 днів від моменту призупинення ліцензії;

 рішення суду про встановлення факту незаконного використання суб’єктом господарювання марок акцизного податку;

 рішення суду про встановлення факту фальсифікації суб’єктом господарювання алкогольних напоїв або тютюнових виробів;

 документа, який засвідчує передачу іншому суб’єкту господарювання у власність, володіння та/або користування приміщень та обладнання, що забезпечують повний технологічний цикл виробництва алкогольних напоїв.

Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб’єктом господарювання письмового розпорядження про її анулювання.

Продаж сільськогосподарської продукції, вирощеної

на власній земельній ділянці: особливості оподаткування

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує.

Відповідно до п.п.165.1.24 п.165.1 ст.165 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) не оподатковуються доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй для ведення:

– садівництва та/або для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) та/або для індивідуального дачного будівництва. При цьому, якщо власник сільськогосподарської продукції має ще земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), але не використовує їх (здає в оренду або обслуговує), отримані ним доходи від продажу сільськогосподарської продукції не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

– особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), сукупний розмір яких не перевищує 2 гектари. При цьому розмір земельних ділянок, зазначених в абзаці другому цього підпункту, а також розмір виділених в натурі (на місцевості) земельних часток (паїв), які не використовуються (здаються в оренду, обслуговуються), не враховуються.

Якщо розмір земельних ділянок перевищує 2 гектари, дохід від продажу сільськогосподарської продукції підлягає оподаткуванню на загальних підставах.

Підставою для невключення до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку доходів, отриманих від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках є наявність у такої фізичної особи довідки за формою №3-ДФ.

При продажу сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва) її власник має подати податковому агенту копію такої довідки. Оригінал довідки зберігається у власника продукції.

Довідка видається сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за місцем податкової адреси (місцем проживання) платника податку протягом п’яти робочих днів з дня отримання відповідною радою письмової заяви про видачу такої довідки.

Якщо при продажу фізичною особою власної сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва) умови п.п.165.1.24 п.165.1 ст.165 ПКУ не виконуються, то сума доходу, отриманого від такого продажу, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та оподатковується на загальних підставах. При цьому такий платник податків зобов’язаний подати податкову декларацію про майновий стан і доходи за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів (п.п.168.2.1 п.168.2 ст.168 ПКУ).

Особливості оподаткування податком на додану вартість операцій з реекспорту

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що відповідно до п.206.7 ст.206 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до операцій із ввезення товарів на митну територію України у митному режимі тимчасового ввезення застосовується умовне повне звільнення від оподаткування або умовне часткове звільнення від оподаткування ПДВ.

Тимчасове ввезення – це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання (ст.103 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI зі змінами та доповненнями (далі – МКУ)).

Для поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення особа, відповідальна за дотримання митного режиму, повинна, зокрема, сплатити митні платежі відповідно до ст.106 МКУ або забезпечити виконання зобов’язання із сплати митних платежів відповідно до розділу X МКУ.

При цьому, у разі тимчасового ввезення товарів з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами за кожний повний або неповний календарний місяць заявленого строку перебування на митній території України сплачується 3 відсотки суми митних платежів, яка підлягала б сплаті у разі випуску цих товарів у вільний обіг на митній території України, розрахованої на дату поміщення їх у митний режим тимчасового ввезення (частина друга ст.106 МКУ).

Строк тимчасового ввезення товарів встановлюється органом доходів і зборів у кожному конкретному випадку, але не повинен перевищувати трьох років з дати поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення.

Митний режим тимчасового ввезення завершується, зокрема, шляхом реекспорту товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, або шляхом поміщення їх в інший митний режим, що допускається МКУ (частина перша ст.112 МКУ).

Сплачені суми ПДВ включаються платником до складу податкового кредиту у звітному (податковому) періоді, в якому було сплачено податок (п.п.206.7.2 п.206.7 ст.206 ПКУ).

В свою чергу відповідно до частини шостої ст.106 МКУ сума митних платежів, сплачена на підставі умовного часткового звільнення від оподаткування митними платежами, поверненню не підлягає.

Щодо нарахування ПДВ по операціях з реекспорту товарів, які були раніше ввезені на митну територію України у митному режимі тимчасового ввезення, слід зазначити, що операції з вивезення товарів у митному режимі реекспорту (за винятком операцій з вивезення відповідно до п.5 частини 1 ст.86 МКУ) підлягають звільненню від оподаткування ПДВ. Якщо платник податку за такими товарами скористався своїм правом на податковий кредит і в подальшому здійснює їх вивезення у митному режимі реекспорту, то у податковому періоді, на який припадає таке вивезення, платник повинен здійснити нарахування ПДВ відповідно до п.198.5 ст.198 ПКУ.

При цьому, податкові зобов’язання з ПДВ нараховуються у розмірі сум ПДВ, що були включені платником до складу податкового кредиту та сплачені до бюджету по операції з тимчасового ввезення товару.

При продажу квитків на відвідування культурно-спортивних

та видовищних закладів РРО не застосовують

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що відповідно до п.1 ст.3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом №265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Водночас, п.4 ст.9 Закону №265 визначено, що РРО та розрахункові книжки не застосовуються, зокрема при продажу квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів.

Перевищення затверджених лімітів на утворення та

розміщення відходів: чи збільшується розмір екологічного податку?

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує.

Підпунктом 242.1.3 п.242.1 ст.242 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено об’єкт та базу оподаткування по екологічному податку, що справляється за розміщення відходів, зокрема, обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання.

Згідно із п.249.6 ст.249 ПКУ суми екологічного податку, який справляється за розміщення відходів, обчислюються платниками самостійно щокварталу виходячи з фактичних обсягів розміщення відходів, ставок податку та коригуючих коефіцієнтів у порядку, визначеному ПКУ, тобто, на підставі фактичних обсягів розміщення відходів протягом звітного кварталу.

Наявність або відсутність затверджених лімітів на утворення та розміщення відходів у платника екологічного податку не впливає на обчислення сум екологічного податку, що справляється за розміщення відходів.

Отже, розмір екологічного податку при обчисленні сум податку у разі перевищення платником податку затверджених лімітів на утворення та розміщення відходів або у разі їх відсутності не збільшується.

Платникам єдиного податку

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра звертає увагу платників, що згідно із п.п.298.1.4 п.298.1 ст.298 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому п.п.298.1.4 п.298.1 ст.298 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені у п.291.4 ст.291 ПКУ.

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 розділу XIV ПКУ.

Форма розрахунку доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

З початку року місцеві бюджети Дніпропетровської області отримали

плати за землю майже на 500 млн. грн. більше ніж торік

За десять місяців 2017 року надходження плати за землю від платників Дніпропетровщини склали 3 млрд. 316,7 млн. грн., зокрема, юридичними особами сплачено 3 млрд. 18,5 млн. грн., решта – фізичними особами.

За словами заступника начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Сергія Кирпи в поточному році відбулося зростання доходів місцевих громад Дніпропетровщини по платі за землю у порівнянні з січнем – жовтнем 2016 року на 498,9 млн. грн., або на 17,7%.

«Ці надходження важливі для місцевої казни області. Отже, орендна плата за користування землею та земельний податок становлять більше 20 відсотків у загальній сумі надходжень і є одним з вагомих джерел наповнення місцевих скарбниць області», – підкреслив заступник начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Сергій Кирпа.

Зміни до Порядку обліку платників ЄСВ набули чинності

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що наказом Міністерства фінансів України від 25.09.2017 №803, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20.10.2017 за №1278/31146 (далі – Наказ №803), відповідно до статей 5, 16, 19 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями з метою врегулювання деяких питань обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ), затверджені Зміни до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 №1162 (далі – Порядок).

Так, відповідно до Порядку функції обліку платників ЄСВ у контролюючому органі здійснюють підрозділи обслуговування платників. Контролюючими органами є відповідні державні податкові інспекції (далі – ДПІ) або підрозділи, які утворюються в Державній фіскальній службі (далі – ДФС), головних управліннях ДФС в областях, м. Києві, Офісі великих платників податків ДФС, що виконують визначені Порядком процедури обліку платників ЄСВ відповідно до функцій, визначених Податковим кодексом України (далі – ПКУ).

Порядком передбачено, що ДПІ здійснюють ті процедури обліку платників ЄСВ, які не передбачають одночасного виконання або завершення яких можливе без виконання інших процедур або функцій, що належать до повноважень підрозділів, які утворюються в ДФС, головних управліннях ДФС в областях, м. Києві, Офісі великих платників податків ДФС.

Наказ №803 набув чинності з дня офіційного опублікування – 10.11.2017 (опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 10.11.2017 №88).

Обмеження щодо отримання податкової соціальної пільги

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що відповідно до п.169.1 ст.169 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова соціальна пільга (далі – ПСП) – це сума, на яку платник податку має право зменшити суму загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати.

Нормами п.п.169.2.3 п.169.2 ст.169 ПКУ передбачено, що ПСП не може бути застосована до:

• доходів платника податку, інших ніж заробітна плата;

• заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад’юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету;

• доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.

Слід зазначити, що податкова соціальна пільга до заробітної плати державних службовців застосовується під час її нарахування до завершення нарахування таких доходів без подання відповідних заяв, зазначених у п.п.169.2.2 п.169.2 ст.169 ПКУ, але з поданням підтвердних документів для встановлення розміру пільги.

Військовий збір для учасників АТО

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що відповідно до п.16¹ розділу ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Тимчасово, на період проведення антитерористичної операції, не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в антитерористичній операції (далі – АТО) (абзац другий п.п.1.7 п.16¹ розділу ХХ ПКУ).

Порядок підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь в АТО з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором визначається Кабінетом Міністрів України. Вищевказаний порядок затверджено постановою Кабінета Міністрів України від 30.12.2015 №1161 (набула чинності 12.01.2016).

Нарахування пені, якщо платником податків

самостійно виявлено помилки у податковій звітності

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра звертає увагу платників на те, що відповідно до п.129.9 ст.129 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податку помилок відповідно до ст.50 ПКУ пеня, передбачена ст.129 ПКУ, не нараховується, якщо зміни до податкової звітності внесені протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначеного ПКУ.

При нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, – після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, розпочинається нарахування пені (п.п.129.1.3 п.129.1 ст.129 ПКУ).

Згідно із п.129.4 ст.129 ПКУ на суми грошового зобов’язання, визначеного п.п.129.1.3 п.129.1 ст.129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

У день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов’язань нарахування пені закінчується (п.п.129.3.1 п.129.3 ст.129 ПКУ).

За інформацією ГУ ДФС у Дніпропетровській області