ДПІ У ШЕВЧЕНКІВСЬКОМУ РАЙОНІ ПОВІДОМЛЯЄ!
ДФС адмініструватиме «Єдине вікно для міжнародної торгівлі»
ДПІ у Шевченкіському районі м. Дніпра інформує про наступне.
Верховною Радою України прийнято закон, який передбачає запровадження механізму «єдиного вікна» та оптимізацію здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України.
Відповідно до цього закону ДФС має створити та забезпечити функціонування єдиного державного інформаційного веб-порталу «Єдине вікно для міжнародної торгівлі». На службу покладене зобов’язання й по його адмініструванню.
Таким чином, скасовується необхідність подання суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності або митним брокером паперового документа, виданого одним державним органом – іншому.
Крім того, для спрощення процедур контролю товарів на кордоні скорочується кількість контролюючих органів на кордоні:
– посадові особи митниць перевірятимуть дозвільні документи, які на сьогодні перевіряються посадовими особами Державної екологічної інспекції;
– посадові особи Державної прикордонної служби України перевірятимуть рівень радіоактивного забруднення транспортних засобів та вантажів, що ввозяться на митну територію України. Ці перевірки на сьогодні здійснюються посадовими особами Державної екологічної інспекції;
– скасовується санітарно-епідеміологічний та екологічний контроль товарів, що переміщуються через митний кордон.
Внесені законом зміни до Митного кодексу України також визначають термінологію «механізму «єдиного вікна» та порядок його реалізації. Крім того, новації передбачають застосування органами доходів і зборів під час здійснення митних процедур інформації з державних реєстрів про товари, які контролюються.
До обов`язків Державної фіскальної служби України також буде віднесено визначення кодів згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо переміщення яких через митний кордон України встановлені заборони або обмеження, та ведення та оприлюднення на сайті ДФС переліків таких заборон або обмежень.
Законом також регламентовано порядок отримання органами доходів і зборів в електронній формі дозвільних документів, необхідних для митного контролю та оформлення товарів, з використанням механізму «єдиного вікна» та порядок здійснення ними відповідних митних формальностей на підставі такої інформації.
Єдиний державний інформаційний веб-портал «Єдине вікно для міжнародної торгівлі» має запрацювати протягом шести місяців після вступу в силу зазначеного закону.
Інформацію розміщено на головній сторінці офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням
http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/349965.html
Органи фіскальної служби Дніпропетровщини
виграли у судах майже 2 мільярди гривень
Переважна більшість спорів, що перебувають на розгляді в адміністративних судах різних інстанцій, – податкові спори.
Станом на 01 вересня 2018 року на розгляді у судах за участі органів ДФС Дніпропетровської області перебувало 8,6 тис. справ на загальну суму 11,3 млрд грн. В абсолютних величинах кількість справ, що знаходились на розгляді у порівнянні з аналогічним періодом 2017 року, зменшилась на 1 526 справ, по сумі на 171,4 млн грн.
За позовами платників податків до територіальних органів ДФС Дніпропетровської області перебувало на розгляді 6 987 справ на суму 8,5 млрд грн, з них, 5 265 справ на суму 8,2 млрд грн позови про визнання недійсними/нечинними податкових повідомлень-рішень.
На користь органів ДФС вирішено 350 справ на суму 696,5 млн грн, з яких 314 справ на суму 551,1 млн грн за позовами платників податків про визнання недійсними/нечинними податкових повідомлень-рішень.
За позовами територіальних органів ГУ ДФС до платників податків перебувало на розгляді 1 602 справи на суму 2,7 млрд грн, розглянуто у судах різних інстанцій 351 справу на суму 932,2 млн грн, на користь органів ДФС вирішено 344 справи на суму 931,5 млн грн.
Як повідомив начальник юридичного управління Олег Басан, юристи фіскальної служби області протягом 2018 року виграли для казни 1млрд 908,5 млн грн по 975 справах.
Основними факторами задоволення переважної кількості розглянутих справ у судах на користь органів ДФС області є підвищення рівня претензійно-позовної роботи та удосконалення ефективності роботи із захисту у судах позиції відомства фахівцями підрозділів правової роботи.
Договором передбачена оплата за товари від третьої особи:
порядок складання податкової накладної
ДПІ у Шевченкіському районі м. Дніпра повідомляє, що відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Пунктом 1 ст. 528 ЦКУ встановлено, що виконання обов’язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог ЦКУ, інших актів цивільного законодавства або суті зобов’язання не випливає обов’язок боржника виконати зобов’язання особисто. У цьому разі кредитор зобов’язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну (далі – ПН) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником ПДВ особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних і згідно з п. 201.10 ст.201 ПКУ надати покупцю за його вимогою.
У ПН зазначаються в окремих рядках обов’язкові реквізити, зокрема повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ, – покупця (отримувача) товарів/послуг (пп. «д» п. 201.1 ст. 201 ПКУ).
Отже незалежно від того, що згідно з умовами договору виконання обов’язку щодо оплати за товари/послуги покладено на іншу особу, ПН складається на покупця (отримувача) товарів/послуг.
Податкова знижка: як підтвердити суму сплачених
відсотків по іпотечному житловому кредиту
ДПІ у Шевченкіському районі м. Дніпра нагадує, що відповідно до п. 175.1 ст. 175 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року.
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником ПДФО витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання) (пп. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
Для підтвердження суми сплачених процентів за користування іпотечним житловим кредитом в обов’язковому порядку мають бути надані платіжні або розрахункові документи, в яких чітко зазначено суму сплачених процентів за користування іпотечним кредитом, та прізвище, ім’я, по батькові саме платника ПДФО як платника цих процентів.
Якщо умовами кредитного договору передбачено погашення кредиту шляхом ануїтетних платежів і у платіжному або розрахунковому документі зазначається лише загальна сума виплат без розбивки на проценти і основну суму боргу, то у платника податку відсутні підстави для включення до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року частини суми процентів, сплачених таким платником ПДФО за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до ст. 175 ПКУ.
Застосування фінансових санкцій за порушення законодавства у сфері ЗЕД здійснюється з урахуванням терміну позовної давності
ДПІ у Шевченкіському районі м. Дніпра доводить, що відповідно до п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до ст. 39 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 ПКУ, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов’язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
Підпунктом 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що грошове зобов’язання платника податків – сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов’язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Отже, застосування контролюючими органами санкцій за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності, в тому числі нарахування пені за порушення строків розрахунків, повинно здійснюватись з урахуванням терміну позовної давності, а саме – 1 095 днів.
З початку року анульовано 87 ліцензій
за продаж алкоголю та тютюну неповнолітнім
У Дніпропетровській області станом на 01 вересня 2018 року діє 14 661 ліцензія на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, у тому числі ліцензії на алкогольні напої – 7 891, на тютюнові вироби – 6 770.
З початку року суб’єкти господарювання Дніпропетровщини отримали 9 812 ліцензій, з них 5 326 – на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та 4 486 – на тютюнові вироби.
Разом з тим, протягом січня – cерпня 2018 року за несвоєчасну сплату чергового платежу призупинено дію 1 746 ліцензій; анульовано – 1 566, в тому числі 87 – за продаж алкогольних та тютюнових товарів особам, які не досягли 18 років.
Змінено порядок звільнення від ПДВ для дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав і представництв міжнародних організацій в Україні
ДПІ у Шевченкіському районі м. Дніпра доводить до відома, що Кабінет Міністрів України постановою від 29 серпня 2018 року № 678 (далі – Постанова № 678) затвердив зміни до Порядку звільнення від обкладення податком на додану вартість операцій з постачання та ввезення на митну територію України товарів і послуг, передбачених для власних потреб дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав і представництв міжнародних організацій в Україні, а також для використання особами з числа дипломатичного персоналу дипломатичних місій та членами їх сімей, які проживають разом з ними, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1240.
Вищевказаними змінами передбачено, зокрема:
- удосконалення форми заяви про відшкодування сум податку на додану вартість дипломатичним місіям, особам з числа дипломатичного персоналу та членам їх сімей, що, у свою чергу, надає можливість дипломатичним місіям отримувати вичерпну інформацію щодо відшкодування податку на додану вартість за кожним поданим до ДФС України документом (податковою накладною);
- встановлення вичерпного переліку причин, які можуть бути підставою для прийняття рішення ДФС України стосовно відмови у відшкодуванні податку на додану вартість дипломатичним місіям;
- визначення порядку обміну інформацією між Міністерством закордонних справ України та ДФС України щодо пільг, які встановлені міжнародними договорами України.
Звертаємо увагу, що заява про відшкодування сум ПДВ дипломатичним місіям, особам з числа дипломатичного персоналу та членам їх сімей за новою формою подається починаючи з 04.09.2018.
Постанову № 678 розміщено на Урядовому порталі Єдиного веб-порталу органів виконавчої влади України за посиланням
Підстави, за яких припиняється дія
договору про визнання електронних документів
ДПІ у Шевченкіському районі м. Дніпра нагадує, що подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється платниками відповідно до норм Законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та № 852-IV «Про електронний цифровий підпис» із змінами; наказу Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 557 «Про затвердження Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827 (далі – наказ № 557), а також на підставі Договору про визнання електронних документів (далі – Договір), що визначає взаємовідносини суб’єктів електронного документообігу та укладається з контролюючим органом.
Пунктом 4 наказу № 557 встановлено, що Договори, які на день введення в дію наказу № 557 є чинними, продовжують діяти до виникнення підстав, визначених пунктом 14 розділу III Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами (далі – Порядок).
Згідно з абзацом п’ятим п. 2 розділу І Порядку Договір укладається шляхом приєднання платника до Договору в цілому шляхом надсилання заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів (далі – Заява про приєднання до Договору).
Пунктами 11 та 12 розділу ІІІ Порядку визначено, що для надання права підпису електронних документів (крім Заяви про приєднання до Договору) іншим особам, яким делеговано право підпису, платник повідомляє про таких осіб контролюючий орган (визначений відповідно до п. 5 розділу ІІІ Порядку) шляхом направлення повідомлення про надання інформації щодо електронних цифрових підписів (далі – Повідомлення) в електронному вигляді за формою згідно з додатком 2 до Порядку.
Дія Договору та пов’язаних з ним Повідомлень припиняється за ініціативи підписувача Заяви про приєднання до Договору (керівника) та за наявності однієї з підстав, визначених п. 14 розділу ІІІ Порядку, у тому числі і за отриманням інформації від будь-якого акредитованого центру сертифікації ключів про завершення строку чинності (або скасування) посиленого сертифіката керівника.
Порядок обчислення рентної плати
за користування радіочастотним ресурсом України
ДПІ у Шевченкіському районі м. Дніпра інформує, що згідно з пп. 251.1.3 п. 251.1 ст. 251 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) однією із складових рентної плати є рентна плата за користування радіочастотним ресурсом України (далі – рентна плата).
Платники рентної плати обчислюють суму рентної плати виходячи з виду радіозв’язку, розміру встановлених ставок та ширини смуги радіочастот по кожному регіону окремо (пп. 254.5.2 п. 254.2 ст. 254 ПКУ).
Ставки рентної плати у розрізі видів радіозв’язку та діапазонів радіочастот наведені у п. 254.4 ст. 254 ПКУ.
Згідно із пп. 254.5.3 п. 254.5 ст. 254 ПКУ платники рентної плати, яким надано право користуватися радіочастотним ресурсом України на підставі ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України, сплачують рентну плату починаючи з дати видачі ліцензії.
У разі продовження терміну дії ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України рентна плата сплачується з початку терміну дії продовженої ліцензії.
Інші платники рентної плати сплачують рентну плату починаючи з дати видачі дозволу на експлуатацію радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв. Сплата рентної плати здійснюється платниками рентної плати з дати видачі першого дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою в даній смузі радіочастот у відповідному регіоні незалежно від загальної кількості дозволів, наданих платнику рентної плати в такій смузі радіочастот у певному регіоні, крім випадків, коли наступні дозволи на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою, видані на пристрої, потужність яких передбачає застосування іншої, ніж у попередніх дозволах, ставки рентної плати.
Звіт про контрольовані операції подається до 01 жовтня
ДПІ у Шевченкіському районі м. Дніпра повідомляє, що відповідно до пп. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 01 жовтня року, що настає за звітним, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
Довідково: форма та Порядок складання Звіту про контрольовані операції затверджені наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8 із змінами і доповненнями.
ДФС запроваджує нові електронні формати для фізичних осіб
ДПІ у Шевченкіському районі м. Дніпра повідомляє наступне.
Державною фіскальною службою України з метою забезпечення зручності платників податків у рамках електронного сервісу щодо отримання інформації з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді доопрацьовано електронні формати. Вони будуть запроваджені з 01.10.2018.
Перелік доопрацьованих електронних форматів:
№ п/п | Назва форми | Діючий електронний формат | Новий електронний формат |
1 | Запит щодо отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді | F1301801 | F1301802 |
2 | Відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків (відповідь на запит в електронному вигляді) | F1401801 | F1401802 |
Запровадження нової форми передбачає розширення переліку інформації з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків, яку будуть отримувати платники податків у відповідь на запити про свої доходи в електронному вигляді.
Відповідь за новою формою доповнена інформацією про суму виплаченого доходу, суму перерахованого податку, а також про дати прийняття/звільнення з роботи відповідно до Податкових розрахунків за формою № 1ДФ, які подаються податковими агентами до контролюючих органів.
Зазначені електронні формати розміщені на веб-порталі Державної фіскальної служби України в рубриці «Електронна звітність» у розділі «Платникам податків про електронну звітність» у підрозділі «Інформаційно-аналітичне забезпечення» в Реєстрі електронних форм податкових документів.
Більше інформації про електронний сервіс у рубриці: Фізичним особам/Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді – http://sfs.gov.ua./fizichnim-osobam/vidomosti-doxid/.
Також нагадуємо, що підготувати, заповнити та надіслати Запит щодо отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді та отримати відповідь за новими формами можна в «Електронному кабінеті» (cabinet.sfs.gov.ua).
Інформація розміщена на головній сторінці офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням
http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/350559.html
Звернення громадян на особливому контролі
у ГУ ДФС у Дніпропетровській області
Всебічний розгляд звернень громадян, задоволення їх законних прав та інтересів є пріоритетним напрямом роботи органів державної влади, відповідальним обов’язком службових осіб, фактором забезпечення суспільно-політичної та економічної стабільності в державі.
Впродовж січня – серпня 2018 року до органів ДФС Дніпропетровської області надійшло 505 письмових звернень громадян, що на 116 звернень більше, ніж за відповідний період 2017 року, з них: 494 заяви, 7 скарг та 4 пропозиції (зауваження).
Загальна тематика письмових звернень:
► контрольно-перевірочна робота;
► консультації з питань податкового законодавства;
► інформування про ухилення від сплати податків;
► загальнодержавні податки;
►єдиний соціальний внесок;
► місцеві податки.
Для забезпечення реалізації конституційного права на звернення керівництвом ГУ ДФС, Дніпропетровської митниці ДФС та підпорядкованих ДПІ було проведено 31 особистий прийом. Основні питання, що порушуються громадянами під час особистого прийому:
- митне оформлення (ввезення, вивезення) товарів та транспортних засобів, відмова у митному оформленні;
- пільги щодо сплати податків, зборів (обов’язкових платежів);
- митні платежі.
Усім заявникам надані своєчасні та кваліфіковані відповіді.
До уваги роботодавців: працівник не може бути допущений
до роботи без укладення трудового договору!
ДПІ у Шевченкіському районі м. Дніпра нагадує, що відповідно до норм постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску, за формою згідно з додатком, до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:
► засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;
► на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
► на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.
Важливо: згідно з частиною 3 статті 24 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами та доповненнями працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Перехід юридичної особи зі спрощеної системи оподаткування на загальну: нарахування амортизації
ДПІ у Шевченкіському районі м. Дніпра інформує, що відповідно до п. 44.2 ст. 44 та пп. 296.1.3 п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обрахунку об’єкта оподаткування за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Відображення основних засобів та нематеріальних активів у бухгалтерському обліку здійснюється відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92 (далі – П(с)БО 7) із змінами та доповненнями; Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 № 242 (далі – П(с)БО 8) із змінами та доповненнями; Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 16 (МСБО 16) «Основні засоби» від 01.01.2014 із змінами та Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 38 (МСБО 38) «Нематеріальні активи» від 01.01.2014 із змінами.
Згідно з п. 7 П(с)БО 7 та п. 10 П(с)БО 8 придбані (створені) основні засоби та нематеріальні активи зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.
Згідно з п. 15 МСБО 16 та п. 24 МСБО 38 об’єкт основних засобів, який відповідає критеріям визнання активу, та нематеріальний актив слід оцінювати за собівартістю.
Порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток визначений п. 138.3 ст. 138 ПКУ.
Зокрема, для визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених пп. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 та підпунктами 138.3.2 – 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 ПКУ.
При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, крім «виробничого» методу (пп. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 ПКУ).
Отже, при переході платника податків зі спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування балансова вартість основних засобів (нематеріальних активів), придбаних у період перебування на спрощеній системі оподаткування, з метою нарахування амортизації згідно з п. 138.3 ст. 138 ПКУ визначається на дату такого переходу за правилами бухгалтерського обліку.
Умови, за яких адресна грошова допомога випускникам
вищих навчальних закладів, не є об`єктом оподаткування ПДФО
ДПІ у Шевченкіському районі м. Дніпра доводить до відома, що відповідно до пп. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями передбачено випадки, коли адресна грошова допомога, що виплачується фізичним особам за рахунок коштів бюджету не підлягає оподаткуванню. Зокрема, це суми державної та соціальної матеріальної допомоги у вигляді адресних виплат коштів, які отримуються платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Згідно з п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 року № 524 «Питання оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» із змінами (далі – Постанова № 524) випускникам вищих навчальних закладів, які здобули освіту за напрямами і спеціальностями медичного та фармацевтичного профілю та уклали на строк не менш як три роки договір про роботу в закладах охорони здоров’я, що розташовані у сільській місцевості та селищах міського типу, а також про роботу в інших закладах охорони здоров’я на посадах лікарів загальної практики (сімейних лікарів), дільничних лікарів-педіатрів і лікарів-терапевтів, надається одноразова адресна грошова допомога у п’ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати у порядку, затвердженому Міністерством охорони здоров’я України за погодженням з Міністерством фінансів України.
Отже, адресна грошова допомога, яка видається випускникам вищих навчальних закладів, не є об`єктом оподаткування ПДФО за умови виконання п. 2 Постанови № 524.
Витрати, понесені «незалежником» до взяття на облік
його як платника податків, не враховуються при визначенні доходу
ДПІ у Шевченкіському районі м. Дніпра звертає увагу на наступне.
Оподаткування доходів фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, здійснюється відповідно до положень ст. 178 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами і доповненнями (далі – ПКУ).
У разі взяття на облік як платників податків і зборів осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, контролюючий орган за основним місцем обліку формує та видає довідку про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, за формою № 34-ОПП (п. 3.10 розділу ІІІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами і доповненнями).
Згідно з п. 178.3 ст. 178 ПКУ оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.
У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.
Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності (п. 178.6 ст. 178 ПКУ).
Пунктом 1 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи – підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 16 вересня 2013 року № 481 із змінами і доповненнями, визначено, що фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат, у якій за підсумком робочого дня, протягом якого отримано дохід, на підставі первинних документів здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.
Отже, витрати, пов’язані з організацією провадження фізичною особою незалежної професійної діяльності (організація робочого місця, отримання посвідчення, дозволів тощо), які понесені до взяття її на облік як платника податків, не відносяться до витрат такої самозайнятої особи.
Податок на додану вартість: порядок оподаткування операцій з
тимчасового ввезення (імпорту)/вивезення (експорту) товарів
ДПІ у Шевченкіському районі м. Дніпра повідомляє, що відповідно до п. 206.7 ст. 206 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до операцій із ввезення товарів на митну територію України у митному режимі тимчасового ввезення застосовується умовне повне звільнення від оподаткування ПДВ або умовне часткове звільнення від оподаткування ПДВ за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 18 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI із змінами та доповненнями (далі – МКУ), а саме:
► умовне повне звільнення від оподаткування застосовується до товарів та в порядку, визначених ст. 105 МКУ (пп. 206.7.1 п. 206.7 ст. 206 ПКУ);
► умовне часткове звільнення від оподаткування застосовується до товарів та в порядку, визначених ст. 106 МКУ. Сплачені суми ПДВ включаються платником до складу податкового кредиту у звітному (податковому) періоді, в якому було сплачено податок (пп.206.7.2 п. 206.7 ст. 206 ПКУ).
До операцій із вивезення товарів за межі митної території України в митному режимі тимчасового вивезення застосовується умовне повне звільнення від оподаткування ПДВ за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 19 МКУ (п. 206.8 ст. 206 ПКУ).
Спадкоємець не має права отримати інформацію про доходи
з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків у разі смерті фізособи
ДПІ у Шевченкіському районі м. Дніпра інформує, що відповідно до п. 70.3 ст. 70 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до інформаційної бази Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) включаються дані про фізичних осіб, зокрема про джерела отримання доходів.
Згідно з п. 70.16 ст. 70 ПКУ органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, самозайняті особи, податкові агенти подають безоплатно в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, контролюючим органам за своїм місцезнаходженням інформацію про фізичних осіб, що пов’язана з реєстрацією таких осіб як платників податків, нарахуванням, сплатою податків і контролем за дотриманням податкового законодавства України, зокрема органи державної реєстрації актів цивільного стану – про фізичних осіб, які померли (для закриття облікових карток).
Порядок отримання відомостей із Державного реєстру регламентується розділом X Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 вересня 2017 року № 822 (далі – Положення № 822).
Так, відомості з Державного реєстру надаються контролюючим органом особисто фізичній особі або її представнику за умови пред’явлення документа, що посвідчує особу, та довіреності (для представника), про що робиться відповідний запис в журналі надання відомостей за формою, наведеною у додатку 17 Положення № 822 (п. 8 розділу Х Положення № 822).
Пунктом 3 розділу VI Порядку обробки персональних даних у базі персональних даних – Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 лютого 2015 року № 210 (далі – Порядок № 210), передбачено, що персональні дані у Державному реєстрі зберігаються протягом усього життя фізичної особи – платника податків та 75 років з дати внесення запису про її смерть.
Без згоди фізичної особи – платника податків її персональні дані можуть передаватися, зокрема, за рішенням суду або коли передача персональних даних прямо передбачена законом України і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини тощо (п. 2 розділу VII Порядку № 210).
На підставі отриманого від органів державної реєстрації актів цивільного стану повідомлення про фізичну особу, яка померла, відомості про таку особу в Державному реєстрі закриваються і не підлягають подальшому використанню.
Отже спадкоємець, звертаючись до контролюючого органу, не може отримати з Державного реєстру інформацію про джерела отриманих доходів фізичної особи, яка померла. Без згоди фізичної особи – платника податків її персональні дані можуть передаватися лише в випадках, зазначених у п. 2 розділу VII Порядку № 210.
Статус нерезидента як резидента країни,
з якою укладено міжнародний договір, підтверджує довідка
ДПІ у Шевченкіському районі м. Дніпра нагадує, що відповідно до п. 103.1 ст. 103 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України.
Підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених підпунктами 103.5 і 103.6 ст. 103 ПКУ, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі – довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України (п. 103.4 ст. 103 ПКУ).
Довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України (п. 103.5 ст. 103 ПКУ).
У разі потреби така довідка може бути затребувана у нерезидента особою, яка виплачує йому доходи, або контролюючим органом під час розгляду питання про повернення сум надміру сплачених грошових зобов’язань на іншу дату, що передує даті виплати доходів.
У разі потреби особа, яка виплачує доходи нерезидентові, може звернутися до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) щодо здійснення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, запиту до компетентного органу країни, з якою укладено міжнародний договір України, про підтвердження зазначеної у довідці інформації (п. 103.6 ст. 103 ПКУ).
Особа, яка виплачує доходи нерезидентові у звітному (податковому) році, у разі подання нерезидентом довідки з інформацією за попередній звітний податковий період (рік) може застосувати правила міжнародного договору України, зокрема щодо звільнення (зменшення) від оподаткування, у звітному (податковому) році з отриманням довідки після закінчення звітного (податкового) року (п. 103.8 ст. 103 ПКУ).
Отже, довідка дійсна у межах календарного року, в якому вона видана.
У разі неподання нерезидентом довідки доходи нерезидента із джерелом їх походження з України підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства України з питань оподаткування (п. 103.10 ст. 103 ПКУ).
Протягом 2018 року до органів ДФС у Дніпропетровській області
надійшло 185 письмових запитів на публічну інформацію
Протягом січня – серпня 2018 року до органів ДФС у Дніпропетровській області надійшло 185 письмових запитів на публічну інформацію, що у порівнянні з аналогічним періодом 2017 року більше на 84 запити.
Із загальної кількості письмових запитів, від юридичних осіб надійшло 49 запитів, від громадян – 136. За наслідками розгляду запитів: задоволено – 126, направлено за належністю – 11, надано роз’яснення – 47, знаходиться на виконанні, термін розгляду не настав – 1.
Всі запити виконані в термін, встановлений законодавством.
Консультаційні послуги підлягають оподаткуванню ПДВ на загальних підставах незалежно від того резидентом чи нерезидентом вони надаються
ДПІ у Шевченкіському районі м. Дніпра повідомляє, що згідно з пп. «б» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.
Підпунктом «в» п. 186.3 ст. 186 ПКУ визначено, що при наданні консультаційних, інжинірингових, інженерних, юридичних (у тому числі адвокатських), бухгалтерських, аудиторських, актуарних, а також послуг з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп’ютерних систем місцем постачання зазначених послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання або – у разі відсутності такого місця –місце постійного чи переважного його проживання.
Отже, у випадку надання резиденту консультаційних, а також інжинірингових, інженерних, юридичних (у тому числі адвокатських), бухгалтерських, аудиторських, актуарних послуг, а також послуг з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп’ютерних систем, місцем постачання зазначених послуг є митна територія України, а тому такі послуги підлягають оподаткуванню ПДВ на загальних підставах за основною ставкою ПДВ незалежно від того резидентом чи нерезидентом вони надаються.
Крім цього, слід зазначити, що при постачанні нерезидентом (неплатником ПДВ), послуг резиденту, такий резидент є відповідальним за нарахування та сплату податку до бюджету.
Оформлення здавання готівкової виручки до банку
ДПІ у Шевченкіському районі м. Дніпра інформує, що відповідно до п. 29 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами та доповненнями, видача готівки з каси для здавання її до банку оформляється відповідними касовими ордерами (прибутковим або видатковим) з відображенням такої касової операції в касовій книзі.
Вилучення готівки з місця здійснення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) або розрахункової книжки для здавання її до банку оформляється відповідними чеками РРО із виконанням операції «службова видача».
Документом, що свідчить про здавання виручки до банку та є підтвердженням оприбуткування готівки в касі суб’єктів господарювання, є:
1) квитанція до прибуткового документа банку на внесення готівки, підписана відповідальними особами банку та засвідчена відбитком печатки банку;
2) квитанція/чек банкомата чи програмно-технічного комплексу самообслуговування;
3) примірник супровідної відомості до сумки з готівковою виручкою (готівкою), засвідчений підписом та відбитком печатки інкасатора-збирача;
4) чек платіжного термінала в разі проведення інкасації коштів у режимі реального часу з використанням платіжних терміналів.
Дохід у вигляді призу в негрошовій формі: оподаткування ПДФО
ДПІ у Шевченкіському районі м. Дніпра нагадує, що згідно з пп. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 розділу IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) включаються, зокрема, доходи у вигляді виграшів, призів.
Умови оподаткування виграшів та призів визначені у п. 170.6 ст. 170 ПКУ.
Відповідно до пп. 170.6.2 п. 170.6 ст. 170 ПКУ податковим агентом – оператором лотереї у строки, визначені ПКУ для місячного податкового періоду, до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума ПДФО, нарахованого за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 %), із загальної суми виграшів (призів), виплачених за податковий (звітний) місяць гравцям у лотерею.
Оподаткування доходів у вигляді виграшів та призів, інших, ніж виграш (приз) у лотерею, здійснюється у загальному порядку, встановленому ПКУ для доходів, що остаточно оподатковуються під час їх нарахування, за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 %) (пп. 170.6.3 п. 170.6 ст. 170 ПКУ).
При цьому, під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з ПКУ, помножена на коефіцієнт, розрахований відповідно до п. 164.5 ст. 164 ПКУ.
У Дніпропетровській області ліквідували ще одне підпільне виробництво та припинили незаконну реалізацію фальсифікованого алкоголю
В рамках розслідування кримінального провадження за ч. 3 ст. 204 КК України було встановлено жителів м. Кам’янське, які незаконно виробляли та зберігали алкоголь з метою подальшого незаконного продажу.
Виробництво алкоголю відбувалось у трьох гаражних приміщеннях міста. Доставляли фальсифікат до місця реалізації власним автомобілем.
На підставі ухвал суду проведено обшуки за місцями незаконного виробництва та реалізації товарів, а також за місцями проживання фігурантів та в автомобілі, який використовували для перевезення товару.
За результатами обшуків з незаконного обігу вилучено та передано на відповідальне зберігання більше 1,3 тис. літрів спирту та фальсифікованого алкоголю відомих торгових марок (горілка, коньяк, віскі), розфасованого як в тетрапаки, так і в скляні пляшки з етикетками відомих торгових марок, а також пусті пляшки та обладнання для незаконного виробництва та автомобіль.
Загальна вартість вилученого перевищує півмільйона гривень. Триває слідство.
За інформацією ГУ ДФС у Дніпропетровській області