ДПІ У ШЕВЧЕНКІВСЬКОМУ РАЙОНІ ЗАЗНАЧАЄ!
До уваги платників податку на додану вартість!
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра доводить, що Міністерством фінансів України видано наказ від 17.09.2018 № 763 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.10.2018 за № 1157/32609 (далі – наказ № 763).
Наказом № 763 внесено зміни до форми податкової накладної та розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі – розрахунок коригування), а також до Порядку заповнення податкової накладної.
Згідно з пунктом 4 наказу № 763 цей наказ набирає чинності з першого числа місяця, що настає за місяцем його офіційного опублікування, крім абзацу другого пункту 6 та пункту 8 Змін до Порядку заповнення податкової накладної, затверджених цим наказом, які набирають чинності з 01 січня 2020 року.
Наказ № 763 опубліковано 06.11.2018 у виданні «Офіційний вісник України», № 85, отже він набирає чинності 01 грудня 2018 року.
Наголошуємо, що з 01 грудня 2018 року реєстрація податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюватиметься за формою, затвердженою наказом № 763, незалежно від дати складання таких податкових накладних та розрахунків коригування.
Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням
http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki–novini-/357858.html
ПСП для батьків, які утримують двох спільних дітей віком
до 18 років, разом проживають, але не перебувають у шлюбі
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує, що виникнення прав та обов’язків матері, батька і дитини визначено у ст. 121 Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року № 2947-III із змінами та доповненнями (далі – СКУ).
Відповідно до ст. 141 СКУ мати, батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини незалежно від того, чи перебували вони в шлюбі між собою.
Згідно з частиною другою ст. 51 Конституції України та ст. 180 СКУ батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ) будь-який платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП) у розмірі, що дорівнює 50 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року (у 2018 році – у розмірі 881,0 гривні).
Згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ ПСП застосовується до доходу, нарахованого на користь платника ПДФО протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень (у 2018 році – 2470,0 грн (1762 грн. х 1,4)).
Водночас платник ПДФО, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років має право на ПСП у розмірі 100 відсотків суми ПСП визначеної п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ (у 2018 році – 881,0 грн) – у розрахунку на кожну таку дитину (п.п. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 ПКУ).
При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання ПСП одному з батьків у випадку та у розмірі передбаченому п.п. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, визначається як добуток суми, визначеної у абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, та відповідної кількості дітей.
Підпунктом 169.2.2 п. 169.2 ст. 169 ПКУ передбачено, що ПСП починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви від платника ПДФО про застосування ПСП та документів, що підтверджують таке право.
Перелік таких документів та порядок їх надання затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1227 «Про затвердження Порядку надання документів для застосування податкової соціальної пільги».
Враховуючи вищевикладене, якщо батьки утримують двох спільних дітей віком до 18 років, разом проживають, але не перебувають у офіційно зареєстрованому шлюбі, то при отриманні доходу у вигляді заробітної плати вони мають право на застосування ПСП у розмірі 881,0 грн у розрахунку на кожну дитину, при додержанні всіх вимог ст. 169 ПКУ.
При цьому, граничний розмір доходу, який дає право на отримання такої ПСП одному з батьків у 2018 році, дорівнює 4 940,0 гривень.
Вартість давальницької сировини не враховується при визначенні вартісного критерію контрольованих операцій для цілей трансфертного ціноутворення
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що особливість операцій з давальницькою сировиною полягає у тому, що передавальна сторона зберігає за собою право власності на вихідну сировину або матеріали, що передано в переробку, і також на готову продукцію, отриману в результаті переробки, а переробник лише надає послуги з переробки. Операції з запасами, які підприємство передає іншому суб’єкту господарювання для переробки, обробки чи доопрацювання, по своїй суті належать до підрядних робіт та регламентуються главою 61 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ).
Підпунктом 14.1.41 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) встановлено, що давальницька сировина – сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії, що є власністю одного суб’єкта господарювання (замовника) і передаються іншому суб’єкту господарювання (виробнику) для виробництва готової продукції, з подальшим переданням або поверненням такої продукції або її частини їх власникові або за його дорученням іншій особі.
Операція з давальницькою сировиною – операція з переробки (обробки, збагачення чи використання) давальницької сировини (незалежно від кількості замовників і виконавців, а також етапів (операцій)) з метою одержання готової продукції за відповідну плату. До операцій з давальницькою сировиною належать операції, в яких сировина замовника на конкретному етапі її переробки становить не менш як 20 відсотків загальної вартості готової продукції (п.п. 14.1.134 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Згідно з п.п. 39.2.1.4 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків.
Відповідно до п.п. 39.2.1.7 п.п 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:
► річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
► обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
Враховуючи те, що при здійсненні операцій із давальницькою сировиною перехід права власності на таку сировину не відбувається, то вартість такої давальницької сировини не впливає на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств як виконавця так і замовника і, як наслідок, не враховується при визначенні вартісного критерію контрольованих операцій для цілей трансфертного ціноутворення.
Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 137.03 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».
Добровільна зміна ставки єдиного податку:
термін подання «єдинником» заяви за формою №1-ПДВ
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що відповідно до абзацу другого п. 183.4 ст. 183 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) у разі зміни ставки єдиного податку (з 5% на 3%) відповідно до п.п. «б» п.п. 4 п. 293.8 ст. 293 ПКУ реєстраційна заява платником подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату податку на додану вартість.
Понад 92,5 тисячі «спрощенців» – фізичних осіб Дніпропетровщини сплатили до бюджету 1 млрд 314,5 млн гривень
Станом на 01.11.2018 у Дніпропетровській області працюють 92 тисячі 508 фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.
Понад 12,3 тисяч підприємців обрали першу групу спрощеної системи оподаткування, майже 42,4 тисячі зареєстровані на другій групі та 37,8 тисяч працюють, обравши третю групу спрощеної системи оподаткування.
З січня по жовтень поточного року «спрощенці» – фізичні особи Дніпропетровщини сплатили до місцевих бюджетів 1 млрд 314,5 млн грн єдиного податку, що на 295,0 млн грн, або на 28,9 %, більше, ніж за відповідний період 2017 року.
За дев’ять місяців поточного року підприємцями – платниками єдиного податку ІІІ групи задекларовано валового доходу на загальну суму 18 млрд 238,3 млн грн, що на 5 млрд 42,7 млн грн більше ніж за аналогічний період минулого року (або на 38,2 %), сума єдиного податку до сплати склала 865,6 млн грн, що на 226,5 млн грн більше ніж за січень – жовтень 2017 року (або на 35,4 %).
Не знайшовши копію фіскального чеку у базах ДФС,
споживачі можуть ініціювати перевірку продавця
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує, що на веб-порталі ДФС України (далі – ДФС) у відкритій частині Електронного кабінету запроваджено сервіс перегляду чеків, які надіслано реєстраторами розрахункових операцій (далі – РРО) до ДФС.
За допомогою цього сервісу усі споживачі можуть оперативно перевірити фактичну передачу електронної копії отриманого фіскального чека до інформаційних баз ДФС. Наявність такої копії або її відсутність у базах ДФС може свідчити про дотримання або недотримання суб’єктом господарювання вимог чинного законодавства.
За результатами отриманих звернень споживачів про відсутність того чи іншого фіскального чека в інформаційних базах ДФС, органами доходів і зборів проводяться фактичні перевірки суб’єктів господарювання. За їх результатами встановлюються порушення вимог чинного законодавства у частині невидачі фіскальних чеків, відсутності на товарах марок акцизного збору, порушення порядку обліку товарних запасів, програмування РРО тощо.
Звертаємо увагу, що у разі відсутності в інформаційних базах ДФС отриманого на руки фіскального чека у паперовому вигляді, споживачі можуть надіслати до Головних управлінь ДФС в областях та місті Києві відповідне звернення з цього питання для оперативного реагування органами ДФС та вжиття відповідних заходів реагування і припинення порушень вимог чинного законодавства.
Також органами ДФС активізовано роботу щодо контролю за дотриманням суб’єктами господарювання вимог чинного законодавства при реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
При здійсненні аналізу щодо таких господарських операцій органами ДФС, зокрема, використовується інформація Системи збору і збереження даних реєстраторів розрахункових операцій (СЗЗД РРО), до якої в електронному вигляді надходить інформація від РРО про усі проведені розрахункові операції.
Зазначена інформація порівнюється із обсягами задекларованих зобов’язань по ПДВ, акцизному податку тощо, та в результаті встановлюються ризики щодо можливого заниження задекларованих податкових зобов’язань та несплати податків.
Просимо суб’єктів господарювання та їх керівників взяти до уваги зазначену інформацію та забезпечити дотримання вимог чинного законодавства щодо повноти та своєчасності сплати належних податків та зборів до бюджету.
Інформацію розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням
http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/358257.html
Компенсація бюджетній установі витрат на утримання наданого нею в оренду нерухомого майна: податкова накладна не складається
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що відповідно до п.п. «б» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.
Згідно з п. 188.1 ст. 188 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю – бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.
Отже, кошти, що надійшли орендодавцю – бюджетній установі у вигляді компенсації витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, комунальних послуг і енергоносіїв від орендаря, до бази оподаткування ПДВ не включаються, а тому податкова накладна на таку операцію не складається.
Підстави, за яких у фізособи – резидента виникає право на отримання податкової знижки за користування іпотечним житловим кредитом
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра звертає увагу, що відповідно до п.п. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 та п. 175.1 ст. 175 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб (далі – платник податку) – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року.
При сплаті процентів за іпотечним житловим кредитом в іноземній валюті сума платежів за такими процентами, здійснених в іноземній валюті, перераховується у гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діє на день сплати таких процентів.
Таке право виникає в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла.
Крім того, відповідно до п.п. 166.3.8 п. 166.3 ст. 166 ПКУ фізична особа – резидент має право включити до податкової знижки суми витрат, які пов’язані із сплатою видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним.
Згідно із п. 175.4 ст. 175 ПКУ право на включення до податкової знижки суми, розрахованої згідно зі ст. 175, надається платнику податку за одним іпотечним кредитом протягом 10-ти послідовних календарних років починаючи з року, в якому:
► об’єкт житлової іпотеки придбавається;
► збудований об’єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податку та починає використовуватися як основне місце проживання.
У разі якщо іпотечний житловий кредит має строк погашення більше ніж 10 календарних років, право на включення частини суми процентів до податкової знижки за новим іпотечним житловим кредитом виникає у платника податку після повного погашення основної суми та процентів попереднього іпотечного житлового кредиту.
Відповідно до п. 175.5 ст. 175 ПКУ у разі якщо сума одержаного фізичною особою іпотечного житлового кредиту перевищує суму, витрачену на придбання (будівництво) предмета іпотеки, до складу витрат включається сума відсотків, сплачена за користування іпотечним кредитом у частині, витраченій за цільовим призначенням.
Продаж жетонів та проїзних квитків у касах метрополітену:
чи застосовувати РРО?
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що відповідно до п. 10 ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу у кіосках, з лотків та розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати, якщо питома вага такої продукції становить понад 50 відсотків загального товарообігу за відсутності продажу алкогольних напоїв, підакцизних непродовольчих товарів та технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також при продажу жетонів та проїзних квитків у касах метрополітену.
Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» начальника управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області Владислава Воінова на тему: «Легалізація найманої праці і заробітної плати та інші питання, пов’язані з оподаткуванням»
Питання 1. Добрий день. Я, приватний підприємець, хочу оформити найманих осіб. Як мені подати повідомлення про прийняття працівника на роботу та яка відповідальність передбачена за неподання такого повідомлення?
Відповідь. Добрий день. Повідомлення про прийняття працівника на роботу до фіскального органу згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та ії територіальним органам про прийняття працівника на роботу» (далі – Постанова № 413) подається фізичною особою – підприємцем до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:
засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;
на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.
Що стосується питання штрафу, то згідно з нормами Постанови № 413 Державна фіскальна служба лише приймає від суб’єктів господарювання повідомлення про прийняття працівника на роботу, проте не регулює питання трудових відносин, встановлених ст. 24 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП).
Крім цього, ст. 259 КЗпП визначено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами – підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
При цьому, штрафи, зазначені у частині другій ст. 265 КЗпП, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Отже, питання надання роз’яснень стосовно законодавства про працю, накладення штрафів за неподання повідомлення про прийняття на роботу знаходиться виключно у компетенції Мінсоцполітики.
Питання 2. Я – керівник підприємства, мене цікавить відповідь на запитання, чи має право фіскальна служба вимагати від мене, як роботодавця обов’язкового нарахування мінімальної заробітної плати найманим працівникам?
Відповідь. Зрозуміло ваше запитання. Відповідно до ст. 1 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 108/95-ВР), заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу за трудовим договором.
Згідно із ст. 3 Закону № 108/95-ВР мінімальна заробітна плата – це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці. На теперішній час мінімальна заробітна плата складає 3723 гривень.
Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.
Статтею 35 Закону № 108/95-ВР передбачено, що контроль за додержанням законодавства про оплату праці здійснюють:
центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю;
органи доходів і зборів, тобто контролюючі органи.
Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно з п. 80.1 та п.п. 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 ПКУ у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, контролюючі органи здійснюють фактичну перевірку без попередження платника податків (особи).
Враховуючи те, що мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання, то контролюючі органи мають право здійснювати контроль за її нарахуванням, утриманням з її розміру податків та зборів.
Питання 3. Звертається до Вас особа, яка працює за цівільно – правовим договором на підприємстві, як мені буде нараховуватися єдиний внесок?
Відповідь. Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) визначено, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є – роботодавці (у вашому випадку це – юридична особа), зокрема ті, які використовують працю фізичних осіб за цивільно-правовими договорами.
Базою нарахування єдиного внеску для зазначених платників є сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 7 Закон № 2464).
При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску встановлена частиною п’ятою ст. 8 Закону № 2464, яка застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.
Таким чином, якщо юридична особа – роботодавець нараховує Вам винагороду (дохід) за цивільно-правовим договором, ставка єдиного внеску буде складати 22 відсотки. Наприклад, якщо Вам нараховується заробітна плата у сумі 5000 грн, сплата єдиного внеску буде складати 1100 грн (5000 грн. х 22%).
Питання 4. Добрий день. Мене цікавить контактний телефон куди я зможу звернутися у разі порушення моїх трудових прав.
Відповідь. Добрий день. У разі порушення Ваших трудових прав та з питання легалізації трудових відносин в ДФС України функціонує телефонна «гаряча лінія», до якої може звернутися кожна фізична особа за багатоканальним телефоном 0800-501-007 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів) з 08 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв. (крім суботи та неділі).
Понад 11 млрд грн єдиного внеску сплатили
мешканці Дніпропетровської області в цьому році
З початку року органи фіскальної служби Дніпропетровщини забезпечили надходження єдиного внеску на загальну суму 11 млрд 28,7 млн грн від 333,3 тис. платників. За словами очільника Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Оксани Томчук, це на 1 млрд 951,5 млн грн більше, ніж за аналогічний період минулого року.
При цьому, лише у жовтні поточного року платники єдиного внеску Дніпропетровського регіону перерахували на рахунки Держказначейства 1 млрд 216,3 млн грн, що на 257,5 млн грн більше, ніж в десятому місяці 2017 року.
В середньому щомісяця в 2018 році страхувальники Дніпропетровщини сплачували більше 1,1 млрд грн ЄСВ.
Платникам податку на прибуток підприємств
про податкові різниці
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) для платників податку на прибуток підприємств (далі – податок), у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу.
У ситуації, якщо платник податку за результатами попереднього (звітного) року мав дохід, що перевищував 20 млн грн і подавав податкові декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) за звітний квартал, півріччя, три квартали та здійснював коригування фінансового результату до оподаткування за ці періоди, у разі неперевищення за результатами року граничної межі обсягу доходів (20 млн грн) має право задекларувати у річній Декларації рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування та відповідно не визначати податкові різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років) за такий податковий (звітний) рік.
Уточнюючі декларації при цьому за І квартал, півріччя та три квартали не подаються.
На підставі п. 46.4 ст. 46 ПКУ платник податків може подати разом з такою податковою декларацією доповнення до неї, складене за довільною формою з поясненням мотивів подання.
Обчислення рентної плати
за користування радіочастотним ресурсом України
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра доводить, що згідно з п.п. 251.1.3 п. 251.1 ст. 251 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) однією із складових рентної плати є рентна плата за користування радіочастотним ресурсом України.
Платники рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України (далі – рентна плата) обчислюють суму рентної плати виходячи з виду радіозв’язку, розміру встановлених ставок та ширини смуги радіочастот по кожному регіону окремо (п.п. 254.5.2 п. 254.2 ст. 254 ПКУ).
Ставки рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України у розрізі видів радіозв’язку та діапазонів радіочастот наведені у п. 254.4 ст. 254 ПКУ.
Згідно із п.п. 254.5.3 п. 254.5 ст. 254 ПКУ платники рентної плати, яким надано право користуватися радіочастотним ресурсом України на підставі ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України, сплачують рентну плату починаючи з дати видачі ліцензії.
У разі продовження терміну дії ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України рентна плата сплачується з початку терміну дії продовженої ліцензії.
Інші платники рентної плати сплачують рентну плату, починаючи з дати видачі дозволу на експлуатацію радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв. Сплата рентної плати здійснюється платниками рентної плати з дати видачі першого дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою в даній смузі радіочастот у відповідному регіоні незалежно від загальної кількості дозволів, наданих платнику рентної плати в такій смузі радіочастот у певному регіоні, крім випадків, коли наступні дозволи на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою, видані на пристрої, потужність яких передбачає застосування іншої, ніж у попередніх дозволах, ставки рентної плати.
За інформацією ГУ ДФС у Дніпропетровській області