ГоловнаНовиниДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє!

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє!

Опубліковано Вт, 20/03/2018

Увага! На Дніпропетровщині діють шахраї!

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує, що до суб’єктів господарювання Дніпропетровщини телефонують з мобільних номерів (066) 296-08-89, (066) 260-87-02, (099) 714-07-03 та (095) 731-58-62  невідомі особи з провокаційними та незаконними вимогами.

Зловмисники телефонують, начебто, від імені ГУ ДФС з проханням зателефонувати та вимагають неправомірну вигоду.

Наполегливо радимо громадянам бути пильними та обачними, не вірити сумнівним пропозиціям та ретельно перевіряти інформацію.

Тож, у разі отримання подібної інформації та недопущення у подальшому подібних випадків шахрайства просимо звертатися до правоохоронних органів та інформувати ГУ ДФС у Дніпропетровській області за номерами телефонів: (056) 374-31-64, (0562) 47-59-49, а також особисто звертатись за адресою: м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а.

 

Організатори незаконного виробництва та збуту фальсифікованого алкоголю на Дніпропетровщині постануть перед судом

Слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Дніпропетровській області під процесуальним керівництвом прокуратури скеровано до суду обвинувальний акт стосовно організаторів незаконного виробництва та продажу фальсифікованого алкоголю.

В рамках розслідування кримінального провадження за ч.1 та ч.2 ст.204, ч.3 ст.27 та ч.3 ст.28 КК України було припинено незаконне виробництво фальсифікованого алкоголю, організоване групою осіб у одному із гаражних приміщень м. Дніпра. Фальсифікат виготовляли з недоброякісної сировини, шкідливої для життя і здоров’я громадян, з використанням обладнання, що забезпечує масове виробництво, потужністю 3 тис. літрів на тиждень.

Готову продукцію зберігали у вказаному гаражі та перевозили з метою подальшої реалізації через мережу роздрібної торгівлі на території Дніпропетровської області.

За результатами проведених заходів з незаконного обігу було вилучено товари та обладнання на суму близько 500 тис. грн.

Наразі кримінальне провадження з обвинувальним актом стосовно вказаних осіб направлене до суду.

 

Декларування доходів, якщо протягом звітного року змінили прізвище

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра звертає увагу громадян, що при заповненні декларації про майновий стан та доходи (далі – Декларація) у рядку 3 згідно з даними паспорта вказуються прізвище, ім’я, по батькові платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО).

У разі якщо протягом звітного періоду, за який здійснюється декларування, або у наступному за ним році платник ПДФО змінив прізвище (ім’я, по батькові), у рядку 3 слід зазначити спочатку нове прізвище (ім’я, по батькові), а в дужках – попереднє прізвище (ім’я, по батькові).

Нагадуємо, що з 01.01.2018 набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №556 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року №859», яким внесені зміни до форми Декларації та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 №859.

Отже, фізичні особи, які відповідно до норм Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) зобов’язані та/або мають право подати Декларацію, починаючи з 1 січня 2018 року повинні звітувати за новою формою Декларації.

Податкові зобов’язання з ПДФО та з військового збору, зазначені в поданій річній Декларації, фізичні особи зобов’язані сплатити самостійно до 1 серпня 2018 року – це визначено п.179.7 ст.179 ПКУ.

 

Врахування переплати з податку на прибуток

в оплату авансового внеску при виплаті дивідендів

законодавством не передбачено

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує платників податку на прибуток (далі – платник податку), що порядок сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів визначено п.57.1¹ ст.57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

У разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку – емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними ст.137 ПКУ (п.п.57.1¹.1 п.57.1¹ ст.57 ПКУ).

Згідно з п.п.57.1¹.2 п.57.1¹ ст.57 ПКУ крім випадків, передбачених п.п.57.1¹.3 п.57.1¹ ст.57 ПКУ, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток. Авансовий внесок обчислюється за ставкою, встановленою п.136.1 ст.136 ПКУ. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

Відповідно до Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 №666 зі змінами, сплата за кожним видом платежу та за кожним кодом виду сплати має оформлятися окремим документом на переказ. При заповненні розрахункових документів платниками податків в полі «Призначення платежу» зазначаються коди видів сплати, зокрема, код 101 – для суми грошового зобов’язання, код 125 – для авансових внесків, нарахованих на суму дивідендів та прирівняних до них платежів. Тобто, сплата податку на прибуток та авансових внесків, нарахованих на суму дивідендів та прирівняних до них платежів здійснюється з різними кодами виду сплати.

Отже, врахування наявної переплати з податку на прибуток в оплату авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів законодавством не передбачено.

Слід зазаначити, що згідно з п.43.3 ст.43 ПКУ платник податку може здійснити повернення сум грошового зобов’язання на підставі заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

 

Особа не подала своєчасно заяву на реєстрацію платником ПДВ:

чи може така особа самостійно сплатити до бюджету суму ПДВ,

нараховану до моменту її реєстрації платником ПДВ?

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що відповідно до п.181.1 ст.181 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість (далі – ПДВ)), така особа зобов’язана зареєструватися як платник ПДВ у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст.183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи.

При цьому згідно з п.183.1 ст.183 ПКУ будь-яка особа, що підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву.

У разі обов’язкової реєстрації особи як платника ПДВ реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у ст.181 ПКУ (п.183.2 ст.183 ПКУ).

Пунктом 183.10 ст.183 ПКУ передбачено, що будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ, і у випадках та в порядку, передбачених ст.183 ПКУ, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника ПДВ без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Згідно з п.201.8 ст.201 ПКУ право на нарахування ПДВ та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники ПДВ в порядку, передбаченому ст.183 ПКУ.

Отже, особа, яка не подала своєчасно заяву на реєстрацію платником ПДВ, але при цьому підлягала обов’язковій реєстрації, не має змоги самостійно сплатити до бюджету суму ПДВ, нараховану до моменту її реєстрації як платника ПДВ.

 

У фізичної особи декілька об’єктів житлової нерухомості,

один з яких використовується з метою одержання доходу:

чи є пільги з податку на нерухомість?

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що п.п.266.4.1. п.266.4 ст.266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок), зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

Сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями) (п.п.266.4.2 п.266.4 ст.266 ПКУ).

Крім того, п.п.266.4.3 п.266.4 ст.266 ПКУ встановлено, що пільги з податку, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 п.266.4 ст.266 ПКУ, для фізичних осіб не застосовуються до об’єкта/об’єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).

Порядок обчислення суми податку визначений п.п.266.7.1 п.266.7 ст.266 ПКУ.

Отже, при обчисленні податку з декількох об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичної особи згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, до об’єкта оподаткування, що використовується з метою одержання доходів, пільги, передбачені п.266.4 ст.266 ПКУ, не застосовуються.

 

У лютому Дніпропетровська митниця ДФС забезпечила

понад 1,6 млрд. грн. надходжень до держбюджету

У лютому 2018 року до Державного бюджету Дніпропетровською митницею ДФС перераховано 1629,1 млн. грн. Це на 134,5 млн. грн., або на 9%, перевищує надходження другого місяця 2017 року.

Середньоденні надходження митних платежів до державного бюджету становлять 81,5 млн. грн., що на 6,8 млн. грн. більше від середньоденних надходжень лютого 2017 року.

В порівнянні з двома місяцями 2017 року у січні – лютому поточного року при збільшенні загальних вагових обсягів експорту на 11,9%, вартість задекларованих товарів збільшилась на 18,4%. Загальні обсяги імпорту збільшились на 44,3%, при цьому вартість товарів збільшилась на 36,3%.

 

Про спрощення процедури участі бізнесу у торгах

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує, що за повідомленням ДФС України у Міністерстві юстиції України 05.02.2018 за №139/31581 зареєстровано наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства фінансів України від 17.01.2018 №37/11 «Про затвердження Порядку взаємодії електронної системи закупівель з інформаційними системами Державної фіскальної служби України щодо обміну інформацією про відсутність або наявність заборгованості (податкового боргу) із сплати податків, зборів, платежів, контроль за якими покладено на органи Державної фіскальної служби України, в учасника процедури закупівлі».

Основною метою прийняття наказу є спрощення для суб’єктів господарювання процедури участі у торгах шляхом проведення автоматизованої перевірки відсутності підстав для відхилення пропозиції учасника процедури закупівлі відповідно до частини другої статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі».

Взаємодія електронної системи закупівель «PROZORRO» та інформаційних систем ДФС здійснюватиметься на центральному рівні в електронній формі, що дозволить забезпечити під час проведення торгів автоматичну перевірку відсутності або наявності в учасника процедури закупівлі заборгованості (податкового боргу) зі сплати податків, зборів, платежів, контроль за якими покладено на органи ДФС.

До запровадження інформаційної взаємодії в автоматизованому режимі перевірка замовником фактичного стану розрахунків платника податків з бюджетом здійснювалась виключно на підставі документа, поданого учасником процедури закупівлі.

Інформаціяю розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням

http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki–novini-/329930.html

 

Для застосування пільги із земельного податку

до 1 травня подайте заяву!

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що внесеними Законом України від 07.12.2017 №2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» змінами до п.281.2 ст.281 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) скасовано обмеження щодо застосування пільги до однієї ділянки зі сплати земельного податку фізичним особам.

Так, з 01 січня 2018 року звільнення від сплати земельного податку за земельні ділянки для пільгових категорій фізичних осіб, визначених в п.281.1 ст.281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм.

Відповідно до п.281.1 ст.281 ПКУ пільги мають:

  • інваліди першої і другої групи;
  • фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
  • пенсіонери (за віком);
  • ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
  • фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Звільнення від сплати земельного податку за земельні ділянки, передбачене для зазначених вище фізичних осіб, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:

– для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;

– для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;

– для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;

– для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;

– для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.

Якщо фізична особа, визначена у п.281.1 ст.281 ПКУ, має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання і загальна площа таких земельних ділянок перевищує граничні норми відведення, то така особа до 1 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги. Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано таку заяву. Якщо до 1 травня поточного року така фізична особа не подала до контролюючого органу заяву про самостійне обрання/заміну земельних ділянок для застосування пільги, то у поточному році оподатковуються всі земельні ділянки, які є у її власності (крім земельної ділянки, на яку подана вказана заява у 2017 році).

 

Для отримання права на податковий кредит необхідно

у податковій накладній вказувати усі обов’язкові реквізити

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра звертає увагу платників ПДВ, що відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) не відносяться до податкового кредиту суми ПДВ, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних (далі – ПН/РК) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 ПКУ.

Згідно з п.201.1 ст.201 ПКУ на дату виникнення податкових зобов’язань платник ПДВ зобов’язаний скласти ПН в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

У ПН зазначаються в окремих рядках такі обов’язкові реквізити:

а) порядковий номер ПН;

б) дата складання ПН;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, – продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника ПДВ (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства – платника ПДВ стороною договору, у ПН, крім податкового номера платника ПДВ додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ, – покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування ПДВ;

ж) ставка ПДВ та відповідна сума ПДВ в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням ПДВ;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг – код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

 

Державна реєстрація припинення господарської діяльності:

коли подається Звіт з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за найманих працівників?

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що відповідно до п.1 розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435 зі змінами і доповненнями (далі – Порядок №435), страхувальники, крім зазначених у пунктах 5, 6 розділу ІІІ Порядку №435, а також страхувальники, зазначені у підпунктах 2, 4 розділу ІІІ Порядку №435, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань), у частині подання – за таких осіб, зобов’язані формувати та подавати до органів доходів і зборів Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (далі – Звіт) протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного періоду. Звітним періодом є місяць.

Згідно з п.9 розділу ІІ Порядку №435 у разі припинення без правонаступника або зняття з обліку у органах доходів і зборів страхувальник зобов’язаний подати Звіт за останній звітний період до дати державної реєстрації припинення та Звіти за попередні звітні періоди, якщо вони не подавались.

Отже, страхувальник зобов’язаний подати за найманих працівників Звіт за останній звітний місяць та Звіти за попередні звітні періоди, якщо вони не подавались, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем місяця, в якому відбулася державна реєстрація припинення страхувальника.

 

ДФС співпрацює з міжнародними організаціями у напрямі

побудови нової моделі управління кадрової служби

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує, що, за повідомленням ДФС України, експерти Консультативної місії Європейського Союзу «Консультація заради довіри» (EUAM) з 13 по 15 березня 2018 року проводять цикл тренінгів для керівників служб управління персоналом органів ДФС.

Під час відкриття тренінгу директор Департаменту кадрової політики та роботи з персоналом Тетяна Пажитнова подякувала колегам з місії EUAM за співпрацю щодо вдосконалення моделі управління персоналом. Вона зазначила, що робота кадрових підрозділів з урахуванням нових методів та підходів, успішне впровадження в ДФС кращого міжнародного досвіду у сфері управління людськими ресурсами стане основним стратегічним напрямом роботи кадрових підрозділів органів ДФС у ході здійснення заходів зі структурного і функціонального реформування фіскальної служби.

Подальша плідна співпраця ДФС з експертами Консультативної місії Європейського Союзу «Консультація заради довіри» стане важливим кроком на шляху удосконалення та змін у процесах управління персоналом в органах ДФС.

У 2017 році на базі Всеукраїнського центру підвищення кваліфікації державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування Департаментом кадрової політики та роботи з персоналом ДФС за участі провідних експертів місії EUAM проводилися тренінги «Розвиток ефективних навичок відбору. Робота з компетенціями» і «Життєвий цикл HRM. Адаптація. Наставництво» у рамках співпраці ДФС та місії EUAM – Консультативної місії Європейського союзу «Консультація заради довіри».

 

Самотня мати має право на застосування

підвищеної податкової соціальної пільги

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що порядок надання податкових соціальних пільг (далі – ПСП) встановлений ст.169 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Згідно з п.п.169.1.1 п.169.1 ст.169 ПКУ будь-який платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму ПСП у розмірі, що дорівнює 50 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Платник ПДФО, який є одинокою матір’ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником, має право на ПСП у розмірі 150 відсотків суми пільги, яка визначена п.п.169.1.1 п.169.1 ст.169 ПКУ (у 2018 році – 1321,50 грн.), у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років (п.п.169.1.3 п.169.1 ст.169 ПКУ).

Відповідно до підпунктів 169.3.1 та 169.3.2 п.169.3 ст.169 ПКУ, якщо платник ПДФО має право на застосування ПСП з двох і більше підстав, застосовується одна ПСП з підстав, що передбачає її найбільший розмір, за умови дотримання процедур, визначених п.п.169.4.1 п.169.4 ст.169 ПКУ.

Платник ПДФО, який має право на застосування ПСП більшої, ніж передбачена п.п.169.1.1 п.169.1 ст.169 ПКУ, зазначає про таке право у заяві про застосування ПСП, до якої додає відповідні підтвердні документи.

Отже, самотня мати має право на застосування ПСП у розмірі 150 відсотків суми пільги, яка визначена п.п.169.1.1 п.169.1 ст.169 ПКУ, у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років, за умови дотримання процедур, зазначених п.п.169.4.1 п.169.4 ст.169 ПКУ, та наданням відповідних підтверджуючих документів.

 

Виконавець і замовник довгострокового контракту – бюджетні організації: що з ПДВ?

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що згідно з п.187.7 ст.187 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на банківський рахунок платника ПДВ або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника ПДВ за його зобов’язаннями перед бюджетом.

Відповідно до п.187.9 ст.187 ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ виконавця довгострокових договорів (контрактів) є дата фактичної передачі виконавцем результатів робіт за такими договорами (контрактами).

Довгостроковий договір (контракт) – це будь-який договір на виготовлення товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва та якщо договорами, які укладені на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапного їх здавання.

Згідно із абзацом шостим п.198.2 ст.198 ПКУ датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до п.187.9 ст.187 ПКУ, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Правила щодо визначення дати виникнення податкових зобов’язань з ПДВ для виконавця довгострокового контракту та дати віднесення сум ПДВ до податкового кредиту для замовника довгострокового контракту є спеціальним та стосується всіх без виключення категорій платників податків.

Отже, у бюджетної організації – виконавця довгострокового контракту податкові зобов’язання з ПДВ виникають за правилами, встановленими п.187.9 ст.187 ПКУ, а якщо замовником довгострокового контракту є теж бюджетна організація, то дата віднесення сум ПДВ до податкового кредиту у такої бюджетної організації виникає за правилами, встановленими абзацом шостим п.198.2 ст.198 ПКУ.

 

Трансфертне ціноутворення: обсяг контрольованих операцій

визначається за цінами, які відповідають принципу «витягнутої руки»

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра звертає увагу, що Законом України від 07.12.2017 №2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» статтю 39 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) доповнено новою нормою, відповідно до якої обсяг господарських операцій платника податків з кожним контрагентом для цілей розрахунку вартісного критерію, встановленого п.п.39.2.1.7 п.п.39.2.1 п.39.2 ст.39 ПКУ (10 млн. грн. за вирахуванням непрямих податків), обраховується за цінами, які відповідають принципу «витягнутої руки».

Отже, якщо обсяг потенційно контрольованих операцій за договірними цінами становить менше 10 млн. грн., але у випадку коригування відповідно до ціни (показника рентабельності), що відповідає принципу «витягнутої руки», обсяг операцій перевищив би 10 млн. грн., то такі операції визнаються контрольованими та мають бути відображені у звіті про контрольовані операції.

 

За два місяці 2018 року місцеві бюджети Дніпропетровщини

отримали 3 млрд. 683,6 млн. грн.

До місцевих бюджетів Дніпропетровської області у січні – лютому поточного року надійшло 3 млрд. 683,6 млн. грн., що на 520,4 млн. грн. більше надходжень відповідного періоду 2017 року.

Зростання доходів місцевих громад досягнуто по таким бюджетоутворюючим джерелам як: податок на доходи фізичних осіб – на 463 млн. грн., єдиний податок для суб’єктів малого підприємництва – на 124,9 млн. грн., плата за землю – на 9,4 млн. грн.

«Додаткові кошти, які надходять на рахунки місцевих громад Дніпропетровщини працюють на поліпшення соціальних умов мешканців регіону. Досягти таких показників тільки зусиллями працівників фіскальної служби області без тісної співпраці з платниками та органами місцевого самоврядування було б неможливо», – відзначила керівник ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.

 

З початку року Дніпропетровською митницею ДФС

оформлено 19 електромобілів

З 1 січня 2018 року тимчасово звільнено від оподаткування податком на додану вартість та акцизним податком операції з ввезення на митну територію України та з постачання на митній території України транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами.

У зоні діяльності Дніпропетровської митниці ДФС з початку року імпортовано 19 електромобілів торгівельних марок NISSAN, FIAT, TESLA та MERCEDES-BENZ. Всі авто ввезено фізичними особами.

З урахуванням вищезазначених змін в оподаткуванні, у 2018 році при ввезенні електрокарів імпортери економлять понад 20% коштів за рахунок відсутності митних платежів.

За словами фахівців Дніпропетровської митниці ДФС, ці зміни спрямовані на приведення у відповідність законодавства України до законодавства Європейського Союзу, що дозволить на законодавчому рівні створити сприятливі умови для зниження рівня енергетичної залежності України від іноземних держав та зниження екологічної забрудненості повітря шляхом стимулювання придбання та використання екологічного транспорту в Україні.

 

Право платника на податкову знижку

визначено Податковим кодексом України

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що порядок застосування податкової знижки визначений ст.166 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Так, податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати.

Платник ПДФО має право включити до податкової знижки з метою зменшення свого оподатковуваного доходу за наслідками звітного року фактично здійснені ним витрати. Перелік витрат, за якими застосовується податкова знижка, визначено у п.166.3 ст.166 ПКУ.

При цьому загальна сума податкової знижки, нарахована платнику ПДФО в звітному податковому році, не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника ПДФО, нарахованого у вигляді заробітної плати.

Для реалізації права на податкову знижку платнику ПДФО необхідно заповнити та подати декларацію про майновий стан і доходи (далі – Деклараця) по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.

Розрахунок суми ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання з ПДФО у зв’язку з використанням права на податкову знижку відображається платником податків у розділі V Декларації.

У рядку 13 Декларації вказуються позначкою «Х» документально підтверджені категорії витрат, що включаються до податкової знижки відповідно до ст.166 ПКУ.

 

Фізична особа – резидент, яка отримала іноземний дохід та

сплатила податки за межами України, для отримання права

на зарахування сплачених податків повинна надати довідку

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що відповідно до підпунктів 170.11.1 та 170.11.2 п.170.11 ст.170 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі, якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою, визначеною в п.167.1 ст.167 ПКУ, крім доходів, визначених п.п.167.5.4 п.167.5 ст.167 ПКУ, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п.167.5.4 п.167.5 ст.167 ПКУ.

У разі, якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.

Згідно з п.13.3 ст.13 ПКУ доходи, отримані фізичною особою – резидентом з джерел походження за межами України, включаються до складу загального річного оподаткованого доходу, крім доходів, що не підлягають оподаткуванню в Україні відповідно до положень ПКУ чи міжнародного договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

Пунктом 13.4 ст.13 ПКУ встановлено, що суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими ПКУ.

Відповідно до п 13.5 ст 13 ПКУ для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.

Отже, фізична особа – резидент, яка отримала іноземний дохід та сплатила податки за межами України, для отримання права на зарахування сплачених податків повинна надати довідку від державного органу країни, де отримувався такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.

 

Постачання товарів без ввезення з-за кордону:

як підтвердити виконання нерезидентом зобов’язань?

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує, що відповідно до п.3.6 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 №136 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28.05.1999 за №338/3631, зі змінами і доповненнями (далі – Інструкція) банк знімає з контролю операцію резидента в разі імпорту товару без його ввезення на територію України виключно за наявності однієї з таких умов:

¨ зарахування виручки, одержаної від нерезидента, на рахунок резидента в уповноваженому банку в разі продажу нерезиденту товару за межами України;

¨ подання документів, що підтверджують використання резидентом товару за межами України на підставі договорів (контрактів, угод), інших форм документів, що застосовуються в міжнародній практиці та можуть уважатися договором.

Слід зауважити, що здійснення контролю за експортною операцією, за якою продукція, що була придбана резидентом за імпортним договором без її ввезення на митну територію України та перепродається нерезиденту, покладається на той банк, через який проводилась оплата зазначеного імпортного договору. Контроль за такою експортною операцією банк здійснює відповідно до вимог Інструкції.

 

Суборенда земельної ділянки: хто є платником орендної плати за землю?

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра звертає увагу, що відповідно до п.п.14.1.147 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно з п.п.14.1.136 п.14.1 ст.14 ПКУ орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності – обов’язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі – орендна плата).

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п.288.1 ст.288 ПКУ).

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об’єктом оподаткування – земельна ділянка, надана в оренду (підпункти 288.2, 288.3 ст.288 ПКУ).

Згідно зі ст.8 Закону України від 06.10.1998 №161-XIV «Про оренду землі» із змінами та доповненнями орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця. Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду.

Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому.

Відповідно до п.288.6 ст.288 ПКУ плата за суборенду земельних ділянок не може перевищувати орендної плати.

Оскільки плата за землю справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (іншої форми не передбачено), а платником орендної плати є орендар земельної ділянки, то юридична особа, що орендує земельну ділянку та уклала договір суборенди на цю земельну ділянку, сплачує орендну плату за зазначену земельну ділянку та подає відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію з плати за землю.

 

З початку року 8 підприємців Дніпропетровщини позбулися ліцензій

за продаж алкоголю та тютюну неповнолітнім

Протягом січня – лютого 2018 року місцеві бюджети області поповнилися на 14,3 млн. грн. від плати за ліцензії на право оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами, що на 1,5 млн. грн. більше фактичних надходжень двох місяців минулого року. Про це повідомила перший заступник начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Вікторія Каліногорська.

Усього в області діє 13211 ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами по 4986 платниках. Наразі, впродовж січня – лютого поточного року суб’єкти господарювання регіону отримали 1948 ліцензій, з них 1053 – на право здійснення торгівлі у роздріб алкогольних напоїв та 895 – тютюнових виробів.

Разом з тим, за несвоєчасну сплату чергового платежу призупинено дію 465 ліцензій; анульовано 319 ліцензій, у тому числі – 8 за продаж алкогольних та тютюнових товарів особам, які не досягли 18 років.

 

До уваги платників ПДВ!

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що відповідно до п.184.7 ст.184 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями. якщо товари/послуги, необоротні активи, суми ПДВ по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник ПДВ в останньому звітному (податковому) періоді, не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника ПДВ, зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника ПДВ внаслідок реорганізації платника ПДВ шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

 

Податок на прибуток: деякі випадки збільшення

фінансового результату до оподаткування

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що відповідно до п.п.140.5.1 п.140.5 ст.140 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму перевищення ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки», над договірною (контрактною) вартістю (вартістю, за якою відповідна операція повинна відображатися при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку) реалізованих товарів (робіт, послуг) при здійсненні контрольованих операцій у випадках, визначених ст.39 ПКУ.

Норми п.п.140.5.1 п.140.5 ст.140 ПКУ застосовуються за результатами податкового (звітного) року.

Згідно з п.п.140.5.2 п.140.5 ст.140 ПКУ фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму перевищення договірної (контрактної) вартості (вартості, за якою відповідна операція повинна відображатися при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку) придбаних товарів (робіт, послуг) над ціною, визначеною за принципом «витягнутої руки», при здійсненні контрольованих операцій у випадках, визначених ст.39 ПКУ.

Норми п.п.140.5.2 п.140.5 ст.140 ПКУ застосовуються за результатами податкового (звітного) року.

Підпунктом 140.5.3 п. 140.5 ст.140 ПКУ визначено, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму втрат від інвестицій в асоційовані, дочірні та спільні підприємства, розрахованих за методом участі в капіталі або методом пропорційної консолідації.

 

Транспортний податок:

термін проведення перерахунку у разі виявлення розбіжностей

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує, що відповідно до п.5 глави дев’ятої розділу ІV Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422, податкові повідомлення-рішення, зокрема, з транспортного податку можуть бути скасовані (відкликані) на підставі:

– заяви платника транспортного податку, поданої до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації для проведення звірки даних щодо:

¨ об’єктів оподаткування, що перебувають у власності платника транспортного податку;

¨ розміру ставки транспортного податку;

¨ нарахованої суми транспортного податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником транспортного податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема документів, що підтверджують право власності на об’єкт оподаткування, перехід права власності на об’єкт оподаткування, документів, що впливають на середньоринкову вартість легкового автомобіля), контролюючий орган за місцем реєстрації платника транспортного податку проводить протягом 10 робочих днів перерахунок суми транспортного податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

 

Нові позиції декларації про майновий стан і доходи:

особливості заповнення

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра звертає увагу на те, що з 1 січня 2018 року декларація про майновий стан і доходи (далі – Декларація) подається за новою формою, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №556 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року №859».

Слід зазначити, що в оновленій Декларації з’явились нові позиції, які мають особливості заповнення.

Так, у рядку 8 Декларації у колонці «Особа, яка припинила підприємницьку діяльність протягом звітного року датою» передбачено внесення відомостей до категорії платників осіб, які припинили підприємницьку діяльність протягом звітного (податкового) року, шляхом зазначення позначки «V» та визначення дати прийняття рішення про припинення. Такі Декларації є ліквідаційними для даної категорії платників податків. Позначку «V» повинні зазначати лише особи, які прийняли рішення про припинення у звітному (податковому) році, тобто дата прийняття такого рішення повинна бути у межах з 01.01.2017 по 31.12.2017.

Розділ III додатка Ф2 Декларації доповнено рядком «Сума податку на доходи фізичних осіб, самостійно нарахована платником податку протягом звітного (податкового) року за результатами останнього базового (звітного) періоду, у т.ч. у разі припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця протягом звітного (податкового) року». Цей рядок заповнюється особою, якою протягом звітного (податкового) року було припинено підприємницьку діяльність та в цьому ж році знову набуто статусу фізичної особи – підприємця. Такі платники податків за звітний (податковий) рік відображають загальну суму отриманих доходів за весь звітний рік (з 01.01.2017 по 31.12.2017).

Додаток Ф2 Декларації доповнено окремим розділом II, в якому відображається інформація щодо амортизаційних відрахувань. Амортизаційні відрахування відображаються окремо для кожної з груп 1 – 4 основних фондів, загальна сума відображається у розділі І додатку Ф2 Декларації в даних документально понесених витрат.

Розділ II Декларації доповнено рядком 10.9.1 «Дохід у вигляді додаткового блага (прощений (анульований) борг за кредитом, що отриманий на придбання житла (іпотечний кредит)), в якому відображається дохід та податкові зобов’язання, які розстрочуються платником податків відповідно до абзаців 2 та 3 п.п.«д» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Розстрочення податкових зобов’язань здійснюється при умові одночасного подання до контролюючого органу разом із Декларацією письмової заяви довільної форми, що має містити:

– фактичні дані про суму прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту та/або відсотків), підтверджену відповідними документами кредитора;

– коротке пояснення обставин, що призвели до виникнення необхідності здійснення розстрочення задекларованої суми податкового зобов’язання;

– розрахунок сум розстрочення таких зобов’язань з визначенням строків та сум, які підлягають погашенню;

– дату та підпис платника податків.

Відомості щодо подання такої заяви обов’язково повинні бути зазначені у розділі Декларації «Доповнення до податкової декларації (подається відповідно до п.п.«д» 164.2.17 п.164.2 ст.164 розділу IV ПКУ)».

 

До уваги платників ПДВ!

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує, що за повідомленням ДФС України, з метою реалізації норм п.201.16 ст.201 Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» від 07.12.2017 №2245-VIII будуть проводитись технологічні та регламентні роботи в автоматизованих системах ДФС, у зв’язку з чим о 23 годині 00 хвилин 20 березня 2018 року тимчасово буде припинено роботу Єдиного реєстру податкових накладних (далі – ЄРПН) та деяких електронних сервісів для платників податку на додану вартість в ІТС «Електронний кабінет».

Функціонування ЄРПН та електронних сервісів буде відновлено після завершення технічних робіт, але не пізніше 10 години 00 хвилин 22 березня 2018 року.

 

Використання процедури електронного декларування за митними деклараціями на бланку єдиного адміністративного документа на Дніпропетровській митниці ДФС

Кількість електронних митних декларацій (далі – ЕМД), оформлених на бланку єдиного адміністративного документу (у т.ч. у відсотковому відношенні до загальної кількості оформлених митних декларацій), складає:

– у лютому 2018 року: 12155 шт. (99%).

У порівнянні з аналогічним періодом минулого року (з 01.02.2017 по 28.02.2017) відсотковий показник кількості оформлених ЕМД залишився незмінним на рівні 99%.

У порівнянні з січнем 2018 року у лютому 2018 року відсотковий показник кількості оформлених ЕМД залишився незмінним на рівні 99%.

 

Податковий календар на 21 березня 2018 року

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра доводить до відома платників, що

середа, 21 березня 2018 року, останній день подання

заяви про відмову від спрощеної системи оподаткування з II кварталу 2018 року.

 

Нові довідники податкових пільг діють з 1 січня 2018 року

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що ДФС України затвердила нові Довідники податкових пільг станом на 01.01.2018:

– №86/1 – Довідник податкових пільг, що є втратами доходів бюджету;

– №86/2 – Довідник інших податкових пільг.

У довідниках надано перелік пільг із податку на прибуток, плати за землю, ПДВ, акцизного податку, податку на нерухоме майно, місцевих податків та зборів, державного мита, а також початок та кінець дії пільг.

Інформацію розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням

http://sfs.gov.ua/dovidniki–reestri–perelik/dovidniki-/54005.htm

 

Реорганізація шляхом злиття (приєднання):

у правонаступника відсутні підстави для

коригування податкових зобов’язань з ПДВ

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра звертає увагу, що пунктами 3, 6 ст.4 розділу І Закону України від 15.05.2003 №755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами та доповненнями визначено, що у разі злиття юридичних осіб здійснюється державна реєстрація новоутвореної юридичної особи та державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті злиття.

Припинення вважається завершеним з дати державної реєстрації припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті злиття. У разі приєднання юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті приєднання, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр), щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються. Приєднання вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються.

Якщо товари повертаються не юридичною особою – отримувачем таких товарів, а її правонаступником – новим суб’єктом господарювання та новим платником ПДВ, то підстави для коригування податкових зобов’язань з ПДВ у постачальника відсутні.

Але, операція з повернення товарів правонаступником для цілей оподаткування ПДВ розглядається як операція з постачання товарів, яка відповідно до п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями є об’єктом оподаткування ПДВ. Тобто, за результатами здійснення такої операції особа, яка повертає товар (правонаступник) зобов’язана нарахувати податкові зобов’язання, скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

 

Нерухоме майно не є об’єктом оподаткування:

чи необхідно подавати декларацію з податку на нерухомість?

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що відповідно до п.п.266.7.5 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, – юридичні особи (далі – платники) самостійно обчислюють суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст.46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (п.п.266.2.1 п.266.2 ст.266 ПКУ).

Підпунктом 266.2.2 п.266.2 ст.266 ПКУ визначені об’єкти, які не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Отже, якщо суб’єкт господарювання є власником житлової та/або нежитлової нерухомості та має документальне підтвердження віднесення об’єкта нерухомості до категорій, визначених п.п.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПКУ, то такий суб’єкт господарювання звільняється від обов’язку подавати податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

 

За інформацією ГУ ДФС у Дніпропетровській області