ГоловнаНовиниДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє!

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє!

Опубліковано Вт, 13/03/2018

Сума бонусів, що надходять на телефонні рахунки невизначених осіб

як знижка, не включається до загального місячного (річного)

оподатковуваного доходу

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що відповідно до п.п.14.1.54 п.14.1 ст.14 розділу І Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), доходом з джерелом його походження з України – є будь-який дохід, отриманий резидентом або нерезидентом, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України, її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі доходи у вигляді додаткового блага.

Згідно із п.п.14.1.47 п.14.1 ст.14 ПКУ додаткові блага – це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу ІV ПКУ).

Відповідно до п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 розділу IV ПКУ до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий як додаткове благо у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості ) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку.

Таким чином, сума знижки включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку виключно у випадку, якщо дана знижка носить індивідуальний (персональний) характер.

Враховуючи вищевикладене, якщо одержувачами знижки у вигляді заохочень (бонусів), що надходять на телефонні рахунки платників податків, є не визначене коло осіб, то сума таких бонусів не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

У 2017 році отримано подарунок від рідної сестри.

Чи необхідно подавати декларацію про майновий стан і доходи?

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що Законом України від 23.02.2017 №1910-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування спадщини» (далі – Закон №1910) внесено зміни до ст.174 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями.

Так, з 1 січня 2017 року за нульовою ставкою податка на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) оподатковується вартість спадщини/дарунків, отриманих від спадкодавця/дарувальника, які є членами його сім’ї другого ступеня споріднення.

До їх числа відносяться: рідний брат, сестра, бабуся, дід та онуки.

До прийняття Закону №1910, нульовою ставкою оподаткування мали право скористатися лише члени сім’ї першого ступеня споріднення: батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені.

Вищевказані зміни застосовується до доходів у вигляді спадщини/дарунка, отриманих починаючи з 1 січня 2017 року.

Отже, якщо у 2017 році було отримано дарунок від рідної сестри і у платника ПДФО не має інших доходів, які необхідно задекларувати, то такий платник податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) до контролюючого органу не подає.

Зауважуємо, що для доходів, отриманих у вигляді подарунка або спадщини від членів сім’ї, які не підпадають під перший або другий ступень споріднення, ставка залишається на рівні 5%, і у цьму випадку Декларація платником ПДФО подається до 1 травня 2018 року.

Реалізація через бджільницькі торговельно-заготівельні

пункти продуктів бджільництва можлива без застосування РРО

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що відповідно до п.27 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 №1336 зі змінами, суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій у разі приймання від населення та реалізація через бджільницькі торговельно-заготівельні пункти продуктів бджільництва, обладнання та інвентарю для пасічників.

Фіскальна служба Дніпропетровщини активно працює над

поверненням заборгованості платників перед бюджетом

«Загальна сума заборгованості платників податків Дніпропетровської області до зведеного бюджету станом на 1 січня 2018 року склала 4,5 мільярди гривень» – про це на прес-конференції для ЗМІ у Інформаційному агентстві «Мост-Днепр» повідомила начальник управління погашення боргу ГУ ДФС у Дніпропетровській області Яна Бабець.

У 2017 році фахівці фіскальної служби області повернули до бюджету 380 мільйонів гривень заборгованості перед бюджетом. З них більше 5 мільйонів гривень за рахунок списання з рахунків боржника і 2 мільйони гривень за рахунок реалізації майна.

«Більше 350 мільйонів гривень платники області заборгували єдиного соціального внеску. За минулий рік податківцям вдалося скоротити борг ЄСВ на 150 мільйонів гривень. На сьогодні цей борг погашається за допомогою виконавчої служби» – зазначила Яна Бабець.

До уваги платників ПДВ – колишніх суб’єктів

спеціального режиму оподаткування!

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує про перелік дій, які необхідно здійснити для виправлення платниками ПДВ – сільськогосподарськими товаровиробниками – колишніми суб’єктами спеціального режиму оподаткування ПДВ деяких помилок для перерахунку реєстраційного ліміту в СЕА ПДВ.

Зокрема, розглянемо ситуацію, коли у зареєстрованій в ЄРПН податковій накладній (далі – ПН), складеній за операціями з постачання сільськогосподарських товарів/послуг у межах спецрежиму (в частині, регламентованій ст.209 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), крім п.209.18 ст.209 розділу V ПКУ), не вказано ознаку її належності до спецрежиму (код «2» після першого знака дробу у номері ПН) або такий код вказано після другого знака дробу у номері ПН, але така ПН відображена у складі податкових зобов’язань у податковій звітності, яка подавалася у межах спецрежиму (декларації за формою 0121-0123).

Виправлення ситуації.

До ПН складається та подається до ДФС Повідомлення у вигляді розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі – Повідомлення-РК), в якому:

1) у заголовній частині Повідомлення-РК зазначаються реквізити ПН, до якої подається таке Повідомлення-РК (дата складання, номер ПН, вказаний при її реєстрації в ЄРПН, індивідуальні податкові номери постачальника (продавця), отримувача (покупця), їх найменування);

2) у другій частині порядкового номера Повідомлення-РК (після знака дробу) проставляється умовний код «7»;

3) у полі «Дата складання» зазначається дата «31.12.2016». Будь-які інші цифри у цьому полі (інша дата) не повинні бути вказані;

4) у графі 1 «№ з/п рядка податкової накладної, що коригується» вказується «1»;

5) у графі 2 «Причина коригування» розділу Б табличної частини Повідомлення-РК вказується причина коригування, а саме текст такого змісту:

«Надання інформації про зареєстровану в ЄРПН ПН на операції з постачання сільськогосподарської продукції власного виробництва, в якій помилково не зазначено у другій частині порядкового номера після першого знака дробу – код «2»».

Обов’язковою умовою є зазначення у графі 2 вказаного тексту з точністю до символа;

6) інші графи табличної частини розділів А та Б такого Повідомлення-РК не заповнюються (повинні бути пустими, нулі, прочерки чи будь-які інші знаки в них не зазначаються); текст у графі 2 не повинен доповнюватися чи змінюватися.

Нерезидент – власник нерухомого майна на території України:

як отримати повідомлення-рішення для сплати податку на нерухомість?

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок), обчисленого згідно з п.п.266.7.1 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Відповідно до абзацу четвертого п.п.266.7.2 п.266.7 ст.266 ПКУ нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку, фізичним особам – нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності таких нерезидентів.

Декларування доходів, отриманих у 2017 році, продовжується

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що громадянам, які зобов’язані згідно з Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями включити суму отриманих доходів до загального річного оподатковуваного доходу, необхідно подати до 01 травня 2018 року річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларації) за наслідками звітного 2017 року, а також нарахувати і сплатити до бюджету податок з таких доходів за ставкою 18% та військовий збір за ставкою 1,5 % до 01 серпня 2018 року.

З детальною інформацією щодо форми Декларації та порядку її заповнення можливо ознайомитись на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням

http://sfs.gov.ua/deklaruvannya–dohodiv–gromadyan-2018

Боржника – нерезидента визнано банкрутом: чи підлягають

декларуванню валютні цінності, які знаходяться за межами України?

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра звертає увагу платників, що ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» зі змінами та доповненнями передбачено, що валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов’язковому декларуванню.

Згідно зі ст.1 Указу Президента України від 18.06.1994 №319/94 «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами» (далі – Указ №319), суб’єкти підприємницької діяльності України, незалежно від форм власності, щоквартально здійснюють декларування наявності належних їм валютних цінностей, які знаходяться за межами України.

При цьому, Указом №319 не передбачено можливості звільнення від декларування наявності валютних цінностей у разі непроведення розрахунків при здійсненні експортних або імпортних операцій у зв’язку з визнанням нерезидента банкрутом.

Отже, валютні цінності та майно, які перебувають за кордоном, зокрема за якими не проведено розрахунки при здійсненні експортних або імпортних операцій через визнання нерезидента банкрутом, підлягають обов’язковому декларуванню суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності України.

Дніпропетровською митницею ДФС прийнято участь в робочій нараді, що відбулася у Дніпропетровській обласній державній адміністрації

Днями на базі Дніпропетровської обласної державної адміністрації відбулася робоча нарада за участі представників Дніпропетровської митниці ДФС, органів державної влади та контролюючих органів м. Дніпра. Також, до роботи було запрошено представників бізнес-спільноти та профільних організацій.

Головною метою проведення заходу було залучення бізнес-спільноти області до конструктивного діалогу та заохочення їх до митного оформлення в Дніпропетровській митниці ДФС.

Окрім того, висвітлено та обговорено проблемні питання, які виникають під час здійснення митних формальностей та необхідні організаційні заходи для їх вирішення.

У нараді прийняв участь заступник начальника Дніпропетровської митниці ДФС Ігор Диба, який зазначив, що Дніпропетровська митниця ДФС входить до п’ятірки бюджетоформуючих митниць України. Лише за минулий рік митницею перераховано до Державного бюджету України понад 20 млрд. грн. Завдяки цьому, в рамках проведення експерименту з фінансового забезпечення здійснення заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування в усіх областях та м. Києві, на реконструкцію доріг області Дніпропетровською митницею ДФС з початку 2017 року спрямовано кошти у сумі 331,2 млн. грн.

Станом на 01.01.2018 на обліку у Дніпропетровській митниці ДФС перебувало 7 393 суб’єктів ЗЕД. Однак, кількість суб’єктів господарювання, які здійснювали зовнішньоекономічну діяльність у січні поточного року всього 12%. Тобто, зберігається тенденція до здійснення митних оформлень підприємств не за місцем обліку – в інших регіонах.

Дніпропетровська митниця ДФС створює сприятливі умови для розвитку зовнішньої торгівлі: у поточному році простежується стійка тенденція зменшення часу митного оформлення та кількості митних оглядів.

Поряд з цим, важливим кроком у напрямку створення сприятливих умов для розвитку бізнесу та боротьби з корупцією стало запровадження в Україні принципу «єдиного вікна» при здійсненні контролю за переміщенням через митний кордон України товарів.

На теперішній час, з використанням порядку інформаційного обміну за принципом «єдиного вікна» у Дніпропетровській митниці ДФС оформлюються 76% від загальної кількості митних декларацій. Використання принципу «єдиного вікна» дозволяє значно спростити митні процедури та скорочує час на їх проведення, мінімізує людський фактор при прийнятті рішень посадовими особами митниці та контролюючих органів, що дозволяє значно знизити корупційні ризики і можливості для перевищення службових повноважень.

Крім того, такий порядок контролю державних органів за переміщенням через митний кордон товарів відповідає світовій практиці та рекомендаціям міжнародних організацій.

Перерахунок частки використання товарів/послуг в оподатковуваних ПДВ операціях здійснюється за підсумками календарного року

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує, що ДФС України повідомила наступне.

Пунктом 199.5 ст.199 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, визначена з урахуванням норм пунктів 199.2 – 199.4 ст.199 розділу V ПКУ, застосовується для проведення коригування сум податку, які відносяться до податкового кредиту за операціями, зазначеними у п.199.1 ст.199 розділу V ПКУ. За результатами такого перерахунку складаються відповідні розрахунки коригування до податкових накладних (далі – РК), які підлягають реєстрації в ЄРПН. РК може бути зареєстрований тільки в тому випадку, якщо податкова накладна (далі – ПН), до якої його складено, також зареєстрована в ЄРПН. Результати перерахунку сум податкового кредиту відображаються у податковій декларації з ПДВ (далі – декларація) за останній податковий період року.

Отже, коригування податкових зобов’язань у зв’язку з перерахунком частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, виходячи з фактичних обсягів проведених протягом 2017 року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій відповідно до п.199.1 ст.199 розділу V ПКУ, підлягає відображенню у рядках 4.1 та/або 4.2 декларації за грудень (ІV квартал) 2017 року незалежно від реєстрації РК в ЄРПН – своєчасної чи із порушенням терміну (на відміну від РК, які складаються за наявності обставин, перерахованих у ст.192 розділу V ПКУ).

Тому платники ПДВ, які не включили до декларації за грудень 2017 року РК, складені у зв’язку з проведенням річного перерахунку за операціями, зазначеними у п.199.1 ст.199 розділу V ПКУ, по причині їх несвоєчасної реєстрації в ЄРПН, повинні подати відповідні уточнюючі розрахунки до податкових декларацій за грудень 2017 року. В деклараціях за січень та інші звітні періоди 2018 року такі РК відображатися не повинні.

Платникам податку на прибуток про прискорену амортизацію

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра доводить до відома платників податку на прибуток, що право на нарахування прискореної амортизації передбачено п.43 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Так, платники податку на прибуток мають право застосовувати з 01.01.2017 мінімально допустимий строк амортизації (два роки) для основних засобів (далі — ОЗ) четвертої групи (машини та обладнання) для розрахунку амортизації за прямолінійним методом – щодо нових ОЗ, якщо витрати на їх придбання понесено (нараховано) платником податків після 01.01.2017 і для таких ОЗ забезпечується одночасне виконання вимог:

● не були введені в експлуатацію та не використовувалися на території України;

● введені в експлуатацію в межах одного з податкових (звітних) періодів, починаючи з 01.01.2017 до 31.12.2018;

● використовуються у власній господарській діяльності та не продаються або не надаються в оренду іншим особам (за винятком платників податків, основним видом діяльності яких є послуги з надання в оренду майна).

У разі недотримання встановлених вимог, починаючи з дати введення таких ОЗ в експлуатацію, платник податку на прибуток у податковому (звітному) періоді, в якому відбувся факт невикористання ОЗ у власній господарській діяльності або їх продаж, зобов’язаний відкоригувати фінансовий результат до оподаткування на такі різниці:

▪ збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму нарахованої амортизації ОЗ відповідно до п.43 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ протягом податкових (звітних) періодів, у яких здійснювалося нарахування амортизації із застосуванням мінімально допустимих строків амортизації ОЗ;

▪ зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму розрахованої амортизації таких ОЗ згідно з п.138.3 ст.138 ПКУ за відповідні податкові (звітні) періоди.

Договором може бути передбачена одноразова сплата ЄСВ

за попередні періоди, в яких особа не підлягала

загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що відповідно до частини п’ятої ст.10 Закону України від Закону України від 08.07.2010 №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464) договором про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування може бути передбачена одноразова сплата особою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню (у тому числі за період з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2010 року).

Сума сплаченого ЄСВ за кожен місяць такого періоду не може бути меншою за мінімальний страховий внесок на дату укладення договору, помножений на коефіцієнт 2.

В усіх випадках ця сума не може бути більшою за суму ЄСВ, обчисленого виходячи з максимальної величини бази нарахування ЄСВ, встановленої на дату укладення договору.

Одноразова сплата ЄСВ за попередні періоди, яка передбачена частиною п’ятою ст.10 Закону №2464, може бути здійснена за окремим договором, укладеним у порядку, передбаченому частинами першою, третьою та четвертою ст.10 Закону №2464.

Нерезидент придбав корпоративні права у резидента:

чи необхідно такому нерезиденту стати на облік в контролюючих органах?

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що відповідно до п.п.14.1.193.п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) постійне представництво –постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління; філія; офіс; фабрика; майстерня; установка або споруда для розвідки природних ресурсів; шахта, нафтова/газова свердловина, кар’єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; склад або приміщення, що використовується для доставки товарів.

Згідно із п.п.64.5 ст.64 ПКУ підставою для взяття на облік (внесення змін, перереєстрації) відокремленого підрозділу іноземної компанії, організації, у тому числі постійного представництва нерезидента, є належна акредитація (реєстрація, легалізація) такого підрозділу на території України згідно із законом.

Статтею 167 Господарського кодексу України від 16.01.2003 №436-IV зі змінами та доповненнями передбачено, що корпоративні права – це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Володіння корпоративними правами не вважається підприємництвом. Законом можуть бути встановлені обмеження певним особам щодо володіння корпоративними правами та/або їх здійснення. Тобто, придбання нерезидентом корпоративних прав не є здійсненням господарської діяльності на території України.

Отже, якщо компанія – нерезидент не здійснює господарську діяльность в Україні та не підпадає під визначення постійного представництва, то, у разі придбання корпоративних прав юридичної особи – резидента, ставати на облік у контролюючому органі не потрібно.

За два місяці платники Дніпропетровщини перерахували

до бюджетів усіх рівнів майже14 млрд. грн. податків і митних платежів

та понад 1,9 млрд. грн. ЄСВ

Протягом січня – лютого 2018 року органами ДФС у Дніпропетровській області забезпечено до бюджетів усіх рівнів (із врахуванням ДУ офісу ВПП ДФС та Дніпропетровської митниці ДФС) 13 млрд. 986,7 млн. грн., що на 2 млрд. 750,8 млн. грн., або на 24,5% більше, ніж за відповідний період 2017 року. Про це проінформувала в.о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Вікторія Каліногорська.

Так, до загального фонду державного бюджету мобілізовано 10 млрд. 303 млн. грн. Це на 2 млрд. 230,2 млн. грн. або на 27,6% більше, ніж у січні – лютому минулого року.

Місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали 3 млрд. 683,6 млн. грн., що на 520,5 млн. грн., або на 16,5% більше фактичних надходжень двох перших місяців 2017 року.

Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за підсумками січня – лютого зібрано 1 млрд. 935 млн. грн. Порівняно з 2017 роком надходження зросли на 26,2%, або на 402,2 млн. грн.

Трансфертне ціноутворення:

самостійне коригування ціни контрольованої операції

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що підрозділ 10 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) Законом України від 07.12.017 №2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» доповнено п.48, яким визначено, що самостійне коригування ціни контрольованої операції (далі – самостійне коригування), передбачене п.п.39.5.4.1 п.п.39.5.4 п.39.5 ст.39 ПКУ щодо контрольованих операцій, здійснених платниками податків у 2015 – 2016 роках, проводиться відповідно до норм ст.39 ПКУ в чинній редакції на день проведення самостійного коригування, тобто з 01.01.2018 платники податків можуть самостійно відкоригувати ціни контрольованих операцій (суму податкових зобов’язань) щодо контрольованих операцій, здійснених у 2015 – 2016 роках, до мінімального/максимального значення діапазону цін (рентабельності).

З урахуванням змін до п.50.1 ст.50 ПКУ, у разі якщо платником податків під час підготовки звіту про контрольовані операції буде встановлено, що умови його контрольованих операцій не відповідають принципу «витягнутої руки», він може здійснити самостійне коригування та подати уточнюючий розрахунок до податкової декларації з податку на прибуток підприємств до 1 жовтня року, що настає за звітним, без застосування штрафної санкції.

Відповідно до п.п.39.5.4.3 п.п.39.5.4 п.39.5 ст.39 ПКУ уточнено, що обмеження проводити самостійне коригування під час проведення перевірки платника податків з питань дотримання принципу «витягнутої руки» стосується виключно контрольованих операцій, перевірка яких триває, та не поширюється на контрольовані операції інших звітних періодів.

Довідка про суми виплачених доходів та утриманих податків

за 30 хвилин в Електронному кабінеті

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує.

У рамках кампанії декларування доходів громадян та електронного декларування доходів державних службовців для фізичних осіб в Електронному кабінеті функціонує електронний сервіс «Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді».

Інформацію про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків можна отримати у приватній частині (особистий кабінет) Електронного кабінету з використанням електронного цифрового підпису фізичної особи будь-якого Акредитованого центру сертифікації ключів.

Для цього у приватній частині Електронного кабінету фізичній особі необхідно в меню Заяви, запити для отримання інформації обрати Запит про суми виплачених доходів та утриманих податків з ДРФО – платників податків для заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи/декларації про доходи та витрати осіб, які звернулись за призначенням житлових субсидій (далі – Запит).

У запропонованій формі Запиту необхідно заповнити відповідні поля такого запиту, підписати та надіслати.

Відповідь на Запит можна переглянути у вкладці Вхідні документи меню Вхідні/вихідні документи. Середня тривалість обробки Запиту складає близько 30 хвилин.

Додатково повідомляємо, що відомості про суми виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді надаються за останні три роки (поквартально), відомості за останній звітний період (квартал) надаються через 60 днів після його закінчення.

У разі виникнення питань з приводу користування Електронним кабінетом можна скористатись інструкцією користувача, яка розміщена у меню Допомога відкритої частини Електронного кабінету або звертатись за телефоном 0 800 501 007.

Увага! На Дніпропетровщині діють шахраї!

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує, що до суб’єктів господарювання Дніпропетровщини телефонують з мобільного номеру (066) 296-08-89 невідомі особи з провокаційними та незаконними вимогами.

Зловмисники телефонують, начебто, від імені ГУ ДФС з проханням зателефонувати та вимагають неправомірну вигоду.

Наполегливо радимо громадянам бути пильними та обачними, не вірити сумнівним пропозиціям та ретельно перевіряти інформацію.

Тож, у разі отримання подібної інформації та недопущення у подальшому подібних випадків шахрайства просимо звертатися до правоохоронних органів та інформувати ГУ ДФС у Дніпропетровській області за номерами телефонів: (056) 374-31-64, (0562) 47-59-49, а також особисто звертатись за адресою: м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а.

Про особливості декларування податку на прибуток підприємств

за 2017 рік для суб’єктів літакобудування

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує, що ДФС України листом від 01.03.2018 №6191/7/99-99-15-02-01-17 «Про особливості декларування податку на прибуток підприємств за 2017 рік» (далі – лист ДФС №6191) у зв’язку зі змінами в оподаткуванні, внесеними до Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) Законами України від 20.12.2016 №1795-VIII «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо підтримки літакобудівної галузі», від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», від 07.12.2017 №2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» (далі – Закон №2245), повідомила про деякі особливості декларування податку на прибуток суб’єктами літакобудування.

Так, Законом №2245 внесено зміни до п.41 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ, які передбачають розширення кола платників, що користуються пільгами для суб’єктів літакобудування. 

Звільнення від оподаткування прибутку підприємств – суб’єктів літакобудування поширюватиметься на усіх суб’єктів, що підпадають під дію норм ст.2 Закону України від 12.07.2001 №2660-ІІІ «Про розвиток літакобудівної промисловості» (далі – Закон №2660).

За попередньою редакцією ПКУ пільгу було запроваджено з 01 січня 2017 року для підприємств – суб’єктів літакобудування, які здійснюють розробку та/або виготовлення з кінцевим складанням літальних апаратів та двигунів до них.

Слід відмітити, що п.5 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2245 встановлено, що зміни, внесені до положень п.41 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ, застосовуються до податкових періодів, починаючи з 01 січня 2017 року.

Порядок здійснення контролю за використанням вивільнених коштів підприємств – суб’єктів літакобудування, на які поширюється дія норм ст.2 Закону №2660 та які здійснюють розробку та/або виготовлення з кінцевим складанням літальних апаратів і двигунів до них, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 №476 (далі – Порядок).

Цей Порядок застосовується суб’єктами літакобудування, щодо яких запроваджуються тимчасові заходи державної підтримки, перелік яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.2010 №405 (із змінами).

Відповідно до п.4 Порядку суми вивільнених коштів визнаються як отримане цільове фінансування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або Міжнародних (стандартів) фінансової звітності та відображаються в бухгалтерському обліку підприємств в установленому порядку на окремому рахунку 48 «Цільове фінансування і цільові надходження».

Платники податку на прибуток (далі – платники податку) ведуть окремий облік та визначають окремо прибуток, отриманий від діяльності за кодом виду економічної діяльності за ДК 009:2010, на рівні класів 30.30, 51.21, 71.12, 71.20, 72.19 та 85.59.

При цьому використання таких коштів має бути пов’язане з діяльністю платника податку, прибуток від якої звільняється від оподаткування.

Вивільнені кошти (суми податку, що не сплачуються до бюджету та залишаються в розпорядженні платника податку) використовуються на:

● науково-дослідні та дослідницько-конструкторські роботи з літакобудування;

● створення чи переоснащення матеріально-технічної бази;

● збільшення обсягу виробництва;

● запровадження новітніх технологій.

Більш детально напрями використання вивільнених коштів та розрахунок показників ефективності використання вивільнених коштів наведено у п.6 Порядку.

Платник податку зобов’язаний збільшити податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств:

● на суму вивільнених коштів, які залишилися невикористаними платником на цілі, визначені Порядком, за результатами звітного (податкового) періоду, в якому спливає 1095 днів з дати закінчення звітного (податкового) періоду, за результатами якого платник податку залишив такі кошти у своєму розпорядженні, а також нарахувати пеню відповідно до ПКУ;

● у разі виключення платника податку з переліку суб’єктів літакобудування, щодо яких запроваджувалася пільга з податку на прибуток підприємств, такий платник зобов’язаний нараховувати податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств з першого календарного дня звітного (податкового) періоду, у якому сталося таке виключення;

● у разі порушення напрямів цільового використання вивільнених коштів, визначених у Порядку. При цьому податкове зобов’язання збільшується з першого числа місяця, в якому вчинено таке порушення. Штрафні санкції та пеня застосовуються відповідно до ПКУ.

Згідно із п.9 Порядку платники податку подають Звіт про цільове використання вивільнених коштів за формою та порядком, що затверджуються спільним наказом Мінфіну і Мінекономрозвитку.

Підприємства – суб’єкти літакобудування, визначені ст.2 Закону №2660, які скористались у 2017 році пільгою з податку на прибуток підприємств, передбаченою п.41 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ, можуть скористатись чинною на сьогодні формою Звіту про використання платниками податку на прибуток підприємств вивільнених коштів, що затверджена наказом Міністерства фінансів України від 21.12.2011 №1685 «Про затвердження форми Звіту при використання платниками податку на прибуток підприємств вивільнених коштів», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.12.2011 за №1529/20267 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 26.09.2012 №1032, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 16.10.2012 за № 1741/22053) (далі – Звіт).

Звіт подається разом із податковою декларацією з податку на прибуток підприємств за 2017 рік у строки, передбачені для подання декларації, а саме граничний строк його подання за підсумками 2017 року є 01 березня 2018 року. 

У полі 5 заголовної частини форми Звіту зазначається код пільги 11020365 згідно із Довідником №85/1 податкових пільг, що є втратами доходів бюджету станом на 31.12.2017.

Якщо платник податків вважає, що форма податкової декларації, визначена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, збільшує або зменшує його податкові зобов’язання, всупереч нормам ПКУ з такого податку чи збору, він має право зазначити цей факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації.

У разі необхідності платник податків може подати разом з такою податковою декларацією доповнення до неї, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід’ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання. Платник податків, який подає звітність в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі (п.46.4 ст.46 ПКУ).

Отже, відповідно до п.46.4 ст.46 ПКУ рекомендуємо підприємствам – суб’єктам літакобудування разом з податковою декларацією з податку на прибуток підприємств подати доповнення з поясненням напрямів використання вивільнених коштів, зробивши відмітку у полі декларації «Наявність доповнення» та заповнивши рядки поля щодо змісту доповнення, зокрема для податкових декларацій в електронній формі.

Детальніше у листі ДФС №6191, який розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням

http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove–zakonodavstvo/listi–dps/72853.html

До уваги платників: зміни до програмного забезпечення!

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра звертає увагу платників, що 27.02.2018 вийшло оновлення програмного забезпечення для формування і подання звітності через «Єдини вікно подання електронної звітності».

Перелік змін та доповнень (версія 1.26.4.0) (станом на 27.02.2018)

Коригування існуючих форм, шаблонів та даних:

  1. Для форм J/F0602006 «Податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності)» встановлено числовий формат поля для показників колонки 12 Розділу І та колонки 11 Розділу ІІ – шість знаків після коми.

Для форм F0100110/F0100210 «Податкова декларація про майновий стан і доходи» – в таблиці «Відомості про власне нерухоме (рухоме) майно та/або майно, яке надається в оренду (суборенду)» в колонці «Рік набуття у власність/рік випуску (для рухомого майна)» передбачено можливість зазначення року починаючи з 1800.

2. У відповідності до форм, які опубліковано на сайті Державної служби статистики України, додано нові версії 7 документів.

Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням

http://sfs.gov.ua/elektronna–zvitnist/spetsializovane–klientske–program/

Про електронні сервіси під час сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» начальника управління обслуговування платників

Днями начальником управління обслуговування платників ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра Тетяною Литвиненко проведено черговий сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Електронні сервіси ДФС».

Наводимо актуальні питання від платників.

Питання 1. Доброго дня. В який термін видаються відомості з Державного реєстру про отримані доходи?

Відповідь. Доброго дня. Наказом Міністерства фінансів України 29.09.2017 №822, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.10.17 за №1306/31174 затверджено Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (далі – Положення 822), в якому розділом Х регламентовано Порядок отримання відомостей з Державного реєстру, зокрема, внесені зміни стосовно терміну надання відомостей.

Так, відповідно до п.6,7,8 розділу Х Положення 822, контролюючий орган протягом трьох робочих днів з дня звернення фізичної особи (представника) надає відомості з Державного реєстру за формами, наведеними в додатках 15, 16 до цього Положення.

Фізичні особи – громадяни України, які не мають постійного місця проживання в Україні або тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, можуть звернутися за отриманням відомостей з Державного реєстру до будь-якого контролюючого органу. У такому разі строк видачі відомостей може бути продовжено до п’яти робочих днів.

Відомості з Державного реєстру надаються контролюючим органом особисто фізичній особі або її представнику за умови пред’явлення документа, що посвідчує особу, та довіреності (для представника), про що робиться відповідний запис в журналі надання відомостей.

Питання 2. Чи можливо отримати довідку про отримані доходи фізичній особі через Електронний кабінет?

Відповідь. Фізичні особи та фізичні особи – підприємці за наявності електронного цифрового підпису мають можливість засобами Електронного кабінету отримати відомості про суми виплачених доходів.

Питання 3. Які зміни внесено до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій щодо нових моделей реєстраторів розрахункових операцій?

Відповідь. Наказом ДФС України від 20.02.2018 №79 затверджено Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій», в якому по 16 моделях РРО змінені строки первинної реєстрації в органах державної податкової служби та строки виведення моделей з Державного реєстру.

Питання 4. У разі отримання паспорта громадянина України у формі картки, що містить безконтактний електронний носій, мати в наявності реєстраційний номер облікової картки платника податків?

Відповідь. Згідно з абз.15 п.7 ст.21 Закону України від 20.11.2012 №5492–VI «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» до паспорта громадянина України вноситься податковий номер (реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків) або повідомлення про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган). У разі наявності повідомлення про відмову від реєстраційного номера облікової картки платника податків проставляється слово «відмова».

За два місяці поточного року майже 4,7 тисяч громадян Дніпропетровщини надали декларацію про майновий стан і доходи

В рамках деклараційної кампанії, що розпочалася 1 січня та триватиме до 1 травня поточного року, про свої статки, отримані у 2017 році, на Дніпропетровщині прозвітували 4695 громадян. Загальна сума задекларованого ними доходу становить 279,4 млн. грн.

Впродовж січня – лютого 2018 року громадяни регіону задекларували податкове зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 8,4 млн. грн., що на 1,5 млн. грн. більше, ніж за аналогічний період 2017 року, сума військового збору до сплати складає 1,4 млн. грн.

Найбільші доходи у минулому році отримали 592 мешканця Дніпропетровщини у вигляді спадщини/дарування – 61,5 млн. грн. Ще 118 громадян мають дохід від продажу (обміну) рухомого та/або нерухомого майна – 15 млн. грн.; 8 громадян задекларували іноземні доходи, загальна сума отриманого ними доходу складає 1,8 млн. грн.

Дохід понад 1 млн. грн. задекларували 20 громадян області. Загальна сума отриманого ними доходу – 86,5 млн.грн.

Окрім того, 976 декларантів звернулися до фіскальних органів Дніпропетровської області за податковою знижкою. Відтак, з казни громадянам області буде повернуто 1,8 млн. грн.

«Результати першої половини деклараційної кампанії свідчать про зростання рівня громадянської свідомості до добровільного процесу декларувати доходи. Саме така активність і є показником справжньої економічної зрілості суспільства», – зазначила в.о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Ірина Сікіріна.

Про особливості формування податкового кредиту

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує, що ДФС України у зв’язку із внесенням змін до Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) Законом України від 07.12.2017 №2245-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» (далі – Закон №2245), зокрема в частині реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних (далі – ПН/РК), реєстрацію яких було зупинено, листом від 03.03.2018 №6443/7/99-99-15-03-02-17 «Про особливості формування податкового кредиту» (далі – лист ДФС №6443) повідомила наступне.

Відповідно до п.201.16 ст.201 ПКУ в редакції, чинній до 31.12.2017, реєстрація ПН/РК в ЄРПН могла бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої ПН/РК сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, встановлених відповідно до п.74.2 ст.74 ПКУ.

Згідно з п.п.201.16.4 п.201.16 ст.201 ПКУ в редакції, чинній до 31.12.2017, та п.19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, ПН/РК, реєстрацію яких в ЄРПН було зупинено, реєструються у день настання однієї із таких подій:

а) прийнято рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН;

б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної ПН/РК в ЄРПН (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).

Відповідно до п.п.2 п.31 Закону №2245 змінено редакцію п.201.16 ст.201 ПКУ. Згідно з такими змінами реєстрація ПН/РК в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом 1 п.56 Закону №2245 розділ XX «Перехідні положення» ПКУ доповнено п.57¹, згідно з яким ПН/РК, реєстрацію яких у ЄРПН зупинено відповідно до п.201.16 ст.201 ПКУ, реєструються з урахуванням вимог пунктів 200¹.3 та 200¹.9 ст.200¹ та п.201.10 ст.201 ПКУ не пізніше 2 січня 2018 року, крім:

ПН/РК, щодо яких станом на 1 грудня 2017 року не подані пояснення і копії документів відповідно до п.п.201.16.2 п.201.16 ст.201 ПКУ;

ПН/РК, щодо яких прийнято рішення про відмову у реєстрації ПН/РК у ЄРПН, по яких станом на 1 грудня 2017 року не розпочинали процедуру оскарження в адміністративному або судовому порядку.

ПН/РК, реєстрацію яких у ЄРПН зупинено відповідно до п.201.16 ст.201 ПКУ з 01.12.2017 до дня набрання чинності Законом №2245-VІІІ та щодо яких платником ПДВ після 1 грудня 2017 року подані пояснення і копії документів відповідно до п.п.201.16.2 п.201.16 ст.201 ПКУ, реєструються у ЄРПН у порядку, що діяв до набрання чинності Законом №2245 щодо зупинення реєстрації ПН/РК у ЄРПН. У разі якщо протягом п’яти робочих днів з дня подання пояснень і копій документів не прийнято та/або не надіслано платнику ПДВ рішення про реєстрацію або про відмову у реєстрації ПН/РК, реєстрація таких ПН/РК здійснюється на наступний робочий день за днем закінчення строку розгляду пояснень і копій документів платника податку.

Дія абзацу третього п.201.10 ст.201 ПКУ зупиняється до дня набрання чинності порядком, затвердженим відповідно до п.201.16 ст.201 ПКУ.

Зазначені вище зміни набули чинності 31.12.2017. 

У зв’язку з цим та згідно з п.198.6 ст.198 ПКУ суми ПДВ, зазначені у ПН/РК, реєстрацію яких у ЄРПН було зупинено відповідно до п.201.16 ст.201 ПКУ та які відповідно до пункту 57¹ підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ були зареєстровані у ЄРПН 2 січня 2018 року, платники ПДВ можуть включити до складу податкового кредиту у податковій звітності з ПДВ за грудень 2017 року або за будь-який наступний звітний (податковий) період протягом 1095 календарних днів з дати складення таких ПН/РК.

Лист ДФС №6443 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням

http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove–zakonodavstvo/listi–dps/72856.html

Відчуження акцій, отриманих фізичною особою в процесі приватизації:

чи подається декларація про майновий стан і доходи?

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що дохід, отриманий громадянином протягом звітного податкового року від продажу інвестиційних активів відповідно до п.п.165.1.40 п.165.1 ст.165 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) не підлягає оподаткуванню та не включається до загального річного оподатковуваного доходу.

Підпунктом 165.1.40 п.165.1 ст.165 ПКУ визначено, що сума доходу, отриманого платником податку на доходи фізиних осіб (далі – платник податку) внаслідок відчуження акцій (інших корпоративних прав), одержаних ним у власність в процесі приватизації в обмін на приватизаційні компенсаційні сертифікати, безпосередньо отримані ним як компенсація суми його внеску до установ Ощадного банку СРСР або до установ державного страхування СРСР, або в обмін на приватизаційні сертифікати, отримані ним відповідно до закону, а також сума доходу, отриманого таким платником податку внаслідок відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) за нормами безоплатної передачі, визначеними ст.121 Земельного кодексу України від 25.10.2001 №2768-ІІІ зі змінами та доповненнями залежно від їх призначення, та майнових паїв, безпосередньо отриманих ним у власність у процесі приватизації, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

Отже, якщо платником податку протягом 2017 року відчужено акції, отримані ним у власність в процесі приватизації в обмін на приватизаційні компенсаційні сертифікати, та відсутні інші підстави для надання річної податкової декларації про майновий стан і доходи, така декларація платником податку не подається.

Особливості декларування податку на прибуток підприємств

за 2017 рік для виробників сільськогосподарської продукції

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує, що ДФС України листом від 01.03.2018 №6191/7/99-99-15-02-01-17 «Про особливості декларування податку на прибуток підприємств за 2017 рік» (далі – лист ДФС №6191) повідомила про деякі особливості декларування податку на прибуток виробниками сільськогосподарської продукції.

Підпунктом 137.4.1 п.137.4 ст.137 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) передбачено, що виробники сільськогосподарської продукції, визначеної ст.209 ПКУ, можуть обрати річний податковий (звітний) період, який починається з 01 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року, так званий «особливий» звітний період.

У разі обрання «особливого» звітного періоду виробник сільськогосподарської продукції під час складання податкової декларації з податку на прибуток підприємств за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за №1415/27860 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 №467, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.05.2017 за №642/30510) (далі – Декларація), у полі 9 Декларації «Особливі відмітки» проставляв позначку щодо його належності до відповідної категорії: «виробника сільськогосподарської продукції».

Відповідно до п.п.4 п.2 розділу ХІХ «Прикінцеві положення» ПКУ стаття 209 ПКУ, яка регламентувала дію спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського, лісового господарства та рибальства, з 01 січня 2017 року втратила чинність.

Таким чином, для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств не визначено поняття сільськогосподарської продукції. Як наслідок, у 2017 році припинилося застосування «особливого» звітного періоду для виробників сільськогосподарської продукції. Остання подана виробниками сільськогосподарської продукції за 2017 рік Декларація складалася за звітний (податковий) період, що починається з 01 липня 2016 року і закінчується 30 червня 2017 року.

З 01 липня 2017 року закінчилося застосування звітного періоду, передбаченого п.п.137.4.1 п.137.4 ст.137 ПКУ, та виробники сільськогосподарської продукції звітують з податку на прибуток підприємств у загальному порядку.

З метою повноти декларування результатів діяльності за 2017 рік такі платники мають подати річну Декларацію за 2017 рік (без позначки: «виробника сільськогосподарської продукції») з показниками, обрахованими за результатами діяльності за період з 01.07.2017 по 31.12.2017, з граничним строком подання річної Декларації – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, а саме 01 березня 2018 року.

Усі показники Декларації та відповідні додатки до Декларації обраховуються та відображаються за результатами діяльності за період з 01.07.2017 по 31.12.2017. Разом з Декларацією таким платником подається фінансова звітність за 2017 рік та за перше півріччя 2017 року.

При цьому, якщо у минулих роках такий платник мав збитки, у рядку 3.2.4 додатка РІ до Декларації збитки минулих податкових років відображаються у сумі, яка зафіксована станом на 30.06.2017, – дорівнюють від’ємному значенню рядка 04 Декларації виробника сільськогосподарської продукції, поданої за 2017 рік з результатами діяльності за період з 01.07.2016 по 30.06.2017.

До Декларації такий платник може додати відповідні пояснення у формі доповнення, передбаченого п.46.4 ст.46 ПКУ, зазначивши про цей факт у спеціально відведеному місці в Декларації.

У разі самостійного виправлення помилок та подання таким платником уточнюючої Декларації з виправленням показників, задекларованих за звітні податкові роки, до яких платник застосовував «особливий» звітний період, у такій уточнюючій Декларації необхідно проставити відповідну позначку у полі 9 «Особливі відмітки» в графі «виробника сільськогосподарської продукції».

Лист ДФС №6191 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням

http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove–zakonodavstvo/listi–dps/72853.html

Дія призупиненої ліцензії на виробництво спирту поновлюється з моменту зарахування чергового платежу за таку ліцензію до бюджету

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра звертає увагу, що відповідно до ст.3 Закону України від 19.12.1995 №481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» із змінами та доповненнями дія ліцензії призупиняється у разі несвоєчасної сплати чергового платежу за ліцензію на підставі письмового розпорядження органу, який видав ліцензію, на термін до сплати заборгованості.

Дія ліцензії вважається призупиненою з моменту одержання суб’єктом господарювання відповідного письмового розпорядження органу, який видав ліцензію, а її дія поновлюється з моменту зарахування відповідного чергового платежу за ліцензію до бюджету.

З початку року юристи Державної фіскальної

служби Дніпропетровщини виграли у судах 109 справ

Впродовж січня – лютого 2018 року у судах різних інстанцій на розгляді знаходилось понад 8,5 тисяч справ на суму 10 млрд. грн. за позовами ГУ ДФС у Дніпропетровській області до платників та за позовами платників до ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

Як повідомив начальник юридичного управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Олег Басан, протягом двох місяців поточного року на користь держави задоволено 109 справ – 76,8% від загальної кількості, розглянутих у судах. Правовики Дніпропетровщини зуміли відсудити на користь держави 264,7 млн. грн., що становить 85% від загальної суми розглянутих позовів.

За словами Олега Басана: «Принципи правової роботи в регіоні, побудовані на якісному супроводженні податкових спорів, а також позитивній практиці досудового вирішення спорів на етапі адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень, що дозволяє врегулювати їх ще на початкових стадіях розгляду».

Затверджено нові порядки з питань

зупинення реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра доводить до відома платників, що відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями Кабінет Міністрів України постановою від 21.02.2018 №117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Постанова №117) затвердив:

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації;

Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Постановою №117, зокрема, встановлено, що платники податку на додану вартість, у яких до 1 грудня 2017 зупинено реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до п.201.16 ст.201 ПКУ, що діяв до набрання чинності Законом України від 07.12.2017 №2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році», та які станом на 1 грудня 2017 не подали пояснень і копій документів до таких ПН/РК, мають право протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у такій ПН/РК, подати пояснення і копії документів до таких ПН/РК на розгляд комісій, які приймають рішення про реєстрацію ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, порядок роботи яких затверджується цією постановою.

Крім того, Постановою №117 визнано такими, що втратили чинність:

постанова Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 №190 «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації»;

постанова Кабінету Міністрів України від 04.07.2017 №485 «Про затвердження Порядку розгляду скарг на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Постанову №117 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 07.03.2018 №46. Постанова №117 набирає чинності через п’ятнадцять днів з дня її опублікування.

Неприбуткова організація виплачує дохід нерезиденту: чи утримується

податок на доходи нерезидента такою неприбутковою організацією?

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що відповідно до п.п.141.4.2 п.141.4 ст.141 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок на прибуток (далі – податок) з таких доходів, зазначених у п.п.141.4.1 п.141.4 ст.141 ПКУ, за ставкою у розмірі 15% (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 – 141.4.6 та 141.4.11 п.141.4 ст.141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податку, зазначеного, зокрема в п.141.4 ст.141 ПКУ, покладається на платників податку – резидентів, які здійснюють відповідні виплати (п.137.3 ст.137 ПКУ).

Отже, при виплаті доходу нерезиденту неприбутковою організацією на таку неприбуткову організацію покладено зобов’язання з утримання податку з доходів нерезидента, який перераховується до бюджету. 

Відповідно до п.46.2 ст.46 ПКУ неприбуткові підприємства, установи та організації подають Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 №553 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 №469) (далі – Звіт).

Разом зі Звітом неприбуткові організації, які утримують та вносять до бюджету податок на доходи нерезидентів, мають надати Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 №467).

Операції з виплати страхових платежів не є об’єктом оподаткування ПДВ

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що згідно з п.п.196.1.3 п.196.1 ст.196 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов’язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів.

Відповідно до ст.9 Закону України від 07.03.1996 №85/96-ВР «Про страхування» зі змінами та доповненнями страхова виплата – грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.

Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.

Отже, оскільки надання послуг із страхування і перестрахування не є об’єктом оподаткування, то виплата страхових платежів також не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Для визначення розміру орендної плати використовується

нормативна грошова оцінка земельних ділянок

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра звертає увагу платників, що відповідно до п.288.1 ст.288 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок (п.289.1 ст.289 ПКУ).

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюються як витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, який відповідно до ст.23 Закону України від 11.12.2003 №1378-IV «Про оцінку земель» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №1378) видається відповідним територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.

Правові засади проведення оцінки земель в Україні визначено Законом України від 11.12.2003 №1378-IV «Про оцінку земель» (далі – Закон №1378).

Підставою для проведення оцінки земель є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування (ст.15 Закону №1378).

Періодичність проведення нормативної грошової оцінки земель (не рідше одного разу на 5 – 7 років) визначено ст.18 Закону №1378.

Пунктом 5 Типового договору оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 №220 із змінами та доповненнями (далі – Типовий договір), передбачено відображення нормативної грошової оцінки земельної ділянки (земельних ділянок) на дату укладення договору.

Розмір орендної плати переглядається, зокрема у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки (земельних ділянок) державної та комунальної власності (п.13 Типового договору).

Відповідно до частини першої ст.73 Закону України від 21.05.1997 №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» рішення органів місцевого самоврядування є обов’язковими для виконання.

Враховуючи вищевикладене, якщо органи місцевого самоврядування приймають рішення про нову нормативну грошову оцінку землі з урахуванням вимог щодо строку його прийняття та оприлюднення, розмір орендної плати обчислюється із застосовуванням такої нормативної грошової оцінки.

Юристи ГУ ДФС Дніпропетровщини у січні

підтвердили правові позиції в судових інстанціях на 232,6 млн. грн.

З початку 2018 року на розгляді у судах різних інстанцій за участю органів ДФС Дніпропетровської області перебувало 8949 справ різних категорій на загальну суму позовних вимог 10,2 млрд. грн.

З розглянутих судами у січні поточного року 26 справ на суму 233,3 млн. грн., на користь територіальних органів ГУ ДФС Дніпропетровщини вирішено 23 справи на суму 232,6 млн. грн.

Зокрема, протягом січня поточного року за позовами платників податків до територіальних органів ГУ ДФС судами розглянуто 15 справ на загальну суму 230,4 млн. грн., з них на користь органів ДФС вирішено 12 справ на суму 229,7 млн. грн. За позовами територіальних органів ГУ ДФС розглянуто 11 справ на суму 2,9 млн. грн., які вирішені на користь органів державної фіскальної служби.

«Такі результати свідчать про якісну аргументацію та доказову базу, на якій ґрунтуються наші позовні вимоги. Кожен юрист фахово підходить до кожної справи, що направляється до суду. Водночас ми зміщуємо акцент у нашій роботі на досудове врегулювання спірних питань, які виникають із платниками податків», – наголошує начальник юридичного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області Олег Басан.

Чи необхідно фізичній особі декларувати доходи, отримані від продажу сільськогосподарської продукції, вирощеної на землях, отриманих, як пай?

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що відповідно до п.п.165.1.24 п.165.1 ст.165 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом України від 25.10.2001 №2768-III зі змінами та доповненнями для ведення, зокрема:

особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), сукупний розмір яких не перевищує 2 гектари. При цьому, в зазначений розмір не враховуються земельні ділянки, їх частки (паї), які не використовуються, тобто здаються в оренду, обслуговуються.

Якщо розмір земельних ділянок перевищує 2 гектари, дохід від продажу сільськогосподарської продукції підлягає оподаткуванню на загальних підставах, тобто до 1 травня поточного року за звітний минулий рік необхідно подати податкову декларацію про майновий стан і доходи та сплатити у термін до 1 серпня цього року самостійно нарахований податок на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) за ставкою 18 відсотків та військовий збір за ставкою 1,5 відсотки.

У разі продажу сільськогосподарської продукції податковому агенту обов’язок нарахування та утримання податків покладається на такого агента.

Тобто, якщо площа земельних угідь перевищує 2 гектари, то фізична особа зобов’язана задекларувати отримані доходи від реалізованої сільськогосподарської продукції та сплатити ПДФО і військовий збір, за винятком реалізації такої продукції податковим агентам.

Дохід нерезидента у вигляді суми дисконту за векселем оподатковується

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра звертає увагу, що доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними п.141.4 ст.141 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Перелік таких доходів визначено п.п.141.4.1 п.141.4 ст.141 ПКУ.

Резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п.141.4.1 п.141.4 ст.141 ПКУ, за ставкою в розмірі 15% (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 – 141.4.6 п.141.4 ст.141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності (п.п.141.4.2 п.141.4 ст.141 ПКУ).

Зокрема, такими доходами є інші доходи від провадження нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України, крім доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг із міжнародного зв’язку чи міжнародного інформаційного забезпечення (п.п.«й» п.п.141.4.1 п.141.4 ст.141 ПКУ).

Отже, якщо нерезидент – векселедержатель, який придбав вексель у іншого нерезидента, отримує дохід у вигляді суми дисконту за таким векселем при його погашенні резидентом, то такий дохід підлягає оподаткуванню відповідно до п.п.141.4.2 п.141.4 ст.141 ПКУ як інші доходи нерезидента, із джерелом походження з України.

Податок на додану вартість: коли не підлягають

оподаткуванню ПДВ помилково зараховані з вини банку кошти?

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що відповідно до п.35.1 ст.35 Закону України від 05.04.2001 №2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» зі змінами та доповненнями неналежний отримувач зобов’язаний протягом трьох робочих днів від дати надходження повідомлення банку-порушника про здійснення помилкового переказу ініціювати переказ еквівалентної суми коштів банку-порушнику, за умови отримання повідомлення цього банку про здійснення помилкового переказу.

Оскільки об’єктом оподаткування ПДВ, відповідно до п.п.«а» та п.п.«б» п.п.185.1 ст.185 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), є операції платників ПДВ з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 ПКУ, то кошти, що не пов’язані з такими взаємовідносинами між суб’єктами господарювання та які повернуто в належні терміни, не підпадають під об’єкт оподаткування ПДВ.

Про порядок встановлення ставки збору за

місця для паркування транспортних засобів

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує, що відповідно до п.268¹.3 ст. 268¹ розділу ХІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) ставки збору встановлюються за кожний день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 кв. метр площі земельної ділянки, відведеної для організації та провадження такої діяльності, у розмірі до 0,075 відсотка мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

При визначенні ставки збору сільські, селищні, міські ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, враховують місцезнаходження спеціально відведених місць для паркування транспортних засобів, площу спеціально відведеного місця, кількість місць для паркування транспортних засобів, спосіб поставлення транспортних засобів на стоянку, режим роботи та їх заповнюваність.

Згідно з п. 268¹.4 ст. 268¹ розділу ХІІ ПКУ ставка збору та порядок сплати збору до бюджету встановлюються відповідною сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.

За інформацією ГУ ДФС у Дніпропетровській області