ДПІ у Шевченкіському районі м. Дніпра повідомляє, що відповідно до пп. «е» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податків з постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Операції з постачання послуг з міжнародного перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом оподатковуються за нульовою ставкою. Для цілей цього підпункту перевезення вважається міжнародним, якщо таке перевезення здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом (пп. «а» пп. 195.1.3 п.195.1 ст.195 ПКУ).

Згідно із ст. 9 Закону України від 01 липня 2004 року № 1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність» із змінами і доповненнями перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.

Такими документами можуть бути:

– авіаційна вантажна накладна (Air Waybill);

– міжнародна автомобільна накладна (CMR);

– накладна СМГС (накладна УМВС);

– коносамент (Bill of Lading);

– накладна ЦІМ (CIM);

– вантажна відомість (Cargo Manifest).

 

Відрядження до країни з візовим режимом: оподаткування ПДФО

ДПІ у Шевченкіському районі м. Дніпра нагадує, що оподаткування доходів фізичних осіб регламентується Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), згідно з пп. 165.1.11 п. 165.1 ст. 165 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема кошти, отримані платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) на відрядження або під звіт і розраховані згідно з п. 170.9 ст. 170 ПКУ.

Відповідно до пп. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 ПКУ до оподатковуваного доходу не включаються витрати на відрядження, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв’язку з таким відрядженням у межах території України, але не більш як 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження, а для відряджень за кордон – не вище 80 євро за кожен календарний день такого відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим Національним банком України, в розрахунку за кожен такий день.

Суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, визначаються Кабінетом Міністрів України. Сума добових для таких категорій фізичних осіб не може перевищувати суму, встановлену пп 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 ПКУ.

Сума добових визначається у разі відрядження, зокрема до країн, в’їзд громадян України на територію яких здійснюється за наявності візи (дозволу на в’їзд), – згідно з наказом про відрядження за наявності документальних доказів перебування особи у відрядженні (відміток прикордонних служб про перетин кордону, проїзних документів, рахунків на проживання та/або будь-яких інших документів, що підтверджують фактичне перебування особи у відрядженні).

За відсутності зазначених відповідних підтвердних документів, сума добових включається до оподатковуваного доходу платника податку.

Отже, у разі відрядження до країн, в’їзд громадян України на територію яких здійснюється за наявності візи (дозволу на в’їзд), сума добових витрат не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу за умови наявності документальних доказів перебування особи у відрядженні (зокрема, відміток прикордонних служб про перетин кордону, проїзних документів (транспортних квитків) рахунків на проживання та/або будь-яких інших документів, що підтверджують фактичне перебування особи у відрядженні) та виконання інших вимог, встановлених п. 170.9 ст. 170 ПКУ.

 

Строки зберігання товарів та транспортних засобів

комерційного призначення на складах контролюючих органів

ДПІ у Шевченкіському районі м. Дніпра інформує, що згідно з частини 1 ст. 240 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями (далі – МКУ) товари, транспортні засоби комерційного призначення, зазначені у пунктах 1 – 3 і 5 частини 1 та у пунктах 1 – 4 і 7 частини 5   ст. 238 МКУ, можуть зберігатися на складах контролюючих органів протягом   90 днів за винятком випадків, передбачених частиною 7 ст. 240 МКУ.

Товари, зазначені у пунктах 4 і 6 частини 1 ст. 238 МКУ, зберігаються на складах контролюючих органів протягом строків, необхідних для організації процедури розпорядження ними, але не більше 90 днів (частина 2 ст. 240 МКУ).

Товари, зазначені у п. 5 частини 5 ст. 238 МКУ, можуть зберігатися на складах контролюючих органів протягом строків, установлених ст. 125 МКУ (частина 3 ст. 240 МКУ).

Товари, транспортні засоби комерційного призначення, зазначені у п. 6   частини 5 ст. 238 МКУ, що підлягають поверненню власнику, можуть зберігатися на складах контролюючих органів протягом 90 днів з дня набрання законної сили відповідним рішенням (частина 4 ст. 240 МКУ).

Товари, зазначені у п. 7 частини 1 ст. 238 МКУ, можуть зберігатися на складах контролюючих органів протягом 180 днів (частина 5 ст. 240 МКУ).

Товари і документація, зазначені у пунктах 8 – 11 частини 1 та у п. 8 частини 5 ст. 238 МКУ, зберігаються на складах контролюючих органів протягом строків, визначених законодавством (частина 6 ст. 240 МКУ).

Валюта України та іноземна валюта, депоновані в уповноважених банках, можуть зберігатися в них протягом 1095 днів (частина 7 ст. 240 МКУ).

 

До уваги платників, які здійснюють контрольовані операції!

ДПІ у Шевченкіському районі м. Дніпра звертає увагу, що джерела інформації, які використовуються для встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки», визначені пп. 39.5.3 п. 39.5   ст. 39 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Відповідно до пп. 39.5.3.1 п.п. 39.5.3 п. 39.5 ст. 39 ПКУ платник податків та контролюючий орган використовують джерела інформації, які містять відомості, що дають можливість зіставити комерційні та фінансові умови операцій згідно з     пп. 39.2.2 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, зокрема:

а) інформацію про зіставні неконтрольовані операції платника податків, а також інформацію про зіставні неконтрольовані операції його контрагента – сторони контрольованої операції з непов’язаними особами;

б) будь-які інформаційні джерела, що містять відкриту інформацію та надають інформацію про зіставні операції та осіб;

в) інші джерела інформації, з яких інформація отримана платником податків з дотриманням вимог законодавства та які надають інформацію про зіставні операції та осіб, за умови що платник податків надасть таку інформацію контролюючому органу;

г) інформацію, отриману контролюючим органом у рамках укладених Україною міжнародних угод.

Якщо платник податків з метою встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» за методами, визначеними п. 39.3 ст. 39 ПКУ, використав джерела інформації, передбачені пп. 39.5.3.1     пп. 39.5.3 п. 39.5 ст. 39 ПКУ, контролюючий орган використовує ті самі джерела інформації, якщо не доведено, що інші джерела інформації дають можливість отримати вищий рівень зіставності комерційних та фінансових умов операцій (пп. 39.5.3.2 п.п. 39.5.3 п. 39.5 ст. 39 ПКУ).

Згідно з пп. 39.5.3.3 пп. 39.5.3 п. 39.5 ст. 39 ПКУ для зіставлення з метою оподаткування умов контрольованих операцій з умовами неконтрольованих операцій контролюючий орган не має права використовувати інформацію, яка не є загальнодоступною (зокрема інформацію, доступ до якої наявний тільки у органів державної влади).

Вимоги пп. 39.5.3.3 п.п. 39.5.3 п. 39.5 ст. 39 ПКУ не стосуються податкової інформації, отриманої контролюючим органом під час проведення перевірки з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки» відповідно до пп. 39.5.2.13 п.п 39.5.2 п. 39.5 ст. 39 ПКУ.

 

Надходження ЄСВ перевищили

минулорічний показник на 1,6 млрд гривень

Державною фіскальною службою області (з урахуванням Дніпропетровського управління офісу ВПП ДФС) з початку 2018 року забезпечено надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на рівні     8 млрд 742,6 млн грн. Цьогорічний показник перевищує минулорічну суму сплати єдиного внеску за аналогічний період на 1 млрд 557,8 млн грн. Про це повідомила в.о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.

«Варто відзначити, що такий ріст – результат комплексу заходів, що втілюються представниками усіх гілок влади та контролюючими органами у напрямку легалізації праці. Спілкуючись з працедавцями – порушниками, фахівці органів ДФС наполягають на винятковій пріоритетності норм закону у сфері оплати праці. Тож, легальний ринок праці – це стабільні надходження до бюджетів та гарантоване соціальне і пенсійне забезпечення», – зазначила Оксана Томчук.

Фахівці ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертають увагу, що з 01 вересня 2018 року платники єдиного внеску подають звітність за новими формами. А саме, наказом Міністерства фінансів України від 15 травня 2018 року № 511 внесено зміни до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року № 435 (далі – Порядок).

Звітність, складена з порушенням вимог Порядку, у тому числі без обов’язкових реквізитів чи без необхідних таблиць, вважається неподаною. Чинним вважається останній електронний або паперовий звіт, поданий страхувальником до закінчення строків подання звітності, визначених цим Порядком, який пройшов всі контролі при завантаженні до Реєстру страхувальників та до Реєстру застрахованих осіб.

 

Заповнення реквізитів «Призначення платежу»

та «Отримувач» платіжного доручення на сплату ЄСВ

ДПІ у Шевченкіському районі м. Дніпра повідомляє, що вимоги щодо заповнення платіжних документів на сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) визначені Порядком заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року № 666 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 666).

Так, відповідно до п. 5 Порядку № 666 при сплаті ЄСВ поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином:

• у полі № 1 – зазначається службовий код («*»);
• у полі № 2 – друкується розділовий знак «;» та код виду сплати («101» – Сплата суми єдиного внеску);
• у полі № 3 – друкується розділовий знак «;» та код за ЄДРПОУ платника, який здійснює сплату;
• у полі № 4 – друкується розділовий знак «;» та роз’яснювальна інформація про призначення платежу;
• у полі № 5 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється;
• у полі № 6 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється;
• у полі № 7 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється.

Відповідно до п. 15 додатка 7 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 (далі – Інструкція № 22), при заповненні реквізита «Отримувач»:

■ зазначаються найменування отримувача, що відповідає найменуванню отримувача, яке заявлене в банку отримувача у картці із зразками підписів, або його скорочене найменування, яке відповідає зареєстрованому в установчих документах;

■ зазначається прізвище, ім’я, по батькові отримувача, що відповідає прізвищу, імені, по батькові отримувача, яке заявлене в банку отримувача у картці із зразками підписів;

■ під час сплати платежів до бюджету зазначаються найменування (повне або скорочене) відповідної установи, на ім’я якої відкрито рахунки для зарахування надходжень до державного та/або місцевих бюджетів, найменування території та код бюджетної класифікації.

Зазначений Інструкцією № 22 порядок розповсюджується і на платників ЄСВ.

При цьому, відповідно до частини шостої ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями для зарахування ЄСВ в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів.

Оскільки ЄСВ не належить до доходів бюджету, то код бюджетної класифікації не вказується, а у полі «Отримувач» платіжного доручення зазначаються найменування органу ДФС та його код за ЄДРПОУ.

 

Використання акцизних марок: порядок придбання та звітність

ДПІ у Шевченкіському районі м. Дніпра звертає увагу на наступне.

Підпунктом 14.1.107 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями визначено, що марка акцизного податку – це спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Відповідно до п. 3 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1251 із змінами, підприємства – виробники та імпортери алкогольних напоїв і тютюнових виробів подають в електронній формі щомісяця до 10 числа територіальному органові ДФС для задоволення через два місяці потреби в марках акцизного податку попередню заявку-розрахунок про потребу в марках за їх видами, копію платіжного документа на перерахування плати за марки з відміткою банку про дату виконання платіжного доручення та звіт про використання марок, придбаних у попередньому місяці.

Слід зауважити, що до 20 числа місяця, в якому подано попередню заявку-розрахунок, покупці марок мають право здійснити корегування такої заявки в бік збільшення, що не перевищує визначеного в ній обсягу, шляхом подачі додаткової попередньої заявки-розрахунку.

Форми заявок-розрахунків на виготовлення та придбання марок акцизного податку, звіту про використання марок акцизного податку та журналів для обліку марок акцизного податку затверджено наказом Міністерства фінансів України від    11 квітня 2016 року № 428, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.04.2016 за № 663/28793.

Згідно із формою звіту про використання марок акцизного податку зазначений звіт подається виробником (імпортером) щомісяця 05 числа місяця, наступного за звітним, на паперових носіях та в електронному вигляді до Головного управління ДФС області.

 

Визначення об’єкта оподаткування рентною платою за воду

для потреб гідроенергетики, водного транспорту або рибництва

ДПІ у Шевченкіському районі м. Дніпра нагадує, що відповідно до пп. 255.3.1 п. 255.3 ст. 255 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води без її вилучення з водних об’єктів є:

► для потреб гідроенергетики – фактичний обсяг води, що пропускається через турбіни гідроелектростанцій для вироблення електроенергії;

► для потреб водного транспорту – час використання поверхневих вод вантажним самохідним і несамохідним флотом, що експлуатується (залежно від тоннажності), та пасажирським флотом, що експлуатується (залежно від кількості місць).

Об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води для потреб рибництва є фактичний обсяг води, необхідної для поповнення водних об’єктів під час розведення риби та інших водних живих ресурсів (у тому числі для поповнення, яке пов’язане із втратами води на фільтрацію та випаровування) (пп. 255.3.2 п. 255.3 ст. 255 ПКУ).

 

Система e–Receipt: бізнес очікують зміни щодо реєстрації розрахункових операцій

ДПІ у Шевченкіському районі м. Дніпра інформує, що постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2018 року № 472 (далі – Постанова № 472) було затверджено проведення пілотного проекту щодо реєстрації та експлуатації новітніх моделей програмних та/або програмно-технічних комплексів, призначених для реєстрації розрахункових операцій.

Отже, бізнес очікують зміни щодо реєстрації розрахункових операцій, які дозволять спростити та здешевити процес, а також покращити умови ведення господарської діяльності.

Слід зазначити, що інноваційна електронна система e-Receipt передбачає:

► можливість використання новітніх моделей комплексів та їх миттєву фіскалізацію;

► можливість використання контрольно-звітної інформації, що передається від пристрою (чеки) суб’єктами господарювання, для самоконтролю та громадянами для захисту їх прав як споживачів;

► відмову від друку паперових чеків;

► відмову від послуг інформаційного екваєра;

► безкоштовне програмне забезпечення та інтерфейси користувачів — суб’єктів господарювання та покупців;

► створення центру супроводження бізнесу, який включатиме адміністраторів серверного обладнання та службу підтримки користувачів;

► цілодобову доступність користувачів до системи, можливість їх обслуговування у режимі 24/7/365.

Заходи, які здійснюються для вдосконалення процедур реєстрації і застосування РРО, спрямовано на дерегуляцію відносин між державою та бізнесом у сфері застосування РРО, адже створення нової системи з досить широким функціоналом стане не тільки ефективним інструментом контролю за проведенням розрахункових операцій з боку держави, а й зручним електронним сервісом для користувачів РРО та громадян-покупців.

Нагадуємо, що інноваційна система реєстрації та обліку реєстраторів розрахункових операцій – e-Receipt, розроблена ДФС, передбачає оnline реєстрацію пристроїв (персональні комп’ютери, планшети,смартфони), без подання до контролюючих органів будь-яких паперових документів та не потребує абонентської плати за користування нею.

Е-Receipt може бути встановлена та підтримуватиметься будь-яким пристроєм. Вона передбачає програмне забезпечення для платника (продавця), покупця та ДФС, а також буде інтегрована з «Електронним кабінетом».

Всі кейси цієї системи є безкоштовними для її користувачів та не потребують абонентської плати за користування. Крім того, система e-Receipt працюватиме цілодобово та міститиме значний масив інформації для забезпечення потреб її користувачів.

Система e-Receipt також матиме можливість інтегруватися з іншими системами ДФС та бухгалтерськими програмами, відповідатиме вимогам захисту інформації та передбачатиме мінімальні затрати часу на процес фіскалізації.

 

Платникам Дніпропетровщини протягом 2018 року

відшкодовано з бюджету майже 2 млрд гривень ПДВ

Протягом 2018 року платникам Дніпропетровського регіону відшкодовано 1 млрд 974,42 млн грн податку на додану вартість, що на 1 млрд 457,7 млн грн більше у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

«Серед чинників, що сприяють відшкодуванню ПДВ, – запровадження єдиного реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. Загалом впровадження сервісних податкових новацій робить процес нарахування, сплати ПДВ та повернення бюджетних коштів бізнесу максимально прозорим і комфортним водночас. Сьогодні Державна фіскальна служба реально захищає інтереси легального бізнесу, упереджуючи формування, так званого схемного кредиту і таким чином створюючи рівні конкурентні умови для бізнесу», – проінформувала в.о. начальника Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.

 

Податковий календар на 25 вересня 2018 року

ДПІ у Шевченкіському районі м. Дніпра доводить до відома платників, що

вівторок, 25 вересня 2018 року, останній день подання

декларації про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари/продукцію.

 

Оновлено форми заяв про

державну реєстраці платників податків

ДПІ у Шевченкіському районі м. Дніпра інформує, що 24.09.2018 набрав чинності наказ Міністерства юстиції України від 29 серпня .2018 року № 2824/5 «Про внесення змін до деяких форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (далі – Наказ № 2824/5), яким внесено зміни до наказуНаказ № Міністерства юстиції України від 18 листопада 2016 року № 3268/5 «Про затвердження форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

Так, Наказом № 2824/5 оновлено форми заяв про державну реєстрацію, зокрема:

► створення юридичної особи (форма 1);

► переходу юридичної особи на діяльність на підставі власного засновницького документу або модельного статуту (форма 2);

► змін у відомості про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців і громадських формувань (форма 3);

► створення відособленого підрозділу юридичної особи (форма 4);

►змін у відомості про відособлений підрозділ юридичної особи, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців і громадських формувань (форма 5);

►припинення відособленого підрозділу юридичної особи (форма 6);

► припинення юридичної особи в результаті його реорганізації (форма 8);

► включення відомостей про юридичну особу в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців і громадських формувань (форма 9);

► (акредитації) відособленого підрозділу іноземної неурядової організації, представництва, філії іноземної благодійної організації (форма 22);

►змін у відомості про відособлений підрозділ іноземної неурядової організації, представництва, філії іноземної благодійної організації, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців і громадських формувань (форма 23).

Технічному адміністратору Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань доручено вжити заходів, необхідних для реалізації цього наказу, у тому числі забезпечити в Єдиному державному реєстрі обов’язкове заповнення інформації про наявність або відсутність кінцевого бенефіціарного власника (контролера) бенефіціара юридичної особи і відомостей про нього у вказаному Реєстрі.

Наказ № 2824/5 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 14.09.2018 № 70.

 

Визначення бази оподаткування збором за місця

для паркування транспортних засобів

ДПІ у Шевченкіському районі м. Дніпра повідомляє, що відповідно до пп. 268¹.2.2 п. 268¹.2 ст. 268¹ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями базою оподаткування збору за місця для паркування транспортних засобів є площа земельної ділянки, відведена для паркування, а також площа комунальних гаражів, стоянок, паркінгів (будівель, споруд, їх частин), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету.

 

Обмеження щодо граничної суми готівкових розрахунків

поширюється і на внески до статутного фонду

ДПІ у Шевченкіському районі м. Дніпра звертає увагу, що відповідно до п. 6 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 (далі – Положення № 148), суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами, зокрема з фізичними особами – у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) грн уключно.

Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. Кількість фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.

Отже, вимоги щодо обмеження готівкових розрахунків фізичної особи з підприємством (підприємцем), які установлені п. 6 розділу ІІ Положення № 148, поширюються на розрахунки за правочинами, предметом яких є будь-які матеріальні та нематеріальні блага, які можуть бути оцінені в грошовій формі, у тому числі – на внески до статутного фонду.

 

Платником єдиного податку ІІІ групи не подана заява

щодо зміни видів діяльності: наслідки

ДПІ у Шевченкіському районі м. Дніпра нагадує, що відповідно до п. 299.7 ст. 299 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до реєстру платників єдиного податку вносяться відомості про платника єдиного податку, зокрема види господарської діяльності.

Згідно з пп. 298.3.1 п. 298.3 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку у разі зміни відомостей, внесених до реєстру платників єдиного податку, мають надати заяву, до якої, зокрема, включаються відомості про зміну видів господарської діяльності.

Отже, для забезпечення відображення у реєстрі платників єдиного податку достовірної інформації про види господарської діяльності платник єдиного податку третьої групи у разі зміни видів господарської діяльності протягом податкового (звітного) періоду повинен подати разом з податковою декларацією за податковий (звітний) період, у якому відбулися такі зміни, заяву про внесення змін до реєстру платників єдиного податку.

Слід зазначити, що у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку платники єдиного податку, зокрема, і платники єдиного податку третьої групи, зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності (пп. 7 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).

Також, у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої – третьої груп вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу XIV ПКУ, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої – третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб’єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом (п. 299.11 ст. 299 ПКУ).

 

Перевірки бізнесу Дніпропетровщини забезпечили

надходження до бюджету 57,3 млн гривень

З початку 2018 року підрозділами аудиту Головного управління ДФС у Дніпропетровській області проведено всього 1250 документальних перевірок та    259 фактичних перевірок суб’єктів господарювання, які використовують РРО.

За результатами перевірок до бюджету надійшло 57,3 млн грн грошових зобов’язань (з урахуванням фінансових санкцій), узгоджених з платниками податків.

Такі показники контрольно-перевірочної роботи досягнуті завдяки здійсненню перевірок ризикових суб’єктів господарювання та відпрацюванню в ході перевірок реальності здійснення господарських операцій.

Зокрема, в ході перевірки одного з суб’єктів господарювання працівниками ГУ ДФС не підтверджено реальність здійснення суб’єктом господарювання господарських операцій з придбання у контрагентів транспортних послуг, встановлено проведення фінансових потоків з метою штучного формування податкового кредиту та витрат, які не мають реального характеру, та не нарахування ПДВ з безоплатної передачі товарно-матеріальних цінностей.

За результатами перевірки донараховано підприємству 837,0 тис. грн податкових зобов’язань разом із штрафними санкціями, які сплачені підприємством до бюджету у повному обсязі.

 

Нові мінімальні ціни на алкоголь вже з 02 жовтня!

ДПІ у Шевченкіському районі м. Дніпра повідомляє, що постановою Кабінету Міністрів України від 05 вересня 2018 року № 748 «Про внесення змін у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року № 957» (далі – Постанова № 748) прийнято рішення здійснити коригування мінімальних цін на алкогольні напої.

Зокрема, розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін залежно від коду виробів підвищено:

► на горілку та лікеро-горілчані вироби на 12,4 – 19,6 %;

► віскі, ром та джин на 12 %;

► коньяк (бренді) на 6,6 – 9,5 %;

► вина на 4,5 – 13,5 %.

Так, наприклад, мінімальну роздрібну ціну за пляшку горілки 0,5 літра вмістом спирту 40 % підвищено з 79,55 до 89,40 гривень, або на 12,4 %. Це пов’язано з тим, що запроваджений у вересні 2017 року розмір мінімальних цін не відповідав реальним витратам суб’єктів господарювання на виробництво та реалізацію алкогольних напоїв, оскільки: збільшились ставки акцизного податку, зокрема, на коньяк –  на 20 %, підвищилась ціна на спирт, відбулось зростання інших складових цін.

Крім того, Постановою № 748 визначено, що мінімальні оптово-відпускні і роздрібні ціни на окремі види алкогольних напоїв заокруглюються:

• у бік зменшення до найближчого числа, що закінчується на 0, якщо закінчуються від 1 до 4 копійок;
• у бік збільшення до найближчого числа, що закінчується на 0, якщо закінчуються від 5 до 9 копійок.

Постанова № 478 опублікована 22.09.2018 в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» № 78 (6294) та набирає чинності через 10 днів з дня її опублікування, тобто 02 жовтня 2018 року.

 

Деякі особливості складання податкової

накладної за щоденними підсумками операцій

ДПІ у Шевченкіському районі м. Дніпра нагадує, що правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Правила складання податкової накладної (далі – ПН) регулюються ст. 201 розділу V ПКУ та регламентуються Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року     № 1307 із змінами.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 ПКУ ПН може бути складена за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції) у разі, зокрема, здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником ПДВ), розрахунки за які проводяться через касу/реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника).

Якщо постачання товарів кінцевим споживачам за готівку здійснюється через юридичну особу – оператора поштового зв’язку і грошові кошти від споживача за поставлений товар надходять на поточний рахунок юридичної особи – постачальника товарів з розрахункового рахунку юридичної особи – оператора поштового зв’язку, то у цьому випадку ПН за щоденними підсумками операцій не може бути складена, тому, що при здійсненні постачання товарів кінцевому споживачу розрахунки за такі товари здійснюються через іншу юридичну особу.

 

Оформлений трудовий договір –

запорука соціальної захищенності громадян!

ДПІ у Шевченкіському районі м. Дніпра звертає увагу роботодавців на наступне.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05 вересня 2018 року № 649-р «Про заходи, спрямовані на детінізацію відносин у сфері зайнятості населення»  (далі – Розпорядження) передбачено проведення Державною службою України з питань праці, Державною фіскальною службою України, Пенсійним фондом України, Національною поліцією України, іншими центральними органами виконавчої влади спільно з органами місцевого самоврядування комплексних заходів, спрямованих на детінізацію ринку праці та вдосконалення контролю за оформленням трудових відносин із найманими працівниками.

Розпорядженням передбачено посилення координації органів державної влади в питаннях проведення роз’яснювальної роботи, здійснення заходів щодо виявлення фактів застосування не задекларованої праці, а також перегляд актів органів виконавчої влади та внесення змін до них з метою посилення контролю за оформленням трудових відносин.

Нагадуємо, що відповідно до норм трудового законодавства, працівник не може бути допущений до роботи без укладання трудового договору та повідомлення органу фіскальної служби.

Оформлюючи нового працівника на роботу, суб’єкту господарювання необхідно:

■ укласти в письмовій формі трудовий договір (п. 6 ч. 1 ст. 24 Кодексу законів про працю України ‎від 10.12.1971 № 322-VIII 2443-VIII із змінами та доповненнями). Форма трудового договору з фізичною особою затверджена наказом Міністерства праці та соціальної політики від 08 червня 2001 року № 260 «Про затвердження Форми трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, та Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю» із змінами, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 27 червня 2001 року за № 554/5745;

■ оформити наказ про прийняття на роботу (заповнюється типова форма № П-1 «Наказ (розпорядження) про прийняття на роботу», затверджена наказом Державного комітету статистики України від 05 грудня 2008 року № 489 із змінами та доповненнями);

■ повідомити орган ДФС про прийняття працівника на роботу (постанова Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу»).

 

Категорії юросіб, які зобов’язані складати

фінзвітність за міжнародними стандартами

ДПІ у Шевченкіському районі м. Дніпра доводить до відома, що частиною 2 ст. 12¹ Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінам та доповненнями передбачено перехід на складання фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності за міжнародними стандартами в обов’язковому порядку таким категоріям підприємств, як:

► підприємства, що становлять суспільний інтерес – підприємства – емітенти цінних паперів, цінні папери яких допущені до біржових торгів, банки, страховики, недержавні пенсійні фонди, інші фінансові установи (крім інших фінансових установ та недержавних пенсійних фондів, що належать до мікропідприємств та малих підприємств) та підприємства, які належать до великих підприємств (наразі до великих платників застосовуються критерії – балансова вартість активів – понад 20 млн євро, чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) – понад   40 млн євро; середня кількість працівників – понад 250 осіб);

► публічні акціонерні товариства;

► підприємства, які здійснюють діяльність з видобутку корисних копалин загальнодержавного значення – підприємства, які здійснюють діяльність з геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, родовищ корисних копалин загальнодержавного значення та/або видобування корисних копалин загальнодержавного значення, та/або виконання робіт (здійснення діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції щодо корисних копалин загальнодержавного значення, та/або транспортування трубопроводами (у тому числі з метою транзиту) вуглеводнів та хімічних продуктів;

► підприємства, які провадять господарську діяльність за видами, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України – відповідно до п. 2 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабінета Міністрів України від 28 лютого 2000 року № 419, до них належать підприємства, які провадять господарську діяльність за такими видами:

¨ надання фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення (розділ 64 КВЕД ДК 009:2010);

¨ недержавне пенсійне забезпечення (група 65.3 КВЕД ДК 009:2010);

¨ допоміжна діяльність у сферах фінансових послуг і страхування (розділ 66 КВЕД ДК 009:2010), за винятком допоміжної діяльності у сфері страхування та пенсійного забезпечення (група 66.2 КВЕД ДК 009:2010).

 

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави,

складається з моменту виникнення такої застави

ДПІ у Шевченкіському районі м. Дніпра доводить, що згідно з    п. 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) право податкової застави виникає:

• у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, – з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку (пп. 89.1.1 п. 89.1 ст. 89 ПКУ);
• у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної контролюючим органом, – з дня виникнення податкового боргу (пп. 89.1.2 п. 89.1 ст. 89 ПКУ);
• у випадку, визначеному в п. 100.11 ст. 100 ПКУ, – з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань.

Відповідно до п. 89.3 ст. 89 ПКУ майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред’являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

 

 

За інформацією ГУ ДФС у Дніпропетровській області